Виховний захід "Великодні традиції"
|
Тема: |
Великодні традиції |
|
|
Клас: |
3 |
|
|
Мета: |
розширити знання учнів про Великоднє свято та один з найголовніших його символів – писанку; познайомити з легендами про писанки та символікою її знаків; сприяти відродженню звичаїв та обрядів нашого народу, примножувати його традиції; виховувати почуття любові до свого народу, кращі якості національного характеру. |
|
|
Матеріально-технічне забезпечення: дидактичне забезпечення: презентація, відеоролик «Писання писанки», вірші, вишиті рушники, ілюстрація пасхального кошика та продуктів, які освячуються в церкві, музичний запис церковних дзвонів, паперові шаблони писанок, олівці чи фломастери. технічні засоби навчання: ноутбук, проектор, мультимедійна дошка. використані джерела інформації:
|
||
|
Складова моделі успішного випускника: громадянин, творча особистість. |
||
|
Орієнтир складової моделі успішного випускника: знання та збереження сімейних цінностей. |
||
|
Педагогічний інструментарій: підхід: компетентнісний, технології: колективно-групового навчання, форма роботи: виховна година |
||
|
Ознаки успішного зростання випускника: |
||
|
|
Хід заходу |
|
|
|
І. Організаційний момент |
|
|
Вихователь: |
Вже дзвінок нам дав сигнал, Працювати час настав, Тож, і ми часу не гаймо Працювати починаймо! |
|
|
Вихователь: |
(Лунає запис великодніх дзвонів) |
|
|
|
Що ви зараз чули? (дзвони) Діти, а де ми можемо їх почути? ( в церкві) Коли ми їх чуємо, то про що вони нам сповіщають? (Про службу, великі свята) |
|
|
|
Вірно, дзвони ми можемо почути в церкві коли розпочинається святкова відправа. Саме сьогодні ми поговоримо про одне з найбільших свят у році, яке святкують у всіх країнах світу. А яке ви дізнаєтесь із прослуханого вірша. (Декламація вірша вчителем «Христос Воскрес» К. Перелісної) Христос Воскрес Співає жайворон з небес: Христос воскрес! Христос воскрес! У небо дзвін гуде з села: Христос воскрес! Йому хвала! В проміннях сонячна блакить: Христос воскрес! Його хваліть! Дзюрчить струмок – весняний дзвін: Воскрес Христос – Господній Син! Радіють діти у вінках: Христос воскрес на небесах! І вся земля, мов той вінок, З чудесних трав, дітей, квіток... І в серці радість через край: воскресли поле, річка, гай, І лине пісня до небес: Христос воскрес! Христос воскрес! |
|
|
|
ІІ. Мотивація діяльності, повідомлення теми і мети |
|
|
Вихователь: |
Про яке свято йдеться у вірші? (Відповіді дітей) Сьогодні ми поговоримо про традиції святкування Пасхи. Тема нашого заходу «Великдень». Кожен з вас напевне святкує це свято із родиною. Що вам відомо про нього? (Відповіді дітей) (Слайд 1) |
|
|
Вихователь: |
Великдень – одне з найбільших весняних свят у християнській релігії. Свято пов'язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день або Великдень. Дата святкування Пасхи встановлюється наперед і кожен рік припадає на різні дні - з 22 березня по 25 квітня за старим стилем. Що ж то за свято — Великдень? |
|
|
Вихователь: |
Сьогодні воно має й іншу назву – Пасха. З'явилася ця назва, коли на українську землю прийшло християнство. Цей день вважається днем воскресіння Ісуса Христа. Давні легенди кажуть, що того дня, коли Ісус Христос народився, день був такий довгий і ясний, що дорівнював аж сімом сучасним дням. Ось така одна з народних версій походження назви цього свята. |
|
|
Вихователь: |
Великдень українці завжди святкували радісно, піднесено. Святу передував Великий піст, під час якого скоромне (тваринна їжа) заборонялося. Наші пращури були мудрими людьми. Під час посту організм очищався від непотрібних шлаків і ставав здоровішим. Та й у кожного заощаджувалися харчі до свята: заливались ковбаси жиром, коптили шинку та окороки, назбирували багато яєць. Упродовж 7-го тижня посту наводили лад у господарстві, прибирали, мазали хати, розмальовували стіни зсередини і знадвору. Прикрашали покуть, вивішували найкращі рушники. Весь тиждень перед Великоднем прийнято називати Великим або Страсним, Білим або чистим тижнем. Кожен день цього тижня має своє призначення. Послухайте про призначення кожного дня. |
|
|
|
Діти читають заздалегідь роздані вчителем вірші |
|
|
Учень: |
Понеділок білить хату любить, певно, працювати: і кути побілить й стелю, щоб Великдень був веселий! |
|
|
Учень: |
Шурхіт. Шум. Рипить в оселі: чисто-начисто підлогу - шури-шури! – тре завзято наш вівторок довгоногий. |
|
|
Учень: |
Пишна пані середа і пере, й прасує. До Великодня, ще б пак, хату облаштує! |
|
|
Учень: |
Чистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся ще до сходу сонця начисто скупався. |
|
|
Учень: |
П’ятниця пече паски – господиня вміла: склянки зо три молока до цеберка влила, трохи борошна, яєць, додала й ванілі, щоби пригощати всіх вранці, у неділю. |
|
|
Учень: |
У суботи, ой роботи – пише писанки субота, ясні крашанки фарбує, вимальовує-малює. |
|
|
Вихователь: |
