Виховний захід "Весняні традиції та звичаї українського народу"

Весняні традиції та звичаї українського народу

Мета: формувати початкове уявлення про календар народних весняних  свят; з'ясувати головні календарні обряди українців весня­ного періоду; поглибити та розширитизнання учнів про народні свята різних циклів календарного року; викликати в учнів інтерес до традицій українського народу у відзначенні свят;відроджувати звичаї та обряди нашого народу примножувати його традиції;

розвивати пам’ять, аналітичне мислення, творчу уяву, культуру зв'язного мовлення; вміння грамотно, послідовно, логічно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; раціонально використовувати навчальний час; формувати кругозір, світогляд школярів;

виховувати шанобливе ставлення до традицій українського народу; прагнення відроджувати обрядовість свят; інтерес до усної народної творчості, почуття гордості за свій народ, любов до рідної мови; сприяти формуванню духовно багатої особистості.

Вчитель. Український народ має величезну духовну та культурну спадщину, яка складається зі звичаїв, традицій, фольклору. Культурна спадщина України неповторна і самобутня. Для кожної пори року, для кожного свята притаманними були свої особливі традиції. Багатьма обрядовими діями супроводжується саме початок весни в Україні. Весняний цикл календарних свят мав особливе значення, бо пов'язувався з закладанням майбутнього врожаю. Тому люди за допомогою обрядів та ритуальних дій намагалися всіляко прискорити прихід весни,тепла, дощу. Вони вірили, що весна принесе щедрі дари, коли її шанувати, співати їй хвалу, закликати її.  Міфічний образ богині Весни поставав в уяві наших предків в образі прекрасної молодої дівчини або молодиці, тому що саме жінка дає початок життю. А зараз ми покличемо теж весну до нас на свято.

( Виходять дівчинки-україночки, розповідають закличку)

1. Прийди до нас, весно,
   Із радістю, із великою
   до нас милістю,
   Із житом зернистим,
    
2. Із пшеничкою золотою,
   Із вівсом кучерявим,
   Із ячменем вусатим...

Закликаючи весну, дівчатка запитують: 

“Весно красна, що ти нам принесла?”
Весна відповідає( тримаючи в руках кошик із травами):
Принесла я вам літечко,
Зеленеє житечко,
Та хрещатий барвіночок,
Та запашненький васильочок.
Васильочок – для парубків,
Барвіночок – для дівчаток,
Любисточок – для любості.

Пісня «Веснянка»

Вчитель. Справжній прихід весни пов'язувався з появою перших птахів: прилітаючи з вирію, вони на крилах несуть весну-літо, а в образі птахів прилітають душі новонароджених та прабатьків, які охороняють врожай.

Учень. Приблизним початком весни вважався день преподобної мучениці Євдокії, або Явдохи, який припадає на 14 березня. У цей день прокидається байбак, але тільки вийде з нори, «тричі свисне й знову лягає на другий бік»; далі прокидається ховрашок; ще далі – риба хвостом лід розбиває.

(Діти розповідають про свято Явдохи). 

1. ( Тримає в руках малюнок байбака). Селяни ретельно стежили за повадками тварин у цей день. Вважалося, що в підобідню, коли пригріє сонце, має обов'язково прокинутися степовий байбак, вилізти з нірки й тричі просвистіти, а потім лягти на другий бік аж до Благовіщення. Отож, люди виходили в поле, щоб почути той посвист.
2. ( Тримає в руках малюнок вівсянки) Наступною ознакою приходу весни вважалися пісенні трелі вівсянки. Якщо хтось почув її голос, то намагався сповістити сусідів, що чув поклик: «Діду, діду, сій ячмінь». З цього часу вже готували збіжжя для ярої сівби.
3. ( Тримає в руках малюнок ластівки). Але найкращим благовісником все-таки були ластівки, що приносили на своїх прудких крилах весняне тепло. Цих пташок у селах вельми любили й шанували, вважаючи божими охоронцями осель. Батьки застерігали дітей:

 – Якщо хтось візьме в руки ластівку чи її яєчко, у того обличчя вкриється ластовинням, а коли зруйнує гніздечко – з'явиться ряба віспа…

Вчитель.  Справжні весняні мотиви, найповніше виражені в обрядах звучали від дня Сорока Святих Мучеників, що святкується 22 березня. За традицією, з цього дня зачинали співати веснянки.

