Виховний захід "Виховуємо милосердя"

Мета : розширити і поглибити поняття учнів про милосердя,доброту,виховувати в них шанобливе ставлення,чуйність,уважність до людей похилого віку,до тих , хто опинився в складних життєвих обставинах; сприяти осмисленню та розумінню того,що цим людям потрібні наші підтримка, любов і турбота.

1.Етичний заряд

(Діти сидять у колі. Звучить заспокійлива музика. Проводиться тренінг.)

Учитель. Діти,сядьте,будь ласка,зручно,прислухайтесь до звуків,що лунають у нашому класі,до стану вашої душі та уявіть,що кожен із нас має у своєму внутрішньому світі струмок чистоти. Цей струмок дає нам духовну силу,вміння приймати правильні рішення. Адже кожна хвилина нашого життя – це вибір. Вибір поведінки,вибір вчинку,вибір життєвого шляху. І ця духовна сила буде необхідна нам сьогодні під час нашої бесіди, вона допоможе збагатити ваші душі новими відчуттями. Тож візьміться за руки,потиском долоні передайте краплинку своєї чистоти товаришам,щоб бути відкритими і відвертими один перед одним.

ІІ. Початок етичного діалогу. Занурення в етичну проблему.

1. Розгляд слайдів (Спочатку демонструються слайди,де люди почувають себе щасливими, захищеними, здоровими , життєрадісними.)

Учитель. Які почуття викликали у вас продемонстровані зображення?

 (Пізніше демонструються фрагменти із життя старих,немічних людей,дітей – сиріт,безпритульних.)

-А що відчуваєте,коли розглядаєте ось ці фрагменти?

2.Розгляд проблемної ситуації

Поряд із радістю і щастям у житті йдуть хвороба, сум, скорбота, смерть.

• Який колір символізує радісні хвилини в житті людини?А сумні?

(Білий, чорний)

Прослухайте ситуацію,запропонуйте вихід з неї.

 Інсценізація «На кладці»

На вузенькій кладці через річку розминутися ніяк. З одного берега по кладці йде чоловік у білій сорочці. Йде і весело співає. З протилежного берега по кладці йде чоловік у чорній сорочці. Йде,схиливши голову, - сумний, невеселий. Зустрілися на середині річки. Чоловік у чорній сорочці каже:

-Я дуже поспішаю,дай мені дорогу,повернись на берег,а потім перейди річку.

- Куди ж ти поспішаєш? – запитав чоловік у білій сорочці.

- У мене вдома велике горе. Син помер.

- Я теж дуже поспішаю,- сказав чоловік у білій сорочці.

- Куди ж ти поспішаєш?

 - У мене вдома велика радість. Син народився.

 Довго стояли на кладці чоловіки,дивилися в очі один одному.

(Звучать відповіді дітей, як вчинити чоловікам у цій ситуації)

Потім чоловік у білій сорочці сказав тихо і сумно:

• Тобі треба бути вдома швидше. Сказавши це чоловік у білій сорочці повернувся назад і пішов на берег. (В.Сухомлинський.). Кожна людина повинна вміти розділити людську радість і біль. Бо як говорить народна мудрість : «Чужого горя не буває.»

І сьогодні ми з вами доторкнемося до великого таїнства людської душі – милосердя і дізнаємося,у чому воно виявляється.

ІІІ. Логічний ланцюжок розвитку проблеми.

1.Учитель. З – поміж різноманітних проявів добра чи не найпереконливішим є милосердя. Словник української мови витлумачує цю чесноту як співчутливе ставлення до когось. Милосердною називають людину, готову прийти на допомогу іншим,сповнену доброти та чуйності. У цьому значенні слова «милосердний» та «добрий є синонімами». Отже, милосердя – це діяльне добро, тобто таке, яке виявляється у наших вчинках. Воно є втіленням високої любові до ближніх. Приміром, у християнському віровченні обов’язком кожної людини визначено такі милосердні вчинки : голодного нагодувати, спраглого напоїти, нагого одягнути, подорожнього прийняти й нагодувати, недужого та ув’язненого відвідати, померлого поховати. Вияв духовного милосердя – це добра порада, слова втіхи та розради. Милосердними є й ті, хто ділиться знаннями, досвідом, терпеливо зносить кривду, прощає і не тримає зла. Милосердя ґрунтується на таких якостях,як чуйність, уважність, доброзичливість. Тільки той учинок є милосердним, який засвідчує повагу до людини. 

2.Підбір синонімів до слова «милосердя»

Милосердя співчуття

чуйність людяність

добродушність доброзичливість

доброчинність співпереживання

3.Розгляд бувальщин про українських письменників (завдання виконується за рядами)

• Про які вияви милосердя ви довідалися з розповідей?
• Як пов’язані милосердя і безкорисливість?
• Побутує думка, що бути милосердним можуть дозволити собі лише заможні люди. Чи погоджуєтесь ви з цим твердженням?

