Виховний захід "Тарас Григорович Шевченко - поет, художник, патріот"

Одеська загальноосвітня школа № 44 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області

Виховний захід до тижня української мови та писемності  у 4-Г класі

Тема: Тарас Григорович Шевченко – поет, художник, патріот

Підготувала:

класний керівник 4-Г класу

Бурдієнко Катерина Сергіївна

Виховний захід у 4-Г класі

Тема. Т.Г.Шевченко – поет, художник, патріот

Мета. Глибше познайомити учнів з життям і творчістю великого українського поета Т.Г. Шевченка, вчити сприймати зміст поезії на слух, відображати його в малюнках, викликати бажання розповідати вивчені вірші й слухати нові, показати барвистість, красу рідної мови, її мелодійність; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, поповнювати словниковий запас учнів; виховувати милосердя, доброту, любов до рідного краю, до української мови, до творчості великого Кобзаря.

Обладнання. Портрети Т.Г.Шевченка, виставка творів Шевченка, ілюстрації до творів Т.Г.Шевченка, аудіозапис пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» та вірша «Заповіт».

Підготовча робота

Завдання групам:

І група «Знавці» - підготувати матеріал про життя та творчість великого українського поета Т.Г.Шевченка.

ІІ група «Читайлики» - вивчити вірші Т.Г.Шевченка за тематикою: про нелегке дитинство поета; про Україну, про природу.

ІІІ група «Художники» - намалювати малюнки до творів Т.Г.Шевченка.

Результат заходу:    Колективний проєкт «Т.Г. Шевченко – поет, художник, патріот»

Хід заходу

Вчитель. Дзвоник вже сигнал нам дав,

Працювати час настав,

Тож і ви часу не гайте,

Працювати починайте.

Рада вітати вас у нашому класі,

Зичу вам творчості, наснаги, удачі.

- Почнемо наш захід із прослуховування аудиозапису. Послухайте уривок пісні і скажіть як вона називається? (Звучить пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» - 1 куплет)

- Діти, що це за пісня? Хто написав слова цієї пісні?

Вчитель. Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами.

В похилій хаті, край села,

Над ставом чистим і прозорим,

Життя Тарасику дала

Кріпачка мати – вбита горем.

Сьогодні, діти, ми присвячуємо наш  захід великому Кобзареві, щоб ще глибше познайомитися з життям і творчістю великого українського поета, з творами, які він написав. Кожна група продемонструє результати своєї пошукової діяльності. А результатом нашого заходу буде колективний проєкт «Т.Г. Шевченко – поет, художник, патріот».

Вчитель. - На дошці ви бачите портрет великого Кобзаря. Завжди ми пам’ятаємо його обличчя. А ось він у молоді роки, це автопортрет, його намалював сам Т.Г.Шевченко. завжди уважно, лагідно і сумно дивиться він на нас.

Діти, з якими творами Т.Г.Шевченка ми знайомилися на уроках літературного читання? Так, це він написав «Реве та стогне …», «Зоре моя вечірняя», «Садок вишневий коло хати», багато віршів та поем.

Виставка книжок

Вчитель. Діти, подивіться на дошку. Як багато книжок можна там побачити! І всі вони з творами Т.Г.Шевченка. в них є вірші про красу природи, про тяжке життя людей, про щасливе майбутнє України і людей. Також є збірник пісень, в якому вірші Шевченка покладені на музику.

Біографічний довідник

Вчитель. Діти, що ви знаєте про Т.Г.Шевченка? ( Народився 9 березня 1814 р., дуже любив свою неньку, написав багато віршів, його твори знають і читають не тільки на Україні, а й за кордоном). Більш детальніше розкажуть вам представники групи «Знавці».

Учень 1. У селі Моринцях,

У сільській хатині,

Уродився він на славу

Цілій Україні.

Учень 2. Народився Т.Г. Шевченко 9 березня 1814р. в селі моринці, в бідній сім’ї кріпака. Коли стало йому 9 років, померла мати, а згодом через 2 роки помер і батько. Тяжко було жити сиротою,  в наймах. Ким він тільки не був і пастухом, і нянькою, і воду носив школярам.

