ВИХОВНИЙ ЗАХІД «ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА...»

ВИХОВНИЙ ЗАХІД

 «ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА...»

 

(Звучить музика)

Вчитель.

Коли людина на світ приходить - Бог свічку запалює і посилає до новонародженого янгола-охоронця. Уві сні янгол цілує немовлятко тричі: В чоло - аби воно зростало розумним, у личко - щоб було красивим, та в груди - аби здоров'я, любов та доброта вселились у його тіло, серце, душу.

Коли людина зла, заздрісна, скупа - її свічка ледь-ледь тліє.

А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді її свічечка світить ясно і світло це видно далеко-далеко.

Сьогодні, подорожуючи сторінками казок, свій вибір ми зупинили на Білосніжці. Вона, на нашу думку, як ніхто інший, уособлює в собі образ добра. ( Вчитель передає запалену свічку Білосніжці.)

 

ДІЯ І ( На галявині сидять гноми.)

 

Білосніжка.   Ой, маленькі гномичі!

               Ви дорослі? Чи малі?

               Що ви робите усі

               На галявині вночі?

Гном 1. Ми дорослі...(з паличкою, найдовша борода)

Гном 2. Ні, малі, (перевернувся кувирком)

Білосніжка. А домівка ваша де?

Гном 1. А чому ти це питаєш?

Гном 2. В усі дірки носа пхаєш?

Білосніжка.   Може треба допомога?

                        Я зараджу, якщо змога.

Гном 3. (замурзаний)

Ще жінок не вистачало. На сьогодні зла ще мало.

Гном 3. (зніяковіло)

Зранку тісто учинив, Коровай пекти хотів.

Тут злий вітер налетів

І будинок геть наш змів.

Білосніжна.  Ось виходить хто такий

              В лісі шкодив лиходій.

                         Швидше треба вирушати,

                         Може можна наздогнати.

Гном 4.             (порвані чоботи, на шиї шарф)

Ще я ноги не трудив.

На травичці ось лежу.

В боки м'яко. Ні- не йду!

(Пісня «Грицю, Грицю! До роботи!»)

Гном 3. Гноме, Гноме, до роботи!

Гном 4. В мене порвані чоботи (показує)

Гном 3. Гноме, Гноме, досить спать.

Гном 4. В мене ніженьки болять!

Гном 3. Гноме, Гноме, молотити!

Гном 4. Я не здужаю робити!

Гном 3. Гноме, Гноме, врубай дров!

Гном 4. Кахи-кахи! Нездоров...

Гном 3. Гноме, Гноме, роби хліб!

Гном 4. Кахи-кахи! Щось охрип.

Гном 3. Гноме, Гноме, іди їсти.

Гном 4. Ой, чекайте! Де тут сісти? (встає)

Гном 5. (ябіда, грубіян)

Через цього й я не йду: (показує на Гнома 6)

Він все тістечко із'їв

І зі мной не поділивсь.

Гном 6. (жадібний)

То не тістечко було...

Була крихта, мов зерно.

Гном 7. (брехливий)

Ще тепер чимось запить:

В животі чомусь бурчить.

(Білосніжці)

За одну лише хвилину

Розповім Вам новину,

Щиру правду розкажу:

В нашій річці другий рік

Не вода тече, а сік.

Я туди приходжу зранку

Набирати соку склянку.

В річці риби не пірнають,

А під хмарами літають.

Запрошують в гості ґаву,

П'ють з вершками чорну каву.

Білосніжка. Годі вже вам сперечатись!

                        Сварки геть - за діло братись!

Гном 1. Ой старий уже я став.

Гном 2. І зігнувсь, як дідуган,

(стрибає через нього)

Білосніжка.     Гей, малий! Ставай в рядок (свариться)

На зарядку для кісток ( на старого показує)

ДІЯ II

Білосніжка.     Ге-ге-гей! Як злякав!

Я ж подумала, що заблукав.

Гном 5. Відчепись, не заважай!

(скринці) Старе корито, ну стривай, (б'є по ній і від болю скаче на одній нозі)

Гном 5. Як і все? (здивовано)

Скринько, скринечко, пробач... Відчинись, будь-ласка!