( Виходить дівчина з віночком промовляє) :

Благослови Мати Весну закликати
Весну закликати Зиму проводжати
Весну закликати Зиму проводжати
Зимонька в Возочку Літечко в Човночку.

Із краю кураю пташок викливаю:

Летіть, жайворонки,

До нашої сторонки,

Спішіть ластів’ята

До нашої хати –

Весну зустрічати, зиму проводжати!

Вчитель. 30 березня – Олексія – людини Божої. За народними прикметами, до дня Олексія приходить справжнє тепло, тому народ дав цьому святу ще одну назву – Теплого Олекси.

Учень. Цього дня чекали з особливим нетерпінням. Хлібороби зранку, зодягнувшись у святкове вбрання вітали один одного із весною і теплом.
Учень.  У цей день люди весь одяг виносили на двір сушити. Казали так: «хто в цей день просушить одяг, то цілий рік збережеться гарним».

Учень. А обов’язком кожного пасічника було в цей день виставити вулики на пасіку, щоб бджоли зробили перший обліт.

Учень. Крім того, вважалося, що на Олексу повертаються з вирію журавлі, і діти намагалися їх затримати, щоб вони поселилися саме в їхній місцевості.

Учень. Існував такий звичай: дівча, котра побачила птаха, гукала:

« Веселик! Веселик!» - тим самим вона нібито буде цілий рік веселою. Якщо ж скаже : « Журавель!», то постійно журитиметься аж до наступної весни.

Запам’ятайте це, щоб не журитися.

Вчитель. А зараз  проведемо з вами весняну забавлянку. Ви повинні повторювати останні три слова й рухи, які я покажу.

Вчитель. 7 квітня – Благовіщення. Одне з найбільших православних свят, яке пов’язано з благою вістю, яку повідомив Діві Марії Архангел Гавриїл. 

Учень. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж "турбувати" землю вважалося великим гріхом.

Учень. Згідно з народними повір’ями ,на Благовіщення прокидається земля,яка до цього часу відпочивала. Після божого благословення пробуджується природа. Працювати забороняється, навіть пташки в цей день не в’ють своїх гнізд.

Учень. Ні в якому разі не можна було позичати вогонь, бо тоді пожежі вашій оселі не уникнути. Якщо до Благовіщення люди ще чекали приходу весни, то

після вважалося, що вона вже остаточно утвердилася у своїх правах, хоча зима все ще може втрутитися в її володіння.

Вчитель. Все ближче і ближче кінець Великого посту. Віддавна особливу радість приносили шоста неділя і останній перед Великоднем тиждень, який має кілька народних накличок: Чистий, Жилавий, Білий, Вербний, Квітний.
Перегляд відео «Вербна неділя»

Інсценізація.

(Вибігає маленький хлопчик, тримаючи в руках гілочки верби, легенько б'є дітей).

Діти: Хто ти?

Хлопчик: Я весняний Вістунець, прийшов сповістити, що увесь хрещений люд готується до найкращого свята, – до Великодня.

Діти: А чого б'єш?

Хлопчик: Хіба це я? Це свячена вербиця. Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається. Її пухнасті котики будять усіх до роботи: "Вставай! Вставай! Настав Білий тиждень! – гукають вони. – Час веснувати! Час орати і сіяти!" Тож і ви не зволікайте, бо:

Не я б'ю – верба б'є,

За тиждень – Великдень,

Недалечко червоне яєчко (легенько б'є дітей).

Будь велика, як верба,

А здорова, як вода,

А багата, як земля.

Не я б'ю, верба б'є,

За тиждень Великдень.

Вчитель. Великдень – свято свят і торжество торжеств, приурочене пам'яті воскресіння Ісуса Христа. Це свято є одним із найбільших свят у християнській релігії.
Учень. Напередодні Великодня виготовляли писанки, крашанки, мальованки, їх не лише святили в церкві, а й обмінювались ними, немов великодніми картками-привітами.

Учень. Яйце – це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. На них сонце зображували у вигляді кола, зірку – у вигляді променів, воду – у вигляді хвиль.

