виховний захід з екології для учнів 6-7 класів "Веселі двірники"

 

 

 

 

 

 

 

 

ПІДГОТУВАВ ВЧИТЕЛЬ ГЕОГРАФІЇ

СИНЮК М. Р

 

 

ВЕСЕЛІ ДВІРНИКИ

(виходять дівчата в українських вишиванка і співають пісню на мелодію «Горіла сосна»)

До вас у гості ми прийшли, (двічі) 

Думок багато принесли (двічі)

Про екологію думки, (двічі}

Калину, сосну та дубки, (двічі)

 Звірята гинуть повсякчас, (двічі)

Хто порятує їх і нас? (двічі)

 Хто нашу землю захистить? (двічі)

Хто може вбивства зупинить? (двічі)

1 дівчина.

І землю, і водичку

Нам Бог подарував,

Засіяв небо зорями...

І світ прекрасний, став.

2 дівчина.

Для нас степи широкі,

Для нас сади цвітуть,

А у лісах зозулі,

 для  нас, для нас кують.

 3 дівчина.

Нас дощик поливає,

І сонце гріє нас,

Ромашки нам вклоняються...

          Та може прийти час,

         Коли цього не буде,

Бо знищено усе, ~

Самих себе загубимо,

Хто нас тоді спасе?

 

4 дівчина.

5 дівчина.

Далекі наші предки

Природу поважали

І промовляли кожному,

 Коли добра бажали:

Всі:

 Будь здоровий, як вода,

І багатий, як земля!»

   2-а дівчина.

Які погані ми нащадки -

Забули звичаї свої.

Яка у нас коротка пам'ять -

Занедбані ліси, гаї.

Пісень багато про калину

Народ великий наш складав,

І на хустках, і на сорочках

Оту калину вишивав.

На рушниках у предків наших,

Троянда та бузок цвіли,

Бо мудрими вони всі були,

А що від них ми узяли?

5-а дівчина.

Себе вважаємо царями,

Природа, як рабиня нам.

Про це сумну і смішну казку

Покажемо ми зараз вам.

(Виходить під веселу музику актор, одягнений царем).

Цар.

Я, людина - цар природи,

Я землі, води володар,

А всі звірі і всі птиці -

Мої слуги та служниці.

їм ревізію влаштую -

Всіх підряд перерахую.

 

(Виповзає Рак. Одна клішня у нього в гіпсі).

 Рак.

О, рахівник з'явився,

Поглянь, у всій красі:

- Нема вже тут нікого.
Повиздихали всі.

От тільки що лишився

 Худесенький хом'як,

 Одна стара ворона,

 Та я - нещасний рак.

Я зараз їх покличу:

 Мерщій сюди біжіть!

(виходить ворона, вона одноока, ходить на милицях, одна нога загіпсована. Хом'як дуже ху­дий. В руці він тримає грілку, У нього болить живіт, тому він іноді кривиться та прикладає до живота грілку),

 Всі звірі.

Тобі ми зараз будемо

Суд праведний робить.

Ви, звірі, показались.

 Ну що я вам зробив?

А хто дерева нищив?

Річки хто потруїв?

А хто ще хімікатами

Поля всі нашпигав?

І хто зерном отруєним

Мій шлунок зіпсував?

А хто на полюванні

Нам кісточки трощив?

А нашу землю бідну

Хто зовсім загубив?

А хто дезодорантами

Душив малих комах?

А хто, а хто рогаткам

и Робив мені «піф-паф»?

Хто вибивав нам очі.

Гніздечка розоряв?

 Рак.

А нафту в море тоннами.

Ну хто, кажи, зливав?

Ворона.

А хто із мого пір'ячка

Робив прикраси, га ?

 Рак.

А хто ловив нас сітками?

 Ворона.

А де моя нога?

 Хом'як.

Куди не глянеш - горе.

Тварини мруть там, мруть,

 А хто живий лишився –

 Каліками живуть.

(Звірі піднімають плакат, на якому написано; «Браконьєри, зупиніться - не вбивайте звіря й птицю» ).

Хом'як.

Я от що пропоную:

Цього бандюгу вбить.

На дереві повісить,

 Рак.

З петрушкою зварить.

Ворона.

У мене на людей оцих,

Давно горить душа.

Хом'як  (скривився,  бо закрутило у животі. Відбіг убік. Кричить звідси).

Без мене не вирішайте -

Повернусь назад. Ша! (Повертається назад).

Його зерном отруєним

Нам треба годувать.

Водичкою із річки

Щоденно напувать.

Цар.

Ні, ні, тільки не це.

Бо в наших річках  не вода,

а справжнісінька біда.

 Хом'як. Так, так. Люди кажуть, що в водиці  знайдено майже всі елементи таблиці Дмитра Менделєєва.

Усе, з життям прощайся,

Тобі уже капут.

