Виховний захід "СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО ВАРЕНИКА"

Про матеріал

Поглибити знання з української традиційної кухні, а особливо з виготовлення вареників; ознайомити здобувачів освіти зі звичаями та традиціями українського народу; розвивати пізнавальний інтерес до українських традицій, культури і мови; виховувати почуття національної гідності; з'ясувати значущість вареників у культурному та побутовому житті українців; виховувати почуття національної гідності та гордості за українську націю.

Перегляд файлу

Свято українського вареника

Автор: Пугач Н.Т.

Мета: Ознайомити учнів з побутом нашого народу; навчити збазгачувати активний словник зразками народної творчості; розвивати світогляд, широту думки, пізнавальний інтерес до українських традицій, культури і мови; поглибити знання з української традиційної кухні, а особливо з виготовлення вареників; ознайомити здобувачів освіти зі звичаями та традиціями українського народу; розвивати пізнавальний інтерес до українських традицій, культури і мови; виховувати почуття національної гідності; з'ясувати значущість вареників у культурному та побутовому житті українців; виховувати почуття національної гідності та гордості за українську націю. Вчити не забувати українські обряди, розвивати світогляд, широту думки, пізнавальний інтерес до українських традицій, культури і мови.

Прищеплювати любов до української культури та народних

традицій. Виховувати почуття національної гідності та гордості за українську націю.

Хід заходу:

Слово вчителя:

Доброго дня, шановні гості! Ми раді вітати вас на нашому святі вареника! Працьовитий і гостинний український народ здавна славився хлібосольством. Зайдіть до української оселі на годинку — без частування господиня не проводить вас. Усе смачно, ситно, а головне — корисно та невибагливо.

Кожна країна світу може похизуватися переліком оригінальних страв, які складають її національну кухню. Народна кухня – це така ж культурна спадщина народу, як мова, література, або мистецтво. Борщ, галушки, кутя, а іноземець скаже – то Україна. Серед розмаїття традиційних українських наїдків особливе місце займають вареники. Про них складають пісні, пишуть вірші, гуморески, їм споруджують пам’ятники. З цією стравою пов’язано багато українських традицій і звичаїв, і в цьому ви переконаєтесь побувавши на нашому «Святі українського вареника».

Що то таке за вареники, звідки вони прийшли і чому ми їх так полюбляємо?

УЧЕНЬ:

Кожуть що вареники в українській кухні з’явилися завдяки туркам, а точніше турецькій страві “дюш-вара”. Українцям ця страва прийшлась до смаку, а якщо зважити на те, що страви з бороша у нас полюбляли давно, та й галушки в Україні варили споконвіків то чому б не взяти наші галушки, вдосконалити турецькі дюшвари, додати смаку, любові та колориту і не подарувати світові вареників, подумали українці та так і зробили. Вареники вже готувала “любімая моя Солоха з хуторів що біля Диканьки, їв Пацюк і навіть знатний гурман-президент Білл Клінтон, скуштувавши вареників з вишнями, коли приїздив до України, привселюдно заявив, що заносить вареники у свій “Must Be Served” тобто у список улюблених страв.

Учень:

В Італії - це равіолі,

у північній Росії - пельмені,

на півдні й сході Росії – манти й пози,

у Польщі- кнедлики,

у Чехії – пироги,

у Литві - цепеліни,

а в Україні – це вареники.

Звучить пісня «Вареники у сметані»

Учень:

Що у світі найсмачніше?

Може, краби чи ікра?

Може, ще щось, найдивніше?

Є багато різних страв.

Тільки в хаті українській

Покуштуєш диво з див:

Ось півмісяці у мисці,

А над ними в'ється дим,

Бо гарячі - масло тане...

Чи ж ви знаєте, що це?

Це - вареники в сметані,

Найсмачніші над усе!

Учень:

Українці! Пригадаймо,

З чим вареники в нас є

Знає кожна господиня,

Що до столу подає.

З сиром ось жовтіють в мисці,

І з картоплею киплять...

Полюбляють українці

За столом поласувать.

Ще з капустою наварим,

Та з грибами - пахнуть як!

Поласуємо ми з вами,

Поласуємо - ще й як!

Учень:

Назва вереники – є загальноукраїнською, а пироги – західноукраїнською (галицькою). Вважається, що страва існувала ще в часи язичництва і за своєю символікою різнилася з теперішніми уявленнями. У наших пращурів вареники традиційно ототожнювалися з Місяцем, бо вони схожі на нього за формою і використовувалися як жертовна їжа. Вареники з сиром приносили в жертву біля криниць із джерельною водою. Традиційний український вареник удвічі більший за російський пельмень і чи не вчетверо об’ємніший, аніж італійський равіолі.

Учень:

Вареники у структурі святково-обрядової їжі виконують такі функції: об’єднувальну (родини, при приготуванні страви могли збиратися жінки чи дівчата, які разом замішували тісто, разом ліпили вареники, їх разом їли, і все це у супроводі жартів та пісень); символічну (народження, достатку, багатства, місяця, чоловічий символ, першопочатковості, зародження); магічну функцію (готували тоді, коли народжувалася худоба, яка мала бути такою товстою як вареник).

Слово вчителя:

Настала черга дізнатися більше про український смаколик.

Вареник – чи ненайпопулярніша страва в української діаспори. Вареник навіть увіковічнили в камені в канадському Глендоні. На центральній площі міста височіє пам’ятник варенику, який вважається офіційним символом міста! Кулінарне диво з каменю заввишки у 9 метрів важить майже три тонни.

Єдиний в Україні пам`ятник варенику був встановлений у 2006 році в місті Черкаси. Проте у 2013 році його демонтували, і зараз він перебуває в приватній колекції.

Учень:

А на нашому святі теж знайдеться місце для музики.

Пісня "А мій милий вареничків хоче" у виконанні учнів.

(Українська народна творчість)

(мінус)

Учень:

"Золотий вареник" - спеціальний нагрудний знак для кращих кулінарів і кондитерів України. Нагорода була заснована в 1999 році. Знак, зроблений із золота та цирконію, розроблений і виготовлений у Сімферополі народним майстром України Сергієм Скляром.

Єврейський поет Саул Черніхівський, якій тривалий час жив на Україні, настільки уподобав традиційні наїдки, що присвятив їм поему та музичну ідилію “Вареники".

Давайте і ми послухаємо театральну інсценівку «Господиня»:

«Господиня»

Замісила тісто

Добула сметани.

Позичила сиру я

У куми Тетяни.

Запашнеє тісто

Сиром напихаю.

Сама пішла до сусіди

Поради питаю.

Ой сусідонько моя,

Дай же мені раду.

Бо з варениками я

навіки пропаду

Поки я в сусідки

Поради питалась

А собака влізла в хату

Наробила шкоди.

Влізла капосна на стіл

Всю сметану з’їла,

А вареники мої

Під стіл полетіли

А я ті варенички

Під столом збирала.

А на мене з борошном

Виварка упала.

Борошно на голові

Виварка на шиї

А варенички мої

Полетіли у вирій

А я тії варенички

Знов ліпить взялася.

Бо я така господиня

у свій рід вдалася.

(Автор невідомий)

Учитель: Діти,давайте дізнаємось, чи знаєте ви прислів*я про вареники?!

Запрошую до столу перших двох учасників. Вам треба зібрати з запропонованих елементів фраз прислів’я і показати нам, прикріпивши на дошку.

Вареники- божі хваленики,кожен хвалить,та не кожен варить.
Вареники довели, що нам хліба не дали.
Наставив вуха,як вареники.
Губи,як вареник.
Сякі-такі вареники,а все ж кращі галушок.
Догадавсь- та й вареники в шапку.
Почекайте, вареники, прийде на вас масниця.
Сметаною вареників не зіпсуєш.

Конкурс: "Ліплення вареників"

Запрошуються дві команди , які покажуть свою майстерність.

Музичний супровід:пісня "Вареники" у виконанні Р.Кириченко.

Діалог двох учнів:

Борщ та вареники – голоду не буде!
А мені оце вареники снилися! Що б це означало?
Я тобі скажу! Чекай гостей! Якщо сама ліпила – чекай доходу доброго!
Та ні, я уві сні їла вареники!
То значить тебе чекає успіх і всі свої справи добре закінчиш!
Та хіба від вареників може бути комусь погано?
Може, як забагато з’їси!
А в аптеці що, активоване вугілля закінчилося?
Та ні, дякувати Богу!
На Андрея будемо варити вареники та класти перед голодним котом. Чий вареник кіт ухопить першим, та швидше заміж вийде!
А у нас корова отелилася, то ми одразу наліпили вареників та всіх пригощали!
А бабуся каже, що на Різдво вареники обов’язково треба готувати, як символ продовження роду.
А я не дуже і вмію їх готувати.

ЯК ВАРЕНИКИ ВАРИЛИ КУМ І Я

Кум поїсти неабиякий мастак.

Йому жінка, що не зварить, все не так.

Вередує: — Як з'їдаю твій обід,

Наче гирю закладаю у живіт.

Он торік я в ресторані,— каже,— був...

Ледве миску з деволяєм не ковтнув.

Там таку дають підливку — смак і шик!

З нею з'їсти можна власний черевик.—

Раз в неділю ми остались без жінок:

Подались вони раненько на товчок.

Ми із кумом закурили, сидимо.

Кум наліво, я направо — плюємо.

— Не зоставили нам їсти, то й нехай...

А ми зваримо вареники давай!

Налили ми в ночви свіжої води.

Півмішка муки засипали туди.

Я качалку взяв, а кум мій — макогон,

Тісто туго замісили, як гудрон.

Дріжджів кинули дві пачки — красота!

Потім перцю і лаврового листа.

Тісто витягли на стіл ми та й січем —

Я ножакою, а кум мій сікачем.

В казані кипить, аж піниться вода.

Я ліплю, а кум вареники вкида.

На вусах у мене тісто, в нього сир.

Кум по кухні походжа, як командир.

— Хай живіт,— говорить,— лопне, а жінкам

Отакунького вареничка не дам!

В казані вода вирує, булькотить.

