Використання інноваційних та традиційних технологій в системі формування фонематичних процесів дітей - логопатів

«Використання інноваційних та традиційних технологій в системі формування фонематичних процесів дітей - логопатів »

Зміст

1. Вступ
2. Актуальність проблеми
3. Нормативно – правове забезпечення
4. Огляд освітніх програм
5. Перспективи
6. Модель досвіду
7. Теоретичний аспект педагогічного досвіду
8. Напрямки роботи

• Діагностична робота
• Організація роботи з дітьми
• Організація роботи з батьками

9. Інноваційні технології в роботі вчителя – логопеда
10. Ефективність роботи
11. Висновки
12. Тезаурус
13. Бібліографія
14. Додатки

 «Використання інноваційних та традиційних технологій в системі формування фонематичних процесів дітей - логопатів »

Рідне слово є основою всякого розумового розвитку і скарбницею всіх знань.

Ви  навчаєте дитину яким-небудь невідомим йому п'яти словами - він буде довго і марно мучитися, але зв'яжіть двадцять таких слів з картинками, і він засвоїть на льоту.

К. Д. Ушинський

Якщо знання – це новий капітал,

То інновації – нова валюта.

Вступ

Формування мовленнєвої компетентності – одне із пріоритетних завдань всебічного гармонійного розвитку дитини у дошкільному навчальному закладі. Мовленнєві вади негативно впливають на всі психічні функції, відбиваються на діяльності дитини, поведінці, а важкі порушення мовлення впливають на розумовий розвиток, на формування вищих рівнів пізнавальної діяльності. Вчасно сформовані фонематичні процеси є основою для чіткої звуковимови, правильної побудови складової структури слова, фундаментом для оволодіння граматичної сторони мовлення, успішного опанування письма і читання. Підвищення ефективності корекційної логопедичної роботи з усунення порушень фонематичних процесів у дітей дошкільного віку в наш час є актуальною проблемою логопедії. За статистикою дітей з порушенням мовлення  з кожним роком стає більше, що визначає необхідність пошуку більш ефективних шляхів спеціального виховання та навчання. Тому інноваційні методи набувають все більшого значення в діяльності учителя-логопеда, спрямованій на корекційно-розвиваючу роботу.

Актуальність даного питання полягає в тому, що із самого народження дитину оточує насичене інформаційне середовище. Дедалі все більше місця в житті дошкільника займають комп’ютер, ігрові приставки, електронні іграшки. Сучасних дітей складніше здивувати. Це, безумовно, накладає певний відбиток на розвиток особистості дитини. Логопед, змушений працювати в ногу з часом і застосовувати у своїй роботі сучасні засоби навчання й розвитку, нові педагогічні методики й технології.

Сучасний педагогічний особистісно зорієнтований процес корекційного навчання та виховання дітей дошкільного віку ґрунтується на інтерактивних технологіях, впроваджені новітніх, інноваційних, нетрадиційних форм роботи. Перебуваючи на межі зіткнення педагогіки, медицини, психології, нейролінгвістики, логопедія використовує найбільш ефективні нетрадиційні методи та прийоми суміжних наук, адаптує їх до своїх потреб, що допомагає оптимізувати роботу вчителя-логопеда та прискорити процес корекції фонематичних процесів.

Нормативно – правове забезпечення

                          КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Розділ II 
ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

Стаття 23. Кожна людина  має право  на   вільний розвиток  своєї    особистості, якщо   при  цьому  не  порушуються   права  і  свободи   інших  людей,  та   має обов'язки  перед  суспільством, в  якому забезпечується   вільний   і   всебічний розвиток її особистості.

Стаття 41. Кожен    має   право    володіти,   користуватися   і  розпоряджатися    своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Стаття 53. Кожен має право на освіту.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання.

Стаття 54. Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

КОНВЕНЦІЯ ПРО ПРАВА ДИТИНИ

Частина I

Стаття 17. Держави-учасниці визнають важливу роль засобів масової інформації і забезпечують, щоб дитина мала доступ до інформації і матеріалів із різних національних і міжнародних джерел, особливо до таких інформації і матеріалів, які спрямовані на сприяння соціальному, духовному і моральному благополуччю.

