Виховний захід "Такі відомі та загадкові прянощі"

Такі відомі та загадкові прянощі

Мета: Розширити знання учнів про значення пряних рослин, про їх лікарські властивості.

Розвивати вміння учнів поєднувати знання з біології, географії з іншими науками.

Виховувати цікавість, пізнавальну самостійність, екологічну етику.

Обладнання: колекція пряних рослин, презентація по темі, натуральні пряні рослини місцевого регіону, кулінарні вироби з використанням пряних рослин.

Форма заняття: засідання круглого столу. (Слайд № 1,2)

Хід заняття.

1. Організаційний момент.

(Фото на ринку прянощів слайд № 3).

• Про що піде мова за круглим столом?
• Чому важливо піднімати таку тему як прянощі?

Отже ми сьогодні поринемо в світ прянощів.

2. Основна частина.

1. Загальні відомості. (Слайд 4).

Прянощі - різні частини рослин, що наділені специфічним ароматом і смаком. Традиційно їх додають у їжу в невеликих кількостях, в основному з метою покращення смакових якостей продуктів, а також для попередження швидкого псування. Прянощі сприяють травленню, оскільки посилюють виділення шлункових соків.

Прянощі - це додаток до їжі, виключно рослинного походження, що містять ароматичні чи пекучі смакові речовини. В якості прянощів можуть використовуватися різні частини рослин, листя, стебла, суцвіття ,коріння, насіння, плоди та кора. 

2. Класифікація прянощів

Класифікація прянощів: класичні( екзотичні), місцеві.

Класичні використовуються в сухому вигляді, а місцеві можуть бути використані у сухому або свіжому вигляді. Місцеві бувають: пряні овочі, пряні трави.

Прянощі на відміну від спецій тільки додають до страв.

3. Історія прянощів. (Слайд 5).

(Робота з картою)

Припускають, що людина почала використовувати прянощі в їжу раніше ніж сіль, так як вони були більш доступні в деяких регіонах світу, а також їх використовували  релігійних обрядах і медицині. В давнину вочевидь, прянощі використовувались в багатьох випадках для зберігання того чи іншого продукту в жаркому кліматі, тому що вони наділені деякими бактерицидними властивостями. Перші згадки про прянощі зустрічаються в джерелах давніх цивілізацій Сходу приблизно 3 тис. років до н.е. Так кориця використовувалася до 2700 років до н.е. В античні часи прянощі широко використовували греки та римляни. Поставщиками прянощів були Індія, Цейлон, Південна Азія, Мала Азія, Середній Схід і Африка. Їх вартість була дуже висока.

За часів Давнього Риму Пліній скаржився, що щорічно жителями Риму на екзотичні ароматичні прянощі витрачали до 500 млн. сестерцій. В роки Середньовіччя торгівля відновилась в VII столітті. Основний центр - Константинополь, куди прянощі завозили арабські купці і продавали їх європейцям.

Шлях прянощів в середні віки пролягав так:

1. Молукські острови.
2. Араби їх везли до Малакки.
3. Індія, Аравійський півострів, Єгипет.
4. Караванами на Середземномор’є.
5. На суднах до Венеції.

Прийом Цікава хвилинка:

У Франції в Середні віки за фунт мускатного горіху давали  чотири вівці чи корову.

Були і штрафи за фальсифікацію. У Франції – за фальсифікацію молотого перцю платили тисячу ліврів (60 кг срібла). В Німеччині за підробку шафрану спалювали  чи закопували в землю.

Одна із причин Великих географічних відкриттів – це прянощі. В 1498 році  португальський моряк Васко да Гама привіз їх обходячи Венецію. Друга експедиція привезла в Європу 2000 тон прянощів.

Магеллан шукав інший шлях до прянощів, обходячи береги Африки.

В колоніальний час монополістами були Англія, Франція, Іспанія, Китай, Мексика. Магелланові кораблі привезли прянощі і розрахувались за експедицію.  Виникали війни із-за прянощів. Гвоздика була причиною знищення малайців.

