Дидактичні матеріали "Використання інформаційно-коммунікаційних технологій на уроках української мови та літератури"

Козуб Ірина Михайлівна – викладач української мови та літератури Білозерського професійного гірничого ліцею. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови та літератури. Методичні рекомендації. – Краматорськ: 2018 рік., 23 стор.

 

 

 

Рецензент: Баркар В.І., викладач української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії Державного навчального закладу Білицького професійного ліцею.

 

У посібнику розкриваються особливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності викладача української мови та літератури. Широке й ефективне використання інформаційно-комунікаційних технологій сприяє підвищенню якості освітнього процесу, зацікавленості учнів та викладачів. Ці дидактичні матеріали стануть у нагоді викладачам української мови та літератури,  які при підготовці та проведенні   своїх уроків використовують інформаційно-комунікаційні технології, прагнучи досягти професійної досконалості.

 

 

 

Відповідальний за випуск: Васюхно Т.І., завідуюча кабінетом загальноосвітньої підготовки НМЦ ПТО у Донецькій області

 

 

Розглянуто та схвалено навчально-методичною радою Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Донецькій області

(протокол №___від «_____»_______________2018 року)

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП--------------------------------------------------------------------------------------  5

Розділ 1. Теоретичні основи використання сучасних технологій

                 у навчальному процесі

1.1 Поняття про технології навчання, класифікація освітніх технологій--  6

1.2 Загальні підходи до проведення та конструювання уроків

           з використанням інформаційно-комунікаційних технологій------------  9

Розділ 2.  Практичне застосування сучасних технологій у навчальному процесі під час вивчення української мови та літератури

2.1 Технологія застосування творчих завдань на основі інформаційних технологій---------------------------------------------------------------------------- 12

2.2 Використання мультимедійних технологій на уроках української мови

      та літератури--------------------------------------------------------------------------  16

Висновок----------------------------------------------------------------------------------  22

Список використаних джерел---------------------------------------------------------  23

ДОДАТКИ---------------------------------------------------------------------------------  24

 

 

 

 

 

 

Вступ

       Перехід від індустріального до інформаційно - технологічного суспільства зумовлює необхідність перебудови всієї системи освіти, змінює освітні потреби щодо підготовки й розвитку сучасного спеціаліста, мобільність якого залежить від володіння інформацією та здатності до обміну нею, комунікативності, самостійного набуття необхідних для професійної діяльності знань, умінь, навичок.

        Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп’ютерів, комп’ютерних комунікацій, будь-яких електронних пристроїв), а отже, поява нових технологій обробки, передачі, одержання і збереження інформації відкриває нові можливості для застосування комп’ютерів в освітньому процесі.

      Сучасному викладачеві літератури вже недостатньо просто мати глибокі предметні знання, володіти практичними уміннями та навичками. Йому необхідно творчо використовувати набуті знання в нестандартній змінній ситуації, виявляти конструктивність в організації і плануванні педагогічного процесу.

        Інформатизація освітнього процесу є одним із важливих шляхів пізнання світу та науки і посідає провідне місце в реформі освіти України. У педагогіці поняття «інформаційні навчальні технології»  -  не нове.  Усі педагогічні технології належать до інформаційних, бо будь-який освітній процес – це передача інформації стосовно певної предметної галузі знань. На даному етапі розвитку суспільства в поняття «інформаційні навчальні технології» вкладається новий зміст, в  який внесено використання технічних засобів інформатизації навчального процесу (комп’ютерів, комп’ютерних комунікацій, різноманітних електронних пристроїв тощо.

      Застосовуючи інформаційно-комунікаційні технології на уроках української мови та літератури  можна вирішувати цілий ряд дидактичних задач: формувати навички й уміння читання, використовуючи матеріали глобальної мережі; удосконалювати уміння письмового мовлення; поповнювати словниковий запас; формувати в учнів стійку мотивацію до вивчення української мови.

      Використання інформаційно - комунікаційних технологій на уроках  української мови та літератури  актуальне й обумовлене тим, що в них закладені великі можливості для навчання на якісно новому рівні.

 

1. Теоретичні основи використання сучасних технологій у навчальному  процесі

 

1.1. Поняття про технології навчання. Класифікація освітніх технологій

        Технологія - від грецьких слів technо (мистецтво, ремесло, наука) і logos (поняття, вчення). У словнику іншомовних слів: «технологія - сукупність знань про способи і засоби проведення виробничих процесів».

       За допомогою технології інтелектуальна інформація переводиться на мову практичних рішень.  Технологія – це і способи діяльності, і те, як особистість бере участь у діяльності.

       Сучасні технології в освіті розглядаються як засіб, за допомогою якого може бути реалізована нова освітня парадигма. Тенденції розвитку освітніх технологій безпосередньо пов'язані з гуманізацією освіти, що сприяє само актуалізації і самореалізації особистості. Термін «освітні технології» - більш ємкий, ніж «технології навчання», бо він має на увазі ще й виховний аспект, пов'язаний із формуванням і розвитком особистісних якостей учнів. У документах ЮНЕСКО технологія навчання розглядається як системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії. Це визначення технології, як і безліч подібних йому, не може претендувати на повноту і точність, незважаючи на те, що безперервно з'являються нові технології. У найзагальнішому вигляді технологія - це продумана система,  яка втілюється в «конкретний вид продукції або її складову частину.

       Сучасний підхід до викладання полягає в побудові його на технологічній основі. Загальні принципи і правила технології викладання убачаються в наступному:

• Принцип педагогічної доцільності, сформульований А. С. Макаренком: «Ні  одна дія педагога не повинна стояти осторонь від поставлених цілей».

• Взаємозв'язок і взаємозумовленість викладання і навчання як двох нерозривних сторін процесу навчання. Викладання – це організація педагогічно доцільною самостійної діяльності учнів. Головне завдання викладача, як його бачив К. Д. Ушинський, - перетворити діяльність учня в його самодіяльність.
• Гранична конкретизація навчально-виховних і розвивальних цілей у змісті, методах, засобах навчання, в організованих викладачем способах діяльності учнів.

• Необхідним  елементом технології викладання є тематичне планування, що включає коротку характеристику кінцевих результатів і побудову всього ланцюжка окремих занять, зв'язаних єдиною  логікою.

• Організація контролю на кожному етапі навчально-пізнавальної діяльності учнів.

• Стимулювання творчої діяльності учнів, орієнтація на учня, який не тільки знає, а й уміє.

• Різноманітність форм і методів навчання, недопущення універсалізації окремого засобу або форми.

       Безпосереднє звернення до педагогічного досвіду майстрів-новаторів дозволить виявити й інші, не менш важливі, ознаки і положення технології викладання.

        Поки технологія не створена, панує індивідуальна майстерність. У міру вдосконалення індивідуальної майстерності росте, розвивається «колективна творчість», «колективна майстерність», концентрованим виразом якого і є технологія.

        Нижче пропоную характеристику окремим технологіям.

        Найбільш поширеною в Україні є технологія розвивального навчання (авт. Д.Ельконін, В.Давидов). Система розвивального навчання передбачає формування активного, самостійного творчого мислення учнів і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання.

        Інтерактивні технології (авт. О. Пометун, Л. Пироженко).  Інтерактив (від анг.- взаємний та діяти). Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; викладач і учень є рівноправними суб'єктами навчання. Інтерактивне навчання сприяє формуванню навичок і вмінь як предметних, так і загально навчальних; виробленню життєвих цінностей; створенню атмосфери співробітництва, взаємодії; розвитку комунікативних якостей. Технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем. Інтерактивне навчання - це навчання діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного розв'язання навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів. Залежно від мети уроку, форм організації навчальної діяльності використовуються інтерактивні технології кооперативного навчання, колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань.

      Групова (колективна) технологія навчання передбачає організацію навчального процесу, за якої навчання здійснюється у процесі спілкування між учнями (взаємонавчання) у групах. Група може складатися з двох і більше учнів, може бути постійною і мобільною. Групові форми навчання дають змогу диференціювати та індивідуалізувати процес навчання.        Формують внутрішню мотивацію до активного сприйняття, засвоєння та передачі інформації. Сприяють формуванню комунікативних якостей учнів, активізують розумову діяльність. Робота в групах (колективна) дає найбільший ефект у засвоєнні знань. Ідеї взаємного навчання закладено ще белланкастерській системі. Сучасна технологія розроблена і апробована О. Рівином (КСН), В. Дяченко (ГСН).

       Технологічний концепт проектних технологій ( авт. Баханов К., Гузєєв В., Єрмаков І., Пєхота О.) орієнтує на дієвий спосіб здобуття нових знань у контексті конкретної ситуації та їх використання на практиці. Метод проектів як технологія у сучасних умовах трансформувався у проектну систему організації навчання, за якою учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань проектів.

       Технологія особистісно орієнтованого навчання (авт. Якимська І., Савченко О., Подмазін С.) полягає у створенні оптимальних умов для розвитку й становлення особистості як суб’єкта діяльності і суспільних відносин, яка будує свою діяльність і стосунки відповідно до стійкої ієрархічної системи гуманістичних і буттєвих особистісних цінностей. Особистісно-орієнтована освіта базується на таких засадах:

       • учень в освітньому закладі - повноцінна особистість;

      • метою освіти є становлення особистості;

• педагогічні відносини базуються на принципах гуманізації і демократизації;

     • учень є суб'єктом навчальної діяльності;

     • талановитою є кожна дитина;

     • в основі навчання лежить позитивна Я-концепція особистості;

     • навчання на основі успіху, відмова від примушування.

      Інформаційні технології навчання надають доступ учням до нетрадиційних джерел інформації. Створюють можливості для творчої діяльності, формування професійних навиків. Мультимедійні технології пов'язані із створенням мультимедіапродуктів: електронних книг, енциклопедій, комп'ютерних фільмів, баз даних. У цих продуктах об'єднаються текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація, анімація. Мультимедіа-технології перетворили комп'ютер на повноцінного співрозмовника. Як принципово новий навчальний засіб електронна книга відкрила можливості «читати», аналізувати «живі» озвучені сторінки.  Тобто можливості бачити, чути, читати.

 

     Мережеві технології призначені для телекомунікаційного спілкування учнів з викладачами, працівниками бібліотек, лабораторій, установ освіти тощо. Телекомунікаційний доступ до баз даних здійснюється через всесвітню мережу Інтернет. Формами мережевої комунікації є:

    • електронна пошта - призначається для обміну інформацією між суб'єктами зв'язку, здійснення консультування, організації дистанційного навчання;

   • телеконференція - дозволяє викладачеві та учням, що знаходяться на значній відстані одне від одного, організувати спільне навчання, обговорювати навчальні проблеми, брати участь у ділових іграх, практикумах тощо в умовах так званої віртуальної аудиторії.

      Таким чином, за допомогою технологій забезпечується можливість досягнення ефективного результату (цілей) у розвитку особистісних властивостей у процесізасвоєння знань, умінь, навичок.

1.2 Загальні підходи до проведення та конструювання уроків з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

       Інформаційно-комунікаційні технології навчання - це сукупність методології та технології навчання, в основу якої покладено використання комп’ютерних навчальних програм, електронних посібників і підручників, що забезпечують інтерактивний програмно-методичний супровід навчального процесу і є однією з форм реалізації мети та змісту сучасної парадигми гуманізованої освіти.

      Застосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови та літератури передбачає підвищення ефективності й якості навчального процесу, інтенсифікацію навчання мови й активності пізнавальної діяльності, поглиблення знань учнів з предмета, розвиток креативного мислення, комунікативних умінь, мовленнєвої компетенції, формування вмінь адаптуватися до будь-якої ситуації спілкування.

      З огляду на запит часу актуальною є проблема опанування комп’ютера учнями  та запровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес.

      Комп’ютерні технології, увібравши в себе елементи різних методик (особистісно-орієнтованого, розвивального, проектного навчання)  надають кожному учневі, спираючись на його інтереси, здібності, особисті цінності й суб’єктивний досвід, можливість самореалізації в пізнавальній та інших видах діяльності, створюють комфортні умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві.

      Досвід переконує, що комп’ютер сприяє не тільки розвитку  самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп’ютер забезпечує активізацію діяльності викладача та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної   обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання.  

Комп’ютерні засоби навчання:

Електронний підручник

Статистичні таблиці

Динамічні таблиці

Літературні портрети

Тестові завдання

Диктанти

Медіа-твори

Віртуальні екскурсії

        Проведення уроків із залученням інформаційних технологій  потребує серйозної підготовки. За О. Бриксіною конструювання такого уроку відбувається у кілька етапів. Це концептуальний (визначення дидактичної мети, доцільності використання інформаційних технологій для досягнення кінцевих результатів), технологічний ( визначення форми уроку, відбір електронних засобів навчального призначення (ЕЗНП)), операціональний (виділення основних елементів уроку, визначення місця електронних засобів навчального призначення у структурі уроку, вибір способів взаємодії фігурантів уроку з навчальними засобами) і етап педагогічної реалізації (переведення педагогічних принципів у конкретний навчальний вплив).

       Спостерігаючи за учнями, можна помітили, що роботу з інформаційними технологіями краще планувати в другій половині уроку, оскільки під час спілкування з комп’ютером відбувається надмірна активізація психічних структур, підлітки  перезбуджуються,  і це заважає подальшому ефективному засвоєнню матеріалу. Безумовно, час, відведений на безперервну роботу з комп’ютером, повинний відповідати встановленим санітарно-гігієнічним нормам.

        Готуючи учнів до ЗНО, за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови, можна використовувати такі види вправ:

1. Завдання: Дивлячись на малюнки, які спроектовані на екрані, розподіліть іменники на загальні та власні:

                      

 

2. Завдання: Дивлячись на малюнки, розподілити іменники на іменники зі значенням конкретності чи абстрактності:

 

      

3. Завдання: Утворити відносні прикметники, спираючись на малюнки предметів, речовин:

 

 

4. Завдання: Утворити присвійні прикметники від іменників, скласти словосполучення:

 

 

5. Завдання: Описати, що виконує об’єкт за допомогою дієслів:

• минулого, теперішнього, майбутнього часу;
• доконаного, недоконаного виду.

          Отже, за умови систематичного використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови та літератури підвищується ефективність мовної освіти, рівень сформованості мовленнєвої компетенції.

 

2. Практичне застосування сучасних технологій у навчальному процесі під час вивчення української мови та літератури

2.1 Технологія застосування творчих завдань на основі інформаційних  технологій

                                                        Творча робота, не дивлячись на складність,                                                   є чудовою і піднесеною працею                                                                                                              М. Островський

 

       Творчість – це породження нових ідей, прагнення навчатися більшому, думати про справу інакше і робити її краще.              

        Для успішного керівництва розвитком творчих здібностей учнів викладачу необхідно знати індивідуально-психологічні особливості учнів, постійно розвивати їх пам'ять, уяву, фантазію, а також збуджувати та підтримувати інтерес до виконання певного виду роботи.

       Сьогодні навіть найталановитіший викладач не може бути для учня єдиним джерелом інформації. Тому настала необхідність перейти від «передання знань» до «навчання вчитися», тобто поєднати на уроках з мови та літератури інноваційні підходи з традиційними.

       Творчі завдання на основі застосування інформаційно-комунікаційних технологій за своїм змістом і методами виконання найчастіше носять ситуативний характер. Дидактичною метою таких завдань є вироблення діяльнісних компетенцій і виявлення особистісного ставлення до розв’язуваної проблеми на основі творчого застосування наявних знань, умінь, навичок. Учні охоче, з великим задоволенням виконують такі завдання, де є можливість їм виявити творчу індивідуальність, презентувати своє авторство. Учень на уроці стає активним суб'єктом пізнавального процесу. Завдання педагога – управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості учня, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв’язувати дедалі складніші творчі завдання. Навчати без примусу, щоб кожен учень був не просто слухачем, а дослідником, фантазером, винахідником і просто жив щасливим життям спілкування.

      Головним завданням використання інформаційно-комунікаційних технологій  у процесі вивчення української мови й літератури є підвищення пізнавального інтересу учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування учнями.

     Ураховуючи специфічну природу творчості викладач свою роботу повинен здійснювати у двох напрямках:

• виявлення і спрямований розвиток творчих здібностей. У цьому напрямку процесу розвитку творчих здібностей учнів здійснюється поетапно. Таких етапів можна виділити три:

        а) початковий, на якому здійснюється аналіз уривків класичної   літератури (виявити та визначити роль найрізноманітніших художніх засобів);

       б) проміжний, на якому пропонуються творі завдання на основі поданих  зразків (дописати, завершити, дібрати тощо);

       в) творчий (побудова художнього тексту).                   

• створення «нестандартних» ситуацій. Відомо, що здібності й нахили до творчості можна розвинути, поставивши учня в певні складні умови, за яких він буде вимушений самостійно щось створити. Такими умовами може бути контрольна робота, але завдання мають бути такими, щоб учень не зміг просто списати, а вимушений самостійно думати, міркувати. Викладач повинен лише надихнути на творення власних текстів.  Можна прочитати учням щось із власного творення, так вони відчують потребу самим ділитись своїми напрацюваннями.

         На початковому етапі розвитку творчих  здібностей ефективним засобом є ознайомлення учнів з «творчою лабораторією» митців  (Л. Костенко, В. Симоненко, Леся Українка…). З допомогою презентаційних матеріалів ознайомлення учнів із спогадами, цитатами, цікавими фактами із життя письменників.  Для уроків української мови можна підібрати тексти для диктантів, переказів, аудіювання чи читання мовчки тексти із літературних творів митців, творчість яких вивчається на уроках української літератури. (Додаток 1, 1.1)           

       На другому етапі доцільно пропонувати учням на уроках української мови вправи, які окрім творчих здібностей, розвивають образне мислення, художнє бачення світу, розширюють словниковий запас, сприяють кращому засвоєнню семантики слів, а саме: дібрати означуване слово, до якого поданий прикметник був би епітетом; вибрати найвдаліший варіант слова; дописати (відновити) віршовані рядки;  об’єднати кілька речень в одне;  розчленувати текст на складові частини, змінити ( розширити, згорнути, перебудувати, замінити) мовний матеріал; розширити текст, вживаючи якомога більше прислівників, але не додаючи більше ніж два речення; дати заголовок тексту; перебудувати прості речення на складне речення з різними видами зв’язку, визначити смислові відношення між частинами складних речень; вставити пропущені слова; замінити поданий текст синонімами; дібрати якнайбільше означень до поданого слова ( наприклад день - похмурий,  незабутній,…), чи якомога більше дієслів, які б поєднувались із словом ( наприклад: вітер дме, завиває, співає,…). Такі вправи краще проводити у формі гри, змагання «Хто швидше», «Хто більше») (Додаток 2).

       Перегляди фільмів або їх фрагментів з прочитаними програмовими текстами, наприклад «Тіні забутих предків» за повістю М.Коцюбинського, «Наталка Полтавка» за І.Котляревським, «Украдене щастя», «Захар Беркут» за І.Я.Франком та інші. Використання записів телепередач про письменників, що вивчаються у курсі української літератури, наприклад, про Бориса Олійника, Олеся Гончара, Івана Багряного, Олександра Довженка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Василя Симоненка, Василя Стуса, Тараса Шевченка, Володимира Сосюру та багатьох інших.

       На допомогу сучасному викладачеві прийшли такі комп’ютерні програми як MSOffice, MSPowerPoint, MSPublisher та інші. Саме програма MS Publisher  дозволяє створювати буклети, постери, індивідуальні проекти.  Використання їх на уроках літератури є заміною традиційному реферату. 

      Постери доцільно використовувати як на уроках мови, так і на уроках літератури при вивченні будь – якої теми. За основу взято ідею створення постера з такими вимогами:

• робота повинна бути яскравою, приваблювати здалеку і зацікавлювати  тих, хто не тільки побачить, але й прочитає авторську думку про книгу;

•                 за обсягом це сторінка форматом А4;

• рекламний постер складається з трьох частин: картинка за змістом твору (I), гасло (II), текст реклами (III). (Додаток 3)

 

 

         Ще одне творче завдання – створення титульної сторінки до книги. Його мета дещо інша, ніж у постера. Титульна сторінка теж залучає до книги, але навчає уважно читати твір та творчо переосмислювати прочитане. Сутність завдання полягає в тому, що учень уявляє себе художником - ілюстратором, якому дали завдання у видавництві створити титульну сторінку щойно надрукованої книги. Робота виконується на аркуші форматом А4.

        Умовно титульна сторінка складається з трьох частин:

1. Прізвище автора, назва книги. Учень обирає сам, яким шрифтом та  кольором зробити напис, як його розмістити.

2. Ілюстрація. Вона розміщується по центру і займає більшу половину сторінки. Це може бути власний малюнок, ілюстрації до твору.

3. Коментар учня. Це є найважливіша та найскладніша частина. Учень повинен стисло пояснити, чому саме таку ілюстрацію обрав, зобразив саме цей епізод з твору.

        Не менш цікаве творче завдання інтегрованого характеру – створення емблем літературних напрямків. Ці завдання активізують творчу уяву учнів, стимулюють творче мислення. Першим кроком у створенні емблем є засвоєння із словників значень слів: «емблема», «геральдика», класицизм», романтизм», «реалізм». За своєю структурою емблеми також складаються з трьох частин: зображення, девіз пояснення. У процесі виконання цього завдання учні визначають ключові слова, образи, кольори, формулюють девіз. Подібні завдання виробляють самостійність, розвивають творчість, передбачають інформаційний пошук та створення власного інтелектуального продукту (Додаток 4).

       Створення постерів, титульних сторінок – це цікава творча форма роботи, яка допоможе учням відчути себе в ролі журналістів, редакторів. Робота над створенням публікацій сприяє формуванню соціальної, творчої, комунікативної, інформаційної, самоосвітньої компетенцій учнів.

 

            Вищезгадані творчі завдання розраховані на самостійну роботу учня вдома. Це своєрідні творчі роботи. До них є чіткі вимоги, яких учні повинні дотримуватися:

• творчо підходити до вирішення завдання: проявляти  фантазію, оригінальність;

• робота повинна презентувати вашу власну думку, переконання.

 

 

2.2. Використання мультимедійних технологій на уроках української мови та літератури

        Одним із способів розвитку пізнавальної активності учнів є використання мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання.

         Мультимедіа (лат. multum – багато й англ. media – засоби) – система сучасних технічних засобів, що дозволяють працювати з текстовою інформацією, графічним зображенням, звуком (мовлення, музика, ефекти), анімаційною комп’ютерною графікою (мальовані фільми, тривимірна графіка) в єдиному комплексі; один із перспективних напрямків, що найбільш швидко розвиваються, особливо в галузі освіти.

         Перевагами мультимедійних технологій є:

• збільшення обсягу опрацьованого на занятті матеріалу за рахунок  заощадження часу);

• розширення можливостей застосування диференційованого підходу в навчанні;

• індивідуалізація процесу перегляду (повтор, докладне вивчення кадру, його зупинка);

• підвищення мотивації навчання, створення позитивного настрою, активізація самостійної діяльності учнів.

        Урок з використанням мультимедійних технологій стає цікавішим для учня, а тому й ефективнішим для засвоєння знань, поліпшує рівень унаочнення навчального матеріалу на уроці.

        Кількість мультимедійної підтримки уроку може бути різною: від кількох хвилин до використання мультимедіа впродовж цілого уроку. Під час уроку з мультимедійною підтримкою істотно змінюється роль учителя, який виступає передусім організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів.

        За допомогою комп’ютерних технологій можна використовувати на уроці відео матеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі тощо, які дають змогу продемонструвати на уроці ті явища, які в реальному світі побачити неможливо. Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати навчання. Цього досягають не тільки завдяки різнорівневим завданням, а й за допомогою самоосвітою учня.

        Отже, комп’ютер та інтерактивні дошки на уроках української мови та літератури поступово стають звичними засобами навчання; використання яких роблять урок динамічним, яскравим і, звичайно, набагато результативнішим.

 

          Науково-педагогічна література подає безліч різноманітних мультимедійних жанрів:

- Блок-тема - Медіа-урок - Самодиктант - Тестові завдання - Медіапроект - Медіатвори - Творчі презентації - Віртуальні екскурсії - Літературний портрет - Динамічні таблиці - Статичні таблиці

        Пропоную вашій увазі характеристику цих жанрів.

Статичні  таблиці

       Така таблиця  вічна. Більше того, на ній можна писати, підкреслювати, малювати, а вона знову чиста.  Наприклад, під час закріплення теми «Однорідні члени речення» на таблиці учні спеціальним маркером ставлять розділові знаки, роблять позначки навпроти відповідної характеристики речення, не витрачаючи часу на написання і його письмовий розбір.

    Такий підхід до організації роботи значно  економить час і підвищує ефективність навчального процесу, адже за урок можна розібрати не 4-5 речень, а 10- 15.

 

 

 

Динамічні таблиці

        Допомагають учням зрозуміти процес «народження» і функціонування правила: потрібні елементи з’являються і зникають, рухаються, збільшуються, переміщаються; іноді для створення бажаного ефекту застосовується звукове оформлення, анімаційні вставки тощо. Матеріал підібраний з орієнтацією на асоціативне, образне мислення учнів, що дає змогу швидко запам’ятати та якісно застосувати набуті знання. Ефективно спрацьовують динамічні таблиці під час вивчення таких складних синтаксичних тем, як «Звертання», «Однорідні члени речення», «Вставні слова, словосполучення, речення» і под. Так, наприклад, під час вивчення вставних синтаксичних конструкцій пропоную  для розгляду просте неускладнене речення, з’ясовуємо його смислове значення, після чого частини речення «розсовуються», а на вільне місце «падає» вставне слово (для посилення ефекту доцільно застосовувати такі засоби виділення вставних слів, як збільшення розміру, зміни шрифту, мерехтіння, різні форми входу і виходу «вставки» тощо). Змінюючи вставні слова, учні аналізують зміни, що привносять вставні конструкції в речення, пояснюють уживання розділових знаків.

 

Сьогодні буде прохолодно.

Сьогодні  ←       ?        → буде прохолодно.

Сьогодні  ← , здається,  → буде прохолодно.

Сьогодні  ← , на жаль,  → буде прохолодно.

Сьогодні  ← , як кажуть,  → буде прохолодно.

 

 

 

 

 

 

Літературний портрет

        Мультимедійний проект, що містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний матеріал, аудіо- та відео фрагменти, скомпоновані у послідовному порядку, що дає змогу найбільш повно й яскраво розповісти учням про життєвий і творчий шлях письменника чи поета.

 

Віртуальні екскурсії (3D подорожі)

        Незамінними є мультимедійні засоби на уроках зв’язного мовлення, передовсім у процесі формування навичок написання творів-описів, творів-розповідей. Цікавою формою проведення уроку є форма «віртуальної екскурсії». Сьогодні нелегко організувати реальну екскурсію, не кажучи вже про мандрівку до інших міст України і світу. Вирішенню цієї проблеми допомагають віртуальні екскурсії (3D подорожі) –  відеосюжети (у супроводі закадрового тексту або без нього – залежно від цілей, поставлених на уроці). Учитель сам розробляє завдання і запитання до відеосюжету, організовуючи роботу учнів. Комп’ютер дає змогу розглянути об’єкт опису чи предмет розповіді в цілому, скласти враження про нього, а також, якщо є потреба, показати  об’єкт у фрагментах, акцентуючи увагу на окремих деталях.   До речі, відеосюжети можна використовувати, пропонуючи учням на їх основі виконати різноманітні творчі завдання: скласти речення чи міні-твір за побаченим із використанням певних слів (фразеологізмів, синонімів, прикметників різних ступенів порівняння тощо) або синтаксичних конструкцій (вставних слів, порівнянь і т. ін.). Це значно пожвавлює урок, сприяє активному розвитку мовлення учнів (Додаток 5)

 

 

 

Медіа-проект

        Кожен учасник проекту вибирає для себе індивідуальні засоби й оптимальний темп діяльності, виявляє самостійність, творчість, наполегливість у досягненні мети. Навчальна робота організовується в індивідуальній та груповій формах і складається з трьох етапів:

• відбір та вивчення інформаційно-професійної проблеми, засвоєння комп’ютерної мультимедіа-технології;

• створення та колективне обговорення пробних комп’ютерних мультимедіапрезентацій, створених на запропонованому вчителем інформаційному матеріалі;

• підготовка й представлення розгорнутої мультмедіапрезентації з проблеми із залученням додаткової знайденої учнями інформації й викладеної з урахуванням власної точки зору.

Тестові завдання

       Надзвичайно вдало можна формувати на інтерактивній дошці. Як відомо, є спеціальні програми, проте це можна робити й без них, розташувавши кожне запитання та варіанти відповідей на нього на окремому слайді. Такі тестові завдання зручно використовувати під час тематичного оцінювання, аудіювання тощо.

Самодиктант

       Давно відома форма перевірки знань, проте у мультимедійному форматі вона працює набагато ефективніше. На дошці – текст із пропущеними буквами та розділовими знаками (бажано, щоб у кожного учня був такий самий друкований текс ). У процесі роботи учні пояснюють вживання букв і розділових знаків, роблячи на дошці відповідні записи. Отже, економиться час та необхідність записувати текст у зошити.

      Увага!

Пропускаються букви і розділові знаки тільки на вивчені правила. Учень виконує лише той обсяг, який може (диференційований підхід). Бажано вмістити відповідну ілюстрацію до тексту.

Медіа-урок

       Сукупність різноманітних мультимедійних прийомів, що працюють впродовж 45 хвилин уроку, що сприяють повному розкриттю й усвідомленню учнями теми уроку. Такий урок – яскравий, динамічний, результативний.   Наприклад, уроки за темами «Складнопідрядні речення», «Безсполучникові речення» тощо). Слайди до таких уроків, крім статичних і динамічних таблиць, можуть передбачати також завдання для індивідуального виконання учнем (у режимі звичайної дошки), а також тести, ілюстрації і т. ін. Для посилення емоційного ефекту комп’ютер дає змогу застосовувати на тих чи інших етапах уроку відповідний звуковий (музичний) супровід (Додаток 6)

 

          Використання мультимедійних технологій не повинно стати для учителя самоціллю – усе повинно ґрунтуватися на принципах доцільності.

          Головне завдання використання комп’ютерних технологій у процесі вивчення української мови та літератури – формування інформаційної компетентності учнів, підвищення їх пізнавального інтересу до вивчення дисциплін та ефективність його засвоєння.  Мультимедійні засоби навчання можуть використовуватись для анонсування тем з дисципліни, як супровід до пояснення вчителя, як інформаційно-навчальний посібник, як спосіб контролю знань тощо. Кожен вчитель, що практикує мультимедіа, обирає відповідні педагогічні програмні засоби, що підвищує ефективність його праці, а рівень учнівських знань, умінь і навичок наближує до вимог сьогодення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

        Сучасність вимагає нових підходів до освітнього процесу, нових методів, форм подання навчальної інформації, висуває усе більш високі вимоги до навчання практичному володінню українською мовою в повсякденному спілкуванні і професійній сфері. Вона вимагає, щоб над матеріалом, який вивчається, учень розмірковував, бачив зв’язок з іншою інформацією і послідовність між нею. А також шукав відповіді на запитання, які виникають у процесі навчання, що збуджує процес мислення, яке призводить до бажаного запам’ятовування і сприяє розвитку пам’яті. В учнів зникає страх зробити помилку, а виникає прагнення виправити, знайти відповіді, щоб більше помилок не виникало. З’являється вміння вирішувати і виправляти власні помилки і помилки  одногрупників. Процес навчання  стає процесом дослідження.

       Хочу підкреслити, що впровадження  в освітній  процес інформаційно-комунікаційних технологій зовсім не виключає традиційні методи навчання, а гармонійно сполучається з ними на всіх етапах навчання: ознайомлення, тренування, застосування, контроль.

      Використання інформаційно - комунікаційних технологій  є ефективним:

• створює комфортні умови для проведення процесу навчання;

• сприяє підвищенню інформаційної культури  учнів;

• розширює мовну і соціокультурну компетенції учнів;

• змінює в позитивний бік мотиви вивчення української мови.

      Інформаційно-комунікаційні технології дозволяють поєднати теорію з практикою, текстовий і наочний матеріал, графічні засоби, відео зображення, мовний та музичний супровід, створити уявлення реального оточення, спілкування. Вони забезпечують активну (вербальну і невербальну) діяльність учнів у процесі вивчення української мови та літератури, гнучкість і варіювання тренувальних вправ і видів контролю, актуалізують пізнавальну діяльність і розвивають критичне та творче мислення, розширюють можливості здобуття, осмислення та презентації інформації, дають змогу моделювати комунікативні ситуації, загалом робити уроки мови та літератури привабливими, цікавими для учнів.

        Усі перераховані можливості інформаційно-комунікаційних технологій допомагають вирішити основну задачу мовної освіти - формування в учнів комунікативної компетенції.

       Вважаю, головне завдання використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення української мови та літератури – формування інформаційної компетентності учнів, підвищення їх пізнавального інтересу до вивчення дисциплін та ефективність його засвоєння.

       Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.

Література

1. Гамалій А. Ігри та цікаві вправи з української мови / А Гамалій // Методичний посібник. - К.: Либідь. -  2004. –  С. 287.

2. Дудка І. С. Використання мультимедійних технологій у процесі навчання /            І. С. Дудка // Завуч. -2008. - № 31. - С. 10 - 12.

3. Захаров І.  Г. Інформаційні технології в освіті / І. Г. Захаров. – М.: Академія. – 2003. – С. 105.

4. Когут О. І. Інноваційні технології навчання української мови і літератури /              О. І. Когут. – Тернопіль: Астон. -  2005.

5. Митник О.   Творчі завдання як засіб формування інтелектуальної культури учнів / О. Митник // Початкова школа. - 2005. - № 12. - C. 6 – 11.

6. Нижник О.  Використання інноваційних технологій на уроках мови : Рекомендації, приклади, зразки застосування в 11 -му класі / О. Нижник // Українська мова та література. - 2005. - № 11 (березень). - C. 9 - 12.

7. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання /  О. Пометун, Л. Пироженко// Дивослово. – 2003. - № 6. –

С. 34.

 

8. Радченко І. Майстер-клас:  мультимедійні жанри /  І. Радченко // Українська мова й література в середніх школах,  гімназіях,  ліцеях та колегіумах. – 2008. – № 10. – С. 9 - 17.

