Сценарій 100-річного ювілею школи

О 11. 00. год на подвір’ї школи грає духовий оркестр . Гості збираються  біля школи  . В приміщенні школи – реєстрація гостей, випускників.

Об 11.45. год  всі , хто зібралися, переходять до Будинку культури.

 

 

На сцену виходять четверо ведучих.

Звучить лірична мелодія.

 

І.У нас сьогодні не буденний вечір.

Це свято школи, це врочистий зліт.

Прийміть же ,друзі, теплий

І сердечний наш привіт!

            ІІ. Сьогодні свято в нашій рідній школі

Сюди прийшли її випускники,

Яких, як мати рідна,  до порогу

       Вона випроводжала всі роки.

ІІІ.В усіх святкові, урочисті лиця

     І радісно стурбовані серця

       Сьогодні свято — 100- річчя,

      Матуся — школа наша відміча.

ІY. І ми вітаєм щиро всіх присутніх

Учителів, випускників, гостей.

І хай залишиться у пам’яті майбутніх

      Наш 100-річний ювілей.

І. Голубими птахами у цьому залі злітатимуть сьогодні задушевні, щирі  слова, струшуватимуть спокій, маревне мерехтіння спогадів, що бентежать думку, чарують душу, навівають згадку про прожиті роки.

ІІ. Дорогі гості! Безперечно, у кожного в серці в цю мить щемить спогад про юність. У відцвіті сріблястого дощу несе свої надії новий день.

ІІІ.Кожен з нас має своє місце в житті. Знаємо, що в кожного бентежно стукає серце при згадці про шкільні роки, які вже багато літ пливуть від нас у вічність.

ІY. Кожному  так хочеться  пройтися шкільним коридором,посидіти за своєю партою, зустрітися в рідній школі з друзями дитинства. У нашої рідної школи – День народження, ювілей, який подарував нам таку бажану зустріч з юністю.

«Здрастуй Олександрівко». Читає_______________________, випускниця 1983  року.

І.Здрастуй , Олександрівко, у садах утоплена,

Працею звеличена, в пам’яті жива!

В неповторній юності по стежинах стоптаних

Я до тебе линула, я до тебе йшла.

 

Йшла до тебе зимами, йшла до тебе веснами,

Росяними ранками рано на зорі.

Ті стежини зоряні золотими веслами

Пропливли у пам’яті, наче в тій порі.

 

Все мені знайоме тут і близьке до болю!

І жита, і вулиці, й верби на ставку,

І вклоняюсь низько я нашій рідній школі,

Знаю, перед нею я вічно у боргу.

 

Я ловлю в обійми сонце над просторами,

І гукнути хочеться, щоб почув весь світ:

• Здрастуй, Олександрівко, краю зачарований,

Йду до тебе через стільки літ.

За кулісами звучить голос ведучого. І поважно, й величаво до Вас крокує Ваша матінка. Мабуть, стомилась за довгі роки свого існування від дитячих щебетливих голосів, від  непослуху і небажання вчитись, від наших негараздів і злетів ,перемог і  досягнень. У цей час на сцену виходить Школа

Школа.

Дорогі мої дівчатка і хлопчики!  Я називаю вас так, як і раніше, хоч у багатьох виросли вже діти і є онуки. Я дуже рада бачити вас – найдорожчих, найкращих своїх учнів. Сьогодні, я думаю, прийшла пора сказати  Вам : «Дякую!» Подякувати за те, що склали головний життєвий іспит,виросли он які, а головне – зберегли честь і гідність, не осоромили своєї старенької матусі. (Виходить перша пара ведучих, один з яких тримає коровай на вишиваному рушнику, Школа продовжує  говорити)

Дякуючи Вашим рукам і серцям, колосяться сьогодні хліба, ростуть нові будинки, продовжується життя в наших дітях і онуках … Я вдячна Вам за те, що знайшли час, дорогу, прийшли і приїхали в мої старечі стіни. Я завжди рада бачити  Вас, а сьогодні - особливо.

І ведучий. В народі хліб, як матір,поважають.

Ця шана з плином часу не зника,

І дорогих гостей вітаємо

З хлібиною в барвистих рушниках.

ІІ. Візьму у руки хліб духмяний,

Він не звичайний, він святий.

Ввібрав і пісню, й працю в себе

Цей хліб духмяний,золотий.

І. Дарами щедрими, рясними,

Вінком пшеничним, золотим

І короваєм Олександрівським

Частуєм друзів дорогих.

