Виховний захід: " Україна - наш спільний дім"

                                  перший урок у п’ятому класі

Мета. Формувати поняття учнів про Батьківщину, як спільний дім українського народу, розширювати знання про рідний край, його звичаї і традиції. Розвивати почуття людяності, інтернаціоналізму. Виховувати любов до людей, до рідної країни.

Матеріал до уроку. Карта України, зображення Державного Герба, прапора, аудіозапис Гімну України. Картини з краєвидами рідного краю, квіти, народні символи, музика за вибором учителя; презентація уроку «Україна – наш спільний дім».

Вчитель: - Дорогі діти, ви стали на цілий рік старші і сьогодні знову прийшли у  клас, зустрілися з друзями, то ж помандруємо у світлу і чарівну країну, де здобувають нові знання, вчаться вчитися, жити і дружити. Вітаю вас у рідній школі з днем Знань!

 Сьогодні в нас чудове свято,

 Де не вщухає сміх ніколи,

 Де щастя й радості багато —

 Ви знову всі прийшли до школи!

 Почнемо з вами мандрувати

 У світ чудес, в науки-диво,

 Нове все будемо вивчати…

 То ж успіхів вам, йдіть щасливо!

 Здоров’я доброго й міцного

 Я вам бажаю, діти, щиро,

 Тепла і сонечка ясного,

 Терпіння, мудрості і миру!

          Починаємо наш перший урок, тема якого звучить так: «Україна — наш спільний дім». А тепер пригадаймо, яке свято ми відзначали 24 серпня? (Відповіді учнів). Так, це свято нашої незалежності, волі, свободи. То ж і урок наш стосується цієї визначної події.

     Нехай це величне свято доторкнеться ваших сердець, а

почуте ввіллеться у ваші душі! З святом Вас!

                 То птах свободи знов змахнув крилом…

                  І стала незалежною країна,

                  Багата сонцем, хлібом і добром!

                  В твоє майбутнє вірю, Україно!

     Вчитель: -  Вже скільки закривавлених століть

                          Тебе, Вкраїно, імені лишали...

                          Тож встаньмо, браття, в цю урочисту мить:

                          Співаймо гімн вільної Держави!

    (звучить гімн)

     Вчитель: Збулося довічне прагнення нашого народу. Збулося те, за

що страждали і гинули, боролися і вболівали, для чого жили і працювали

мільйони синів і дочок України - впродовж років, десятиліть, століть...

Те, що було провідною зорею для геніїв її духу, - і що було їхнім

непозбутнім болем і тяжкою мукою...

- Воскресний день настав!.. 24 серпня І991 року проголошено

Днем державної незалежності. Слава Україні! Слава! Героям її - слава!

Звучать прозивні «Україно, Україно» Т.Петриненнка

Дикторський текст:

Вічна Господу вдячність і слава,

Що, немов літорства, з живучого пня,

Підвелася з колін наша рідна держава

В серпні двадцять четвертого дня.

- Синьо-жовтими барвами літа

Увійшла воля в спраглі серця

І дитини, й старезного діда,

Запаливши незгасні сонця.

Вічна Господу дяка і слава

І від кожного десь молитви.

Україно моя златоглава

Поки світ розквітай і живи!

Вчитель: – Сьогодні найвеличніше, і без перебільшення найзначніше свято

українства - День Незалежності України.

Того історичного дня 24 серпня 1991 року Україна стала самостійною,

стала творцем власної долі, нам повернуте горде ім’я – Українці.

З того часу світ відкриває для себе землю з доброю і ніжною назвою –

Україна. Перед ним постала держава з давньою історією, оригінальною

духовною культурою, працьовитим миролюбним народом.

Учениця: – До тебе лину серце, Україно!

Горнусь до твої вічності краси.

Живу тобою я, бо в мене ти єдина.

Немов цілющі крапельки роси.

Учениця: – Я відчуваю подих твій, земля!

Усю твою красу неповториму.

І шепіт ніжний трав і подих вітерця –

Усе люблю і серцем вічно лину.

Учень: - Слався великий вкраїнський народе,

Щедрий на пісню і доблесний труд.

Світить яскраво нам сонце свободи,

Рабський навіки позбулись ми пут.

Учень:- Я твій майбутній захисник,

 Тому до лінощів не звик.

 Любов до тебе зберігаю,

 Від ледарів оберігаю!

Учениця:- Маленьке серденько моє

 Для тебе , ненько, б′ється,

 Для тебе серденько моє

 Радіє і сміється!

Учениця:- Можливо, я ще замала,

 Але книжки читаю.

 Вивчаю мудрості слова,

 Бо рідну мову знаю.

Всі разом.

 Ми - українці!

 Гордо несемо Вітчизни ім′я.

 Разом могутні, разом ми сильні.

 Велика родина і дружна сім′я!

Учениця: - Ти моя свята молитва

                     Ніжна люба, рідна і близька

                     Ти моя прекрасна мрія вічна

                     Україна – матір і сестра

                                «Молитва за Україну»

/Велично звучить "Молитва за Україну" („Боже Великий; єдиний, нам

Україну храни”) муз. М.Лисенка/

Боже великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Ти її осіни.

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю,

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої ласки й щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світу, щастя,

Дай, Боже, народу

І многая, многая літа.

Учениця: - Я, Україна, молода держава

                     Зоріє жовто-синя честь моя.

                     Нехай на цілий світ про мене слава,

                     Лунає наче пісня солов’я.

                     Я, народилась, з Вашої любові:

                     Із сонця, із калини, із роси,

                     Несіть мене як зірку світанкову,

                     Як символ миру, щастя, і краси.

Вчитель: -  Отже, ми живемо у вільній і незалежній Україні, у нашому спільному і затишному великому домі. Живемо за законами любові, дружби, миру. І щоб розвивати свою країну, зробити з неї квітучий сад, успішну державу у світі, усім нам необхідно творчо і плідно працювати, а вам, діти, добре навчатися, щоб стати будівничими і творцями своєї України, нашого спільного дому, в якому усім нам випало щастя жити.

Учень: - Наш спільний дім — це Україна.

                Тут наш лунає сміх і спів.

                Вона для нас одна-єдина,

                Бо це земля моїх батьків.

Учениця: - Земля батьків — це Батьківщина.

                     Ми знаємо з дитячих літ.

                     Звідсіль веде мала стежина

                     В безмежний розмаїтий світ.

Учень: - Та, де б не був в далекім краї,

                Як добре не жилося б в нім.

                 Розлука завжди серце крає

                 Й колись покличе в спільний дім.

                 Який пригорне і зігріє,

                 Віддасть частиночку душі.

                 Так тільки рідний дім уміє…

                 Тому сюди завжди спіши.

Учениця: - І спільний дім тебе впізнає,

                    Повіє вітерцем легким.

                    Зустріне свіжим короваєм,

                    До ніг простеле рушники…

Всі. Наш спільний дім — це Україна!