Виховний захід ""Свою Україну любіть..."

Свою Україну любіть…

Мета: поглибити знання учнів про нашу державу – Україну, розширити поняття про єдність, незалежність і суверенність, формувати національну свідомість школярів, виховувати любов до рідного краю, до рідної української мови, шанобливе ставлення до символів держави; формувати в учнів активну громадянську позицію.

Обладнання: стенд «Моя Україна», хліб, рушник, мультимедійна презентація

Хід заходу

Свою Україну любіть, любіть її …

 Во врем'я люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть….

Т.Г.Шевченко

Учні заносять хліб і сіль на рушнику

1. Ми раді вас вітати в цій світлиці

І дарувати хліб із золота пшениці,

Щоб хліб святий у всіх був на столі,

2.Щасливі були люди і в місті, і в селі.

Серця в нас сповнені любов’ю, миром,

Бажаємо щоб зустріч була щира.

Ведуча. Україна… щедра земля під високим волошковим небом, осяяна промінням вічного сонця. Задумливі степи з своїм високим різнотрав’ям, широкі поля золотої пшениці, що грають хвилями, справжні моря. Густі прадавні ліси, гірські вершини, які здіймаються високо в небо, сині плеса озер, що манять своєю прохолодою, ріки – швидкоплинні, гірські, бурхливі або повноводні, могутні, глибокі.

Ведучий. Калина край вікна, яка чарує білим цвітом навесні та сяє червоним намистом восени. Похилена верба, прекрасна у своїй зажурі. Маленькі хати, що немов хустини, біліють поміж зеленими садками.

1.Рідна Україна – мова солов’їна,

Золоте колосся, маки у житах.

Край воріт – калина, верба, яворина,

Храми і світлиці в барвах-рушниках.

Рідна Україна – то душі краплина,

Пісня журавлина у ранковий час.

Рідна Україна – то земля єдина,

Що сходив ногами босими Тарас.

2.Рідна Україна – пара лебедина,

Озеро бездонне і стрімка ріка,

У саду хатина – біла сорочина,

Стежечка-стежина в зелен-споришах.

Рідна Україна – за столом родина,

Яром-долиною стелиться туман.

Батькова розмова – тиха вечорова,

Мамина молитва – вічний талісман.

Пісня про Україну

Ведуча. Україна! Усе святе зібралося для кожного з нас у цьому слові: земля батьків, з діда-прадіда, найдорожча земля, споконвічний стражденний отчий край. Україна… Чарівна, багата сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена.

Ведучий. Це історія мужнього  народу, історія, що й сьогодні нагадує велику книгу, з якої вирвано чимало сторінок, а ті, що залишилися, просякли запахом пороху, запахом безкраїх хлібів високих і запахом волі. Наш народ віками боровся за волю, щастя, свідками чого є високі в степах могили, обеліски та прекрасна народна пісня.

1. Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

Моя Україна – найкраща у світі!

Моя Україна – це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні джерельця.

2. Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і ріки глибокі,

Міста старовинні і замки прекрасні,

Великі будови і дуже сучасні.

3. Сади чарівні, мальовничії села.

Моя Україна – це пісня весела,

Це щира, багата, як світ її мова,

Крилата, така мелодійна, чудова!

4. Її обереги – верба і калина,

Найкраща у світі – моя Україна.

Бо нам найрідніша Вітчизна і мати.

То як же нам, дітям її не кохати!

5. Моя Україна – козацькая слава!

Така волелюбна і мирна держава.

Вона дорога нам, і рідна, і мила,

Бо світ перед нами, як мати відкрила.

Вітчизна свята, дорога Україна,

Для кожного з нас ти у світі  - єдина.

Танець український

Ведуча. У рідному домі завжди лунає найближча, найзрозуміліша, найдорожча серцю рідна мова, бо бринить вона з ласкавих бабусиних вуст, із дідусевої говірки, з маминої пісні, з батьківського навчання, часом суворого, а часом жартівливого.

Ведучий. Ні, немає на світі кращого неба, ніж небо України. Високе, мов наш дух, воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від рідної матінки-землі.

1.Над всі багатства і припливи мод

Шануймо мову серцем і вустами.

Народ без мови – це вже не народ,

Без мови  всі б ми сиротами стали.