Стаття 28. Держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема:вводять безплатну й обов'язкову початкову освіту.

Стаття 29. Держави-учасниці погоджуються щодо того, що освіта дитини має бути спрямована на розвиток особи, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі.

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ДОШКІЛЬНУ ОСВІТУ»

РозділI 
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 2. Основні завдання законодавства України про дошкільну освіту

Основними завданнями законодавства України про дошкільну освіту є:

-                забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти;

-                забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи дошкільної освіти;

-                визначення змісту дошкільної освіти;

-                створення умов для благодійної діяльності у сфері дошкільної освіти.

Стаття 4. Дошкільна освіта. Базові етапи становлення особистості дитини

Дошкільна освіта - цілісний процес, спрямований на:

-                забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб;

Стаття 6. Принципи дошкільної освіти

Принципами дошкільної освіти є:

- доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти;

- рівність умов для реалізації задатків, нахилів, здібностей, обдарувань, різнобічного розвитку кожної дитини;

- єдність розвитку, виховання, навчання і оздоровлення дітей;

- єдність виховних впливів сім'ї і закладу дошкільної освіти.

Стаття 7. Завдання дошкільної освіти

Завданнями дошкільної освіти є:

- збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я дитини;

- виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля;

- формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду;

- виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту.

Розділ ІІ

НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ СИСТЕМИ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ, ЇХ ПОВНОВАЖЕННЯ

Стаття 11. Заклад дошкільної освіти та його повноваження

1. Заклад дошкільної освіти - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ОХОРОНУ ДИТИНСТВА»

Розділ I 
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 2. Законодавство про охорону дитинства та його завдання

Завданням законодавства  про  охорону  дитинства є розширення  соціально-правових  гарантій  дітей,  забезпечення    фізичного, інтелектуального,   культурного   розвитку   молодого   покоління, створення соціально-економічних  і  правових  інститутів  з  метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.

Стаття 20. Залучення дитини до національної та світової культури

З метою   сприяння   соціальному,    духовному,    моральному благополуччю,   всебічному   здоровому   розвитку  дитини  держава забезпечує їй безкоштовний  доступ  до  національних  духовних  та історичних  цінностей,  досягнень світової культури шляхом надання можливості  користування   бібліотечними   фондами,   виставковими залами,  музеями тощо. З цією метою створюється мережа спеціальних дитячих   закладів   культури,   закладів   позашкільної   освіти, діяльність  яких спрямовується на сприяння розвитку індивідуальної та колективної творчості дітей.

НАЦІОНАЛЬНА ДОКТРИНА РОЗВИТКУ ОСВІТИ

II. Мета і пріоритетні напрями  розвитку освіти

1. Мета державної політики щодо  розвитку  освіти  полягає  у:

- створення умов  для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України;

- вихованні покоління людей,  здатних ефективно працювати і навчатися протягом  життя,  оберігати  й примножувати  цінності  національної  культури  та громадянського суспільства.

2. Пріоритетними  напрямами  державної політики щодо розвитку освіти є:

- особистісна орієнтація освіти;

-формування національних   і  загальнолюдських    цінностей;
- запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій.

3. Держава повинна забезпечувати:

- формування  у  дітей   та   молоді    сучасного   світогляду,    розвиток    творчих

здібностей     і   навичок     самостійного     наукового    пізнання,    самоосвіти    і    самореалізації особистості;
 

Огляд освітніх програм

ДЕРЖАВНА НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА «ОСВІТА»

Пріоритетні напрями реформування виховання:

- формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;

- виховання духовної культури особистості; створення умов для вільного вибору нею своєї світоглядної позиції;

- забезпечення високої художньо-естетичної освіченості і вихованості особистості;

- розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації;

Основні шляхи реформування виховання:

- впровадження нових підходів, виховних систем, форм і методів виховання, які відповідали б потребам розвитку особистості, сприяли розкриттю її талантів, духовно-емоційних, розумових і фізичних здібностей;

- широке використання в навчально-виховному процесі високохудожніх творів літератури та мистецтва; докорінні зміни у підготовці і перепідготовці педагогічних кадрів для національного виховання.

БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

1. Загальні положення

 Найпершим суспільним середовищем для дитини стає дошкільний навчальний заклад, метою якого є забезпечення гармонійного розвитку особистості дитини, її фізичного і психічного здоров’я, виховання ціннісного ставлення до природного й соціального довкілля, до самої себе, формування механізмів соціальної адаптації та творчого втілення в умовах життя в товаристві незнайомих дітей і дорослих. Дошкільна освіта як перша самоцінна ланка має гнучко реагувати на сучасні соціокультурні запити, збагачувати знання дитини необхідною якісною інформацією, допомагати їй реалізувати свій природний потенціал, орієнтуватися на загальнолюдські й національні цінності.

Засадами нового Базового компонента дошкільної освіти виступили:

– забезпечення гармонійного розвитку особистості;

 – визнання самоцінності дошкільного дитинства, його особливої ролі в розвитку особистості;

 – створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;

– повага до дитини, врахування індивідуального особистого досвіду дошкільника;

– компетентнісний підхід до розвитку особистості, збалансованість набутих знань, умінь, навичок, сформованих бажань, інтересів, намірів та особистісних якостей і вольової поведінки дитини.

2. Зміст і структура Базового компонента дошкільної освіти

Освітня лінія «МОВЛЕННЯ ДИТИНИ»

ЗВУКОВА КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

Розрізняє мовні і немовні, близькі і схожі звуки рідної мови; має розвинений фонематичний слух і мовленнєве дихання; регулює темп мовлення та гучність голосу залежно від ситуації; виявляє неточності у вимові звуків у словах та вживанні наголосу; використовує мовні, інтонаційні та немовні засоби виразності.Здійснює звуковий і складовий аналіз слів; виокремлює голосні, приголосні, тверді, м’які звуки, наголос у словах; розрізняє слова: «звук», «буква», «слово», «склад», «речення»; складає речення, виділяє послідовність слів у реченні, складів та звуків у словах; знає алфавітні назви букв; володіє руховими навичками, необхідними в подальшому для навчання письма.

Фонетична компетенція

Оволодіває чіткою вимовою всіх звуків рідної мови і звукосполучень відповідно до орфоепічних норм; має розвинений фонематичний слух, що дозволяє диференціювати фонеми; оволодіває мовними і немовними засобами виразності та прийомами звукового аналізу слів; усвідомлює звуковий склад рідної мови.

ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

Вільно, невимушено вступає в розмову з дітьми, дорослими (як знайомими, так і незнайомими); підтримує запропонований діалог відповідно до теми, не втручається в розмову ін-ших; будує запропонований діалог відповідно до теми; відповідає на запитання за змістом картини, художнього твору;

ДІАЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ

виконує словесні доручення, звітує про їх виконання; вміє запитати, відповісти на запитання, заперечити, подякувати, вибачитися, розповісти про себе, започаткувати діалог, передавати словами і мімікою свою готовність спілкуватись, обмінюватись інформацією, брати почуте до уваги, домовлятися; ввічливо ставиться до партнерів по спілкуванню; виявляє свою зацікавленість у розмові, щирість висловлювання, вра-ховує емоційний стан співрозмовників; розуміє, що словом можна не лише підняти настрій, але й образити; вживає лагідні, пестливі слова.

Діалогічна компетенція

Ініціює і підтримує розпочату розмову в різних ситуаціях спілкування, відповідає на запитання співрозмовника і звертається із запитаннями, орієнтується в ситуації спілкування, вживає відповідні мовні і немовні засоби для вирішення ко-мунікативних завдань; дотримується правил мовленнєвої поведінки та мовленнєвого етикету і коректно виявляє власне емоційне ставлення до предмета розмови і співрозмовника та коригує його залежно від ситуації спілкування.

МОНОЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ

Складає різні види розповідей: описові, сюжетні, творчі (розповіді-повідомлення, роздуми, пояснення, етюди), переказує художні тексти, складає розповіді як за планом вихователя, так і самостійно; розповідає про події із власного життя, за змістом картини, художніх творів, на запропоновану тему, за ігровою та уявлюваною ситуаціями, за результатами спостережень та власної діяльності; самостійно розповідає знайомі казки, вміє пояснити хід наступної гри, майбутній сюжет ма-люнка, аплікації, виробу; планує, пояснює і регулює свої дії.

