Виховний захід (театралізована вистава) "У світі історії"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИХОВНИЙ ЗАХІД

для учнів 5 класу

 

«У світі історії»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Уклала: вчитель історії Савка М. А.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Історик: Доброго дня! Я – Історик і сьогодні пропоную вам здійснити подорож у минуле. Адже ми, вчені, здатні відтворити те, що було колись, дослідити його, зрозуміти, зберегти для нащадків.

 

Учень: Але ж минуле – це те, чого не існує! Минуле давно пройшло… Як можна вивчати те, чого немає?

 

Історик: О, ні, друже, ти дуже помиляєшся! В результаті свого життя людина залишає багато матеріалів, які допомагають пізнати минуле. Крім того, історія – це не обов’язково те, що пішло від нас. Історія – це також теперішнє, яке вийшло з минулого, воно завжди з нами і навкруги нас.

 

Учень: А які ж тоді науки займатися дослідженням минулого!?

 

Історик: Зараз познайомимося.  Вітайте нашу Історію.

 

Історія:         Що таке історія?

Ви, щоб не забули.

Знайте, що історія –

Наука про минуле.

А «історія» походить

Із грецької мови,

"Оповіді про події"

Означає це слово.

 

Я – це самостійна наука. Вивчаю життя та діяль­ність людини, досліджую події минулого, встановлюю як і чому людське життя змінювалося, удосконалювалося, ставши таким, як тепер. Однак, одній мені не впоратися, подорожуючи лабіринтами минулого, тому я запросила своїх друзів, що допоможуть нам у дослідженні минулого.

 

Історик: Що ж, усі зібрались. Друзі Історії готові відкривати нам свої таємниці.

 

Історичне джерело:       Щоб історію писати, треба так багато знати:

І літопис прочитати, що монах давно писав.

Документи повивчати, ті, що князь колись складав,

І послухати легенди, давні вірші і казки.

Сиві думи, що складались всім народом залюбки,

Роздивитись давній посуд, і прикраси, і взуття.

Дивний одяг, що носили наші предки за життя.

Все зробив історик вправно, все читав і розглядав

І завзято та докладно нам історію писав.

Що ж йому допомогло? Історичне джерело.

 

Ведучий 1: Історичні джерела поділяють на три види: речові, писемні, усні. До речових джерел належать все те, що виготовлене руками людини. Це – давні монети, господарські знаряддя, хатнє начиння, посуд, одяг, прикраси тощо. Щоб зберегти для нащадків найбільш цікаві речі, пов'язані з визначними подіями і людьми, створюють музеї.

 

Музей:          Я — музей, хоч і не нова.

Та потрібна установа.

Зберігаю у собі

Всі важливі пам'ятки:

І науки, і культури.

Техніки й літератури –

Все з часів, що вже минули.

Щоб їх люди не забули.

Слово з грецької прийшло.

Означає «муз житло».

 

Ведучий 2: Слово «музей» походить від грецького «мусейон» – місце, присвячене музам, храм муз. Перші зібрання цінних речей з палаців міст Ассирії, Вавилону та Єгипту датують 3 тисячоліттям до нашої ери.

 

Ведучий 1: Важливими у дослідженні минулого є писемні джерела – написи на каменях, кістках, посуді, металі, пергаменті, папірусі, папері та інших матеріалах. Особливо важливими для вивчення історії України серед писемних джерел є літописи – записи подій за роками-літами.

 

Літопис:         З «літа в літо» — з року в рік

В монастирських стінах

В чорній ризі чоловік

Описував події.

Все писав, що відбулось:

Про війну, про князя.

І писати довелось

Довго – не одразу.

Свідчення про всі події,

Що писалися колись,

З «літа в літо», наші вчені

Називають "літопис".

 

Ведучий 2: Якщо речові джерела зберігають в музеях, то писемні – в архівах.

 

Архів:          Всі писемні пам’ятки

Я збираю залюбки,

Зберігаю їх багато,

Впорядковую завзято,

А коли на світ з’явився,

Вже й не пам’ятаю...

