Матеріали для позакласної роботи "Абетка моральності"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

•    Акуратний - той, хто дотримується порядку, точності; охайний, чепурний, педантичний, точний.

 

Замітає мама хату –

Хто біжить допомагати,

Хто совочок їй несе?

Прибере в кімнаті все?

Звісно, Юля, наша Юля –

Маленька чистюля.

Капелюха чистить тато –

Хто біжить на поміч радо,

З криком: "Татку, я сама!"

Щітку в нього відніма?

Звісно, Юля, наша Юля –

              Маленька чистюля.

               Миє, тре бабуся посуд –

Хто їй мисочки підносить,

Ложки, чашки і ножа?

                      Хто їй часом заважа?

                         Звісно, Юля, наша Юля –

                       Маленька – чистюля.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

яви, тобі сусід

Розірвав штанці

Потім іграшку зламав

І порвав дві книжки?

Може, він і сам не рад

Що усе так вийшло -

Стільки витівок підряд

І як це в нього вийшло?

Ти і плачеш, і кричиш

Тупнеш враз ногами

І, звичайно, побіжиш

Скаржитися мамі..

      А давай його пробачимо

Нікому не скажемо

Навіть і не засумуємо

Виду не покажемо.

     Вам же по сусідству жити

              Значить, треба вам дружити.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заходить Галя до кімнати,

Забула Галя, що сказати.

Стоїть, мовчить, анітелень,

Кажи, Галинко: - Добрий день!

 

До смаку усім сніданок

з привітанням «Добрий ранок!»

Щиро скажеш ти «Привіт!» —

усміхнеться цілий світ.

Слово «дякую», мій друже,

свідчить, що ти ґречний дуже.

«Вибачте» — магічне слово, —

скрасить ввічливу розмову.

Якщо дружиш ти з «будь ласка»,

то життя неначе казка.

Щоб призначити побачення,

кажем друзям: «До побачення!»

Ну а щоб зустрітись завтра,

ми прощаємось: «До завтра!»

«На добраніч!» у розмові

сни дарує кольорові.

             Всім за ці слова сердечні

                      будуть люди щиро вдячні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Таких дівчатка звісно люблять,

   Бо мало хлопчиків таких.

      Але не всі із нею дружать.

            А може їх ніхто не вчить?

Погано смикати за кіски,

   Не поступатись місцем у метро.

Якщо дівча боїться мишки,

Нащо лякати цим було?

    А значно краще бути кавалером,

           Бо ти — майбутній Чоловік!

        Відчуй себе ти Джентльменом,

         Галантно проведи свій вік!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ти усміхнися небу,

усім, хто біля тебе:

і братику й сестричці,

і сонечку й травичці.

Люби усіх довкола,

удома та у школі,

і ця любов із Неба

повернеться до тебе.

 

Прощай дрібні образи

і помирись одразу.

Хто вміє всім прощати,

сильнішим здатен стати.

Твори добро, дитино,

                   і у твоїй родині

                           воно знайде домівку

                                     віднині і довіку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Люблю життя, як сонце полум'яне,

Як жайворонка співи вдалині.

Люблю життя, примхливе й невблаганне,

Що плаче й усміхається мені.

 

Люблю життя, як шум дерев високих,

Як вітру щебетання у полях.

Люблю, як далечінь степів широких

І в синьому диму далекий шлях.

 

Люблю життя, як матір-Україну,

Й нікому не віддам я вогник цей.

Та лиш тоді його я смерті кину,

Якщо врятую ним життя людей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                              

Радій успіхові товариша.

Будь правдивим, мужньо визнай свою провину, не перекладай її на інших.

Кажи завжди тільки правду.

Дорожи довірою батьків і товаришів.

Не хвалися навіть найгарнішим вчинком — добра справа промовляє сама за себе.

            Дав слово — тримай його, дав обіцянку —

               виконуй.

        Справжній друг пізнається не лише в радості,    

                     а й у біді — він завжди допоможе, втішить,

                             стримає від лихого вчинку.

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                

 

КМІТЛИВИЙ – розумний, тямовитий, метикований, грамотний, головатий, мудрий, тямущий, «башковитий».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ти знаєш, що ти - людина?

Ти знаєш про це, чи ні?

Усмішка твоя-єдина,

Мука твоя - єдина,

очі твої - одні.

                              

                                                        / В. Симоненко /

 

Василь Олександрович Сухомлинский:

 

Добрі почуття, емоційна культура - це осереддя людяності.

 

Умій відчувати поряд з собою людину, умій читати його душу, побачити в його очах його духовний світ - радість, біду, нещастя, 

                          горе.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Назустріч Богу йшов я крок за кроком,

учився, все довкола пізнавав,

і під його небесним пильним Оком

сердечним, милосердним я ставав.

Збагнув, як щире слово гоїть рани,

навчився співчуття і доброти,

щоб ту любов і батьківську пошану

в життя своє доросле пронести.

Я вдячний за поради й застороги,

підтримку і терпіння неземне.

І завтра до Небесного порогу

стежина знову поведе мене.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ніч глибока, влігся вітер.

Все затихло уві сні.

Вдалині ледь-ледь помітно

Світить вогник у вікні.