Білосніжка.      Не плач!

Гном 5. Диво-дивне, дивина!

Що творять такі слова...

(Відкриває. Звучить мелодія. Виймає ліхтар, включає.)

Гном 5. Білосніжко, подивись:

Як ліхтарик засвітивсь. Я знайшов уламок -Нагадав мені він ґанок.

ДІЯ III

Гном 1. Що то світить у дуплі?

Очі, мов ті ліхтарі...

Сова. Гей, не бійся - я Сова.

І оселя тут моя.

Гном 1.       То сховалася чому?

Щось ніяк я не пойму.. .(підозріло)

Сова. Я й сама не зрозуміла.

Якась брама налетіла

І дупло моє закрила.

Може б ти мене звільнив?

Пташці вік не вкоротив...

Гном 1. Я маленький зростом...

Сова. Добрим бути геть не просто:

Не залежить доброта від зросту.

Гном 1. Сивим інієм припав, (показує на сивину)

Холод рухи всі скував.

Сова. Доброта з роками не старіє,

                           Доброта від холоду зігріє.

Гном 1. Ох і мудра голова (захоплено)

Недарма ж бо ти Сова!
Сова. Вік нікому не завада.

Аби бажання і бровада.

Сова. Врятував!.. За це тобі-

Ось уламочок - прийми.

Сказати зразу не хотіла,

Бо віра в себе - ось де діло! (бере, впізнає)

ДІЯ IV
Гном 6. Хто тут плаче? Де біда? (з аптечкою)

 

Коза. Перебита ніженька моя.

Злий вітрище налетів –

Мене знівечив і полетів.

Гном 6 . Не хвилюйся, Ягоза.

В лісі кращий лікар я. (перев'язує)

Хутко шину накладу,

Лише дощечку знайду.

(Шукає, піднімає, думає)

Коза.                (Побачила) Ні! Боюся!

В ній біда: В мене влучила вона.

Гном 6. Кізко мила, вибачай!

Вона наша...

Коза. То ж забирай...

Гном 6. Швидко рана заживе.

Коза. А добро твоє не вмре.

ДІЯ V

Гном 7. Здому пити ще хотів (побачив яблуко)

На галузці - яблуко уздрів.

(Кидає каменем, падає кора-гілка)

Перебив.. .(хапається за серце)

(Тихо) Аж серце заболіло.

І навіщо я таке зробив?

Не подумав. Лютий недотепа.

За добро я розплатився злом.

І стоїть біля дороги щепа,

Наче птах з підстреленим крилом.

(Журиться)

Яблуня. Маленький, заспокійся.

Гном 7. Душа горить, немов батіг.

Яблуня. Правдива мова - перекрила гріх.

Зробив ти перший крок!

Іди в життя.

Правдивим будь від дня до дня.

Гном 7. (Гукає протяжко)

Брате Гноме! До-по-мо-жи! (Заходить Гном 6)

Гілку перебиту

Ти перев'яжи. (Той в'яже)

Не ламай, вітре, деревце.

Гном 6. Не хвилюйся, воно не пропаде.

 

Яблуня. Наді мною сонце правди світить.

(Ласкає поглядом гнома 7)

Гном 7. Хай воно росте (полегшено)

Яблуня. (Гномові 6)

За спасіння яблуко візьми.

Гном 6. З'їсти я його не змога.

Дочекаюсь перемоги.

 І з братами поділюсь.

Яблуня. (Здивовано)

Скільки їх хіба у тебе?

Гном 6. Окрім мене є ще шість!

Яблуня. Візьми більше, навіть всі!

ДІЯ VI

Гном 4. Вже стомився, відпочину (лягає)

Задрімаю на хвилину (позіхає)

І
Бджілка. Політаю, політаю

І нектару назбираю.(дзижчить) (Танок між квітами)

Гном 4. Хто це заважає?

Сни солодкі розганяє?

Бджілка Вибачаюся уклінно

Та працюю без упину.

Гном 4 Постривай, хоч на хвилину.

Меду дай, попоїсти хочу вкрай.

Бджілка. (Здивовано)

Так на трутня ти не схожий.

Хто ти? Лежачий перехожий?

(Гном присоромлений встає)

Меду треба заробити:

Посадити і полити. (Свариться, дає лійку)

Гном 4. (Зніяковіло) Я ж не проти,

Лиш повчай.

(Поливають квіти, розпускається свічка-квітка з мелодією)

Бджілка. Потрудився - молодець!

Візьми меду всамкінець.

Гном 4. Мед - діточкам неси.

Мені дала ти більше - для душі.

 

ДІЯ VII

Гном 3. Чи з дороги збився я? (здивовано)

Річка тут колись була... (оглядається навколо)

Річка. З гір на долину

Біжу, стрибаю, рину!

Місточки збиваю,

Всі гребельки зриваю...

Та знайшовся і на мене клин,

Що гребельку мою загатив.

Гном 3. Річко-криничко! Це не біда.

Русло почищу і побіжить Знову чиста вода, (чистить)

Річка. Любо-любо стало вмить:

Знов джерельце задзвенить.

І пташина, і звірина,

І прохожая людина

Тут водички попоп'є,

Відпочине і піде.

(Гномові) Твоє ж добро ніколи не забуду:

Моїм ти гостем завжди першим будеш.

Гном 3.                  Лиш водички зачерпну,

Маю справи, побіжу,

(побачив своє відображення) Постривай,це хто такий?

Нечепура і брудний.

Річка. Вмиє крижана вода, (зливає з відра)

Витре - трава берегова, (витирає зеленим рушником) Трудяться вмілі руки, (бере за руки)

Чистота ж відтепер хай

Стане для них запорука. (Гном киває, погоджуючись.)

Гном 3. Я візьму колоду цю.

Без неї хатини я не складу.

(Йде, махає рукою)

ДІЯ VIII

Гном 2. Набридло шукати,

 Терпця вже нема!

 І знову морока:

 Містка - тут кат-ма!

Веселка. Як мені ти допоможеш

Кольори зібрать мої,

Бо вітрисько чимось влучив

 І розніс в усі краї...

Гном 2. (перебиває)

На той берег треба вкрай.

Свої кольори сама збирай!

Веселка. Мову нащо перебив?

Користі своєї - не зрозумів.

Гном 2. Ретельна робота - це не моя.

Була у нас угода - до братів вже пора.

Веселка. У тому ж і річ:

Місток з кольорів - коротка дорога

До старших братів.

Гном 2. (здивовано) Справді? Я й не здогадався...

Думкою глибокою ніколи не переймався.

(Швидко складає веселку.)

Робота готова - приймай! Я побіжу...

Веселка. Постривай!

Як веселкою стала я угорі –

Луки й долини осяжні мені.

Уламки хатини побачила я.

Їх ти збери - тебе чекають брати.

Гном 2. Не чекав! Дивина!

Виходить за діло - у відповідь два?

(Звучить пісня « На добро і надію»)

(Гном збирає уламки, біжить)

ДІЯ IX

Гном 1. Ну нарешті дочекались

Найменшого брата!

Гном 2. Хоч малий, та на

Улов багатий.

Гном 1. Що ж, швиденько вирушаймо,

Хатинку складаймо.

Гном 6. Білосніжко, зустрічай!

(Йдуть) Немалий в нас урожай!

Гном 3. Я почистив джерельце.

Гном 7. Я доглянув деревце.

Гном 1. Врятував пташину.

Гном 4. Я полив рослину.

 

Гном 6. Кізці ніжку лікував.

Гном 5. Я нові слова пізнав.

Гном 2. Дивосвіт я споглядав.

Білосніжка. Тебе хтось виручить з біди

Про це добро аж поки віку,

Ти, гноме, пам'ятай завжди.

Коли ж комусь ти щиросердно

Зробиш сам добро колись –

Про це забудь, аж поки віку,

Мовчи й нікому не хвались.

Білосніжка. Мандрівка на користь

Усім вам пішла.

Ви склали хатинку

З тепла і добра.

На згадку про зустріч

Я коровай спекла.

(Пригощає гостей. Лунає пісня «Промінчик доброти»)

Щоб були ви всі здорові

І серця повні любові.

Щоб був хліб на столі,

Добро і ласка в кожній сім'ї .