Учень. Крашанки розфарбовували у різні кольори.

( Виходять діти-крашанки).

1-й учень. Червоний – радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір.

2-й учень. Жовтий уособлював Місяць і зорі, а в господарстві – урожай.
3-й учень. Блакитний – символ неба, води, простору, вітру, здоров'я.
4-й учень. Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.
5-й учень. Чорний – символ землі, й родючості.

Пісня «Крашанки»
Вчитель. На Великдень у церкву збирались всі: і старі, і малі. (Задзвеніли дзвони). Чуєте, як радісно дзвони грають? Вони нам сповіщають: Христос воскрес! Воістину Воскрес!
( Діти декламують вірш « Христос Воскрес!»)

1.Христос Воскрес! Усе радіє,

 Сміється сонечко з небес,

Прозора річечка леліє

– Христос Воскрес! Христос Воскрес!

2.В траві фіалочки зітхають

І пролісок тремтить увесь,

Розквітла яблунька аж сяє

– Христос Воскрес! Христос Воскрес!

    3.Дзвенять пташки у полі, в лісі;

І дзвін співає до небес,

 Де білі хмарки розплилися

– Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Вчитель. 22 травня весняний Микола.Ународному календарі, як відомо, існує два дні Миколи: зимовий Микола 19 грудня і весняний 22 травня.

Учень.  Про цей день існують такі прислів*я. У кожнім році два Миколи: на першого Миколи ( 22 травня) холода не буває ніколи, а на другого( 19 грудня) тепла не буває ніколи.

Учень. Два Миколи: один з травою, а другий з морозом.
 

Учні по черзі розповідаютьприслів'я.
1.Держи сіно до Миколи — не побоїшся зими ніколи.
2. До Миколи не буде літа ніколи.
3. До весняного Миколи не можна купатися ніколи.
4. Прийшов Миколай — коней випасай.

Вчитель. Ось і підійшло до кінця наше свято. Наша гостя хоче з нами попрощатися.

Діти любі ви мої,

 Я за вас радію.

Про таких друзів,

 як ви Вже давненько мрію.

Працьовитими зростайте:

 Вчіться і читайте,

Поважайте вчителів

 Батькам помагайте.

 Я ж тепло вам принесла,

Радість подарую.

 Красне літечко зустріну

 Й далі помандрую.

Хай зеленіють луки й діброви,
Хай розквітають сади на землі.
Я вам бажаю щастя й здоров’я,
Літечка в гості чекайте, усі!

Пісня «Весна прийшла у рідний край»

Вчитель. А зараз ми з вами зробимо подарунок Весні. Прикрасимо дерево на вулиці різнокольоровими стрічка. Пир цьому будемо говорити, за що ми вдячні Весні.

Вірші про книгу

 Читайте, хлопчаки!
Дівчата, читайте!
Улюблені книжки
Шукайте на сайті!
В метро, в електричці
І автомобілі,
В гостях чи вдома,
На дачі, на віллі -
Читайте, дівчата!
Читайте, хлопчаки!
Поганому не вчать
Улюблені книжки!
Не все в цьому світі
Легко нам дається,
І все ж затятий
І мудрий доб'ється
Того, до чого доброго
Серце прагне:
Він клітку відкриє,
Де птах сидить!
І кожен з нас
Полегшено зітхне,
Повіривши, що мудре
Час - прийде!
І мудре, нове
Час - прийде!

„Свято книги!” – зазвучало серед школи, як сигнал.

Свято книжчине настало. Клас наш, мов читальний зал.

Дружба з книгою – це свято, не було б його у нас,

Ми б не знали так багато про новий і давній час.

В кожнім домі, в кожній хаті – у містах і на селі, -

Хто навчився вже читати, має книжку на столі.

Все ми в книзі знайдемо. Кращої не знаємо,

Доброї і вірної подруги малят.

Книгу зрозумілу, чесну, добру і сміливу

Хлопчаки й дівчата – хочуть всі читати!

Із малими читачами в хаті клопіт вечорами:

Від книжок, хоч треба спати, їх ніяк не відірвати.

Книга, друг ти наш незмінний, друг любимий з ранніх літ:

Пізнаємо Україну, пізнаємо цілий світ.