Виховний захід
ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО – славетна постать України!
Тема: Тарас Григорович Шевченко – славетна постать України!
Мета: глибше ознайомити учнів зі славетною постаттю України – Тарасом Григоровичем Шевченком; розвивати пам'ять, увагу; прищеплення любові до національного колориту; виховувати інтерес до його творів, викликати бажання розповідати вивчені твори письменника.
Хід виховного заходу
Вчитель. Тарас Шевченко вважається центральною постаттю в українському літературному процесі. Його творчість здійснила суттєвий вплив на становлення і розвиток новітньої української літератури, піднісши її до світового рівня. У поетичних рядках часто висвітлюються проблеми та ідеї (соціальні, політичні, філософські, історичні), які раніше ніхто не наважувався порушувати.
Шевченко відомий багатьом як Великий Кобзар, котрий оспівує у своїх творах народне життя. Саме йому вдалося підняти дух кріпосного українського народу, не зупинившись, при цьому, перед «зухвалістю» політичного гноблення.
Біля імпровізованої хати сидить батько, мати, дитина./
Дитина (звертається до батьків)
Любий тату, милий тату!
Ти скажи, навіщо хату
Рушниками ми прибрали,
Ніби в свято великоднє?
День який у нас сьогодні,
Що квіток отак багато?
Батько Так, у нас сьогодні свято!
Дитина (до матері) Мамо, що ж за свято нині?
Мати Та Тарасове, дитино!
Знай, колись, моє серденько,
Був у нас Тарас Шевченко.
Дитина Хто ж він був нам, люба ненько?
Мати Наймиліша всім людина
І найкращая перлина,
Яку має Україна,
Наша рідная країна.
ІІ. Дитинство видатного поета
Ведучі читають уривки про життя маленького Тараса
Учень: "Схаменіться, недолюди, діти юродиві! Подивіться на рай тихий, на свою країну, полюбіте щирим серцем велику руїну, розкуйтеся, братайтеся, у чужому краю не шукайте, не питайте того, що немає і на небі, а не тілько на чужому полі. В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля". ("І мертвим, і живим, і ненародженим…").
Ведуча: Дитинство Кобзаря
У сім'ї Григорія Шевченка була хатинка бідна та тісненька. Народився у ній син Тарас – 1814 рік йшов тоді якраз. Від тяжких злиднів та біди подітись сиротам не було куди. Померла молодою Тарасова мати – якби ж то долю свою та знати? А до двох років та після того закопали і батька, також молодого.
Голод і злидні тоді діток обсіли, а вони ж бо так їсти завжди хотіли. До кирилівського дяка Тарас іде наймитувати, а дяк хлопчину бив і їсти міг не дати.
Ведуча2: Носив воду, рубав дрова, школу прибирав – юнак дуже добре обов'язки ці знав. Утік Тарас від дяка, тільки книжечку узяв – так маленький попихач школу життя пізнавав. Дуже вчитись малий Тарас хотів. Читати й писати сам навчитись зумів. Тягло сильно хлопця до науки та до всього мав старанії руки. Мав хлопчина талановитий хист до малювання, міг всю ніч він малювати – з вечора до рання. Але тарасівський дяк-маляр сказав, що у хлопця таланту нема. Шукав інших малярів.
Ведечий: То Бог один знає! І ще декілька “учителів” замінивши таких, був готовий уже хлопець до випробувань нових. Став у хлипнівського пана козачком, але й тут було йому не з добром.
Одного вечора свічку запаливши, малював Тарас козака Платова, дуже захопившись. Та раптом пан Енгельгард на порозі з'явився, нам'яв хлопцеві він вуха й дуже розлютився. А на другий день наказав Тараса побити, щоб він більше вже такого не посмів робити.
Шевченко дуже любив рідну природу. Часто сидів під деревом, чи на березі річки, рано-вранці чи увечері, і дивився: як ростуть верби та берізки, чи слухав, як пташки співають в гаю, бачив як сонечко увечері сідає. А потім складав вірші.
Завдання 1
Складання «Дерева життя і творчості Тараса Шевченка»
Складання « Дерева життя і творчості Т.Г.Шевченка»
9 березня 1814року – народився Т.Г.Шевченко
22 квітня 1836 року – викуп із кріпацтва
1838р. – вступив до Академії мистецтв
1840р. – вийшов у світ «Кобзар»
1843р. – приїхав на Україну
1845р. – закінчив Академію мистецтв
1847р. – арешт поета, заслання
1858р. – друзі добилися звільнення і повернення із заслання
1861р. – видав для дітей України «Буквар»
10 березня 1861р. – Т. Г. Шевченка не стало.
Робота в групах : «Калина» «Верба» «Барвінок»
Лідерів ви обирайте,
Працювати починайте .
Завдання 2.
Літературна гра « З якого твору?»
|
А Раз укриє тебе рясно |
|
Б Поглянув я на ягнята – |
|
В Аж страх погано |
Завдання 3.
Кросворд « Чи знаєте ви твори Шевченка?»
|
5 |
|
7 |
|
|
||||
1 |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
6 |
|
|
||||
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
3 |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|||||||
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
По горизонталі:
Неначе сонце засіяло,
неначе все на світі стало
моє …лани, гаї, сади!…
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до… ( води).
