Виховний захід "З Україною в серці"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

вчитель початкових класів

Бурик Любов Сергіївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема

«З Україною в серці!»

 

Мета.

Формувати у школярів ціннісне ставлення до Батьківщини, розвивати почуття гордості за славне минуле рідного народу, національної самосвідомості.

Розвивати дослідницькі та комунікативні навички, творчі здібності, активізувати пізнавальну діяльність учнів.

Виховувати почуття гордості за рідний край, шанобливе ставлення до загальнолюдських цінностей, прагнення примножувати здобутки українського народу.

 

Вступне слово

Ведуча        Добрий день Вам, люди добрі

Ми вітаєм щиро вас

Та запрошуєм ласкаво

На сято до нас

 

На свято з «З Україною в серці!»

 

Людина народжується і отримує у спадок найдорожче, що в неї є – Батьківщину. Її не обирають, вона, як мати – твоя доля.

Тому кожна людина найбільше любить той край, де народилась і живе. А передає свою любов до Вітчизни, як уміє, але чесно, гаряче, віддано.

 

Діти нашого класу мудрі, душевні, у своїх серденьках вони несуть любов до України і хочуть поділитися з іншими і вилити свої почуття у віршах, прозах, музиці, піснях

 

Пісня «Добрий день, матусю Україно».

Ведуча  Наша Україна – райська земля безмежних степів, неозорних ланів, прадавніх таємничих лісів. Це земля могутніх і славних предків, які залишили нам у спадок священні звичаї та прекрасні поетичні традиції, безцінні дари – слово і пісню.

 

У всіх людей одна святиня

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніше нам своя пустиня,

А ніж земний в чужині рай.

І любий всім – нам рідний край

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

Одна Батьківщини, і двох не буває.

Місця, де родилися завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває

Той долі не знайде в житті.

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть

У рідному краї і небо безкрає.

Потічки, неначебто струни, течуть.

І я припадаю до неї устами

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє, збідніє земля назавжди.

Ми українці – велика родина,

Мова і пісня її солов’їна.

Квітне в садочках червона калина.

Рідна земля для всіх нас Україна.

 

Пісня «Розкажу про Україну»

 

Ведуча Українська вишиванка – сімейний оберіг, символ, який пройшов крізь віки. Вона єднає українців по всьому світу і вшановується як святиня. Якою б не була в кожного з нас доля, як би не складалися обставини життя, нас поважатимуть діти, доки ми поважатимемо самих себе, доки ми пам’ятатимемо про своє коріння і шануватимемо наші традиції.

 

 

Коли розплющуємо очі, -

У кожного з нас багато доріг!

Щоб доля вірною дорогою водила,

Матуся вишиванку шила

На щастя її долю!

Ту сорочку

Носи, як мамин оберіг…

 

Свята сорочка вишивана –
Це оберіг і захист мій.
З любов’ю вишивала мама,
Як символ віри і надій.
Як символ звичаїв народних,
Як подарунок дорогий,
Лягав стібок один за одним:
Червоний, жовтий, голубий.

 

Червоний колір – то кохання,

Чорніє кольором рілля,

Жовтіє нива колосиста,

А синій – ріки і моря.

 

І на свободі, і в неволі

Свята сорочка кожну мить

Під час випробування долі

Від негараздів захистить.

Той зміст барвистих візерунків

В житті – основа всіх основ,

Символізує одночасно

Свободу, щастя і любов.

 

Ведуча Багатюща історія нашого народу. Героїчні сторінки в неї вписали запорожці – степові лицарі, оборонці української землі. Тож згадаємо козаків, які колись безкраїми степами вітром літали, шаблями ворогів змітали.

Козаки — це вільні люди! 

Козаки — безстрашні люди! 

Козаки — борці за волю, 

За народу щасливу долю! 

Козак —  чесна і сміливалюдина, 

Найдорожча йому — Батьківщина! 

Козак — слабому захисник, 

Цінити побратимство звик. 

Козак усім народам друг,

І лицарський у нього дух!

Козак – це той, хто за освіту

Хто прагне волі і блакиту.

Козак – любить свою мову,

Він завжди здержить своє слово!

 

Пісня «Козачата»

Я - українка! Живу в Україні,
На вільній, єдиній моїй Батьківщині,
Де все мені в радість: ліси і садки,
Озера й річки, і глибокі ставки,
Лани неосяжні, і гори, й долини,
Цвіт білосніжний у лузі калини.
В душі моїй солодко грає сопілка,
Бо я з України, бо я - українка!

 

Ведуча Обдарований музикальним слухом, наш народ тонко відчуває ритми, може створити різні музичні композиції

Виступ оркестру

Ведуча Україна – золота чарівна сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити любов до краю, де народились і живуть.

Моя Батьківщина – велика країна.

Весь Всесвіт для мене вона.

Найкраща у світі моя Україна.

У цілому світі одна.

 Я тут народився у добру годину,

Тут світ пізнавати учусь.

Люблю я всім серцем свою Україну!

І нею пишаюсь, горжусь.

 Моя Батьківщина – це злагода й мир,

Та небо бездонне й чудове.

Це пісня чарівна, що лине до зір,

Й дитинство моє світанкове.

Моя Батьківщина – ліси і поля.

Від них в нас і радість, і сила.

Це та найсвятіша і рідна земля,

Що кожного з нас народила.

 

Красивий, щедрий рідний край.

І мова наша солов’їна,

Люби, шануй, оберігай

Усе. що зветься Україна.

Українці люблять співати, але люблять і танцювати

 

Український танок

 

Земле моя, співуча Україно,

У вишиванці білій, у вінку.

Не раз пережила лиху годину

І не шукала доленьку легку.

На білім світі ти одна –єдина,

Святую землю я твою люблю,

Пишаюсь я, що родом з України,

Україно, земле рідна!

Земле сонячна і хлібна,

Ти на вік у нас одна.

Люблю тебе, моя Вітчизна мила,

Твої поля і небо голубе,

Бо ти дала мені малому крила,

Та як же не любить мені тебе.

Люблю тебе я, мила Україно!

І все зроблю, що ти завжди цвіла.

Я буду в школі вчитися старанно

Щоб мною ти пишатися змогла.

А зараз побачимо, як можуть активно відпочивати українці.

 

Гра «Веселий бубон»

 

Мій любий край - це Україна!

Це доля, це земля моя,

Моя ріднесенька країна,

В моєму серці ти одна.

Люблю твої я ночі і світанки.

Вечірнюю і вранішню зорю.

Люблю тебе, як матінку дитина

Ділю з тобою радість і біду.

Люблю твої ліси, струмки, джерельце.

І все, що є в моїм краю.

Тепло долонь і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю.

 

А також подаруємо всім посмішки.

 

Наша Україно! Ми твоя надія.

Ми твоє майбутнє й заповітні мрії.

Будемо зростати, будемо мужніти,

На твоїх просторах жити і трудитись.

Щоб завжди цвіла ти, вільна і єдина,

Синьоока ненько – рідна Україна!

 

Танок зі стрічками.

 

Свято закінчилось.

Бажаю всім здійснення всіх бажань, мрій, задумів.

Знайти справжнє людське щастя.

А для щастя треба зовсім небагато.

Сонце, зорі, небо і весела хата.

А у хаті рідні, друзі, мама й тато.

Щоб любов і радість там жила крилата

Щоб були стосунки в сім’ях добрі, щирі.

І зростали дітки в злагоді та мирі.