1. Український поет Степан Руданський за фахом був лікарем. Працюючи в Ялті, він лікував бідних безкоштовно. Про це добре знали в місті,тож коли занедужував убогий, ішов до лікаря Руданського. Бувало й так, що бідному чоловікові не було де жити, щоб лікуватися. У таких ситуаціях лікар Руданський надавав своє житло, лікував, годував і не чекав за те ніякої плати.

2.Письменник Юрій Федькович, вийшовши у відставку з офіцерської служби, поринув у громадські справи. Він зажив слави народного адвоката. Одного разу до нього звернулися селяни, щоб допоміг відстояти в суді їхнє право на ліси й пасовиська. Докази, наведені Федьковичем, були такими переконливими, що місцеві чиновники погодилися з ними й змінили рішення на користь селян. Свій дім і господарство Юрій Федькович подарував слузі, а гроші, здобуті від продажу батьківського дому, роздав бідним.

4.Робота в малих групах

Складіть продовження ситуації, щоб персонажі засвідчили милосердне ставлення один до одного.

Учителька природознавства Наталя Петрівна перший рік працювала в школі. Шестикласники ставилися до неї непогано, проте не завжди дотримувалися порядку. Одного разу під час уроку в неї через застуду пропав голос. Учні…

Кульмінація етичного діалогу

1. Пояснення про альтруїзм і егоїзм.

Альтруїзм – це безкорисливе піклування про благо інших, готовність заради цього зректися власних інтересів. Пригадуєте подробиці земного життя покровителя й оборонця дітей Святого Миколая? Серед шанованих альтруїстів варто згадати й Святого Валентина, який, за легендою, всупереч імператорському наказові вінчав закоханих, даруючи їм щастя бути разом.

Протилежністю альтруїзму є егоїзм. Егоїстом називають людину, яка нехтує інтересами інших заради власних.

2.Малюнковий аукціон

Розгляньте слайди, поясніть, кого назвемо альтруїстом, а кого -  егоїстом.

3.Робота в парах

Поміркуйте над заповідями Володимира Мономаха,, доведіть їхню актуальність у наш час.

1.Не забувайте убогих, а як можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам.

2.Старих шануйте, як батька, а молодих, як братів.

3. Хоч би куди прийшли. Хоч би де зупинилися, напійте і нагодуйте нужденного

4.Найбільше шануйте гостя, звідки б до вас не прийшов: простий, чи знатний, чи посол, якщо не можете пошанувати його дарунком, то пригостіть його їжею і питвом, бо він, мандруючи далі, прославить вас у всіх землях доброю чи злою людиною.

5.Не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовте.

Складання правила семи мудреців:

«Всяка добра справа є милосердя. Дати води спраглому – це милосердя. Прибрати каміння з дороги – це милосердя. Переконувати ближніх, щоб вони доброчесні , -милосердя. Указати мандрівникові його шлях теж милосердя. Посміхнутися, дивлячись в обличчя ближнього, - милосердя».

Вихід на моральний вибір

1. «Мікрофон»

• Чи доводилося вам виявляти милосердя?
• Чи здатне милосердя зробити світ кращим?
• До кого ми можемо проявляти милосердя?

Сьогодні в Україні проживає 2 мільйони одиноких людей, 15 тисяч у будинках пристарілих, у злиднях живе 1 мільйон 150 тисяч, багато на вулиці безпритульних, немічних. Усі вони потребують нашої уваги, теплого слова, нашої допомоги, підтримки. Будьмо ж милосердними до тих, хто плаче і страждає, хто потребує нашої уваги.

1.Розгляд картини Т.Г. Шевченка «Байгуші»

2.Слухання і обговорення християнської легенди «Не розгледіла»

• Чого навчає ця легенда?
• Який висновок ви зробили для себе?
• Чи доводилося вам виявляти милосердя?

Відкритий висновок

Гра «Лети, лети, пелюстка!» (Кожен учень відриває пелюстку з квіточки, зробленої вчителем із кольорового паперу, і висловлює одне бажання. Це гра – діагностика. Учитель визначає, у кого з учнів переважає потреба егоїстичної спрямованості, а в кого альтруїстичної. ) .

                                                    Літературний монтаж

Живе одинока людина,

Чому ж ми проходимо мимо?

Живе одинока Людина,

Ніким у житті не любима.

І серце у неї відкрите

Для ласки людської й привіту,

Печальним льодком оповите,

Віддалене горем од світу.

Нам легше, бо ми не самотні

Ходімо ж до неї в світлицю,

І серце людини в безодні

Полине над нами, як птиця

Чому ж ми не прийдемо в хату?

Її не покличем з собою?

І буде одна вікувати

Людина з своєю журбою.

                                           Кажімо більше ніжних слів

 Знайомим, друзям, одиноким.

 Нехай комусь тепліше стане

 Від зливи наших почуттів.

Великоканівецький НВК

Година відкритих думок

 Виховуємо милосердя

Підготувала і провела

 Кикоть Н.М. –

 класний керівник 7 класу