Ідуть гріхи за нами і борги,

Від них зректися – не шукаймо броду,

Шануймо мову над усі боги,

Якщо ми хочем називатися народом.

Ведуча. Видатний Тарас Шевченко із захопленням писав:

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!

Ведучий. Пам’ятаємо слова Василя Сухомлинського: «Мова – то цілюще народне джерело і хто не припадає до нього вустами, той сам всихає від спраги».

За допомогою слів ми можемо висловити свої почуття, думки, поділитися ними з іншими».

Ведуча. Кожен народ, що дбає про своє сьогоднішнє та майбутнє, знає, до чого веде руйнування чи зрікання рідної мови. Це виродження, занепад. Тому люди завжди берегли свою живильну силу, криницю – мову, з якої черпали силу для духовного здоров’я та наснаги.

1.Велична, щедра і прекрасна мова,

Прозора й чиста, як гірська вода, -

То України мова барвінкова, -

Така багата й вічно молода.

Вона, як ніжна пісня колискова,

Заходить в серце й душу з ранніх літ,

Ця мова, наче пташка світанкова,

Що гордо лине в свій стрімкий політ.

2. Ніжна, мила, світанкова,

Ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвінкотюча,

Дивна, радісна, співуча,

Лагідна, жива, казкова,

Красна, чарівна, шовкова,

Найдорожча, добра, власна,

Мудра, сонячна, прекрасна,

Солов’їна, барвінкова

Українська наша мова!

Ведучий. «Рідна мова, рідна земля – це найбільше і найдорожче добро в кожного народу, ота жива сходинка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ вкладає і своє давнє життя, розум, досвід, почуття», - так писав відомий український письменник Панас Мирний.

Ведуча. Звернімо увагу на те, що з давніх-давен пращури застерігали майбутні покоління від найстрашнішого гріха – зречення рідного слова, рідних традицій, батьківської землі. Хто не любить своєї рідної мови, звуків свого дитинства, не заслуговує на ім'я людини.

Ведучий. Мати й батько – найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Вони нам дарують життя. Рідна мова, яку ми увібрали з молоком матері, ніколи не забудеться. Адже без маминої пісні, без рідної мови не може бути Батьківщини!

Ведуча. Виткана і чарівною калиною, і синім барвінком, і вишневим цвітом, і запашною рутою-м'ятою. Наша мова нам дається для того, щоб передати найглибші почуття. Крізь роки проносить людина любов до того куточка землі, де вона побачила світ, де все їй знайоме, звичне, рідне.

Пісня «Рідна мова»

1. Любіть Україну, як сонце, любіть,

Як вітер, і трави, і води.

В годину щасливу і радості мить,

Любіть у годину негоди…

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Любіть Україну всім серцем своїм

І всіми своїми ділами.

2. Прихилюсь я до тебе уклінно,

Побажаю я щастя й добра.

Тільки вірю: не вмреш, Україно,

Бо співочий народ не вмира.

Переміниться світу будова

І сягне у космічну блакить,

Рідна мова моя колискова

На далекі зірки полетить.

Доки слава в козацьких вустах,

Ти не вмреш, ти не вмреш, Україно,

Будеш жити у наших серцях!

Ведуча. Найвідданішим співцем України, її минулого і майбутнього був Т.Г.Шевченко. Геніальний син України безмежно любив свій рідний народ, Україну-неньку. Він щиро закликає нас:

Свою Україну любіть, любіть її во врем'я люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

1. Я щиро так люблю усе навколо мене,

Усе, що є й було багато сотень літ...

Люблю чарівний ліс і житечко зелене,

Увесь казковий, неповторний світ!

Усе мені тут рідне: і поля, й джерельця,

Я міцно на своїй землі стою.

Тепло своїх долонь і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю.

2. Україно, лагідна і мила!

Водночас велична і проста!

Ти мене з дитинства полонила,

Закохала в сонячні жита.

У Дніпрову воду синю-синю,

У небес невичерпну блакить,

В шум гаїв, у пісню солов’їну,

Що не мовкне в вихорі століть.

Я зросла між вишень та калини,

Назбирала райдужних надій

У садів травневій хуртовині

І в жовтневій казці золотій.

Я зросла, не знаючи печалі,

Мов трава безжурна, степова.