9. Шевчук І.   Використання інноваційних технологій на уроках української мови /  І. Шевчук // Дивослово. - 2005. - № 8. - C. 33-35.

10. Щербина  Л.   Упровадження інноваційних  технологій на уроках української мови // Дивослово. - 2005. - № 2. - C. 23 - 26.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                               Додаток 1

Творчі вправи на уроці української літератури  за темою: «В.Сосюра. Життєвий і творчий шлях. Змалювання внутрішнього світу ліричного героя у віршах «Так ніхто не кохав», «Білі акації будуть цвісти..»

1. Кроссенс   «Періоди життя В.Сосюри»

1-2  Донбас – Батьківщина поета

2-3  Жовтнева революція

3-4  громадянська війна

4-5  лікування націоналізму в психіатричній лікарні

5-6  Велика Вітчизняна війна

6-7  творчий здобуток поета

7-8  відзнаки та нагороди

8-9  портрет В.Сосюри

      Учні мали як випереджувальне завдання дослідити долю поета, дізнатися, які ж події відбулися в його житті в той чи інший проміжок часу. Результатами своєї роботи вони й поділяться на уроці.

2. Метод «Крісло автора»

      Автор – В.Сосюра – виходить на середину кабінету, а учні (кореспонденти задають йому питання, коли він не в змозі відповісти, відповідають самі)

3. Де і коли  Ви народилися?
4. Хто були ваші батьки?
5. Чи не знаєте Ви , чому у Вас таке цікаве прізвище?
6. Як пройшли ваші дитячі роки?
7. Розкажіть про ваше навчання.
8. Коли Ви почали писати? Які вірші і де були вперше надруковані в пресі?
9. Розкажіть про Вашу громадянську діяльність. Який табір Ви підтримували?
10. Як вперше ви уникнули смерті?
11. Як Ви стали бійцем Червоної Армії?
12. Як продовжувалося далі Ваше життя , де Ви жили,з ким зустрічалися?
13. Як називалися Ваші збірки?
14. Що стало причиною нервового зриву і як ви вбереглися від арешту?
15. Велика Вітчизняна війна де Вас застала і як на Вас вплинула?
16. Розкажіть про цькування уряду за Ваш вірш «Любіть Україну»
17. Розкажіть про Ваші останні роки життя?

 

 

 

3. Літературний диктант «Так-Ні»

     за біографією В Сосюри.

1. В.Сосюра народився 6 січня 1898 р. в шахтарській сімї на ст.. Дебальцево Донецької області (Так)
2. Писати вірші він посичав у 10 років (Ні)
3. 1921 року  В.Сосюра демобілізувався з лав Червоної Армії й оселився в місті Харкові (так)
4. Він став членом літературного угрупування «Урбіно» (Ні)
5. З 1920 року В.Сосюра повністю віддався літературній праці (Ні)
6. Працюючи над поемою «Мазепа», В.Сосюра намагався збагнути насамперед не стільки « Мазепу, як самого себе» (так)
7. 1934 року В.Сосюру як «зоологічного націоналіста» виключили з лав Комуністичної партії, заборонили друкування творів, виступи перед аудиторією (так)
8. В.Сосюра одружувався тричі (Так)
9. 1936 року В.Сосюру прийняли до Спілки радянських письменників України і він отримав можливість видавати свої твори (так)
10. 8 січня 1966 року зупинилося порване інфарктом гаряче серце Сосюри. (так)
11. Поховали його на Новодівичому цвинтарі в Москві. (ні)
12. Загалом В.Сосюра залишив близько 60 поетичних збірок. (так)

 

4. Творче завдання  « Думки вголос»

      Повідомлення на тему: «Що ж таке кохання?»

 «Кохання…»

      Кохання… Настільки трепетне і ніжне слово… Кохання… Це – життя! Те незвичне й до нестями дивне почуття, яке людина зустрічає лише один раз на своїй недовгій дорозі. Ніколи не знаєш, коли воно заполонить твоє досі пусте і безборонне від цього болю серця… Мов та солодка отрута, воно п’янить, розливається по жилах бурною і ніжною рікою, несе мрії щасливого буття.

        Кохання – це Божий дар людині. Воно може бути взаємним, пестливо-лагідним і безтурботним. А іноді стріла амура потрапляє лише в одне серденько, присуджуючи його на безжалісний біль і жагучий вогонь таємного мовчання.

      Кохання дає силу життя. Охоплена ним людина дивиться на світ просто, оптимістично. І так тоді хочеться жити! Поєднатися з навколишнім світом! Посміхатися і плакати від радості!

       Що таке кохання? Це безмежне блакитне небо, прекрасна і непорочна рідна земля, це вільна пташка в височині, мільйони ясних зір, палаюче сонце… Це вітер, що розносить по всьому світу твою пісню, місяць, який бережно приховує твою таємницю. Це пелюстки квітів, їх чарівний мрійливий аромат… Це очі коханої людини, в яких повністю розчиняєшся, її спраглі солодкі вуста, ніжні турботливі обійми, в яких відчуваєш себе щасливою і вільною. Посмішка, яка, здається, рятує від людської суєти і пронизує сутність…

     Кохання – коли дихаєш одночасно з милим одним повітрям, коли ваші серця б’ються одночасно, в такт, виливаючи з себе мелодію єднання… Це розуміння один одного з ледь помітного, але вразливого погляду, жесту чи дотику руки…

      Хто може сказати, що таке кохання? Чи є йому визначення? Ні. Просто коли кохаєш, не віриться, що можна любити цілий світ просто за те, що він є у тебе, а у ньому існує маленький, але настільки рідний і необхідний пломеніючий людський образ, без якого, здавалося б, ти не зможеш прожити.

      Це біль… Але приємний… Недоспані ночі, марні сльози з подушкою – подружкою, недоречна усмішка, високі мрії та страждання… Але як солодко все це відчувати! Як важко жити без цього примхливого почуття!

    Як це чудово – кохати! Просто кохати! Кохати і нічого не вимагати взамін! Мліти від його імені… Горіти! Горіти вогнем, що палить тіло, душу, серце…
    Чи можна після цього розлюбити, викинути з голови, вирвати з серця чийсь образ?  Часто буває так, що люди розлучаються. Можливо, хтось до цього ставиться байдуже. А для когось руйнується світ, життя втрачає сенс… ця лиховісна рана загоюється, але залишається на все життя шрам, якось  дивно поєднуючись із найприємнішими спогадами.

     Кохання поєднує у тобі всі найкращі людські риси. Воно допомагає подолати прикрості, невдачі, тривоги. Це те, що приховуєш на дні своєї душі від чужих очей і злих язиків.

     Сухомлинський писав: «Любов повинна назавжди, на все життя залишитися для людини найсвітлішим, найінтимнішим і недоторканим.» Велика кількість митців присвятила цій темі безліч творів. Одним із них є Володимир Сосюра. В його серці завжди палахкотіли чудові почуття – безмежна любов до Батьківщини, щире кохання до єдиної і неповторної жінки – Марії Гаврилівни Данилової.

 

 

5. «Незакінчене речення»

 

     Любити рідний край вчить і народна мудрість. Пізнати її секрети можна, якщо правильно продовжити народні прислiв’я.

 Батькiвщина — мати, ... (умій за неї постояти).

Людина без Вiтчизни, ... (як соловей без пiснi).

Всюди добре, ... (а вдома найкраще).

Кожному мила ... (рідна сторона).

За рiдний край ... (життя вiддай)!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                            Додаток 1.1

 Тема «Проблема  Людини  у  творі  І.  Багряного   «Тигролови»

(фрагмент уроку)

ІV.  Узагальнення  й  систематизація  здобутих  знань

 Прес-конференція

       Сьогодні  до  нас  завітали  Григорій  Многогрішний  і  Наталка  Сірко.  Нашу  прес-конференцію  оголошую  відкритою.  Першим  перед  вами  виступить  пан  Григорій.  Будь  ласка,  розкажіть  про  своє  життя.

Розповідь  Григорія  Многогрішного.

       Добрий  день,  мене  звати  Григорій  Многогрішний.  Я  родом  із  Трипілля.  Мої  батьки  -  звичайні  селяни,  які  понад  усе  цінували  гідність  та  шанувались  по-шляхетському.  Мої  предки  не  зазнали  кріпосницької  неволі,  бо  були  козаками.  Я  пам’ятаю  свого  дідуся,  пам’ятаю,  як  він  ворожив  біля  вуликів.  Коли  мені  ставало  важко  в   житті,  я  заплющував  очі  й  потрапляв  на  дідову  пасіку.  А  ще  я  пишаюсь  тим,  що  моїм  прадідом  був  український  гетьман  Дем’ян  Многогрішний,  який  був  засуджений  московським  царем  до  страти,  а  потім  помилуваний  і  засланий  до  Сибіру.

       В  юнацькому  віці  я  був  учасником  знаменитого холодноярівського  повстання.  Ми  бились  проти  червоноармійських  і  чекістських  збройних  сил. На  нашому  прапорі  були  вишиті  слова:  «Воля  України  або  смерть».  В  одному  з  боїв  я  дістав  поранення.

       Після  розгрому  повстання  я  працював  у  підпіллі,  одночасно  навчаючись  у  Києві  та  опановуючи  професію  інженера-авіатора.  Моїм  товаришем  був  літун  Чухновський.  А   потім  -  арешт,  два  роки  перебував  у  катівнях  НКВС, запроторення  до  божевільні,  втеча,  знову  катування.  І  ось  у  25  років  мені  винесли  вирок  -  25  років  перебування  в  концтаборі.  Я  не  зміг  з  цим  змиритися  й  тому  вистрибнув  із  вагона.  Мені  пощастило  -  я  потрапив  до  гостинної  родини  Сірків.  І  хоча   був   ще  виснажений,  я  не   міг  бути  нахлібником  і  почав  допомагати  Сіркам  у  ловах  тигрів.  Доля  допомогла  мені  відплатити  моєму  катові  за  знущання.  Я  вбив  майора  Медвина, цього  двоногого   звіра,  який  насолоджувався,  катуючи  мене  на  допитах.  Після  цього  вбивства  я  остаточно  зрозумів,  що  став  політичним  вигнанцем.  Єдиним  виходом  стала  втеча  за  кордон.

 

        Та  не  завжди  наді  мною  нависали  чорні  хмари,  пробились  крізь  них  і  сонячні  промінчики  та  запалили  в  моєму  серці  кохання  до  дівчини,  яка  врятувала  мене  від  смерті  в  тайзі. Я  боявся  цього  кохання,  але  почуття  перемогло.  Разом  із  Наталкою  я  пробився  через  кордон  до  Маньчжурії.

•  Пані  Наталю,  вам  слово.

Розповідь  Наталки  Сірко.

       Мене  звати  Наталка  Сірківна.  Мій  батько  -  Сірко, і  дід  -  теж  Сірко,  і  прадід.  Усі  Сірки…  Я  виросла  в  тайзі,  та  не  забула  своїх  українських  коренів.  Завдяки батькам, я шаную звичаї та традиції свого народу. Я пишаюсь тим, що разом із батьком та Грицьком ловлю тигрів.  Одного разу  на полюванні я ледве не загинув від лап ведмедя. Мене врятував Григорій Многогрішний. Я зрозуміла, що цей парубок – моя  доля.

 - Шановне панство, прошу задавати ваші питання героям твору «Тигролови».

Питання кореспондентів та можливі відповіді:

 - Газета «Освіта». Пані Наталко, дозвольте зробити Вам комплімент, хоча Ви й народилися на Далекому Сході, та добре володієте українською мовою.

 - Дякую, та це заслуга моїх батьків.

 - Журнал «Наталка». Пані Наталю, а Вам не страшно було ходити на тигрів?

