Вечорниці.
Мета: Прищеплювати учням любов до національної культури, виховувати
патріотичні почуття до рідного краю.
Обладнання. Українські національні страви на столі, ослони, вишиті
рушники, коровай, прикрашений калиною, національні костюми.
Хід заходу.
Ведучий:
Шановні друзі! Ми раді вітати вас на нашому святі. Як відомо, життя
українського народу тісно пов’язане з життям природи, природні явища,
пори року, рослинний та тваринний світ назавжди увійшли в скарбницю
усної народної творчості, повір’їв, пісень, приказок.
(Гурт дівчат з калиною та рукоділлям стукають у вікно і запитують,
чи можна зайти до хати на вечорниці?)
Господиня.
Завітайте, звичаї народу та й не забувайте.
Вже доспіла в лузі калина,
Тож хай лине пісня солов’їна.
У віночок вам її вплітати,
Рада вас сьогодні я вітати.
(Дівчата сідають і беруться до роботи).
Дівчина.
Скоро вже весна постукає у віконечко. Жайвір у полі заспіває, почнуться
польові роботи, тоді треба буде працювати, непокладаючи рук, щоб у хаті був
хліб і до хліба. А зараз ще можна прясти, шити, ткати, бо дні швидко
пробіжать, як березнева вода, що швидко спадає.
Господиня.
Треба вам дівчата,
Нагаптувати, напрясти,
Щоб було що в скриню покласти,
Бо дівоча пора – мить і пройшла,
Тільки в пам’яті жінки довіку жива.
(Дівчата, вишиваючи, співають веснянку)
Веснянка.
Прийди, прийди весно красна
Чепури наш рідний край,
Засвіти нам, сонце ясне,
З нами в гурті погуляй.
Приспів:
Принеси, весно, нам
Рясні дощі, рясні дощі,
Принеси, весно, нам
Радощі, радощі
Хай всюди пісня луна,
Пісня луна.
Хай нам зустрінеться
Дівчинонька гарна.
Прийди, весно, в наші села,
Принеси нам дивних див,
Очі синії веселок
З хуртовинами садів.
Приспів:
Принеси, весно, нам
Рясні дощі, рясні дощі,
Принеси, весно, нам
Радощі, радощі
Хай всюди пісня луна,
Пісня луна.
Хай нам зустрінеться
Дівчинонька гарна.
Прийди, прийди, весно красна
Чепури наш рідний край,
Засвіти нам, сонце ясне,
З нами в гурті погуляй.
(По закінченню пісні дві дівчинки виходять, беруться за руки і співають,
пританцьовуючи)
Топчу, топчу ряст, ряст,
Бог здоров’я дасть, дасть.
Буду новий ряст топтати,
Аби новий рік діждати.
Ведучий.
Що означають слова «топтати ряст»? Виявляється, в сиву давнину був
Колись такий обряд: йшли хлопці і дівчата до лісу і
Приспівуючи, притоптували перші листочки, що пробивалися напровесні з під снігу, висловлюючи побажання дожити до наступного року.
Хлопці. (стукають у вікно) Пустить до хати!
Дівчата. Агов! Хто такі?
Хлопці.
Рябий, баран крутолобий,
Ведмідь клишоногий,
Пустіть до хати.
Дівчата. Не пустимо до хати, дуже вас багато!
Хлопці. (просять).
Дівчатонька, голуб’ятонька
Та ми прийшли не битися,
Ми прийшли миритися,
Гостинці принесли
І музики привели.
(Хлопці співають, дівчата під музику танцюють)
Ой у лузі калина.
Ой у лузі калина,
Ой у лузі калина,
Калина, калина
Комарики-чубчики калина.
Там стояла дівчина,
Там стояла дівчина
Дівчина, дівчина
Комарики-чубчики дівчина.
Цвіт калини ламала,
Цвіт калини ламала,
Ламала,ламала,
Комарики-чубчики ламала.
Та в пучечки в’язала,
Та в пучечки в’язала,
В’язала, в’язала,
Комарики-чубчики в’язала.
(Хлопці сідають, лузають кукурудзу, квасолю)
Господиня.
Рада вас вітати, гості дорогії. Хай дзвенить сьогодні у хаті сміх, жарти , наші улюблені пісні. Дивлюсь я на вас і згадую, як розповідала моя бабуся, що коли вони були молодими, також збиралися на вечорниці. Дівчати вишивали, пряли, дерли пір’я на подушки і обов’язково співали. З піснею і робота швидше йшла, бо пісня душа народу.
( Хлопці заспівують жартівливу пісню, а дві пари під неї танцюють)
Ой , що ж то за шум учинився,
Що комарик та й на мусі оженився,
Та взяв собі жінку, жінку невеличку,
Що не вміє шити, прясти чоловічку,
Що не вміє шити, прясти ще й варити,
Що не вміє комарику догодити.
Господиня.
А ви знаєте, гості дорогії,
Що калина – символ України.
Її у вінки дівчата вплітають
І святковий коровай весільний заквітчають.
(Дівчина калиною заквітчує коровай, кладе на рушник, тричі схиляється у низькому поклоні)
Коровай заквітчують калиною,
Щоб сім’я жила міцною родиною.
Червонії грона та калиноньки,
Щоб були вродливі дівчиноньки.
Господиня.
А тепер танцюйте, співайте,
Звичаї народу прославляйте.
(Група дівчат танцює танець під мелодію пісні Софії Ротару «Одна калина за вікном»
Дівчина.
А хто так зможе?
(Зачитуєте по черзі скоромовки, а хлопці їх повторюють)
Не лінь було Пилипу щодня полити липу.
«Спасибі!» до Пилипа лепече листям липа.
Господиня.
А хто ж з наших парубків, найспритніший козак?
Хто з них швидше з’їсть миску вареників без ложки?
(Хлопці їдять вареники під мелодію пісні « А мій милий вареників просить», а
дівчата ведуть хоровод у супроводі пісні.)
Заплету віночок, заплету шовковий
На щастя, на долю, на чорнії брови.
Ой пущу віночок на биструю воду,
На щастя, на долю, на милого вроду.
Ой поплинь, віночок, прудко за водою
На щастя, на долю, милому зі мною.
(Дівчата витягують з букету квітку і, розповідаючи про неї, по черзі вплітають у вінок).
краса, друга - ніжність, третя – незабутність, четверта – злагода, п’ята – вірність.
- Вишня – символ материнської любові.
- Калина – краса та врода дівчини.
- Ромашка – квітка здоров’я, робить людей лагіднішими.
- Троянда – кохання, квітка прозріння.
- Чорнобривці – допомагають позбутися головного болю.
Господиня.
Господиня.
Гості дорогі! Ви пограли, поспівали, станцювали, а тепер
Їжте гості, просимо щиро,
Вареники наші,
Вареники з сиром,
Вареники непогані,
Вареники у сметані.
Пізно вже, скоро півні заспівають,
Час прощатися настав.
І ще вам бажаємо: (Діти говорять по черзі):
- Щоб ви не старіли,
- Щоб серцем й душею були молоді,
-До рідного краю любов’ю горіли,
- І користь приносили рідній землі! (Разом)