12 травня о 18:00Вебінар: Лайфхаки з використання сервісу LearningApps в освітньому процесі

Виховний захід "Свято для бабусь"

Про матеріал
Виховувати поняття, що духовна сила нації, її міць, морально-патріотичний потенціал народу залежать від того, наскільки збережені, глибоко усвідомлені й відчуті всі культурні, духовні здобутки минулих поколінь. Формувати творчі, всебічно розвинені особистості з високим рівнем національної самосвідомості.
Перегляд файлу

                                    Сценарій родинного свята

 «Дорогі бабусі, будьте завжди  здорові!»

Мета: Виховувати поняття, що духовна сила нації, її міць, морально-патріотичний потенціал народу залежать від того, наскільки збережені, глибоко усвідомлені й відчуті всі культурні, духовні здобутки минулих поколінь. Формувати творчі, всебічно розвинені особистості з високим рівнем національної самосвідомості.

 

Вчитель. Сім’я, родина… Яке це щастя, коли дитина росте в атмосфері любові, ласки, доброти, турботи, уваги… Сьогодні ми зібралися на наше гарне родинне свято, щоб низько вклонитися  бабусям, які ведуть своїх дітей і онуків у нелегке, але таке цікаве і бурхливе життя, вчать їх працювати, вчитися, творити добро і світити ясним промінчиком у житті для інших, нести у цей світ тепло, щастя, любов і доброту... То ж у цей святковий час ми всі низько схиляємось найперше перед дідусями і бабусями, тому що вони виростили добрими і мудрими своїх дітей, а тепер передають свій досвід онукам. Доземний вам уклін, дорогі бабусі і дідусі! Довгого і доброго вам віку у здоров’і і повазі!

Дитина.

Ведучі:

Красиво і світло у нашій світлиці,
Квіти на вікнах стоять чарівні.
Сьогодні у класі бабусине свято,
І хочеться всіх привітати мені.

 

Щасливий той живе,
В кого бабуся люба є,
Той біди вже не зазнає,
Бо бабусенька скрізь дбає"

 

Добрий день , бабусю, дорога моя!

Це для тебе сонечко лагідно сія.

І ласкою повняться рученьки твої

Я люблю твій голос – теплий, дорогий!

В нім землі моєї срібні голоси,

Дружби і любові, і добра й краси.

Назбираю в лісі квітів сон-трави,

Дорога бабусю за сто літ живи.

Ти тільки вслухайся – бабуся! Бабусенька! БабуНЯ – солодуня  А чому?

А тому, Що бабуся-це мамина або татова мама, отже, вона прожила на світі

Удвоє більше, як твої мама чи тато. Бачила у житті удвоє більше.

І ти, мабуть, удвоє дорожчий для неї, бо ти – дитина її дитини.

А дбає про тебе бабуся тому, що ти її дитиночка – кровиночка. Правду кажуть у народі

«Діти – це діти, а справжні діти – це онуки».

Дорогі бабусі у своєму житті ви не часто отримували подяки, нагороди за свою роботу.

Учні нашого класу вирішили встановити нагороду для кожної бабусі. Прийміть від онуків

Велике спасибі і медалі.

 

Частівки.

1.     Починаєм, починаєм, веселіш, гармонія,

                   Кажуть всі, що ми співаєм краще філармонії

.

2.     Всі говорять, що я чемна дівчинка Катруся,

                   Бо ж відомо, що  вдалась у свою бабусю.

3.     Ой, бабусенько рідненька, скажи, чи бувало,

                            Що до діда у садочок  ввечері тікала?

 

4.     Ой, бабусенько рідненька, будь зі мною щира,

                            Розкажи, як ти  таємно дідуся любила!

5.     Я, бабуся, вже доросла і хочу все знати,

                   Чи колись тебе, маленьку, била твоя мати?

6.     А моя бабуся Ліза майстер на всі руки

                   Пере, шиє, вишиває, догляда онуків.

Разом:        Ой, бабусі  наші милі, сонечка ясненькі,

 

                  Хочем ми, щоб ви були завжди молоденькі!

Інтерв'ю з бабусями
- Яка найщасливіша хвилина в вашому житті?
- Кажуть, що кожен повинен знайти своє місце в житті. Чи вдалося вам його знайти? Ким ви стали в житті?
- Ким ви мріяли стати в юності? Здійснилася Ваша мрія?
- Чи доводилося вам про що-небудь пошкодувати в житті? Про що?
- Чим ви любите займатися у вільний час?
- Відчуваєте ви себе бабусею?
- Як звали вашу першу вчительку?
- Коли і де ви пішли в 1-й клас?
- Який вірш зі шкільної програми ви пам'ятаєте?
- Яка подія шкільного дитинства ви найбільше запам'ятали?
- Про що ви мріяли в дитинстві?
- Ваша улюблена передача по телебаченню.
- Ваше улюблене заняття.
- Чим вас радує ваш онук (онучка)?
- Чим вас засмучує ваш онук (онучка)?
- Чи Любите ви пекти пироги? Який 
- Який предмет любить ваш онук?
- Яке блюдо не любить ваш онук?
- Яким видом спорту ви займалися? (чи любите дивитися по телевізору)
Учень 14

Свою бабусю знаю
Я з давніх-давніх пір,
її обличчя любе,
її ласкавий зір.

Замислиться бабуся,
Зажуриться на мить,
І знов, дивись, сміється,
Ласкаво гомонить.

