Виховний захід з хімії "Хімічний марафон"

Манявський ліцей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховний захід з хімії для 8 класу

Змагання  знавців хімії

“Хімічний марафон”

 

 

 

 

Вчитель хімії

Монастирецька Н.Р

 

 

 

 

 

2019 рік

Мета: поглибити і розширити знання учнів з хімії, зацікавити учнів її у вивчені предмета; розвивати вміння логічно й творчо мислити, використовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях; виховувати почуття відповідальності, колективізму, упевненості.

Хід заходу:

  Доброго дня! Я рада вас вітати на змаганні знавців хімії «Хімічний марафон». Сьогодні учні 8 –х класів поділяться з нами своєю ерудицією, логічним мисленням, винахідливістю і навіть, акторськими здібностями.

          Наш турнір буде оцінювати журі у складі...

1.

2.

3

Отож, привітаймо дві команди знавців хімії.

 

Запрошуємо на сцену команди ------------------------------- для представлення.

(Команди виходять і представляються, називаючи свої назви та девізи.)

 

Раунд 1.

Знавці хімічних елементів (5 хв.)

    Упродовж 5 хвилин члени команди відповідають на запитання. За кожну правильну відповідь — 1 бал. Відповідає та команда, учасник якої першим підніме руку.

Запитання:

1. Єдиний рідкий метал.  (Ртуть)
2. Найпоширеніший елемент на Землі ( Оксиген ).
3. Наявність якого хімічного елемента зумовлює зелене забарвлення рослин?(Хлор, Магній).
4. Який перший хімічний елемент у періодичній системі? (Гідроген)
5. Який елемент називають «світлоносцем»? (Фосфор)
6. Металічний елемент, необхідний для надання крові червоного кольору?   (Ферум)
7. Від якого металічного елемента залежить міцність кісток? (Кальцій)
8. Чим надувають шарики, щоб вони взлітали в небо?  (Гелій, водень).
9. Метал, який вражає нечисту силу.   (Срібло)
10.  Який хімічний елемент накопичують у собі морські водорості? (Іод ).

 

         

Журі: називає команду, яка набрала найбільшу кількість балів і першою обирає категорію.

 

Раунд 2.

Знавці хімічних речовин(10 хв).

    Учасники вибирають собі категорію і дають відповіді на запитання протягом 5 хв. Першою обирає категорію та команда, яка набрала в першому раунді більше балів. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Якщо команда відповіла неправильно, тоді відповісти може команда –конкурент. В такому випадку правильна відповідь оцінюється в 2 бали.

 

 

Категорія «Оксиди»

1. Найважливіший природний оксид. (Вода)

2. Що таке основний  оксид?(Оксид металічного елемента)

3. Як називають оксиди, які відповідають кислотам? (Кислотними)

4. Найпоширеніший оксид у літосфері Землі. (SіO₂, пісок)

5. Яка речовина утвориться при взаємодії кислотного і основного оксидів?

6. Яка речовина утворюється при взаємодії кислотного оксиду з водою?

7. Назвіть оксид, який входить до складу повітря.(СO₂)

8. Назвіть формулу фосфор(V)оксид.

 

Категорія «Кислоти»

1. Яка формула сульфатної кислоти? (Н₂SO₄)

2. Який газ виділиться в результаті взаємодії цин­ку з розбавленою кислотою? (Водень)

3. Як називається реакція взаємодії кислоти й основи? (Нейтралізації)

4. Як кислоти змінюють забарвлення індикато­ра - метилоранжу? (Метилоранж — ро­жевіє)

5. З якими металами не взаємодіють кислоти? (Які стоять в ряді активності до водню)

6. Яка формула ортофосфатної кислоти? (Н₃РO₄)

7. Як називається частина кислоти, з’єднана з атомами Гідрогену? (Кислотний залишок) 

8. Яка кислота входить до складу шлунку?(Хлоридна)

 

Категорія «Основи»

1. Як називають розчинні у воді основи? (Луги)

2. Який колір має фенолфталеїн у лужному середовищі? (Малиновий)

3. Яка хімічна формула «їдкого натру»? (NаОН)

4. Який йон надає спільних властивостей осно­вам? (Гідроксид -ОН)

5. Які основи не діють на індикатори? (Нероз­чинні)

6. Які речовини утворюються в результаті взаємо­дії основ з кислотами? (Сіль і вода)

7. Яке слово є спільним для назви всіх основ? (Гідроксид)

8. Наведіть приклад нерозчинної основи.

 

Категорія «Солі»

1. Яка формула крейди? (СаСO₃)

2. Яка формула кухонної солі? (NаСl)

3. Яка речовина утвориться в результаті взаємо­дії кальцій оксиду з водою? (Кальцій карбо­нат)

4. Якого кольору купрум(ІІ) сульфат? (Блакит­ного)

5. Які речовини утворяться в результаті термічно­го розкладу СаSO₃? (СаО, SO₂)

6. Солі за звичайних умов. (Тверді)

7. В якому випадку метал реагує із сіллю? (Коли метал активніший за той, що входить до складу солі)

8. Як утворюється назва солі? (Назва металічного елемента, валентність, якщо змінна, назва кислотного залишку)

Раунд 3

 

Впізнай мене(10 хв)

     Ромашка складається з п'яти пелюсток, на звороті яких пропонуються слова - назви речовин. По одному представнику з кожної команди по черзі зривають пелюстки(2) і намагаються відобразити слово за допомогою жестів і міміки, а інші представники команди відгадати слово. За кожну відгадану речовину команда отримує 2 бали. На виконання завдання  учаснику дається 5 хвилин.

Слова: вода, кухонна сіль, оцет, кисень, сода, вуглекислий газ.

 

Раунд 4

 

Конкурс капітанів(5 хв)

        Відповідає капітан, який першим підніме руку. Якщо відповідь не вірна, то право відповідати переходить для іншої капітана. За кожну правильну відповідь — 2 бали.

 

1)Я — елемент у шостій групі,

Займаю головну підгрупу,

Із доларом я чимось схожий,

До складу трьох кислот я входжу. (S, Сульфур.)

 

2) Я — елемент усім відомий,

В повітрі майже невагомий,

Мене рослини полюбляють,

На номер схожий — всі це знають. (N, Нітроген.)

 

3) Трійка — це число магічне,

У ній житло моє одвічне.

Чорта дюжина — мій знак.

З мене побудуй літак. (Аl, Алюміній.)

 

4) Шість нейтронів у ядрі —

Особливості мої.

Це підказка. Відгадайте,

Як зовуть мене пізнайте. (С, Карбон.)

 

5) Оксигену не боюся

І йому не підкорюся!

Силу я найбільшу маю,

Електрон завжди шукаю. (F, Флуор.)

 

Раунд 5

    

Конкурс вболівальників(5 хв)

Вболівальники відповідають на запитання, правильне запитання оцінюється 1 балом. Вболівальник віддає бал тій команді, за яку вболіває.

1. Замініть останню літеру в назві хімічного елемента і одержіть назву гірської системи, що розділяє Європу і Азію?  (Уран – Урал).
2. Відкиньте першу літеру в назві радіоактивного хімічного елемента й одержіть досить поширене чоловіче ім'я.  (Кюрій  -  Юрій).
3. Замініть першу літеру в назві хімічного елемента і одержіть назву протоки між Європою і Азією.  (Фосфор – Босфор).
4. Замініть першу літеру в назві радіоактивного елемента і одержіть назву країни в Азії.  ( Уран  -  Іран ).
5. Відкиньте перший склад у назві радіоактивного елемента і одержіть назву найбільшої річки Росії, що впадає в Каспійське море.  (Радон  -  Дон ).
6. Замініть першу букву в назві металу і одержіть назву надмірно зволоженої місцевості.  ( Золото  -  Болото ).

 

 

Раунд 6

Здивуй мене(10 хв)

    Кожна команда отримала домашнє завдання: підготувати цікавий дослід, фантастичну казку та інше для того, щоб здивувати журі та вболівальників. Даний конкурс оцінюється до 5 балів.

    Бажаємо успіхів кожній команді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бланк для членів журі

 

№ з/п	Завдання	Максимальна кількість балів	Бали команди _________	Бали команди _________
1.	Знавці хімічних елементів	За правильну відповідь – 1 бал
2.	Знавці хімічних речовин	За правильну відповідь – 1 бал
3.	Впізнай мене	За правильну відповідь – 2 бали
4.	Конкурс капітанів	За правильну відповідь – 2 бали
5.	Конкурс вболівальників	За правильну відповідь – 1 бал
6.	Здивуй мене	Максимальна кількість балів  -5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Позакласний захід хімії на тему: Шкільне свято хімії

Пропонований захід дозволить пере­вірити та узагальнити наявні в учнів знання, а також поповнити їх нови­ми відомостями. Досить значну ува­гу було приділено-різним історичним фактам, курйозним випадкам та сер­йозним проблемам, що стосуються певної сполуки. Розв’язування не­стандартних завдань дозволить учням поглибити знання з хімії, розшири­ти кругозір, буде сприяти розвитку творчих та інтелектуальних здібнос­тей, сприяти формуванню логічно­го мислення.

План гри

1.Питання Незнайки.

2.Допоможіть хімікам XVIII сто­ліття.

3.Конкурс капітанів.

4.Чорний ящик. Незвичайне від­криття.

5.Експериментатори, уперед!

6.Хімічні мініатюри..

7.Читаючи класиків.

8.Розшифровуємо алхімічні ре­цепти.

9.Розшифровуємо стародавні ману­скрипти.

10.Незвичайні способи гасіння вогню.

11.Конкурс капітанів. Пожежа й від­криття нової фарби.

12.Домашнє завдання, підготовлене командами:      .

  1. Вплив повітря, що містить підвищену кількість, вуглекислого газу, на здоров’я людини. Ре­генерація повітря на косміч­них кораблях.

2.Оксигенотерапія— новий спо­сіб лікування.

3.Озон — корисний і шкідливий.

13.Трохи математики.

14.Питання чомучки.

15.Поясніть побачене.

Ведучий звертається до присутніх зі словами привітання.

До класу вхо­дить Незнайко і просить членів ко­манд допомогти йому розібратися в деяких незрозумілих питаннях ці­кавої науки-хімії. (Під час усього за­ходу він показує своє захоплення ро­зумністю й активністю учнів).

Питання Незнайки (до членів команд)

1. Незнайко прочитав, що Берцеліус стверджував, що Оксиген — це та вісь, навколо якої обертається хімія. Цікаво, якими причинами це зумовлено?

Відповідь. Це зумовлено двома при­чинами. По-перше, значна пошире­ність і реакційна здатність елемента зумовлює велику кількість його спо­лук. По-друге, класична неорганічна хімія — це хімія водних розчинів, тоб­то хімія найпоширенішої та найголов­нішої сполуки Оксигену — гідроген оксиду. Тому такі поняття, як валентність за Оксигеном, окиснення, горін­ня, кислоти, основи, солі тощо, були сформульовані стосовно Оксигену. До 1961 року застосовувалася оксигенова шкала атомної одиниці маси.

2. Учень 7 класу приготував об­ладнання для одержання кис­ню. Він налив у пробірку роз­чин калій перманганату, закривїї пробкою з прямою газовідвід­
ною трубкою, на. яку надів дого­ри дном порожню пробірку, і по­чав чекати. Закінчився урок, алетліюча скіпка, яку він підносивдо пробірки-приймача, так і не спалахнула. Якої помилки припустився учень?

Відповідь. Кисень треба одержува­ти, нагріваючи кристали калій пер­манганату (а не розчин). Газовідвід­на трубка не повинна бути прямою. Кисень — важкий газ, і його не мож­на збирати в пробірку, перевернуту догори дном.

Одночасно проводиться конкурс капі­танів: якнайшвидше зібрати установку для одержання кисню розкладанням калій перманганату; після перевірки вчителем одержати й зібрати кисень.

Допоможіть хімікам XVIII століття

Учні в костюмах учених розігрують картинки із життя великих хіміків.

1.      Прістлі запалив свічку, вніс її у скляну посудину, куди посадив маленьку мишку, і щільно закрив її кришкою. Деякий час свічка го­ріла, потім згасла, а мишка дуже швидко загинула. «Повітря може псуватися, коли в ньому щось зго­ряє»,— подумав Прістлі.

Поясніть, чому повітря зіпсува­лося?

Відповідь. Кисень витратився на го­ріння свічки. Таким зіпсованим по­вітрям мишка дихати не може.

2.      Прістлі продовжував розміркову­вати: «Чому повітря в земній атмосфері залишається “чистим”. Аджелюди здавна користувалися вог­нем. На Землі живуть тисячі жи­вих істот… Може, “зіпсоване” пові­тря можна очищувати й воно знову стає придатним для дихання?»

