Виховний захід "У нашій пам’яті вони назавжди залишились"

Про матеріал

Сценарій заходу ,направленого на вшанування пам’яті героїв Небесної сотні, прищеплюванню любові до Батьківщини, вихованню патріотичної свідомості

Перегляд файлу

У нашій пам’яті вони назавжди залишились

Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Оформлення:

Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…», список прізвищ героїв з фото), стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою.

(Звучить «Молитва за Україну», діти запалюють свічки для надпису «Героям Слава»)

Ведучий 1 Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна.
Ведучий 2 Її красою захоплювались поети, художники та композитори. Багата славетними іменами та подіями й українська історія. Нашими національними символами є прадавні першокнязі київські та їхні нащадки: княгиня Ольга, князі Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, славний співець Боян, літописець Нестор, а в часи ближчі — славні козацькі гетьмани, кошові й полководці: Дмитро Вишневецький, Самійло Кішка, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький.

Вчитель: Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття.

Небесна сотня – безневинна жертва…
Бандитам не сховатись за хрестом
Отим хрестом, де їхня совість мертва
Зрікається і серцем і чолом…
У прощену неділю впала долу,
Простіть нас браття, миленькі, простіть…
За Україну – зранену і голу…
За Вас не впала і за Вас стоїть!

Ведучий 1 Ми вшановуємо пам’ять героїв України: Голодомор 1932-33рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі.

І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них молоді, сильні. Ті, що лише починали жити. І сьогодні ми зібралися для того, щоб пом’янути й вшанувати Небесну сотню. Тих мужніх, незламних українців та їхніх побратимів інших національностей, чиї душі уже на небесах.

Ведучий 2

Вони підняли людей на боротьбу. Сотні проповідей є ніщо в порівнянні з тим, що вчинили для нас ці люди. Адже їхній вчинок – то велика жертовна любов. І якщо ми збагнемо це, – не буде поміж нами зла.

Головним у світі є любов, і люди яких ми поминаємо, власне, засвідчили свою любов до Бога й до своєї країни, свого народу.

Мені наснилось, що вони зустрілись:
Убитий в Крутах й вірменин Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
“За що тебе? ” “За Україну, друже мій.”
Ти знаєш і мене за неї вбили,
Та це було вже років майже сто.
Тоді померли ми, щоб ви нам жили.
А вас вбивають… Вас тепер за що?”
“Мені твій попіл стукав, брате, в груди.
Я вірменин, а теж Вкраїни – син.
Не мав у серці й крапельки облуди,
За те й убив мене проклятий поганин.”
… Мені наснилось, що вони зустрілись.
Убитий в Крутах й бородач Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
” За Україну нас вбивають, брате мій.”

Пісня «Реквієм»

Ведучий 2 Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.
Ведучий 1: Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.

Події останніх місяців 2013 рік початок 2014 року перетворилися у справжню національну стихію, в якій передався найтонший подих душі нашого народу. Пробудилася приспана роками національна свідомість людей.

Ведучий 2

Українська національна спільнота поза межами українських земель, відчуваючи духовний зв’язок з Україною висловила нам свою підтримку. В якому б куточку Землі не жив би Українець, ніщо не зможе зламати той дух, ту жагу до свободи, які генетично закладено у його душі.

Ведучий 1

Коли ховали хлопців, що загинули у Києві, за ними журилися всі українці, незалежно від того, де вони живуть. Хто гроші, хто речі, хто ліки – посилають нові емігранти додому, намагаючись хоч чимось допомогти рідному краю у боротьбі. Галичанка Оксана Максимишин посилає в Україну свої вірші. Вже понад 30 народилося їх у далекій Португалії, куди закинула її доля з рідного Яворова. Один із цих віршів «Мамо, не плач», у скорботні дні почула вся Україна.

Ведучий 2

Біль, помножений на відстань, відчувають українці, що опинилися далеко від рідної землі у найчорніший для неї час. Коли всією Україною ховали хлопців з Небесної сотні, галичанка Оксана Максимишин не була на Майдані, але там лунав крик її серця.

Пісня «Мамо не плач» (кліп)

Ведучий 1

Що відчувала пані Оксана, коли почула свій вірш зі сцени Майдану?!

«Боже, милий! У Мене таке враження, що від 29 листопада я плачу кожен день. Плакала, кричала. А тоді взяла ручку і папір й сказала: «Я буду боротися. Це моя зброя. Я буду боротися з ними словом.»