Школа  пригощає гостей короваєм, звучить пісня «Моє рідне село»

ІІ. На нашому святі присутні почесні  гості: ____________

І. Для привітання на сцену запрошуються ____________

Вручення нагород працівникам школи.

Пісня «Лелеченьки» .

І. Сьогодні нашій школі 100 років.

Тож  декілька слів про іменинницю.

ІІ. Ім’я – Олександрівська загальноосвітня школа  І-ІІІ ступенів.

І. Дата народження- ______рік.

ІІ.  Місце народження-село Олександрівка.

І. Батьки: адміністрація школи, хрещені батьки - сільська рада та районний відділ освіти, близькі родичі – Корюківська районна рада та державна адміністрація.

ІІ: Девіз нашої ювілярки: «Хто знання має, той мур ламає!»

І. Для привітання запрошуються  сільський голова  ___________та депутати ____________________

ІІ. В колосках, снігу і жовтім листі,

У квітках і вранішній росі

Закохалась молодість в дитинство,

Заховалась в травах і весні.

Ти мене відкритими дверима

Запросила в храм добра і знань.

Сільська школа, лагідна і мила,

Моя  радість і моя печаль.

 Лине час і дні минають

Від дзвінка і до дзвінка,

 ти мене завжди чекаєш,

Школа радості моя.

 

І. Стала ти для мене, мов колиска,

Строга, чемна, радісна й шумна.

В тобі завжди дихає дитинство,

Кожен вчитель – син твій і дочка.

Внуки-учні – соняхи-зернини

Пробіжать за парти в ранній час,

 в твоїх вікнах зайчики-сніжинки

ніжним світлом знов зігріють клас.

ІІ. Для привітання на сцену запрошуються начальник відділу освіти _________і голова профспілки працівників освіти _______________

Вручення нагород.

Танець у виконанні випускників 1980 року

І. Для привітання на сцену запрошуються  спонсори Олександрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів: ____________________

На сцені ІІ пара ведучих.

ІІІ. Школа наша стоїть на землі вища і святіша від усіх. Стоїть на вершині тисячоліть і молиться за своїх дітей, за свій народ, якому жити і творити щастя на Землі.

ІY. Як і кожна людина , школа має свою життєву дорогу, свою долю, свою історію, своїх дітей, якими по праву пишається.

Ведучі переповідають історію школи.

ІІІ. У _____ році земською управою в Олександрівці було збудовано 4-класну школу. В ній навчались переважно діти заможних людей. Чисельність учнів була незначна. Викладали у навчальному закладі  один вчитель та місцевий священик, який навчав дітей Закону Божому. Напередодні 1917 року у школі навчалось 40-50 учнів. Серед учителів, що працювали у школі, лише 3 мали вищу освіту.

    ІУ. У 1921 – 1922 навчальному році в Олександрівській школі працювали 10 учителів: Базилевич Лисавета Володимирівна, Базилевич Яків Петрович, Бородуліна Олександра Михайлівна, Бородуліна Таїса Григорівна, Володимирська Надія Олександрівна, Кирієнко Миколай Лукич, Петрик Павел Ісидорович, Полякова Олександра Михайлівна, Раєвська Катерина Анатоліївна, Сардановський Василь Володимирович.

 ІІІ. У 20-30-х роках учні школи брали активну участь у суспільно-корисній праці: збирали добрива, металевий брухт, сировину, працювали на грядках, вивчали сільськогосподарські  машини, а також виступали з художньою самодіяльністю. При школі була створена майстерня та дослідні ділянки.

 ІУ. Велика Вітчизняна війна чорним смерчем ввірвалась в мирне життя людей, порушила звичний ритм життя, принесла горе і страждання, зруйнувала мрії і сподівання. На фотографії першого випуску 10-го класу Олександрівської ЗОШ І-ІІІ ст. – молоді обличчя вчителів: Палагіна – воєнрука, Шепеля – вчителя хімії, Царика, Ткаченка – директора школи, Бабича П. М. – вчителя географії,Мишастого Б.Д. – вчителя алгебри, Сидоренка. По-різному склались долі випускників. Усі чоловіки одягнули шинелі, пізнали  тягар війни. Петрик Г., Терещенко Г. не повернулись з війни.

  ІІІ. Пролетіли буремні роки війни. Налагодження шкільної справи після вигнання німців наштовхнулося на величезні труднощі: не було наочних посібників, зошитів, підручників, карт. Багато дітей втратили батьків, чимало  стали напівсиротами, матері яких не могли забезпечити навіть мінімуму, необхідного для нормального навчання. Однак уже у 1954 році школа дала старт в самостійне життя своєму першому післявоєнному випуску.