Монологічна компетенція

Володіє навичками розгорнутого, послідовного, логічного, зв’язного мовлення; складає різного типу розповіді, імпровізує, розмірковує про предмети, явища, події, друзів; доходить елементарних узагальнень, висновків; висловлює зв’язні самостійні оцінні судження стосовно різних явищ, подій, поведінки людей, героїв художніх творів; виявляє словесну творчість у різних видах мовленнєвої діяльності.

УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ДЕРЖАВНА

Розуміє, що в Україні українська мова є державною; розрізняє близькі, але неоднакові звуки рідної та української мов; розпізнає нові звуки; правильно і чітко вимовляє всі звуки української мови та наголошує слова відповідно до орфоепічних норм української мови; слухає і розуміє мовлення дорослих, казки, оповідання, вірші, запам’ятовує їх; володіє діалогічним мовленням: ініціює, продовжує і завершує діалог, використовуючи етикетну українську лексику; переказує невеличкі тексти та казки, складає різні типи розповідей (описові, сюжетні, з власного досвіду тощо) як за зразком вихователя, так і самостійно; спілкується українською мовою залежно від ситуації.

Мовленнєва компетенція

Інтегроване вміння адекватно й доречно спілкуватись рідною мовою в різних життєвих ситуаціях (висловлювати свої думки, наміри, бажання, прохання), розповідати, пояснювати, розмірковувати, оцінювати, використовувати як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності, форми ввічливості (мовленнєвий етикет); спостерігати за своїм мовленням та мовленням інших, виправляти помилки, дотримуючись загальної культури мовлення, прагне творчо самореалізуватися.Мовленнєва компетенція передбачає сформованість фонетичної, лексичної, граматичної, діалогічної та монологічної компетенцій.

Комунікативна компетенція

Комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації, спілкування в конкретних соціально-побутових ситуаціях, уміння орієнтуватися в ситуації спілкування, ініціативність спілкування, стриманість у спілкуванні; культура мовленнєвої комунікації.Комунікативна компетенція передбачає сформованість усіх видів мовленнєвої компетенції.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ ДІТЕЙ ВІД 2 ДО 7 РОКІВ

«ДИТИНА»

МОВЛЕННЯ ДИТИНИ

ОСВІТНІ ЗАВДАННЯ

     Сприяти удосконаленню звукової культури мовлення.

     Продовжувати сприяти лексичному розвитку.

     Привернути увагу до мови як особливого явища; викликати інтерес до розмаїття мов, розповісти, що українська мова є державною мовою в Україні, виховувати любов до рідної мови, повагу до державної та інших мов.

     Сприяти удосконаленню граматичної правильності мовлення, правильному вживанню форм слів та їх сполучуваності; удосконаленню структури речень і словосполучень, активному використанню різних типів речень.

     Спонукати бути уважними до свого навчання, продовжувати виробляти звичку правильно висловлюватись.

     Продовжувати розвивати зв’язне мовлення: підтримувати бажання вести розмову, звертатись із запитаннями до однолітків та дорослих, виявляти знання етичних норм спілкування, користуючись різноманітними способами залежно від життєвої ситуації; розповідати, спираючись на чуттєвий досвід, переказувати, складати власні загадки, казки й оповідання, образні описи.

     Заохочувати організацію дітьми театралізованих ігор та лялькових вистав за участю дорослих та без їх участі.

     Спонукати дітей до відтворення літературних текстів напам’ять у процесі театралізованих ігор та сценічних театральних постановок.

     Сприяти розвитку мовленнєвої та пізнавальної активності, словесної творчості.

     Навчати елементів грамоти: закріплювати уявлення про одиниці мови (речення, слово, склад, звук, буква (літера)) та навички правильного і доречного вживання відповідних термінів.

