Виховний захід " Свято ввічливості"

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Дорогі діти! Шановні гості, батьки та вчителі! Ми радо вітаємо вас на нашому святі ввічливості. Коли ви станете дорослими, у вас будуть різні професії. Але насамперед ви повинні вирости дійсно гарними людьми: добрими, чуйними, ввічливими. І сьогодні ми з вами постараємося зрозуміти: хто така ввічлива людина і що таке ввічливість.

    Учні (всі разом). Ми їдем, їдем, їдем

                                 У ввічливості край,

                                 Ця гра цікава дуже,

                                 Із нами ти пограй!

                                 Сідай із нами, друже,

                                 У чарівний трамвай,

                                 І все, що тут почуєш,

                                 Повік не забувай!

1. Треба всім нам привітатись:

- Добрий день!

Дружно весело сказати:

- Добрий день!

Вліво – вправо повернемось,

Туди – сюди усміхнемось.

Добрий, добрий, добрий день!

2. Всіх гостей ми привітаєм:

- Добрий день!

І здоров’я побажаєм

- Добрий день!

3. Я вітаюсь з усіма –

Вчусь я в школі недарма

Завжди я кричу «Привіт!»

Курці, що біля воріт.

4. Коли зустрілись їжаки,

То привітались залюбки:

- Здоров був, друже!

- Ну, здоров!

- Я зрадів, що ти прийшов.

5. Я слова чарівні знаю,

Вивчила охоче!

І в розмові іх вживаю

Зранку і до ночі.

- Доброго здоров’я, Галю!

6. Добрий день, Оленко!

Ти до мене, я до тебе

Звернемось гарненько.

7. З добрим ранком всіх вітаю,

Як іду із хати,

І кажу всім «На добраніч!»

Як лягаю спати.

І «спасибі» й «дуже прoшу»,

«Вдячна вам», «будь ласка»-

Словом, радість всім приношу,

Світ стає, як казка.

8. «Всім привіт», «Іди здорова»,

«Дякую красненько!»

Ось яка чарівна мова

Радує серденько.

(До залу вбігає Незнайко)

Незнайко. Усім привіт. Я запізнився. Про що ви тут розмовляєте?

Вчитель. Ми говоримо про хорошу поведінку, про ввічливість.

Незнайко. Як цікаво! Я дуже ввічливий.

Вчитель. Ти ж не вмієш вітатися.

Незнайко. Я? Не вмію? Я ж сказав «Привіт». Не правильно? Ну, тоді здоровенькі були!

Вчитель. Та хіба ж так вітаються ввічливі люди? Ти припустився жахливих помилок.

Незнайко. Яких?

Вчитель. По – перше, ти не постукав, а це не ввічливо. По – друге, ти не попросив дозволу увійти.

Незнайко. Зараз, зараз я все зроблю як слід.

Вчитель. По – третє, ти не дослухав і це не ввічливо. Ти неправильно привітався.

Незнайко. Вибачте мені. Я розпочну знову (звертається до усіх присутніх). Добрий день, друзі! Вибачте, що я запізнився. Дозвольте увійти?

Вчитель. Ось зараз ти чемний хлопчик. Ти навчився правильно поводитися. Отже, ти зрозумів, як важливо правильно вітатись?

Незнайко. Так, слід завжди казати привітні слова.

Вчитель. Ти можеш залишитися на нашому святі. Дійсно, вітання бувають різні. Але, чи то уклін, чи слова вітання, чи лагідна усмішка, спільне в них те, що привітання означає: «Ти мені – приємна людина. Знай, що я тебе поважаю. Я тобі бажаю всього найкращого: здоров’я, миру, радості, щастя».

    А тепер я перевірю, чи усі з вас знають чарівні слова.

1. Розтопить серце всякого

    Сердечне слово (Дякую).

2. Якщо ти їсти вже не в силах,

    То скажеш мамі що? (Спасибі).

3. Зазеленіє й древній пень,

    Коли почує : (Добрий день).

4. Коли згоряє сонце у росі

    Й зоря лягає лагідно на плечі,

    Серед знайомих, рідних голосів

    Ми чуємо привітне (Добрий вечір).

5. Коли тебе посварять за підказку,

    Ти вчителя розчулиш: (Вибачте, будь ласка).

6. Щоб знову зустрітись в годину призначену,

    Кажу щиро завжди я всім (До побачення).

Вчитель. Послухайте, будь ласка, пісню про одного не дуже чемного хлопчика.

(Пісня «Чемний хлопець»).

