11 серпня о 18:00Вебінар: Зберегти креативність: корисні вправи для вчителів та учнів

Інноваційні технології. Тема «Інноваційні технології під час уроків біології. Технологія яскравих плям»

Про матеріал
Стаття містить певні приклади використання технологіх яскравих плям під час проведення уроків біології 6-11 класів
Перегляд файлу

Тема «Інноваційні технології під час уроків біології. Технологія яскравих плям»

 

      Біологія, як наука, зародилася ще в глибоку давнину. Саме знання законів біології допомагали стародавнім людям виживати і зберігати своє здоров'я в умовах жорстокої боротьби за існування з іншими мешканцями планети і з чинниками неживої природи. В наш час є важливим уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини,

здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя. І для цього теж потрібні знання з біології.

 

          На жаль багато учнів  вважають, що в майбутньому житті знання з біології не знадобляться. Запитують: «Навіщо мені потрібна ваша біологія?» Щоб зацікавити учнів своїм предметом, кожен свій урок я намагаюсь починати з невеликого вступу в якості мотивації до теми. Це може бути проблемне питання, цікавий і незнайомий більшості учнів науковий факт, незвичайна історія, навіть казка, цитата когось із відомих письменників, політиків, вчених – так звана «яскрава пляма».

       Для відповіді на питання – навіщо вчити біологію? – я використовую саме прийом «яскравої плями». На початку вивчення біології в 6 класі запитую дітей – навіщо вчити біологію? Потім, отримавши всі відповіді,  ставлю учням несподіване запитання: «Діти,  чи дивилися ви фільм «Мумія?». Більшість учнів бачили цей фільм або чули про нього. Далі я прошу згадати головного героя і лиходія - Імхотепа. Якщо хтось не розуміє, про що річ, витрачаю хвилинку на пояснення.  Для учнів буде цікаво і повчально почути історію про видатного давньоєгипетського зодчого Імхотепа, що жив в третьому тисячолітті до нашої ери. Він був верховним сановником фараона, верховним жерцем Ра в Геліополі. Пізніше був обожнений і шанувався як бог лікування. Імхотеп вважається першим відомим у світовій історії архітектором і вченим. Він спроектував першу ступінчасту піраміду (піраміда фараона Джосера поблизу Мемфіса), а також комплекс архітектурних споруд, що оточують піраміду. Той факт, що піраміда стоїть досі, через майже п'ять тисяч років, найкращий доказ геніальності Імхотепа і як архітектора, і як будівельника, і як вченого. Але мало хто знає, що Імхотеп також є засновником єгипетської медицини. У результаті спостережень і фундаментальних досліджень в біології (на той момент невіддільних від медицини) Імхотеп створив кілька праць, записаних на папірусі, в яких вперше визначив реальні причини багатьох  хвороб. За деякими свідченнями своїх сучасників, Імхотеп для потерпілих на будівництві працівників особисто проводив операції з трепанації черепа, після яких люди не тільки виживали, а й продовжували далі успішно працювати на будівництві пірамід. Дотепер подібна операція є однією з найскладніших у світі. Крім цього, Імхотеп розробляв і встановлював протези кінцівок. Один зі знайдених в гробницях металевий протез ноги вразив вчених тим, що в ньому згиналися не тільки коліно та стопа, але і пальці. Для подібних операцій Імхотепу були необхідні знання насамперед з біології, а саме анатомія і фізіологія людини, біохімія. Така історія – яскрава пляма, яка надовго запам’ятовується учням та пов’язується потім з вивченням біології. Біологія – це цікаво. Біологія – це важливо. 

         Яскрава пляма під час вивчення бактерій у 6 класі. Приблизна кількість бактерій, що мешкають в організмі людини 1013 . Це в кілька разів більше, ніж людських клітин. Але клітини бактерій менші за розміром, тому їх загальна маса лише пара кілограмів.

         Вивчення екологічних груп птахів в 7 класі. Запитую: «Чому пінгвіни не мешкають в Арктиці, бо клімат там схожий с Антарктидою?» Діти висказують припущення. Правильна відповідь: «Пінгвіни як сімейство виникли в Південній півкулі. З холодними течіями вони можуть проникати аж до екватора, де живе пінгвін галапагоський. Однак, течій шо з'єднують одну полярну область з іншого, не існує. Тому тропічний пояс виявляється для птахів непереборною перешкодою.»