 - Ви знаєте, у тайзі всюди однаково чекає смерть, навіть на печі. То ж виходь перший. «Бог не без милості, козак не без щастя», - казав наш дідусь, а ми  його онуки.

 - Журнал «Суспільство». Пане Григорію, будь ласка, визначте своє життєве кредо.

 - Моїм гаслом стали слова: «Ліпше вмерти біжучи, ніж жити гниючи». Я вважаю, що людина народжується вільною та ніхто не має права саджати її в клітку.

 - Газета «Жива вода». Але ж, пане Григорію, стрибати з потяга, що мчить на шаленій швидкості, - це ж безумство. Не всім же може пощастити, як Вам.

 -  Ваша втеча – це ніби взірець для наслідування, та чи варто грати в таку  рулетку?

 - Звичайно, можна й загинути, але ж смерть чекає на людей і в таборі. Своєю втечею я хотів довести зневіреним, що щастя на боці сильних духом. Я глибоко переконаний, що треба «Жить! Відплатить! Або смерть!.

 - Журнал «Вітчизна». Пробачте, пане Многогрішний, та мені здається, що Ви проповідуєте помсту як священне право.

 - Ні, я люблю людей. Але Медвина я не вважаю за людину. Цей пес відбивав мені печінки, ламав кості, розчавлював мою молодість і намагався подряпати серце, якби дістав. Так довгих-довгих два роки від мучив мене. І все через те, що я любив свою Батьківщину. Убивство я вважаю гріхом і тому спинив Грицька в Хабаровську, коли той зазіхнувся  на життя сліпого виконавця чужих наказів.

 - Газета «Мегаполіс». Пані Сірківна, а кого Ви вважаєте своїм другом?

 - Ви знаєте, у тайзі все не так, як у селі чи місті. І якщо не брати до уваги моїх рідних, то справжнім товаришем я вважаю собаку Заливая. Колись  його підірвав вепр, батько вже на нього махнув рукою, а я виходила. З того часу він від мене не відходив. Саме завдяки вірному собаці, ми змогли з Григорієм перетнути кордон.

 - Журнал «Мовознавство». Пане Многогрішний, мене зацікавило Ваше прізвище. Пробачте, та воно, мабуть, було дано людині, що багато грішила. А у вас є гріхи?

 - Я пишаюся своїм прізвищем, воно дісталося мені в спадок від чесних людей. Та ще думаю, що людину, яка мала б багато гріхів, не обрали б гетьманом. А щодо мене, то я маю гріх перед світом, коли у хвилини нелюдського голоду пограбував бурундучка. Але, забравши припасені бідним звірятком  горіхи, я вважаю за потрібне дати звіт перед ним і перед власною гідністю.

 - Журнал «Ліза». Пані Наталю, скажіть, а як Ви набралися сміливості першою запропонувати руку хлопцю?

 - Ви знаєте, я виросла  вільною, звикла до рішучих дій. Та  я знала, що Григорій кохає мене, але боїться завдати мені горя.

 - Журнал «Екстрим». Пані Наталко, а Ви не пошкодуєте, що пішли за Многогрішним у вигнання?

 - Ні, моє місце поряд із коханим.

 - Журнал «Его». Пане Григорію, а чому не Ви першим освідчилися в коханні?

 - Я покохав Наталку з першого погляду, та заради безпеки коханої твердо вирішив відмовитися від особистого щастя. Я вважаю, що вона гідна кращої долі, ніж бути дружиною переслідуваного  втікача.

 - Газета «Урядовий кур’єр». Пане Григорію, скажіть, будь ласка, а якщо б доля подарувала Вам ще один шанс прожити заново, Ви знову б боролися за свою Україну?

 - Я дякую Богу, що народився саме на українській землі.

 - Газета «Кримінал-експрес». А я хочу подякувати Вам, пане Многогрішний, за те, що після вбивства Медвина залишили на снігу напис: «Судив і присуд виконав я – Григорій Многогрішний. А за що – цей пес сам знає».

Висновок.

       Дякую Вам, пане Григорію та пані Наталю. Ви ще раз довели нам, що ви є непересічними громадянами. Сподіваємося, що ви знайдете своє щастя й за кордоном. Ми впевнені, що й там ви не залишитеся байдужими до долі  рідної країни.

На цьому наша прес-конференція оголошується закритою.

V. Розвиток творчих здібностей (звучить «Місячна соната»)

І група працює над асоціативним твором-образом.

а)  зачитується пам’ятка «Асоціативний твір»

б) підготовлений учень виразно читає уривок з твору «Тигролови» від слів: «У салон-вагоні залишався сам майор…» до слів: «І ніде не втечеш»

в) зразки творів

         Переді мною зазоріли очі України. Скільки смутку, горя вони увібрали в себе. Бідненька наша країна стоїть зажурена серед натовпу вгодованих людців. А вони сміються з неї, штовхають, глузують. Та раптом хтось доторкнувся до згорбленого плеча й ніжно прошепотів: «Мамо, отямтесь». І надія: вона не самотня, її діти поруч із нею, а значить, життя триває.

           Очі – дзеркало душі. Вони вміють любити й ненавидіти, пестити й проклинати. Мені здається, що очі предків спостерігають за нами із зоряного неба. Кожна зірочка-душа має своє ім’я. Ось зірка Григорія Многогрішного. Вона посилає на землю сигнал-заклик: «Убийте в собі раба! Борітеся за право називатися Людиною». Так, саме Людиною, бо на Землі живуть і людці, збайдужілі до людського горя медвини-покручі.             

           Очі – живий  смолоскип, який торує дорогу через хащі, який не дає темним потворам забруднити чисту душу. Смолоскип поки що палає червоним полум’ям, яке не дає забути про помсту, кров справжніх українців. Ще над ним проносяться буйні вітри, та вони навпаки ще більше роздмухують смолоскип. Його іскринки потрапляють у душі українців і розтоплюють ті крижинки зневіри.

ІІ група пише міні-роздум «Григорій Многогрішний»

       Головний герой твору Григорій Многогрішний – сильна й мужня особистість, життєве кредо якої сформульоване однозначно : «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи». У його втечі зі спецешелону треба вбачати виклик усій системі, яка намагалася перетворити людину на безсловесного, розтоптаного й знищеного морально й фізично раба. Письменник послідовно стверджує думку про те, що за будь-яких обставин особистість повинна залишатися людиною, вірити в себе, у перемогу добра над злом.

        Безумний  сміливець Григорій Многогрішний не змирився з приреченістю на забуття в жахливій легенді про зникнення душ у пеклі концтаборів, збунтувався, вирвався з пащі дракона-потяга, а це вже перемога людей, це вже свідчення нездоланності духу й можливості поборення оскаженілої потвори. Цей образ навчає підніматися над муками, жити в будь-яких умовах, виживати в екстремальних ситуаціях.

        Сюжетна канва твору вибудована на полюванні майора НКВС Медвина – цього новітнього тигролова – за гордим, не прирученим тоталітарною системою молодим «тигром» із України, який у тайзі знайшов земляків, друзів, кохання. Григорій перемагає тому, що не визнає себе нулем в історії, не озвірив, не перейнявся ненавистю до людей, зберіг у собі людяність, здатність співчувати, співпереживати й вірити, що людина може й повинна кинути виклик цілій системі й вистояти.

ІІІ група пише міні-роздум «Наталка Сірківна»

      Іван Багряний в образі Наталки показує нам особистість, яка знає чого хоче. Вона відчуває слова Григорія: «Пам’ятай про смерть». Наталка – проста дівчина, це образ українки, в якої є Батьківщина. Кохання робить її ще кращою, ще живішою.

      Наталка на диво багатогранна особистість. У неї вроджена і яскраво виявлена жіночність. Ключ до розуміння її характеру слід шукати в досить рідкісному поєднанні її  жіночності з тими якостями, які вона набула, поділяючи разом із батьком та братами всі труднощі мисливського життя. То було все-таки життя на виживання, воно потребувало фізичного та морального гарту, наступального характеру (Якщо не переможеш, то будеш переможений). І таке життя впливало на формування Наталки як особистості.

      Сірківна мені нагадує чимось Мавку з «Лісової пісні» Лесі Українки. Наталка й Мавка – діти лісу. У лісі виросли, у лісі живуть і дуже мало контактують із зовнішнім «цивілізованим» світом. Проте Наталка хоч і нагадує іноді Мавку, але ця подібність швидше зовнішня, до того ж незначна. Якщо Мавка відрізняється своєю непрактичністю та незахищеністю перед світом, то Наталка навпаки є життєлюбною господаркою своєї долі. Здатністю відстояти право на щастя Наталка нагадує свою далеку попередницю – Наталку Полтавку з п’єси І.Котляревського.                               

 - Час для виконання творчих робіт вичерпується з останніми акордами  «Місячної сонати»  Бетховена

 -  Перевірка робіт у режимі «ланцюжок»

                                                                                                               Додаток 2

Творчі вправи на уроках української мови та літератури

1. Вправа-відтворення

     Пригадайте правила вживання апострофа. Запишіть прислів’я , підібравши з довідки потрібні слова. Поясніть їх написання.

Шануй батьків – ... з істинного шляху. Добрий чоловік – надійніше … мосту. Музика … , а людей збирає. … не хвались …, а хвались честю. Удар забувається, а слово … Що маєш робити, то зроби сьогодні, а що маєш …, то … завтра. У чужім краю і … не цвірінькають. Сумний грудень у … і в будень.

(Довідка: не зіб’єшся, кам’яного, без’язика, батьком-матір’ю, пам’ятається, з’їсти, з’їж, солов’ї, свято ).

2.  Вправа «Кодування»

      Пригадайте правила написання префіксів з- с- та роз- без-. Запишіть у першу колонку номери слів, у яких пишемо з-, а в другу – с-.

1 – ро…казати, 2 – бе…кінечний, 3 – …цементувати, 4 – …ходити, 5 – …тирати, 6 – ро…пустити, 7 – …клеїти, 8 – бе…пощадний, 9 – …шити, 10 – ро…кроїти, 11 – ..мити,

12 – …фотографувати, 13 – …простувати, 14 – ро…тривожити, 15 – …хопити.

1, 2, 3, 6, 8, 9, 10, 11, 14

4, 5, 7, 12, 13, 15

 

      Прочитайте речення. З’ясуйте, якій схемі вони відповідають. Поряд з номером схеми запишіть номер речення.

1.«П, – а, – п». 2. «П!» – а. 3. «П! – а. – П!» 4. А: «П?» 5. «П, – а, – п?» 6. А: «П». 7. «П, – а: – П». 1. От спасибі крикнув лицар (Леся Українка). 2. Зажди просить хлопчина Не тікай від мене, візьми мене із собою, перевези!» (Б. Лепкий). 3. Рано ти каже батько закінчив науку (Остап Вишня). 4.Тут поет не втерпів Хто там? (Леся Українка) 5. Знаю, що по закону 41 сердито відповів на те Лозовий і додав Вишняку шкода (В. Дрозд). 6. Як ударив вдруге – вона й попросилась Не рубай, коханий, бо я – твоя мила (Нар. балада). 7. Що ви кажу шукаєте? (Л. Костенко).

Код: 1 – 3, 2 – 1, 3 – 2, 4 – 4, 5 – 7, 6 – 6, 7 – 5

3. «Хто швидше». Робота в парах

       (Учні отримують картки з реченнями, у яких потрібно вставити букви й розділові  знаки. Слова з орфограмами й пунктограми потрібно пронумерувати та записати їх назви).