Відповідь. Зелене листя рослин і во­дорості очищують повітря від вугле­кислого газу й насичують його кис­нем, який утворюється на сонці в ре­зультаті процесу фотосинтезу:

6СО₂ +’6Н₂О = С₆Н_І2О₆ + 6О₂

3.«Припустимо, що тварини гинуть під скляним ковпаком,знаходя­чись в атмосфері повітря, де горі­ла і згасла свічка,— думав Прістлі:— А рослини? Вони теж живі стоти?» .

Прістлі поставив під скляний ков­пак горщик із квітками й запалив поряд свічку. Свічка згасла. Мину­ло декілька годин, а рослини ніяк не змінилися. Прістлі залишив усе на підвіконні на сонці до наступ­ного дня. Уранці він помітив, що на квітці з’явився ще один бутон. Невже рослини очищують пові­тря? Прістлі вніс запалену свічку під скляний ковпак. Свічка…

Чи буде свічка горіти? Чому квітка не загинула? Чому на квітці, яка знаходилась у «зіпсованому» пові­трі на сонці, з’явився бутон?

Відповідь. Свічка буде горіти, бо зе­лене листя квітки очистило повітря під ковпаком від вуглекислого газу й наситило його киснем, який утво­рився на сонці в результаті процесу фотосинтезу:

6СО₂ +6Н₂О = С₆Н₁₂О₆ + 6О₂

Крім кисню утвориться поживна ор­ганічна речовина-глюкоза, що зро­бить можливою появу ще одного бутону. Квітка, не загинула, бо знахо­дилася у повітрі, де був кисень, хоча вночі деяка кількість кисню витра­тилася на дихання квітки.

4.                         У 1772 р. Лавуазьє нагрів алмаз у закритій посудині до тих пір,поки він не зник. «Може, незви­чайне “зникнення” алмазів якосьпов’язано з повітрям? Може, вони з’єднуються з ним?» — подумав Лавуазьє.

Поясніть цей дослід Лавуазьє з точки зору сучасної хімії.

Запишіть рівняння реакцій, зна­ючи, що алмаз складається з ато­мів Карбону.

Відповідь. Алмази згоріли, з атомами Карбону з’єдналися атоми Оксигену молекул кисню.

С+О₂=СО₂

5. У часи Лавуазьє було відомо, щов результаті «з’єднання» повітря з металами утворюється окалина, а з деревиною — гази.

Лавуазьє поставив питання: «Чому в такій взаємодії бере участь не все повітря, а тільки його п’ята частина?»

Дайте відповідь на питання Ла­вуазьє.   ‘

Напишіть рівняння реакції го­ріння заліза (формула окалини, яка утворюється,— Fе₃О₄) і рів­няння реакції горіння деревини (C₆H₁₀O₅)_n

Відповідь. У реакції горіння бере участь тільки кисень; якого в пові­трі 21 % (тобто п’ята частина).

ЗFе + 2О₂ = Fе,О₄

            (С₆Н₁₀О₅)_n.+ 6nО₂ = 6nСО₂ + 5nН₂О

Питання Незнайки (до членів команд)

–         Незнайко взяв тліючу скіпку й підніс до склянки з прозорим газом. Тліюча скіпка спалахнула. «Кисень»,— подумав він. А чи тільки в єдиному газі — кисні — спалахує тліюча скіпка?

Відповідь. Тліюча скіпка буде спала­хувати в газах-окисниках (наприклад: O₃, тощо)

–         «Цікаво, чи можна побачити ки­сень?» — подумав Незнайко.

Відповідь. Можна. Якщо кисень охо­лодити до температури —182, 9 °С, він стане рі­диною світло-блакитного кольору, а за температури  — 218, 80 °С — кристалами си­нього кольору. У 1979 році хіміки вна­слідок підвищення тиску до 10 ГПа отримали твердий червоний кисень. Учені очікували, що атоми Оксиге­ну, об’єднавшись по вісім, утворять кільце (як у сірці), але атоми утворили ромбоедр — фігуру, що нагадує сплющений куб — О₈. Твердий червоний кисень не має ніякої практич­ної цінності. До того ж він утворю­ється в мікроскопічних кількостях тільки в лабораторних умовах і випа­ровується в разі зниження тиску. Не може він існувати і в природі: якщо б був високий тиск, за якого кисень став би твердим, він усе одно швид­ко вступив би в реакції з іншими ре­човинами.

–         «Цікаво, чи завжди в атмосфері нашої планети був кисень?» — по­думав Незнайко.

Відповідь. Близько 4 млрд років тому кисню в атмосфері Землі не було, а були гази: водень, вуглекислий . газ, амоніак, метан, водяні пари. Поява 2, 5 млрд років тому у водах океанів синьо-зелених водоростей стала початком появи кисню в атмосфері.

Ці водорості засвоювали Гідроген— з води, Карбон — з розчиненого у воді вуглекислого газу, виділяючи кисень. Через 20 000 років уміст кисню досяг сучасного рівня (21 % за об’ємом), або 10¹⁵т.

–               Незнайко прочитав, що населен­ню Землі та тваринам треба двітисячі років, щоб витратити весь кисень, а рослинам і водоростям достатньо 600 років, щоб відно­
вити масу кисню в атмосфері. Ці­каво, хто є найактивнішими «ви­робниками» кисню?

Відповідь. Найактивнішими «виробниками» кисню є не рослини, а дріб­ні водорості, що ростуть у теплих ша­рах морів і океанів. Підраховано, що рослини на суші виробляють кожно­го року 53 млрд т кисню, а водорос­ті — майже в 10 разів більше.

Доведено, що турботу про сталість складу атмосфери Землі взяв на себе Світовий океан. Він завжди вчасно трохи додає чи трохи розчиняє в собі який-небудь із газів,

–               «Цікаво, що сталося б, якби кіль­кість кисню в атмосфері збіль­шилася (від 21 %, як зараз) до 30 %?» — подумав Незнайко.

Відповідь. Якщо б сталося незвичай­не й кількість кисню збільшилася до 30 % за об’ємом, перша блискавка спалила б усе на Землі: навіть сира деревина горіла б як порох, усі про­цеси в живих організмах прискори­лися б і вони почали швидше старішати.

–               Цікаво, що відбулося б, якби кіль­кість кисню в атмосфері посту­пово зменшувалася?» — подумав Незнайко.

Відповідь. Якщо зменшити вміст кис­ню в повітрі:      . . ‘

• до 17 % — згасне масляна лампа шахтаря;
• до 14 % — згасне свічка;
• до 13, 5 % — згасне сірка, що го­рить;
• до 12 % — згасне полум’я ацети­лену, дихання стане більш глибо­ким;

до 11 % — згасне полум’я спир­тівки;

до 10 % — людина почне трохи за­дихатися;

до 6 % — згасне водневе полум’я;

до5 % —людина почне задихати­ся, настане запаморочення, з ча­сом — смерть;

до 2 % — втрата свідомості через 1 хвилину і смерть.

–           «Цікаво, як зберігають кисень у аптеках?» — подумав Незнайко. Чи можна змазувати різьбу ємності, де зберігається кисень, жиром або органічними масти­лами?

Відповідь. В аптеках кисень зберіга­ють у балонах об’ємом 27-50 л, які містять 4—7,5 м³ газу під тиском 10-15 МПа. Балони забарвлені в синій колір. Різьбу балону посипають таль­ком (ні в якому разі не можна змазу­вати жиром чи органічними масти­лами, щоб не було спалаху від стру­меня кисню).

–         «Більшість речовин горить,а чому вода не горить?»,— поду­мав Незнайко.

Відповідь: Процеси горіння — проце­си окиснення, а вода — це вже окиснений Гідроген, який більше окиснюватися не може.

–         Як заздалегідь взнати, який газ буде горіти, а який — ні? Якийз двох газів — чадний чи вугле­кислий — буде горіти?

Відповідь. Буде горіти, блакитним полум’ям чадний газ (бо Карбон у молекулі цього газу має ступінь окиснення +2 може далі окиснитися до +4).

2СО + О₂ = 2СО₂

А вуглекислий газ горіти не може, бо Карбон у молекулі цього газу зна­ходиться в максимальному ступені окиснення +4 і більше окиснюватися не може.

Для учнів 7 класу можна пояснити так: буде горіти чадний газ, бо він може ще приєднати кисень і утвори­ти найвищий оксид.

–         Незнайко в підручнику з хімії прочитав, що реакції взаємодії речовин з киснем називаються реакціями окиснення, а продук­ти реакції — оксидами. Реакції окиснення, що супроводжують­ся виділенням тепла і світла, називаються реакціями горін­ня. А чи можуть під час горіння . утворюватися не оксиди, а інші сполуки?

Відповідь. Під час горіння лужних (крім літію) і лужноземельних ме­талів утворюються пероксиди чи супероксиди цих металів.

2Na + О₂ = Nа₂О₂

натрій пероксид

К + О₂= КО₂

Калій  су пероксид

–         Чому водень горить безкольоро­вим блідим полум’ям, а магній, фосфор — яскравим полум’ям?

Відповідь. Д. І. Менделєєв у своєму відомому підручнику «Основи хімії» так відповідає на це питання:

«Полум’я має різну яскравість за­лежно від того, чи є в ньому розжа­рені тверді частинки, чи ні. Якщо в полум’ї немає твердих частинок, то полум’я прозоре, бліде, дає мало світла. Таке полум’я водню, що го­рить. Полум’я магнію й фосфо­ру яскраве тому, що під, час горін­ня утворюються тверді оксиди. Час­тинки цих оксидів розжарюються і світяться».

Цікаво, а яким полум’ям буде горі­ти в чистому кисні залізо? А ви як гадаєте?

Конкурс капітанів

–         Незнайко знав, що Оксиген — найпоширеніший елемент на нашій планеті й у земній корі утворює 1400 мінералів. Запро­понуйте якнайбільше способів
одержання кисню з оксигеновмісних сполук.

Відповідь:

1. Із оксидів і пероксидів металів:

2НgО=2Нg + O₂

4СиО=2Си₂О + О₂

2Аg₂О=4Аg + О₂  :

З МnО₂ = Мn₃О₄+О₂

2ВаО₂=2ВаО + О₂

2. Із солей оксигеновмісних кислот:

2КСlO₃ = 2КС1 + ЗО₂

2NaNО₃=2NaNО₂+О₂    .

3. Електролізом води, розплавом лу­гів і розчинів солей оксигеновміс­них кислот:

2Н₂О = 2Н₂+О₂

4  Із гідроген пероксиду:

2Н₂О₂ =2Н₂О + О₂

2КМnО₄ + 5Н₂О₂.+ ЗН₂SО₄ = К₂SО₄ + 2МпSО₄ + H₂О + 5О₂

5. Із пероксидів, супероксидів, озонідів:

Питання Незнайки (до членів команд)

–         Незнайко був присутнім у ла­бораторії та бачив, як два учні одержували кисень, розклада­ючи бертолетову сіль. Цікаво,чому в одного кисень утворився, а у другого — ні?           _:.,

Відповідь. Кисень утворюється, якщо сіль розкладається в присутності ка­талізатора МnО₂:

2КClO₃ = 2КС1 + ЗО₂  Без каталізатора — за t= 400 °С  4КСlO₃ = КС1+ЗКСlO₄

–         Незнайко в підручнику з біоло­гії прочитав, що процеси окис­нення в нашому організмі відбу­ваються завдяки кисню. Кисень переноситься до всіх органів біл­
ком гемоглобіном, що містить­ся у крові. Склад повітря, яке мивдихаємо:

ф(О₂) = 21 %;

ф(СО₂) = 0,03%;

ф (N₂) = 78,97%.

Склад повітря, яке ми видихаємо:

ф(О₂)  = 16%;’  ф (СО₂) = 5,03%; ф (N₂) = 78,97%.

«Цікаво, чому артеріальна кров має яскраво-червоний колір, а венозна кров — вишнево-червоний колір?» — подумав Незнайко.

Відповідь. На ранніх етапах еволюції в людському організмі з’явився ди­хальний пігмент — гемоглобін. Ге­моглобін вступає з киснем в оборот­ну реакцію, перетворюючись на за­барвлений у яскраво-червоний колір оксигемоглобін. Ось чому артеріаль­на кров, яка насичена киснем, має яскраво-червоний колір, а «відпра­цьована» венозна кров — вишнево-червоний.

–         Незнайко прочитав у науковій книжці, що венозна кров у меш­канців Яви має більш пурпур­не забарвлення, ніж у мешкан­ців Європи. Його зацікавив цей факт, але пояснити його не зміг.
А ви зможете?