Та над усе, найбільше
Сподобались мені
Її ласкаві руки,
Умілі та міцні .

Оцій руці хорошій
Робота не важка,
Бо в’яже, варить, пише
Бабусина рука.

Буває, щось пошиє,
Ви скажете: краса.
Вона робити вміє
Ну, просто чудеса.

І я в бабусі руки
Цілую залюбки,
Вони немов співають,
Розказують казки.

Я слухаю бабусю,
Я весь, мов уві сні.
Розумні, ніжні руки,
Умілі та міцні.

Цілую бабусині втомлені руки,
Що знали в житті і любов, і розлуки,
Що вміють такий смачний торт випікати,
І людям добро завжди дарувати.

Бабусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму і щічки погладжу…
Ти знаєш, бабусю, як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняний,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,
Бо я тебе дуже люблю!

Вчитель

Сивина... Одним бабусям вона припорошила скроні, іншим зовсім вибілила коси. Пам’ятайте, що кожна сива волосина говорить про те, що не завжди їх слухали їхні діти і ви, онучата. І боліло у бабусь серце за вас, за ваших мам і тат, а волосинки все сивіли і сивіли….

СИН

Мамо, чом у тебе укосі ясна

Забіліла раптом сивина?

Мама

Од любові, од тривог, надій

Ти ж один у мене , сину мій.

Син

А в бабусі голова біліш –

Тож мене бабуся любить більш?

Мама

В неї діти – доньки і сини

Додають сердешній сивини.

Син

Чом же тьотя біла, як зима –

В не ї ж діток не було й нема?

Мама

Так, синочку, біла геть вона,
Бо нудьгує цілий вік одна,

ОНУК.

Ой, бабусю, у ваших косах вже чотири сиві волосинки, а вчора було три. Чого це посивіла ще од¬на волосинка?

Бабуся.

Від болю, любий онучку. Коли болить сер¬це, тоді й сивіє волосинка.

Онук.

А від чого у вас боліло серце?

Бабуся.

Пам’ятаєш, ти поліз на високе-високе де¬рево? Я глянула у вікно, побачила тебе на тонесенькій гілочці. Серце заболіло, а волосинка посивіла.

Онук.

Бабусенько, люба. А як я вилізу на високе-ви¬соке дерево і сяду на товсту гілку, волосинка не посивіє?

 



 

 

МОЇЙ БАБУСІ

Бабуся сива, мов квітуча вишня, 
Моя бабуся — вишенька в саду. 
Мене ти знову зустрічати вийшла 
І по стежині я до тебе йду.

Іду, щоб прихилитися всім серцем 
До рук твоїх — ласкавих і м'яких, 
Поглянути у очі — два озерця, 
І прочитати радість щиру в них.

Пробач, що я буваю неслухняна — 
Трапляється всіляке у житті. 
Я знаю, що, бабусенько кохана, 
У тебе серце й руки золоті!

Л. Цілик

Вчитель.

Дорогі бабусі! За щоденними турботами  ми не маємо часу щиро подякувати за все добро, яке ви зробили для дітей, онуків, . Ніжні й щирі слова Вам говорили Ваші онуки. А зараз я надаю слово вашим дітям. Прийміть від них сповідь.

Милі наші матусі!
Ми вам шану складаєм.    
І признатися мусим,
Що без вас нас немає.
Ви нас, рідні, зростили,
Нам життя дарували,
І безмежно любили,    
Від біди захищали.
Тож сьогодні я хочу
Вам спасибі сказати,    

За недоспані ночі,
За тривоги багаті,
За натруджені руки,
Що не знали утоми,
За хвилини розпуки,
Як не ладиться в домі.
Ви завжди у роботі,
На вас кинуті діти
Повсякденні турботи,
Нема часу хворіти.
Густі зморшки покрили
 Ваше добре лице,

І все менше в вас сили    
Пам’ятати б про це!    
Ми вас любимо щиро,    
Люблять вас і онуки.
Всім здоров’я вам, миру
І цілуєм вам руки.

 

Люба, добра бабцю,
Ми твої внучатка,
Звертаємось до тебе,
 Щоб щастя побажати.

Хоч твоє волосся
Густо посріблилось,
Ти для нас, маленьких,
Другом залишилась.

Ти нас батькові й матусі    
Помагаєш вчити,    
як вирости чесними,    
як по правді жити..

Ой, нема миліше,
Нема веселіше,
Як в бабці в гостині -    
Медом нагодує,    
Ще й поцілує
Личенько дитині.    

Яблучок наріже, казочку розкаже, ще й лялечку справить.
Бабуся радіє, Сама молодіє, Коли внуків бавить.

Ми твої слова розважні
Пам’ятати будем ,
І в життя твою науку
Понесемо всюди.

Хай тебе в своїй опіці
Бог не опускає.
Хай тобі міцне  здоров’я
Й силу посилає.

А до того, наша бабцю,
Хай ще на додаток
Гордість дасть тобі й утіху
За нас, за внучаток.

 

Вчитель: Ось і закінчується наше родинне свято, але не закінчується наша любов і повага до вас, дорогі бабусі, до рідного краю, до нашої Батьківщини. Хай ваш досвід, ваша мудрість ще міцніше згуртовує молоде покоління, передає знання і вміння українських національних традицій, виховує національну гордість за свою Вітчизну.

 

 

docx
Додав(-ла)
Сіренко Марія
Додано
23 січня 2020
Переглядів
321
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку