Використання алгоритмів для формування орфографічної навички в учнів початкової школи

Використання алгоритмів для формування орфографічної навички в учнів початкової школи

Головна увага вчителя у процесі навчання української мови має бути зосереджена на формуванні орфографічної грамотності учнів у їхньому мовленнєвому розвитку.

Виробленню стійких орфографічних навичок сприяють такі умови: знання орфографічних правил і схеми застосування їх, уміння виконувати орфографічний розбір, запровадження різноманітних вправ,спрямованих на відпрацювання вміння використовувати правила на практиці.Вирішуючи питання про роботу над формуванняму школярів молодшого шкільного віку орфографічних навичок, учитель повинен передусім ураховувати психологічну природу цієї навички.

Молодші школярі вивчають ряд граматичних узагальнень і орфографічних правил,що мають складну основу застосування,потребують від учнів засвоєння логіки явищ,що вивчаються,оволодіння технологією їхнього розмежування.

У практиці роботи над таким матеріалом правило повідомляють,працюють з дітьми над заучуванням,а спосіб використання (розмежування)не вказують. Відсутність роботи щодо засвоєння способу застосування правила призводить до того,що учні правило «декламують»,а використати його при написанні слів не вміють. Лише невелика частина школярів у класі здатна самостійно визначити пункти логічного аналізу,оволодіти технологією застосування правила. Більшості ж учнів не під силу самостійно розібратися в складній структурі правил (узагальнень),встановити послідовність дій в процесі їхнього застосування. Отже,необхідно пояснювати дітям,учити,як розмежовувати граматичні факти,як використовувати орфографічне правило.

Психологами доведено,що навчання здійснюється успішніше,якщо на його початковій стадії  використовується система орієнтирів. З цією метою для оволодіння складним матеріалом в процесі навчання використовуються алгоритми.

Кожний алгоритм — органічне поєднання конкретної мовної ситуації та правила. Тому починати роботу з алгоритмом треба тільки після уважного ознайомлення з правилом. У початкових класах використовуються в орфографічній роботі правила наступних типів:

1.Правило-вказівка чи заборона.
Воно не потребує складних дій та суджень. Це правило спирається на розвинутий мовленнєвий слух учнів ,на практичне знання фонетики,але не потребує залучення правил фонетики чи граматики. Алгоритм такого правила складається з однієї дії – кроку.
Приклади правил-заперечень:
Одну букву не можна залишати на рядку чи переносити на інший рядок.
 Правила-вказівки чи заборони не можуть бути виведеними самими школярами,вони завчаються й використовуються на письмі.                                                                                                                                     

2. Правило-вказівка для вибору написання з двох (декількох) написань-припущень.
Для вибору необхідні судження ,потрібна опора на значення слова (словосполучення) ,на розбір слова,на граматичний чи фонетичний аналіз.
Правило даного типу має свій алгоритм – не менш двох дій – кроків.
  Приклади таких правил:
Написання прізвищ,імен,по батькові .
1 крок. Прочитати речення. Про кого в ньому говориться?
2 крок. Назвати прізвище, ім’я,по батькові. Яка перша буква в прізвищі, імені,по батькові?
Правило постановки розділових знаків у кінці речення.
1 крок.  Прочитати речення.
2 крок. Як вимовляється речення:щось спокійно повідомляється чи вимовляється з особливою інтонацією почуттів,із запитанням?
3 крок. Який розділовий знак треба поставити в кінці речення?

3.Правило – результат спостережень над мовою.
Зазвичай воно має граматико-орфографічний характер,поєднує в собі і граматичне ,і орфографічне спостереження.
  Прикладом такого правила є “ Префікси і прийменники”
Етапність роботи-спостереження може бути наступною:
1. Спостереження  учнів під керівництвом учителя за функцією прийменників у словосполученнях і реченнях(відносяться до іменників, зв’язують слова: прочитав у книжці ).
2.Доповнення словосполучень,складання з ними речень. Наприклад:зіскочив з … . Діти ставлять запитання(Зіскочив з чого?),додають різні  іменники(паркан,дерево,стілець) ,складають речення(Рудий кіт зіскочив з дерева). 
3.  Зіставлення префікса і прийменника,узагальнення знань про префікс як значущу частину слова,його словотворчу функцію (їхати-  заїхати,переїхати,  виїхати ,з’ їхати).
4.Лінгвістичний експеримент:вставити між префіксом/прийменником і словом  інше слово або запитання.(Забігли за будинок- забігли за високий будинок -за -це прийменник. У слові  забігли  після за ні запитання,ні слова вставити не можна-це префікс.
Результатом   колективної роботи буде алгоритмічна таблиця

