Виховний захід "Вишиванка моя" Сценарій приурочений до урочистого Дня вишиванки для учнів 5-6 класів

Виховний захід "Вишиванка моя"

(Сценарій приурочений до урочистого Дня вишиванки для учнів 5-6 класів)

Мета: формувати засади ціннісного ставлення школярів до культурних і духовних надбань рідного краю; поглибити і розширити знання дітей про історію вишиванки, багатство її кольорів, різноманітність орнаментів, їхніх видів і форм; розвивати творчі здібності учнів; виховувати шанобливе ставлення до національних традицій, почуття належності до українського народу, виховувати повагу до минувшини.

Очікувані результати: розвиток естетичних смаків особистості, її бажання підтримувати традиції вишивального мистецтва, виховання почуття гордості за рідний край, його людей.

Обладнання: сцена, прикрашена рушниками, квітами; на екрані мультимедійного проектора під пісню Катерини Бужинської «Вишиванка» демонструються кадри, які ілюструють різноманітний світ вишиванок (дорослі та дитячі вишиванки з орнаментами різних регіонів України).

Хід заходу

Вчитель. Вишиванка — це символ українського народу. Її патріотичне значення полягає в тісному зв’язку з традиціями, оскільки вишиванка є одним з перших національних здобутків ще з сивої давнини.В умовах національного відродження нашої держави вагоме значення має народне мистецтво, а саме вишивка .

Історія народної вишивки в України сягає своїм корінням сивої давнини. Це підтверджують археологічні розкопки, свідчення мандрівників і літописців. Цим видом ремесла споконвіку займалися жінки. Вони з покоління в покоління передавали найтиповіші найяскравіші зразки орнаменту, кольору, техніку вишивання.Сестра київського князя Володимира Мономаха Ганна Всеволодівна при Андріївському монастирі організувала школу ,у якій молоді дівчата навчалися вишивати. Київ був своєрідним центром вишивального мистецтва.

У давнину вишивка в одязі мала охоронне оберегове значення. В орнамент вишивки закладався глибокий зміст .Вишиті речі були одним з оберегів, які мали захищати людину від злих духів. Тому особлива увага приділялась оздобленню вишивкою чоловічих і жіночих сорочок. Основна частина декору припадала на рукав. Це було пов’язано з ушануванням руки як своєрідного знаряддя праці. Він указував на побажання їй сили та вправності. Допоміжну роль відігравали узорні стрічки. Ними обрамляли горловину, пазуху, манжети тощо.

Перші вишиванки були не просто елементом одягу. Вони мали містичне значення. Слов’янські народи надягали розшиті сорочки для захисту від зла. Вигадливим орнаментом прикрашали комір, рукава й поділ вироб. Навіть новонародженим дарували вишиванки для того, щоб   ця сорочка оберігала дитину від злих духів.

 У наш час вишиванка переживає еру певного відродження, адже останніми роками країну охопило прекрасне почуття патріотизму, наслідком чого стала підтримка національних традицій. Елементи української вишивки дедалі частіше використовують у дизайні одягу. Тепер носити вишиванку стало не тільки патріотично, але й модно.

 Учениця декламує вірш Лесі Вознюк.

 СОРОЧКА-ОБЕРІГ

Вишивала мама синіми ниткам,—

зацвіли волошки буйно між житами.

Узяла матуся червоненьку нитку,—

запалали маки у пшениці влітку.

Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стали квіти України:

маки та волошки, мальви біля хати.

Долю для дитини вишивала мати.

Шила-вишивали хрестики зелені,—

зашуміло листя на вербі й калині.

Золотилось сонце у розлогій кроні.

Вишивала долю, наче по долоні.

Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стали символи Вкраїни:

і верба, й калина, сонях біля хати.

Щастя для дитини вишивала мати.

Білими по білім вишивала ненька,

до ниток вплітала всю любов серденька.

Дрібно гаптувала росяні мережки,

щоб не заростали у дитинство стежки.

Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стала рідна Україна.

Мамину турботу збереже сорочка,

захистять від лиха хрестиків рядочки.

 1-й учень. Орнамент вишивок розподіляють на три основні групи: абстрактний (геометричний) орнамент; рослинний орнамент; тваринний орнамент.

 Геометричні візерунки — найпоширеніші серед орнаментів. Ромб — стародавній символ сонця, родючості та жіночої основи — приносив добру вдачу та процвітання. Хвилясті лінії — символ води — уособлювали життєдайну силу, а горизонтальні — символ землі — родючість. Колокрес (хрест у колі) — знак сонця, що відводить зло, а криж (рівносторонній хрест) — знак вогню, що символізує духовне очищення.

 Популярні у вишивці й рослинні мотиви. Листя дубу — символ сили та міцності, а калина — символ краси. У поєднанні ці символи часто зустрічалися на чоловічих сорочках. Мак — символ родючості та пам’яті роду, а китиці винограду уособлювали радість і сімейне життя. Троянди символізували кохання та молодість, а барвінок — вірність і вічність буття.

 Зображення тварин та птахів, зокрема голубів, півнів і коней, захищали людину від злих сил. Вишиті парою птахи символізували шлюбну пару, а ластівки — добрі новини.

 2-й учень.  Класична вишиванка білого кольору, але також види вишиванок можна розподілити на три групи: одноколірні, двоколірні та багатоколірні. Одноколірні вишиванки виглядають дуже незвично, найчастіше виконані в світлій гаммі — білій або кремовій. Кожен колір має своє значення, адже вишиванка традиційно вважається оберегом для свого володаря. Кольори візерунків мають певний таємний сенс.