4. Ринок прянощів. (Слайд 6-7).

Прийом географічна мандрівка (учень показує країни які експортують або імпортують прянощі)

На сьогодні головні експортери прянощів: Індія, Індонезія, В’єтнам, Бразилія. Імпортери: США, Японія, Німеччина, Франція. Сінгапур – найбільше місто торгівлі прянощами.

Із усіх прянощів найбільше люди вживають у їжу перець! Ціна за 1 тонну – 1500 доларів. Малайзія щороку експортує 180 тис. тонн перцю.  Найдорожчі – шафран,  кардамон, натуральна ваніль.

16 листопада – Всесвітній день прянощів.

Презентація готових кулінарних виробів з додаванням прянощів "Це мої таланти!" з елементами майстер класу (діти розповідають про класичні прянощі, називаючи їх. Використовують інформацію з презентації. Демонструють виготовлені кулінарні вироби з додаванням прянощів.)

(Слайди № 8 – 25)

Класичні прянощі:

Кориця.

Ваніль.

Гвоздика.

Шафран.

Бадьян.

Імбир.

Кунжут.

Традиційні (місцеві) прянощі:

Цибуля.

Часник.

Петрушка.

Селера.

Хрін.

М'ята.

Кріп.

5. Вплив прянощів на страву. (Слайд 26).

Взаємодія прянощів зі стравами:

•             нейтралізують запах сирого продукту;
•             доповнюють новим ароматом;
•             різко посилюють аромат страви;
•             іноді перебивають новий аромат.

Ми часто любимо додавати прянощі в наші страви, проте не всі знають, що вони можуть не тільки покращити їх смакові якості, а й мають сприятливий вплив на здоров’я і навіть лікувальні властивості.  

Прянощі та трави можна додавати не тільки до м'яса, супів чи других страв, вони покращать смак ваших салатів, напоїв, зокрема кави та чаю.

Важливо тільки не переборщити, адже так і смак зіпсується і обернутись для вашого здоров’я може не найкращим чином. (Слайд 27).

Гвоздика - пряність, яка додасть пікантності вашим напоям та м'ясним стравам. Вона володіє тонізуючими властивостями, а також антисептичні та знеболюючі властивості стануть в нагоді тим, хто хоче швидко позбутися застуди.

Кориця - також популярна пряність, яка всім відома та багатьом давно припала до смаку, як доповнення до кави, глінтвейну, випічки та десертів. Чудово справляється з лікуванням застуди та тонізує організм.

Ваніль - здавна відома своїми приємними смаковими якостями, які доповнюють випічку та десерти, кавові напої. Корисно використовувати її при підвищеній температурі тіла та проблемах із травленням.

ЗБЕРІГАННЯ ПРЯНОЩІВ. (Слайд 28).

При неправильному зберіганні прянощі швидко втрачають характерний смак, колір і аромат. Вони досить примхливі - не люблять яскраве сонячне світло, високу вологість і температуру, сторонні запахи і сусідство з іншими приправами. При зберіганні прянощів потрібно дотримуватися певних умов.

Досить поширена помилка - зберігати пакетики і коробочки зі спеціями і прянощами поблизу плити. Високі температури і вологість при зберіганні прянощів не бажані. Зберігати прянощі слід у сухому, прохолодному місці, в герметично закритому посуді.

Для зберігання прянощів найкраще підійде керамічний, скляний або фарфоровий посуд. Тримати в одній ємності пакетики з різними спеціями не можна. Вони добре віддають свої аромати і так само легко вбирають сторонні запахи.

Аромат мелених прянощів зберігається лише нетривалий час. Відмовтеся від покупки мелених прянощів, краще придбайте мініатюрний млинок для подрібнення приправ.

Прийом релаксація "Квітка". (Слайд 29).

