ВИКОРИСТАННЯ ЕЙДОТЕХНОЛОГІЙ В РОБОТІ З ХУДОЖНІМИ ТВОРАМИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Володимирський педагогічний фаховий коледж імені Агатангела Кримського Волинської обласної ради

 

Циклова комісія викладачів - словесників

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з методики навчання української мови

на тему:        

  «ВИКОРИСТАННЯ ЕЙДОТЕХНОЛОГІЙ В РОБОТІ З ХУДОЖНІМИ ТВОРАМИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ»

 

 

 

студента 4 курсу групи                                                                                                                                                                             галузі знань 01 Освіта\Педагогіка                 спеціальності 013 Початкова освіта                                   Марчука Дмитра                                                         Керівник: Лупенко – Ковтун С. М.

 

 

 

 

Володимир – 2024

               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оцінка: __________________________

Члени комісії  ______________  _____________________________

             (підпис)                           (прізвище та ініціали)

    _______________  ____________________________

                                                      (підпис)                            (прізвище та ініціали)

                                               ______________  ____________________________

                                                     (підпис)                           (прізвище та ініціали)

Постановка проблеми. Використання ейдетики в роботі з художніми творами є актуальною та важливою проблемою для сучасного педагога. У контексті постійного розвитку технологій та змін у підходах до навчання, ейдетика, яка базується на використанні візуалізації образів для полегшення засвоєння інформації, набуває все більшої популярності серед вчителів та методистів. Актуальність цієї теми полягає у необхідності адаптації навчального процесу до потреб і можливостей сучасного учня, який, за даними досліджень, все частіше виявляє схильність до зорового сприйняття інформації.

На сьогоднішній день, у зв’язку зі зростанням інформаційного потоку та зменшенням тривалості уваги учнів, викладачі стикаються з викликом забезпечення ефективного засвоєння матеріалу. Традиційні методи навчання, засновані переважно на тексті, часто не відповідають потребам сучасного учня, що може призводити до зниження мотивації до навчання та зростання відсотку невдач.

До того ж, існуючі підходи до використання ейдетики в роботі з художніми творами не завжди враховують індивідуальні особливості кожного учня та можуть бути неефективними в контексті різноманітності навчальних груп. Вирішення цих проблем потребує розробки та впровадження нових педагогічних стратегій, які б враховували сучасні тенденції в навчанні та сприяли підвищенню якості освіти. Таким чином, пошук оптимальних методик використання ейдетики в роботі з художніми творами має велике значення для подальшого розвитку освітнього процесу та підвищення професійної компетентності вчителів.

Аналіз дослідження. Вивчення проблеми використання ейдотехнологій в роьоті з художніми творами знаходить відображення у численних наукових дослідженнях та практичних розробках Л. Вигодського, П. Блонського, Є. Антощука, а також зарубіжних долсідників: В. Йеншема, О. Кро, А. Рікелема, Г. Фішера, Г. Гарсії, Дж. Сміта, Р. Майєра, Дж. Кленгера, Л. Шерлока та ін. Усі вони розглядають важливість візуальної грамотності для ефективного навчання та пропонує методики використання зображень для підвищення рівня розуміння тексту.

Аналізуючи ефективність впровадження цих методик дослідники прийшли до висновку, що практичні приклади застосування ейдотехнологій в роботі з художніми творами збільшують їхній вплив на розвиток мовленнєвих та когнітивних навичок учнів. Такої думки дотримувалися І. Матюгін та його учень, Є. Антощук. Вони вважали, що в основі пам'яті лежить уява, і всі методи, які призначені для її покращення та збільшення якості запам'ятовування, фактично спрямовані на розвиток свідомої уяви, яка притаманна кожній людині з раннього дитинства.

Об’єкт дослідження – процес використання методів асоціативної наочності в роботі з художніми творами, що породжує проблемну ситуацію в контексті навчання та розвитку учнів.

Предмет дослідження – методи, принципи, засоби та педагогічні стратегії використання ейдотехнологій в роботі з художніми творами, що сприяють покращенню розуміння прочитаного та активізації мовленнєвих здібностей учнів.

Мета дослідження: визначити ефективні методи та педагогічні підходи до використання ейдотехнологій на уроках читання з метою покращення рівня вмінь усного висловлювання учнів та читацьких вмінь.

Сформована мета дослідження зумовлює наступні

завдання:

1.     проаналізувати основні теоретичні концепції щодо використання ейдотехнологій в роботі з художніми творами;
2.     вивчити практичний досвід застосування ейдотехнологій в роботі з художніми творами в шкільній практиці;
3.     дослідити вплив використання ейдотехнологій на рівень розуміння прочитаного та розвиток мовленнєвих навичок учнів;
4.     розробити та застосувати методики використання ейдотехнологій в роботі з художніми творами з метою покращення навчального процесу;
5.     здійснити аналіз результатів дослідження та зробити висновки щодо ефективності використання ейдотехнологій в роботі з художніми творами.

Виклад основного матеріалу.

У початковій школі спостерігається явище, коли діти легко запам'ятовують фрази з мультфільмів, рекламних роликів та слова з пісень. Однак вони зустрічають труднощі у запам'ятовуванні віршів, правил або у розумінні змісту літературних творів. Навіть якщо дитина вивчила вірш, вона швидко може забути його протягом кількох тижнів, тоді як улюблені фрази залишаються в її пам'яті на тривалий час. Це пояснюється тим, що діти сприймають та запам'ятовують інформацію, переважно через візуальні образи. Судячи з цього, постає проблема, у якої є сучасним рішення – використання  ейдотехнологій.

«Перед тим, як перейти власне до самого поняття, варто зазначити загальніший термін. Ейдетика - це наука, яка вивчає символи та їх використання для сприйняття та розуміння тексту. В перекладі з грецької мови «ейдос» означає «образ»[1, с. 9]». Основною метою ейдетики є розкриття змісту та значення тексту за допомогою символів та образів.

«Ейдотехнології – це напрямок психологічної науки, який вивчає ейдетизм як різновид образної пам’яті і можливості його практичного застосування у різних сферах життя людини [2 с. 32]».

 

Основні методи ейдетики що використовуються на уроках читання [4 с. 20]:

●       образно-асоціативний метод;

●       метод фонетичних асоціацій;

●       словникові слова;

●       метод послідовних асоціацій;

●       метод піктограм;

●       кінестетичної пам’яті;

●       метод уяви.

Використання ейдетики базується на кількох основних принципах, які сприяють ефективному сприйманню та розумінню тексту:

Принцип регулярнсті, який передбачає систематичне використання символів та образів у тексті. Це означає, що певні символи чи образи повторюються через певні інтервали, що допомагає у формуванні асоціацій та підвищує запам’ятовуваність інформації.

Принцип наочності, що передбачає використання образів, які є конкретними та зрозумілими для читача. Використання яскравих та виразних образів сприяє кращому усвідомленню інформації та підвищує інтерес до тексту.

Принцип виразності полягає в здатності символів та образів точно передавати інформацію та почуття автора. Використання виразних образів дозволяє читачеві краще зрозуміти та співпереживати подіям та персонажам тексту.

Принцип доступності передбачає, що символи та образи повинні бути зрозумілими та доступними для широкого кола читачів. Важливо, щоб образи не були занадто складними або незрозумілими, адже це може призвести до збентеження та зниження ефективності сприйняття тексту

Проаналізувавши принципи яких слід дотримуватися,  пропоную також зазначити і засоби, які варто врахувати під час використання методів ейдетики в роботі з художніми творами[5 с. 11].

Одним з найпоширеніших та ефективних засобів ейдетичного навчання в роботі з художніми творами є використання ілюстрацій. Ілюстрації можуть бути використані для візуалізації тексту, розширення словникового запасу та стимулювання інтересу учнів до читання.