Сир гарячий нам на голови летить.

Покипіло так не більше двох годин,

Бачим: збились всі вареники в один.

Ми вареник той штовхаємо до дна,

А він лізе, випирає з казана.

Кум говорить: — Ну, нехай вже буде так.

Покуштуємо, яке воно на смак.

Поділили ми вареник, сидимо.

Кум виделкою, я ложкою — їмо.

Я помалу ремиґаю, кум жує.

— Ну,— цікавиться,— як враження твоє? —

Я показую на пальцях і стогну:

Зуби злиплись, язика не поверну.

В кума очі лізуть з лоба — не ковтне.

Просить: — Стукни по потилиці мене! —

Я як двину його в шию кулаком!

Тут відразу нам полегшало обом.

Кум затявся на своєму: — А жінкам

Я однаково й понюхати не дам! —

Те, що я не з'їв і кум мій не доїв,

Потаскали кабанові ми у хлів.

А кабан понюхав тісто, кашлянув,

Перекинувся в баюру і заснув.

Кум штовха його: — Пардон, мусьє кабан!

Вибачайте, я не знав, що ви — гурман.

Може, й ви вже захотіли в ресторан? —

І надів йому на голову казан...

Слово вчителя:

Ну ж бо гості дорогенькі, пригадайте з чим можна наліпити вареників?

А чи відомі вам найдивовижніші начинки?

Начинка із квашених огірків, зі свіжої капусти, сирно-гарбузова з картоплею, маком, яблуками, капустою та оселедцем, із сиром та тмином, з горобиною та яблуками, з квасолею, з печінкою та гречкою, із сушеними грибами та рисом, зі шпинатом, з малини та заварного крему, з шовковиці, з персиком, з буряком, з капусти та баклажанів, з рисом та шинкою, м’ясом та томатами, манні вареники з абрикосами ,ліниві вареники з бананом.

На нашому святі теж присутні ті, кого можна нагородити. Група юних журналістів провела опитування серед учнів та вчителів, які в ньому працюють. Респонденти повинні були обрати найулюбленішу начинку серед трьох найпоширеніших : картопля, вишня, сир. За результатами опитування місця розподілилися таким чином: звіт групи.

Музичний супровід: лунають фанфари

Учень:

В будь-якій країні гості на вечерю підеш—

Там вареників рідненьких нічим не заміниш.

Екзотичні будуть страви ті, про які мріяв!

Але згодом вас замучить справжня ностальгія.

Буде в спогадах спливати українська страва,

Чи з капустою, чи з сиром — горда , величава,

Запашна, смачна, кругленька, приємна на дотик,

Так і хочеться покласти якнайшвидше в ротик…

Бачте, тільки натякнула, була тут недовго,

А вже їсти всі готові , куштуйте! Смачного!

Щоб екзотики додати, елемент незвичний,

Ще для вас приготувала сюрприз вареничний!

А давайте пограємо у гру «Двобій варениками». Хлопці чи є серед вас любителі вареників?

Два учасника із залу, яким зв’язують руки за спиною. Двоє дівчат із зав’язаними очима годують хлопців варениками. У мисках однакова кількість вареників переможе той хто швидше з’їсть.

Музичний супровід:"Полька" (українська мелодія)

Учень:

Є вареники у хаті -

В Україні все гаразд:

Всі - щасливі і багаті,

Щедре сонце світить в нас!

Слава хаті українській,

Слава нашій всій землі,

І вареникам у мисці,

Що на нашому столі!

Учень:

Ой, вставала раненько, картоплю варила,

До вечора вареників з картоплею ліпила.

Наварила вареників для гостей хороших,

Не жаліла силоньки, не жаліла грошей.

Їжте, їжте вареники, гості наші любі,

Вони трохи гаряченькі — не попечіть губи..

А вже ж в ті вареники картоплі напхала,

Ще й перчиком притрусила, там його немало.

В череп’яну макітерку я їх положила,

Олійкою з цибулькою добре помастила.

Їжте, їжте, любі гості, рахувать не станем.

Може комусь буде мало — ми іще добавим.

Смачного!!!

Учень:

«Милі гості, просим сісти

Вареники будем їсти.

Вареники непогані,

Вареники у сметані.

В кожній хаті на Вкраїні.

Вареники варять наші

Це вареники знаменні,

Як їх родичів – пельмені

Вас чекають у макітрі

Вареники дуже ситні,

Білошиї, круглолиці,

Із нашої пшениці,

Їжте, їжте, просим щиро

Вареники наші з сиром .

Вареники непогані,

Вареники у сметані

Є вареники у хаті -

В Україні все гаразд:

Всі - щасливі і багаті,

Щедре сонце світить в нас!

Слава хаті українській,

Слава нашій всій землі,

І вареникам у мисці,

Що на нашому столі!

Вчитель:Любі друзі! Ось і закінчилось наше веселе свято! Ми впевнені, що ви тепер знаєте багато чого про українську страву – вареники. Бажаємо вам здоров'я та щастя! Дякуємо за увагу! Ми хочемо, щоб ви приєдналися до нашої компанії любителів готувати та смачно ПОЇСТИ !