  ІУ. Плідно працювали у повоєнні роки вчителі: Радченко Михайло Костянтинович (вчитель історії), Висоцька Євгенія Миколаївна (вчитель початкових класів), Малиш Олександр Антонович (учитель фізвиховання), Пилипець Поліна Юхимівна (вчитель початкових класів), Сафоненко Катерина Матвіївна (вчитель російської мови), Шкляр Анастасія Григорівна (вчитель німецької мови), Зіненко Пантелій Іванович (учитель російської мови).

  Більшість з них: Радченко М.К., Малиш О.А., Пилипець П. Ю., Зіненко П.І. , - змінили солдатські шинелі на працю педагога.

  ІІІ. Поступово налагоджувалось мирне життя. Учні Олександрівської школи уміло поєднували навчання з суспільно-корисною працею , приємним та корисним відпочинком та участю в художній самодіяльності.

ІУ: Щаслива доля нашої школи, адже її колективи завжди очолювали найкращі у світі директори. (Зачитуються прізвища імена та по батькові директорів)

1944-1947 роки – Менський

1947-1952 – Олійник Василь Юхимович

1952-1958 – Глиняний Григорій Захарович

1958-1962 – Давиденко Іван Іванович

1962-1966 – Києня Борис Петрович

1966-1970 – Давиденко Іван Іванович

1970-1971 – Семененко Євдокія Іванівна

1971-1974 – Корх Дмитро Семенович

1974-1977 – Чалий Микола Миколайович

1977-1986 – Косіченко Віктор Іванович

1986-1994 – Остапенко Олександр Михайлович

1994-1998 – Мірошниченко Валерій Анатолійович

1998-2003 – Петрик Микола Гаврилович

2003 – 2004 – Кириченко Алла Анатоліївна

2004 – 2011 – Кушніренко Віра Вікторівна

З 2012 року директор школи - _______________

 

 

ІІІ. Сьогодні школу очолює_____________________.____________, запрошуємо Вас до слова.

 

ІІІ.Відлітають за обрій роки.

Помахавши нам крилами долі.

Зібралися разом усі земляки.

Пригадаємо юність у школі.

 

ІУ.Все, що рідним було,

Що життя нам дало.

Найдорожчі згадаєм обличчя,

Те найкраще село,

Що у світ провело,

А сьогодні дітей своїх кличе.

 

ІІІ.Пригадаємо рідний поріг,

Сад на подвір’ї шкільному.

Хай багато на світі доріг,

Та одна лиш-до рідного дому.

 

ІУ.Дорога до хати, до рідної школи

Із нами мандрує  ціле життя.

Забути не можна тих літ вже ніколи.

Бо юність – найкраща у світі пора.

 

Пісня «Как здорово, что все мы здесь сегодня собрались». Виконує директор школи

ІІІ.Зустрілися друзі і пам’ять воскресла,

Згадаєм минуле тих днів,

А доля щасливі хвилини принесла:

Ми в рідному класі; лиш гурт порідів.

 

ІУ.Кожен із нас обрав свою дорогу і пішов нею в життя. Роки пролетіли, але наша школа не старіє, вона відроджується кожного першого вересня з кожним першим дзвоником.

(Діти проходять залом із дзвінком, піднімаються на сцену.)

ІІІ.Дзвінок малиново заспівав,

Кличе всіх нас, в душу зазирає.

Своїх учнів і випускників

На шкільну стежину повертає.

ІУ.Пригадай мелодію тих днів,

світ науки, пізнання, єднання,

Добрих успіхів,надій і сподівання.

Радості і першого кохання –

(Лунає дзвоник)

ІІІ.Дзвоник обірвав голосок на півзвуку.

Та час на коротку хвилину спинивсь.

Згадаймо під серця розмірений стукіт

Всіх тих, що живими ми знали колись.

ІУ. Вони не зайдуть, усміхаючись у класи.

Їх смерть невблаганна забрала від нас.

Хоч їх не повернеш, навічно прекрасні

Їх душі у пам’яті, в наших серцях.

 

С. Охріменко

ІІІ.Відходять друзі, однокласники мої

Не до річок, в луги, не в чисте поле,

Не у гаї, де плачуть солов’ї,

А звідки не повернуться ніколи.

