Виховна година з елементами тренінгу «Великдень»

Мета: розширити знання учнів про Великоднє свято та один з найголовніших його символів - писанку;  познайомити з легендами про писанки та символікою її знаків; сприяти відродженню  звичаїв та обрядів нашого народу, примножувати його традиції; виховувати почуття любові до свого народу, кращі якості національного характеру.

Обладнання: проектор, ноутбук, комп’ютерна презентація, паперові заготовки (вирізані овали у формі яєць з нанесеними контурами малюнків  - для розфарбовування), олівці, маркери; тексти для роботи в групах; презентація/ілюстрації писанок; дерев’яні та справжні писанки, крашанки для гри.

Вік учасників: учні 5-6 класів.

Попередня підготовка: за кілька днів до проведення години спілкування діти отримують завдання дізнатися та записати  традиції святкування Великодня своєї родини.

Хід години спілкування

Вступне слово вчителя: Великдень – одне з найбільших весняних свят у християнській релігії. Свято пов'язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день або Великдень.

Дата святкування Пасхи встановлюється наперед і кожен рік припадає на різні дні - з 22 березня по 25 квітня за старим стилем.  Що ж то за свято — Великдень? Сьогодні воно має й іншу назву — Пасха. З'явилася ця назва в кінці 1-го тисячоліття, коли на українську землю прийшло християнство. Цей день вважається днем воскресіння Ісуса Христа. Давні легенди кажуть, що того дня, коли Ісус Христос народився, день був такий довгий і ясний, що дорівнював аж сімом сучасним дням. Ось така одна з народних версій походження назви цього свята. Великдень українці завжди святкували радісно, піднесено. Святу передував Великий піст, під час якого скоромне (тваринна їжа) заборонялося. Наші пращури були мудрими людьми. Під час посту організм очищався від непотрібних шлаків і ставав здоровішим. Та й у кожного заощаджувалися харчі до свята: заливались ковбаси жиром, коптили шинку та окороки, назбирували багато яєць.

Упродовж 7-го тижня посту наводили лад у господарстві, прибирали, мазали хати, розмальовували стіни зсередини і знадвору. Прикрашали покуть, вивішували найкращі рушники.

Весь тиждень перед Великоднем прийнято називати Великим  або Страсним, Білим або чистим тижнем. Кожен день цього тижня має своє призначення.

Виступ дітей – днів тижня

Понеділок

Понеділок білить хату

любить, певно, працювати:

і кути побілить й стелю,

щоб Великдень був веселий!

Вівторок

Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:

чисто-начисто підлогу -

шури-шури! – тре завзято

наш вівторок довгоногий.

Середа

Пишна пані середа і пере, й прасує.

До Великодня, ще б пак, хату облаштує!

Четвер

Чистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся

ще до сходу сонця начисто скупався.

П’ятниця

П’ятниця пече паски –господиня вміла:

склянки зо три молока до цеберка влила,

трохи борошна, яєць, додала й ванілі,

щоби пригощати всіх вранці, у неділю.

Субота

У суботи, ой, роботи - пише писанки субота,

ясні крашанки фарбує, вимальовує-малює.

Учитель: Починаючи з Чистого Четверга готувалися до святкового столу, фарбували і розписували яйця. Готували млинці, дрібні вироби з кращого пшеничного борошна із зображенням хрестиків, баранчиків, півників, курочок, жайворонків.

Загадка: Як уродилась, то була біла, тепер подивіться – рябенька я, ціла. Мені розмалювала Оленочка бочки – жовті й червоні, і білі квіточки. Лежу на столі коло круглої паски, моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски, до хрону, до масла, до баби сміюся, ану відгадайте-но, як же я звусь.

Діти: Писанка!

Про виникнення писанок існує багато легенд.

 

(Робота в групах – діти отримують картки з текстом, знайомляться з ним та розповідають однокласникам.)

 

Гуцульська легенда про виникнення писанки

Невдовзі після свого Воскресіння Христос переміг диявола й закував його дванадцятьма залізними ланцюгами в підземеллі під Голгофою, за дванадцятьма залізними дверми, котрі замкнено на дванадцять залізних замків. Але нечистий іще має силу, день і ніч він рветься на волю, розгриз уже одинадцять залізних замків і злизав одинадцять залізних дверей. Ще мить — і впаде остання, дванадцята перепона. Вирветься тоді диявол на білий світ, і настане світові кінець. Але саме в цю мить дзвонять у церкві дзвони, люди вітаються словами "Христос воскрес!" і обдаровують одне одного писанками. Тоді враз поновлюються всі окови на нечистому, всі двері й замки. Отож сидіти там, за ними дияволу довіку — поки люди на землі писатимуть писанки й вітатимуть одне одного з Великоднем.