Яскравим прикладом може бути їх використання під час роботи з казкою, ілюстрації можуть допомогти учням уявити образи героїв, відтворити атмосферу оповідання та сприяти кращому розумінню сюжету. Такий підхід стимулює уяву учнів, розвиває їх креативність та допомагає засвоювати нову інформацію [5 с. 17].

Ще одним не менш важливим засобом використання ейдетики в роботі з художніми творами є використання графічних організаторів. Графічні організатори, такі як мапи понять, діаграми, таблиці та схеми, допомагають систематизувати інформацію, встановлювати зв’язки між концепціями та легше розуміти текст.

Наприклад, під час аналізу персонажів художнього твору учні можуть створити таблицю діючих осіб, де візуально будуть відображені імена героїв, їхні риси характеру, аналіз їхніх вчинків тощо. Це допомагає учням краще засвоювати матеріал та зрозуміти його значення.

Кольорові позначення є ще одним засобом використання ейдетики в роботі з художнім твором. Вони дозволяють акцентувати увагу на важливих аспектах тексту, виділяти ключові слова чи фрази та підкреслювати логічні зв'язки.

Їх можна використовувати, аналізуючи вірші. Учні можуть виділяти рими кольорами, що допоможе їм краще розуміти будову вірша та засвоїти метричні правила. Такий візуальний підхід сприяє активізації пам'яті та уваги учнів.

Впровадження ейдетичних методів та засобів в роботі з художніми творами на уроках української мови в початковій школі має ряд певних особливостей та практичних аспектів, які потрібно взяти до уваги для успішної реалізації цього підходу.

Розпочнемо з особливостей[3 с. 7]:

1.     прийняття різноманітних ідей та думок;
2.     створення умов для активного залучення усіх учнів до процесу навчання;
3.     забезпечення для учнів безпечного середовища, де вони можуть вільно висловлювати свої думки;
4.     підтримка віри в здатність кожного учня робити власні судження;
5.     цінування міркувань учнів та стимулювання їх активності;
6.     залучення учнів до плідного обговорення та розкриття різних точок зору;
7.     підвищення мотивації учнів та активне залучення їх до навчання;
8.     учні повинні оволодівати як змістом навчального матеріалу, так і процесом самого навчання;
9.     педагогічний процес повинен сприяти стимулюванню змін у міркуваннях учнів та аналізу їхньої власної діяльності;
10.                         відкриття різних точок зору та сприяння обробці;
11.                         учителі повинні навчати учнів не лише засвоювати змістовий матеріал, а й розуміти, як ефективно опрацьовувати та адаптувати його до власних потреб;
12.                         підвищення свідомості учнів щодо процесу навчання дозволяє їм стати активними учасниками свого власного навчання та розвитку;
13.                         розуміння особливостей навчального процесу допомагає учням стати самостійними особистостями, здатними адаптуватися до різних ситуацій та постійно вдосконалювати свої знання та вміння;
14.                         педагогічний підхід, який акцентує на цінності міркувань та сприяє розвитку критичного мислення учнів, є ефективним інструментом для досягнення навчальних цілей та підготовки учнів до життя у сучасному суспільстві.

Перейдемо до практичних аспектів використання ейдотехнології в роботі з художнім твором[1, с. 25]. Одним з ключових є підготовка вчителя до використання ейдетичних методів. Вчителі повинні мати розуміння та навички щодо призначення та використання ілюстрацій, графічних організаторів та інших візуальних матеріалів у навчальному процесі.

Наступним потрібно згадати створення ейдетичних матеріалів для використання в роботі з художнми творами[6]. Вчителі повинні вміти створювати якісні та цікаві ілюстрації, графічні організатори та інші візуальні матеріали, які відповідають потребам та інтересам учнів.

Для успішного впровадження ейдотехнологій в процес навчання необхідна доступність відповідних ресурсів, таких як книги з яскравими ілюстраціями, комп'ютери, принтери та інші матеріали для створення ейдетичних матеріалів.

Ще одним не менш важливим аспектом є інтеграція ейдетичного навчання з іншими методами. Вчителі повинні ретельно планувати та реалізовувати уроки, поєднуючи ейдетичні методи з іншими ефективними підходами до навчання.

Одним із ключових є розробка системи оцінювання знань та навичок учнів, яка враховує використання ейдетичних методів. Вчителі повинні використовувати різноманітні методи оцінювання, які враховують вміння учнів працювати з візуальними матеріалами.

Навчання учнів роботі з ейдетичними матеріалами можна назвати одним із ключових аспектів. Вчителі повинні надавати учням можливість вивчати та аналізувати ілюстрації, графічні організатори та інші візуальні матеріали самостійно[7].

З використанням сучасних технологій створення та використання ейдетичних матеріалів стає більш доступним та простим. Вчителям слід активно використовувати комп'ютерні програми, веб-сервіси та мультимедійні ресурси для створення та показу ілюстрацій, відео та інших візуальних матеріалів[8, с.  32].

Часто також не приділяється увага роботі бібліотекарів та інші спеціалістів, які можуть стати важливими партнерами в роботі з ейдетичними матеріалами. Вони можуть допомогти з вибором якісних книг з яскравими ілюстраціями та іншими візуальними матеріалами, а також з організацією додаткових мультимедійних ресурсів для підтримки навчання[10 с. ].

Використання ейдетичних методів вимагає постійного оновлення та вдосконалення навичок вчителя. Вчителі повинні бути відкриті до нових ідей та методів роботи з ейдетичними матеріалами, а також активно вдосконалювати свої професійні навички у цьому напрямку.

Ейдотехнології створюють можливості для організації творчих робіт та проектів учнями. Вчителі можуть пропонувати завдання зі створення власних ілюстрацій, графічних організаторів та інших візуальних матеріалів, що сприятиме розвитку творчості та самовираження учнів.

Говорячи про історію розвитку ейдетики, то варто зазначити що цю методику не варто вважати надто інноваційною. Тому й існують певні сучасні підходи щодо її адаптації у сьогоденний навчальний процес.

Одним з сучасних підходів є інтерактивне використання ейдетики. Вчителі використовують інтерактивні дошки, комп'ютерні програми та онлайн-ресурси для створення візуальних матеріалів, які сприяють активному залученню учнів до процесу навчання. Інтерактивність дозволяє дітям більш ефективно сприймати інформацію та взаємодіяти з матеріалом.

Варто також згадати, інтеграцію ейдетики з методиками диференційованого навчання. Вчителі враховують індивідуальні потреби та особливості кожного учня, створюючи ейдетичні матеріали, які відповідають рівню розвитку кожного учня. Це дозволяє забезпечити ефективне навчання для кожного дитини, незалежно від їхніх здібностей та особливостей.

Крім того, сучасні підходи використання ейдетики в роботі з художніми творами враховують не лише інтерактивність, але й також мультимедійність. Вчителі використовують аудіо-, відео- та анімаційні засоби для створення цікавих та захоплюючих уроків. Це сприяє активізації навчального процесу та підвищенню мотивації учнів до читання[9].

Одним з інноваційних рішень є використання таких сучасних сервісів як штучний інтелект для створення навчальних матеріалів. Це дозволяє не лише зменшити час на підготовку, але й створити ширший спектр власне ейдетичних методів[4, с. 4].

Дотримуючись цих усіх рекомендацій вчителі зможуть зробити процес використання ейдетики в роботі з художніми творами більш ефективним та захоплюючим для учнів.

Спираючись на всі вище зазначені матеріали, я вирішив перевірити ефективність одних із найпоширеніших методів ейдетики та зазначити чи покращиться якість та результативність навчання.

Дослідження проводилося на базі 2 - Г класу Ліцею №3 Володимирської міської ради (місто Володимир).

