Виховний захід "Вінкоплетення"

Гембаль Ірина Федорівна 2 січня 269 Відгуки відсутні

Про матеріал

І "Вінкоплетення" - захід, у якому показано старовинний обряд плетіння вінка для нареченої перед весіллям,який супроводжувався стародавніми співанками,що збереглися у переписах у Яворівському регіоні. Мистецтво плести вінок — ціла наука, яку сьогодні майже забули. А раніше вона передавалася з покоління в покоління.
Перегляд файлу

Обряд вінкоплетіння

 

    Ведуча І             Мистецтво плести вінок — ціла наука, яку сьогодні майже забули. А раніше вона передавалася з покоління в покоління. Важливо було знати, як і коли збирати квіти, як вплітати і зберегти, яке зілля з яким поєднувати, як замочувати квіти у рослинних соках щоб вони довше були свіжими, оскільки свіжий вінок — на добро, а зів’ялий — недобрий знак; якщо вінок розвився чи розірвався — чекай біди

Обряд вінкоплетин обов’язково супроводжувався піснями та приказками. Малечі вінки плели старші сестри та матері. Вінки підкладали під подушку, щоб побачити віщий сон. Магічною силою наділялася прикраса, сплетена вагітною жінкою, даючи плодючість полям і худобі. Вінок, виготовлений дівчиною, означав чистоту посіву. Народна творчість зберегла багато висловів, пов’язаних з вінком та обрядом його створення:

 

Хто вміє віночок вити — той вміє життя любити;

Який вінок — такий голосок;

Красить дівку добрий вінець;

У вінця не знайдеш кінця;

Вийся віночку легесенько — стелися, доле, щасливесенько.

 

   Ведуча ІІ  Вінкоплетини оспівували у творах відомі українські поети, зокрема Леся Українка у поезії «Забуті слова»:

 

...вона уміла

єдину забавку — плести вінки….

Здавалося, вона плела не для забави,

а щоб зробить оправу для речей….

Мов грізні вироки всім тим, що кров лили,

в вінку палали кров'ю дикі рожі,

слова, мов квіти ярії, цвіли.    

Шумів зелений лист, а голос той коханий

Про волю золоту співав мені, –

в вінку мінився злотом ряст весняний,

і золотим дощем лились пісні .

 

   Ведуча І      В українських весільних обрядах, які складалися віками, все має своє місце, своє значення, свою глибоку символіку; все налаштоване “накликати” молодятам злагоду, багатство і щасливу долю. Проте, на жаль, чимраз рідше ми зустрічаємось зі своїми весільними звичаями, чимраз частіше запрошуємо у своє життя чужоземні порядки, а разом з ними приходить зміна символів, зміна світосприйняття, світогляду. Багато-багато чужих нововведень встигли стати нашими, і продовжують  приходити до нас. Вони приживаються, поширюються і впливають на наше життя. Як саме? На це у кожного своя відповідь.

 

(Пісня Ішов козак потайком)

 

 

 

Ведуча ІІ

 Але сьогодні, саме тут , на цій сцені настав час повернутися обличчям до багатолітніх народних традицій, які збагачували життя українського народу, робили його щедрим і щасливим. Отже, зараз  спробуємо відновити деякі фрагменти із весільного обряду вінкоплетення.

 

Ведуча І  

    Давно колись весілля починалося прощанням з дівоцтвом (дівич-вечором). Обряд  вінкоплетіння  проводили в суботу ввечері у хаті молодої. Коли стемніло, наречена обходила всіх своїх подруг і запрошувала на « вінці» так у нас звали цей обряд. Просила не лише дорослих дівчат, а й дівчат - підлітків, які  жили по сусідству. Була велика радість для дівчини і її батьків, коли її вперше просили на дівочий вечір. Це було привселюдне визнання, що вона вже стає дорослою, це всі визнають, а батьки задумувались над посагом дочці.

                           Мелодія 1 зелене листя один стовпчик

 

              Заходять дівчата і співають

 

  Куди йдеш, що несеш

  В червоній хустині?

  Барвінок на вінок

  Молодій дівчині.

 

 

Добрий вечір!

- Добрий вечір! Заходьте дівчата до нашої оселі  щоб  сплести віночок  для нашої донечки на  щасливу долю.

 

Сідають за стіл і співають

 Тішит ми ся тішит

 Моя родинонька.