Розрізняй префікси й прийменники
Префікс	Прийменник
Частина слова,пишеться разом	Окреме слово,пишеться окремо
Між префіксом і коренем не можна поставити допоміжне слово	Між прийменником і наступним словом можна поставити допоміжне слово
Служить для утворення нових слів	Служить для зв’язку слів у реченні

                                                                                                           
                                                                                                                                     

4.Граматичні правила визначення.
Такі правила орфографічних вказівок не містять,але створюють граматичну основу для орфографії.
  Приклади таких правил:
  Правила відмінювання прикметників.  Правопис ненаголошених відмінкових закінчень.
Для учнів 4 класу новим э матеріал про відмінювання прикметників,їх вимову  і написання.

АЛГОРИТМ

1.Визнач прикметник із закінченням,в написанні якого є сумніви

2.Постав до нього питальне слово від іменника,з яким він зв’язаний

3.Пиши закінчення,орієнтуючись на закінчення питального слова

Наприклад.У цій сім’ї любили читати довг___  зимов___  вечорами.
Вечорами (якими?) довгими зимовими.
Визначити дієвідміну дієслова і особові закінчення дієслів учням допоможе алгоритм

АЛГОРИТМ
1.Ставимо дієслово у форму 3 особи множини
2.Визначаємо закінчення
3.-уть,-ють-1дієвідміна		3.-ать,-ять-2 дієвідміна
4.Особові закінчення		4.Особові закінчення
1 особа	-емо,-ємо	1 особа	-имо,-їмо
2 особа	-еш,-єш,-ете,-єте	2 особа	-иш,-їш,-ите,-їте
3 особа	-е,-є	3 особа	-ить,-їть

Алгоритми  граматичних правил досить складні, і по відношенню до орфографічної задачі виконують роль розпізнавання (їх інколи так і називають - алгоритми розпізнавання).

    5.Правила-рекомендації, інструкції щодо виконання дій, пов'язанихіз пере­віркою написання слова.
 Приклади : правила перевірки слів з ненаголошеними [е], [и] в корені, дзвінкими й глухими приголосними на зразок просьба, молотьба,правопис префіксів роз-,без-,з-,с-.

 Правопис префіксів роз, без, з (с) ґрунтується на вмінні розпізнавати, вимовляти та позначати на письмі дзвінкі і глухі приголосні звуки. Умовами правильного вживання префікса з (с) є початкові букви кореня. Правопис префікса з,с ґрунтується на фонетичному і морфологічному принципах. Фонетичне написання префікса з спостерігається в тих випадках, коли він стоїть перед буквами на позначення голосних звуків та перед буквами на позначення дзвінких приголосних, крім [ж]. Якщо префікс з уживається в словах, корінь яких починається буквами ж,ч, ш, то написання не відповідає вимові, а правопис здійснюється за морфемним принципом (зшити [ши΄ти], зчистити [шчи΄стити], зжати [ж:а΄ти]).

Префікс с (варіант префікса з) вимовляється і пишеться за фонетичним принципом перед буквами к,п, т, х, ф (спитати [спита΄ти], сфотографувати [сфотографува΄ти], сказати [сказа΄ти], схитрувати [схиᵉтрува΄ти]).

Для успішного опанування теми учні повинні вміти виділяти значущі частини слова, зокрема префікс і корінь, не плутати прийменник і префікс с.

АЛГОРИТМ
Виділи префікс
РОЗ-,БЕЗ-	З-,С-
Завжди пиши з-	Перевір,на який приголосний починається основа
	На -к,-п,-т,-ф,-х	На інші приголосні
	Пиши префікс С-	Пиши префікс З-

Алгоритми цих правил найскладніші. Наприклад, щоб перевірити, яку букву голосного слід писати в слові с.рий (підвал), учневі необхідно вимовити слово відповідно до правил орфоепії, виявити в ньому наголошений склад, перевірити, в якій частині слова ненаголошений голосний звук. А далі слід скористатися реко­мендацією правила:змінити або дібрати таке споріднене слово,в якому голосний кореня буде під наголосом (сиро, сирість). Порівняти слова с.рий, сиро, сирість і визначити правильне написання: сирий.