Дивлюсь, аж світає,
край неба палає,
соловейко в темнім гаї
сонце… (зустрічає).
Не називаю її раєм –
тії хатиночки у …(гаї).
Тече вода з-під явора
яром на долину.
Пишається над водою
червона… ( калина).
По вертикалі:
На панщині пшеницю жала,
втомилася; не спочивать
пішла в снопи, пошкандибала
Івана сина …( годувать).
Садок вишневий коло хати,
хрущі над вишнями гудуть,
плугатарі з плугами йдуть.
співають ідучи …(дівчата).
В лиху годину,
якось недавно довелось
мені заїхать в …(Україну).
Учень: В своїх віршах та поемах Т .Г.Шевченко описував і тяжке життя народу, яке не обійшло і його самого. Коли читаєш його вірші, то ніби чуєш ніжну, сумну пісню. Багато віршів, написаних Т.Г.Шевченком,п окладені на музику.
«Думи мої ,думи», «Тополя», «Реве та стогне Дніпро широкий», «Стоїть гора висока», «Заповіт», «Зацвіла в долині червона калина», «Тече вода з-під явора»… 72 вірша Кобзаря стали піснями.
Пісня:
«Тече вода з-під явора»
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.
Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем звати?
Ведуча: Усміхнулася доля Шевченкові тоді, коли йому було 24 роки. Є гарне прислів’я “Світ не без добрих людей”. Земляки- художники побачили в ньому талановиту людину і викупили з неволі, допомагали з навчанням в Академії мистецтв. І в той час Тарас написав багато творів, які увійшли до збірки ” Кобзар” (1840 р.). Для своєї збірки Тарас Григорович обрав таку назву тому, що колись кобзарями називали народних співців, які ходили від села до села, граючи на кобзі. Вони співали людям пісні про долю України, її народу.
Згодом ця назва стала символом творчості поета, адже він і є Великим Кобзарем –співцем українського народу. Справді, «Кобзар» належить до тих книжок, які найбільше друкують і читають у всьому світі. То святиня, національна Біблія України.
ІІІ. Поет-Художник
Ведуча2: Т. Г. Шевченко був не лише поетом, а ще був й талановитим художником. Багато своїх живописних творів залиш нам у спадок.
Він написав понад 1000 картин.
За свої малюнки Шевченко був нагороджений трьома срібними медалями. Малював портрети, автопортрети, пейзажі, картини про життя народу.
Слово вчителя:
Давайте уявимо, що ми завітали на художню виставку дитячих робіт “Вірші Т.Г. Шевченка в малюнках”. Ці роботи зроблені дітьми з любов’ю до поета, Великого Кобзаря, до нашої рідної України.
Презентація малюнків учнів.
“Садок вишневий коло хати…”
“Пливе човен по Дунаю один за водою…”
“Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою.”
“Тече вода з-під явора”
“Зацвіла в долині червона калина.”
Завдання 4.
Гра «Склади картину» (Три репродукції Шевченківських творів розрізані на рівні квадрати. Завдання: Скласти картину і визначити її назву)
IV. Ми тебе не забудем, Тарасе!
Учениця: 9 березня 1861 року Шевченку минуло 47 років. Привітати поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битися серце великого українського Кобзаря. Тіло Т.Шевченка було перевезено в Канів і поховано на Чернечій горі. Так заповідав великий поет.
(На картках слова під номерами, діти стають по-порядку, одна дитина читає)
Т.Шевченко залишив нам заповіт: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».
Учень розповідає вірш «Мені тринадцятий минало»
Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога……
Уже прокликали до паю,
А я собі у бур’яні
Молюся Богу… І не знаю,
Чого маленькому мені
Тойді так приязно молилось,
Чого так весело було.
Господнє небо, і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!
Та недовго сонце гріло,
Недовго молилось…
Запекло, почервоніло
І рай запалило.
(фрагмент)
Вчитель: тарас Шевченко дуже любив природу свого рідного краю, любої України, то ж давайте сплетемо віночок пам'яті для славетної постаті України.
Вінок пам’яті Т.Г.Шевченку
(Учні заготовляють каркас-коло з листочками, квітами. Прив’язують стрічки.)
Вчитель:
Вітаю всі групи із гарною роботою. У кожної команди вийшов свій вінок пам’яті-вдячності Т.Шевченку.
Діти, подякуйте один одному за співпрацю.
Підсумки та аналіз проведеної роботи обох команд. Нагородження учасників команд.
Вчитель.
Лідери груп, покладіть руки долонькою догори, усі інші подякуйте їм, приклавши свої долоні до їхньої.
А тепер підведемо підсумок нашої плідної праці. Користуючись наведеними зразками, висловіть свою думку:
Мені цікаво було дізнатися про… …Т.Г.Шевченка.
Я обов’язково прочитаю в додатковій літературі про……
Батькам удома розповім про……
Хочу вивчити….
А де ж ви можете використати те, про що сьогодні дізналися?
На закінчення свята в пам’ять невмирущого Кобзаря послухаємо запис пісні
«Реве та стогне Дніпр широкий».