Виховний захід

з англійської мови на тему

«День подяки.»

Мета: ознайомити учнів з історією походження свята, з традиціями святкування Дня подяки в Америці та Україні; зацікавити учнів шляхом проведення урочистого флешмобу «Шедра українська земля».

Ведучий 1: Як часто ми говоримо «спасибі» рідним і близьким людям, як довго пам'ятаємо добро, дякуємо чи хоч колись  за те, що маємо кожен день? Ми сприймаємо як належне ті речі, які недоступні мільйонам інших людей.

«Той, хто не може дякувати, не може і отримувати. Бути вдячним означає бути щасливим! Подяка - ознака благородства душі». Езоп

ТОБІ Є ЗА ЩО ДЯКУВАТИ БОГОВІ:

• За дітей, які шумлять вдома: це означає, що у тебе є сім’я.

• За посуд, який потрібно мити: значить, у тебе є їжа.

• За килими, які треба пилососити, вікна, які треба мити…: значить у тебе є житло.

• За уроки та іспити, до яких потрібно готуватися: значить, у тебе є можливість отримувати освіту.

• За начальника, який робить зауваження: значить у тебе є робота.

• За гору прання: значить, у тебе є одяг.

• За сльози і посмішки: значить, ти ще можеш відчувати.

• За втому в кінці дня: значить, ти ще можеш активно працювати.

• За будильник, який будить удосвіта: значить, Бог розбудив тебе до нового дня.

Цінуй те, що маєш! Дякуй Богу частіше – адже багато хто мріє про таке життя, як у тебе!

Ведучий 2: День подя́ки (англ. Thanksgiving Day) — це свято з тривалою історією, що відзначається в переважній більшості країн світу. Головна його мета – подякувати Богу за врожай та плідну працю, за свої особисті досягнення та надбання, а також за злагоду і все добре, що мала упродовж року уся нація.

 Відзначається в США у листопаді, а в Канаді — у жовтні, в Україні – у вересні. 

День подяки — давня традиція більшості народів світу. Приміром, у Кореї з нетерпінням чекають на це свято, оскільки це не лише свято врожаю, а ще й свято сім’ї.

В Японії з давніх-давен відзначається Свято подяки за хороший врожай і вшанування праці один одного.

В Голландії та Швейцарії святкування проходить у змаганнях за найбільший вирощений гарбуз.

Однак для розвинутих країн, як-от Сполучені Штати Америки та Канада, цe нe лишe добра традиція, а всенароднe державнe свято.

Своїм коріння свято сягає далекого 1620 року, коли після двохмісячного плавання до берегів Америки причалив англійський корабель Mayflower. На ньому припливли близько ста пілігримів, які через релігійні переслідування залишили рідну країну та відправилися у таку небезпечну подорож у пошуках вільної землі. На жаль, перша зима видалася дуже суворою та важкою, тому забрала багато життів. Лише завдяки індіанцям, які навчили колоністів вирощувати боби, кукурудзу, гарбузи, показали де полювати на дичину, поселенці зібрали дуже щедрий врожай, який дозволив би їм пережити наступну зиму. Вирішено було влаштувати величезне свято, як знак подяки Богу за щедрість.

Зі святом пов’язано багато традицій, які американці пильно бережуть. День подяки прийнято відзначати в будинку старійшини сім'ї у колі рідних. Рідні і друзі з'їжджаються з усієї країни, щоб посидіти за спільним столом, заставленим традиційним частуванням.

Обов'язковим атрибутом застілля є індичка (у різних варіантах її приготування), солодка картопля ямс, журавлинний соус, батати, гарбузовий пиріг - те, що, на думку американців, було на столах колоністів у далекому XVII столітті.

 Під час святкової вечері існує традиція рахувати «подарунки долі», коли кожен бере чистий аркуш паперу та записує з одного боку усе хороше, що сталося з ним, за що він вдячний, а з іншого – те, що було поганого і що ти пробачаєш усім. Зазвичай хороше переважає, і за це теж дякують один одному та Богу.

Цього дня всі члени сім'ї повинні сходити до  церкви. А, щоб   урожай був багатим господар промовляв молитву:

(Всі хором)    Молитва господаря за врожай:

Господи Боже, Отче наш, що сказав нашому прабатькові: "В поті чола твого будеш їсти хліб свій!". Скоряюся волі Твоїй святій, з молитвою на устах орю, допоможи мені і благослови мою працю, нехай моя нива приумножиться врожаєм моїм рідним і мені, Господи, на пожиток, а Тобі на славу. Амінь.

Ведучий 1:  Багатим урожаєм зустрічає нас щедра Українська осінь. (На столі лежить макет карти України з намальованими кородонами усіх областей. Учні заповнюють карту України овочами та фруктами, в якій області найбільше росте,  під звуки пісні) 

Пісня «Знову осінь прийшла у наш край» у виконанні учнів .

Ведучий 1 та 2:

Ми ж українці, душею багаті.

Працею славен народ наш завжди.

Хочем, щоб хліб був у кожного в хаті

І не було в нас ніколи біди!

Я дякую Богу, за все, що я маю..

За усмішку рідних, здоровя близьких,

 За день , що так швидко буває згорає,

 За митті , що топляться в ріках стрімких!

За те , що живу і що я відчуваю,

За біль , що сильнішою робить мене,

За те що я мрію, й за те , що кохаю,

За все те що було, й за те що прийде!

За мамині очі, за батька тепло,

За слова , що так часто бува зігрівають,

За щасливе дитинство, яке вже пройшло,

За ночі , які почуття відкривають!