Рвет...ся осінь руками кр..вавими до далекого сон..чка любого кров на шатах пр..пишних шарієт..ся оксамит і парчу зал..ва. Рвет..ся осінь. Т..рни не/видимії їй все тіло поранили змуч..ли а вона ро..пачливо всміхаєт..ся Сонце сон..чко глянь я сміюсь! Осінь шарпнула шати кр..вавії аж до ніг їй упали розсипавшись не/покрита ні/чим не/захищена застогнала Іди бо вже час (За Лесею Українкою).

 

 

4. Творча реконструкція    

 

        Перебудуйте подані синтаксичні одиниці спочатку на речення з прямою мовою, а потім на речення з непрямою. Прокоментуйте різницю між ними та їхнім інтонаційним оформленням.

О земле рідна, знаєш ти свій шлях у бурі, у негоді! (М. Рильський). Ах, скільки радості, коли ти любиш землю, коли гармонії шукаєш у житті (П. Тичина). Поясніть розділові знаки.

 

     Прочитайте речення. Знайдіть серед них речення з непрямою та невласне прямою мовою. Запишіть, замінивши їх на речення з прямою мовою. Пригадайте, із якого твору взято ці рядки.

Максим зірвався на рівні ноги і сплеснув у долоні, аж забряжчали його пута. Радість, радість! Се тухольці працюють! Се вони будують оту заваду, що спинить монголів і не дасть йому бути зрадником! Він радив тухольській громаді не спиняти монголів перед тісниною, а впустити їх у кітловину. Тут можна їх обступити і вирубати до останнього, а коли ні, то виморити голодом. У тій хвилині в тіснині дався чути крик тухольських вартових: «Монголи! Монголи!» – і вслід за тим прибігли вартові, голосячи, що монголи в незліченній силі показалися в долині над Опором. Тут приходилося рішати живо, що діяти, як боронитися? Захар Беркут ще раз обстав за тим, аби впустити монголів в тухольську кітловину і тут, обскочивши їх, вирізати або виморити всіх до ноги (За І. Франком).

 

5. «Так – ні» ·

• Пряма мова завжди супроводжується словами автора – (так).
• ·Слова автора завжди стоять перед прямою мовою – (ні). ·
• Пряма мова з обох боків береться в лапки – (так).
• ·Пряма мова складається лише з одного речення – (ні). ·
• Слова автора після прямої мови пишуться з великої літери – (ні).
• Непряма мова зберігає лише зміст висловленої думки – (так). ·
• Слова автора вимовляються окличною інтонацією – (ні).

 

6. Мовно-етикетна гра «Хто швидше»

        Змагання 2-х команд: хто швидше змоделює народні вислови, дібравши їх продовження з другої колонки, складе правила мовного етикету й підготує коментар до них.   

Краще мовчати,	а слово на відповідь
Всякому слову	де що сказати
Меле,	свій час
Бережи хліб на обід,	не кажи їх сам
Треба знати	аніж брехати
Базіка –	мовний каліка
Не хочеш почути дурних слів,	те наперед обміркуй
Говорить,	наче три дні не їв
Бесіди багато	як діжка з горохом
Слово до слова –	як порожній млин
Що маєш казати	зложиться мова
Заторохкотіла сорока,	а розуму мало

Ключ. 1. Краще мовчати, аніж брехати. 2. Всякому слову свій час. 3. Меле, як порожній млин. 4. Бережи хліб на обід, а слово на відповідь. 5. Треба знати, де що сказати. 6. Базіка – мовний каліка. 7. Не хочеш почути дурних слів, не кажи їх сам. 8. Говорить, наче три дні не їв. 9. Бесіди багато, а розуму мало. 10. Слово до слова – зложиться мова. 11. Що маєш казати, те наперед обміркуй. 12. Заторохкотіла сорока, як діжка з горохом. )

7. «Мовний калейдоскоп»

     Відновіть речення з цитатами. (Учні на окремих аркушах отримують вислови і слова автора, з них конструюють речення з цитатами. Розділові знаки в кінці фрагментів речення відсутні.)

Увага! Щоб не помилитися, конструюючи речення, звертайте увагу на зміст висловлювань і на те, з якої літери написано той чи інший фрагмент. І.1.Людину прикрашають чарівність і розум, а душевний спокій і внутрішня   гармонія осяває її риси 2. …Нам потрібно любити і гордитися своєю найпрекраснішою матір’ю 3. мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще

4. На душі ані хмарини

Гарно в рідній стороні

Кущ осінньої калини

Паленіє у вікні

5. Яке це щастя – в радощах земних Трудів і днів спивати кубок повний!

ІІ. 1. О. Гончар говорив, що 2. писав Тарас Шевченко про Україну 3. стверджувала Ольга Корніяка 4. писав Рильський у вірші «Труди і дні» 5. Чудовий настрій передає Микола Луків поетичними рядками

Результати роботи мають бути такі:

1. «Людину прикрашають чарівність і розум, а душевний спокій і внутрішня гармонія осяває її риси», – стверджувала Ольга Корніяка.

2. «…Нам потрібно любити і гордитися своєю найпрекраснішою матір’ю», – писав Тарас Шевченко про Україну.

3. О. Гончар говорив, що «мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще».

4. Чудовий настрій передає М. Луків поетичними рядками:

На душі ані хмарини,

Гарно в рідній стороні.

Кущ осінньої калини

Паленіє у вікні.

5. Яке це щастя – в радощах земних Трудів і днів спивати кубок повний! – писав Рильський

 

8. Літературні диктанти

І. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

1. Визначте жанр твору І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»?

2.  Яка реальна сім’я стала прототипом Кайдашів?

3. Назвіть імена Кайдашів.

4.  Як називалося село, де жили Кайдаші?

5. Хто був головою в сім’ї Кайдашів?

6. Хто в сім’ї Кайдашів заробляв основну частину грошей?

7.  У кого із персонажів «серце з перцем»?

8. Хто з героїв повісті мав ніжну, поетичну вдачу?

9.  Про кого сказано: «До природної звичайності української селянки в неї пристало щось уже дуже солодке, аж нудне»?

10. Про кого йдеться: «Він був чоловік гордий, упертий, не любив ні кому кланятися »?

11. Куди пішла Мелашка від свекрухи? З ким?

12. Який злочин скоїла Мотря протии Кайдашихи?

Відповіді

1. Соціально-побутова повість.

2. Сім’я Мазурів.

3. Омелько, Маруся, Карпо і Лаврін.

4. Семигори.

5. Маруся Кайдашиха.

6. Омелько Кайдаш, бо був стельмахом.

7. У Мотрі.

8.  Мелашка.

9.  Про Марусю Кайдашиху.

10.  Про Карпа.

11.  До Києва з бабою Палажкою.

12.  Виколола око.

Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні ?»

1. Визначте жанр твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

2. Укажіть прізвище співавтора роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

3. Із скількох частин складається роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

4. Село, де відбувається більша частина подій роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

5. Яким іменем «батюшка охрестив» головного героя твору?

6. Кого з персонажів твору названо «польовою царівною»?

7. Що стало вирішальним моментом у виборі злочинного шляху центральним персонажем?

8. Коли стався остаточний духовний злам Чіпки?

9. Кому належало село Піски за часів кріпацтва?

10. Де вперше зустрілися Чіпка та Галя?

11. За що заслали Чіпку на каторгу?

12. Хто така Мотря Жуківна?

Відповіді

1. Соціально-психологічний роман.

2. Іван Білик.

3. Із чотирьох.

4. Село Піски.

5. Нечипір.

6. Галю Гудзь.

7. Утрата землі.

8. Після того, як його вигнали із земства.

9. Панам Польським.

10. У полі.

11. Разом з бандою на хуторі вирізав сім’ю козака Хоменка.

12. Мати Чіпки Варениченка.

І. Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

1. Хто є автором п’єси «Мартин Боруля»?

2. Яку безклопітну роботу, що дає прибуток, знайшов Трандалєв?

3. Як звелів Мартин Боруля своїм дітям називати батьків?

4. Чому Мартин заборонив Марисі братися за «чорну» роботу?

5. Де служить Степан? Ким?

6. За кого Мартин мріє віддати заміж дочку Марисю?

7. Кого кохає Марися? За кого збирається заміж?

8. Хто такий Гервасій Гуляницький?

9. Кого відлупцював Мартин Боруля? За що?

10. Назвіть основне прагнення Мартина Борулі?

11. Чим для Борулі обертається конфлікт з Красовським?

12. Із яким твором французького драматурга перегукується п’єса «Мартин Боруля»?

Відповіді

1. І. Карпенко-Карий.

2. Одночасно веде справу Борулі проти Красовського і справу Красовського проти Борулі.

3. «Папінька», «мамінька» чи «папаша», «мамаша».

4. Бо руки «зіпсує».

5. У земському суді канцеляристом.

6. За чиновника Націєвського.

7. За Миколу.

8. Багатий шляхтич, сільський приятель Мартина, батько Миколи.

9. Націєвського. За свій сором, за те, що той утік із заручин.

10.  Стати справжнім дворянином.

11. Відмовою Красовського Борулі в оренді землі.

12.  «Міщанин-шляхтич» Мольєра.

М. Старицький. «Облога Буші»

1. Дайте жанрово-змістове визначення твору Михайла Старицького «Облога Буші».

2. Як автор визначив жанр твору?

3. Коли відбуваються події, описані в повісті?

4. Уривок з якого твору взято за епіграф повісті?

5. Що означає назва Буша?

6. Кому належав замок «Орлине гніздо» ?

7. Як звали сотника?

8. Як звали коханого Орисі?

9. Кого чи що козаки у творі називали «товстопузихою», «плющихою», «бабою», «панянкою»?

10. Що вирішили оборонці Буші, коли побачили переважаючі сили ворогів?

11. Який віщий сон бачила Орися?

12. Яка головна ідея твору?

Відповіді

1. Романтична історико-пригодницька повість.

2. Історична повість із часів Хмельниччини.

3. 1654 року.

4. Уривок з народної думи.

5. Торговий майдан.

6. Роду Чарнецьких.

7. Михайло Завісний.

8. Антось Корецький.

9. Гармати.

10. Якщо боротися, то всім боротися, якщо умерти, то всім умерти, але не здатися ворогові.

11. Явір і калину.

12. Ідея єдності, абсолютної однодумності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                          Додаток 3

Зразки постерів

 

                                                                                                                   Додаток 4

Зразки емблем

• Класицизм уособлений стрункою фігурою воїна, в гордій, величавій позі.
• Індивідуальне підпорядковане загальним нормам, громадському благу.
• Абсолютизація естетичного ідеалу античності (Канон – поетика Аристотеля та Горація)
• В архітектурі: популярні пастельні тони, використання зразків античності, ліпка. Гармонія в усьому.
• Поетику класицизму підпорядковано закону трьох єдностей – місця, часу і дії.
• Класицизм (від лат. сlassikus – норма, порядок, взірцевий) – літературно-мистецький напрям, що орієнтувався на античну літературу, мав чіткі й суворі теоретичні постулати. Класицизм прийшов на зміну бароко і розвинувся у XVII ст.. у Франції, а потім різною мірою охопив європейські літератури XVIIІ – початку ХІХ століття. В українській літературі виявився не повною мірою. 

 

 

 

• Визначним представником романтизму в українській літературі є Тарас Шевченко. Поет-пророк.
• Крім того, його автопортрет символізує романтичний образ: молодий красивий юнак, який замріяно з надією дивиться вдалечінь.
• Образ Тараса Бульби символізує історію. Історизм – важлива ознака світосприйняття і творчості романтиків. У романтизмі замальовується винятковий герой у виняткових обставинах.
• На поетику романтизму мав надзвичайний вплив фольклор, народні звичаї, міфологія.
• Девіз символізує те, що романтики відтворювали дух – вільний, відкритий.
• Романтизм (від. франц. Romantique – таємниче, чарівне, нереальне) – літературно-мистецький напрям першої половини ХІХ ст.., який утверджував ідеї національно-визвольної боротьби, культ почуттів та захопленість фольклором.