Учень 3. Але малому Тарасу дуже хотілося вчитися. Він пішов до вчителя – дяка. Та дяк більше знущався з нього, ніж учив. Втік від нього Тарас. Через деякий час він пішов знову в інше село до одного вчителя, і той погодився взяти його в учні.  

Учень 4. Про своє нелегке дитинство Тарас Шевченко згадує у своїх віршах: «І золотої, і дорогої», «Мені 13 минало», «Не називаю її раєм».

• Діти, а давайте зараз надамо слово представникам групи «Читайлики», та  послухаємо ці вірші.

Учень 1. І золотої й дорогої

Мені, щоб знали ви, не жаль

Моєї долі молодої;

А іноді така печаль

Оступить душу, аж заплачу.

А ще до того, як побачу

Малого хлопчика в селі.

Мов одірвалось од гіллі,

Одно-однісіньке під тином

Сидить собі в старій ряднині.

Мені здається, що се я,

Що це ж та молодість моя.

Учень 2. Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було?

Мені так любо, любо стало,

Неначе в Бога......

Уже прокликали до паю,

А я собі у бур’яні

Молюся Богу... І не знаю,

Чого маленькому мені

Тойді так приязно молилось,

Чого так весело було.

Господнє небо, і село,

Ягня, здається, веселилось!

І сонце гріло, не пекло!

Учень 3. Не називаю її раєм,

Тії хатиночки у гаї

Над чистим ставом край села.

Мене там мати повила

І, повиваючи, співала,

Свою нудьгу переливала

В свою дитину... В тім гаю,

У тій хатині, у раю,

Я бачив пекло... Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи

І помолитись не дають.

Там матір добрую мою,

Ще молодую, у могилу

Нужда та праця положила.

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині!.. А ми

Розлізлися межи людьми,

Мов мишенята.

Вчитель. Тарас ще змалку любив слухати народні пісні, сам любив

співати. І тому багато його віршів було покладено на музику. На початку уроку ми слухали уривок з поеми «Причина», який став піснею «Реве та стогне Дніпр широкий», і таких віршів, покладених на музику дуже багато. Одну з них «Зацвіла в долині…» ви дуже гарно знаєте. В ній змальовано зворушливу картину краси рідного краю і людського щастя. Давайте цю пісню ми з вами заспіваємо. (Діти співають пісню)

Вчитель. Молодці! Надамо слово групі «Знавці» і дізнаємося як склалося далі життя Т.Г.Шевченка?

Учень 1. Посміхнулася доля Т.Г.Шевченку у 1838 році. Було йому 24

роки. Благородні друзі викупили його з рабства, продавши портрет Жуковського, який написав Карл Брюлов. (показує портрет)

          Учень 2. За волю Т.Г.Шевченка вони заплатили 2500 карбованців. На цій ілюстрації ви бачите як друзі вручають Кобзареві грамоту, в якій написано, що він вільний. (Показує ілюстрацію)

Учень 3. Ставши вільним, Шевченко вступив до академії мистецтв. За час навчання одержав 3 срібні медалі за свої художні роботи. Подивіться ось на ці репродукції, вони створені руками Шевченка.

Учень 1. Навчався він у Петербурзі,

     Художником вже справжнім став,

     Та не забув  про Україну,

     Вірші про неї все писав.

 Учень 2. Дуже любив поет свою Батьківщину – Україну. Для нього вона була другою ненькою.

 Україно! Україно!

 Серце моє, ненько!

Як згадаю твою долю

Заплаче серденько.

Т.Г.Шевченко мріяв бачити Україну вільною, а людей – веселими і щасливими, і про це він розповідав у своїх віршах.

Вчитель. Надамо слово групі «Читайлики». Послухаємо вірш про Україну. (Діти читають вірші)

Учень 1. В своїй хаті своя й правда

І сила, і воля.

Нема на світі України.