Для початку було проведено загальну оцінку зацікавленості учнів у читанні методом анонімного опитування. Результати розподілилися наступним чином:

Перше питання звучало так: «Чи любиш ти читати?». Відповіді були наступні: люблю читати – 8 людей(29%), читаю інколи – 5 людей(18%), читати нудно – 15 людей(53%).

На питання «Скільки часу ви зазвичай приділяєте читанню?» відповіді були досить одноманітні. В середньому діти приділяють 30 хвилин на день.  80% відповіли що читають близько 20 хвилин на день, 14% - від 40 хвилин до години, 6% - читають 1 годину 30 хвилин на тиждень.

Результати питання «Чи подобаються вам ілюстровані твори?» розподілилися таким чином. Більшість опитаних зазначили що особливо їм подобаються ілюстровані твори – 88%. Решта, 12%, - надають перевагу невеликим творам без ілюстрації.

На питання «З якою метою ти читаєш?» 20% респондентів відповіли, що це їм цікаво, 40%  опитаних учнів роблять це щоб підготуватися до уроків, 40% - роблять це з примусу батьків. Усі результати питань у формі діаграм пропонуються у додатках А, Б, В, Д.

Судячи з результатів дослідження, можна сказати, що діти не надто зацікавленні в читанні. Більшість опитаних полюбляють твори  з ілюстраціями. Всі діти приділяють час читанню та читають від 12 хвилин до 1 години на день. На жаль, лише кожен п’ятий учень читає з власної ініціативи.

Згідно з типовими освітніми програмами НУШ для 2 класів розроблених під керівництвом Савченко О. Я.[12] та Шияна Р. Б.[13] здобувачі освіти засвоюють художню літературу різних жанрів. Згідно з підручником «Українська мова» для 2 класів частина 2, автора Сапун Г.[3] учні засвоюють матеріал за такими темами: «Краса зимової природи», «Січень святами багатий», «Цікавий світ професій», «Навчися бачити красу навколо», «Де є хліб там є життя», «Дерево міцне корінням а людина дружбою», «Наш Тарас Шевченко - сонце України», «А вже весна а вже красна», «Нехай бринять струни добра», «Свято Великодня», «Добре ім’я – найкраще багатство». Доречно було би використати різні ейдотехнології для цих творів. Метод піктограм можна було б застосувати під час роботи з такими творами як: «Легкий хліб» (Додаток Ж), «Гуля», «Програміст», «Геймер». Говорячи про вірші то доречно використати кінестетичної пам’яті, наприклад до творів: «Випав сніг» (Додаток З), «Лісова таємниця», «Зерно». Метод уяви доречно застосувати під час розучування на пам’ять вірша «Кулі різнокольорові».

З учням 2 Г класу ми розучували два вірші. Перший з використаням кінестетичної памя’ті, а інший – стандартними методами. Незважаючи на те, що перший вірш був складнішим, 80 % учнів отримали відмінні оцінки, 20% - добре. Говорячи про другий вірш то там лише 65% отримали оцінки відмінно, 30% - добре, а 5% здобувачів освіти були зовсім неготові. Результати у формі порівняльної діаграми можна знайти в додатку Е. До того ж, діти з радістю проявляли ініціативу та хотіли б ще спробувати цей метод.

Висновки:

 Зважаючи на результати дослідження, щодо використання ейдотехнологій в роботі з художніми творами на уроках української мови в початковій школі, можна зробити висновок, що бажання респондентів до читання досить низьке. В середньому за читанням діти проводять 2 -3 години на тиждень. Здобувачі читають твори різного оформлення. Більшості до вподоби твори, які містять в собі ілюстрації. Нажаль, лише 20% учнів цікавляться читанням самостійно.

Спираючись на проведене анкетування 28 здобувачів освіти 2- Г класу, то можна з впевненістю сказати що вони використання ейдотехнології в роботі з літературними творами не лише покращують результативність навчання, але й збільшують зацікавленість учнів до навчання. Також значною мірою впливають на мотивацію та інтерес учнів.

