Виховний захід "Україно моя, я молюся за тебе!"

 

                                                                                   Україно, ти моя молитва,

                                                                       Ти моя розпука вікова…

                                                                        Гримотить над світом люта битва

                                                                       За твоє життя, твої права.

 

                                                                                              Василь Симоненко

 

 

Мета: поглибити знання учнів про Україну на прикладі літературних      творів,етнографічних матеріалів,музичних,класичних  зразків кіномистецтва,історичних джерел, продемонструвати учням кращі традиції та чесноти нашого народу;популяризувати українське слово;

розвивати  творчу думку, розширювати  творчі  можливості   учнів,уміння вільного колективного спілкування;

виховувати любов до рідної землі, повагу до історичних та культурних надбань українського народу, почуття національної гідності.

Обладнання:урочисто прибрана актова зала,проектор,екран,ноутбук,вишиті рушники, український вінок, сніп пшениці,квіти, гілочки калини.

 

 

Вчитель: Добрий день, шановна родино! Щасливі ми , що народилися і живемо на такій чудовій, багатій і  мальовничій землі – в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки – тут корінь нашого роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось аж до сліз, зачувши рідне слово…

 

          Можна все на світі вибирати сину,

          Вибрати не можна тільки Батьківщину…

писав відданий син українського народу Василь Симоненко.

          Шановні гості, вчителі, діти, батьки запрошуємо вас на щире слово, на бесіду мудру – на свято.

 

У: Тарасе, збулась твоя мрія.

Народ твій волю відстояв.

Сьогодні плакала Україна

 А хтось з майдану кров змивав

І нас ніхто вже не поділить

Ні нас, ні рідної землв .

Бо вже стоять на вічній варті

Небесні ангели твої.

Відеоролик «Молитва за Україну»( проектор)

Музика «Спів солов’я» (магнітола)

 

Виходить парубок

Який прекрасний спів. Де це я?

Нагадує мою Батьківщину.

Виходить дівчина:

Х:О, дівчино! Диви яка гарна,

Схожа на мою Батьківщину.

Хто ти дівчино?

Д: Українка я маленька,

Українці батько й ненька,

Українкою я звуся

І цим іменем горжуся.

Х:

А по чім тебе впізнаю?

Д: По українському звичаю.

В мене вдача щира, сміла

Є відвага духу й тіла.

І душа моя здорова, українська в мене мова.

Х: Розкажи, де край твій рідний?

Д: там де сонце сяє ясно

Де в країні діти красні.

Х: Як поможеш своєму люду?

Д: Виросту, учитись буду,

Щоб свої мене любили,

Щоб про свій народ питали

Україну шанували.

Виходить парубок

П: Діти, а відгадайте загадку:

« В кожного є своя матір

Є своя родина.

А як іншу матір звати,

Що для нас єдина?»

Д: Як на дереві листочки, ми її сини та дочки

Життєдайністю своєю нас усіх зростила.

Відчуваємо щомиті, наймиліша нам у світі.

Діти: Україна

Д: Молодці!

Пісня    «  Друзі єднаймося» гурт Зелений вітер  (магнітола)  

 

1. Україна – це наша дорога і мила Вітчизна. Земля де ми народилися, і вперше пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову. Відчули любов і ласку. Це наша найдорожча у світі батьківщина. Вона для нас одна,як мама. «Все на світі можна вибирати сину, вибрати не можна тільки батьківщину»
2. Так писав відданий син України Василь Симоненко. Поет, патріот і відданий громадянин. Так як і матір ми не вибираємо, так і Батьківщину людина вибирати не може, але прикипає до неї всім серцем, як і до рідної неньки, проймається великою любов’ю на все своє життя.
3. Мій край чудовий- Україна.

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина.

У небі пісня солов’я.

Це найдорожче в нашім світі.

Бо тут почався наш політ

Цвітуть волошки сині в житі.

Відціль веде дорога в світ.

Потім виходять ще два учня

4.І найдорожче – рідна мова

Джерельцем радісним дзвенить

І мила пісня колискова

Чумацький шлях кудись зорить.

Усе найкраще і єдине

І радощі, і всі жалі.

Мій рідний край – Україна,

Найкраще місце на Землі.

5.Я щиро так усе люблю навколо себе.

Усе що є й було багато сотень літ.

Люблю чарівний ліс і житечко зелене

Увесь казковий неповторний світ.

Усе мені тут рідне: і ліси, й джерела,

Я міцно на своїй землі стою.

Тепло долонь, і розуму, і серця.

Я Україні милій віддаю.

1.Бо рідний край, це наша Україна

Найкраща в світі, дорога земля

Для нас вона як матінка єдина,

Її ліси, озера ,і поля.

Степи і гори, ріки і долини.

Відчути прагну теплоту долонь.

Усе віддам на благо України

Тепло душі і серденька вогонь.

2. Я буду вчитись, щоб знання здобути

Нові  зробить у світі відкриття

У щоб корисним своїй державі бути

Щоб краще в нас було життя.