Цілком зрозуміло, що правила зі складними алгоритмами засвоюються молод­шими школярами із значними труднощами. Отже, щоб забезпечити усвідомлення логічної структури правил-рекомендацій, необхідно орга­нізувати на уроці ситуацію, коли учні самі виведуть правило індуктивним шляхом, на основі спостережень і аналізу мовних фактів.

Готуючись до опрацювання орфографічної теми, учитель, крім аналізу лінг­вістичної природи написання, має чітко визначити, які вміння необхідні учням для перевірки орфограми. Так, засвоєння правопису слів з ненаголошеними [е], [и] в корені спирається на вміння швидко й безпомилково визначати місце наголосу в слові, розрізняти наголошені й ненаголошені голосні, вміти правильно знаходити в слові корінь, добирати споріднені слова або утворювати словоформи, свідомо вибирати з низки слів перевірні слова. У такий спосіб учитель з'ясовує вузлові питання теми, які мають перебувати в центрі уваги, суміжні знання і вміння, на які в ході роботи слід спиратися, конкретні труднощі, які доведеться долати.

У роботі над орфографічним правилом  виділяють етапи:

1. Постановка навчальної задачі шляхом створення проблемної ситуації, метою якої є мотивація вивчення правила.
   1. Колективне виведення правила.
   2. Робота над формулюванням правила й уточненням необхідного способу дії.
   3. Первинне закріплення.

Проілюструємо процес роботи над правилом правопису закінчень іменників першої відміни в орудному відмінку однини (4 клас).

1. Створення проблемної ситуації.

Як правильно сказати і написати: їжачок дріботів під грушою чи під грушею? Діти стрибали під черешньою чи під черешнею? Сироїжки ростуть під березею чи під березою?

2. Формулювання пізнавального завдання.

Як дізнатися, коли в орудному відмінку однини іменників першої відміни пишемо закінчення -ою, а коли -ею або –єю?

3. Спостереження за мовним матеріалом, його аналіз. Виведення правила.

сосна — під сосною	межа — за межею	яблуня — під яблунею	лінія — лінією
річка — за річкою	задача — над зада­чею	учениця — з учени­цею	партія — партією
вода — під водою	каша — з кашею	земля — під землею	акація — акацією
книжка — з книж­кою	площа — над пло­щею	Катруся — з Катрусею	Вікторія — Вікто­рією

4.Відповідь на поставлене проблемне запитання. Запис опорних форм.

Їжачок дріботів під грушею (груша) і т. д.

5. Робота над формулюванням правила. Зіставлення самостійно зробленого висновку з правилом, поданим у підручнику.

Уточнення необхідного способу дії. Складання схеми для відтворення здо­бутих знань.

І відміна. Орудний відмінок однини

Н.в.	-а	-жа, -ча, -ша, ща	-я	-ія
Ор. в.	-ою	-ею	-ею	-єю

6. Первинне закріплення правила.

Якщо правило — це керівництво до дії, то первинне закріплення його перед­бачає письмо з детальним коментуванням усього ходу розв'язання орфографічної задачі. Наприклад: під стел... . Іменник І відміни в орудному відмінку однини. У називному відмінку стеля, виділяю закінчення -я. Тому пишу під стелею.

Після оволодіння цим алгоритмом можна перейти до стислого коментування (пишу «ручкою», тому що «ручка») і самостійного запису учнями слів з пропу­щеними закінченнями.

Складні орфографічні правила слід розчленовувати, допомага­ючи таким чином учням усвідомити їх структуру і запам'ятати. Так, прочитавши правило перевірки слів з ненаголошеними [є], [и] в корені, слід поставити учням низку запитань:

—Зі скількох частин складається правило?

—Про що йдеться в кожній із них?

—Яка з частин, на вашу думку, є головною?