          Проаналізувавши  основні теоретичні концепції та опрацювавши практичний досвід використання ейдетика в роботі з художніми творами на уроках української мови в початковій школі, я дійшов таких висновків. Ейдетичні методи сприяють розвитку критичного мислення учнів. Під час роботи з ілюстраціями, графічними організаторами та кольоровими позначеннями, учні навчаються аналізувати та оцінювати інформацію, робити власні висновки та розуміти складні концепції. Це розвиває їх критичне мислення та сприяє формуванню аналітичних навичок. Використання ейдетики дає змогу підтримувати різноманітність навчальних стилів. Деякі учні краще вивчають матеріал, коли він візуалізований, тоді як інші воліють аудіальний чи кінестетичний підхід. Яскраві ілюстрації, цікаві графічні організатори та кольорові позначення роблять навчальний процес більш захопливим та цікавим для учнів, що позитивно впливає на їхнє бажання вивчати новий матеріал та активно брати участь у заняттях. Однією з найважливіших переваг використання ейдетики є здатність привернути увагу учнів та зацікавити їх процесом читання. Ейдетика сприяє розвитку уяви та творчих здібностей учнів, тобто візуальні засоби, такі як ілюстрації, допомагають учням уявити собі події, персонажів та сюжет, що сприяє розвитку абстрактних здібностей дитини. Ейдотехнології дозволяють враховувати всі ці різноманітні потреби.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КНИГИ

Однотомні видання

Один автор

1.  Антощук Є. Знайомтеся: ейдетика: (техніка запам’ятовування) / Є. Антощук // Шкільний світ. – 2000. – N8. – С.259.
2. Богосвятська А. І. Методика ейдотехніки та її використання словесниками / А.І. Богосвятська // Зарубіжна література в школах України. – 2012. – № 5. – С. 360.
3. Сапун Г.  Українська мова та читання: підруч. для 2 кл. закл. загал. середн. освіти. У 2 ч. Ч. 2 / Г. Сапун, О. Придаток. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2019. — 112 с.

ІНШІ ВИДАННЯ

Методичні посібники

4. Зеленська В. В. Використання методів і прийомів ейдетики для розвитку пам’яті, образного мислення та уваги в учнів початкових класів / В. В. Зеленська. ‒ Біла Церква, 2017. ‒ 69 с.
5. Лісова О.О. Ейдетика як метод розвитку пам’яті та підвищення грамотності учнів на уроках німецької мови: методичний посібник,– Полтава : Полтавський професійний ліцей, 2017. – 18 с.

Дисертації

6. Шкода Н. М. Цікавий світ ейдетики : дис. … д-ра юрид. наук. Київ, 2019. 127 с.

ЕЛЕНТОРННІ РЕСУРСИ

7.  Андрющенко Н. В. Елементи ейдетики на уроках української мови  2021 Вип. 1 С. 1 UPL: https://naurok.com.ua/elementi-eydetiki-na-urokah-ukra-nsko-movi-ta-literaturi-222936.html
8. Кобел Т. А. Розвиток ейдетичних здібностей школярів. 2021 Вип.1 С. 9 UPL: https://vseosvita.ua/library/rozvitok-ejdeticnih-zdibnostej-molodsih-skolariv-488779.html
9. Демчук Л. В Ейдетика як методична база для використання мультимедійних технологій на уроках музичного мистецтва в спеціальній школі. 2020 Вип. 1 С. 2 UPL: https://vseosvita.ua/library/ejdetika-ak-metodicna-baza-dla-vikoristanna-multimedijnih-tehnologij-na-urokah-muzicnogo-mistectva-v-specialnij-skoli-381719.html
10. Коробка Ю. В. Ейдетика як засіб креативного розвитку дошкільнят. 2019 Вип. 2 С. 41 UPL: https://vseosvita.ua/library/ejdetikaak-zasib-kreativnogo-rozvitku-doskilnat-121905.html
11. Крушева Н. Н. Штучний інтелект в освіт.Ідеї використання на уроках 2023 Вип. 1 С. 24 URL: https://naurok.com.ua/post/shtuchniy-intelekt-v-osviti-ide-dlya-vikoristannya-na-urokah