Починаючи з Чистого четверга готувалися до святкового столу, фарбували і розписували яйця. Готували млинці, дрібні вироби з кращого пшеничного борошна із зображенням хрестиків, баранчиків, півників, курочок, жайворонків. (Слайд 2) Загадка: Як уродилась, то була біла, тепер подивіться – рябенька я, ціла. Мені розмалювала Оленочка бочки – жовті й червоні, і білі квіточки. Лежу на столі коло круглої паски, моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски, до хрону, до масла, до баби сміюся, ану відгадайте-но, як же я звусь. (Писанка, крашанка) |
|
|
Вихователь: |
Про виникнення писанок існує багато легенд. Ось одна з них. Послухайте. (Слайд 3) |
|
|
|
Коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божок, яка стояла під хрестом, молилася і гірко плакала, капали на ті червоні крашанки і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі. Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустинки розкотилися по всьому світу. З того часу наші матері, бабусі та сестри саме до цього дня фарбують крашанки та розписують писанки до Великодня – свята Воскресіння Ісуса Христа. Після того, як їх разом із великодньою паскою освятять у церкві, їх дарують родичам, знайомим і друзям, навіть просто зустрічним, зі словами «Христос Воскрес!». А ті їм відповідають: «Воістину Воскрес!» і щиро дякують. |
|
|
Вихователь: |
Діти, слухаючи легенду ви почули різні назви великодніх яєць – писанки, крашанки. А чим вони відрізняються? Чим схожі? Чи знаєте ви інші способи прикрашання яєць до свята? Як вони називаються? (Відповіді дітей) |
|
|
|
Вчитель знайомить дітей з різновидами прикрашення яєць |
|
|
Вихователь: |
Крашанки – яйця, фарбовані в один колір рослинним барвником, найчастіше відваром цибулі. Крапанки – мальовнича композиція з різнокольорових цяток. Дряпанки або шкрябанки – це крашанки, по яких голкою видряпано орнамент. Мальованки – яйця, розмальовані пензликами. Писанки – яйця, розписані воском за допомогою писачка, воску та барвників. (Слайд 4) |
|
|
Вихователь: |
Для українців розпис писанки – це не просто фарбування яйця у різні кольори. Писанка була оберегом, кожен елемент мав своє значення. Їх потрібно було дуже правильно підбирати та поєднувати. Цей процес роботи був дуже складним. Його навчали з самих малих років життя дитини. Зараз ми умовно завітаємо у майстерню писанкарства та ознайомимось із правилами написання писанки. |
|
|
|
Перегляд відеоролику «Писання писанки» |
|
|
Вихователь: |
Писанка – символ Всесвіту. Українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Кривулька, наприклад, знаменує нитку, вічність сонячного руху. Безконечник – символ початку і кінця. Тригер, або триніг, символізує небо, землю і повітря, або ж повітря вогонь і воду. Колесо – знак безперервного відродження життя. Сонце – символ світла й життя. Хрест – символ Всесвіту, 4 пір року, 4 сторін світу. Спіраль – символ родючості, знак зародження нового життя. Грабельки – символ дощу, води, що сходить із неба до землі і єднає землю з небом (або ж дівчину із хлопцем). Дерево життя – символ природи. Зоря – знак неба. Дуб – символ сили. Голуб – символ душі. Гілка охорона проти хвороб. Сосна – символ здоров’я. Виноград – символ роду. Крапочки - символ родючості. Риба – символ води, життя і здоров’я. Півень – охоронець добра. Олень – пов'язаний зі світлом, він є рятівником-переможцем. |
|
|
Вихователь: |
Ось і підійшов час для створення власної писанки. Ви отримали всі необхідні знання для того, щоб намалювати писанки, які доповнять святковий кошик. |
|
|
|
Діти отримують паперові заготовки яєць та протягом 10-15 хвилин розмальовують свої писанки. Демонструють свої витвори однокласникам, пояснюють, що означають використані ними символи та кольори. Поки діти працюють, вчитель розповідає про українські вірування, пов’язані з писанками. |
|
|
Вихователь: |
Пофарбоване, розмальоване яйце вважали оберегом. • Щоб писанки довго зберігалися, їх треба готувати в Чистий четвер. • Із писанок, крашанок починався великодній сніданок у кожній українській сім'ї. • Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляти, щоб воно зростало в силі. • Будуючи нову хату, в кожному кутку клали по писанці. Предки вважали, що писанка охороняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей. • Дівчата вмивались водою, в яку опускали крашанку чи писанку, щоб бути рум'яними. • Товчене на порошок лушпиння крашанки підсипають до кормів курям – «щоб краще неслися». • Крашанки й писанки служили для святкових розваг, ігор молоді та дітей. |
|
|
|
ІІІ. Підсумок |
|
|
Вихователь: |
Велику радість приносять пофарбовані яєчка як дітям так і дорослим. Вони обмінюються ними, вихваляються, граються. А найбільша розвага з поміж інших – це биття яєць. Вашими яєчками битися ми не будемо, будемо милуватися ними у пасхальному кошику. (Слайд 5) |
|
|
Вихователь: |
Заняття добігає до кінця давайте пригадаємо про що ми говорили з вами? Що нового ви дізналися про свято? Чи навчилися ви писати писанку? (Відповіді дітей) |
|
|
Вихователь: |
Неможливо уявити український Великдень без писанок. Неповторні орнаменти, загадкові візерунки, розмаїття кольорів… Практично в усіх народів світу яйце шанувалося здавна. Традиція розписувати яйця на Великдень збереглася практично лише в Україні. Тож продовжуйте українські традиції, плекайте їх, передавайте з покоління в покоління. |
|
про публікацію авторської розробки
Додати розробку