Легенда з Київщини про виникнення писанки

Коли Ісус Христос ходив зі св. Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там юдеї були. Побачили вони Христа, та й почали камінням та грудками шпурляти в Нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі — зробиться з того каменя писанка, а як торкнеться грудка, то перетвориться на крашанку. Св. Петро позбирав усе те до кишені, а пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати писанки та крашанки до Великодня.

Галицька легенда

Писанки вперше з'явилися як дяка доброму чоловікові. Коли Спаситель ніс хреста на гору Голгофу, то стрів чоловіка, що саме ніс яйця в кошику до Єрусалима на продаж. Чоловік бачив, як тяжко Ісусові нести хрест, поставив свій кошик у рові при дорозі, а сам кинувся помагати Спасителеві. Ішли вони й разом несли хреста аж на Голгофу. Коли ж Ісуса вже розіп'яли, пригадав той чоловік за свій кошик, та й повернувся на те місце, де його поставив. Приходить, дивиться, а в кошику всі яйця — пописані та й пофарбовані. Не поніс він їх більше продавати, а повернувся додому та й тримав як пам'ятку, бо мав те чудо за дяку від Христа за те, що допоміг нести хрест. Від того й пішло фарбування та писання яєць на Великдень.

Легенда про виникнення писанки

Інша легенда розповідає, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божок, яка стояла під хрестом, молилася і гірко плакала, капали на ті червоні крашанки і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі.

Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустинки розкотилися по всьому світу. З того часу наші матері, бабусі та сестри саме до цього дня фарбують крашанки та розписують писанки до Великодня – свята Воскресіння Ісуса Христа. Після того, як їх разом із великодньою паскою освятять у церкві, їх дарують родичам, знайомим і друзям, навіть просто зустрічним, зі словами «Христос Воскрес!». А ті їм відповідають: «Воістину Воскрес!» і щиро дякують.

 

Учитель: Діти, ви почули різні назви великодніх яєць – писанки, крашанки. А  чим вони відрізняються? Чим схожі? Чи знаєте ви  інші способи прикрашання яєць до свята? Як вони називаються?

(відповіді дітей)

1-ша дитина: Крашанки – яйця, фарбовані в один колір рослинним барвником, найчастіше відваром цибулі.

2-га дитина: Крапанки – мальовнича композиція з різнокольорових цяток.

3-я дитина: Дряпанки або шкрябанки – це крашанки, по яких голкою видряпано орнамент.

4-та дитина: Мальованки – яйця, розмальовані пензликами.

5-та дитина: Писанки – яйця, розписані воском за допомогою писачка, воску та барвників.

Учитель: Найпоширенішим способом приготування крашанок донині залишається варіння яйця у лушпинні цибулі. Ще застосовували різні кольори: червоний, блакитний, рожевий та зелений.. Крашанки розфарбовували у різні кольори.

Червона – радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір.

Жовта - Місяць і зорі, а в господарстві – урожай.

Блакитний – символ неба, води, простору, вітру, здоров'я.

Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

Чорний – символ землі,  родючості.

Коричнева - земні надра.

Біла - чистота.

Демонстрація зразків писанок (слайди)

Розповідь учителя про символіку писанок: Писанка - символ Всесвіту. Українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Кривулька, наприклад, знаменує нитку, вічність сонячного руху. Безконечник – символ початку і кінця. Тригер, або триніг, символізує небо, землю і повітря, або ж повітря вогонь і воду.

Колесо — знак безперервного відродження життя.

Сонце — символ світла й життя.

Хрест — символ Всесвіту, 4 пір року, 4 сторін світу.

Спіраль – символ родючості, знак зародження нового життя.

Грабельки — символ дощу, води, що сходить із неба до землі і єднає землю з небом (або ж дівчину із хлопцем).

Дерево життя — символ природи.

Зоря — знак неба.

Дуб – символ сили.

Голуб – символ душі.

Гілка — охорона проти хвороб.

Сосна – символ здоров’я.

Виноград — символ роду.

