Виховний захід «Свято Калити. Андріївські вечорниці»

Про матеріал
Виховний захід «Свято Калити. Андріївські вечорниці» розрахований на учнів 2-5 класів. Події відбуваються в одній із українських осель, де дівчат і хлопців гостинно зустрічає господиня дому. Проводиться обряд випікання та кусання Сонячної Калити. Захід спрямований на відродження українських традицій.
Перегляд файлу

Свято Калити. Андріївські вечорниці

Обладнання: діти, вчителька  і ведуча (господиня) одягнені в українську форму; музичний супровід, стіл із скатертиною, на ньому калита, кухлик з водою і гілочкою;  лавки для посадочних місць; хліб-сіль на рушнику, у мішечках -  гречка, овес;    бурячок, гарбуз,  мед у баночці чи іншій посудині; палиця і стрічка прив’язувати калиту, рогачі, коцюба, фарба, пензлик; калита на стрічку і для пригощання.

 (Хлопчик з дівчинкою говорять слова, запрошують усіх на вечорниці)

Дівчинка:

Українські вечорниці

Починаємо для вас,

Нехай сміх і пісня ллється

В серці кожного із нас.

Хлопчик:

Гей, на наших вечорницях –

Хто сумний – розвеселиться,

Співи, танці, небилиці –

Гарні будуть вечорниці!

 

Вчитель: Доброго дня, шановні гості! Сьогодні учні 2 класу запрошують вас на свято Українських Андріївських вечорниць. Його відзначають 13 грудня.

 

Ведучий: Доброго дня! Вітаю всіх зі святом Андрія, з Калитою!

В цей день дівчата приходили до однієї хати, де на них чекала господиня і випікали Сонячну Калиту. Її виготовляли із солодкого тіста, додавали родзинки, мак. В середині калити був отвір, в який потім прив’язувалась стрічка.

На вечорниці до дівчат просилися і хлопці. Дівчата їх пускали до хати, бо разом було веселіше. Співали пісень, жартували і, звичайно, кусали калиту.

От і ми сьогодні з вами полинемо в минуле, завітаємо до однієї з українських хат, де на нас уже чекає господиня. А господинею сьогоднішніх вечорниць буду я.

Дівчата: Господине, можна заходити до вас у хату?

Господиня: Можна!

(Вхід дівчат, звучить мелодія-запис Картинка 41 из 2104 «Зеленеє жито»)

Господиня: Добрий вечір, любі гості,

Прошу до світлиці,

Будемо розпочинати

Наші вечорниці!

  1.               Дівчинка:

Добрий вечір вашій хаті!

Уклін господині,

Чи веселі вечорниці

В нашій Україні?

 

  1.               Дівчинка:

Добрий вечір, господине,

Славна молодице.

Чули, що у цій хатині

Будуть вечорниці!

 

Господиня: - Добрий вечір, любі дівчатка! Прошу, заходьте до хати! (дівчатка проходять і стають півколом)

 

  1.               Дівчинка:

Даруємо вам хліб і сіль,

Щоб добро йшло у ваш дім!

 

  1.               Дівчинка:

Принесли ми вам мішечок гречки,

Щоб не було в цім домі суперечки!

 

  1.               Дівчинка:

А ще ми принесли мішечок вівса,

Щоб родина була здорова уся!

 

  1.               Дівчинка:

Подарую бурячок,

Щоб любили ви діточок!

 

  1.               Дівчинка:

Подарую вам гарбуза,

Щоб не хворіла ваша коза!

 

  1.               Дівчинка:

Дарую вам мед оцей,

Щоб завжди щиро приймали гостей!

 

  1.               Дівчинка:

Аби щастя було в хаті,

Щоб усі були багаті.

Аби було любо, мило,

Аби всі були щасливі!

 (дівчатка говорять і дарують господині принесене, ставлять на стіл.)

 

Господиня: - Дякую вам, дівчата! А тепер порадуйте мене гарною піснею про вишиванку.

(Дівчата виконують пісню Картинка 41 из 2104 «Вишиваночка»)

 

Дівчинка 1:  Прибрана хатина,

                       Усміхнені личка.

                       Всіх нас запросила

                        Хата-вечорничка.

 

Дівчинка 2:   Одягли ми вишиванки,

                         Гарненькі спіднички,

                         Дружно готували

                         Свої вечорнички.

 

Дівчинка 3:   Ось спечемо калиту,

                         рум’яну, пухкеньку.

                         Та й запросим до нас в гості

                         Хлопчиків гарненьких.

 

Дівчинка 4:    Щоби вони разом з нами

                         Гарно святкували,

                         Андріївські вечорниці

                         Піснею стрічали.

 

 (чути стукіт)

Дівчинка Ой,  там щось грюкнуло!

Господиня Та це вам почулося, дівчатка!

( Дівчатка встають, ідуть до «дверей» і приводять хлопця)

Дівчинка Хотів нам двері зав’язати, щоб ми вийти не змогли!

Дівчинка А!.. То це ти хотів нам шкоди наробити! Давайте покараємо його!

Дівчинка  А як, як? Що ж йому придумати?

Дівчинка  Давайте кинемо його у воду!

 

Хлопчик: Дівчатонька-голубоньки! Змилуйтесь!

                  Я ж лише пожартувати хотів!

   Я все, що хочете, зроблю, тільки відпустіть!

Дівчинка От як відгадаєш наші загадки – відпустимо!

Дівчинка А як ні – кинемо тебе у воду! Так і знай!

Хлопчик: Здаюсь, загадуйте!