ЗАКОНОДАВЧІ ТА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

12. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. 1-2 клас. Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22 URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2022/08/15/Typova.osvitnya.prohrama.1-4/Typova.osvitnya.prohrama.1-2.Savchenko.pdf
13. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Шияна Р. Б. 1-2 клас. Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22 URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2022/08/15/Typova.osvitnya.prohrama.1-4/Typova.osvitnya.prohrama.1-2.Shyyan.pdf

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Секторна діаграма результатів першого

 питання анкетування

 

 

 

 

 

Додаток Б

Секторна діаграма результатів другого

 питання анкетування

 

 

 

 

 

 

Додаток В

Секторна діаграма результатів третього

 питання анкетування

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Д

Секторна діаграма результатів четвертого

питання анкетування

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Е

Об’ємна стовпчаста діаграма  результатів

дослідження використання ейдотехнології

кінестетичної памяті в роботі

з художнім твором

 

 

 

 

 

Додаток Ж

Фрагмент уроку складання плану до тексту

для переказу використовуючи метод піктограм

Отож діти, ми вже поділили наш текст на частини, а зараз нам потрібно буде переказати прочитану казку. Для початку нам потрібно буде скласти план, але ми не будемо його писати, а намалюємо.

-         Перед тим як розпочати нам потрібно пригадати про що йшлося в першій частині? (Вовк зустрів косаря який їв хліб)

-         Молодці, а зараз спробуйте схематично намалювати вовка та косаря, маленькими малюночками, наче смайликами.

-          

 

-         Про що нам розповідає друга частина? (Косар пояснює звідки береться хліб)

-         Тож, що за чим йшло? (Землю зорати, жито посіяти, зиму перечекати, на весні зголоситься, налиються зернятка, жито достигне, жито зжати, снопи обв’язати, снопи обмолоти, зернята зібрати, борошно змолоти, тісто замісити, ждати поки підійде, тоді в піч садити)

-         Спробуймо намалювати смайлики до кожного етапу.

-         Погляньмо що у вас вийшло!

-                                                                                                                                                                                                                         

-         Молодці! Що ж було далі? (Вовк зустрів коня та захотів його з’їсти, за що отримав копитом)

-         Спробуємо і це перетворити на малюнки.

-                - -                                                                                     

-         Кого вовк зустрів наступним? (Гусей)

-         І чим закінчилась їхня зустріч? (Гуси попросили вовка заспівати, і поки він співав розлетілися)

-                              

-         З ким зустрівся вовк в наступній частині? (З дідом)

-         І як дід його провчив? (Дав понюхати табаку і поки вовк чхав вітк)

-         А чи зможите ви намалювати до цієї пригоди малюночки?

-                                                                                                                                                                                         

-         Молодці. Що ж трапилося останній частині? (Вовк зустрів барана, який також зміг від нього утекти буцнувши рогами і зрештою вовк спробував легкого хліба)

-         Невже ви осилите і до цього символи підібрати?

-               

-         А зараз об’єднаємо наш план. Та попрошу когось спробувати переказати використовуючи його.

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток З

Фрагмент уроку розучування вірша напам’ять

використовуючи метод кінестетичної пам’яті

-         Ми вже з вами навчилися виразно читати, то будемо розучувати цей вірш напам’ять. Проте будемо ми це робити так наче ми перебуваємо там у віршику та повторюємо усе що відбувається навколо, тож розпочинаймо.

-         Ой у лісі лист зів’яв!   - Нахиляємося в сторону наче ми той листик що зів’яв.

-         Повторюємо за мною та говоримо - Ой у лісі лист зів’яв!   (нахиляємося в сторону)

-         Білий сніг у лісі впав – присідаємо наче ми сніжок який падає.