Відповідь. У 1842 р. німецький лі­кар Майєр, працюючи на Яві, пер­ший звернув увагу на колір венозної крові мешканців. Майєр своє спо­стереження пояснює так: у жаркому кліматі організму треба виробляти менше тепла для підтримання його нормальної температури, тому про­цеси окиснення в організмі в тропі­ках менш інтенсивні, ніж на півно­чі, невитраченого кисню у крові за­лишається більше.

Саме кисень, з’єднаний з гемоглобі­ном, надає крові червоного кольору.

–         «Чому під час підйому на вер­шини гір чи висотних польотів організм людини зазнає кисне­вого голодування, хоча об’ємна частка кисню в повітрі не зміню­ється?» — замислився Незнайко.
А як гадаєте ви?

Відповідь. Це відбувається через зни­ження парціального тиску. Парці­альний тиск стає недостатнім через розрідженість атмосфери на великих висотах. Організм людини застига­ється зненацька й болісно реагує на зниження парціального тиску кис­ню. Організм мешканців високогір­них районів пристосувався так: серце з більшою силою жене кров у легені, а грудна клітка — повітря, кровотвор­ні органи постачають кров гемоглобіном більш інтенсивно, ніж це спосте­рігається у мешканців долин.

–         У романі «Таємничий острів» Незнайко прочитав, що Сайрес Сміт узяв два випуклі скла від кишенькового годинника, налив води, склав їх і заліпив краї гли­ною. Скориставшись цим склом, він направив сонячний промінь на сухий мох, і мох почав горіти.
Цікаво, чому?

Відповідь. Речовина може горіти (окиснюватися), якщо виконують­ся умови:

а)  наявність окисника;

б) нагрівання її вище температури займання.

У повітрі є окисник, сухий мох був на­грітий сфокусованим сонячним про­менем вище температури займання.

–         Ч и може загорітися ліс у суху літ­ню погоду від випадково залише­ної скляної пляшки?

Відповідь. Це можливо, особливо якщо пляшка наполовину чи повніс­тю заповнена водою.

–         Незнайко в паперовому кульку нагрів на вогні воду до кипіння.
Чому вода закипає, а кульок не згоряє?

Відповідь. Висока температура полум’я поглинається водою, і папір не горить (температура кипіння води менше температури займання паперу).

–          Якщо хустинку, в яку загорну­то 10-20 мідних монет, внести в полум’я, то вона не загорить­ся. Чи можливо це?

Відповідь. Можливо, бо металічні мо­нети швидко нагріваються і відводять частину тепла від хустинки. Хустин­ка не загоряється, бо не нагріваєть­ся до температури займання.

–         Суху скіпку запалити дуже легко, а мокра не горить. Чому мокра скіпка не горить?

Відповідь. Мокра скіпка не горить, бо вона не нагрівається до температури займання (частина тепла витрачаєть­ся на випаровування води). Як тіль­ки вся вода випариться, скіпка лег­ко загориться.

–         Чому, щоб загасити вугілля, яке горить, його заливають великою кількістю води? Чому воно ще більше буде розгорятися, якщо його тільки побризкати водою?

Відповідь. За високої температури (1200 °С) вугілля починає реагува­ти з водою.,

Продукти реакції СО і Н₂ є горючи­ми газами, які починають горіти. Ве­лика кількість води знижує темпера­туру (бо на випаровування великого об’єму води треба багато тепла), вугіл­ля охолоджується нижче температу­ри займання і перестає горіти. Шап­ка водяних парів робить неможливим доступ кисню до вугілля.

Чорний ящик.  Незвичайне відкриття

Якось (на початку XX ст.) викладач фізики однієї з Бакинських гімна­зій А. Г. Лоран сидів у своєму кабіне­ті й потерпав від спеки. Він відкрив пляшку пива, проте передумав його пити, вирішивши зробити це пізніше. Розмірковуючи над дослідами, Лоран (він працював з нафтою) запалив сірника, запалив цигарку і необачливо кинув сірника у… відро з нафтою. Там гупнуло щось, і в повітря сколихну­лося кіптяве полум’я. Учитель розгу­бився, адже він знав, що це за речови­на, палаюча нафта. Він скочив, квап­ливо роздивився, в усі боки: нічого придатного під рукою не було. Рап­том без жодних роздумів він схопив зі столу відкриту пляшку і, струшуючи (щоб швидше!!!), почав лити пиво на палаючу нафту. Трапилося неможли­ве: полум’я згасло. Чому вогонь згас? Яка роль пива в цій історії?

Відповідь. Пивна піна, що містить вуг­лекислий газ, виконала роль своєрідної ковдри: вона накрила нафту, не дозволила потрапити у відро по­вітрю — і вогонь згас. Пізніше Ло­ран винайшов вогнегасник, в якому він використовував спеціальні речо­вини (які?), що давали багато .піни. Зараз, створено спеціальні протипо­жежні фарби з використанням «прин­ципу пива». Під час нагрівання фар­ба набухає, перетворюючись на шар негорючої піни. Крізь цю перепону полум’я прорватися не може.

Експериментатори, уперед!

Незнайко викликає по одному учню від кожної команди.

–         Незнайко знав, що предмети, які горять, можна гасити водою або піском. Знайка порадив як більш ефективний засіб використову­вати питну соду. Чи ви погоджу­єтесь із ним? Чи можна питною содою загасити сухе пальне, що горить?

Відповідь. Один учень від кожної ко­манди сухе пальне, що горить заси­пає питною содою й пояснює свої спостереження.

2NaНCO₃ = Na₂ CO₃  + СО₂ +Н₂О

СО₂, що виділяється,.! Н₂О га­сять вогонь. Цю реакцію покладено в основу роботи сухого вогнегасника.

У склянку з питною содою налийте трохи окропу та піднесіть запалений сірник: Що спостерігаєте?

 

–          Незнайко підпалив магнієву стрічку, вона горіла яскравим полум’ям. Щоб загасити полум’я вогню, він вніс її в склянку з вуг лекислим газом. Чи перестав го­ріти магній?

Відповідь. Магній продовжує горіти в атмосфері вуглекислого газу. Якщо змішати порошкоподібний магній із «сухим льодом», а потім торкну­тися цієї суміші палаючою магніє­вою стрічкою, то суміш сильно спа­лахне. Отже, загасити магній, який загорівся, струменем вуглекислого газу з вогнегасника неможливо. Не­безпечно гасити палаючий магній струменем з кислотного вогнегасни­ка, оскільки при цьому утворюється гримучий газ.

–         Як загасити палаючий магній?
Які ще метали не можна гасити вуглекислим газом?

Відповідь. Палаючий магній треба за­сипати великою кількістю піску або накрити азбестовою ковдрою. «Сухий лід», контактуючи з натрієм, вибу­хає, тому вуглекислотно-снігові вогнегасники в жодному разі не можна використовувати для гасіння пала­ючого натрію, калію,  цезію,  лантану.

Хімічні мініатюри (розігруються за ролями)

Кисень і золото

Кисень для життя необхідний, але без золота теж прожити не просто. А на ділі буває як? Коли дихається легко й з киснем на­чебто все в порядку, відчувається, що не вистачає золота. А як привалить золото, стане важче дихати, а це озна­чає, що не вистачає кисню. Як ви мо­жете пояснити з погляду хіміка цю життєву Ситуацію?

Відповідь. За хімічними законами, найдавнішими законами Землі, зо­лото й кисень не реагують.

З якими ще речовинами не реагує кисень?

Відповідь. Кисень — сильний окис­ник, взаємодіє з 86 елементами, не з’єднується із золотом, платиною, інертними газами (гелієм, неоном, аргоном), галогенами. Для розвитку активної реакції кисню з більшістю простих і складних речовин потріб­но нагрівання.

Яка речовина, що входить до скла­ду живих організмів, здатна реагу­вати з киснем уже за кімнатної тем­ператури?

Відповідь. Гемоглобін крові.

Окиснєння

Розмову ведуть два поліна.

—Окиснюємося, братуха?

—Окиснюємося.

—Ну, І як воно? Нічого?

—Нічого.

—Щось ти дуже поспішаєш, це, братуха, не по-моєму.  Окиснюватися треба повільно, з толком, з розу­мінням…

—А чого тягти? Раз — і готовий!

—Готово! Це дивлячись як готово…
Ти окиснюйся посовісті, не як зама­неться. У мене в цій справі досвід є, я вже три роки отут окиснююся… .

Окиснюються два поліна. Одне повіль­но окислюється, інше — швидко. Про які два види окиснєння йде мова?

Відповідь, Швидке окиснєння — горін­ня, повільне окиснения — гниття.

В яких з наведених процесів повіль­не окиснєння позитивно впливає на природні процеси:

а) ржавіння заліза;

б) гниття, тління;
в) бродіння;

г) самозаймання торфу

Читаючи класиків

1. У романі Жуля Берна «Досліди доктора Окса» читаємо: «Слід ки­нути в землю насіння, як з нього піднімається зелена стеблинка, що росте не по днях, а щогоди­ни капустини перетворювалися на кущі, а гриби ставали завбільш­ки з парасольку. Але на жаль! Усі ці рослини… блякнули й умирали, обпалені, виснажені, неспромож­ні… Цей газ, зовсім безбарвний, позбавлений запаху, вдихуваний у великій кількості, спричиняє ряд серйозних порушень в орга­нізмі. Людина, що живе в атмо­сфері, перенасиченій киснем, приходить у вкрай збуджений стан і швидко згоряє. Але, повер­нувшись у звичайну атмосферу, вона знову приходить у норму».

Оцініть правдоподібність описаної ситуації.

Відповідь. Відповідно до сучасних по­глядів, людський організм присто­сувався в ході еволюції дихати пові­трям, а не чистим киснем. Уразі ди­хання чистим киснем прискорюються окисні процеси обміну речовин. Тем­пература тіла підвищується, організм швидко зношується й старіє — «зго­ряє», а повернувшись у звичайну ат­мосферу, не може прийти в норму. Так . що Ж. Берн у чомусь був правий.

2. У повісті Костянтина Паустов-ського «Повість про ліси» чита­ємо: «Не.можу зрозуміти,— ска­зав Леонтьев,— чому, зустрічний . вогонь загасив пожежу. Роздули таке вогнище, що здавалося, що горів увесь світ.

— Увесь смисл зустрічного вог­ню втому, щоб надати пожежі ве­лику їжу, дійсно роздути її до не­звичайних розмірів. Тоді в навколишньому повітрі одразу згоряє весь кисень, просіка заповнюєть­ся вуглекислотою і димом, погонь гасне».

Якої помилки, на вашу думку, припустився автор?

Відповідь. Кисень не горить, а підтри­мує горіння.

Розшифровуємо алхімічний рецепт

Щоб приготувати еліксир мудреців, який називали філософським каме­нем, візьми, сину мій, Меркурій фі­лософів і обпалюй його, поки він не перетвориться на зеленого лева. Піс­ля цього обпалюй сильніше, і він пе­ретвориться на червоного лева.

Відповідь. Під Меркурієм філософів алхіміки розуміли свинець, зелений лев — плюмбум (ІІ) оксид, червоний лев — свинцевий сурик РЬ₃О₄.

2Рb + О₂ = 2РbО

6РbО + О₂ = 2Рb₃О₄

Розшифровуємо стародавній манускрипт

На початку минулого століття «жит­тєвий газ» одержували з мінералу піролюзиту (манган (IV) оксиду) про­жарюванням його в кам’яній ретор­ті, при цьому піролюзит віддавав 1/3 «життєвого газу».

Виразіть з допомогою рівняння ре­акції цей спосіб одержання «життє­вого газу».

       Відповідь. «Життєвий газ» — кисень.

ЗМпО₂ =  Мп₃О₄ + О₂

Незвичайні способи гасіння вогню

–         Хімія — незвичайна наука, вона навчила пожежників гасити во­гонь сіркою. Пожежники радять: якщо у трубі загорілася сажа, тре­ба почати палити в пічці сірку.

Як можна пояснити принцип дії такого «вогнегасника»?

Відповідь, Сірка під. час горіння утво­рює важкий газ — сульфур (IV) оксид, який не підтримує горіння. Важкий газ заповнює димарі й припиняє до­ступ повітря, і вогонь, таким чином, сам собою згасне.

–          Велику пожежу в лісі можна загасити зустрічним вогнем.

«Цікаво, як зустрічний вогонь може загасити пожежу»,— роз­мірковував Незнайко.