ІІ. Відходять тихо ,так, як і жили,

У темряві «прости» своє роняють,

Зробили все, що тільки лиш змогли

На цій землі, у нашім ріднім краї.

І. Все менше нас. У нелегкій ході

Незчулися, як опустились віти,

Хоч душі наші щирі й молоді –

Здається, тільки починаєм жити.

ІУ. Прошу всіх встати і хвилиною мовчання вшанувати тих учителів і однокласників, яких сьогодні немає з нами. ( хвилина мовчання)..

ІІІ.А дзвоник знову весело лунає,

І знову галас, пустощі і крик.

Ідуть уроки…

Тут ідуть уроки…

І так щодня…

І так із року в рік…

І.Нехай сьогодні гордо височить наша школа. Вона молода, повна сил.    

ІІ.  Сьогодні нашій школі — 100 років,

Та вона ще молода,

Бо живе в ній і працює

Лиш завзята дітвора.

Пісня  у виконанні учнів.

Слово дітям.

1. У цей щасливий день

Прийміть найкращі щирі побажання

Хай це сердечне привітання

Звучить для вас ще сотні літ.

2. Тут дитинство ваше у школі пройшло

Юність радісну в школі зустріли

Тут для кожного сонце зійшло.

Тут ви вчились, зростали, мужніли.

3. В цей осінній незвичайний день

Хай слово летить над землею

Ми щедро вам скажем в цей час:

Всі разом Із радісним святом,

із ювілеєм школи вас!

4. При зустрічі  ви всякий раз

Згадували про той час,

Як ви ходили в один клас,

 як вчився кожен з вас.

5. Пройшли роки, як вода

Біжать, біжать, летять…

Чому вода, чому роки

На місці не стоять?

6. Чому не цілий рік весна?..

Весна, весняний цвіт…

Чому не можна щоб завжди

Було вам тільки сімнадцять літ?

7. Були нитки і чорні, й червоні

На вишиванці вашого буття.

Та хай посипле сонечко в долоні

Проміння щастя на усе життя.

8. В цей день осінній і святковий

Ми зичим кріпкого здоров’я,

Удачі, щастя і добра,

Щоб молодість в душі довгенько ще цвіла.

9. І давайте , люди, знайдем таке слово,

Щоб серця зріднились ніжністю, теплом.

І струни торкнувшись, заспіваймо знову,

Хай лунає пісня над селом.

Пісня «Утоптала стежечку» у виконанні жіночого вокального ансамблю «Червона калина»

На сцені перша пара ведучих

І.Шановні випускники школи!

За далекими порогами Вашої юності залишилася рідна школа. Та світліше стає серед цього невпинного бігу робочих буднів, серед невідкладних справ, коли знаєте, що у вашому рідному селі, серед помужнілих роками ровесників, малиново зоріють неповторні юнацькі спомини і ясніють вікна рідної школи, звуть лебединою піснею далекого шкільного дзвоника.

 

ІІ. Поділитися спогадами  про рідне село, про шкільні роки запрошуємо почесного гостя  ______________

І. «Все начинается с любви: и озаренье, и работа, глаза цветов, глаза ребенка – все начинается с любви. Все начинается с любви. Все, даже ненависть – родная и вечная сестра любви. Все начинается с любви: мечта и страх, вино и порох, трагедия, тоска и подвиг – все начинается с любви. Весна шепнет тебе: «Живи…» И ты от шопота качнешься. И выпрямишься и начнешься.»

ІІ. А ми починались з учителя.

Вчитель… Таке дзвінке, ніжне, світле слово. Водночас це слово закликає до праці, до дії, творчого пошуку, самовизначення. Саме такі вчителі працюють і працювали завжди в нашій школі

Ведучі:  Низький уклін тобі учителю, за твій невтомний і благородний труд!

І. Від імені вчителів,які працювали в нашій школі виступить _____________

ІІ. В Олександрівській школі працювали і працюють творчі , талановиті вчителі. Але вони не тільки гарні вихователі та наставники своїм учням, а й всебічно обдаровані люди. Немає таких справ, яких би вони не вміли робити. А ще вони гарні артисти.

Пісня у виконанні ______________

І. Наша школа підготувала багато обдарованих вчителів, які працюють  по всій Україні , а також за її межами.

ІІ. На сцену запрошуються начальник відділу освіти Менської райдержадміністрації ____________та відмінник освіти України старший вчитель початкових класів Ніжинської школи №  .