Ніч, як чорне покривало,

Та не збочить стежка-путь.

Хороше на серці стало,

Що тебе чекають-ждуть.

Так приємно відчувати,

Що комусь потрібен ти:

Жде і мама, і чекає тато…

Треба вогник берегти.

Де б не довелося бути

Від домівки вдалині,

Серце завжди гріти буде

Той надійний вогник в рідному вікні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Усі знають, що перше враження дуже сильне. От і уявіть собі, що перше враження від вас: «Нечепура! Мабуть, ледацюга-вмитися, причесатися ніколи!» Не дуже приємно, так?

Недаремно є така приказка: «Промий чоло, чи не дасть Бог чого». На мою думку, це означає, що коли людина охайна – її шанують, і у неї більше друзів. Але охайність – це не тільки чисті руки. Треба бути охайними і в словах, не бруднити мову образами до інших, або лайкою.

Смішно слухати, як деколи хлопці говорять: «Ведмідь ніколи не вмивається, та він здоров про те». Та ви ж не в лісі живете! А серед людей! Тож не будьте ведмедями!

А моя мама часто говорить інше прислів’я: «В нас 

         коло посуди чисто ходять». Що означає –

           чисто в домі, і на душі чистіше. Ви ж не сідаєте їсти в брудному одязі, або щоб бруд вам на 

      тарілку капав? Неприємно ж це, так?

      Тож всім треба пам’ятати такий вислів: «Людям    

                              чини шану, а коло себе май

                                                               охайність».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Від серця і до серця

ми прокладем стежинку,

у кожного позичим

любові на краплинку.

І ось уже — дорога,

по ній ітимуть люди.

Краплинка до краплинки —

з любові море буде.

Ми ключик доберемо

до кожного серденька.

Попросим розуміння

насипати у жменьку.

Зернята в колос повний

піднімуться у краї,

і нація духовні

збиратиме врожаї.

Від серця і до серця

збудуємо місточок.

Ми доброти попросим

малесенький шматочок.

Усім за ці щедроти

          сторицею воздасться,

             бо вміти дарувати —

                                 найвище в світі щастя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Моїй Україні

Люблю усе на цьому світі:

пташину мову, сонце у зеніті.

Люблю зеленую стежину,

якою йду я по малину.

Люблю малі струмки прозорі,

що вранці світяться мов зорі.

Люблю дерева, квіти, сонце,

що заглядає у віконце.

Люблю я справжні почуття,

що ним наповнене життя.

Люблю і мамині пісні,

які я чую уві сні.

Люблю свою я Україну —

мою маленьку Батьківщину,

Її любить я вічно буду

і вже ніколи не забуду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бджілка в полі мед збирала,

Вправно квітку осідлала.

Пила, пила сік смачний

В день чудовий, сонячний.

Вона б безкінечно пила,

Та ще діток не поїла.

І згадала, що її сім’я

Очікує  ще цього дня.

То ж не довго вона барилась,

Квітці чемно поклонилась,

Піднялась і полетіла,

Ось така вона у ділі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У колі друзів, обід або вечеря

Запам'ятай цю істину, мій друже:

Чим ти у судженнях скромніше

Для люду будеш ти миліше.

 

 

 

 

                                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  - тактовний

    - обережний

       - лагідний

          - елегантний

           - розумний

           - акуратний

              - ніжний

                 - терплячий

                    - надійний

                        - інтелігентний

                              - співчутливий

                                     - товариський

                                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Порожнє серце — прихисток для зла.

Живе без співчуття і без любові.

Бракує в ньому світла і тепла,

нема поваги, гідності людської.

 

Порожнє серце і глухе, й німе

до бід і до волань про допомогу.

У ньому зло безрадісно живе,

воно сліпе, воно не бачить Бога.

 

Не допусти, щоб серце спорожніло,

плекай у ньому віру і надію.

Не дай, щоб зачерствіло, загрубіло,

не загуби любові світлу мрію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А що там в небі пташко ти побачила?

Мабуть літак, а може яструба лихого?

Та ні.

Якщо б це було так мене б ви тільки й бачили…

Це я комашок виглядаю, що літають навколо.

Мені

Вони потрібні щоб я добре так смачненько все ж наїлась,

А також щоб поля від шкідників уберегти я не лінилась.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я дитинонька маленька,

слухаюсь татуся й неньку.

В дідуся та у бабусі

бути чемною учуся.

Бо слухняним діткам всюди

щиро раді добрі люди.

Друзі, незнайомці, рідні —

всі люб’язні та привітні.

Ґречна, лагідна дитина —

гордість кожної родини.

Між людьми завжди в пошані

ті, хто чемні та слухняні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прийшла шана,

намагайся себе обмежувати.

 

 

 

                                Хто ласкавий до

                      дітей, тому шана від людей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У щедрих господарів курка два яйця 

                                                несе.

Чим бідніше, тим щедріше.

Чим більше жирніє змія, тим більше від

                                           жадібності тремтить вона.

Щедрий не хизується подарунком,

                                    богатир не відмовляється від своїх слів.

 

                                  Щедрість у багатого часто є

 

                                                                лише особливого роду сором'язливість.