     Продовжувати вчити розрізняти звуки мови, формувати уміння здійснювати мовно-звуковий аналіз і синтез різної звукової структури без схем та фішок, а також звуко-буквений аналіз; закріплювати уміння в азбуці, на картках і сторінках книжок впізнавати букви, що позначають голосні та приголосні (м’які та тверді) звуки мови; зміцнювати знання про склад і наголос слова.

     Продовжувати вчити алгоритму усвідомленого читання складів, слів, речень, невеликих текстів у межах всього алфавіту; готувати руку дитини до письма.

     Продовжувати виховувати любов до рідної мови, мовленнєву культуру, сприяти активному застосуванню правил етики у спілкуванні з однолітками та дорослими.

ЗМІСТ ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ

У світі звуків. Удосконалюватимовленнєвий слух, вимову усіх звуків рідної мови. Відпрацьовувати уміння вимовляти шиплячі звуки, звукосполучення [шч] (позначається на письмі буквою щ); м’який приголосний звук [й] після твердих приголосних перед [а],[і], [у], [е] (риб’[йа]чий, об’[йі]хати, в‘[йу]н, з’[йе]днати); твердих [дж], [дз] і м’якого [дз’] (дзьоб) і груп приголосних звуків, вимова яких становить труднощі. Вправляти у повторенні за педагогом будь-яких поєднань глухих і дзвінких приголосних (суп - зуб, кут - куб). Виховувати інтерес до дослідництва: знаходити аналоги звуків мови у звуках природи, музики, навколишнього оточення. Удосконалювати уміння правильного наголошування слів у різних формах (сковорода - сковорду - сковородою - сковороди - сковорід). Сприяти засвоєнню варіативного наголошування деяких слів (хустки - хустки). Продовжувати знайомити з будовою артикуляційного апарату, сприяти його розвитку.Виховувати інтонаційну виразність мовлення,тобто точно висловлювати свої думки, емоції, почуття, настрої за допомогою логічних пауз, темпу, ритму, тембру, закріпити розуміння наголосу, аналізуючи почуті слова, що різняться значенням завдяки різному наголошуванню (білизна - білизна, згодитися - згодитися), й змінюватийого за завданням педагога.Продовжувати учити римувати слова,у тому числі імена.Продовжувати виховувати критичне ставлення до фонетичних помилок, прагнення до фонетичної правильності.

Слово до слова - зложиться мова.

Продовжувати збагачувати лексичний запас за темами: «Природа» (тварини: дикі та свійські; рослини: фрукти, овочі, квіти і трави; планети Сонячної системи, космос тощо), «Люди» (сім’я, родина, інші люди, людство та ін.), «Культура» (світ предметів, мистецтво: літературне, музичне, театральне, образотворче), «Я» (зовнішній вигляд, гігієна тіла, харчування, статеві особливості, свої думки, почуття, моральна поведінка, взаємини з рідними та друзями тощо).Учити розрізняти істот, предмети, явища за характерними ознаками (люди - дорослі й діти тощо); помічати відмінності між предметами, діями, явищами, що мають багато спільного і відмінного, з допомогою педагога пояснювати значення слів синонімічного ряду (шапка, капелюх, кашкет, бриль).Закріплювати та розширювати запасантонімів, синонімічних та багатозначних слів, омонімів, узагальнюючих слів (іграшки, одяг, взуття, меблі, посуд, люди тощо), уточнювати розуміння їх дітьми та вчити усвідомлено вживати в життєвих ситуаціях.Продовжувати вчити добирати за завданням педагога якомога більше прикметників і дієслів до іменників і навпаки; прислівників до дієслів і навпаки (без уживання термінів). Звернути увагу дітей на сполучуваність деяких слів (вологі очі, сильний вітер тощо). Стимулювати образне вживання слів (квіти розмовляють, стежинка в’ється, струмочок співає), розвивати стилістичне чуття.Виховувати критичне ставлення до власного мовлення та мовлення інших (дорослих та однолітків), бажання виправляти помилки, говорити граматично правильно.

У країні граматики.

Сприяти удосконаленню граматичної будови мови дитини, вправляти у вживанні різних важких форм знайомих дітям слів: різних відмінкових форм іменників - назв істот чоловічого роду: бачу(кого?); назв предметів чоловічого і середнього роду: бачу(що?); слів типу дідусі - дідусів, мама - мамі; іменників у місцевому відмінку (у книзі, у пальтітощо).Учити утворювати називний відмінок множини слів типу дитина (діти), людина (люди); відмінкові закінчення орудного відмінка іменників (шампунь - шампунем); іменники за родами на позначення професій (лікар - лікарка, вчитель - вчителька) та за іншими ознаками (ласун - ласунка);прикметники від іменників - назв істот; короткі форми деяких прикметників (радий - рад); прикметники з префіксами без- (беззубий), за- (завеликий), складні прикметники (чорні очі - чорноока); слова з префіксом пів- (пів’яблука). Також діти повинні вміти співвідносити іменники з дієсловами, від яких вони утворені (сміятися - сміх, працювати - праця); форми дієслів (колишу - колихаю); варіантні форми керування при деяких дієсловах(чекати тата (на тата));синонімічні утворення діє прикметників(одягнений - одягнутий). Закріпити правильне вживаннязайменників він, вона, воно з прийменниками на ньому, від нього, у них. Вправляти у творенні й вживанні порядкових числівників, узгодженні їх з іменниками, вживанні числівників з іменниками, що мають форму тільки множини (двоє дверей, троє ножиць). Стимулювати до вживання прикметників і прислівників у вищому та найвищому сту-пенях порівняння. Продовжувати розвивати уміння здогадуватися про зміст незнайомих слів; учити самостійній побудові простих речень та з ускладненою структурою. Формуватиуміння висловлювати ту саму думку в різній формі (Я люблю... Мені подобається... Мене звати... Я звуся...). Виховувати кричне ставлення до граматичних помилок, бажання говорити правильно, спонукати дітей бути уважними до свого навчання.

Ми розповідаємо.

Розвивати зв’язне виразне монологічне мовлення, підтримувати бажання розповідати, спираючись на чуттєвий досвід, міркувати вголос, коментувати, переказувати вже відомі і нові літературні твори (казки, оповідання), користуючись різними способами, стимулюючи при цьому використання художньо-виражальних засобів тексту; вчити трансформувати мову персонажів у непряму мову, розповідь від першої особи - у розповідь від третьої особи (з незначною допомогою вихователя). Залучати до усного складання колективних листів. Сприяти розвитку словесної творчості: складанню загадок, описових та сюжетних розповідей, казок (додержуючи композиції викладу і характеризуючи персонажів казки), розповідей-міркувань, образних описів; розкриттю таємниці слів і речей у ході дидактичних ігор різної складності. Залучати до колективної розповіді - складати серії розповідей чи казок, об’єднаних одним персонажем. Продовжувати стимулювати прагнення дітей до самореалізації у режисерському задумі чи акторській імпровізації, заохочувати до створення власних сценаріїв; сприяти розвитку уяви, мислення, мовленнєвої та пізнавальної активності.

Навчаємося елементів грамоти.

Робота зі словом.

Розширювати й закріплювати загальне уявлення про слово як основну одиницю мовлення та складову частину речення. Учити поділяти речення на слова і формувати уміння самостійно складати речення (прості й складні), визначати місце слова в реченні, самостійно будувати схеми до речень, пропонованих вихователем чи самостійно складених дітьми.Робота над реченням. Продовжувати формувати навички правильного вживання терміна «речення», учити усвідомлено складати речен-ня з 3–7 слів з прийменниками і сполучниками (словами-помічниками), поділяти речення на слова, самостійно складати прості й поширені речення, визначати послідовність слів у реченні, підраховувати їх кількість, самостійно складати речення за графічними схемами, предметами, картинками та без них. Формувати вміння чути й виділяти окремі слова з речень, що складаються з двох-чотирьох слів - повнозначних частин мови.

Продовжувати учити поділяти речення на слова і формувати вміння складати речення (прості й складні), визначати місце слова в реченні, самостійно будувати схеми до речень, пропонованих вихователем чи самостійно складених дітьми.

Робота над звуками мови.

Закріплювати практичне уявленняпро всі голосні та приголосні звуки мови, їх акустичні та артикуляційні ознаки; повідомити, що за допомогою тільки приголосних звуків, без голосного, не можна утворити складу. Продовжувати учити розрізняти на слухблизькі за звучанням приголосні звуки, в тому числі парні, за твердістю-м’якістю, дзвінкістю-глухістю (без уживання термінів «дзвінкий», «глухий»). Продовжувати формувати вміння проводити звуковий аналіз слів різної звукової структури: розрізняти на слух та інтонаційно виділяти звуки в слові, визначати послідовність звуків у словах, що аналізуються, давати характеристику звуків за допомогою умовних фішок та без них; називати слова з певним звуком (звуками); виконувати звуковий аналіз слів різної звукової структури без схем та фішок; усвідомлено вживати відповідні поняття.

Робота над складовою структурою слова.

Закріплювати знання про склад як артикуляційно-вимовну одиницю, вміння усно утворювати (зливати) склади із заданих звуків - твердих і м’яких приголосних, голосних, а також ділити на склади слова різної складової структури, визначати їх кількість, називати слова із заданим складом. Учити виділяти голосні звуки в одно- та двоскладових словах. Закріплювати уявлен ня про наголошений склад, наголос, складотворну роль голосних звуків; учити визначати наголошений склад в мовленому слові, самостійно вимовляти слова з наголосом, правильно вживати по-трібні терміни, називати слова із заданим складом. Формувати уміння визначати різними способами кількість складів у слові, наголошений склад у слові. Вправлятиу поскладовому промовлянні лічилок, утішок, віршів.

ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

«КОРЕКЦІЙНЕ НАВЧАННЯЗ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ

СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОММОВЛЕННЯ»

Трофименко Л. І.

Згідно з сучасними освітніми стандартами, діти дошкільного віку здобувають обов’язкову дошкільну освіту з п’ятирічного віку. У зв’язку з цим навчання у початковій школі дітей з шести-(семи)річного віку потребує більш своєчасного і результативного дослідження та діагностики їх мовленнєвої функції з урахуванням сучасних психологічних, лінгвістичних, психолінгвістичних, логопедичних даних про мовленнєву діяльність при нормальному та порушеному онтогенезі, розробки на цій основі нового змісту корекційно-попереджувального та розвивального навчання. Існуючі вимоги до дитячого мовлення вимагають від дітей старшого дошкільного віку такого рівня засвоєння обсягу практичних мовних знань, умінь і навичок, який був би базовим для успішного навчання в початковій школі; особливо важливо це для тих дітей, які не мали відповідного навчання і не відвідували загальноосвітні або спеціальні дошкільні навчальні заклади.

Теоретичною та методологічною базою для розробки нового змісту корекційно-попереджувального і розвивального навчання дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ стали:

– концепція стандарту спеціальної освіти дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку (Є. Ф. Соботович);

– концепція загально-мовленнєвої підготовки дітей до шкільного навчання (Є. Ф. Соботович);

– нормативні показники і критерії мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку (Є. Ф. Соботович);– концепції про структуру мовних знань, механізми їх засвоєння на практичному рівні оволодіння мовленнєвою діяльністю (М. І. Жинкин, І. О. Зимня, О. О. Леонтьев, О. Р. Лурія, Д. Слобін, Дж. Грін, О. М. Шахнарович та ін.);

– психолінгвістичний підхід до аналізу мовленнєвого розвитку дитини і його формування у процесі нормального та порушеного онтогенезу (Н. С. Жукова, О. О. Леонтьєв, Ж. Піаже, Є. Ф. Соботович, Ф. А. Сохін, В. В. Тищенко, А. Г. Тамбовцева, О. М. Шахнарович, Н. М. Юрьева та ін.);

– вчення про попередження та корекцію порушень мовленнєвого розвитку у дітей із ЗНМ (Л. С. Волкова, Б. М. Гріншпун, Н. С. Жукова, Р. Є. Лєвіна, Р. І. Лалаєва, О. М. Мастюкова, Є. Ф. Соботович, В. В. Тарасун, Т. Б. Філічева, Н. О. Чевельова, Г. В. Чиркіна, М. К. Шеремет та ін.);

– вчення про тісний взаємозв’язок ліній розвитку фонетичної, лексичної та граматичної сторін мовлення з одного боку та когнітивних процесів – з іншого (Л. С. Виготський, М. І. Жинкін, О. М. Корнєв, Р. Є. Лєвіна, Р. І. Лалаєва, О. Р. Лурія, О. М. Мастюкова, Є. Ф. Соботович, О. М. Шахнарович та ін.

Логопедичні заняття з формування фонетико-фонематичної системи мовлення (або звукової сторони) будуються з урахуванням особливостей звуковимови дітей. На цих заняттях передбачається:

а) уточнення правильної звуковимови, розвиток кінестетичних відчуттів;

б) розвиток слухової уваги до звукового оформлення мовлення;

в) формування фонематичного сприймання, фонематичних уявлень;

г) формування слухової пам’яті, слухового контролю;

д) розвиток фонематичного аналізу.

Навчання грамоти проводиться на матеріалі звуків, що правильно вимовляються, у наступних напрямах:

а) звуковий та складовий аналіз і синтез;

б) знайомство з буквами;

в) формування навички складання і читання складів, слів;

г) розвиток розуміння прочитаного.

Перспективи

Використання педагогічного досвіду дозволить:

Здійснювати діагностику стану сформованості фонематичних процесів у дітей дошкільного віку, яка є необхідною умовою успішної логопедичної роботи.

Ефективно  використовувати інноваційні технології, які сприятимуть розвитку фонематичного слуху, сприйняття;

Поповнити базу картотеками ігор на розвиток фонематичний процесів;

Урізноманітнити корекційні заняття іграми та вправами, що сприятимуть подоланню мовленнєвих вад;

Забеспечити тісний взаємовзязок з батьками та педагогами.

Теоретичний аспект педагогічного досвіду

Моя мета    - розвинути фонематичні процеси, що допоможе скоригувати звуковимову дитини, збагатити і розвинути її  зв’язне мовлення, гармонійно поєднуючи сучасні  інноваційні технології  з традиційними засобами розвитку дітей. 

Задачі:

Вивчити педагогічну та спеціальну літературу по даній темі;

Познайомитись з інноваційними технологіями з питань розвитку фонематичних процесів;

Створити розвивальне середовище та поповнити базу кабінету іграми та посібникаи з даної тематики;

Охарактеризувати сутність корекційної роботи з дітьми з ЗНМ з використанням традиційних та інноваційних методик;

Обґрунтувати доцільність використання методик;

Здійснювати моніторинг корекційної роботи

Принципи:

     Принцип системності

     Принцип комплексності

     Принцип розвитку

     Принцип наочності

     Принцип доступності

     Принцип врахування вікових особливостей

Напрямки роботи:

     Створення розвивального середовища

     Діагностичне обстеження

     Робота з дітьми

     Робота з батьками

     Взаємозв’язок з вихователями, вузькими спеціалістами

    Однією з найважливіших умов повноцінного формування правильної звуковимови у дітей-логопатів є достатній розвиток фонологічної сторони мовлення. На сучасному етапі реформування спеціальної дошкільної освіти в  Україні вагома роль відводиться вирішенню цієї проблеми. Діагностика фонологічної системи передбачає сформованість фонематичного слуху  (сприймання), фонематичних уявлень, фонематичного аналізу та синтезу. Недорозвинення фонематичного слуху (сприймання), фонематичного аналізу та синтезу, фонематичних уявлень – може спричинювати вади звуковимови, письма й позначається на розвитку лексико-граматичного ладу мовлення.

"Фонематичний слух" – тонкий систематизований слух, що володіє здатністю здійснювати операції розрізнення і впізнавання фонеми, що складають звукову оболонку слова.
"Фонематичне сприймання" – це спеціальні розумові дії, спрямовані на диференціацію фонем і встановлення звукової структури слова.

   Численні дослідження показали, що недорозвинення всієї системи фонематичних процесів спричиняє вади звуковимови, письма й позначається на розвитку лексико-граматичному ладу мовлення. 

   Дослідження Р. Лалаєвої, Р. Р.Левіної, Н. Нікашиної, