Виховний захід "Заходь у гості, щедра осінь!"

Дівчинка

Добрий день вам люди добрі!

Щиро прошу до господи!

Раді всіх ми вас вітати.

Здоров’я та добра бажати!

Хлопчик

Хай, добрі люди, вам щастя буде,

Хай буде доля на все роздолля.

А до того – літ пребагато

На добро і згоду.

Хлопчик

Сьогодні у нас свято, а яке  -                                                                    вам підкаже відгадка на мою загадку.

Невидимка ходить в гаї,

Всі дерева роздягає.

Дівчинка

Чарівна і неповторна осінь. Прохолодне повітря наповнюють незвичайні пахощі. Догорають яскравим полум’ям осінні квіти. Спокій і тиша навколо. І лише зрідка легенький вітерець пошурхотить листячком. Серце наповнюється неповторною музикою любові до всього світу…

Хлопчик

Настала осінь.

Холодом повіяло навкруг.

Все більш береться золотом

Зелений ліс та луг.

Від вітру коливаються

Пожовклі дерева,

А листя з них зривається

І пісеньку співа:
«Зриваємось ми зграями

З топольок та беріз.

Злітаємо, кружляємо

І падаємо вниз».

Вірш «Минає літо»

1 учень

Минає літо. Осінь вже бреде,

Лісів багрець торкнувся вересневий.

І пахне чебрецем, і листя де-не-де,

Кружляючи, лягає під дерева.

2 учень

Спить озеро, дрімає сон-трава,

Про що їй очерет шепоче тихо,

Де жолудь золотий додолу опада

І  ходить по гриби старенька лісничиха?

3 учень

Щось марить дуб, вклоняючись землі.

Ніхто того, мабуть не розуміє…

Ген потяглись у вирій журавлі,

Та глід в кущах, мов жар, полум’яніє.

4 учень

І музикою сповнюється ліс.

Як зашумлять осики стрункостволі,

Тоді чомусь і в серці мимоволі

Звучить мелодія, зворушлива до сліз.

Танок  «Осінь»

Осінь

Виходить Осінь

Добрий день, добрий час!

Рада, діти, бачить вас!

• Я – Осінь!

По землі простую швидко,

Кольори міняю.

І тепер на поле рідко

Сонце посилаю.

Щоб земля могла спочити

І набратись сили,

Бо ж вона пшеницю й жито

Для людей зростила.

Фруктів, овочів багато –

Усього доволі!

А тепер спочинок-свято

Буде в лісі, в полі…

А на землю дощик буде

Часто накрапати,

Щоб спочинок мали люди

І земелька-мати.

Щедрим золотом укрию

Гори і лісочки

І дощами гарно вмию

Всі поля й садочки.

Я води подоливаю

У ставки і в ріки.

Болота понапуваю

Менші і великі.

Хлопчик

Чудова  осінь! І така чарівна!

І золоті дерева всі стоять.

 І трішки сумно, якось ніби дивно.

Що всі листочки з дерева злетять.

Ліси й садочки стануть зовсім голі,

А золото під ноги упаде…

На землю сутінки спускаються поволі,

А золота не видно вже ніде.

Дівчинка

От небо знову стало волошкове:

Така краса і простір угорі!

А різнотрав’я ніжне і шовкове,

І так приємно восени мені.

Люблю я все: і ліс, і поле, й небо

І від краси аж серце завмира!

А пахощі які! Усе, як  треба,

Сумна і дивна осені пора…

Осінь

Я – Осінь. Пора надзвичайно чарівна.

У барвах казкових ліси і поля.

Я тут господиня, я Осінь – царівна.

В моїм володінні  земля.

Три  місяці маю собі на підмогу.

Це Вересень, Жовтень – мої трударі.

Листопад завершує нашу дорогу

І зменшує сонця вгорі.

Виходять Вересень, Жовтень і Листопад

Вересень

Я – Вересень!

Я до школи діток завжди закликаю,

А роботи в мене – непочатий край!

Я ворота в осінь першим відчиняю,

Ввечері тумани посилаю в край.

Звожу я картоплю, кавуни і дині,

Тож робота в полі і в саду кипить.

Все зібрати  люди встигнути повинні,

Восени не можна змарнувати й мить!

Я труджусь невпинно – і збираю, й сію,

І співаю славу вічну трударям,

Ще й дарую людям щастя і надію

Та тумани сиві роздаю полям,

Щоб укрити землю ніжною красою.

На добро умити всі земні плоди,

Напоїти чистою росою,

Все роздати людям із землі й води…

Дівчинка

Вересень ближче до літа, ніж до зими. Саме о цій порі року викидає рожево-бузкове суцвіття вічнозелений верес. Від вересу і назва цього місяця. Вереснем його називають і білоруси. А поляки – «вжеснем». У перекладі з литовської мови «місяць вересу», з латинської «місяць цвітіння вересу».

Хлопчик

У вересні Україна святкує:

• 14 – Семена
• 21 – Різдво Пресвятої Богородиці
• 27  –  Воздвиження Хреста Господнього

Кажуть:

1 учень

Посушливий вересень – пізня зима.

2учень

Вересень студений, але ситий.

3 учень

Садок у вересні, що кожух у січні.

4 учень

Який у вересня початок, такий буде і кінець

Дівчинка

У вересня щедра рука.

• Заходьте, - він з двору гука.

І  яблука трусить з гілок,

І сипле в портфелі сливок,

Солодкий зрива виноград –

І кожен із нас Вересню рад.