 

 

• Людина залежна від суспільних відносин.
• Герої зображуються за принципом соціального визначення, його поведінка пояснюється історичними обставинами.
• Провідні риси поетики: типові характери в типових обставинах, соціалізація, достовірно-етнографічне змалювання життя.
• Література стає підручником життя, підвищується її пізнавальне і виховне значення.
• Реалізм (від лат. Realis – суттєвий, дійсний) – літературно-мистецький напрям, який набув поширення у ХІХ ст.. і передбачав зображення правдивих деталей, типових характерів у типових обставинах.

 

 

 

 

 

                                                                                                               Додаток 5

Тема. Складні випадки правопису  великої літери.

Мета: повторити складні випадки правопису великої літери, формувати правописні вміння, удосконалювати вміння вживати велику літеру в писемному мовленні , знаходити і виправляти орфографічні помилки; розвивати пам"ять, мислення, мовлення, творчі здібності; виховувати любов до рідного слова, шану і повагу до культури, історії рідного міста.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Вид уроку: урок - віртуальна екскурсія.

Обладнання: карта України, фотоілюстрації, таблиця, кросворд

Перебіг уроку

                                           І ось він Київ!

                                           Возсіяв хрестами.

                                           Пригаслий зір красою полонив.

                                           Тут сам Господь безсмертними перстами

                                           Оці священні гори осінив.

                                                                                                          Л. Костенко

І. Мотиваційно - організаційний етап.

    Прийом "Передбачення".

      - Які почуття у вас викликав цей вірш?

      - Чому, на вашу думку, ми розпочали урок саме з цієї поезії ?

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку.

      За допомогою прийому " Незакінчене речення" учні визначають завдання уроку.

      - На уроці хочу дізнатися про (складні випадки  правопису великої літери).

      - Мені цікаво було б з"ясувати ( написання назв державних установ ).

      - Маю намір поліпшити знання ( з історії свого міста, більше дізнатись про відомих співвітчизників ).

     - Я хочу досягти успіхів  ( у формуванні практичних умінь і навичок з даної теми ).

ІІІ. Виконання системи дослідницьких завдань.

      1. Колектива робота з таблицею (повторення ).

Правило	Приклади
Імена, прізвища людей, псевдоніми, клички, прізвиська	Леся Українка, Тарас Шевченко, Кайдашиха
2. Назви підприємств,кінотеатрів, художніх творів.	М. Старицький "Талан", І. Франко "Декадент",стадіон "Старт"
Присвійні прикметники, утворені від власних назв осіб	Маріїна сукня, Шевченків "Кобзар", Грінченків словник
Астрономічні назви	Земля, Венера, сузір’я Великого Пса
Перше слово у назв інститутів, академій,музеїв...	Академія мистецтв, Музей хліба, Будинок актора
Назви найвищих державних посад	Президент України, Кабінет Міністрів України

2.Слово вчителя.

          Здавна люди називають Київ матір"ю міст руських. Історія цього прекрасного міста входить своїм корінням углиб віків. Це місто не залишає байдужим жодної людини, яка в ньому побувала. це місто дивує, надихає, захоплює і чарує кожного, хто хоча б раз відвідав його. Ось і сьогодні я пропоную вам здійснити віртуальну екскурсію цим містом.

3.Творче дослідження.

           Розглянувши карту України, поміркуйте,чому Київ називають серцем держави? Складіть усне повідомлення в науковому стилі про Україну

(6-8)речень. Які власні назви ви вживали у вашій розповіді? Поясніть їх правопис.

Приблизна відповідь.

        Україна - розташована  у західній частині Євразії. Має вихід до Чорного та Азовського морів. На її території розташовані гори - Карпати і Кримські.

Найвища точка Карпат - це гора Говерла,

а Кримських - Ай-Петрі. З півночі  на південь  протікає найбільша ріка України - Дніпро. В Україні є 24 області та Автономна Республіка Крим. Столицею держави є Київ, серце України.

4.Слово вчителя.

        З давніх - давен кожен знаменитий рід в Україні мав свій герб. Герб - це особливий знак, який розповідає про походження роду. Свої герби мали українські міста і землі.

5. Дослідження - моделювання.

        Назвіть символи нашої держави. ( Державний Герб України, Державний Гімн України та Державний Прапор України).

        Хто зображений на гербі Києва? Що являється символом міста? Розкажіть про ці атрибути. Поясніть вживання великої літери.

 6.Слово вчителя.

        Кожне місто, як і кожна людина, має своє ім"я. Пригадайте легенду про заснування Києва. Більшість міст України мають таку ж давню історію.

7. "Зашифроване послання".

З’єднати частини слів у двох стовпчиках і записати назви міст.

Жито	церква
Дніпро	ріг
Іван	Петро
Кривий	Франко
Білий	мир
Звени	город

Відповідь: Житомир, Дніпропетровськ, Івано - Франківськ, Кривий Ріг, Біла Церква, Звенигород.

8. "Поміркуймо".

      Запишіть назви  міст України  із суфіксами -ів, -їв. Поміркуйте про походження цих назв.

Відповідь: Харків, Чернігів, Львів, Київ, Миколаїв, Фастів, Ходорів, Бердичів.

       Усі ці назви мають форму присвійних прикметників, на що вказують суфікси -ів, -їв. Ми легко впізнаємо імена Лев, Миколай. Інші імена видаються нам трохи дивними. Та коли взяти до уваги, що все це міста давні,то цілком імовірно, що колишні звичні чоловічі імена протягом століть губилися або переставали бути іменами, як, скажімо, ім’я легендарного Кия, засновника Києва. Тепер спосіб творення назви стає прозорим: Хто володар міста?- Кий.

9. Робота в групах. Гра "Хто більше?"

       Книга - джерело знань. Але  небагато книг дійшло до нас із давнини. Пригадайте  назви творів та їх авторів, які вивчали у курсі "Давня література". Запишіть їх. ( Кожна група намагається пригадати якомога більше творів з давньої літератури). Поясніть їх правопис.

Відповідь: "Повість минулих літ" Нестора Літописця, "Повчання  дітям" Володимира Мономаха, "Слово про закон і благодать" Іларіона, "Слово о полку Ігоревім", "Апокрисис", "Тренос" Мелетія Смотрицького та ін.

10. "Я - редактор".

       Раніше книги переписували монахи в монастирях, а зараз друкуються у виданнях. Але перш ніж книга потрапить до друку, її редагують.

        Відредагувати текст. Пояснити правопис великої літери.

   (К,к)иїв — столиця (У,у)країни. Тут працює (П,п)резидент (У,у)країни, (В,в)ер­ховна (Р,р)ада, (У,у)ряд (У,у)країни. Тут приймаються і затверджуються закони, за якими розбудовується наша незалежна, вільна (Д,д)ержава.

     Широко відомі в (У,у)країні та світі центральна вулиця (К,к)иєва — (Х,х)ре­щатик і центральна площа — (М,м)айдан (Н,н)езалежності, де святкують (Д,д)ень (К,к)иєва, проводять урочистості, мітинги, концерти, змагання. На (М,м)айдані споруджено найбільший фонтан міста, працюють підземні торговельні центри.

13. Диктант - орфограма. Взаємоперевірка.

         Сучасний Київ - це не лише культурний та освітній центр. На сьогодні це місто - герой, місто - музей, місто - парк, місто - трудівник. Міст Патона, Києво - Печерська лавра, Музей води, річка Либідь, Київська Русь, Бессарабка, Поштова площа, стадіон "Олімпійський", аеропорт "Бориспіль", Центральний вокзал, Червона книга України, Київський зоопарк, Національний цирк, цирк "Кобзов", Музей циркового мистецтва, Національна опера України, Київський академічний театр ляльок, Володимирська гірка, станція "Либідська", Центральний ботанічний сад, Державний музей книги.

14. Гра "Хто швидше?" Робота в групах.

      Пригадайте прислів’я та приказки, у яких є велика літера.  Поясніть орфограму.

• Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
• Для нашого Федота не страшна робота.
• Не для Гриця паляниця.
• Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
• Як Микита воли мав, то Микита кумував, а як воли одпали, кумувати просить перестали.
• Ваша Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка.
• У нашого Омелька невелика сімейка: тільки він та вона, та старий та стара, тільки Сидір та Нестірко, та діток шестірко, та батько та мати, та їхні три брати.
• Парочка — Мартин та Одарочка!
• І мох, і трава, і Мелашка крива.
• Перейшов і Крим, і Рим, і мідні труби.
• І у Відні є люди бідні.
• Від Варки заблудив до Одарки.
• Не буде Галя, буде другая. Ти Марина, я Матвій, ти не моя, я не твій.
• І Гнат не винуват, і Килина не винна, тільки хата винувата, що впустила на ніч Гната.
• На кого біда нападе, то до Києва йде, а як біда минеться,то він і з Броварів вернеться.
• У Києві не женись, а в Ромнах коней не міняй.

 

IV. Підсумок уроку

Розгадати кросворд                               

   По горизонталі.                                                                                           

1.  Одна з давніх назв Дніпра.  (Славутич)

2.   Гори, які знаходяться у західній частині України.  (Карпати)

3.   Річка, протікає по території України і впадає у чорне море.  (Дніпро)

4.   Четверта планета Сонячної системи.  (Марс)

5.   Псевдонім відомої поетеси, який походить від назви країни.  (Українка)

6.  Місто на території України, назва якого завжди вживається у множині.   (Чернівці)

7.   Ім’я співачки, якій М. Старицький присвятив драму  "Талан". (Марія)

        По вертикалі.

       Країна, столицею якої є Київ.

                                                                                                                                                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V. Домашнє завдання.

     Ось і закінчилась екскурсія прекрасним містом Києвом. Звісно, її можна було б ще продовжувати і продовжувати. Бо Київ - це наша святиня, наша гордість і нема такого куточку, де б не хотілося побувати знову. Я пропоную продовжити дивовижні пригоди вдома і виконати такі завдання.

        Написати листа історичній  особі  і розповісти про красу та  велич України, про ті історичні місця, які варто було б відвідати. У творі вживати власні назви.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                           Додаток 6

(Фрагмент уроку української літератури)

Тема: Веб-квест  - дослідження життєвого і творчого шляху Лесі Українки

Мета: вчити учнів аналізувати життєвий і творчий шлях письменниці, допомогти учням  усвідомлювати  , відкрити сторінки її особистого життя; розвивати навички образного та асоціативного мислення, емоційний інтелект; вдосконалювати вміння користуватися комп’ютером та роботою в мережі  Інтернет; на прикладі життя поетеси виховувати силу волі, цілеспрямованість, активну громадянську позицію, патріотизм.

 

Методи і прийоми:  наочні (ілюстрація, демонстрація); словесні (бесіда, розповідь-пояснення);    перегляд та обговорення фотоматеріалів.

1. Емоційне введення .

        Відеозапис фрагменту пісні на слова Лесі Українки  «Contra Spem Spero!» («Без надії сподіваюсь!») , музика Олександра Шимка.

2. Вступне слово вчителя.

