Викладач і проблеми дисципліни, або як прийнято відповідати на неприйнятну поведінку студентів

 «Викладач і проблеми  дисципліни, або як прийнято відповідати на неприйнятну поведінку студентів»

Проблема профілактики конфліктів у педагогічній діяльності залишається актуальною незалежно від кількості запропонованих підходів щодо її вирішення.

Прийнятна поведінка - це прийнятий порядок життя навчального закладу, дотримання студентами правил взаємодії з викладачем й товаришами, поведінка, яка не зачіпає права інших і забезпечує успішне здійснення навчально-виховних завдань.

Демократизація навчального процесу істотно вплинула на поведінку сучасних студентів. Вони стали більш активні, самостійні та ініціативні, вільні у вираженні своєї думки, у вчинках і аж ніяк не схильні до безумовного дотримання дисциплінарних правил. Всі викладачі,  в своїй  роботі, обов’язково зіштовхнуться з проблемами дисципліни.

 Можна виділити три різні підходи до того, як реагує викладач на неприйнятну поведінку деяких студентів.

1. Невтручання – викладач, в кращому випадку, роз’яснює студентам, що трапилося, коли вже все відбулося, розраховуючи, що вони самі поступово навчаться керувати своєю поведінкою.

2. Контроль – викладач  дуже схожий на керівника: він вимагає, командує, спрямовує. Основні методи впливу - погрози та шантаж.

3. Взаємодія – викладач бере на себе важку роль ненав’язливого лідера, який щоразу ставить студента перед необхідністю усвідомленого вибору й відповідальності. Він залучає самих студентів до процесу встановлення правил. Його програма дисципліни будується на підвищенні самоповаги студентів  за допомогою стратегії підтримки.

Студенти обирають різну поведінку, щоб відчувати свою значущість як членів різних груп: у родині, й у навчальному закладі, у драматичній студії й у спортивній секції.

Корисно ознайомитися з трьома основними законами, яким підпорядковуються поведінка  студентів.

1-й закон.

Студенти обирають певну поведінку у визначених обставинах. Викладач не в змозі змінити минуле своїх студентів так само, як змінювати їхнє життя поза аудиторією. Але коли ми говоримо, що конкретна поведінка – це один з виборів людини, ми тим самим здобуваємо силу, щоб почати впливати на рішення наших студентів, як бути набагато ефективнішими. Ми можемо діяти звичними методами маніпулювання, не залишаючи їм  вибору, а можемо захотіти щось змінити у власній поведінці, навчитися взаємодіяти з учнями, щоб вони захотіли вибрати адекватну поведінку замість тої, яка не відповідає існуючим правилам.

2-й закон.

Будь яка поведінка підкорена загальній меті – почуватися залученим до громадського  життя, або іншими словами «відчувати свою значимість і важливість». Ця потреба природна для будь якої людини, оскільки люди – соціальні істоти.  Студенти намагаються досягти цілей усіма можливими для них способами, які викладач називає порушенням дисципліни або поганою поведінкою.

3-й закон.

Порушуючи дисципліну, студент усвідомлює, що поводиться неправильно, але може не усвідомлювати, що це порушення містить одну з чотирьох цілей: привертання уваги, отримання влади, помста, уникнення невдачі.

Рекомендації викладачу щодо досягнення дисципліни на заняттях.

1. Установіть межі дозволеного, еталони поведінки студентів для стандартних ситуацій: як входити в аудиторію, як сидіти, відповідати на запитання, прибирати книжки, діставати зошити та інше. Зробити це треба перш ніж ви почнете стежити за дотриманням порядку. Студент повинен знати, у чому полягає прийнятна чи неприпустима поведінка, і тільки тоді від нього можна вимагати відповідальності за дотримання кон­кретних правил. Якщо правила й обмеження не визначені, то встановити порядок в аудиторії не можливо! Виявіть чітку послідовність у дотриманні встановлених правил і в застосуванні способів покарання.
2. Стежте за своєю мовою, розмовляйте завжди повільно, спокійним голосом. Почуття гніву й обурення — звичайне явище, але воно піддається контролю.
3. Намагайтеся тримати свої емоції в стані спокою, зміцнюючи нерви для того, щоб витримати очікувані ексцеси. Звертайте увагу і реагуйте на будь-які вияви позитивної поведінки студентів, які б незначні вони не були. Хто шукає гарне, той обов'язково його знаходить.
4. Уникайте безупинного негативного реагування. Намагайтеся рідше говорити «ні», «припини», «не можна».
5. Відрізняйте форми поведінки, які вам не подобаються, від вияву особистих якостей студента.
6. Намагайтеся розшифрувати сигнали, що попереджають про можливість вибуху в поведінці студентів. Спокійно втручайтеся в ситуацію.
7. Відповідайте рішуче і впевнено, коли вам відкрито кидають виклик непокори.
8. Будьте завжди товариські, але не забувайте, що фамільярність виховує неповагу. Ви можете цілком успішно взаємодіяти зі студентами, не перетворюючись на одного з них.
9. Завжди наполягайте на повазі до викладача.
10.        Не йдіть на поступки й компроміси, поступаючись своїми нормами, щоб бути популярним і авторитетним.
11.        Пам'ятайте, що підліткова безвідповідальність — явище, що не має нічого спільного з відвертою непокорою, і тому боротися з нею потрібно спокійними методами.
12.        Намагайтеся, щоб у вас був добрий зв'язок зі студентами, так щоб вони могли знати, коли вони відповідають вашим очікуванням, а коли ні, поясніть, що ви очікуєте від них і наскільки вони відповідають цьому. Робіть це тоді, коли все йде добре, оскільки в такому випадку усе сприймається саме собою. Зворотний зв'язок сприяє встановленню гарної поведінки.
13.        Не реагуйте на все занадто бурхливо, щоб незначна подія не перейшла у велике протистояння. Уникайте протистояння на очах в інших студентів. Немає більш неефективного методу впливу на людину, причому в будь-якому віці, ніж гнів і роздратування.
14.        Робіть серйозні кроки, якщо студент продовжує погано поводитися і відмовляється визнавати дисципліну. Визначте можливу причину такої поведінки, емоційні конфлікти, роз­лад уваги, проблеми в навчанні.

Якими б не були цілі поганих вчинків, ми повинні якось взаємодіяти з ними. Якщо ми навчимося ідентифікувати мету порушення дисципліни, то зможемо правильно будувати спілкування зі студентами, замінити неконструктивний спосіб спілкування на правильний і ефективний. І так не один раз, а увесь час. Правильна стратегія приводить до покрокового зменшення частки неприйнятної поведінки і до поступової побудови позитивного уявлення про себе і збільшення внутрішньої волі. Наше педагогічне втручання – це тільки створення деяких умов, у яких студенти приймають  рішення змінити поведінку, а можуть і не прийняти. Яке рішення прийме студент , багато в чому залежить від нас!

Нікопольський медичний коледж

Доповідь

для методичної газети медичного коледжу «Аксіома самоосвіти» на тему:

Тема: «Викладач і проблеми  дисципліни, або як прийнято відповідати на неприйнятну поведінку студентів»

                     Підготувала  викладач  педіатрії Касьянова Н.В.

Розглянуто та затверджено на засіданні

циклової комісії  клініко-педіатричних, клініко-акушерських  дисциплін та вузьких спеціальностей

Протокол  від «____»_____________  № ____

Голова циклової комісії _________Н.В. Касьянова