3.Тепло своїх долонь, і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю

Люблю твої поля, річки, джерельця,

Люблю Вкраїну дорогу мою.

4.Підземні води Яворину

Що живлять ген біля села.

Мою незалежну Україну

Живлять 3 цілющих джерела.

Відео В.Симоненко «Любіть Україну» (проектор)

5. 1 джерело, то є держава,

Бо без стягу, гімну і герба

Ми були б не рівноправні

Не народ , а нібито юрба.

Без грошей, без війська, без кордонів

Була б територія сама.

А без конституції,законів,

То вважай що й нас уже нема.

Добавляються нові діти.

6.  2 джерело – це є духовність

Без культури мови ми ніхто

Не Вкраїнці, а хохли гріховні

Незнався тоді б з нами ніхто.

7. 3 джерело- патріотизм, бо без нього також не держава,

Той же патріот, хто є нарцис

Заховався і волає : «Слава!»

1.Віра, мрії, правильні труди

І серця у нас не зачерствіють

Україна житиме завжди.

І джерела наші не зміліють.

2. У всіх людей одна святиня.

Куди не глянь,

Що не спитай.

Рідніша їм чужа пустиня,

Аніж чужий зелений край.

І красить все нам рідний край.

Нема без кореня рослини.

А нас людей – без батьківщини.

6.Уперше назва «Україна» з’являється наприкінці 12 століття  в Іпатіївському літописі у 1187 році у зв’язку зі смертю князя Володимира Глібовича.

7.Сьогодні ми пригадуємо здобуття Україною своєї незалежності.

Скільки крові і сліз було пролито нашими земляками, аби сьогодні ми могли з високо піднятими головами співати «Ще не вмерла Україна»

Грає гімн (магнітола)

        Учень. Я - твій громадянин, я прагну підростати,

Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла,

Моя свята і рідна, Україна - мати,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

Я хочу знать, яким було життя,

За що боролись та вмирали люди.

Бо без минулого немає майбуття,

А майбуття... яким воно в нас буде?

Сценка «     Не ходив би ти синку в солдати»

 

Відео під вірш(музику прикрутить) (проектор)

« Можливо, знову загримлять гармати»                   

Можливо, знову загримлять гармати, І танк зімне пшеницю на лану, І буде плакать і журитись мати, Коли сини ітимуть на війну. І хтось востаннє поцілує милу, І хтось сльозу непрохану змахне, А може, дехто втратить віру й силу, Своє життя рятуючи одне. Але не я... Я квиснути не стану, Хоч як не буде боляче мені,— За нашу землю, дорогу й кохану, Я рад прийнять на себе всі вогні. За тих дітей, що бігають до школи, За матерів, змарнілих у труді, За рідні наші верби довгополі, За наші дні прекрасні й молоді. І тут ві сліз, ні відчаю не треба, І тут не треба страху і ниття — Живе лиш той, хто не живе для себе, Хто для других виборює життя.

Танець під пісню Пономарьова О. (магнітола)
 

 

     Учитель. Слова, що йдуть від серця — найщиріші і найтепліші. Тому настав час скласти колективний вірш про Україну зі щирих і теплих слів. Я почну, а ви добиратимете останнє слово другого рядка в риму.

Ось небо блакитне і сонце в зеніті! Моя Україна — найкраща у світі! Моя Україна — це ліс і озерця, Безмежні степи і чарівні джерельця. Красиві пейзажі і гори високі, Маленькі струмочки і ріки глибокі. Міста старовинні і замки прекрасні, Великі будови і дуже сучасні. Сади чарівні, мальовничії села, Моя Україна — це пісня весела. Це щира, багата, як світ, її мова, Крилата, така мелодійна, чудова! Її обереги — верба і калина. Найкраща у світі — моя Україна. Бо нам найрідніша Вітчизна і мати. То як же нам, дітям, її не кохати! Моя Україна — козацькая слава! Така волелюбна і мирна держава. Вона дорога нам, і рідна, і мила, Бо світ перед нами, як мати, відкрила. Вітчизно свята, дорога Україно, Для кожного з нас ти у світі — єдина.

Учитель. Кожна людина, громадянин і патріот України, може сказати такі ж слова, бо трудиться для дорогої і милої України, щоб вона процвітала, була вільною і незалежною нині і повсякчас, і на віки вічні. А це означає, що в кожну роботу людина вкладає свою любов і тепло своїх долонь, розум і знання.

 

 

Вчитель:  Дорогі діти, шануйте й бережіть своїх батьків , любіть свою рідну мову, свою державу - наш спільний дім, носіть з гордістю ім`я – українець.

 

 

 

 

            А вам дорогі гості, колеги, батьки і всі присутні я хочу сказати такі слова:

 

Візьміть чашу терпіння,

 

Налийте туди повне серце любові,

 

Вкиньте дві пригорщі щедрості, хлюпніть туди ж гумору,

 

Посипте добром,

 

Додайте якомога більше віри,

 

І все це добре перемішайте.

 

Потім намажте на шматок відпущеного вам життя

 

І пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху.

 

Дякуємо за увагу, підтримку і розуміння.