         Ще одним прикладом яскравої плями є застосування знань біології в технічних дисциплінах. Під час вивчення опорно-рухової системи людини у 8 класі я запитую – що таке робот? Чи можна домогтися того, щоб кінцівки робота рухались саме так, як у людини? Потім розповідаю про застосування синовіальної (суглобової) рідини. Ця рідина знаходиться в суглобовій сумці і не дає кісткам тертися один об одного під час руху суглоба. У разі втрати суглобом синовіальної рідини (наприклад при травмі), будь-який рух в суглобі доставляє сильний біль або зовсім стає неможливим. Численні дослідження в різних країнах світу показали, що для зменшення тертя і запобігання зносу металевих деталей кращим мастилом є саме суглобова рідина, яку для цих цілей синтезують штучно.  

        Під час вивчення дихальної системи запитую: «На вашу думку, якою є площа кабінету біології?» Учні висловлюють свою думку. Начебто, це питання ніяк не пов’язано з темою уроку. Але потім я кажу: «А тепер уявіть, загальна площа внутрішньої поверхні наших легень змінюється між видихом і вдихом від 40 м² до 120 м². Для порівняння, площа шкірного покриву людини дорівнює 1,5-2,3 м²». Такий приклад вражає учнів, вони намагаються зрозуміти – як це? Тоді переходжу до пояснення будови та функцій органів дихання.

   Вивчення будови ока. Ну що тут цікавого? Задаю питання – якого кольору у вас очі? А чи знаєте ви, що все розмаїття кольорів райдужної оболонки, в тому числі синій, сірий і зелений, створені пігментом меланіном? Від характеру розподілу пігментів в передньому та задньому шарах райдужної оболонки і залежить колір очей. Найглибший шар райдужки насичений меланіном. Якщо у зовнішніх шарах пігменту мало, то меланін, що просвічує крізь них, в результаті особливостей розсіювання світла має вигляд синім. Крім цього, мають значення судини і колагенові волокна райдужної оболонки, вони мають білуватий або сіруватий відтінок. Якщо щільність колагенових волокон зовнішнього шару вище, то колір буде вже не синій, а блакитний. Якщо щільність волокон зовнішнього шару ще вище, то утворюється сірий колір очей.

Цей приклад потім пригадуємо під час розв’язання задач з генетики.  Блакитний колір очей - це результат мутації в гені HERC2, через яку у носіїв такого гена знижено вироблення меланіну у райдужній оболонці ока. Такий є ген є рецесивним. Ще раз торкаємося цієї теми під час вивчення мутацій. У райдужній оболонці і в очах взагалі немає ні синіх, ні блакитних пігментів. Задаю питання – звідки тоді синій, голубий або сірий колір очей? Це є мутацією якого типу (геномна, хромосомна, генна)? За даними дослідження генетиків Копенгагенського університету, ця мутація виникла приблизно 6-10 тис. років тому. У всіх блакитнооких людей був один загальний предок