Відповідь. У романі К. Паустовського «Повість про ліс» головний герой так це пояснює: «Весь сенс зустрічно­го вогню в тому, щоб надати пожежі великої сили, роздути її до величез­них розмірів. Тоді в повітрі витратить­ся одразу майже весь кисень, просіка, заповниться вуглекислим газом і ди­мом, і вогонь, звісно, гасне…»

Конкурс капітанів. Пожежа й відкриття нової фарби

–          Пожежа 3000 років тому допо­могла знайти спосіб одержання нової червоної фарби. Відомий грецький художник Нікій чекав прибуття білої фарби з острова Родос. Корабель з фарбою при­був до афінського порту Пірей, але несподівано почалася по­жежа. Нікій в обгорілих.діжках під шаром вугілля і золи поба­чив яскраво-червону фарбу, яка утворилася з білої фарби.

2[РЬ(ОН)₂ 2РЬСО₃] + О₂ = 2РЬ₃О₄ +4СО₂ + 2Н₂О

червона фарба (сурик)

Домашнє завдання, підготовлене командами

1. Вплив повітря, що містить підвищену кількість вуглекислого газу, на здоров’я людини. Регенерація повітря на космічних кораблях

У стані спокою людина видихає за годину близько 12 л СО₂, а під час інтенсивної праці — у 10 разів біль­ше. Підвищений вміст СО₂ у повітрі шкідливо діє на дихальну, серцево-судинну та нервову системи. Особли­во чутливий до найменшого збіль­шення концентрації СО₂ головний мозок. Уразі концентрації СО₂, рі­вень якої в повітрі досягає 6 %, лю­дина втрачає здатність мислити і сві­домо керувати своїми рухами. У разі збільшення рівня концентрації люди починають страждати на задишку, го­лова ніби наливається свинцем, кож­ний рух викликає труднощі. Виникає апатія, а з часом настає смерть. На космічному кораблі, який пілотував Ю. Гагарін, уміст СО₂ не перевищу­вав 1 %, а потім допустима концен­трація у кабінах кораблів була змен­шена вдвічі.

На американських кораблях корис­туються патронами з літій гідрокси­дом.

2LiOН + СО₂  = Li₂СО₃ + Н₂О

Перспективніше використовувати пероксиди й надпероксиди лужних ме­талів, які, поглинаючи СО₂ та Н₂О, що міститься на космічних кораблях, виділяють О₂:

2NaО₂ + СО₂ = Na₂СО₃ + 1,5О₂

4NaО₂+СО₂ + Н₂О = NаОН + Na₂СО₃-+ЗО₂

У тривалих польотах використовують­ся цеоліти. Вони характеризуються

чудовими адсорбційними властивос­тями й легко регенеруються. СО₂ можна виділити з цеоліту в умовах космічного вакууму.

2. Киснетерапія — новий спосіб лікування

У медицині з’явився новий спосіб лікування — киснетерапія (лікуван­ня киснем). Гіпербарична оксигенація заснована на різкому насиченні організму киснем. Якщо за звичай­ного тиску (0, 1 МПа) в 100 мл крові міститься 2,3 мл кисню, то за тиску 0,5 МПа — близько 7 мл. У барока­мері можна з успіхом робити опера­ції на головному мозку, серці, ліку­вати захворювання, пов’язані з кис­невою нестачею: інфаркт міокарда, інсульт.

У 2001 році у Лас-Вегасі відкрився перший кисневий бар,.у якому можна подихати очищеним киснем. Спеці­альний «генератор кисню» пропускає повітря, концентруючи чистий ки­сень, і подає його відвідувачеві. Лі­карі рекомендують 10—15 хв дихаль­ної киснетерапії на день (протипо­казань немає). Заряд бадьорості та ясності мислення гарантований. Зло­вживання киснетерапією може при­звести до отруєння з такими симпто­мами: сильна втома, важкість у всьо­му тілі, слабкість і сонливість. У барах можна й скуштувати кисень, випив­ши кисневий коктейль, що являє со­бою пишну щільну пінку на основі яєчного білка (або інших піноутворюючих субстанцій). Він допомагає нормалізувати мікрофлору кишеч­нику, поліпшує виведення токсинів і обмін речовин, поліпшує сон, нор­малізує діяльність нервової системи, допомагає позбавитися хронічної вто­ми, знижує відчуття голоду (за раху­нок пінки, що заповнює шлунок), активізує спалювання жиру. Особли­во привабливий кисневий коктейль для людей, які мають захворювання шлунково-кишкового тракту і хо­чуть схуднути. (На думку лікарів, че­рез травну систему в кров і тканини надходить у 10 разів більше кисню, ніж під час дихання.) Прихильни­ки лікувального голодування можуть спробувати так зване кисневе голоду­вання (замість їжі вживати п’ять по­рцій кисневого коктейлю на день). Деякі дієтологи вважають, що двох днів такої дієти цілком достатньо для повного очищення кишечнику й відновлення мікрофлори. Кисне­вий коктейль, насичений екстракта­ми солодцю й шипшини, активно стимулює імунну систему. Особли­ву увагу на кисневий коктейль тре­ба звернути спортсменам, бо під час тренувань великі об’єми кисню йдуть на забезпечення посиленого скоро­чення м’язів і вони відчувають кисне­ве голодування (гіпоксію). Уживан­ня коктейлів підвищить ефективність. тренувань і втома після занять спор­том пройде швидше. Кисневі коктей­лі не мають протипоказань і їх мож­на вживати всім бажаючим.

Останнім, часом з’явилася кисне­ва косметика, завдяки якій киснем насичуються глибокі шари шкіри. (З віком уміст кисню в клітинах дуже. знижується, уповільнюються обмінні процеси на клітинному рівні, змен­шується життєва активність клітин, вони слабшають і старіють.) Актив­ні молекули кисню не тільки збага­чують клітини шкіри, а й допомага­ють кращому засвоєнню активних речовин, що входять до складу кос­метики. Киснева косметика сприяє підвищенню енергійності клітин, активізує їх розподіл і регенерацію шкірного покриву. У разі регулярно­го застосування цієї косметики біль­ше виробляється колагену й еласти­ну, які відповідають за молодість шкі­ри, прискорюють загоювання ран, допомагає боротися із запальними процесами й алергійними шкірними реакціями (за рахунок прискорення обмінних процесів). Киснева косметика коштує не дорожче, ніж косме­тика відомих марок.

3. Озон — корисний і шкідливий

Озон (О₃) у перекладі означає «той, що пахне». У невеликих кількостях утворюєть- ся у повітрі з кисню під час сильних грозових дощів. (Тран­сляція фрагмента наукового фільму про утворення озону та його власти­вості.) За малих концентрацій (менше 0,03 г/мл) має приємний запах після­ грозового повітря й діє стимулююче на організм, підвищує його стійкість проти холоду, гіпоксії, дії токсичних речовин, поліпшує роботу легенів, нормалізує артеріальний тиск, під­вищує рівень гемоглобіну й еритро­цитів у крові, імунобіологічну стій­кість організму. Однак, якщо концен­трація його в повітрі збільшується, приємний запах перетворюється нанеприємний, що нагадує запах хлору, а в разі ще більших концентрацій — на солодкувато-нудотний запах окси­дів Нітрогену (це є свідченням того, що концентрація досягла смертель­ної). Озон за високих концентрацій спричиняє спазм легенів, подразню­вально діє на верхні дихальні шля­хи, збільшує ймовірність утворення злоякісної пухлини легенів. Для за­хисту органів дихання використову­ються протигази з натронним вапном або ізолюючий протигаз і захисний костюм. Тимчасово може допомог­ти ватно-марлева пов’язка, змочена розчином соди та калій іодиду. У разі отруєння допомагають інгаляції кис­нем, тепло, ін’єкції глюкози й каль­цій хлориду, серцеві препарати.

Озон використовують для дезінфек­ції води, для відбілювання олій, бо­рошна, паперу для ксероксу.

Озоновий шар захищає нашу плане­ту від сильного ультрафіолетового ви­промінювання Сонця.

Трохи математики

(Викликається по одному учню — кра­щому знавцю з кожної команди.)

Факти

1. 1.  За добу людина вдихає приблизно 25 кг повітря.
2. На кожні 100 км шляху автомо­біль витрачає 1825 кг кисню.

Скільки діб може дихати людина по­вітрям, якщо один з автомобілів про­їде на 100 км менше?

Відповідь. За добу людина вдихає 5,25 кг кисню (бо в повітрі 21 % О,), а 1825 кг цього газу буде вдиха­ти 347,6 діб |і^. = 347,б].

Одночасно члени команд викону­ють завдання.

1) Підібрати коефіцієнтне схемах реакцій:

а) КС1О₃ = КС1 + О₂

б) Н₂О = Н₂ + О₂

в) НgО = Нg + О₂

г)  К₂О₂ + СО₂ = К₂СО₃+О₂

д) NаNО₃ = NaNO₂+ О₂

є) КМпО₄ = К₂МпO₄ + МпО₂ +О₂

ж) Аg₂O = Аg + O₂

з) Н₂О₂ = Н₂О + О₂

и) КО₂+СО₂ = К₂СО₃ + О₂

Які з цих реакцій належать до реак­цій розкладу? (а, б, в, д, є, ж, з)

2) Кисень можна одержати нагрі­ваючи воду до t = 1000-2000 °С
або пропускаючи через воду елек­тричний струм. Як експеримен­тально впевнитися в тому, що під час кипіння води в чайнику з но­сика виділяється водяна пара, а не кисень? (Піднести до носика чайника,, з якого виділяється газ, холодний предмет, наприклад хі­мічний стакан. На ньому сконден­суються крапельки води. Кисень зріджується й перетворюється на блакитну рідину за дуже низької температури —182, 9 °С)

3) У який спосіб можна зібрати ки­сень? (б, в)

 

4) В організмі людини є Оксиген (65 %). Чому не спалахує тлію­ча скіпка, якщо її підносити до людини?( Тліюча скіпка спала­хує в кисні, а в організмі .Оксиген
є у зв’язаній формі)

5) На поверхні однієї з планет Со­нячної системи трапляється трьохатомна сполука. Вона містить найлегший і найпо­ширеніший елемент на цій планеті.

Про яку планету та яку сполуку йде мова?

Відповідь: планета — … (Земля);  спо­лука —… (Н₂О).

 

Завдання чомучки

1.Чому під час підпалювання сухе пальне загоряється не одразу, а через деякий час? (Його треба нагріти до температури займання, а на це потрібен певний час)

2.      Менше чи більше часу й чому піде на підпалювання:

а) нагрітого сухого пального? (Менше часу, бо він уже гарячий)

б)         мокрого сухого пального? (Знач­но більше часу, бо спочатку енергія буде витрачатися на випаровуван­ня води, і коли вся вода випариться, тільки тоді буде нагріватися сухе пальне, і коли нагріється до тем­ператури займання, воно почне го­ріти).

3.      У воді масова частка Оксигену 89,9 %. Чому людина не дихає во­дою, а дихає повітрям? (Людина дихає киснем, якого в повітрі ма­сова частка 23 %, а не зв’язаним Оксигеном у молекулі води, хоча масова частка його там більше)

4. Чому риба, викинута на берег, швидко гине, навіть якщо її весь час обливати водою? (Риба гине від високої концентрації кисню в пові­трі, вона може дихати тільки кис­нем, розчиненим у воді)

5. Чому в акваріум не можна наливати кип’ячену воду? (Під часкип’ятіння води зменшується роз­чинність газів, що містяться в ній, у тому числі кисню. Вміст кисню в ній різко зменшується, риба в та­кій воді гине)

6. Чому величезні терикони в Донба­сі димлять, як справжні вулкани?
(Причина цього тепла — повшьне окиснення піриту й органічних карбоновмісних порід киснем. Терико­ни «видихають» в атмосферу гази: чадний, вуглекислий, сірчистий, сірководень, хлороводень та інші. Радянські вчені запропонували про­екти використання териконів як , джерел тепла, сірки й термальних лікувальних вод)  

Пояснюємо експеримент

(Досліди показує вчитель або спеці­ально підготовлені учні)

 

 

 

Вода рухається угору

Свічку поставити в чашку Петрі з во­дою, підпалити її. Коли вона розго­риться, накрити її хімічним стаканом. Свічка потухне, і вода почне рухатися вгору. Чому вода рухається вгору й за­повнює п’яту частину стакану?

Відповідь. Кисень (якого в повітрі п’ята частина) під стаканом витра­титься на горіння свічки, й утворе­ну порожнину заповнює вода.

Неспалима хустинка

Змочіть хустинку або невеликий шма­ток тканини водою, добре викрутіть з нього воду, а

потім змочіть в аце­тоні. Візьміть хустинку пінцетом або пробіркотримачем і підпаліть її. До­слід здійснюйте над металевою тацею. Чому хустинка не горить?

Відповідь. Хустинка не горить, а го­рить ацетон, бо спочатку горить ре­човина, температура займання якої нижча (ацетон). Щоб загасити во­гонь, опустіть хустинку в банку з во­дою.