        Життя Лесі Українки вмістилось в рядку її поезії « Крізь сльози буду сміятись…»

       Лесю Українку — славетну й улюблену письменницю нашого народу, феноменальну жінку у світовій культурі — можна охарактеризувати її ж поетичним образом — «світло нагірне». Нагірною проповіддю було її слово, що вселяло віру й надію в її духовні сили , будило Україну зі сну . Всю глибину душі Лесі Українки відчула Ліна Костенко:

       Я в людей не проситиму сили,

       Я нічого в житті не просила…

       Я в людей попрошу тільки віри

       В кожне слово, почуте від мене…

      Поодинокими зірками на небосхилі української (та й світової!) літератури світять жіночі постаті. Але як яскраво! «Леся Українка скрізь і завжди в своїй поезії зостається жінкою. Вона тим і сильна, тим і займає свою власну постать в історії українського слова, що завжди поєднувала в собі пристрасті. Прометеєвим огнем пройняті пориви з нотами ніжності, з прославленням жіночого героїзму, терпіння й самопожертви», — писав відомий поет та літературознавець Микола Зеров. Про життя, гідне подиву й захоплення, про Лесю Українку ми будемо говорити на сьогоднішньому й кількох наступних уроках. Та спочатку пригадаймо, що ми знаємо про письменницю, адже це ім'я вам вже знайоме.  В цьому нам допоможе  «Хмара слів».

 

2.«Хмара слів»

3. Презентація життєвого і творчого шляху Лесі Українки.

Учитель :  Тож давайте перегорнемо окремі  сторінки життя і творчості Лесі  Українки, спробуємо віднайти ключі до розуміння сили таланту поетеси.

УЧЕНЬ 1 : На шлях я вийшла ранньою весною

                  І тихий спів несміло заспівала,

                  А хто стрічався на шляху зо мною,

                  Того я щирим серденьком вітала:

                 «Самій недовго збитися з путі,

                  Та трудно з неї збитись у гурті»...

                  Чи тільки терни на шляху знайду.

                  Чи стріну, може, де і квіт барвистий ?

                  Чи до мети я певної дійду,

                  Чи без пори скінчу свій шляхм тернистий, —

                  Бажаю так скінчити я свій шлях,

                  Як починала: співом на устах!

 

УЧЕНЬ 2: Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 р. в м. Новограді-Волинському, тепер Житомирської області, в сім'ї повітового службовця-юриста Петра Антоновича Косача та відомої української письменниці, громадської діячки Олени Пчілки, сестри Михайла Драгоманова.

      У зв'язку з переведенням Петра Косача по службі родина мешкала в Луцьку та Ковелі, а з 1882 р. постійним її місцем проживання стало с. Колодяжне. Саме на Волині, серед чарівної природи, у спілкуванні з селянськими дітьми минули дитинство і отроцтво Лесі. Мати, доглядаючи за дітьми (а їх було шестеро), намагалася дати їм національне виховання. У родині спілкувалися українською мовою, читали українські книжки, зокрема, «Кобзар» Тараса Шевченка. Діти змалку ходили в національному одязі, шанували народні звичаї.

       Ще змалку Леся кохалася в народних піснях  і  казках , у чотири роки уже читала, у  п’ять - грала на фортепіано і пробувала творити власну музику. У 6 років навчилася шити і вишивати .

       У дитинстві була особливо дружною з братом Михайлом, і коли той, готуючись до вступу в гімназію, опановував гуманітарні предмети, вона також ґрунтовно вивчила стародавню історію, грецьку й латинську мови.

УЧЕНЬ 3: 6 січня 1881 року під час святкування Водохреща Леся дуже застудилася, що надалі призвело до тяжкої хвороби. Дівчинку лікували по-домашньому від ревматизму, та її вразив туберкульоз кісток.

        Цього ж року О. П. Косач повезла Михайла, Лесю, Ольгу до Києва для навчання під керівництвом приватних вчителів. Михайло й Леся почали вчитись за програмою чоловічої гімназії, там Леся бере уроки гри на фортепіано у дружини М. Лисенка — Ольги О'Коннор.

      На початку травня 1882 року Косачі переїздять в село Колодяжне, що відтоді стало їхнім постійним місцем проживання.

Свою журбу, що через хворобу доведеться відмовитися від музичних занять, Леся вилила в автобіографічній елегії «До мого фортеп'яно». Через недугу Леся вже ніколи більше не вчилася систематично з учителями, не відвідувала жодної школи, однак була врешті високоосвіченою людиною, знала багато мов, гарно грала, між  іншим, часто виконувала  власні композиції-імпровізації, яких  вона, на  жаль, не  вміла  записати.

УЧЕНЬ 4:  З раннього віку захоплювалася народними піснями, обрядами, звичаями, які поряд з творчістю європейських письменників формували її естетичні смаки й погляди.

        Літературні нахили дочки всіляко підтримувала мати, і Леся зізнавалася, що їй було легко вийти на шлях творчості; адже батьки перебували в сфері мистецьких інтересів, родичі та близькі знайомі — Драгоманов, Старицький, Лисенко, Франко — працювали на ниві української культури.

     Поетичний  талант у Лесі  виявився рано  :  її перший   вірш «Надія» датується 1880 роком, рідні ж згадують, що стала писати ще раніше. 1884 року  у львівському журналі «Зоря» надруковано її поезії «Конвалія» і «Сафо» під псевдонімом Леся Українка.

    УЧЕНЬ 5:   Хвороба  прогресувала, уражала суглоби  правої ноги. Мати возила дівчину в Київ до професора Олександра Рінека, який раніше оперував Лесі ліву руку. Через рік хвора побувала у Варшаві. Улітку 1888 року батько повіз Лесю на лікування в Одесу.

  

         У цей час вірші юної поетеси друкувалися у львівських журналах , на її твори звернули увагу  галицькі  критики  – Іван Франко та  Михайло Павлик .

         У 1890 р. вона написала для молодшої сестри книжку «Стародавня історія східних народів», яка в 1918 р. була видана як підручник для національної школи. А Михайло Павлик, зустрівшись у Львові з Ларисою Косач в 1891 р., назвав її «геніальною жінкою», глибоко обізнаною з культурою, освітою, поезією людства.

УЧЕНЬ 6: 1888 року в Києві з ініціативи Лесі Українки та її брата  Михайла Косача створено літературний гурток української молоді «Плеяда» . Учасники «Плеяди» обговорювали питання розвитку української літератури, влаштовували літературні вечори, перекладали українською мовою твори зарубіжних письменників  . Леся Українка багато зробила у справі організації перекладів творів світової літератури,адже знала більше 10 мов, які вивчила самотужки.

          Перша поетична збірка Лесі Українки ,,На крилах пісень” вийшла у Львові  на початку  1893року . Схвальну  рецензію на книгу написав О.Маковей ,  правильно  визначивши  провідні  мотиви  творчості  поетеси : ,,Перший – то сумовитий погляд авторки на своє життя й долю, другий – то культ природи, а третій – то культ України і світове горе” .

          У 1899 році у Львові вийшла  друга Лесина збірка ,,Думи і мрії”, яка  засвідчила злет творчості молодої поетеси.

         А  у  1902 році  в Чернівцях  - книга поезій ,,Відгуки” .

         Кращі твори поетеси позначені намаганням поєднати «гармонію ідеалу з життєвою правдою», що стало однією з істотних особливостей її творчого методу, визначеного самою Лесею Українкою як новоромантизм.

УЧЕНЬ 7: Схиляємось перед мужністю поетеси: вона творила, долаючи щодня фізичний біль, гнітючий настрій, зумовлений недугою. У вірші «СопІга sреm sрего!» відчувається автобіографічний мотив:

                                                       Я на гору круту, крем'яную

                                                       Буду камінь важкий підіймать

                                                       І, несучи вагу ту страшную,

                                                       Буду пісню веселу співать.

        Щасливим було для Лесі Українки літо 1894 р., коли вдалося відвідати дядька, Михайла Драгоманова, в Софії. Особливо  їй запам'яталися розмови з дядьком, котрий, незважаючи на смертельну недугу, до останніх днів залишався борцем проти тиранії. У червні 1895 р.  Драгоманов помер.

Повертаючись із закордону, завжди відчувала політичну неволю. «Мені сором,— писала вона,— що ми такі невільні, що носимо кайдани і спимо під ними спокійно. Отже, я прокинулась, і тяжко мені, і жаль, і болить...»

УЧЕНЬ 8: 1897 року  у Криму на лікуванні знайомиться з білоруським журналістом Сергієм Мержинським. Важким випробуванням для поетеси стали його хвороба і смерть у 1901 р. За одну ніч з-під її пера виходить драматична поема «Одержима». Щоб легше перенести горе, Леся Українка поїхала на Буковину. Дорогою до Чернівців зупинилася на кілька днів у Львові, де бачилася з Іваном Франком, Іваном Трушем. У Чернівцях гостювала в Ольги Кобилянської. Студенти Чернівецького університету вітали поетесу на урочистостях, організованих на її честь. Краса Карпат надихнула її на створення низки віршів у фольклорному дусі.

        У 1903 р. Леся Українка брала участь у святі відкриття в Полтаві пам'ятника Івану Котляревському, де зустрілася з багатьма діячами української культури. У цей час вона активно працює як драматург. З-під її пера з'являються твори різних жанрів . Писала в умовах хвороби, яка прогресувала, забираючи спокій, порушуючи душевну рівновагу, завдаючи нестерпних болів.

УЧЕНЬ 9: 25 липня 1907 року вийшла заміж за фольклориста Климентія Васильовича Квітку та оселилися в Києві. Згодом чоловік одержав посаду в суді в Криму, і подружжя переїхало туди, а згодом до  Ялти. Через хворобу Лесі Українці доводилося  багато їздити по світу. Вона лікувалася в Криму й на Кавказі, у Німеччині й Швейцарії, в Італії  та  Єгипті. І хоча чужина завжди викликала  в неї тугу за рідним краєм, але й збагачувала новими враженнями, знанням життя інших народів, зміцнювала та  поглиблювала інтернаціональні мотиви її творчості.

        Доводилося долати матеріальну скруту, проте Леся Українка, відмовляючи собі в найнеобхіднішому, на власні кошти організувала фольклорну експедицію для запису на фонограф кобзарських дум. Так з'явилася праця Філарета Колесси «Мелодії українських народних дум». Завжди думала не про себе, а про рідну культуру. У 1912 р. разом з Ольгою Кобилянською, Василем Стефаником, Іваном Трушем закликає громадськість відзначити 40-річчя творчої діяльності Івана Франка.

      ,,Лісова душа” поетеси завжди тужила за Поліссям, але змушена була жити лише в південних краях . У 1911 році  на Кавказі  за  кілька днів вона написала ,,Лісову пісню”. Була тяжко хвора,  але жага творчої праці не давала спокою. Та залишалися останні місяці життя геніальної письменниці.  

      1 серпня 1913 р. в грузинському містечку Сурамі зупинилося серце Лесі Українки. Її тіло було перевезене до Києва й поховане на Байковому кладовищі поряд з могилами батька і брата.

Вчитель:  Звісно, сьогодні ми відкрили лише окремі сторінки життя поетеси. А зараз я пропоную вам розгадати кроссенс за біографією Лесі Українки, тобто скласти асоціативний ланцюжок за малюнками.

4. Кроссенс за біографією Лесі Українки.

Вчитель: Життя Лесі Українки було піснею — піснею мужності й любові, натхненною думкою про Україну.

 

5.Творча робота учнів: поезія в малюнках (демонстрація і виразне читання).

Хотіла б я піснею стати

У сюю хвилину ясну,

Щоб вільно по світі літати,

Щоб вітер розносив луну.

Щоб геть аж під яснії зорі

Полинути співом дзвінким,

Упасти на хвилі прозорі,

 Буяти над морем хибким.

Лунали б тоді мої мрії

І щастя моє таємне,

Ясніші, ніж зорі яснії,

 Гучніші, ніж море гучне.