Немає другого Дніпра,

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра,

Добра святого. Волі! волі!

Братерства братнього! Найшли,

Несли, несли з чужого поля

І в Україну принесли

Фізкультхвилинка

-Шевченко жив серед народу,

Зайти до нього міг усяк.

І дуже він любив козацький,

Веселий, запальний гопак. (Діти танцюють гопак)

Вчитель. Свої твори великий Кобзар писав чарівною, барвистою українською мовою, тому їх легко читати і запам’ятовувати. Ніжно, ласкаво описує він природу України. Вітер. Сонце, зорі, дерева – все описує у своїх віршах Т.Г.Шевченко.

• Група «Читайлики», розкажіть нам, будь ласка, вірші про природу.

Учень 1. Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явор молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю

Та попід горою.

Хлюпощуться качаточка

Помеж осокою.

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

з дітками своїми.

Учень 2. Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає.

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

Як широка сокорина

Віти розпустила...

А над самою водою

Верба похилилась

-Правда ж гарні вірші, приємні, ніжні? Ось яка красива і багата наша мова, ось як чудово писав Т.Шевченко.

• Представники групи «Художники» відобразили в своїх малюнках те, що

вони уявляли, коли читали вірші Т.Г.Шевченка. (група «Художники» демонструє свої роботи)

Хвилинка – відпочинку.

• Впізнайте, який вірш написаний на дошці.

С.Д.К             В.ШН.В.Й  К.Л.  Х.Т.,

ХР.Щ.   Н.Д         В.ШН.М.  Г.Д.ТЬ.

ПЛ.Г.Т.Р.   З ПЛ.Г.М.  ЙД.ТЬ,

СП.В..ТЬ, .Д.Ч.,         Д.ВЧ.Т. .

• Давайте разом прочитаємо цей уривок. Молодці!

Надамо знову слово групі «Знавці».

Учень 1. А були ще у Т.Г.Шевченка такі вірші, в яких він закликав народ до боротьби з панами. Ось, наприклад,

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте,

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

Учень 2. Такі слова не подобалися панам та царю, тому Т.Г.Шевченка заарештовують. 10 років заслання підірвали здоров’я  поета. Поет вирішив повернутися на Україну, але не пустили його, наказали виїхати до Петербурга. Він мусив виконати цей наказ.

Учень 3. 10 березня 1861 року Т.Г.Шевченко помер. Поховали його в Петербурзі на Смоленському кладовищі. Але люди не забули і виконали заповіт великого поета. А в ньому йдеться про те, що

 Як умру то поховайте,

 Мене на могилі

 Серед степу широкого

 На Вкраїні милій.

Учень 4. Тому у травні того ж року його прах перевезли в Україну.  Поховали його на Чернечій горі, в місті Каневі. Щоб було видно і красень Дніпро, і чудову нашу квітучу землю.

Вчитель. Діти, давайте послухаємо аудіозапис вірша  «Заповіт».

(Звучить аудіозапис вірша «Заповіт»)

Підсумок заходу

Слово вчителя

Т.Г.Шевченко сподівався, що його народ колись буде вільним, незалежним, щасливим. І його сподівання здійснилися. А тепер, діти, уявіть таку ситуацію: просто зараз до нас зайшов Т.Г.Шевченко. про що б ви йому розповіли?

Декламування віршів учнями

Учень 1. Я б розповів про рідну Україну,

І він зрадів би, що вона жива,

Що недаремно він про неї мріяв,

Їй найкращі присвятив слова.

Учень 2. Я б розказала, що Вкраїна – незалежна,

На ноги, хоч повільно, та встає,

І хоч буває нині в нас сутужно

Та все ж майбутнє в Україні є!

Учень 3. Я б розказала, що живу я добре.

У нас будинок гарний, пишний сад,

Що й нині солов’ї дзвінкі весною

Співають в нас пісень великих влад.

Вчитель. Діти, щиро дякую вам за цікавий та повчальний захід до тижня української мови та писемності, присвяченого життю і творчості Т. Г. Шевченка.