Відколи виникла писемність,

Відтоді й процвітаю. 

 

Ведучий 1: Важливу роь у дослідженні минулого мають усні джерела, адже в історії кожного народу був час, коли всі знання не записувалися, а передавалися з уст в уста. Тому давні міфи та легенди, перекази, казки, обрядові пісні – це скарбниця досвіду попередніх поколінь, і тому безцінне джерело для історика.

 

Хронологія: Досліджуючи минувшину, вчені-історики часто відповідають на запитання: коли сталася та чи інша подія. Визначати точний час певної події, тобто її дату, допомагаю я – Хронологія – наука, що вивчає способи обчислення часу.

 

Ведучий 1: Не завжди час обчислювали так, як нині. Найдавнішими одиницями виміру часу є доба (день і ніч разом), тиждень, мі­сяць, рік. Люди почали їх застосовувати, спостерігаючи за явищами природи, рухом Сонця, Місяця, зірок.

В давнину в різних народів рік міг тривати від 300 до 400 днів і починатися будь-якої пори року або й узагалі з приводу яко­їсь події (повені річки, заснування міста тощо). 300 – 400 років тому в Україні поступово узвичаїлася лічба ро­ків від народження (Різдва) Ісуса Христа, життя якого поклало початок однієї з найбільших світовий релігій – християнства.

 

Лінгвістика: Мене звати Лінгвістика. Я наука, що вивчає мови. Історик часто звертається до мене по допомогу, тому що історія кожного народу пов’язана з мовою, а у кожного народу, як відомо, своя мова.

 

Ведучий 2: Довгий час у наших предків не було власної абетки. У 9 ст. слов’янський просвітник Кирило створив першу слов’янську абетку, яку називають глаголицею. Учні Кирила удосконалили складену вчителем абетку, яка стала попередницею сучасного українського алфавіту. Назва її – кирилиця. Кирилична абетка створена на основі грецького алфавіту, доповненого кількома літерами, що передавали шиплячі звуки, яких не було в грецькій мові.

 

Археологія: А я – Археологія. Ще мене називають «наукою про давнину» або  «наукою, озброєною лопатою». Я вивчаю минуле за речовими історичними джерелами.

А це – мої помічники – археологи.

 

1-й археолог: Ми – вчені-археологи. Розшукуємо, розкопуємо і вивчаємо давні речі та споруди.

 

2-й археолог: Щоб вилучати речі з-під землі неушкодженими, ми розробили спеціальні правила пошуку давніх пам'яток.

 

1-й археолог: Спочатку нам потрібно зробити археологічну розвідку. Для цього ми уважно вивчаємо писемні джерела, оглядаємо місце майбутніх розкопок.

 

2-й археолог. Потім закладаємо пробний розкоп – вузьку траншею, щоб виявити, чи є в ґрунті цікаві речі. І якщо щось знаходимо, то готуємо великий розкоп.

 

1-й археолог. Працюємо повільно, щоб не пошкодити пам'яток давнини. Застосовуємо легкі лопати, ножі, пензлі.

 

2-й археолог. На папері фіксуємо всі знахідки. До того ж ввесь час, поки тривають розкопки, ведемо щоденники, де детально описуємо знайдені нами речі.

 

Сфрагістика: Дозвольте відрекомендуватись, я – Сфрагістика – наука, що вивчає печатки. Ось довідка, завірена печаткою, що посвідчує мою особу. Я маю бути дуже підозрілою, адже саме печатка робить звичайний папірець документом та засвідчує його правдивість.

 

Ведучий 2: Ще у давнину правителі, видаючи накази, скріплювали їх власною печаткою. Печатки ставили на заклеєні конверти, аби ніхто, окрім адресата, не міг прочитати листа. Для цього до розплавленого воску на конверті прикладали печатку. Її застиглий відбиток засвідчував недоторканність послання. Із часом цю функцію почали виконувати поштові штемпелі. А традиція завіряти документи печаткою збереглася й донині. Власні печатки мають усі організації та установи.

