Виховний захід з музичного мистецтва на тему “Українські вишиванки”

Виховний захід з музичного мистецтва для учнів

3 – 4 класів

Тема: Українські вишиванки

Підготувала:

Учитель музичного мистецтва в Харківській загальноосвітній школі №42 Фартушна Світлана Миколаївна

Мета: Ознайомити дітей з традиціями українського народу, а саме з вишиванкою, з музикою на цю тематику; розвивати в учнів допитливість, бажання вивчати та розвивати українські народні традиції, національну музику; виховувати любов, повагу до традицій власного народу.

Обладнання: зразки українських рушників, вишитих сорочок, різноманітних вишиванок; записи українських пісень – П.Майбо­рода, А.Малишко «Рідна мати моя», Д.Павличко, О.Білаш «Два кольори», І.Білик «Рушничок».

Хід заходу:

1. Розповідь учителя

Український рушник

Одного  чудового сонячного дня бабуся заходилася просушувати все, що було в скрині. Ганнуся й собі стала допомагати. А невдовзі все подвір’я було обвішане бабусиним добром. Спідниці, сорочки, килимки, скатертинки, серветки, а серед них – найяскравіші рушники. Багато рушників.

– Бабусю, де ви придбали так багато рушників? – запитала внучка.

– Не придбала, Ганнусю, а наткала i навишивала, – відповіла старенька.

– Бабусю, а розкажіть мені про рушничок, – попросила Ганна.

Бабуся лагідними очима дивиться на онуку i підходить до рушника. І ось вони вже сидять за столом, а бабуся розгортає складочки рушника. А на ньому розчервонілися маки, випнулося вгору золоте колосся, віддає теплом чорна матiнка-земля.

– То ж які кольори Ганнуся побачила на рушничку? (Червоний, жовтий і чорний.)

– Бабусю, а що означають всі ці квіти, візерунки?

– Це, дитино, моя радість, – показала бабуся на маки, – а ось – мій смуток, і бабуся вказала на чорні візерунки. Кожна господиня, виши­ваючи рушник, виливала на ньому свою радість i свій смуток. Червоний колір – то радість, а чорний – то печаль. Але в моєму рушникові, як бачиш, більше маків.

Потім онука просить бабусю розповісти, для чого людям руш­ники.

– Від сивої давнини i до наших днів у радості i в горі рушник був незамінною часткою нашого побуту. Ознакою охайності i працьовитості кожної жінки. Без рушника не обходилася жодна подія у людському житті. По всій Україні поширений звичай перев’язувати рушниками сватів у разі згоди дівчини на одруження. Кожна дівчина готувала собі заздалегідь весільні рушники. Під час шлюбу молоді ставали на весільний рушник. На Україні поширений звичай накривати руш­ником хліб на столі i підносити його дорогому гостеві також на рушнику.

– Для чого використовували рушники в народі?

А коли син вирушав з дому в далеку дорогу, мати дарувала йому рушник як оберіг від лиха i бажала, щоб рушничком йому слалася дорога в житті. Про це співається у відомій пісні Платона Майбо­роди на слова Андрія Малишка.

Звучить запис пісні

Рідна мати моя, ти ночей не доспала

І водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка

І зелені луги й солов’їні гаї.

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка

І засмучені очі хороші, блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю –

І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Заслухавшись такої цікавої розповіді, Ганнуся каже:

– Бабусю, а ви навчите i мене вишивати рушник?

– Обов’язково навчу. Адже рушник i нині прикрашає наш дім. Я тебе навчу вишивати i гладдю, i хрестиком.

– А це неважко? – не вгавала внучка.

– Запам’ятай, доню, у народі кажуть: «Ледачому завжди тяжко, а вмілому всяка робота легка».

Питання для осмислення почутого:

• Які відчуття у вас викликала дана розповідь і прослухана пісня?
• Що автор хотів передати нам у цій пісні? Чи відображає музика слова автора,  чи допомагає глибше розкрити зміст слів? Як саме?

–  Якими б кольорами ви вишили б свій рушник? Чому?

–  3 якою метою мати дарувала синові рушник, коли він вирушав у далеку дорогу?