Вогонь «малює» картину

За допомогою концентрованого розчину калій нітрату намалюйте картинку на фільтрувальному папері. Коли па­пір висохне, доторкніться розжаре­ним дротом до малюнка. Мерехтли­вий вогник намалює вам картинку. Поясніть побачене.

Відповідь

У місці розкладання калій нітрату, виділя­ється кисень, який підтримує горін­ня, і папір починає обвуглюватися. За рахунок теплоти згоряння паперу від­бувається розкладання нових порцій нітрату, і вогонь поступово переміщу­ється, малюючи картинку.

Невдалий експеримент

Один алхімік вирішив з допомогою збільшувального скла «сплавити» дрібні алмази на один великий. Як ви вважаєте, що з цього вийшло?

Відповідь.Алмаз.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Позакласний захід хімії на тему: КВК «ХІМІЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП»

 

Обладнання: періодична таблиця хімічних еле­ментів Д. І. Менделєєва, екологічні плакати (від кожної команди), «чорні скриньки» з невідомими речовинами, питання вікторини для вболівальників.

Цілі заходу: зацікавити учнів вивченням предмета хімії, з допомогою різних конкурсів, ігор, питань вікто­рини виявити їх знання й уміння з хімії.

Ведучий. Увага! Увага! Починаємо наш КВК серед учнів 7—9 класів. Ви довідаєтеся багато ново­го й цікавого про хімічні елементи. Сподіваємося, що ви не будете нудьгувати, а підтримаєте свої ко­манди. А ми намагатимемося, щоб наш КВК прой­шов у веселій і цікавій формі.

I.     ВІТАННЯ КОМАНД

Ведучий. А тепер надаємо слово нашим ко­мандам (кожна команда підготувала «візитку». Отже, запрошуємо наші команди…

II.    РОЗМИНКА

1. КОНКУРС КОМАНД

Чи знаєте ви відмітні ознаки речовин різних класів?

Капітани від кожної команди витягують картку з назвою речовини, ознаки якої потрібно відзначи­ти з допомогою цифри, що відповідає номеру поло­ження в переліку ознак, характерних для речовин різних класів.

Ведучий зачитує положення, називаючи їх но­мери. Капітани записують відповідні цифри із пра­вильними відповідями й виводять відповідні бали:

1. «5» — немає помилок;

2. «4» — одна-дві помилки;

3. «З» — від двох до п’яти помилок;

4. «2» — більше ніж п’ять помилок.

1.Належить до класу кислоти.2.Належить до класу гідроксиди.

 

3.Реагує з кислотами.

4.Реагує з основами.

5.Обвуглює дерево без вогню.

6. Ця речовина входить до складу гормонів, які ві­діграють важливу роль в обміні речовин.

7.Тверда, біла, дуже гігроскопічна речовина.

8.Чиста — застосовується для виробництва барв­ників і сумішей, що само випромінюються.

9..М’яка на дотик, дуже їдка.

10. Лакмус синіє.

11. Безбарвна рідина, подібна до олії.

12. Лакмус червоніє.

13. Взаємодіє з оксидами неметалів.

14.Під час нагрівання не розкладається.

15.У своєму складі містить групу —ОН. Під час на­грівання не розкладається

               Відповіді: Н₂SО₄ — 1, 4, 5, 6, 8, 11, 12, 14; NаОН — 2, 3, 7, 9, 10, 13, 14, 15.

2.     КОНКУРС ДОПИТЛИВИХ

Розповісти цікаву бувальщину або легенду про речовину (по одному учаснику від кожної команди).

Розповідь учасника від першої команди

 Допомогла кішка

У 1811 р., коли французька армія поставила на коліна майже всю Європу, імператор Наполеон Бонапарт готував напад на Росію. Для нової військо­вої авантюри був потрібний порох, багато пороху…

Шлях до заморської селітри був відрізаний бри­танськими флотами, кораблі яких дні й ночі чату­вали біля французьких берегів. Саме через це фран­цузи налагодили виробництво калійної селітри, для одержання якої був потрібний поташ К₂СО₃. Його вимивали з попелу морських водоростей.

Поташ і селітру одержував і аптекар Куртуа. Якось зачиняючи свою аптеку, він вирішив вигнати на двір кішку. Налякана кішка плигнула з полиці й ненароком перекинула склянку з концентрова­ною сульфатною кислотою. Склянка впала, розби­лася, і кислота пролилася на попіл з водоростей. Вражений аптекар відразу помітив фіалковий дим. Це був ще не відомий на той час вільний йод…

Розповідь учасника від команди суперників

 «Погана» руда

Це сталося 1930 р. Молодий інженер Каржавін побував тоді в гірничому музеї однієї з уральських копалень і оглянув колекцію мінералів. На щастя, його питальний погляд спинився на зразку, під яким стояв напис «Погана залізна руда» з умістом заліза 21 %.

Нічим особливим ця руда не відрізнялася, та око досвідченого інженера помітило разючу схожість зразка з чужоземними бокситами. Каржавін випро­сив його і зробив ретельний аналіз. З’ясувалося, що ця так звана «погана залізна руда» — чудова алюмінієва руда. У регіоні, звідки походив зразок руди, виявили багатющі поклади бокситів. Саме з нього уральські й сибірські літакобудівники кували для фронту гріз­ну зброю в роки Великої Вітчизняної війни.

3.     КОНКУРС КАПІТАНІВ

Капітани ставлять один одному запитання і да­ють відповідь на них (по два запитання).

1.     Чим пояснити, що в мінералах земної кори пе­реважає Fе(ІІІ), а в місячних породах міститься винятково Fе(ІІ)?

Відповідь. У земній корі більше поширений Fе(ІП), а в місячних породах і ґрунті міститься майже ви­нятково Fе(ІІ). Це пояснюється відсутністю газо­подібного кисню й водяної пари на Місяці.

2.     Чому мідні речі у вологому повітрі покривають­ся зеленим нальотом, а в сухому — чорніють?
Відповідь. У сухому повітрі мідні речі чорніють,бо покриваються шаром чорного купрум(ІІ)оксиду й купрум(І) сульфіду:

2Сu + О₂=2СuО

                 4Сu + О₂ + 2Н₂S = 2Сu₂S + 2Н₂О

У вологому повітрі в присутності вуглекислого та сірчистого газів мідь зеленіє завдяки утворен­ню зелених гідроксокарбонату й гідроксосульфату купруму(П):

2Сu + О₂ + Н₂О + СО₂ = [Сu(ОН)]₂ СО₃

4Сu + ЗО₂ +ЗН₂О + 2SО₂ = 2[СuОН)]₂SО₄

3.  Що таке «сухозлітка»?

Відповідь. Сухозлітка — це кристалічний ди­сульфід олова SnS₂золотистого кольору. Міс­титься в складі фарб для дерев’яних, гіпсових та інших виробів.

4.  Коли не зсідається кров?

Відповідь. Кров, позбавлена катіонів Кальцію, не зсідається на повітрі. Якби в ній не було кальцію, то від найменшої подряпини організм загинув би від повної втрати крові.

4.    ЕКОЛОГІЧНИЙ КОНКУРС «ЩО Б ЦЕ МОГЛО

БУТИ?»

Демонструють міні-плакати на екологічну тему, сюжет яких потрібно пояснити.

5.    ГРА «РИБОЛОВЛЯ»

Потрібно наловити риби. Хто більше наловить, тому більше балів. За кожну рибину потрібно від­повісти на запитання.

Запитання й тести

1.Коли та хто відкрив періодичний закон?

2.Що вивчає предмет хімія?

3.Чи можуть у складі кислотного залишку місти­тися атоми металів?

4.Яку кислоту містить шлунковий сік?

5.Як називаються речовини, які містять у своємускладі гідроксогрупи?

6.Якими способами можна розподілити суміш цукру з піском?

7.Заквашування капусти — це фізичне чи хіміч­не явище? Чому?

8.Як зміниться маса мідних ошурок, якщо їх про­жарити у відкритій посудині? Чому?

9. У кислому середовищі метиловий оранжевий забарвлюється у…

10.Реакція обміну називається реакцією…

11.Лакмус у кислому середовищі…

12.Кислота, що відповідає сульфур(VІ) оксиду…

13.Реакцією розкладу називають реакцію…

14.Валентність групи —ОН у гідроксидах…

ВІКТОРИНА ДЛЯ ВБОЛІВАЛЬНИКІВ

1.Що таке «платинова чернь»?
(Платинова чернь — розпорошена платина чорного кольору)

2.З якого металу можна виготовляти ядерні кулі?
(Ядерні кулі можна виготовляти із «синте­тичного» металу каліфорнію, критична масаякого становить близько 1,5 г)

3.Від чого синіє волосся?

(Кобальт — один з найнеобхідніших мікроеле­ментів. Та коли його до організму потрапляє більше ніж треба, може статися отруєння.Над­лишок кобальту змінює забарвлення волосся — воно набуває блакитного або синього відтінку)

4.     Скільки кисню споживає літак, що летить трансатлантичним рейсом?

(Літак, що летить трансатлантичним рей­сом, залежно від роботи двигуна та режиму його роботи використовує 50-100 т кисню)

5.Який окисник і відновник найсильніший?
(Електричний струм  —  найсильніший від­новник (на катоді) і одночасно найсильніший окисник (на аноді))

6.Який хімічний елемент О. Є. Ферсман назвав «елементом життя і мислення»?

(Фосфор — елемент життя і мислення)

7.Як Д. І. Менделєєв назвав свій закон?
(Періодичний закон)

8.Яким елементом утворена проста речовина, що застосовують у виробництві сірників, гуми,
чорного пороху? (Сульфур)

6. Конкурс «Чорна скринька»

У скриньці захована невідома речовина (кухон­на сіль, сода, цукор — будь-яка!). Потрібно від­гадати, яка речовина лежить у шухляді. Учас­ники ставлять питання, а ведучий дає відповідь «так» чи «ні». Чим менше питань буде постав­лено, тим швидше буде відгадано речовину, тим більше балів отримає команда.

ІІІ.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Члени команд одержали домашнє завдання: підготувати й продемонструвати під час гри ціка­ві досліди. Запрошуємо команди провести досліди й розповісти про них.

(Демонстрація дослідів членами команд)

IV. ПІДСУМКИ. Слово журі.

 

 

Позакласний захід з хімії для учнів «Найрозумніший»