Всі рослини, про які ми говоримо сьогодні - квітучі рослини. А ми знаємо, що квітка - це шидевр мистецтва природи. Її оспівували поети, письменники, композитори, її дарують найдорожчим людям( виконання пісні про квітку).

Вікторина "Пізнай рослину".  (Слайд 30-31).

Учні діляться на команди. По черзі представники команд відповідають на запитання вікторини.

1. Яка рослина є символом перемоги й слави? (Лавр).

2. Назва рослини в перекладі з грецької означає «бездоганна, аристократична пряність». (Кориця).

3. Дерево ста ароматів. (Гвоздика).

4. Рослина, яку в Давньому Єгипті використовували як засіб від головного болю. (Кріп).

5. Назва рослини, що в перекладі з грецької означає «той, що росте на камінні». (Петрушка).

6. Багатолітня, трав'яниста ліана, що чіпляється коренями, належить до    родини орхідних, має м'ясисте листя та зеленкувато-білі квіти. Батьківщина — Мексика. Назва походить від зміненого іспанського слова, що означає «стручок». (Ваніль).

7. У 1250 році ця рослина настільки цінувалась, що сарацини охоче брали     вісім штук цієї рослини як викуп за кожного полоненого француза. Що це за рослина. (Цибуля).

8. Під час військових походів ця рослина була обов'язковим компонентом       їжі. Вважалося, що це надає людині мужності. Головки цієї рослини носили на шиї як талісман. (Часник).

Прянощі і війни. (Обмін інформацією).

Ви сьогодні чули, що за пряні рослини завжди велися війни в минулому. А зараз перенесемося в сучасне життя. Не обминула війна і сьогодення нашої держави. Прянощі лікують бійців. Звернемо увагу на кадри з презентації. Що полюбляють бійці АТО на кухні? (Розповідь учениці про дядю – учасника АТО) .

ФРОНТОВЕ МЕНЮ.  (Слайд 32-33).

Армійська кухня - це окрема глава в історії світової кулінарії і в історії взагалі. Не будучи сильно різноманітною по суті, під час військових дій вона зазнавала ще більш жорстких змін. Відсутність умов для приготування їжі і небагатий набір продуктів - все це робило важче роботу військових кухарів, чия професія дуже високо цінувалася. 

Військово-польова кухня з її простими стравами значила більше, ніж сьогодні означає будь-який, навіть самий хороший, ресторан.

Відповідно до старої військової приказці «Борщ да каша - їжа наша», ці дві страви дійсно були основними і готувалися повсюдно. І, як у народній казці про солдата і кашу з сокири, кухарі намагалися винайти якісь нові страви, щоб трохи урізноманітнити раціон. Але було це досить складно.

Салати, соуси, приправи - не основна їжа, але її прикраса. Одна каша з різними приправами - це різні каші! А без приправ суп - не суп! Чим більше «складових частин» (в тому числі і приправ), тим витонченішими може бути смак страви.

У будь-якому поході необхідні часник, який своїми фітонцидами захищає від простудних захворювань, цибуля, морква (часто в сушеному вигляді), перець (горошком і мелений), лавровий лист (хороша приправа для супів) і т.п. Маючи такий набір, можна приготувати різноманітні соуси і приправи до м'ясних і рибних страв.

До всіх видів салату додається зелень петрушки, кропу, селери.

Часникова приправа з найдрібніших нарізаного часнику, розтертого з сіллю в мисці - відмінний продукт! У нього додають кілька ложок бульйону, юшки або соку зі смаженої птиці (в залежності від того, до якої страві подається приправа), трохи вершкового масла перемішують і подають до відповідної страви.

Не обходиться без часнику, традиційної цибулі жодної солдатської каші, бо це в першу чергу здоров'я солдата, його імунітет.

Слово надається Бондаренко Ю.П. учаснику бойових дій в Афганістані та війскових дій в АТО.

Але хоч і ситий солдат, все одно кожен мріє про мир. – танець «Ми за мир».

Тому ми всім  бажаємо миру, злагоди, здоров'я.  (Слайд 34)