Ведучий 2

Вірш Оксани Максимишин помітили в Інтернеті, його поширив «Євромайдан SOS», прочитали і поділилися з друзями тисячі людей. Пані Оксана, яка виростила в Україні двох дітей і нині з чоловіком живе у Португалії вже два роки, планує видати свої вірші в Україні, і вірить, що жертви не були даремними.

Ведучий 1

«Я – борець. Я вірю, що з такими людьми, які йшли на смерть, наша Україна буде достойною Україною, і вона буде найкращою на цілій землі» – говорить українка з Португалії, яка носить Україну у серці.

Це моя і твоя війна

За мою і твою свободу

Я із заходу ти із сходу –

Ми щаслива одна сім’я.

І ніхто нас не роз’єднає.

Нас ніколи ніхто не здолає,

Бо ми разом – могутня сила.

Це моя і твоя Україна.

Ведучий 1

Давня лемківська пісня «Пливе кача по тисині» у виконанні гурту «Пікардійська терція» стала тугою, смутком, де офіційним жалобним Гімном України. Під цей пісенний щем, його багатоголосся тисячі українців прощалися з «Героями Небесної Сотні» і тепер цей твір повів наш народ у пам’ять про тих, хто навічно впав на Майдані за нашу свободу.

Пісня «Пливе кача по тисині» (кліп)

Ведучий 1

Приклад Героїв Небесної має зупинити і тих, хто сьогодні розпалює все нове інше протистояння. Ми сьогодні в скорботі й з великою нашою вдячністю згадуємо Героїв світлої пам’яті Небесної сотні, котрі від тепер постійно споглядатимуть за нами та нашими вчинками.

Ведучий 2

Гідність, відданість та патріотизм сьогодні засяяли новими гранями стали своєрідним поштовхом для переосмислення глибокої суті людського буття. Згадаємо Шевченка, який ніколи не був прибічником ворожнечі між слов’янськими народами.

Ведучий 1

В передмові до «Гайдамаків» він написав, що наші предки помилялися, коли ворогували, що слов’янські народи повинні дружити між собою, жити мирно. На жаль, Україна сьогодні стикнулася з іншим, опинившись в трагічній ситуації. Але ми пишаємося тим, що в історії нашої Славної Країни є багато прикладів того, як треба любити й обороняти свій край.

Вірш «Українська революція»

Блакитне небо посіріло,

і дощ ударив у ту ж мить.

У грудях серце заболіло,

по світу новина летить….

У центрі міста, на майдані,

в серці країни, мов в пітьмі

навіки душі відлетіли,

там сто героїв полягли.

Грудьми повстали, захищали

нам мирне небо, спів птахів.

І до останнього стояли,

аж поки янгол прилетів…..

Небесна сотня вас навічно

до себе в рай Господь забрав.

Але назавжди залишились

в серцях народу, що повстав.

Борись, Вкраїно, за свободу,

бо кров і сльози пролились.

І пам’ятай своїх героїв,

Їх шанувати поклянись.

Залишиться кривавий лютий

в серцях вкраїнських громадян.

Не панувати злу в країні!

Хоч стогне вся земля від ран…..

Вшануй хвилиною мовчання,

Вкраїнцю, тих, що полягли.

Вони за тим злетіли в небо,

щоб в мирі й щасті ми жили…..

Ведучий 1 Героям Майдану, впавшим за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.

(Хвилина мовчання, митроном)
Ведучий 2 Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.
Ведучий 1 Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

(Під мелодію «Герої не вмирають» ведучий запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки )

Ведучий 2 Дорогою ціною дається Україні свобода і незалежність. І ця ціна – людське життя. Життя кращих синів і дочок України, її майбутнього. Вони кохали і були коханими, дуже любили життя і хотіли жити, але доля розпорядилася інакше… Сьогодні на нашу рідну землю прийшло нове лихо – біль утрат в зоні АТО. Майже три роки ми не можемо спати спокійно: знову гинуть найкращі українці, цвіт нації. Серед них наші земляки, які не задумуючись пішли боронити кордони держави. Багатьом із них, на жаль, не судилося повернутися живими. Вони полягли навіки.

Учні по черзі кріплять на дошці листівки з побажаннями.