Крапочки - символ родючості.

Риба — символ води, життя і здоров’я.

Півень — охоронець добра.

Олень — пов'язаний зі світлом, він є рятівником-переможцем.

Робота в групах «Розмалюю писанку»

Діти отримують паперові заготовки яєць та протягом 3-4 хвилин розмальовують свої писанки. Демонструють свої витвори однокласникам, пояснюють, що означають використані ними символи та кольори.

Учитель: Паски, як правило, випiкали в четвер iз пшеничного борошна на яєчних жовтках i кожна господиня дотримувалась всiх усталених звичаїв: пiч розпалювала полiнами, якi вiдкладала кожного четверга Великого Посту, пiдпалювала їх галузками освяченої верби, саджаючи паски, промовляли спецiальну молитву. В суботу жiнки фарбували крашанки в лушпиннi з цибулi. І ось прийшов довгожданий Великдень... У кожному домі напечені паски, пофарбовані яйця, розписані писанки, наготовлені смачні великодні страви,  щоб понести до церкви святити.

 

Учитель: Діти, а що кладуть у ваших родинах до великоднього кошика? Чи ходите ви разом з батьками до церкви? Які звичаї існують у ваших сім’ях на Великдень?

Виступи дітей

Учитель: На Великдень ми ділимося радістю і ділимося всім найкращим з тими, хто цього потребує. Деякі діти ходять до лікарень, приходять у гості до самотніх стареньких бабусь і дідусів, вітають їх зі святом словами "Христос воскрес!", святковими віршами і піснями, дарують їм червоні яєчка і смачні гостинці.

 

Розповідь учителя про українські вірування, пов’язані з писанками:

• Пофарбоване, розмальоване яйце вважали оберегом.

• Щоб писанки довго зберігалися, їх треба готувати в Чистий четвер.

•Із писанок, крашанок починався великодній сніданок у кожній українській сім'ї.

• Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляти, щоб воно зростало в силі.

• Будуючи нову хату, в кожному кутку клали по писанці. Предки вважали, що писанка охороняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей.

• Дівчата вмивались водою, в яку опускали крашанку чи писанку, щоб бути рум'яними.

• Товчене на порошок лушпиння крашанки підсипають до кормів курям – „щоб краще неслися”.

• Крашанки й писанки служили для святкових розваг, ігор молоді та дітей.

Учитель: Велику радість приносять пофарбовані яєчка як дітям так і дорослим. Вони обмінюються ними, вихваляються, граються. А найбільша розвага з поміж інших – це биття яєць. А зараз ми пограємо у Великодні ігри з крашанками.

1 гра “НАВБИТКИ”

2 хлопці беруть крашанки, які вони вважають міцними. Один хлопець тримає в руці крашанку так, щоб виглядав лише кінець (носок), в другий б'є по ньому своїм битком. Далі б'ють іншими кінцями. Той, у кого крашанка розіб'ється, віддає її тому, у кого лишилася ціла.

2 гра “У СЛІПЦЯ”

Двом дітям зав'язують очі, декілька раз обертають на місці. На підлогу кладуть дерев'яну писанку. Хто її знайде, той і переможець.

3 гра гра «В знахідку». Кладуть кілька шапок, під одну з них – крашанку. Хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв, а не відгадає – програв.

4 гра “ГРА З ЯЙЦЕМ”

Діти стають у коло, кожен тримає в руці крашанку. Хтось з дітей починає гру. Він ходить перед дітьми й стукає своєю крашанкою по тих, що в руках у гравців. Всі разом промовляють:

Стали діти у кільце,

В кожного в руці яйце.

Галі випало на славу

Розпочати цю забаву -

Дуже милу престару

Великодню гарну гру.

Ходить дівчина кільцем

І постукує яйцем.

Що не стукне - трісь та "Ай",

А в самої ціле, й край.

Бач яке воно міцне!

Галя далі радо йде.

Трісь та трісь!

Аж раптом, хрусь!

Гру продовжує Петрусь.

Один за одним діти виходять з гри. Той у кого крашанка вціліла, показує її всім, примовляючи:

Крашанка моя міцна,

То й у грі перемогла.

Учитель: Сьогодні ви багато дізналися про Великодні традиції, ігри, писанки та крашанки. Настав час провести вікторину

 (запитання на слайдах)

Запитання вікторини:

1. Чим відрізняється писанка від звичайного яйця?

