Свято Калити. Андріївські вечорниці
Обладнання: діти, вчителька і ведуча (господиня) одягнені в українську форму; музичний супровід, стіл із скатертиною, на ньому калита, кухлик з водою і гілочкою; лавки для посадочних місць; хліб-сіль на рушнику, у мішечках - гречка, овес; бурячок, гарбуз, мед у баночці чи іншій посудині; палиця і стрічка прив’язувати калиту, рогачі, коцюба, фарба, пензлик; калита на стрічку і для пригощання.
(Хлопчик з дівчинкою говорять слова, запрошують усіх на вечорниці)
Дівчинка:
Українські вечорниці
Починаємо для вас,
Нехай сміх і пісня ллється
В серці кожного із нас.
Хлопчик:
Гей, на наших вечорницях –
Хто сумний – розвеселиться,
Співи, танці, небилиці –
Гарні будуть вечорниці!
Вчитель: Доброго дня, шановні гості! Сьогодні учні 2 класу запрошують вас на свято Українських Андріївських вечорниць. Його відзначають 13 грудня.
Ведучий: Доброго дня! Вітаю всіх зі святом Андрія, з Калитою!
В цей день дівчата приходили до однієї хати, де на них чекала господиня і випікали Сонячну Калиту. Її виготовляли із солодкого тіста, додавали родзинки, мак. В середині калити був отвір, в який потім прив’язувалась стрічка.
На вечорниці до дівчат просилися і хлопці. Дівчата їх пускали до хати, бо разом було веселіше. Співали пісень, жартували і, звичайно, кусали калиту.
От і ми сьогодні з вами полинемо в минуле, завітаємо до однієї з українських хат, де на нас уже чекає господиня. А господинею сьогоднішніх вечорниць буду я.
Дівчата: Господине, можна заходити до вас у хату?
Господиня: Можна!
(Вхід дівчат, звучить мелодія-запис
«Зеленеє жито»)
Господиня: Добрий вечір, любі гості,
Прошу до світлиці,
Будемо розпочинати
Наші вечорниці!
Добрий вечір вашій хаті!
Уклін господині,
Чи веселі вечорниці
В нашій Україні?
Добрий вечір, господине,
Славна молодице.
Чули, що у цій хатині
Будуть вечорниці!
Господиня: - Добрий вечір, любі дівчатка! Прошу, заходьте до хати! (дівчатка проходять і стають півколом)
Даруємо вам хліб і сіль,
Щоб добро йшло у ваш дім!
Принесли ми вам мішечок гречки,
Щоб не було в цім домі суперечки!
А ще ми принесли мішечок вівса,
Щоб родина була здорова уся!
Подарую бурячок,
Щоб любили ви діточок!
Подарую вам гарбуза,
Щоб не хворіла ваша коза!
Дарую вам мед оцей,
Щоб завжди щиро приймали гостей!
Аби щастя було в хаті,
Щоб усі були багаті.
Аби було любо, мило,
Аби всі були щасливі!
(дівчатка говорять і дарують господині принесене, ставлять на стіл.)
Господиня: - Дякую вам, дівчата! А тепер порадуйте мене гарною піснею про вишиванку.
(Дівчата виконують пісню
«Вишиваночка»)
Дівчинка 1: Прибрана хатина,
Усміхнені личка.
Всіх нас запросила
Хата-вечорничка.
Дівчинка 2: Одягли ми вишиванки,
Гарненькі спіднички,
Дружно готували
Свої вечорнички.
Дівчинка 3: Ось спечемо калиту,
рум’яну, пухкеньку.
Та й запросим до нас в гості
Хлопчиків гарненьких.
Дівчинка 4: Щоби вони разом з нами
Гарно святкували,
Андріївські вечорниці
Піснею стрічали.
(чути стукіт)
Дівчинка Ой, там щось грюкнуло!
Господиня Та це вам почулося, дівчатка!
( Дівчатка встають, ідуть до «дверей» і приводять хлопця)
Дівчинка Хотів нам двері зав’язати, щоб ми вийти не змогли!
Дівчинка А!.. То це ти хотів нам шкоди наробити! Давайте покараємо його!
Дівчинка А як, як? Що ж йому придумати?
Дівчинка Давайте кинемо його у воду!
Хлопчик: Дівчатонька-голубоньки! Змилуйтесь!
Я ж лише пожартувати хотів!
Я все, що хочете, зроблю, тільки відпустіть!
Дівчинка От як відгадаєш наші загадки – відпустимо!
Дівчинка А як ні – кинемо тебе у воду! Так і знай!
Хлопчик: Здаюсь, загадуйте!
Дівчинка Поле неміряне,
вівці нелічені,
пастух рогатий. Що це?