Корисно структуру цього орфографічного правила подати у вигляді схеми:

1. Що потрібно перевіряти? (Букви, що позначають ненаголошені голосні

[е],[и])

1. Де потрібно перевіряти? (У корені слова).
2. Як потрібно перевіряти? (Змінити або дібрати споріднене слово).
3. Чим потрібно перевіряти? (Наголошеним звуком).

Такий підхід до правила правопису слів з ненаголошеними [е], [и] в корені створює надійне підґрунтя для вивчення іншого правила з подібною алгоритмічною структурою (про позначення звуків [х], [дь], [зь] у корені (легко, боротьба, просьба). Після його засвоєння слід запропонувати учням зіставити обидва правила і зробити висновок, чим вони схожі і чим відрізняються.

Наведемо приклад роботи за алгоритмом щодо застосування правила вживання апострофа для учнів 2 класу.

АЛГОРИТМ
В слові є сполучення букв б,п,в,м,ф,р з буквами я,ю,є,ї	Відсутнє сполучення букв б,п,в,м,ф,р з буквами я,ю,є,ї
Букви я,ю,є,ї позначають звуки [йа],[йу],[йе],[йі]	Букви я,ю,є,ї позначають звуки [а],[у],[е],[і] та м’якість попередніх приголосних
Став апостроф	Не став апостроф

У процесі вивчення правила вживання апострофа після префіксів з кінцевим твердим приголосним перед я, ю, є, ї розумова діяльність учнів спрямовується так:

1. Визнач у слові корінь і префікс.

2. Назви першу букву кореня.

3. Який звук позначає остання буква префікса?

4. Якщо корінь починається буквами я, ю, є, ї, а кінцевий звук префікса — твердий приголосний, то між ними став апостроф.

 У шкільній практиці навчання орфографії досить поширеними є пам'ятки, які можуть подаватися в готовому вигляді або складатися під керівництвом учителя. У такий спосіб молодші школярі засвоюють технологію користування орфогра­фічним правилом, особливо на початкових етапах роботи за алгоритмом. Ось як виглядає пам'ятка «Вживання апострофа після префіксів»:

1. Вимов і послухай слово.
2. Визнач, чи є в слові префікс.
3. Якщо префікс є, перевір, на який звук він закінчується.
4. Якщо на приголосний звук, виділи перший звук кореня.
5. Якщо корінь починається зі звука [й] (букви я, ю, є, ї), пиши апостроф. Наприклад, учневі потрібно записати під диктовку слова розрізати, роз 'яснити. Ось як він має міркувати, виконуючи рекомендації пам'ятки:

1крок. У слові розрізати префікс є.

2крок. Префікс роз- закінчується на приголосний.

3крок. Після префікса — [р]. Отже, апостроф не пишеться.

1крок. У слові роз 'яснити префікс є.

2крок. Префікс роз- закінчується на приголосний.

3крок. Після префікса — звуки [йа] (буква я). Отже, апостроф пишеться.

Орфографічні правила,як і визначення мовних понять,учням необхідно запам'ятати. Ідеться не про зазубрювання, а про свідоме запам'ятовування. Під час виконання різних орфографічних вправ учні багаторазово повторюють фор­мулювання правила, яке вивчають, обґрунтовують правильність власної думки, переносять знання на новий мовний матеріал.

Створенням алгоритмів займається переважно вчитель, але можна залучати до побудови алгоритмів і учнів. Пропонуємо приклад коллективно створеного алгоритму з учнями 3класу до теми «Будова слова». Метою цього алгоритму є засвоєння учнями вимови і правопису слів, у яких відбуваються явища асиміляції (уподібнення) звуків за дзвінкістю і глухістю: моло[д’]ба, боро[д’]ба, ле[х]ко, во[х]ко, кі[х]ті ні[х]ті, про[з’]ба, во[ґ]зал, я[ґ]би тощо.

В основу роботи з формування в учнів навички правильної вимови і застосування правила перевірки сумнівної букви в таких словах ми поклали прийом зіставлення вимови і написання слова, який сприяє, по-перше, виявленню учнями орфограм у словах, а по-друге, усвідомленню ними правила перевірки сумнівної в слові літери способом постановки звука в сильну позицію —перед голосним (ні[?]ті — ніготь).

