Виховний захід.

Тема: Україна пам’ятає. Виготовлення незабудьки.

Мета: поглибити знання дітей про трагічні події 1932-1933 років; формувати навички критичного мислення; виховувати непримиренність до насилля; повагу, турботу, співчуття до людей, які пережили страхіття голодомору, прагнення зберігати в пам’яті історію рідного народу.

                               Хід заняття

1. Вступне слово.

 - Чи знаєте ви, як пахне життя?                                                                 Давайте на хвилинку відчуємо цей запах…                                                Заплющіть очі!

- Що ви відчули? Так, це пахне хліб… Є тільки одне слово рівноцінне слову «хліб». Це слово – життя. Що може бути цінніше хліба?
Ніякий шмат золота не буде дорожчим за крихту хліба!

Хліб усьому голова.                                                                                                               Так в народі кажуть.                                                                                 Хліб – мир, любов, життя,                                                               Хліб - це наша радість.

 А був на нашій землі, у рідній Україні рік, коли хліб людям тільки снився. Рік, коли хлопчики й дівчатка, як оце ви, не бачили хліба у вічі.

 Мова сьогодні йтиме про рік 1933…                                           Рік пам’ятний. Рік незабутній. Рік страшний. Найчорніший рік в історії України: Голодомор.

 У світі було багато трагедій: війни, катастрофи, які забирали життя людей.  

 Коли гинуть люди від стихійного лиха (повінь, землетрус, виверження вулкану) – це одне. Коли люди гинуть від голоду – це зовсім інше. Особливо – голоду, який створили навмисно, щоб знищити український народ. Влада забирала у людей все. Все, до останнього колоска, до останньої зернини, всі продовольчі запаси. Карали навіть дітей, які підбирали колоски пшениці на вже зібраних полях.

 А чи так давно це сталося? Не так давно… 90 років тому. Ще досі живі свідки тих часів. Серед них можуть бути ваші прабабусі, прадідусі.

 Можливо ви почуєте від них багато нового і страшного, але не бійтеся чути це. Це наша історія. Ми не можемо викреслити її з нашої пам’яті.

- Шматок хліба коштував стільки ж, як і саме життя. І зараз кожен, хто пережив цей страшний голод, ніколи, до кінця своїх днів, не кине і крихти хліба на землю, бо перед ним завжди будуть очі тих, хто помер від голоду у ті страшні часи.

 Голод забрав протягом 1932-1933 років від 7 до 10 мільйонів людей. В українських селах від голоду помирали і дорослі, і діти. Сільські школи були пустими, дитячі майданчики заростали бур’янами.
2. Основна частина.

- Сьогодні ми створимо паперові квітки-незабудьки. Квітка незабудька вважається символом пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Вона нагадує нам, що ми не маємо права забути мільйони жертв Голодомору.

 Незабудька – це маленька тендітна квіточка з синьо-голубими пелюстками та жовтою серединою. Ось так вони виглядають у природі.

 Квітка незабудька складається з двох кольорів – синього й жовтого – кольорів вільної та незалежної України.

 Незабудька походить від слова «не забудь».                                 Тендітна блакитно-жовта квітка ніби кличе нас: «Не забудь! Не забудь! Жертв страшного Голодомору».

Кожен з вас сьогодні виготовить три паперові незабудьки.

Нам потрібний блакитний і жовтий папір для виготовлення незабудьки- пам’яті…

 Фізкультхвилинка. Пальчикова зарядка.

3.Підсумок.

-У суботу 25 листопада, о 16 годині, коли на вулиці стемніє, попросіть батьків засвітити і поставити свічку на підвіконня так, щоб її було видно знадвору.

Цих вогників має бути якнайбільше. Вони символізують скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів наших українців. Ці вогники зігріють душі загиблих. Це – знак нашої пам’яті.

А зараз прошу вшанувати пам’ять мільйонів невинних людей, дітей, що померли під час Голодомору хвилиною мовчання.