-         Повторюємо за мною та говоримо - Білий сніг у лісі впав (присідаємо)

-         А тепер поєднуємо!

-         Виконуємо рухи та проговорюємо:

Ой у лісі лист зів’яв! (нахиляємося в сторону)

Білий сніг у лісі впав (присідаємо)

-         Молодці! Рухаємося далі.

-         Наступний рядочок – на дубочки молоденькі, - встаємо, піднімаємо руки до гори та розгинаємо пальчики наче гілочки у тих дубочків.

-         А тепер говоримо та виконуємо рух - на дубочки молоденькі (встаємо, руки до гори, розгинаємо пальці)

-         І останній рядок першої строфи – на ялинки зелененькі. – опускаємо рук до низу та розводимо долоні наче похилі віти у ялинок.

-         Повторюємо - на ялинки зелененькі. (опускаємо руки та розводимо долоні)

-         Тепер осанні два рядки першої строфи, всі разом:

на дубочки молоденькі (встаємо, руки до гори, розгинаємо пальці)

на ялинки зелененькі. (опускаємо руки та розводимо долоні)

-         А зараз всю першу строфу з рухами та словами

Ой у лісі лист зів’яв! (нахиляємося в сторону)

Білий сніг у лісі впав (присідаємо)

на дубочки молоденькі (встаємо, руки до гори, розгинаємо пальці)

на ялинки зелененькі. (опускаємо руки та розводимо долоні)

-         Молодці, перейдемо до наступної строфи. Спочатку перший рядок – Притрусив сніг доріжки, - тремо пальчиками наче це ми притрушуємо ці доріжки снігом.

-         Так, проговорюємо і рухаємося  - Притрусив сніг доріжки, (тремо пальчиками)

-         А зараз наступний рядок – всі горобчики, моріжки. – махаємо ручками наче горобчики крильцями, і гладимо землю рукою наче це молоденька травичка.

-         Спробуймо повторити рухи разом з текстом – всі горобчики, моріжки. (махаємо руками, гладимо долонею землю)

-         Тепер обидва рядки разом:

Притрусив сніг доріжки, (тремо пальчиками)

всі горобчики, моріжки. (махаємо руками, гладимо долонею землю)

-         Молодці, і передостанній рядок – Біло-біло в лісі стало – кружляємо навколо себе наче розглядаємо яке біле все навколо.

-         Спробуємо об’єднати – Біло-біло в лісі стало (крутимося навколо себе)

-         А ось вже і останній рядочок – так багато снігу впало! – нахиляємо голову вперед, наче розглядаємо скільки снігу впало.

-         А зараз проговорюємо та повторюємо рухи -  так багато снігу впало! (нахиляємо голову вперед)

-         Тепер два останні рядочки разом:

Біло-біло в лісі стало - (крутимося навколо себе)

так багато снігу впало! (нахиляємо голову вперед)

-         Молодці а спробуймо повністю другу строфу:

Притрусив сніг доріжки, (тремо пальчиками)

всі горобчики, моріжки. (махаємо руками, гладимо долонею землю)

Біло-біло в лісі стало - (крутимося навколо себе)

так багато снігу впало! (нахиляємо голову вперед)

-         Так тримати, тепер завдання для найкмітливіших, повторимо віршик повністю:

Ой у лісі лист зів’яв! (нахиляємося в сторону)

Білий сніг у лісі впав (присідаємо)

на дубочки молоденькі (встаємо, руки до гори, розгинаємо пальці)

на ялинки зелененькі. (опускаємо руки та розводимо долоні)

Притрусив сніг доріжки, (тремо пальчиками)

всі горобчики, моріжки. (махаємо руками, гладимо долонею землю)

Біло-біло в лісі стало - (крутимося навколо себе)

так багато снігу впало! (нахиляємо голову вперед)

-         Я бачу що тут зібралися лише найкращі учні, можливо хтось хоче сам спробувати продемонструвати нам цей вірш?