Використання ІКТ на уроках природознавства

Учень – це не посудина,

                                                                                    яку потрібно заповнити,

учень – факел, який треба запалити.

(Стародавня мудрість)

     В даний час школа переживає складний і водночас цікавий період реформування. В сучасній початковій школі відбувається системне оновлення змісту та перехід до нової структури навчання, спрямованої на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів.

     Розв’язання  цих  актуальних  проблем  можливо  лише  на  основі  широкого  запровадження  нових  педагогічних  технологій, спрямованих  на  всебічний  розвиток  дитини. Реалізація  цього  завдання  може  здійснюватись  лише  за  умови  якомога  активнішого  включення  у  навчально-виховний  процес  кожного  учня.

    Найбільш ефективними, на мій погляд, на сьогодні є інтерактивні методи навчання, які допомагають учням оволодіти певними навичками: мислити, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції, шукати потрібну інформацію, інтерпретувати її і застосовувати в конкретних умовах.

      Активізація пізнавальної діяльності на уроках природознавства невід′ємно пов’язана із застосуванням інтерактивних методик. Це дає можливість кожному учню стати активним суб’єктом навчання, активно та вільно мислити, набувати індивідуального досвіду толерантної співпраці.  

Пізнавальна активність на уроках природознавства – це якість діяльності, в якій проявляється перш за все ставлення учня до предмету і процесу діяльності.

На різних етапах уроку використовую різні інтерактивні технологіїІ:

•   «Мікрофон»
•   «Акваріум»
•   «Мозковий штурм»
•   «Карусель»
•   «Кубування»
•   «Незакінчена думка»
•   «Асоціативний кущ»
•   «Аналогії»
•   «Крісло  автора»
•   « 6 розумних капелюхів»
•   «Броунівський рух»
•   «Ігри-криголами»(«Дві правди, одна неправда»)
•   «Ігри-розминки»(«Космічна швидкість», «Казка»).

Перевернутий клас (англ. flipped classroom) — принцип навчання, за яким основне засвоєння нового матеріалу учнями відбувається вдома, а час класної роботи виділяється на виконання завдань, вправ, проведення лабораторних і практичних досліджень, індивідуальні консультації вчителя тощо.

Концепцію «перевернутого класу» називають технологією 21-го століття. На Заході класи активно «перевертають» вже близько 15 років.

Ідея «перевернутого класу» виникла кілька десятиліть тому в США та запропонована американським педагогом Салманом Кханом.

Суть цієї технології змішаного навчання полягає в тому, щоб залучити учнів до реальної діяльності на уроці, а не нудного записування інформації за вчителем.

Отже відмінними рисами технології «Перевернутий клас» є:

• активна залученість учнів у процес навчання;
• навчальні матеріали завжди у вільному доступі;
• вивільняється час на уроці для активних форм роботи;
• контент - це не ресурс, а відправна точка для вивчення нового матеріалу;
• можливість вчителі проводити більше часу з учнями, яким потрібна додаткова підтримка і допомога;
• можливість учнів працювати в своєму темпі;
• можливість навчати один одного;
• залученість батьків.

“Кубування”

Кубування є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній грані вказівки щодо напряму мислення або письма.

Наприклад, кубування по темі “Зима”.  Учні, кидаючи куб, визначають для себе видзавдання.

 – опишіть це;

.. – проаналізуйте це;

… – порівняйте це;

…. – асоціюйте це;

….. – знайдіть застосування цьому;

…… – запропонуйте аргументи «за» і «проти».

Кожна з відповідей була цікавою:

.Зима, ніби чарівниця виграє діамантом.

.. Холодна пора року; замерзли водойми; все в стані спокою.

... В порівнянні з осінню, взимку холодно і довжина тіні від гномона коротка, бо сонце низько ходить.

…. Для людей, це поки що тимчасовий відпочинок; не чути співу птахів.

….. Ось зараз звучить музика П.І.Чайковського «Пори року». «Зима», а ще є і пісні, і вірші про цю пору року.

…… Така пора року дуже необхідна, природа відпочиває; це добре, але й дуже холодно і голодно зимуючим птахам, треба їх підгодовувати.

Одним з методичних прийомів, який можна використовувати в групах, є прийом «Фішбоун». Дослівно він переводиться з англійського як «Рибна кістка» або «Скелет риби» і спрямований на розвиток критичного мислення учнів в наочно-змістовній формі. Суть даного методичного прийому - встановлення причинно-наслідкових взаємозв'язків між об'єктом аналізу і впливаючими на нього факторами. Додатково метод дозволяє розвивати навички роботи з інформацією й уміння ставити й вирішувати проблеми.

Схема Фішбоун є графічним зображенням, що дозволяє наочно продемонструвати певні в процесі аналізу причини конкретних подій, явищ, проблем і відповідні висновки або результати обговорення.

За допомогою схеми можна знайти рішення з будь-якої розглянутої складної ситуації, при цьому виникають щоразу нові ідеї. Ефективним буде її застосування під час Мозгового штурму.

Схема Фішбоун може бути складена заздалегідь. Із застосуванням технічних засобів її можна зробити в кольорі. При їх відсутності використовується звичайний ватман або щоденний інструмент вчителя - кольорова крейда.

Залежно від вікової категорії учнів, бажання й фантазії вчителя схема може мати горизонтальний або вертикальний вигляд. Суть прийому Фішбоун форма схеми не змінює, тому особливо не має значення. Для молодшого шкільного віку підійде більш природна форма риби - горизонтальна. По завершенню її заповнення разом з учнями можна зобразити фігуру вздовж скелета й загадати бажання, щоб золота рибка й надалі допомагала вирішити будь-яку життєву проблему.

• Схема включає в себе основні чотири блоки, представлені у вигляді голови, хвоста, верхніх і нижніх кісточок. Сполучною ланкою виступає основна кістка або хребет риби.

• Голова - проблема, питання або тема, які підлягають аналізу.

• Верхні кісточки (розташовані праворуч при вертикальній формі схеми або під кутом 45 градусів зверху при горизонтальній) - на них фіксуються основні поняття теми, причини, які привели до проблеми.

• Нижні кісточки (зображуються навпаки) - факти, що підтверджують наявність сформульованих причин, або суть понять, зображених на схемі.

• Хвіст - відповідь на поставлене запитання, висновки, узагальнення.

Прийом Фішбоун передбачає ранжування понять, тому найбільш важливі з них для вирішення основної проблеми у своєму розпорядженні ближче до голови. Усі записи повинні бути короткими, точними, лаконічними й відображати лише суть понять.

Розв’язування математичних задач екологічного змісту змусить учнів перейнятися проблемами екології та не допускати в майбутньому помилок, пов’язаних з непродуманим натиском на природу. Як і всі інші науки, математика виникла з практичної потреби людей. Цілі відділи математики створюються для аналізу явищ природи і для вирішення технічних завдань. Як і в екології, в математиці існують два основних джерела наукових відкриттів: практика та потреба систематизації знайдених фактів, їх аналіз, систематизація, з’ясування їх взаємозв’язку. Математика створює умови для розвитку вміння давати кількісну оцінку стану природних об’єктів і явищ, позитивних і негативних наслідків діяльності людини в природному і соціальному оточенні. А дослідженням взаємин живих організмів між собою і середовищем їх проживання займається наука екологія.

Екологізація математичної освіти означає формування нового світосприйняття та новий підхід до діяльності, що ґрунтується на формуванні ноосферо-гуманітарних та екологічних цінностей. Математика та екологія досить тісно переплітаються. Слід пам’ятати про те, що екологізація математики дає можливість дослідити процес розвитку людських знань в просторі та часі.

Роль математики в екологічному вихованні полягає в тому, що методом доцільно дібраних задач, функціональних залежностей можна навчити учнів розуміти окремі екологічні поняття, прищепити навички раціонального використання природних ресурсів, розкрити роль математики у пізнанні найбільш загальних і фундаментальних законів природи, створити базу для формування наукового світогляду.

З метою формування екологічних знань на уроках математики слід добирати систему задач, яка розкриває питання: споживання води в Україні, значення рослин у житті людини, скорочення лісових ресурсів та його наслідки, значення тварин у природі та в житті людини тощо.

Екологічне виховання учнів на уроках математики слід здійснювати в таких напрямах :

• розкриття математичних закономірностей природи через вступні бесіди вчителя відповідно до теми уроку;
• з’ясування ролі математики в розв’язуванні екологічних проблем;
• складання графіків і діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу;
• аналізу прикладів економного та ефективного використання природних ресурсів; розкриття математичних закономірностей певних явищ природи;
• виховання екологічного розуміння та екологічної культури, відповідальності за стан навколишнього середовища;
• розв’язання задач з метою розуміння окремих екологічних понять, обробка статистичного матеріалу.

Дидактичні матеріали , необхідні для здійснення екологічного виховання на уроках математики, можна систематизувати за напрямами :

• цікаві задачі з природничим змістом;
• цікаві повідомлення;
• проведення інтегрованих уроків;
• інтегрована позакласна робота;
• проведення екологічних ігор.

Важливою вимогою до методів навчання є те, що вони повинні стимулювати інтерес до еколого-математичного матеріалу і сприяти розвитку мотивації природоохоронної діяльності учнів. Значною мірою реалізації цих вимог відповідають пізнавальні ігри (ділові, рольові), навчальні дискусії, створення емоційно-моральних ситуацій.

Використання на уроках математики екозадач є показником рівня екологічної свідомості, від якої залежить ставлення людей один до одного та до навколишнього середовища . Введення на уроках математики цікавих екозадач, які навчатимуть взаємозв’язкам, що існують в навколишньому світі, відіграє велику роль, виховує та розвиває школярів. Також використання подібних задач сприяє розвитку загальної культури, підвищує математичні, екологічні, економічні знання школярів.

       На своїх уроках намагаюся стимулювати творчий пошук, використовую різні методи і форми роботи,  прищеплюю учням навички самостійної роботи з книгами, картами; розвиваю навички роботи в групі, вміння слухати товаришів та висвітлювати свою думку; привчаю до дослідження, пошуку, спостережливості.

      Застосовую такі нестандартні уроки з використанням інтерактивних методів навчання: інтегровані уроки, урок-казка, урок-мандрівка, урок-екскурсія, урок-мислення серед природи, урок-гра,урок-загадка,урок-змагання.

        Ефективність цих уроків пов’язується  збагаченням духовного світу учнів, коли вони через вплив на власні почуття, пізнавальний інтерес, цікаву форму організації заняття активно сприймають навчальний матеріал. Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати процес навчання.