АЛГОРИТМ
Є сполучення дзвінкий+глухий
ТАК	НІ
Зміни слово так,щоб після сумнівної літери стояв голосний або р,л,м,н,в	Шукай інші способи перевірки
Познач буквою звук,який почув чітко	Перевір за орфографічним словником

Правопис ненаголошених [е], [и]

АЛГОРИТМ
Перевір,чи знаходяться [е],[и] під наголосом
Так	Ні
Познач буквою той голосний,який чуємо	Знайди перевірне слово,щоб ненаголошений голосний став наголошеним
	Напиши в ненаголошеному складі таку ж букву,що і в наголошеному	Звернися до словника

У подальшому навчанні в міру безпомилкового оволодіння алгоритмом необхідність постійно відтворювати загальний спосіб розв’язання орфографічного завдання відпадає, але вміння повинно зберегтися для самоконтролю, на випадок необхідності. Тобто, час від часу застосовувати відтворення повного алгоритму.

Ми виділили такі етапи «згортання» алгоритму.

Етапи «згортання»:

1 — повне пояснення;

2 — часткове «згортання»;

3 — максимальне «згортання».

Нагадаємо, що в процесі орфографічного розбору виконуємо такі дії:

1. Знаходимо орфограму і визначаємо її тип.

2. Виконуємо послідовно алгоритм.

3. Записуємо перевірене слово чи словосполучення.

Знаходження орфограми і визначення її типу (правила) не підлягає у початковій школі скороченню,«згортанню». Скорочення на цьому етапі можливе лише у формулюваннях: необов’язково вимагати від учня повне формулювання правила, достатньо одного слова або письмового скорочення (наприклад, «апостроф», «ненаголошені [е], [и]»).

Сама перевірка за правилом (алгоритмом) проходить поетапно, поступово.

Продемонструємо це на конкретних прикладах.

Приклад 1 (розгорнуте пояснення).

Сів метелик на листочок —може, там сховатись схоче? (Н. Забіла)

Вимагають перевірки слова на листочок, сховатись, схоче. Продемонструємо перевірку орфограми —разом чи окремо напишемо «на листочок». Зміст завдання: з’ясувати, на є прийменником (у цьому випадку пишемо окремо), або ж на префікс (його пишемо разом).

Етапи «згортання»

1. На листочок. На прийменник чи префікс? Спробуємо вставити прикметник: на зелений листок, вставити можна, отже, на — прийменник, пишемо окремо.

2. На листочок — прийменник? На зелений листочок, на — прийменник, окремо.

У даному випадку максимальне згортання відбулося вже на другому етапі. Процес подальшого скорочення втрачає сенс, бо ми не побачимо в діях учня виконання орфографічного завдання.

На 2 етапі «стискання» дія стає автоматизованою— чого ми і вимагаємо.

Сховатись — орфограма «Правопис префікса з(с)». Орфограма знайдена. Для перевірки використали алгоритм: виділили частини слова, визначили, на який приголосний починається основа, на х, отже, пишемо префікс с.

Етапи «згортання»

1. Сховатись

. Виділили с — префікс, основу. Основа починається на приголосний х. Отже, пишемо префікс с.

2. Сховатись — префікс с, бо основа починається на букву х.

Аналогічна робота проводиться над словом схоче.

Приклад 2.

Знов вершиною рясною

Розшумілася сосна (А. М’ястківський).

Перевіримо правопис слів вершиною та розшумілася. Розглянемо слово «вершиною». Для перевірки учні повинні з’ясувати, що [е] знаходиться в ненаголошеному складі. Орфограма знайдена. Алгоритм перевірки: добір перевірного слова, у якому ненаголошений звук стає наголошеним (верх), записуємо потрібну букву.

Етапи «згортання».

1. Вершиною, [е] в ненаголошеному складі, змінюємо слово, щоб ненаголошений звук став наголошеним: вершиною — вéрх. Пишемо [е].

2. Вершиною, перевірне слово вéрх. Пишемо [е].

Учні читають орфоепічно: в[е]ршиною і правильно записують слово.

3. Вершиною — вéрх. Пишемо [е].

Розглянемо слово розшумілася.

Учні визначають, що орфограма «Правопис префіксів роз, без». Орфограма знайдена. Для перевірки використали алгоритм: виділили частини слова, визначили, що роз є префікс, який завжди пишеться із буквою з.

Етапи «згортання».

1. Розшумілася, у цьому слові роз— префікс. Він завжди пишеться з буквою з.

2. Розшумілася, префікс роз пишемо з буквою з.

Подальше скорочення неможливе.

Особлива вимога до методики «стискання» — це те,що поспішне, швидке, завчасне стискання призведе до помилок і поверхового засвоєння орфографічного матеріалу. Водночас занадто тривалий процес повного пояснення не сприяє розвиткові пізнавальних інтересів учнів. А взагалі рекомендуємо час від часу застосовувати повний алгоритм пояснення, щоб в учнів не втрачалася цілісність процесу логічного міркування.

Звичайно, не всі правила легко піддаються алгоритмізації: для деяких з них алгоритм виявляється дуже простим (усього один крок), а для інших — дуже складним (наприклад, правопис ненаголошених особових закінчень дієслів 1 і 2 дієвідміни). Але в цілому алгоритмічний підхід є ефективним для навчання орфографічних правил.

На початку засвоєння орфографічної теми, коли робота над правилом за алгоритмом тільки розпочинається, необхідно вимагати від учнів повних пояснень всіх кроків алгоритму, навіть тоді, коли це, можливо,здається, дріб’язковим, а інколи й багатослівним.

Алгоритми можуть вміщувати приписи для розрізнення граматичних факторів,способи застосування граматичних і орфографічних правил.

Відмінок іменника визначай так:

1.Знайди у реченні слово,від якого можна поставити питання до іменника.

2.Постав питання від цього слова до іменника.

3.За питанням і закінченням визнач відмінок іменника.

 

Основа іменника закінчується:

На твердий приголосний,крім[ ж],[ч],[ш] – пиши закінчення - ом

На м*який приголосний та [ж],[ч],[ш]        – пиши закінчення - ем

На [й]                                                                     - пиши закінчення - єм

У початкових класах необхідно використовувати й алгоритмічні приписи,які сприяють глибшому осмисленню граматичного й орфографічного матеріалу,що вивчається,оволодінню способами розрізнення мовних фактів.

РІД ІМЕННИКІВ
Чоловічий рід	Жіночий рід	Середній рід
Він,мій	Вона,моя	Воно,моє
Батько,син,підручник	Бабуся,дочка,парта	Сонце,яблуко,місце

 

Пиши російською:	Пиши українською:
Якорь	Якір
Аптекарь	Аптекар
Горько	Гірко
Голубь	Голуб
Восемь	Вісім
Степь	Степ
Кровь	Кров
Боец	Боєць
заяц	заєць

Алгоритми, алгоритмічні приписи важливо систематично застосовувати в роботі з тими учнями, які погано засвоюють граматичні узагальнення,орфографічні правила,мають труднощі з технологією їх використання. .

Алгоритми сприяють розвитку в учнів логічного мислення,осмисленню явища ,що вивчається. Вони можуть бути використані на різних етапах уроку.

Так,на етапі пояснення нового навчального матеріалу,методика їх використання може бути наступною:

1.Школярі читають правило за підручником (після підготовчого етапу до сприймання нового  матеріалу ),відповідають на запитання вчителя(виявляється розуміння змісту правила),виконують навчальні вправи у підручнику. Потім учитель знайомить дітей з порядком дій за правилом(використовується навчальна таблиця або записаний на дошці алгоритм). Кроки(дії за цією логічною моделлю) учитель повідомляє сам,показує,як застосувати алгоритм щодо конкретних слів.

2.Після попередньої підготовки учнів до роботи над алгоритмом (читання правила,бесіда за його змістом,виконання первинних вправ,формулювання правила) учитель складає алгоритм разом з учнями,записує кожний крок на дошці,вказує за допомогою стрілок хід думки.

При використанні першої методики діти знайомляться з готовою схемою застосування правила; другої - схема складається в процесі спільної роботи вчителя з учнями. В останньому випадку забезпечується розуміння технології застосування правила,швидке запам’ятовування його алгоритму. Використання цих методик роботи над алгоритмом залежить від підготовки класу.

На етапі закріплення алгоритми використовуються при виконанні вправ на часткове застосування правила – зоровий  попереджувальний диктант,коментований диктант. В такому випадку орфографічний аналіз виконується за допомогою алгоритмічних моделей правил.