    Сценка «У тролейбусі»

Вчитель. – А зараз послухайте вірш про Івася.

    У автобус на зупинці

    Увійшла бабуся

    Івасик швидко підхопився

    Приязно всміхнувся.

Бабуся. – Я постою, не біда…

Івась. – Сядьте!

Вчитель. Мовив басом

                Бабуся сідає

                Сам навколо погляда

                Чи не скажуть часом:

Учень (тихенько) Молодчина наш Івась,

                               Він культурний, чемний…

                               Наш Івась у перший клас

                               Ходить недаремно!

Вчитель. Та ніхто його чомусь

                Похвалить не хоче,

                І тоді він до бабусі,

              Нахиливсь шепоче

Івась. Ну, здається, вже у вас

           Відпочили ніжки?

           Встаньте, сходити вам час

           Я посиджу трішки.

Якщо ви діти ввічливі,

Увага в серці вашім,

То місцем у автобусі

Поступитеся старшим!

Вчитель. – А зараз давайте познайомимось з дівчинко на ім’я Іринка.

    Сценка «Допомога мамі»

Іринка. Мамо, вчителька нам сказала, аби ми допомагали вдома! Так я сьогодні помила посуд, замела підлогу, сходила до крамниці по хліб та молоко.

Мама. А наступного дня я допомоги чомусь не дочекалася, довелося нагадати:

- Допоможи мені, доню!

Іринка. А сьогодні нам вчителька нічого не сказала.

(Мама розводить руками, бере Іринку за руку та іде).

Якщо ви діти ввічливі,

То навіть без прохання

Ви вдома допоможете

Зробити все з старанням!

Вчитель. Наш український народ дуже гостинний, як ще говорять «хлібосольний». Гість до хати – то сімейна радість. З гостями приходить розрада, пісні, веселий настрій. Але…

    Сценка «Гості»

Бабуся. – Де ви були, Тимку й Ганнусю?

                 Я виглядаю вас давно!

Тимко. – В сусідки. Там ішло, бабусю, по телевізору кіно.

Бабуся. – А ви не заважали їй, 

                Сусідці нашій дорoгій?

Ганнуся. – Ні. Тітка Жанна так зраділа,

                   Немов ми їй рідня якась,

                   І цілий вечір шепотіла:

                  «Не вистачало тільки вас!»

1. Якщо в друга іменини,

    Ти не гай ані хвилини!

    Завітай до нього вранці,

    Ввімкни музику для танців.

2. Ще й пісні горлай щосили,

    Щоб скоріше стіл накрили.

    Подарунок лишай вдома-

    Треба він собі самому.

3. За один обід не варто

    Подарунок віддавати:

    Загрібай цукерки в жмені

    І ховай їх у кишені.

4. Торт хапай двома руками,

    Їж великими кусками.

    Після торту руку жирну

    Витри краєм скатертини.

5. А коли ступнеш на ганок,

    Скажеш: «Стіл був препоганий!»

    Стане соромно родині-

    Особливо господині.

    І тоді матуся вдруге

    Іменини зробить другу.

Вчитель. Звичайно, це був жарт. І якщо ви ідете у гості, то повинні робити все навпаки.

Якщо ви діти ввічливі,

То в класі щохвилини

Не зможете з товаришем

Балакать без упину.

 

Якщо ви діти ввічливі,

То згідно етикету

В розмові із дорослими

Ви їх не переб’єте!

(Пісня «Усмішка»)

1. «Доброго ранку!»-

    Мовлю за звичаєм.

    «Доброго ранку»-

    Кожному зичу я.

2. «Доброго дня вам»,-

    Людям бажаю.

    «Вечором добрим»

    Стрічним вітаю.

3. І посміхаються

    У відповідь люди,

    Добрі слова ж бо

    Для кожного любі.

4. «Будь ласка», «Спасибі», «Будьте здорові»,

    Слова необхідні й корисні у мові.

    Приємно їх чути і в школі і дома

    Від мами, від вчителя й просто знайомих.

5. Тож радьмо: частіше їх, друзі, вживайте

    І кожен свій день, як завжди починайте

    Із слів «Добрий ранок!», «Вітаю!» та «Здрастуй!».

6. Якщо хочеш, друже,

    Щоб тебе любили,

    Чемним і привітним,

    Добрим, чесним будь!

    Не роби другому,

    Що тобі не миле!

    Правило це мудре,

    Друже, не забудь!

Вчитель. Ось і підійшло до кінця наше свято ввічливості. Сподіваюсь, вам сподобалось. До нових зустрічей!