Хом'як (знову скривився, відбіг убік, кричить)

Без мене не вбивайте,

Я зараз буду тут! (Повернувся назад).

Цар.

Не хочу, не хочу.

Бо смертоньки боюсь.

Я винен, дуже винен,

У всьому зізнаюсь.

Я більше вже не буду.

Повірте і простіть.

Та відпустіть на волю,

Прошу вас, відпустіть.

Іди, але дай слово

Не шкодити вже нам.

А як його порушиш,

То пожалієш сам, (Звірі пішли).

Не дуже вже лякайте,

І я скажу отак:

Тоді уже розкаюсь,

Як в морі свисне рак. (Повіяв вітер).

Ну тоді, царьок, тримайся.

Гей. земля, перетворюйся

На пустелю всю гарячу.

Ох, і я тобі віддячу!

Ха- ха-ха-ха-ха-ха-ха!

 (Все на сцені перетворюється на пустелі

Де це я? Ой, у Сахарі,

Жодної немає тварі,

 Ні травинки, ні водички,

Тихо, хтось на мене кличе.

Ні, мені оце верзеться,

 З глузду з'їхав я, здається.

Мамо, мамочко, матуся!

Ой, боюся я, боюся.

Ой, із ліва чути гул,

 Ой, врятуйте, караул.

(З'являються чорні, страшні дикуни. У них не­величкі пальми)

Цар

Хто це, мабуть, дикуни, Але, що роблять тут вони?

  (Дикуни саджають в пісок пальми. З'являєть­ся браконьєр. Він вириває пальми. Дикуни його побачили).

 

 1-й дикун,

Ти диви, повзе шкідник,

З нього зробимо шашлик.

(Підбігають до браконьєра, хочуть його ухопи­ти. Він тікає за куліси. Вони за ним. Через мить дикуни виходять. За ноги волочать браконьєра. Протягнувши його повз всю сцену, вони ховають­ся за кулісами. Цар увесь час спостерігав за тим, що діється).

Все, уже. напевно, з'їли.

(Виходять дикуни. Вони несуть «кістяк» бра­коньєра. На кістяку телепається табличка:

 «Отак із кожним буде, хто шкодить усюди!». Виходять).

Цар (майже збожеволів).

Й мене з'їли з потрухами,

 Ой, як хочеться до мами.

 Ти, прости мені вже. Рак.

Коли щось робив не так.

Ну простіть, птахи і звірі.

Звірі (із-за куліс).

Ні, тобі немає віри.

(Виходять всі учасники. На них жилетки, які носять двірники).

 1-а дівчина.

От і казочці кінець.

Зрозумів хто, молодець.

Може, це були і жарти.

Та задуматися варто.

Про нашу водичку,

Що ллється у річці,

Вона в нас така,

Що вже пізно, чи рано

Не буде людини

Із шлунком здоровим,

А воду ту п'ють

І качки, і корови.

4-а дівчина.

І ми оте м'ясо

Отруйне вживаємо.

Таким  молочком

І дітей  напуваєм

 

 5-а дівчина.

Ми вас не лякаємо,

І це не дрібнички ~

Від цього повітря,

Цієї водички.

Хоч як не жахливо,

А сталося так -

Вже й діти маленькі

Хворіють на рак.

    6-а дівчина. За статистикою по кількості онко­логічних захворювань    Україна займає одне з пер­ших місць в Європі.

    7-а дівчина.

Тому перспективи

Занадто вже грізні.

Задумайтесь, люди.

Бо буде запізно

Та шанс у нас є

Здоровенькими бути.

Для цього не треба

Багато валюти.

 2-а дівчина.

А треба вже якось

По-іншому жити.

І щиро, і щиро

Природу любити.

  3-я дівчина. Бо як сказав Маленький принц із казки:  «Ми відповідаємо за тих, кого приручи­ли». А сам Маленький принц починав ранок із то­го, що прибирав свою маленьку Планету.

 4-а дівчина.

І всі ви, будь ласка,

Про це пам'ятайте.

Щоранку планету

Свою прибирайте.

І сонячні ми.

Одягнувши жилети,

За мить приберемо

Всю нашу планету. Всі,

Ми веселі двірники.

Не страшні нам шкідники.

(Беруть віники й з ними танцюють та співа­ють. Мелодія  «Їхали    козаки»)  .

Приберем планету.

Щоб була чистіша.

Щоб жили там добре,

Вовк, лисиця, миша.

На подвір'ї нашім

Птиця щоб водилась.

 А в полях широких

 Жито колосилось.

Щоб в морях і річках

Плавала рибинка.

Щоб була водичка

Чиста, як сльозинка

І повітря наше

        Щоб було чистеньке,

        Щоби розквітала

        Земля, наша ненька.    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Позакласний час. № 10 .2008 р.

Н. І. Хохлові «Веселі двірники»