2. Як розписують писанки?

3. Які орнаменти наносять на писанку?

4. Чим відрізняються між собою: писанка, крашанка, дряпанка, крапанка?

5. Чи можна читати писанки?

6. Які узори ви знаєте на писанках? («Безконечник», «Берегиня», «Небесні олені», «Сосонка»  і інші).

7. Коли не можна писати писанку і чому? (Коли ти з кимось посварився чи був у гніві, адже писанка – символ добра і сонця).

8. Коли яйце перестає бути простим? (Коли на яйце нанесли орнамент).

9. Як довго можна зберігати писанку? (Якщо середину сирого яйця видути, писанку можна зберігати дуже довгий час).

10. Які природні фарби для писанкарства ви знаєте? (Коричнева - з лушпиння цибулі, жовта - з кори молодих яблуневих віток, чорна - з підсоленого відвару молодої вільхи...).

 

Учитель: Молодці! Все ви знаєте, на всі запитання вікторини вірно відповіли.

СВІТЛА ВЕРБНИЦЯ
Верба красна розцвітає,
Про Великдень сповіщає
І Спасителю під ноги
Стеле гілочки розлогі.

Світла Вербниця настала,
Радість нам подарувала,
Край доріг і біля річки
Вкрились котиком вербички.

Галузочки посвятили,
Діток розуму навчили,
Щоб здоровими зростали,
Україну шанували!
О. Роговенко

 

ВЕРБНА НЕДІЛЯ
Тоненьким прутиком
З вербовим котиком
Себе вітаємо
Легеньким дотиком...
Радісну вістку
Собі говоримо,
Що день великий
Не поза горами,
Що вже за тиждень
Буде Великдень.
М. Хоросницька


ВЕЛИКДЕНЬ
На столі – духмяна паска,
А круг неї – писанки.
Уділи нам, Боже, ласки
На всі дні, на всі віки!

Немала у нас родина,
Та молитва всіх єдина:
Хай розквітне Україна,
Як в погожі дні – весна.
П. Воронько

 

Не я б’ю – верба б’є, за тиждень Великдень. (Так приговорюють у Цвітну (Вербну) Неділю, б’ючи когось вербо-лозою.)*

День свят, а тиждень заходу. (До Свята готуються цілий тиждень).

Шити-білити: завтра Великдень. (Перед Великоднем, пов’язаним з весною, прибирали хату, подвір’я, було багато роботи).

Не щодень – Великдень. (Не кожен день буває святковим і радісним).

Не кожний день Великдень, а хліб не паска. (Не кожного дня свято або щастя).

Раз у рік Великдень. (Свято буває не кожнього дня).

На Великдень цілуються, а на Різдво ні. (Так – за народними звичаями).

Коли не прийду до церкви, то все паски святять. (Про людину, що приходить до церкви лише на Великдень).

На Великдень сорочка хоч лихенька, аби біленька, а на Різдво хоть сирова, аби нова. (За народними звичаями на Різдво одягають новий одяг, на Великдень – має бути чистим, білим).

Дороге яєчко – к Великому дню. (Крашанки та писанки – обов’язковий атрибут Великодня).

Де ще той Великдень, a він уже з крашанками носиться. (Про хвалька, або такого, що все робить не в пору).

Їж Ковбаску, поки Паска. (На Великдень готували багато м’ясних страв).

 

ЛЕГЕНДА

 

         Вам легенду розповім,

         Що живе в народі,

         Тож сідайте, бо за цим

         Свято в хату входить.

         В ніч на Пасху в світлий час,

         Тільки сонце сходить,

         З хоругвами народ церкву всю обходить,

         Із ікон і образів всі святії сходять

         І Спасителя до нас ангели виводять.

         Кажуть всі: «Христос Воскрес»,

         Тричі всіх цілують.

         Він воістину Воскрес

         Й радість нам дарує.

         Цілий тиждень для людей

         Свято це буяє,

         Ось тому й Великдень його називають.

 

 

1.   Великий день! Великий день!

Весняне свято –

Радіють діти на землі,

І мамо й тато.

 

2.   Великий день! Великий день!

Ясний Великдень на землі!

Багато радості й пісень

Приніс нам янгол на крилі.

 

 

3.   Веснянку діти хороводять

         Христос Воскрес!

         Христос Воскрес!

         Сьогодні й сонце не заходить,

         А лише сяє із небес!