Позакласний захід з хімії для учнів «Найрозумніший» Вступне слово ведучого Ведучий знайомиться з учасниками (12 учнів 8—9 класів) та ставить кож­ному питання: «Що саме приваблює тебе у вивченні хімії?» Раунд І На екрані з’являються по черзі 18 пи­тань із чотирма варіантами відпо­відей. Кожен з учнів вибирає один правильний варіант та відмічає його у бланку відповідей. На розв’язання кожного запитання учням дається 30 с. Після цього бланки відповідей збирають та підраховують правильні відповіді. Шість учнів, які правиль­но відповіли на максимальну кіль­кість запитань, проходять у наступ­ний раунд. Питання 1. Позначте число електронів, які можуть міститися на 7-підрівні електронної оболонки атомів: а)     2; б)     3; в)     6; г).    8. 2. Позначте речовину, що не роз­чинна у воді: а)     калій бромід; б)     аргентум нітрат; в)     кальцій фосфат; г)     натрій сульфат. 3. Укажіть речовини, унаслідок узаємодії яких виділяється осад: а)     купрум(ІІ) гідроксид і натрій гід­роксид; б)     аргентум нітрат і натрій хлорид; в)     кальцій карбонат і оцтова кислота; г)     натрій хлорид і калій нітрат. 4. Укажіть йони, що мають електрон­ну конфігурацію 1s 2 2s 2 2р 6: а)     Lі+ та СІ-; б)     К+ та F-; в)     Na+ та Сl-; г)     Na+ та F- 5.Обчисліть та позначте ступінь окиснення Сульфуру в алюміній сульфаті         Аl 2 (SО4)3,: а)     -2; б)     +6; в)     +4; г)     +3. 6.     Укажіть, у яких масових співвід­ношеннях необхідно змішати на­трій хлорид і воду, щоб отримати розчин із масовою часткою солі 10%: а)     1: 100; б)     1 : 10; в)     1:9; г)       10:100. 7.Укажіть, у разі якого ядерно­го процесу виділяється альфа-частинка: а)     111Рd  —  111Аg; б)     185Оs  —185Іг; в)     216Аt  _— 212 Ві; г)     62Си — 62Ni 8. Укажіть схему, що відповідає пе­ретворенню Мg° —> Мg +2 а) 1s22s22p63s2+2е -> 1s22s22p6 ; б) 1s22s22p6 – 2е -> 1s22s22p4         ; в) 1s22s22p63s2+4е -> 1s22s22p63s23p6; г) 1s22s22p63s2 – 2е -> 1s22s22p6 9. Укажіть речовини, унаслідок взаємодії яких утворюється бурий газ: а) нітроген(ІІ) і кисень; б) натрій карбонат і сульфатна кис­лота; в) кальцій силікат і нітратна кис­лота г) нітратна кислота й вода. 10. Обчисліть та позначте ступінь окиснення Сульфуру у формулі піриту FeS2: а) -1; . б) -2; в)     +2; г)     +4. 11.   Позначте визначення, що роз­криває поняття ізотоп: а) різновиди атомів елементів, що мають однакову масу; б) різновиди простої речовини, що мають різний склад або будову; в) різновиди атомів елемента, що мають однаковий заряд ядра, але різну масу; г)різновиди складної речовини, що мають однаковий склад, але різ­ну будову. 12. У водному розчині якої солі луж­не середовище? а)     Алюміній хлориду; б)     калій карбонату; в)     барій сульфату; г)     магній нітрату. 13.Позначте особливість утворення ковалентного зв’язку за донорно-акцепторним механізмом: а) диполі сусідніх молекул притягу­ються; б) усуспільнені електрони рухають­ся в електронному просторі; в) кожен атом надає по одному електрону в спільне користування; г) один атом надає електрону пару в спільне користування. 14.    Позначте продукт взаємодії сульфур(ІУ) оксиду з надлиш­ком калій гідроксиду: а)     калій сульфіт; б)     калій гідрогенсульфіт; в)     калій сульфат; г)     калій сульфід. 15.   Розчин мідного купоросу нали­ли в оцинковане відро. Позначте причину, що зумовлює утворен­ня рихлого осаду на стінках відра та поступову зміну кольору роз­ чину: а)     відновлення міді; . б)     відновлення цинку; в)     наявність домішок у цинку; г)     наявність домішок у розчині мід­ного купоросу. 16.   Карбон(ІУ) оксид реагує з обома речовинами такої групи: а)     вода та кальцій оксид; б)     кисень і сульфур(ІУ) оксид; в)     калій сульфат і натрій гідроксид; г)     фосфатна кислота і водень. 17.   Розчин натрій гідроксиду взає­модіє з кожною речовиною, вка­заною в ряді: а)     силіцій оксид, натрій сульфат, хлор, алюміній гідроксид; б)     ферум(ІІ) оксид, мідь, сульфатна кислота, алюміній гідроксид; в)     силіцій.оксид, алюміній, хлоридна кислота, цинк гідроксид; г)     ферум(ІІ) оксид, мідь, амоніак, цинк гідроксид. 18.   Як змінюються властивості гід­роксидів, що утворені металами головної підгрупи II групи, у разі збільшення заряду ядра атомів? а)     Луг —> нерозчинна основа —> ам­фотерний гідроксид: б)     амфотерний гідроксид —» нероз­чинна основа -» луг; в)     кислота —» амфотерний гідро­ксид —> луг; г)     основа —»амфотерний гідроксид  —» кислота. Якщо за результатами наведе­них 18 питань виникають спірні запитання, учні, які правильно відпо­віли на однакову кількість запитань, відповідають на додаткове питання. Після цього перевіряють відповіді й виключають учнів, які відповіли неправильно. Продовжують стави­ти додаткові питання, поки не на­беруть необхідну кількість учнів для 11 раунду.   Додаткові питання 1.У водному розчині за ступенями дисоціюють: а)     КОН; б)     СиСl2; в)     Са(ОН)2;  г)Na 2SО4. 2.     Нафталін є легкоплавкою криста­ лічною речовиною, тому що має кристалічну гратку: а)     молекулярну;  б)          йонну;  в)   металеву  г)         атомну. 3.     Число простих речовин у ряді: озон, Нітроген, глюкоза, хлоро­водень, Сульфур, кальцій карбід, графіт — дорівнює: а)     1;   б)          2;’   в)         3;   г) 4. 4.     Найбільшу електронегативність серед елементів VА групи має: а)     Фосфор;   б)Стибій;    в)Нітроген;         г)        Арсен. 5. Стан електрона в атомі характе­ризує: а)     енергія; б)     швидкість; в)     напрям руху; г)     положення у просторі. Раунд II Ведучий пояснює учням, що, перш ніж почати II раунд, треба провес­ти жеребкування для встановлення черговості вибору учнями тем для відповідей. Для цього якомога швидше треба скласти з назви запропонованого хі­мічного елемента назву іншого еле­мента. Хто виконує це завдання, пі­діймає руку й таким чином виборює право вибирати тему з більшої кіль­кості варіантів. Слово: ПРОТАКТИНІЙ. Можливі варіанти: Титан, Торій, На­трій, Актиній, Криптон. Після встановлення черговості участі у другому раунді учням пропонують таблицю з темами. Кожен учасник у встановленому порядку спочатку вибирає одну тему та відповідає на поставлені питання протягом однієї хвилини. Питання з’являються на екрані та проговорюються ведучим. Учасник одержує кількість балів, що дорівнює правильним відповідям, які він надав за хвилину. Після того як усі шість учнів дадуть відповіді на обрану тему, оголошують турнірну таблицю і знову пропонують учасни­кам обирати наступну тему. За загалmними результатами будують турнір­ну таблицю та обирають трьох учас­ників з найбільшою кількістю балів, які стають фіналістами гри та продовжують змагання у фіналі.   Питання Тема. Основні поняття, закони й закономірності в хімії Який закон застосовується для розстановки коефіцієнтів у рів­няннях реакцій? (Закон збере­ження маси речовин) Назвіть формулу, за якою мож­на обчислити кількість речовини, знаючи масу. Як називається маса одного моль речовини? (Молярна маса) Яким є рух молекул у твердому стані речовини? (Коливальний) Найменша частинка речовини,що зберігає її хімічні властивос­ті. (Молекула) Вид атомів з однаковим зарядом ядра  (Елемент) Назвіть прізвище вченого, начесть якого названо число части­нок, що міститься в 1 моль будьякої речовини. (Авогадро) 8. Назвіть об’єм 1 моль речовини в газуватому стані за нормальних умов. (22,4) 9. Назвіть прізвище вченого, який відкрив закон об’ємних співвід­ношень. (Авогадро) 10. В 1 л амоніаку чи нітроген (І) оксиду міститься більше число атомів? (Однакова кількість) 11. Назвіть формулу відносної густини газу за повітрям. 12. Яким способом можна розділити суміш води та спирту? (Дистиля­ція) 13. До яких сумішей належить суміш води та глини? (Неоднорідні) 14. Укажіть одиниці вимірювання кількості речовини. (Моль) 15. Величина, що вказує у скіль­ки разів маса атома більша за 1/12 маси атома Карбону. (Від­носна атомна маса) 16. Частинка, яка під час хімічних реакцій не змінюється. (Атом) 17. Речовини, що прискорюють хі­мічну реакцію. (Каталізатори) 18. Негативно заряджений йон. (Аніон) 19. Чому дорівнює стала Авогадро? (6,02-1023) 20. Що показує ступінь електролі­тичної дисоціації? (Наскільки повно електроліт розпадається в розчині на йони) Тема. Хімічні елементи Назва якого хімічного елемента не відповідає його ролі в приро­ді? (Нітроген) Назва якого хімічного елемен­та співпадає з назвою соснового лісу? (Бор) 3. На який хімічний елемент багата морська капуста ламінарія? (Іод) 4. Який елемент (метал) може хворі­ти на чуму? (Станум — «олов’яна чума») 5. Назва якого хімічного елемента в перекладі з грецької означає фі­олетовий? (Іод) 6. Назва якого хімічного елемен­та в перекладі з грецької означає сморід? (Бром) 7. Сполукою якого хімічного еле­мента було отруєно Наполеона? (Арсеном) 8. Який елемент був названий за кольором його парів? (Хлор, що означає «зелений») 9. Назва якого хімічного елемен­та стверджує, що він «народжує воду»? (Гідроген) 10. Нестача якого хімічного елемен­та призводить до карієсу? (Каль­цію) 11. Який елемент (метал) виявляє бактерицидні  властивості? (Аргентум) 12.Назва якого хімічного елемен­та означає «носій світла»? (Фосфор) 13. Які хімічні елементи найбільш поширені в космосі? (Гелій та Гідроген)   14. Який метал можна запалити хо­лодною водою? (Калій) 15.Нестача якого хімічного елемен­та призводить в організмі люди­ни до недокрів’я? (Ферум) 16. Елемент — «сонце». (Гелій) 17. Перший метал, що є представни­ком групи лужних металів. (Лі­тій) 18. Наявність якого хімічного еле­мента в крові призводить до її зсідання? (Кальцію) 19. Хімічний елемент, який назива­ють царем живої природи.(Кар­бон) 20. Назва якого хімічного елемен­та стверджує, що він «народжує кислоту»? (Оксиген) Тема. Секрет (Вода) Яка грецька назва води? (Гідро) Яка латинська назва води? (Аква) Ким було встановлено справжній склад води як складної речови­ни? (Англійським ученим Кавендішем) За якої температури густина води найбільша? (4 °С) Чому в чайнику утворюється на­кип? (Відкладаються солі Магнію та Кальцію) У яких випадках гази добре роз­чиняються у воді? (Якщо вони ре­агують з нею) Як змінюється об’єм води внаслі­док замерзання? (Збільшується) Скільки води в людському орга­нізмі? (Близько 65 %) 9. Коли речовини, приєднавши воду, залишаються у твердому стані, вони називаються… (Кристалогідратами) 10.   Яку воду називають важкою? (Дейтерієву) 11.В яких агрегатних станах трапля­ється вода? (Твердому, газоподіб­ному, рідкому) 12. Чому дорівнює молекулярна маса води? (18) 13. Чи розчиняється скло у воді? 14. Які два типи зв’язку характерні для води? (Ковалентний полярний і водневий) 15. Реакція йонного обміну речови­ни з водою називається… (Гідро­лізом) 16. Які метали не тонуть у воді? (Лужні, лужноземельні) 17. Що відбувається в разі розчи­нення твердої речовини у воді (Руйнування кристалічної ґратки, електролітична дисоціація) 18. Що таке гідратація молекул? (Зв’язування молекул води з час­точками розчиненої речовини) 19. Які оксиди розчиняються у воді? (Кислотні, крім силіцій оксиду, та оксиди лужних, лужноземельних металів) 20. Що таке твердість води? Тема. Метали 1. Який метал трапляється в електричній лампі? (Вольфрам) 2. Метал, який міститься в батарей­ці. (Цинк) 3. Єдиний рідкий метал. (Ртуть) 4. Алюміній, залишений на пові­трі, вкривається оксидною плівкою. Який оксид утворюється при цьому? (Амфотерний) 5. У цистернах з якого металу збері­гають та перевозять концентро­вану сульфатну кислоту? (Залізо) 6. Чому дорівнює відносна атомна маса Феруму? (56) 7. Чи змінюється ступінь окиснення Кальцію під час горіння його в кисні? (Так) 8. Якого кольору стає полум’я в присутності катіонів Натрію? (Жовтого) 9. Назвіть найактивніший з мета­лів. (Францій) 10.Металічний елемент, який надає крові черво­ного кольору. (Ферум) 11.