 

Дівчинка Поле неміряне,

                  вівці нелічені,

                  пастух рогатий. Що це?

Хлопчик: (Небо, зорі та місяць).

дівчинка Ану відгадай мою:

                 Фарбоване коромисло

                  через річку повисло. Що це?

Хлопчик: (Веселка)

дівчинка А спробуй-но мою відгадай!

                  Складеш – клин, розкладеш – гриб.

                  Ну відгадуй, відгадуй!

(Хлопчик стає на коліна)

Хлопчик: Здаюсь! Дівчатонька-голубоньки, відпустіть, а я вам хлопців приведу!

Дівчинка А правда приведеш?

Хлопчик: Чесне слово, приведу, тільки відпустіть!

Дівчинка Дивись, не підведи!

(Хлопчик виходить і відразу заходить з усіма хлопцями)

Господиня: Проходьте, хлопці, та всі разом заспівайте. Нехай наша пісня лине над Україною!

(всі діти стають півколом і співають)

(Діти виконують пісню Картинка 41 из 2104 «Україна»)

 

Господиня: Поки вас, хлопці, не було, ми з дівчатами замісили калиту  і посадити її в піч. А щоб вона добре випеклася, повторюйте, дівчата, за мною:

Дівчата (разом):

Гори вогонь ясно,

Спечи нам калиту красну,

Щоб ми її кусали

І горя не знали!

Господиня: А це ось свячена водичка, якою я кропила калиту (показує воду у посудині і гілочку з ялини). А тепер цією водичкою вмию наших дівчаток, щоб були гарні, як калита.

(господиня підходить до дівчаток, по черзі кропить і говорить:

  •                 Щоб росла здорова;
  •                 щоб росла на радість батькам;
  •                 щоб всюди встигала;
  •                 щоб росла розумницею;
  •                 щоб була майстринею;
  •                 щоб співала, як соловейко;
  •                 щоб була здорова, як водиця;
  •                 щоб була багата, як земля.

 

Господиня: А давайте жартувати, поки калита випікається.

(виходять 2 хлопчики)

1) безконечна «Кожух»

- Ми з тобою йшли?

- Йшли!

- Кожух знайшли?

- Знайшли!

- Я тобі його дав?

- Дав.

- Ти його взяв?

- Взяв.

- Де кожух?

- Який кожух?

- Ми з тобою йшли?... (2 рази)

 

Дівчинка:

- Ну досить вже, досить…а то до вечора будете розказувати про свій кожух. (хлопчики зупиняються)

Господиня:

А ще знаєте якусь усмішку?

Хлопчик: Знаємо!

Господиня: Ану ж розкажіть. А ви, дівчатка, продовжіть.

 

Хлопчик 1: От так диво-дивина,

Виріс ріг у кабана,

Льоха вбралася у пір’я,

Пси порили все подвір’я. 

 

Дівчинка 1: А цаписько в курнику

Заспівав: «Ку-ку-рі-ку!».

Лізуть горобці на квочку,

Щоб сховатись в холодочку!

 

Хлопчик 2: А ягнята, мов коти,

Геть обсіли всі плоти.

Віл на яворі пасеться,

Кіт у кошику несеться.

 

Дівчинка 2:  А індики на воді

Плавають, мов лебеді.

А тепер скажіть мені –

Де тут правда, а де – ні?

 

Господиня: Та тут все переплуталось!!! Але весело!!!

Молодці, діти! Гарно жартували!

 

Господиня: А калита вже якраз і готова! В народі кажуть, хто калиту відкусить, тому буде щастити цілий рік!

Поки дівчата принесуть і підвішають калиту, я нагадаю вам правила гри!

 

Хто вкусить і не засміється,

Тому минеться.

А хто буде реготати,

То наш писар буде сажею писати.

 

Кусати, руками не чіпати, всі зрозуміли?

Діти: Зрозуміли.

 

Господиня: Дивіться, яка гарна калита! А пахне як, так і хочеться її вкусити! А писар вже готовий?

Писар: Готовий!

Господиня: Хай спочатку дівчатка привітають калиту.

(Дівчата говорять вірш)

1 Дівчинка:

Ой, калита, калита

Із чого ж ти вилита?

2 Дівчинка:

Ой я з жита сповита,

Ой, я сонцем налита.

Для красного цвіту

По білому світу.

 

Господиня: Першими поїдуть калиту кусати Андрії. Запрошуємо _______________________________________________________

А наша калита

Та й з маком і медом.

Йди до неї, кусай її,

Але не засмійся!

 

Дитина: Їду, їду калиту кусати!

Писар: Я буду писати!

Дитина: А я вкушу!

Писар: А я впишу! Та кусай вже!

(хто кусає калиту і сміється, писар пише  сажею)

 

Господиня:

Калита, калита,

Солодка була.

А ми її з’їли,

Аж до сонця підлетіли.

(Кожна дитина  на згадку про свято Андрія отримує кусочок калити)

Господиня:  Зі святом, вас, Андрії, Андріївни та Андрійовичі!

Вчитель:  Всім, хто прийшов на наше свято – дякуємо. Також щиро дякуємо нашій господині.

Щасливих і довгих років вам! Хай у всіх нас все буде гаразд!

До нових зустрічей!

(звучить мелодія-запис Картинка 41 из 2104 Пісня «І в вас, і в нас»)

docx
Додав(-ла)
Drobuna Tanay
Пов’язані теми
Позашкільна освіта, Виховна робота
Інкл
Додано
15 червня
Переглядів
5
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку