Використання хмарних технологій в освітньому процесі

Творча робота на тему:

ПЛАН

1. Вступ.
2. Поняття «хмарні технології».
3. Переваги використання хмарних технологій в освіті.
4. Дистанційна самоосвіта педагогічних працівників.
5. Приклади використання хмарних технологій   в освітньому  процесі.
6. Список використаної літератури.

Вступ

Бурхливий розвиток засобів інформатизації відкриває нові можливості для застосування комп’ютерів у навчальному процесі.

Сучасному педагогу вже недостатньо просто мати глибокі предметні знання, володіти практичними уміннями та навичками. Йому необхідно творчо використовувати набуті знання, будувати кожен урок так, щоб у всіх учнів був стійкий інтерес, навчальна активність і бажання творити й пізнавати, експериментувати. Тому поряд із традиційними  обов'язково треба використовувати ще й новітні технології, що можуть активізувати енергію учнів, направивши її в потрібне русло.

Освітні інновації були предметом вивчення багатьох науковців ще з середини ХХ століття.

Такі технології, як веб, віртуальні, хмарні радикально змінюють навчальні заклади, навчально-виховний процес, природу освіти та її доступність.

Світовий досвід упровадження технології хмарних обчислень в освіту детально проаналізували у своїх роботах Н. Склейтер і К. Хеввіт.

Питання використання хмарних технологій для організації тестування розкрито у роботах Морзе Н.В., Кузьминської О.Г., організація самостійної роботи за допомогою хмарних сервісів Яндекс відображено у роботах Алексанян Г.А., організація «віртуальної» вчительської засобами Google-site досліджується Рождественською Л.В., «віртуального кабінету» або «віртуальної вчительської» засобами сервісів Google та Microsoft розкривається С.Г.Литвиновою .

Останнім часом масштаби впровадження хмарних технологій стрімко зростають. У галузі освіти твориться справжня революція. Тепер, щоб вчитися, вчителю не обов'язково стояти біля дошки. Вчитися можна скрізь: у приміщенні та на відкритій місцевості, під деревом, на пляжі чи в літаку. Для цього потрібно лише підключитися до мережі Інтернет. Ми стаємо свідками швидкого впровадження хмарних технологій і сервісів у системі загальноосвітньої, професійно-технічної і вищої освіти.

Завдяки зростанню популярності хмарних технологій, для професійно-технічних навчальних закладів з’являються нові можливості управління навчальним процесом.

Одним з основних питань управління є підвищення рівня методичної роботи навчального закладу на усіх її рівнях від  методичної комісії вчителів-предметників до методиста області.

Мета моєї роботи полягає в розкритті поняття «хмарні технології», виявленні їх особливостей та перспектив використання у сфері профтехосвіти.

Отже, хмарні технології (англ. Сloud Technology) — це парадигма, що передбачає віддалену обробку та зберігання даних. Ця технологія надає користувачам мережі Інтернет доступ до комп'ютерних ресурсів сервера і використання програмного забезпечення як онлайн-сервіса.

Термін "хмарні" (від англ. "cloud technology") не зовсім влучний. Дійсно, дослівний переклад слова "cloud" - "хмара" (звідси «хмарні технології»), однак це ж слово перекладається як "розсіяний, розподілений". Тож хмарні технології є "розподіленими технологіями", тобто опрацювання даних відбувається з використанням не одного стаціонарного комп'ютера, а розподіляється по комп'ютерах, підключених до мережі Internet.

  Уперше термін "хмарні технології" з'явився 2008 року. У документах IEEE (різновид технічної документації), знаходимо таке визначення: хмарні технології - це програма, яка постійно зберігає для користувача інформацію на інтернет-серверах і лише тимчасово зберігається на стороні користувача.
По суті, на сьогоднішній день хмарні технології - це одна велика концепція, що включає в себе багато різних понять. Це програмне забезпечення, інфраструктура, платформа, дані, робоче місце... 

Переваги використання хмарних технологій в освіті.  Розглянемо найбільш вагомі переваги застосування хмарних технологій в освітньому процесі. Мабуть, основною перевагою є можливість економити на дорогому програмному забезпеченні. Не потрібно на кожен ПК установлювати дорогі офісні пакети та спеціалізовані програми обробки даних. Серед іншого, хмарні технології можуть забезпечити можливість усім педагогам та учням навчального закладу користуватися лише однією операційною системою.

 Отже, основні переваги, які можуть дати хмарні технології  в навчанні, очевидні:

• економія засобів на придбання програмного забезпечення (використання технології Office Web Apps (Office онлайн));
• зниження потреби в спеціалізованих приміщеннях;
• виконання багатьох видів навчальної роботи, контролю і оцінки online;
• економія дискового простору;
• антивірусна, безрекламна, антихакерська безпека та відкритість освітнього середовища для викладачів і для учнів.

Тепер в будь-якому кабінеті навчального закладу можна організувати сучасний навчальний процес, використовуючи  безпровідну мережу. Для роботи учні використовують ipad-и, ноутбуки або нетбуки, що підтримують безпровідне підключення за стандартом Wi-fi. Наповнення електронного освітнього простору навчального закладу здійснюють викладачі та учні.

Дистанційна самоосвіта педагогічних працівників. За останні декілька років суттєво змінилася методична робота викладачів. Від складання величезних паперових «папок» самоосвіти вони перейшли до хмарних технологій. Педагогічні працівники дистанційно навчаються, беручи  участь у вебінарах, майстер-класах, відвідуючи сайти МОН, МАН, преси («Дистанційна Академія» видавництва «Основа», «Osvita.ua» та інші) або блоги інших вчителів. Відбувається швидкий обмін досвідом, стимулюється самоосвіта та самовдосконалення вчителів. Вражає те, що цей процес відбувається не через тиск адміністрації, а за власним бажанням. Часто вчителі оплачують таке навчання власним коштом, розуміючи, наскільки важливо отримувати знання та не відставати від учнів в питаннях використання ґаджетів.

На сайті Google Apps Education Training проводяться навчальні вебінари та курси для вчителів, метою яких є показати доцільність використання хмарних технологій у навчальному процесі. На курсах, крім надання теоретичних і практичних знань, пропонуються приклади з досвіду вчителів різних предметів використання продуктів компанії у професійній практиці. Ці послуги активно впроваджуються в процес навчання загальноосвітнього навчального закладу та підвищення кваліфікації вчителів.

Завдяки дистанційній самоосвіті реалізуються певні завдання: отримання оперативної інформації, миттєва комунікація із колегами або учнями (відбувається оптимізація часу навчального процесу), поширення власного досвіду, підвищення кваліфікації, ознайомлення із передовим досвідом вчителів.

  Приклади використання хмарних технологій  в  навчальному закладі:

• Використання Office Web Apps-додатків (Office 365);
• Електронні журнали і щоденники (http://shodennik.ua/);
• Он-лайн сервіси для навчального процесу, спілкування, тестування;
• Системи дистанційного навчання, бібліотека, медіатека;
• Сховища файлів,спільний доступ(Dropbox,SkyDrive);
• Спільна робота;
• Відеоконференції;
• Електронна пошта з доменом навчального закладу;
• Сервіси Google Apps.

Зручними у використанні у процесі навчання  є хмарні сервіси Google  та системи дистанційного навчання, такі як Moodle. Якщо брати до уваги той факт, що при  використанні хмарних технологій в навчанні автоматично знімаються всі проблеми, пов’язані продуктивністю комп’ютера і кількістю вільного місця на вінчестері (обчислення можна проводити навіть на смартфоні або планшеті); знімаються проблеми, пов’язані з легалізацією програмного забезпечення.

Сервіси Google безкоштовні. Слід відмітити такі функціональні можливості основних продуктів компанії Google:

- створення веб-сайтів – Google Sites;

- ведення календаря, робочого графіку, складання навчальних планів, тощо – Google Calendar;

 - створення документів різних форматів – Google Docs;

 - сумісне редагування документів різних форматів – Google Cloud Connect;

 - електронна пошта з пошуковою системою та захистом від спаму – Google mail (Gmail);

 - створення 3D-моделей – SketchUp;

- ведення щоденників навчальних проектів – Blogger;

- створення фотоальбомів, редагування фотографії, сумісна робота з іншими програмами редагування графічних файлів – Picasa;

- моніторинг трафіку на веб-сайт і ефективність різних маркетингових заходів – Google Analytics;

- автоматичне перекладання веб-сторінок із різних мов – Google translate.

Зручність і універсальність доступу забезпечується широкою доступністю послуг. Разом з тим, існують певні проблеми з боку безпеки, коли хмарні провайдери можуть роками зберігати важливу інформацію на своїх серверах, а кіберзлочинці – перехоплювати інформацію. Звісно, великі хмарні провайдери застосовують всі можливі засоби для забезпечення максимальної безпеки інформації і вкладають кошти в розробку нових, ще більш ефективних засобів захисту, проте поки що не варто зберігати чи передавати особливо важливі документи в «хмари».

Партнери Microsoft створили спільноту освіти (Growing Learning Communities), а саме, глобальну мережу – http://www.pil-network.com, яка вже обслуговує більше двох мільйонів вчителів і керівників шкіл по всьому світу. Місія спільноти: допомогти вчителям досягти успіху, за допомогою об'єднання їх один з одним у професійних спільнотах розвитку.

Корпорація IBM теж зробила анонсування хмарних сервісів для освіти (IBM SmartCloud for Education), завдяки яким студенти, учні, вчителі та науковці можуть отримати доступ до сучасних інформаційних ресурсів і сервісів обчислювальних лабораторій без залучення відповідних фахівців.

Хмарні технології розширюють можливості роботи для викладачів та учнів. Вони надають вільний доступ до своїх збережених матеріалів і документів; використання відео-, аудіофайлів безпосередньо з Інтернету (без додаткового завантаження на комп’ютер); проведення он-лайн уроків, тренінгів, круглих столів; нові можливості для організації досліджень, проектної діяльності; організація он-лайн уроків, вебінарів, інтегрованих практичних занять, лабораторних робіт; он-лайн комунікація зі студентами, учнями інших навчальних закладів України та інших країн.

 «Перегорнутий клас» або «перевернене навчання» – це зворотній метод навчання, коли лекції та вивчення предмета відбувається онлайн , а домашнє завдання або закріплення матеріалу виконується в реальному класі. Цей метод в Сінгапурі називають методом «продуктивних провалів» («productive failure»). Його запропонував глава Лабораторії досліджень навчальних процесів Національного інституту освіти країни Ману Капур. За його ідеєю учням пропонується спочатку спробувати розв’язати приклад або рівняння, а тільки потім пояснюють, як це зробити.

 Використовується декілька спеціальних сервісів для «перегорнутого навчання»,  функції яких дозволяють стежити за процесом навчання кожного учня або, скажімо, вбудувати спливаючі питання прямо в відеоряд (eduCanon, наприклад).
У Microsoft є подібний сервіс - Office Mix, який перетворює PowerPoint-презентації в інтерактивні відео з вбудованими вікторинами.
Такі сервіси допоможуть ще до практичного заняття в класі зрозуміти, що учні вже знають, і з якою частиною матеріалу виникли проблеми.

Взагалі, всі хмарні технології, про які далі піде мова, можна використовувати для даного методу. Вчителі можуть викладати навчальний матеріал, відео, фотоматеріали у себе на блозі, на сайті навчального закладу, Диску Google або на стіні в соціальних мережах, запропонувати учням ознайомитися з темою, а вже на уроці проводити обговорення, закріплення або опитування. Для контролю навчальних досягнень також можна використовувати ці ресурси.

Онлайн-навчання . МВОК – масові відкриті онлайн курси .

Зараз у багатьох країнах світу університети та школи на своїх сайтах та інших освітніх ресурсах завантажують відеолекції, інтерактивний перелік літератури із пропозиціями масових відкритих онлайн-курсів (MOOC) на таких Інтернет-платформах, як Udacity, Coursera і EdX, створюючи, таким чином, дивовижно багатий банк даних із різних освітніх напрямів.

Харківська компанія «Сміт» пропонує електронні засоби навчання, якими зацікавилися викладачі загальноосвітніх та спецпредметів нашого навчального закладу. Їх приваблюють мультимедійні технології: велика кількість анімацій, відеосюжети, звуковий супровід, інтерактивність. Викладачам подобається зручний інтерфейс, ретельно продумана до дрібниць система оцінювання та контролю знань.  А головне, що їх можна використовувати on-line  з планшета або ПК під час уроку, в процесі виконання домашнього завдання для закріплення знань або при використанні методу «перегорнутого класу».

Ведення блогу. Блог – (веб-щоденник) це сайт, який є лентою записів (постів), які постійно доповнюються, сортируються за часом та датами. Його створювати набагато легше, ніж сайти, тому будь-який вчитель здатний на це. На ньому можна розміщувати текст, зображення, мультимедіа. Блог обов’язково містить можливість залишати коментарі тими, хто його відвідує, а тому він є  інтерактивним середовищем спілкування учнів та вчителя. За допомогою цього сервісу викладач, майстер виробничого навчання або класний керівник може збирати інформацію, анкетувати учнів або батьків, виконувати контроль знань, організовувати проектну діяльність або проводити рефлексію після будь-яких заходів. Це ефективний засіб популяризації предмета або своєї діяльності.

Відеоблогінг . Наші учні іноді знімають на мобільні телефони або планшети процес виконання якогось завдання чи досліду, а потім показують на уроці або під час перерви. Педагогічні працівники, особливо майстри виробничого навчання, знімають на відео власні майстер-класи і викладають їх в You Tube, щоб учні мали змогу ще й вдома повчитися виконувати ту чи іншу операцію.

Відеоуроки дозволяють економити час учня і викладача, вносять елементи новизни у процес навчання. Крім того, відеоурок – це елемент дистанційного навчання, який допомагає учневі самостійно засвоїти матеріал, якщо на уроці це йому не вдалося зробити.