Тут мене в дитинстві колисали

Шепіт нив і тиша лісова.

Я без неї – ластівка безкрила,

Я без неї – то уже не я.

Україно! Лагідна і мила,

Солов’їна спадщина моя!

Пісня «Україна»

Ведучий. Український народ на Майдані продемонстрував високий патріотизм, глибоку духовну силу. Він показав, що не є народом другого сорту, який можна принижувати, зневажати, грабувати.

Ведуча. «Небесна сотня» - це герої української революції. Вони назавжди увійшли в історію країни як борці за повноцінну європейську українську державу та справедливість. Сміливість і жертовність людей, які беззбройні гинули під кулями снайперів, просто вражають.

Звучить пісня «Пливе кача»

Герої, ви чиїсь сини та друзі;

Чиїсь кохані і чиїсь брати.

Ви віддали життя за рідну Батьківщину!

Ви полягли, хоч треба було йти!..

Вас не забути і стерти пам'ять,

Ваша душа горітиме в віках,

Ви не боялись ні зусиль, ні смерті,

Боролись серцем з миром на вустах.

Вже не поверне Україна-мати

Тих патріотів, що в землі лежать…

Але вона ніколи не забуде

Про той незламний дух, що змусив їх стоять!

Ведучий. Сьогодні продовжується неоголошена війна на сході України. Путінська Росія спаралізувала масовим терором цю територію, випробовує свою смертоносну зброю на наших воїнах і мирному населенні. Вони все роблять для того, щоб убити душу нашого волелюбного та гордого українського народу.

Ведуча. Зараз  наші герої захищають єдність нашої держави, її територію та кордони. Багато з них і наших земляків, односельців.

Ведучий. Згадаймо тих земляків, які пішли у бій із несправедливістю і віддали своє життя за краще майбутнє, за мирне небо над нашими головами.

 Це Лавошник Юрій Миколайович

Коробенков Олексій Олександрович

Михайлик  Володимир Георгійович

Городецький Леонід Валентинович

Колот Микола Миколайович

Федорченко Олексій Сергійович

Брайченко Олег Віталійович

Бараненко Олександр Володимирович

Гончаренко Юрій Михайлович

Кравченко Віталій Миколайович

Ведучий. Вшануємо пам'ять загиблих героїв «Небесної сотні» та учасників АТО, що свої молоді життя віддали та віддають у боротьбі за волю України.

Ведуча. Їхній подвиг навічно залишився в історії як символ національної честі, відданості рідному народові. Вшануємо світлу пам'ять героїв, схилімо голови і пом'янімо їх хвилиною мовчання

Хвилина мовчання

Мамо, не плач, я повернусь весною,

У шибку пташинкою вдарюсь твою,

Прийду на світанні в садок із росою,

А, може, дощем на поріг упаду.

Мені колискову ангел співає

І рана смертельна уже не болить.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває,

Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину,

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я люблю. І люблю Україну –

Вона, як і ти, була в мене одна.

Пісня «Свіча»

Ведучий. У І столітті нашої ери римський філософ Цицерон сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя». Україна багатонаціональна, багатомовна, але Україна – єдина.

Ведуча. Нехай крапелька крові героїв нашої історії, їхні дії будуть паростком чеснот правдивих та процвітання України як соборної, незалежної європейської держави!

Ведучий. Пророче слово Великого Кобзаря лунає до нас через століття:
Борітеся — поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!

1.Моя Україно! Ти сильна й багата,

У тебе мільйони найкращих синів,

І мова твоя, солов’їна й крилата,

Ще світу покаже величний мотив.

Я вірю, Вітчизно,ти станеш на ноги,

Махнуть золотистим крилом рушники,

І щастя затмить всі печалі й тривоги

На вічні роки і прийдешні віки!

Ведуча. Любіть рідну землю, бережіть волю та незалежність України, шануйте нашу мелодійну мову. Ми – єдина країна!

1.Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від заходу й до сходу,

Володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

2. І заспіває знову Україна,

І оживе її свята земля.

І пам’ятаймо: тільки в єдності –народу сила,

Тож стали золотими ці слова

Пісня «Моя Україна»

Ведуча. Попри всі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного – миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над головою!

Ведучий. Слава Україні! Дякуємо за увагу!