Який ступінь окиснення мають лужноземельні метали? (+2) 12.Металічний елемент, який надає зеленого ко­льору листкам. (Магній) 13.Тип хімічного зв’язку в металах. (Металевий) 14.Назвіть номер групи періодичної системи, до якої входять лужні метали. (І) 15.Назвіть хімічну формулу спо­луки, що утворюється внаслі­док взаємодії літію з киснем? (Li2О) 16.Форма орбіталей валентних елек­тронів атома Берилію. (Сфера) 17.Назвіть метал, що не розчиняєть­ся в концентрованій сульфатній кислоті. (Золото) 18.Які найважливіші природні спо­луки Кальцію ви знаєте? (Вапняк та мармур) 19.З якими металами не буде вза­ємодіяти хлоридна кислота? 20. Які метали не горять у кисні? (Золото, срібло та платина) Тема. Солі Яка сіль утвориться під час вза­ємодії 3 моль сульфатної кисло­ти з 2 моль алюміній гідроксиду? (Середня) Якою ознакою супроводжується взаємодія між розчинами натрій карбонату та хлоридної кислоти?  (Виділення газу) 3. Що спостерігається в разі дода­вання до розчину натрій сульфату розчину барій хлориду? (Утво­рюється білий осад) 4. Унаслідок взаємодії яких оксидів утворюється сіль натрій карбона­ту? (Na2О та СО2) 5. До якого типу реакцій належать реакції між солями й металами? (Заміщення) 6. Назвіть формулу солі магній фос­фат. 7. Назвіть загальну формулу со­лей. 8. За яким принципом метали ре­агують із солями? (У ряду напруг метал повинен стояти попереду металу, який складає сіль) 9. В якому випадку відбувається термічний розклад солей? 10.Яка сіль буде утворюватись вна­слідок взаємодії заліза з хлором? (FеСІ3) 11.Яка сіль буде утворюватись уна­слідок взаємодії заліза з хлоридною кислотою? (FеСІ2) 12.За яких умов солі будуть реагу­вати з кислотами? (Кислота по­винна бути сильніша кислотного залишку) 13.За яких умов солі будуть реагува­ти із солями? (За двох умов: обидві мають бути розчинні у воді, а одна із солей, продуктів реакції буде утворювати осад) 14.Які солі утворені лише неметалічними елементами? (Амоніакові) 15.За яких умов солі будуть реагува­ти з лугами? (Якщо утворюється осад) 16.Яку назву буде  мати сіль Fе(ОН) 2С1? (Ферум дигідроксохлорид) 17.Яку  назву  буде  мати  сіль СаНРО4? (Кальцій гідрогенфосфат) 18.Складні речовини, що склада­ються з катіона металічного елемента й аніона кислотного залишку, називають­ся… (Солі) 19.Назвіть сіль за формулою Мg(Н 2РО4). (Магній дигідрогенфосфат) 20.Назвіть формулу, питної соди. (NaHCO3) Тема. Оксиди Які типи, оксидів вам відомі? (Основні, кислотні, амфотерні) Як змінюються хімічні власти­вості оксидів Мангану в ряді: МпО, МпО2, Мп 2О7? Які оксиди розчиняються у воді з утворенням кислоти? (Кис­лотні) Оксиди яких металів розчиня­ються у воді з утворенням лугів? (Лужних) Яка речовина утворюється вна­слідок взаємодії силіцій(ІV) оксиду з водою? (Не взаємодіє) На які дві групи поділяються всі оксиди? (Солетворні та несолетворні) Які речовини утворюються вна­слідок взаємодії основних окси­дів з кислотами? (Сіль та вода) Які оксиди будуть реагувати з лу­гами? (Кислотні) 9. Що означає слово ангідрид? (Зне­воднений) 10.   Який оксид унаслідок взаємо­дії з водою утворює дві кислоти? (NО2) 11.   Який оксид у твердому стані називають сухим льодом? (СО2) 12. Які оксиди можна віднести до йонних речовин? (Основні й ам­фотерні) 13. Який оксид можна назвати «негашеним вапном»? (СаО) 14. Назвіть загальну формулу оксидів. (R nОm) 15. Яким реактив є якісним на кар6он(ІV) оксид? (Кальцій гід­роксид) 16. Які оксиди будуть реагувати з кислотами? (Основні) 17. Які оксиди будуть реагувати і з кислотами і з основами? (Ам­фотерні) 18. Який оксид є найпоширенішим оксидом в атмосфері й гідросфе­рі? (Вода) 19. Який оксид є найпоширенішим оксидом у літосфері? (Силіцій(ІV) оксид) 20. Сполука, утворена двома хіміч­ними елементами, одним з яких є Оксиген, називається… (Окси­дом) 21.Оксиди, що відповідають осно­вам, називаються… (Основними)     Тема. Основи Сполука, що складається з ка­тіонів металічного елемента й гідроксид-аніонів, називаєть­ся… (Основою) Назвіть загальну формулу основ. (М(ОН)n) На які групи поділяються осно­ви? (На розчинні та нерозчинні у воді) Як називають розчинні у воді основи? (Луги) Які основи розкладаються під час нагрівання? (Нерозчинні у воді) У присутності яких йонів зміню­ється забарвлення розчину фе­нолфталеїну? (Гідроксид-іонів) Які основи здатні утворювати основні солі? (В яких є дві чи біль­ше гідроксильних груп) Яке молоко в хімії не можна пити? (Гашене вапно) Як називається реакція між осно­вою й кислотою? (Нейтраліза­ції) Яку молярну масу має їдкий натр? (40) Назвіть формулу основи, яка складається тільки з неметалів (NН 4ОН) Що утворюється внаслідок взаємодії лугу з кислотним оксидом? (Сіль та вода) До якого типу реакцій відносять взаємодію лугу з кислотами? (Об­міну) За яких умов луги будуть реагува­ти із солями? (Якщо утворюється осад) Обчисліть масу 0,5 моль натрій гідроксиду  (20) До яких основ належить алюмі­ній гідроксид? (Амфотерних) Як можна розпізнати білі порош­ки гідроксидів Магнію та Цин­ку, використавши відмінності в їх хімічних властивостях? (Реакція з лугом) Як змінюються хімічні влас­тивості гідроксидів Мангану в ряді: Мл(ОН) 7,   Мп(ОН)4,    Мп(ОН)2 19. Яким способом можна одержати луги? (Реакція металу з водою, основного оксиду з водою, розчин­ною сіллю та іншим лугом) 20. Яким способом можна одержа­ти нерозчинні основи? (Реакцією обміну між сіллю та лугом у роз­чині) 21. Як визначити кислотність основ? (За кількістю гідроксильних груп) Тема. Кислоти Як визначити основність кисло­ти? (Індексом Гідрогену) Як визначити валентність кис­ лотного залишку? (Індексом Гід­рогену) З якої кислоти можна утворити кислу сіль? (Багатоосновної) Чим обумовлені загальні власти­вості кислот? (Катіонами Гідроге­ну) Як називається реакція між кис­лотою та основою? (Нейтралізації) Дано оксид Р2О5. Яку кислоту він утворює? (Ортофосфатну або метафосфатну) Назвіть молярну масу сульфатної кислоти. (98) На які дві групи поділяються кис­лоти за наявністю або відсутніс­тю атомів Оксигену? (Оксигеновмісні та безоксигенові) Яке закінчення мають назви солей безоксигенових кислот? (-ид) Назвіть загальну формулу без­оксигенових кислот  (НnЕ) Назвіть загальну формулу оксигеновмісних кислот  (Н mЕОn) За кількістю атомів Гідрогену в молекулі кислоти поділяють­ся на… (Одноосновні, двохосновні, трьохосновні) За хімічною активністю кислоти поділяють на… (Сильні, середньої сили, слабкі) Обчисліть масу 0,5 моль сульфат­ної кислоти. (49) Існують дві оксигеновмісні кис­лоти з однаковими значення­ми молярних мас 98т/моль. На­звіть ці кислоти. (Ортофосфатна, сульфатна) 16.Назвіть якісну реакцію на суль­фат-іон?  (Йон Барію). 17. Назвіть якісну реакцію на хлоридіон? (Аргентум нітрат) 18. Яку будову — молекулярну чи немолекулярну — мають кислоти? (Молекулярну) 19. За яких умов реагують усі без­оксигенові кислоти та сульфат­на кислота в розбавленому роз­чині з металами? (Метали в ряду активності металів мають сто­яти до Гідрогену) 20. Які оксиди будуть реагувати з кислотами? (Основні) 21. За яких умов кислоти реагують із солями? (1. Продукт реакції  —сіль або кислота — випадає в осад. 2.  Кислота — продукт, є леткою чи походить від газу вашої сполуки. 3. Кислота, що вступає в реакцію, є сильною) Тема. Періодична система хіміч­них елементів і будова атома Як змінюються основні властивості в періодах? (Зменшуються) Як змінюються кислотні власти­вості в групах? (Збільшуються зни­зу вгору) Скільки електронів та протонів має йон Натрію? ( 11 протонів і 10 електронів) У якому стані — нормальному чи збудженому — знаходяться атоми Сульфуру в молекулі сульфатної кислоти? (У збудженому) Який з елементів — С чи О — має більшу енергію спорідненості до електрона? (Оксиген) 6. Який з елементів — Nа чи Аl — має більшу енергію йонізації? (Аl) 7. Укажіть число протонів, електронів, нейтронів у ато­мі елемента № 29 (Си), якщо М = 64. (Протонів — 29, електронів — 29, нейтронів — 35) 8. Назвіть загальну формулу оксидів для елементів ІVА групи. (ЕО2) 9. Чому дорівнює масове число атома? ( Числу нуклонів атома) 10. Атоми якого елемента мають електрону конфігурацію останнього шару …      4з 24р5? (Бром) 11. Атом якого елемента має на два електрони більше, ніж сульфід-іон? (Кальцій) 12. Чим відрізняються атоми ізотопів одного елемента? (Числом нейтронів) 13. Скільки електронів на зовнішньому енергетичному рів­ні має катіон Магнію? (10 електронів) 14. Скільки груп у періодичній системі хімічних елемен­тів? (8) 15. Назвіть малі періоди періодичної системи хімічних еле­ментів. (1, 2, 3) 16. Скільки електронів на  d-підрівні? (10) 17. Назвіть загальну формулу гідроксидів для елементів ІІА групи. (Е(ОН)2) 18. Який з елементів — N чи СІ — має більшу кількість електронів? (СІ) 19. Назвіть три ізотопи Гідрогену. (Дейтерій, Протій, Три­тій) 20. Назвіть загальну формулу водневих сполук для елемен­тів VА групи. (ЕН3)   Тема. Хімічний зв’язок і ступінь окиснення Умовний цілочисельний заряд атома в речовині нази­вають… (Ступенем окиснення елемента) Сума ступенів окиснення всіх атомів у кожній речовині дорівнює… (Нулю) Взаємодію між атомами, молекулами, йонами, завдяки якій частинки утримуються разом, називають… (Хіміч­ним зв’язком) Що називають йонним зв’язком? (Взаємодію між про­тилежно зарядженими йонами) Чи проводять електричний струм речовини атомної та молекулярної будови в будь-якому агрегатному стані? (Не проводять) Чи проводять електричний струм йонні речовини у твердому стані? (Не проводять) Чи проводять електричний струм йонні речовини в рід­ кому або розплавленому стані? (Проводять) Яку кристалічну гратку мають речовини з йонним зв’язком? (Йонну) Які речовини належать до йонних сполук? (Основні оксиди, луги, солі, а також інші бінарні сполуки типових металічних елементів) Зв’язок між атомами, зумовлений утворенням спільних електронних пар, називають… (Ковалентним зв’язком) Який зв’язок у металів? (Металічний) Між якими частинками реалізується ковалентнийзв’язок? (Між атомами неметалічних елементів) Якщо орбіталі неспарених електронів перекривають­ся на одній ділянці простору, утворюється зв’язок… (а-зв’язок) Якщо орбіталі неспарених електронів перекривають­ся на двох ділянках простору, утворюється зв’язок… (п-зв’язок) Як називається ковалентний зв’язок, утворений між атомами різних неметалів з різною електронегативністю? (Полярний) Як називається ковалентний зв’язок, утворений між атомами однакових неметалів з однаковою електронегативністю? (Неполярний) Властивість атома зміщувати до себе електронну пару, спільну з іншим атомом, називають… (Електронегативністю) Як змінюється електронегативність у періодах зліва на­ право? (Зростає) Як змінюється електронегативність у групах (головних підгрупах) знизу вгору? (Зростає) Які ступені окиснення мають металічні елементи у спо­луках? (Лише позитивні) Тема. Неметали (Оксиген та Гідроген) Тип хімічного зв’язку в молекулі кисню. (Ковалентний неполярний) Сполука Оксигену з Гідрогеном. (Вода) Газ, без кольору та запаху, найлегший. (Водень) Який газ можна зібрати в лабораторії у пробірку, пере­вернену догори дном? (Водень) Який ступінь окиснення має Гідроген у гідридах? (—1) Який ступінь окиснення має Оксиген у пероксидах?(-1) Який ступінь окиснення має Оксиген у сполуці з Флуором? (+2) Які речовини утворюються під час згоряння різних ре­човин у кисні? (Оксиди) Англійський хімік, який відкрив Оксиген. (Шеєле) Тип хімічної реакції, у результаті якої одержують Окси­ген. (Реакція розкладу) Завдяки якому процесу утворюється кисень у природі? (Фотосинтез) Укажіть тип хімічної реакції: S + O2 = SO2? (Реакція сполучення) Скільки кисню міститься в повітрі? (23 %) Який газ — водень чи кисень — горить? (Водень) Який газ — водень чи кисень — підтримує горіння? (Кисень) Як називається сполука, що не бере участі в реакції, але прискорює її перебіг? (Каталізатор) Які дві прості речовини утворює Оксиген? (Кисень та озон) 18. Тип хімічного зв’язку в молекулі водню. (Ковалентний неполярний) 19. Назвіть електронну будову атома Оксигену. (1s 22з 22р4) 20. Як визначити кисень? (Тліюча на повітрі скіпка в кисні яскраво спа­лахує)   . 