Соціальні медіа. Учні давно вже навчилися інтегрувати соціальні мережі в навчання. Під час роботи над довготривалими проектами вони в групі обмінюються інформацією для виступу або створення презентації. Відбувається процес спільної роботи над проектом.

Якщо використовувати соціальні медіа обережно і з розумом, вони можуть слугувати як корисний інструмент, а не як відволікаючий фактор, як це буває зазвичай.

    Використання ґаджетів. На уроках теоретичного навчання під час виконання якогось завдання учні використовують смартфони, планшети, ноутбуки для пошуку в мережі Інтернет інформації, малюнків, які ілюструють виступ їхньої групи перед класом. Крім того учні часто користуються на уроках електронними версіями підручників в смартфонах та планшетах, особливо із загальноосвітніх предметів.

Я часто використовую на своїх уроках ігровий сервіс LearningАpps http://learningapps.org/, за допомогою якого легко можна скласти  «колекцію вправ» у вигляді ігор для учнів з будь-якого предмета і на будь-яку тему. Це конструктор для розробки інтерактивних завдань за різними предметними дисциплінами для застосування на уроках та в позакласній роботі. Головною перевагою сервісу є можливість використовувати створені матеріали без підключення до мережі Інтернет.

Дане середовище дає змогу створювати власні та використовувати готові інтерактивні вправи колег для актуалізації знань, перевірки вивченого матеріалу, дасть змогу закріпити пройдені теми,  розвиває  логічне мислення.

Для роботи на сайті треба зареєструватись, створити свій аккаунт та розпочати торчий процес.Навівши на готову вправу вказівник миші, можна побачити тип вправи та її рейтинг на сайті (залежить від кількості переглядів та оцінок користувачів).

  Працюючи з цією програмою, я переконалась, що вона створена для того, щоб дитина розвивалась у грі. Створювати завдання зовсім не складно, а, навпаки, не менш цікаво, ніж виконувати їх.

І ця  робота дає певні результати: зростає інтерес учнів до навчання, урізноманітнюється творчий рівень учнівських робіт, що відбивається у використанні оригінальних і нестандартних прийомів побудови усних і письмових висловлювань.

Загалом, останнім часом масштаби впровадження хмарних технологій стрімко зростають, а більшість нинішніх учнів з задоволенням вчаться новим технологіям, розвивають інтелектуальні здібності, та намагаються підвищити свій рівень використання інформаційно-комунікаційних технологій.

А ми, вчителі, не маємо права стояти осторонь цих процесів, повинні використовувати хмарні технології, які  роблять урок динамічним, яскравим і, звичайно, набагато результативнішим.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.               Можливості використання хмарних технологій в освітній та соціальній сферах. Сабліна М.А. – ISSN On line: 2312-5829. Освітологічний дискурс, 2014, № 3(7).
2.               Морзе Н.В. Як навчати вчителів, щоб комп’ютерні технології перестали бути дивом у навчанні? / Н.В. Морзе // Комп’ютер у школі та сім’ї. – №6 (86). – 2010. – С.10-14.
3.               Литвинова С. Г. Методика використання технологій віртуального класу вчителем в організації індивідуального навчання учнів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.10 “Інформаційно-комунікаційні технології в освіті” / С. Г. Литвинова. – К., 2011. – 22 с.
4.               Хмарні технології як засіб розбудови інноваційної школи. Литвинова С.Г. Україна, м.Київ, Методичний центр інформаційних технологій в освіті.
5.               Використання комп’ютерних і цифрових технологій у роботі шкільного вчителя. Кетрін Нейв, Велика Британія.- [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//osvita.ua – 20.11.2014.- Назва з екрану.
6.               Образование сегодня. 2014, [Електронний ресурс]. – Режим доступу: info@ed-today.ru      http://www.educatorstechnology.com/2013/03/14-technology-concepts-every-teacher.html

9.   Використання соціальних медіа на уроках.- [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//osvita.ua. – Назва з екрану.
10. Сервисы для организации перевёрнутого класса. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//newtonew.com/blog/post/265.
11. Хмарні технології [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://j.parus.ua/ua/358.
12. http://youtu.be/fvGhLWuziBs;http://youtu.be/fCzPvXsNwFk;http://youtu.be/yQzvCShBLcs; http://youtu.be/Ak1VRe8GJlo
13. http://infosvit.if.ua/hmarni-tehnolohiji-v-navchanni/
14. Наталія Дзямулич. Використання хмарних  сервісів – новий етап у розвитку освітніх інформаційно-комунікаційних технологій// Проблеми підготовки сучасного вчителя № 10 (Ч. 1), 2014