Виховний захід "Свято врожаю"

Виховний захід підготовлений

вчителем біології і хімії  Бондаренко Г.В.

(Театралізована вистава, за основу взята дитяча книжечка, нажаль я автора не знаю)

СВЯТО ВРОЖАЮ

1.Добрий день вам любі друзі!

Щиро просим до господи!

Раді вас у нас вітати,

Щастя і добра бажати!

2. Слухайте люди, слухайте люди

Свято велике  нині  в нас буде.

Кличем старих і малих і усіх

Буде і пісня і радісний сміх.

 Вже скінчилось  тепле літо.

Трохи і похолодало:

Осінь золота настала.

Ще недавно в небі синім

 Пролітали журавлі.

А сьогодні в безгомінні      

Ходить осінь по землі.

І від краю і  до краю,

Від двора і до двора

Золотого урожаю

Знов  до нас прийшла пора.

Осінь наша, осінь — золота година,

Неба ясна просинь, пісня журавлина,

Бабиного літа довгі, білі коси…

І дорослі й діти люблять тебе , осінь

Ти не тільки славна за свою ти вроду—

 Урожай іздавна ти несеш народу.

Щедра і дорівна пахнеш ти медами,

Славиш край наш рідний зерном і плодами!

Коли вона загляне в сад — наллється соком

                                                             виноград,

І різні яблука ранет солодкі стануть, наче мед;

Коли огляне баштани — надмуться гордо кавуни,                                                               

І запишається в хустках товста капуста на грядках;

Як помандрує по гаях з чарівним пензлем у руках —

Все розмалює на путі, берези стануть золоті!

(Пісня про осінь.)

Українка.  Ось і ми помандруємо на  город Познайомимося з його жителями.

1. Так давно – й згадати годі

На якомусь там городі

Все це сталось. Ще коли

Рибки вили гнізда в стрісі,

Рак висвистував у лісі,

На пеньках сучки цвіли.

   2.Лопухи росли як вуха

Оттого , хто казку слуха,

На деревах — не листки

Виростали пиріжки.

Ще тоді було це діло

Як у вечері видніло

Як цвірінькала бджола;

Як була земля тоненька

А малесенька Оленка

Ще бабусею була.

1. Раз, як добре сонце гріло,

Пообідавши за двох,

Просто так собі без діла,
На стеблі дрімав горох.

Підставляв під сонце спину,

І животик, і бочок.

А була ж гаряча днина:

Розімлів один стручок,

Лусь! – І ціла горошина

Гарбузові  прямо в лоб, гоп!

2.Як підхопиться гарбуз,

 Аж злетів його картуз:

• Гей, усі і там, і тут-

Утікаймо , наших б’ють!

2. Стрибонув, мов кінь угору,

І чимдух — куди? — в комору!

А якщо злякався тато—

Що вже ті гарбузенята!

Подалися і вони.

1. А за ними — кавуни,

Кавуниці й кавунята

У картатих штаненятах,

І сусіди і рідня—

Всі чкурнули навмання.

  2.Мчить картопля мовби куля,

      Чеше стежкою цибуля.

      Через балку навпрошки

       Пострибали огірки.

       Одягнувши свій жупан,

       Вийшов з хати баклажан.

       Раптом бачить : із-за тину

       Вилітає кругла  диня.

—Ви куди? — гукає він,—

На базар? У магазин?

• Та який тут магазин?

Як на весь город горох

Учинив перепрлох!

— Що горох ваш лютий ворог?

Я зітру  його на порох,

Затовчу, перемелю,

Сам не знаю що зроблю!

Я йому! Якщо мене,

Він, звичайно дожене!

  1. Там тоді таке було!

 Вирувало все, гуло,

І швиденько, і помалу

Із городу утікало,

Розбігалось, хто куди,

Той у сіни , той в комору,

Той де-небудь серед двору

Приховався від біди.

     2.Утікав буряк до льоху,
      Щоб подалі від гороху,

Та злякався  — стах!     І прямо

На бігу упав у яму.

1.Огірок злякався трішки!

Посковзнувсь — шубовсть

У діжку!

1.  От приходить господиня,

Ауже в коморі дині,

Баклажани й кавуни…..

—Звідки тут взялись вони?

От піди собі та знай ,

Хто зібрав мій урожай!

Треба ж  статися пригоді,

Що ж стряслося на городі?

Подивлюся – но сама…

Українка.І поки господиня пішла дивитись, що там трапилось, у коморі зчинилася суперечка хто із овочів важливіший. Давайте і ми послухаємо і рішимо їх суперечку.

Виходять овочі— буряк, помидор, морква, капуста, цибуля, картопля.

Огірок.Який салат без огірка?

Буряк.А що за борщ без буряка?