 Щом ся доходила

 До часу віночка

 

 Ведуча ІІ

Мати молодої запрошувала жінку,яка повинна була  плести вінок молодій і дружкам. У селі було не багато справжніх майстринь, бо треба було не лише вміти  сплітати вінок з барвінку, а ще добре співати, жартувати і в потрібну хвилину розжалобити всіх до сліз.

Ведуча І  

 Столи в хаті завчасно ставили попід образи, під вікна, печі. Жінка, яка плела вінки сідала  біля печі,це традиційно. Саме тут було найзатишніше місце. Біля неї сідали досвідчені  дівчата, які вміли справно подавати барвінок. Ніколи не плела вінок вдова, чи жінка у якої була позашлюбна дитина. Це віщувало нещасливе життя молодій

 

 

  •          А кому ж ми маємо віночок плести, увійди молода до хати.

 

Виходить молода

 

  •          Подай гілочку барвінку, щоб сплести тобі віночок

 

                          Подала молода

                          Зелений барвінок

                          На щасливу долю

                          Виплести їй вінок

 

Співають

 

Покропи  батейку

Зелен барвіночок

Щоб із нього сплести

Молодій віночок

 

 

Покропи матінко

Зелен барвіночок

Щоб із нього сплести

Молодій віночок

Батьки кроплять по черзі

 

                                           Плетіння вінка

 

Ведуча ІІ  Починали плести вінок  із  льону. З  нього виплітали тоненьку косу приблизно на діаметр голови. І до неї прив'язували  пучки барвінку. Під час плетіння дівчата завжди  співали  пісні.

           

Стелися барвінку

Низенько, низенько

Присунься до мене

Мій милий близенько.

 

Кудай я ходила,

Туди рожа цвила.

Кудай мій миленький

Барвінок дрібненький.

 

 

  •          Дівчата, а чи задумувалися ви над тим, чому назва «вінок». Від чого воно пішло?
  •          Я думаю, що саме це частина назви рослини, з якої сплітали весільний наряд. Дивіться: бар –вінок. Перша частина слова означає , очевидно, колір.

Адже маємо  слова: барва, барвистий. А так, як барвінок рослина вічнозелена, гарна, міцна рослина, яка скоро не в'яне навіть у вінку, то напевно, частина його стала називатися весільний вінок.

  •          А ще, барвінок коли росте , то в'ється бо має довгі стебла і від того його називають вінок. Дуже часто таке значення барвінку маємо у піснях.

 

Співають пісню «Несе Галя воду»

 

Ведуча ІІ

Віночок з квітів, колосся та ягід здавна був символом Матері-Землі. У нашому, українському, повному віночку здебільшого було 12 рослин. Усі вони лікарські: ружа, калина, безсмертник, деревій, незабудки, чорнобривці, любисток, волошки, ромашки, барвінок, мальви, півонії, часом ще й цвіт вишні та яблуні, вусики хмелю. Таке плетиво урочисто клали на голову дівчині, бажаючи їй бути квітучою, родючою і багатою, як свята Мати-Земля. Вважалося, що у вінку скрита чаклунська сила, тому він і біль знімає, і волосся береже від лихого ока. А дівчина, яка має на голові вінок, наділена чарами.

 

Ведуча І  

Найулюбленіше в українців зілля для вінків – барвінок. Це вічнозелене хрещате зілля супроводжувало людину у всіх найважливіших моментах її життя. Воно і оберіг від злих духів (віночок з барвінку вішають над дверима і вікнами в оселі), і символ кохання та дівочої краси, чистого шлюбу. А мовою квітів розцвілий барвінок означає освідчення. Відомий барвінок і як приворот-зілля. Кажуть, що варто лише дівчині та юнакові з’їсти листочок барвінку, як між ними враз спалахне кохання.

 

(- Ось і готовий віночок)

 

Приміряють вінок. Наречена співає       мелодія 2 не шуми калино

 

В зеленім садочку листячко опало, –
Бо то дівування зі мною прощалось.
Летіла зозуля та й у сад ще верне,
А моє дівоцтво ніхто не поверне.
Заховалось сонце, ой та за горою,
То вже дівування не буде зі мною.
А тая свекруха – не рідная мати,
Не пустить із вами в садок погуляти.
Не пустить із вами, в садок  погуляти, –
То ж мушу дівоцтво уже забувати

 

Наречена знімає вінок кладе на рушничок з вишиттям.              Мелодія 2

 Виходять  батьки поблагословити те плетиво.