 

Геральдика: Якщо запечатаний Сфрагістикою конверт ставить на меті приховати зміст листа, то герби, запропоновані мною, навпаки, мають якомога більше розповісти про його власника. Давайте знайомитись, я – Геральдика – наука, що вивчає герби. Роботи у мене завжди багато, адже всі прагнуть отримати власний герб: і держави, і міста, і села, і навіть родини.

 

Ведучий 1: Дуже поширеними герби стали в добу Середньовіччя. Герб, який можна побачити у середньовічних рицарів, мав форму щита певної форми, на якому вміщувався малюнок – знак рицаря, та короткий вислів-девіз, що пояснював зображення. Кожний колір, рослина, тварина, зображені на ньому, мали певний зміст і ставили на меті розповісти якомога більше про історію роду, про те, чим займався чи уславився його володар.

 

Ведучий 2: Основним елементом сучасного герба України є тризуб. Дослідники вбачаютьу ньому подобу сокола, яко­ря, лука й стріл, шолома, сокири чи рибальського знаряддя, верхівку хлібного колоса, слово «ВОЛЯ».

 

        Ведучий 1: А ось іще одна історична наука. Вітайте Нумізматику – науку, що досліджує монети.

 

Нумізматика:         На монетах є портрети

Володарів грізних.

Сцени свят, мініатюри,

Фрагменти міфів різних.

Хто ж узнає із зображень

Давнії секрети?

Я вам, діти дорогі.

Скажу по секрету:

Що в латині – «нумізмат»,

Нашою – «монета».

 

Ведучий 1: Грошові одиниці з'явились у зв'язку з необхідністю обмінюватися результатами праці між людьми. Основною грошовою одиницею Київської Русі (попередниці України) була гривня. Гривнею спочатку називали шийний обруч — жіночу прикрасу, а з часом і розрахункову одиницю. Перші монети на українських землях, що називались златники та срібляники, наказав карбувати князь Володимир Святославович. На лицьовій стороні таких монет зображували князя, на зворотній — його герб «тризуб».

 

 

 

 

Топоніміка:          А я досліджую географічні назви.

                                        Кожне місто і село, озерце і річка

Завжди мають свою назву, хоч і невеличкі.

Кожну гору, кожен горб, урочище кожне,

Якось люди називають — інакше не можна.      

Ну, а наші славні вчені довго не гадали, 

Всі географічні назви «топонімами» звали.        

Наука «топоніміка» топоніми вивчає.     

Слово грецьке, «назви міст» воно означає.  

 

Ведучий 2: Слово має Етноніміка – наука, що вивчає походження назв народів.

 

Етноніміка:          Кожен народ на землі свою назву має

Етноніміка ретельно ці назви вивчає.

Етноніміки не бійся, від роду до роду

 Слово грецьке означає лиш «назви народів».

 

Учень:          Ось друзі  і  час  нам  уже  звітувати,

Чого  ми  навчились,  чого  досягли?

Тож  будемо  всі  перешкоди  долати,

Сміливо  до  знань  перемоги  іти.

Навчились  ми  разом  Історію  знати,

Її  ми  відкрили  стежки.

І  кожну  пройти  нам  було  так не  легко,

Та  працею  ми  досягнули  мети.

 

 

 

 

 

 

 

Вікторина

1. Що у перекладі з грецької означає слово «історія»? – розповідь про минуле
2. Яка наука вивчає способи обчислення часу? – хронологія
3. А хто знає, на честь кого її так назвали? – давньогрецького бога часу Хроноса
4. Що вивчає нумізматика? – монети
5. Яка наука досліджує печатки? – сфрагістика
6. Які види історичних джерел ви знаєте? – писемні, усні, речові
7. Що вивчає наука топоніміка? – назви географічних об’єктів
8. Що означає герб України – тризуб? – подобу сокола, якоря, лука й стріл, шолома, сокири чи рибальського знаряддя, верхівку хлібного колоса, слово «ВОЛЯ»
9. Назвіть творця слов’янської абетки? Кирило