–  Як ви розумієте прислів’я, пригадане бабусею «Ледачому завжди тяжко, а вмілому всяка робота легка»?

2. Бесіда за питаннями

– Ось ми дізналися про рушники-вишиванки. Подивіться, які вишивали рушнички. Показ зразків рушничків-вишиванок.

– А що вишивали ще, і зараз вишивають наші бабусі, матусі, дівчата? (Сорочки, серветки, жилетки, спідниці.)

– Так, особливо багато вишивали сорочки. Ось подивіться.

Показ зразків вишитих сорочок під пісню Дмитра Павличка на слова Олександра Білаша:

Як я малим збирався навесні

Піти у світ незнаними шляхами,

­Сорочку мати вишила мені

Червоними i чорними нитками.

Два кольори мої, два кольори,

Оба на полотні, в душі моїй оба.

Два кольори мої, два кольори:

Червоний - то любов, а чорний - то журба!

Робота над емоційним переживанням почутого та побаченого

− Розкажіть про свої переживання зараз.

− Опишіть свої враження від побаченого та почутого.

– А також вишивали серветки, одяг і навіть картини. Хтось з вас бачив вишиті картини?

Показ зразків серветок-вишиванок, вишитих картин.

– А в кого з вас бабусі чи мами вишивають? Що саме?

– А які ви знаєте пісні про рушники, вишиванки? Звідки ви про них дізналися? Хто вам їх заспівав?

3. Відгадування загадок

− Багато цікавого ми почули один від одного, поділилися своїми враженнями, переживаннями. Хочеться ще й кмітливістю поділитися. Я знаю, що ви полюбляєте відгадувати загадки. Чи не так?

– Відгадайте загадки:

***

Я блискуча, гостренька,

Маю вічко маленьке.

За собою несу

Довгу-довгу косу. (Голка.)

  *** 

Навесні – як вогник цвів,

Потім з квітки хатку звів.

В хаті виросло за літо

Сотні зерняточок-діток. (Мак.)

  ***

Усіх обшиваю,

А сама одягу не маю. (Голка.)

***

В кожнім колосі зерно

Світиться янтарно,

Бо трудились на селі

Люди всі ударно.

Наче сонце, на столі

Свіжа паляниця…

То на славу уродила

Золота … (пшениця).

 ***

І сухий, і мокрий,

І малий, і довгий.

Хто умивається,

З ним привітається. (Рушник.)

4. Ігри

а) Гра «Виший рушничок»

Опис гри: Кожному ряду дається довгий аркуш паперу.

Задача – намалювати свій малюнок, загорнути його, щоб не було видно наступному гравцеві. Наступний гравець виконує так само і передає далі.

Після того, як всі учні ряду домалюють, рушничок розгортається, і показується, який цікавий, смішний «вишили» рушник діти. Можна вибрати найкрасивіший, найцікавіший, найсмішніший, найоригінальніший рушники тощо.

б) Гра «Що зникло?»

Обладнання: сорочка-вишиванка, рушничок, жилетка, серветка, подушка-вишиванка, скринька.

Опис гри: Вчитель розкладає першій середній парті предмети:  сорочка-вишиванка, рушничок, жилетка, серветка, подушка-вишиванка, скринька.

Викликається один учень від однієї команди (ряду). Викликаний учень відвертається до дошки, а вчитель тим часом прибирає один з предметів.

Завдання гравця якомога швидше помітити, що саме зникло. Доки гравець думає весь клас рахує.

Так само виходять і гравці інших команд (рядів) по черзі.

Підсумки гри підбиваються як за правильністю обраного предмета, так і за швидкістю.

5. Спів

Знайомство з піснею І.Білик «Рушничок»

Розучування пісні.

Колективне виконання.

6. Підсумок

– Про що ви сьогодні дізналися?

– Що сподобалося? Що запам’яталося? Чому?

– То може хтось з вас теж захоче так вишивати? Тож попросіть своїх бабусь, матусь навчити вас. А також обов’язково дізнайтеся в них, чи знають вони пісні про вишиванки. Розучіть їх з ними. А ми з вами добре попрацювали, всі молодці!