І.  Результат праці вчителів – це Їхні учні. Наші вчителі і наша школа  можуть по праву гордитися своїми  випускниками. Так, за останні 5 років з 44 випускників 19 стали студентами престижних вищих навчальних закладів Києва, Харкова, Полтави, Чернігова,Сум.

ІІ. До слова запрошуємо обдарованого випускника нашої школи, а нині - студента 2 курсу Київського політехнічного національного університета  __________________та гордість нашої школи, а сьогодні – молоду вчительку однієї з Харківських шкіл –_________________.

На сцені ІІ пара ведучих

ІІІ. Доля розкидала випускників нашої школи в усі куточки землі. Кожен із них обрав свою життєву дорогу, професію, працює на благо Вітчизни.

ІУ. Наші односельці можуть спокійно жити, знаючи, що мир України охороняють  випускники нашої школи . На нашому святі присутній офіцер у відставці  _______________.___________________, запрошуємо Вас  до слова.

 

ІІІ. Рідним домом стала наша школа для творчих людей .  Біля робіт цієї людини замислюєшся над сенсом життя і своїм високим призначенням в ньому творити добро і дарувати людям радість._______________, випускник  Олександрівської  школи 1984 року – відомий  в Україні художник, член Спілки художників України.

ІУ. Серед обдарованих  талановитих поетів України – наші  земляки -  Світлана Охріменко та Олександр  Лавріненко, вірші яких уже звучали сьогодні на цій сцені. Їх поезія чиста і ніжна, як весняне джерело, що струменить з глибин душі і сяє сонцеграйно всіма барвами веселки. На жаль,  Світлана Петрівна у зв’язку із станом здоров’я не змогла приїхати на нашу зустріч. Запрошуємо до слова Олександра Петровича.

Пісня  у виконанні тріо

 

ІІІ. Ми родом із села… Багато випускників нашої школи виявилися справжніми патріотами своєї маленької батьківщини і не змогли розлучитися з нею: відроджували рідне село у важкі часи, забезпечували жителів міст продуктами харчування  і стали знаними не тільки в межах району, а й далеко за його кордонами майстрами сільськогосподарської праці. До слова запрошується --------------------------, колишній керівник колгоспу імені

М. Горького  міста Корюківка.

 

ІУ. Не одне життя врятували , не одну душу зцілили випускники нашої школи, які стали уважними і талановитими медсестрами, лікарями. Пацієнти , які потрапляли до них на прийом, почували себе спокійними за своє  здоров’я.

Поділитися  спогадами запрошуємо  медсестру Корюківської райлікарні  ----.  

 

ІІІ. Присвятив своє життя хореографічному мистецтву -------------------. Його любов  до музики, до танців настільки велика, що знайшла своє продовження у дітях і внуках, яким -------------передав свій талант. До вашої уваги танець у виконанні його онука Назара.

(Танець)

 

ІУ. Як ми бачимо , наша школа виховувала і виховує справжніх громадян своєї держави. Важко перерахувати всі професії , достойними представниками яких стали наші випускники. Тож хочеться звернутися до присутніх з проханням: не забувайте про рідну школу, яка стала для вас  гарним стартом в самостійне життя.

Пісні у виконанні -----------.

Усі ведучі на сцені

І.Повертайтесь до рідної школи,

Повертайтесь у  будь-який час

       Вона вас не забуде ніколи

Двері завжди відкриє для вас.

       І обійме, як мати дитину

       До своїх, пригорнувши грудей,

Адже мати однаково любить

       І малих, і дорослих дітей.

Повертайтесь до рідної школи,

Щоб в дитинство своє зазирнуть,

Щоб, хоч в пам’яті роки минулі

       На хвилинку назад повернуть.

ІІ.Школо! Зі сторіччям тебе ми вітаємо!

Від душі ми усі побажаємо.

Процвітання, краси і добра.

Щоб ти довго і творчо жила.

Щоб всміхалось щасливе майбутнє

І було все в тобі незабутнє.

Першовересень діток трічав,

А останній-завжди проводжав.

І на многії літа здоров’я

В Україні, багатій і вольній.

Вчителям, дітлахам і батькам,

І натрудженим кожним рукам!

 

ІІІ.Ми закінчуємо наше свято. Маленькі паперові літачки, які ми посилаємо вам, нагадають вкотре про ваше і наше дитинство.

ІУ. На їхніх крилах злетять найтепліші побажання всім присутнім. Залишайтесь з нами, залишайтесь з рідною школою, зі своїм дитинством.

 

Звучить: «Многая літа»