Бо щедра, ой щедра рука

У Вересня – садівника.

Жовтень

Я  -  Жовтень!

Ну, а в мене також є робіт багато:

Все зібрати в полі, у садках й гаю…

Щоб було що їсти в будень і у свято,

Й ще одну загадку маю я свою:

Все зачарувати – ось моя робота!

Фарбувати листя хочеться мені,

Щоб горіла всюди щира позолота

І палало листя в жовтому вогні.

Щоб краса довкілля серце звеселяла,

Від краси здавався неповторним світ.

Щоб запала в душу і не відпускала,

Ну а синь небесна кликала в політ…

Хлопчик

Назва місяця говорить сама за себе, адже в цей час усе в природі вбирається у жовтогарячий колір,  і стає так гарно, немов у казці. На сонечку все іскриться і блищить, мов золото. Стоять замріяні жовті клени, чарівні берізки, червоно-жовті вишні. Тому і назвали цей місяць жовтнем! І в цьому місяці є також багато свят. Найголовніше з них  - Покрова. Воно припадає на 14 жовтня. До цього дня треба було посіяти озимину і закінчити ще багато робіт. А ще казали: якою буде погода на Покрову, такою буде і зима. Якщо до цього дня не опало листя з вишень, то зима буде теплою.

Розкриємо секрети народної прикмети:

1 учень

Який жовтень, такий і березень.

2 учень

Жовтень ходить по краю та гонить птахів з гаю.

3 учень

Плаче жовтень холодними сльозами.

4 учень

Як жовтень студений, то і зима не буде тепла.

Дівчинка

Листя жовте та червоне

Легко з дерева злітає,

Мов метелик на долоні

З тихим шелестом сідає.

Пахне свіжістю й морозом

Килим з листя осокорів,

А на річці верболози

Зустрічають ранні зорі.

Сяють золотом берези,

Жовтень ним вінчає осінь,

Журавлиний клин мережить

Висоти холодну просінь.

Листопад

Я-Листопад! Дружу з вітрами

І золото з дерев трушу.

Іду з холодними дощами

Та землю листям вкрить спішу.

І звірів спати повкладаю

Тих, що для них харчів нема.

Я добрий, я про все подбаю

Не за горами вже зима.

Турбот у мене теж багато.

Йду по землі, щоб все зробить,

Щоб всім було життя, як свято,

Та щоб було земельці відпочить.

Тому щодня дощить, дощить.

То сіє дощик, то плющить…

І мокрим, сірим стало все.

А хмара знову дощ несе.

І рідко  сонечко сміється,

А з хмари знову дощик ллється.

І не сховатися ніде…

Та вже не дощ, а сніг іде.

Роботу я важливу маю –

 Ворота в осінь зачиняю!

Пісня про осінь

Хлопчик

Скромна краса пізньої осені. Листопад найчастіше сумний, зникли яскраві барви, віддзвеніли пташині голоси. Природа ніби притаїлася. Листопад у народі називають напівзимник, листогній, грудкотрус.

Дівчинка

4 листопада – свято Казанської Божої Матері. Якщо цього дня небо  заплаче, то за дощем прийде зима. А 21 листопада – Михайла. Він обов’язково має приїхати на «білому коні» і сповістити про зиму. Тому й кажуть: «На Михайла зима саньми приїхала». Якщо на Михайла ніч ясна, то буде зима сніжна і гарна. А від Пилипа – 27 листопада – починався піст. З цього дня жінки в Україні починали прясти кужіль на полотно. Ще кажуть, що листопад – вересню онук, жовтню – син, а зимі – рідний брат. Якщо листопад дерев не обтрусить, то зима довгою бути мусить. Листопад уриває дня, а накликає ночі. А ще кажуть:

1 учень

У листопаді зима з осінню бореться.

2 учень

У листопаді голо в саді.

3 учень

Листопадовий день, як заячий хвіст.

4 учень

Листопад не лютий, проте спитає, чи вдягнений та взутий.

Дівчинка

Висне небо синє,

Синє, та не  те;

Світить та не гріє

Сонце золоте.

Хлопчик

Оголилось поле

Од серпа й коси;

Ніде приліпитись

Крапельці роси.

Дівчинка

Темная діброва

Стихла і мовчить;

Листя пожовтіле

З дерева летить

Хлопчик

Хоч би де замріла

Квіточка одна;

Тільки й червоніє

Що горобина.

Дівчинка

Здалека під небом,

В вирій летючи,

Голосно курличуть

Журавлів ключі.

Дівчинка

От які чарівні місяці до нас завітали. Та й діти прикмет багато про них розповіли. Ми дуже раді, що ви до нас прийшли у гості. Це дивовижно! Осінь і три  її сина! Тому давайте всі поспіваємо, адже таке не щодня побачиш. Чи не так, діти?

Звучить пісня про осінь

Хлопчик

Осінь по довкіллю ходила,

Золоті листочки губила.

Ними все навкруг прикрашала,

Землю до зими готувала.

У довкіллі стало красиво

Чарувало всіх дивне диво.

Дівчинка

Осінь все довкіл фарбувала,

Казку чарівну дарувала.

З неба тепле сонце світило

На осінню казку дивилось.

І красі земній дивувалось,

В казку цю й саме закохалось.

Осінь

Спасибі любі діти, що запросили мене на свято. Я і мої сини – місяці приготували для вас подарунки – змагання. Той змагайтесь залюбки, перемагайте і будьте щасливі!