Два кольори мої, два кольори:

Червоне — то любов,

А чорне — то журба.

 Це рядки з відомої української пісні. І справді, колір вишивки має величезне значення.

• Червоний — любов, боротьба, світло та захист.
• Чорний — смуток, охорона від злих сил, шанування померлих.
• Блакитний — небо, повітря, духовний світ.
• Жовтий — врожай, місяць, зорі.
• Коричневий — родючість землі.
• Зелений — весна, оновлення, життя.

 3-й учень. Кожен регіон України має свою особливу вишиванку, що відрізняється від інших технікою та орнаментом. Кожна область володіє вишитими сорочками, притаманними тільки їй.

 Люди, які цікавляться традиціями українських вишиванок, тільки-но поглянувши на сорочку, зможуть визначити, у якому регіоні України вона була виготовлена.

У Полтавській області рушники та сорочки вишивають гладдю і тільки білими нитками. Лише іноді дівчата могли використовувати сірі або червоні нитки.

 4-й учень. На Поліссі вишивка відрізняється певною строгістю і простотою. Геометричні фігурки повторюються кілька разів, тим самим утворюючи один нерозривний орнамент. Найчастіше використовували червоні нитки.

 5-й учень. У Харківській області вишивали грубою червоною ниткою з використанням техніки «хрестиком». Однак, саме в нашому регіоні не можна визначити одну техніку або орнамент, що переважали. Харківські майстрині запозичили орнаменти та візерунки з різних областей України. Тому різноманітності технік і малюнків на харківських вишитих сорочках можна тільки позаздрити.

 6-й учень. Унікальна техніка вишивки притаманна Чернігівщині. Техніка полягає в тому, що стібки роблять дуже тонкими нитками. Якщо дивитися здалеку, то створюється враження, що сорочки вишиті бісером. Вражає різноманітність візерунків і колірна гамма чернігівських вишиванок — це найрізноманітніші геометричні та рослинні візерунки, виконані поєднанням білих, червоних і чорних ниток.

 7-й учень. Що стосується Київщини, то тут переважає переплітання в одній роботі різних орнаментів (рослинних і геометричних). Найбільш популярними є зображення виноградної лози, шишок, ромбів і квадратів. Майстрині використовують яскраво-червоні та білі нитки.

 8-й учень. Подільські майстрині на одній і тій самій сорочці можуть використовувати кілька різних технік та видів швів — хрестиком, гладдю, ручним швом. Більшість вишиванок дуже яскраві та барвисті, використовують широку кольорову палітру.

9-й учень. Тернопільські візерунки виглядають досить опукло за рахунок щільних стібків. Орнаментом повністю прикрашають рукава сорочок. Найчастіше використовують тільки одну нитку — червону або чорну.

 10-й учень. Неймовірною різноманітністю візерунків та орнаментів здавна славиться Карпатська вишивка. Це і зображення тварин, і квітів, і дерев, і різних геометричних фігур в поєднанні один з одним. Унікальні особливості вишивки має чи не кожне село. Саме карпатські сорочки вважають найбільш колоритними.

 11-й учень. Досить прості, але водночас неповторні орнаменти притаманні Волинській вишивці. Виконують її на білому або сірому лляному полотні червоною ниткою. Найбільш популярними були геометричні візерунки, проте в північній частині регіону переважали рослинні орнаменти — ягоди, квіти, листя.

Дівчата виконують пісню «Вишиваночка» групи «Selfy».

 Конкурс1 «Розмальовка»

Учні кольоровими олівцями «оздоблюють» вишиванку-розмальовку.

 Конкурс 2

На екрані демонструють фото вишиванок різних регіонів України.

 Завдання: назвати область, якій притаманні певний орнамент та колірна гамма.

Конкурс 3

Декламування віршів про вишиванку

Учень 1

Я вишию сорочку кольорову

Й по білім світі гордо в ній піду.

У ній зустріну пору світанкову

І щастя світле я у ній знайду.

Я- українець з щедрою душею,

На вишитому рушникові хліб.

Горджуся Україною своєю

І в серці бережу її красу.

Учень 2

А українська вишиванка- диво,

У ній народу код, його душі.

І кожному в ній зручно і красиво,

Вдягнути ж вишиванку поспіши.

І гордо йди у ній по цілім світі,

Та мовою своєю розмовляй!

Учень 3

Вишиванка рідна, ну хіба не диво?

В ній ходити модно, стильно і красиво.

Це митецький витвір, це краса і казка,

В ній душі наснага, материнська ласка.

Кольори сплелися в ній в узори й квіти,

Щоб були щасливі і сміялись діти.

Вчитель. Першим модником, який поєднав вишиванку з буденним одягом, став Іван Франко, який носив її під піджак і з сучасним нарядом. Саме в такому вигляді письменник зображений на 20-гривневій купюрі. Зараз вишиванки одягають на державні свята, на сімейні урочистості та у повсякденному житті. Їх часто можна побачити на вулицях міст та сіл.

 — Вишиванка — яскрава індивідуальність української культури; це символ та серце нашої України, уособлення традицій та вияв патріотизму. Варто зберігати своє коріння та свої ремесла. Тому вишиваймо, носімо вишиванки, адже це красиво, це природно, це наше рідне мистецтво, наші традиції.

Виконання дітьми пісні О. Винника” Вишиванка”