Морква. Чи то без моркви?

Капуста Без капусти?

Усі разом. Без нас в каструлі буде пусто!

Українка Погляньте усі — оце бараболя

Варіте і смажте із сіллю й без солі,

Сто страв господиня з кортоплі зготує,

Картопля як хліб— вона усіх нагодує.

    Картопля. Мене, картоплю, кожен день їдять і вареною , і жареною, і суп картопляний з мене готують.

А знаєте ви, що 200 років тому мене тут  не було. Замість мене всю Європу годувала стара добра ріпа. Хоч  я родом  з Південної Америки, але витіснила ріпу з полів і виявилась набагато смачнішою.

Зараз люди вивили тисячі різних сортів картоплі: ранньої  і пізньої, крохмалисті, і розваристі, стійкі проти картопляної хвороби. Залишимось назавжди друзями, коли полетите на Венеру чи Марс захватіть мої бульби, відчуваю, що скрізь стану в пригоді.

ПомидорТак , нічого не скажеш  добра картопля.

Українка.Погляньте капуста, вона вітамінна,

            І соляна  в бочці, в салатах відмінна.

          У борщику, в супі, в смачних голубцях,

           І смажена в маслі, і терта — в млинцях.

А тепер про себе нехай вона розповість.

Капуста.А знаєте, що я собою являю?

Морква. Листя!

Капуста.І так і ні! Сіють мене ранньою весною в парниках. Потім саджають на грядки і ретельно доглядають мене. Я міцнію зеленню, випускаючи все нові і нові листочки.Вони скручуються, розростаються і утворюють качан. Восени качан зрізають. Із мене варять борщ, роблять салат. На зиму мене солять в діжці. Без мене людям не обійтись.

Помидор.А що скажуть про себе морквинки.

1 Морквина. Ми так малі ,нам так обідно,

                  На грядці нас зовсім не видно

                  Проте зачізка у нас

                  Просто клас.

2 Морквина.

Морква під сонечком щедрим зростала, Земелька водою її напувала,

 Тому-то морквина така соковита,

Моркв’яного соку вам треба попити.

Українка. Давайте послухаємо , що скаже про себе буряк.

Буряк.Погляньте на мене — я цукровий буряк. Подивіться на мене, який у мене важкий корінь і скільки листя в мене. В листі я готую солодкі солі і ховаю в  корінь. Я наймолодший із овочів. 150 років тому один вчений зацікавився білим буряком і знайшов у ньому цукор. Як усіх це здивувало.Адже тоді цукор отримували із цукрової тростини Тут і почали мене доглядати, а я почав повніти, наливатися цукром.

Овочі . Оце так і він не гірше нас.

Українка. Прийшла ваша черга , сеньйор-помидор.

Помидор.Почервонів зовсім я

І , сказати не смію

Поки не припече ,

Зовсім не червонію.

А ,якщо я вже червоний

То відомий я усім.

 Стану я смачним в салаті,

Не поганий даже сам.

В пюре, сокові , томаті

Вітамінів багато дам.

Овочі. Як ми можем рішити спор?

          І хороший помидор.!

Українка.Сидить Марушка в семи кожушках. Хто її роздіває , той сльози проливає.

Цибуля. Ви, певно , здогадалися що мова піде про мене, цибулю.Я всіх заставляю плакати, але зовсім не зла, навпаки! Я дуже потрібна людям, я допомагаю їм боротися проти хвороб, особливо цинги, в мені є багато корисних вітамінів. І корінь мій , цибулина, що сидить в землі, і довгі зелені листки від цибулини , що зверху можна варити, жарити і сирими їсти. Так, що не сердіться на мене, якщо я і вас плакати заставлю, що ж поробиш , якщо я вже такою вродилася.

Українка . Не сперичайтеся, ви всі потрібні людям.

А щож трапилося на городі?

1. Ну, а там— дива тай годі!—

Нічогісінько нема.

Тільки сонячне проміння

Догоряє на стеблі;

2.  Тільки стигле горошиння

     Розкотилось по землі

            І зітхнула тітка :

                          —Ох,

Я й забула про горох!

Це ж тому він розкотився,

Що на сонці пересох...

    2.З тих часів зеленкуватим

Вирива його мерщій.

1-2. А тому врожай збирати

       Їй приходиться  самій.

1-2. А тому врожай збирати

       Їй приходиться  самій.

(Пісня про ярмарок)

Після вистави відбувся ярмарок

Господарі й гості, глядіть не минайте,

На ярмарок прошу гуртом, поодинці,

Чекають на вас чудові гостинці.

Тут щедрі дарунки із саду , городу,

Тут пісня і жарти усім в нагороду.

Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь,танцюйте і  грайте.