Хлопчик: (Небо, зорі та місяць).
дівчинка Ану відгадай мою:
Фарбоване коромисло
через річку повисло. Що це?
Хлопчик: (Веселка)
дівчинка А спробуй-но мою відгадай!
Складеш – клин, розкладеш – гриб.
Ну відгадуй, відгадуй!
(Хлопчик стає на коліна)
Хлопчик: Здаюсь! Дівчатонька-голубоньки, відпустіть, а я вам хлопців приведу!
Дівчинка А правда приведеш?
Хлопчик: Чесне слово, приведу, тільки відпустіть!
Дівчинка Дивись, не підведи!
(Хлопчик виходить і відразу заходить з усіма хлопцями)
Господиня: Проходьте, хлопці, та всі разом заспівайте. Нехай наша пісня лине над Україною!
(всі діти стають півколом і співають)
(Діти виконують пісню
«Україна»)
Господиня: Поки вас, хлопці, не було, ми з дівчатами замісили калиту і посадити її в піч. А щоб вона добре випеклася, повторюйте, дівчата, за мною:
Дівчата (разом):
Гори вогонь ясно,
Спечи нам калиту красну,
Щоб ми її кусали
І горя не знали!
Господиня: А це ось свячена водичка, якою я кропила калиту (показує воду у посудині і гілочку з ялини). А тепер цією водичкою вмию наших дівчаток, щоб були гарні, як калита.
(господиня підходить до дівчаток, по черзі кропить і говорить:
Господиня: А давайте жартувати, поки калита випікається.
(виходять 2 хлопчики)
1) безконечна «Кожух»
- Ми з тобою йшли?
- Йшли!
- Кожух знайшли?
- Знайшли!
- Я тобі його дав?
- Дав.
- Ти його взяв?
- Взяв.
- Де кожух?
- Який кожух?
- Ми з тобою йшли?... (2 рази)
Дівчинка:
- Ну досить вже, досить…а то до вечора будете розказувати про свій кожух. (хлопчики зупиняються)
Господиня:
А ще знаєте якусь усмішку?
Хлопчик: Знаємо!
Господиня: Ану ж розкажіть. А ви, дівчатка, продовжіть.
Хлопчик 1: От так диво-дивина,
Виріс ріг у кабана,
Льоха вбралася у пір’я,
Пси порили все подвір’я.
Дівчинка 1: А цаписько в курнику
Заспівав: «Ку-ку-рі-ку!».
Лізуть горобці на квочку,
Щоб сховатись в холодочку!
Хлопчик 2: А ягнята, мов коти,
Геть обсіли всі плоти.
Віл на яворі пасеться,
Кіт у кошику несеться.
Дівчинка 2: А індики на воді
Плавають, мов лебеді.
А тепер скажіть мені –
Де тут правда, а де – ні?
Господиня: Та тут все переплуталось!!! Але весело!!!
Молодці, діти! Гарно жартували!
Господиня: А калита вже якраз і готова! В народі кажуть, хто калиту відкусить, тому буде щастити цілий рік!
Поки дівчата принесуть і підвішають калиту, я нагадаю вам правила гри!
Хто вкусить і не засміється,
Тому минеться.
А хто буде реготати,
То наш писар буде сажею писати.
Кусати, руками не чіпати, всі зрозуміли?
Діти: Зрозуміли.
Господиня: Дивіться, яка гарна калита! А пахне як, так і хочеться її вкусити! А писар вже готовий?
Писар: Готовий!
Господиня: Хай спочатку дівчатка привітають калиту.
(Дівчата говорять вірш)
1 Дівчинка:
Ой, калита, калита
Із чого ж ти вилита?
2 Дівчинка:
Ой я з жита сповита,
Ой, я сонцем налита.
Для красного цвіту
По білому світу.
Господиня: Першими поїдуть калиту кусати Андрії. Запрошуємо _______________________________________________________
А наша калита
Та й з маком і медом.
Йди до неї, кусай її,
Але не засмійся!
Дитина: Їду, їду калиту кусати!
Писар: Я буду писати!
Дитина: А я вкушу!
Писар: А я впишу! Та кусай вже!
(хто кусає калиту і сміється, писар пише сажею)
Господиня:
Калита, калита,
Солодка була.
А ми її з’їли,
Аж до сонця підлетіли.
(Кожна дитина на згадку про свято Андрія отримує кусочок калити)
Господиня: Зі святом, вас, Андрії, Андріївни та Андрійовичі!
Вчитель: Всім, хто прийшов на наше свято – дякуємо. Також щиро дякуємо нашій господині.
Щасливих і довгих років вам! Хай у всіх нас все буде гаразд!
До нових зустрічей!