21. У якій групі й у якому періоді розташований Оксиген? (VIгру­па, головна підгрупа, II період) 22. Назвіть ізотопи Гідрогену. (Про­тій, Дейтерій, Тритій) Тема. Розчини Як залежить розчинність речо­вин від збільшення чи зменшен­ня температури? (Збільшується та зменшується) Які розчини називають насиче­ними? (У яких речовина більше не розчиняється) Які розчини називають ненасиченими? (У яких речовина ще роз­чиняється) Які розчини називають перена­сиченими? . Які розчини називають концен­трованими? Які розчини називають розбав­леними? За якими ознаками класифіку­ють розчини? Речовини, водні розчини якихпроводять електричний струм, називають… (Електролітами) Речовини, водні розчини яких не проводять електричний струм, називають… (Неелектролітами) Що показує ступінь електролі­тичної дисоціації? (Наскільки повно електроліт розпадається в розчині на йони) Що називається електролітич­ною дисоціацією? (Розпад електроліта на йони під дією розчин­ника) Що таке кристалогідрат? (Це сіль, яка містить у твердому стані хі­мічно зв’язану воду) Реакції обміну в розчині за учас­ті йонів називаються реакціями… (Йонного обміну) За яких умов реакції йонного обміну перебігають до кінця? (1. Виділення газу. 2. Утворення осаду. 3. Утворення слабкого елек­троліту (води)) Що таке гідроліз? (Це реакція йонного обміну речовини з водою) Позначте йони,  що містяться в розчині літій сульфату? Укажіть ознаку якісної реакції на сульфат-іон? (Утворення бі­лого осаду) Укажіть, у яких масових спів­відношеннях необхідно змішати калій сульфат та воду, щоб отри­мати розчин з масовою часткоюсолі 20%? (7:4) Укажіть речовину; з допомогоюякої можна визначити хлорид-іон у розчині? (Аргентум нітрат) Які кислоти дисоціюють ступін­часто? (Багатоосновні) Фінал Для фіналу кожен із трьох учасни­ків готує одну з тем. Шість запитань кожної теми зашифровані червоним, жовтим та синім кольорами відпо­відно, запитання з області «Загальні знання з хімії» зашифровані срібним кольором. Учасникам на 1 хв показу­ють таблицю, де питання мають від­повідний колір. Потім усі ячейки ста­ють однакового кольору, й учасники мають напам’ять обирати ячейки зі своїми темами. Перш ніж розпочати фінальну гру, кожен з учасників по­винен одержати свій колір. Для цьо­го вони повинні написати як міні­мум три елементи, назва яких похо­дить від назви країни. Перший, хто це зробить, одержує червоний колір і відповідає першим, наступний учас­ник одержує синій колір і відповідає другим, останній — одержує жовтий колір та відповідає третім. Питання з області «Загальні знання з хімії» 1. Якщо вірити давнім історикам, то під час походу Олександра Македонського в Індію офіцери його армії не так часто хворіли на шлунково-кишкові захворюван­ня, як солдати, їжа й питво в них були однаковими, а ось метале­вий посуд — різним. З якого ди­вовижного металу був виготовле­ний офіцерський посуд? (Срібло) 2.З допомогою якої води можна ви­вести плями від фруктів? (Хлор­ної) 3. Як називається цінний газ, необ­хідний для зелених рослин? (Вуг­лекислий) 4. Яке молоко в хімії не можна пити; (Вапняне молоко) 5. Назвіть прізвище вченого, згідне з правилом якого, на одному підрівні електрони спочатку.займа­ють вільні орбіталі, а не утворю­ють електронні пари?(Хунд) 6. Назвіть прізвище вченого, який визначив, що наявність восьми електронів на зовнішній електрон­ній оболонці атомів або його йонів обумовлює їх хімічну стабільність? (Менделєєв) Запропоновані теми для фіналу: Михайло Ломоносов. Його вне­сок у розвиток хімії. Лауреати Нобелівської премії з хі­мії. Життя та діяльність Д. І. Менде­лєєва. НауковадіяльністьД.І. Менделє­єва.       Брейн-ринг з хімії на тему “СВІТЛО ВЕЛИКОГО ЗАКОНУ” Тема. Періодичний закон, періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва. Мета. — Навчальна: закріпити і розвинути знання учнів з питань, що стосуються періодичного закону, періодичної системи, розширити поняття про фізичний зміст періодичного закону, залежність властивостей елементів від періодичної зміни електронних структур атомів, перевірити рівень вміння використовувати набуті знання у нестандартних ситуаціях; —                    Розвиваюча: формувати в учнів пізнавальній інтерес і творче мислення, сприяти розвитку в учнів логічного мислення на основі аналізу причинно-наслідкових зв’язків; —                    Виховна: формувати в учнів новітній науковий світогляд, виховувати бережливе ставлення до природи. Методи: словесні (розповідь, бесіда, повідомлення); гра — змагання; наочні ілюстрування, демонстрування). Обладнання: періодична система хімічних елементів, показові речовини, необхідні для дослідів (, НС1 конц.), скляні палички, (NН4)2  сухий спирт, сірники, демонстраційний столик. Ведучий. Отже, якщо команди готові, то ми розпочнемо перший тур. Питання № 1. Який хімічний елемент V групи названий іменем героя давньогрецької міфології? (Тантал.) Питання № 2. Якби існував приз за активність, то атомам якого металу ви б його присвоїли? (Цезій.) Питання № 3. Назва якого хімічного елемента III групи співзвучна з прізвищем датського вченого, який створив теорію атома? (Бор). Питання № 4. Який хімічний елемент алхіміки зображали за допомогою вигнутої догори змії з відкритою пащею? (Арсен). Ведучий. Тепер дамо можливість нашому журі оцінити відповіді команд, а тим часом переглянемо кілька дослідів. Арбітр 1. На Менделєєвських “середах” часто велись суперечки про науку, мистецтво, літературу. Іноді для розрядки напруженої ситуації Д. І. Менделєєв показував цікаві досліди. Одного разу він оголосив, що збере у скляну банку цигарковий дим. Коли Ілля Рєпін закурив цигарку і випустив клубок диму, Менделєєв накрив скляною покришкою банку, що стояла на столі. Яким же було здивування присутніх, коли банка справді наповнилась димом! Менделєєв запропонував Рєпіну понюхати зібраний “цигарковий” дим. Той одразу ж закашлявся і схопив носову хустинку, бо вдихнув суміш аміаку, хлороводню і хлориду амонію. На підтвердження моїх слів учениця 9 класу добуде дим без вогню. Учениця виконує дослід: вмочивши одну скляну паличку у нашатирний спирт (NН4ОН), а іншу — в пробірку з конц. НС1 вона наближає їх, добуваючи дим. Два учні 9 класу виконують дослід “Чарівний вулкан” — на залізну пластинку гіркою насипають біхромат амонію (NН4)2 , яскраво оранжевого колюру, всередину ставлять шматочок сухого спирту і підпалюють. Арбітр 1. Прошу тишини! Що ви чуєте? (Шипіння, потріскування.) Так з шумом горить біхромат амонію, а що ви бачите? Виділення теплоти та енергії, полум’я оранжевого кольору, виділяється зелена речовина і пе­ретворюється на гірку, подібну на вулкан з кратером. Тому її називають “Чарівний вулкан”. Арбітр 2. А тепер нам потрібен один доброволець із залу. Ми виконаємо операцію без рани. Спочатку змажемо руку однією речовиною, подібною на йод, потім проведемо по руці тильною стороною ножа, змоченого іншою речовиною. І що ж ми бачимо? Залу показують руку — на руці криваво-червоний слід. А зараз протремо руку ватою, змоченою третьою речовиною — слід зникає. Ведуча. Дуже вдячні за чудові досліди, а тепер слово нашому журі, котре оголосить суму балів за перший тур. Продовжимо нашу гру. Питання № 5. Назва якого хімічного елемента походить від назви півострова? (Скандій.) Питання № 6. Які хімічні елементи названі на честь частин світу? (Європій, Америцій.) Питання № 7. Без допомоги періодичної системи відтворіть 7-му групу хімічних елементів. Питання № 8. (Арбітри роздають командам набір хімічних елементів та цифр.) З готових знаків відтворіть формулу найпоширенішого природного мінералу, що складається із атомів Са, С, О так, щоб її мали змогу бачити глядачі. Для цього ви можете вставати і перемішувати. (СаСО3) Ведуча. Цій формулі відповідає крейда, мармур. А тепер даємо командам відпочити. А щоб наші уболівальники не нудьгували, проведемо для них конкурс. Уболівальники можуть заробляти для улюблених команд додаткові бали. Тож при відповіді називаєте себе і команду, за яку уболіваєте. Розпочинаємо. Питання 1. Нестача якого елемента в організмі призводить до карієсу зубів? (Флуор.) Питання 2. Назвіть елемент, назва якого співпадає з назвою соснового лісу. (Бор.) Питання 3. Із назвою яких структурних елементів ядра клітини співзвучна назва хімічного елементу? (Хромосома — Хром.) Питання 4. Назва якої акваріумної рибки ідентична назві хімічного елемента? (Неон.) Питання 5. Яким хімічним елементом багата морська капуста — ламінарія? (Йод.) Питання 6. Сполукою якого елемента отруїли Наполеона? (Арсен.) Питання 7. Яка природна суміш газів складає земну атмосферу? (Повітря.) Питання 8. Назва якого хімічного елемента в перекладі з німецької означає “вовча піна”? (Вольфрам.) З кожної команди вибиріть по одному учаснику. Необхідно пройти сцену крок за кроком, називаючи хімічні елементи, не повторюючи попередніх. Журі слідкуватиме за ходом змагання. А зараз журі оголосить нам оцінки і загальні бали за даний конкурс. Журі оголошує бали і оцінки. Ведуча. Сподіваємось, що наші команди вже відпочили. Роз­починаємо III тур. Питання 9. Відкинувши перші 3 букви у назві хімічного елемента з ро­дини лантаноїдів, отримаєте назву сильної наркотичної речовини, що використовується у медицині як знеболюючий засіб. (Європій.) Питання 10. Елемент, проста речовина якого є основною складовою частиною найбільш поширеного в природі газоподібного розчину. (Нітроген.) Питання 11. Якщо вірити стародавньому історику, то під час походу Олександра Македонського в Індію офіцери його армії хворіли шлунково- кишковими захворюваннями рідше, ніж солдати. їжа і напої були однаковими, а металічний посуд — різним. З якого металу був цей чудо­дійний посуд? (Срібло.) Питання 12. Замінивши першу букву в назві металу І групи, отримаєте надмірно зволожену земельну ділянку. {Золото — болото.) Арбітр 1. У 1889 році, коли Менделєєв був у Лондоні, йому на знак подяки за видатні досягнення місцеві хіміки подарували ваги, одна шалька яких була зроблена із золота, а інша … З якого металу була зроблена? Який метал у 19 столітті прирівнювали до золота? Не повірите, але це був простий алюміній, тому що лише в 1825 році датський вчений Ганс Хрістіан Ерстур одержав цей метал. Ведуча. А зараз — капітанський конкурс. Просимо всіх інших учасників звільнити стіл. Арбітри роздадуть капітанам картки із завдан­нями, котрі ви мусите рішити. Тож до роботи. А тим часом журі оголосить нам результати попереднього конкурсу. (Журі оголошує результати 111 кон­курсу). Завдання на картках: Розставте коефіцієнти у реакціях і визначте умови їх проходження: Питання 13*. Мідний купорос = вода і купрум (II) сульфат; Питання 14*. Водень + Хлор = ? Питання 15*. Кальцинована сода = вода і натрій карбонат; Питання 16*. Флуор + Вода = ? Ведуча. Максимальний бал за конкурс капітанів — 4. А тепер 4 тур! Питання 17. Відкинувши першу букву від назви елемента з ряду актиноїдів, отримаєте українське чоловіче ім’я. (Кюрій — Юрій.) Питання 18. Назва якої найважливішої сполуки у рослин є співзвучною із назвою хімічного елемента? (Хлор — хлорофіл.) Питання 19. Метал — основа основ сучасної аерокосмічної династії, і Алюміній.) Питання 20. Який хімічний елемент утворює найтвердіший природний мінерал? (Карбон — алмаз.) Ведуча. Для підведення підсумків надаємо слово журі: Журі оголошує загальні результати конкурсу і нагороджує переможців призами і заохочувальними іменними грамотами. Ведуча. Дякуємо всім учасникам і вболівальникам за участь у на­шому хімічному Брейн-ринзі! ДО НАСТУПНИХ ЗУСТРІЧЕЙ!