При цьому співають:

  •          Благословіте віночок дочки

 Батьки благословляють вінки словами:

                                                      -  Хай Бог благословить, і ми  благословляєм!.

 

 Потім  батьки кланяються і дякують дівчатам  за те, що прийшли, пошанували доньчине дівоцтво і виплели такий гарний вінок (долю).

 

Ведуча ІІ

 Роботу закінчували опівночі, бо це була клопітка робота. Дівчат пригощали маленьким келяшком горілочки, печеним пирогом, сметаною з сиром або мачанкою. Після закінчення роботи мати молодої приходила і збирала рештки барвінку в запаску і несла до стайні під корову, бо вважалося грішно викидати його де-небудь. Дружкам  матері теж не дозволяли викидати після весілля вінок. Його тримали у коморі на кілочку,поки зовсім не осипався: або радили висаджувати на городі. Якщо барвінок з вінка приймався і ріс, то це віщувало щасливу долю дівчині. Молодої вінок котили по столу, до котрої з дівчат він котився, вважалось, що вона вийде скоро заміж. Кожна з дівчат, які були на виданню дуже сподівалися,що вінок докотиться до неї.


Ведуча І

Вдосвіта приходив молодий з дружбами, співав пісень. Їм пришивали букети до сорочок. Молода молодому віддавала хустку « до боку»(як правило це була червона чи вишнева шалянка з торочками).

 

Заходять дружби співаючи «Ой чий то кінь стоїть».

 

Дружки чіпають букети, Міша грає мелодію в саду гуляла стовпчик і приспів

 

Ведуча І

 І дружби і дружки ходили просити родину весь час співаючи.

 

                           Стелися барвінку

                           Тай по городейку.

                           Я тут маю родиноньку

                           По моїм батеньку.

Ведуча

У хаті  просили такими словами

 

                                             Благословіть нас, благословіть

                                             Просили, вас, тато,мама,

                                             Брат і сестра

                                             І ми вас запрошуємо

                                             До нас на весілля

 

На середину виходить молода пара і запрошує усіх на весілля

 

Пісня Хлопці кучеряві

 

молода передівається

 

 

Ведуча ІІ

Весілля справляли в понеділок. І головне в один день в молодої і в молодого. Тут усіх чекала гостина і забава до ранку.

Мелодія 2        (Черемшина 1ст. і приспів)

 

Виходить молода пара взявшись за руки.

Дружби і дружки співають

                                                     Зелений барвінку,стелися, стелися,

                                                     Наші молодята за руки взялися.

                                                    За руки взялися, серцями злилися.

                                                    Зелений барвінку, плетися, плетися.

                                                    За руки взялися,дружбі поклялися

                                                    Зелений барвінку, плетися, плетися.

Мелодія 3     Білий лебідь 1ст. і приспів

 

Ведуча І

                      На весілля запрошували музик,  які  забавляли гості до ранку.

 

Виходять музики.

Ведуча ІІ

В українських весільних обрядах, які складалися віками, все має своє місце, своє значення, свою глибоку символіку; все налаштоване “накликати” молодятам злагоду, багатство і щасливу долю. Проте, на жаль, чимраз рідше ми зустрічаємось зі своїми весільними звичаями, чимраз частіше запрошуємо у своє життя чужоземні порядки, а разом з ними приходить зміна символів (часто їхнє збіднення), зміна світосприйняття, світогляду. Розмаїті стрічки у вінку замінила біла “фата”, барвінок у віночку молодої – гілочки мирту. І ще багато-багато чужих нововведень встигли стати нашими, і продовжують (не без нашої активної участі) приходити до нас.

Ведуча ІІ

Вони приживаються, поширюються і впливають на наше життя. Як саме? На це у кожного своя відповідь. Але, здається, що модне осучаснення не надто пасує до нашої ментальності, рідко наша душа озивається до нього радісною луною. Напевно не знаходить там того, що записане у генетичній пам’яті, напевно підсвідомо відчуває в ньому відсутність нашої прадавньої таємничості, зворушливої душевності, величності, глибини змісту та відчуття єдності зі Всесвітом.

Тому так важливо для нас зберігати наші традиції. Адже  традиції – це наше коріння, це частина нашого минулого,якому ми допомагаємо перебратися в майбутнє. І саме від нас залежить, чи збережемо їх, чи передамо наступним поколінням.

Бережіть свої традиції та любіть Україну!!!

Ведуча І

Наш виступ підійшов до кінця.  Дякуємо за увагу.