       На початку вивчення  теми «Над організмові біологічні системи» у 9 класі я розповідаю казку. Жив-був старий. Була в нього улюблена корова, багато молока давала. Старому на все вистачало - і на себе, і на базарі продати. Тільки от на горищі у старого жила сова. І сильно вона дідові заважала, ночами літає, крилами плескає, шумить. Вирішив старий сову прогнати. Заліз на горище, палицею махає: «Іди, сова, набридла ти мені!» Сова здивувалася, обурилася: «Ти що, старий, від мене ж така користь, не можна мене гнати!» А старий не вгамовується: «Іди, немає від тебе ніякої користі, тільки шум!» Прогнав старий сову, задоволений пішов у хату чай з молоком пити. Минуло кілька днів. Щось корова менше молока давати стала. Ще небагато часу пройшло і старому молока вже й на базар віднести не вистачає. Ще трохи, вже і старому самому молока немає, навіть чай забілити нічим. Прийшов старий до корови: «Коровушко, годувальниця, що не так? Турбуюсь я за тебе і плекаю, а молока чому немає?» «Хворію я, старий. Немає більш на лузі конюшини, а без цього і молока у мене немає». Задумався старий, пішов на луг конюшину шукати. А й справді - нема конюшини. Ходив-ходив старий, ледве знайшов одну кволу квіточку. Підійшов до неї дід, запитує: «Конюшинко-сестра, де ж всі твої друзі поділися? Чому конюшини на лузі більше немає? » « Джмелі відлетіли всі, жодного не залишилося. А без джмелів нікому запилювати конюшину. Ось і не залишилося нікого з нас на лузі ». Подумав старий і побіг шукати джмелів. Довго шукав, далеко-далеко зустрів – летить джміль, і за ним біжить дід і кричить: «Джміль, сусіде, постривай, не відлітай. На луг мій повернися. Без джмелів конюшина зовсім гине. А без конюшини корові моїй погано ». Джміль навіть зупинятися не став. Прогудів на льоту; «Не повернеться рід мій на твій луг, старий. Миші у тебе там розвелися, спасу немає. Гнізда наші розоряють, личинок наших поїдають». «Почекай, сусіде-джміль! А хто тих мишей прогнати може?» Відповідає джміль: «На лузі миші тільки сов бояться. А ти свою сову прогнав, старий». Ця казка – «яскрава пляма» – показує не тільки взаємозв'язок між різними компонентами живої природи, але також і пояснює, чому нам, людям, необхідно ці взаємозв'язки знати і враховувати у своїй діяльності.

       Також у 9 класі для пояснення того, як застосовувати екологічні знання у практичній діяльності людини в темі «Захист та збереження біосфери» використовую «яскраву пляму» – вислів англійського філософа Френсіса Бекона: «Ми не можемо керувати природою інакше, ніж підкоряючись їй».

       У темі «Хімічний склад живих організмів», 9 клас, як епіграф можна процитувати відомий вислів Геракліта Ефеського: «З різноманітності виникає гармонія».

       Зв'язок з життям - лейтмотив нашої педагогічної діяльності. Учні повинні розуміти, як знання з біології пов'язані з повсякденним життям.

        Наприклад, при вивченні в 9 класі цитоплазми клітини і клітинних включень можна розповісти про оксалати - нерозчинні кристали щавлевої кислоти. При порушенні харчування, оксалати накопичуються в нирках і утворюють ниркові камені. Така «яскрава пляма» надовго запам’ятовується.

       При вивченні теми «Ферменти», теж 9 клас, ставлю несподіване запитання: «Як ви вважаєте, чому народи семітської групи (араби і євреї) не їдять свинину?» Відразу багато учнів відповідають: «Релігія забороняє!» Але чому виникла така заборона? Щоб відповісти, треба знати, що таке амінокислоти, первинна структура білка, як проходить процес розщеплення білкової їжі на амінокислоти в кишечнику. У кожної людини є свій набір ферментів для розщеплення тієї їжі, яка зустрічається на даній території. Саме тому у багатьох дітей на нашій території виникає алергія на цитрусові та шоколад – ці продукти є для нас чужими. Не у всіх є в організмі ті ферменти, які зможуть розщепити певні комбінації амінокислот, що містяться в какао-бобах або цитрусових. Також і семіти - племена кочівників. У них ніколи не було свиней, відповідно і не було необхідності у ферментах, здатних повністю розщепити свинячі білки. При поїданні свинини може виникнути вже не банальний висип, як у дітей на шоколад, а серйозні проблеми з нетравленням кишечника.

     Таким чином, знання з біології допомагають зрозуміти чужі звичаї, релігійні заборони, виникнення харчової алергії та інші повсякденні явища. Авіцена, який жив тисячу років тому, був правий, сказавши: «Основний скарб у житті - це здоров'я, і ​​щоб його зберегти, потрібно багато чого знати». І такий вислів є теж яскравою плямою, нагадувати про здоров’я можна у будь- якому класі при вивчені будь-якої теми з біології.

 

1

 

docx
Додано
1 серпня
Переглядів
8
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку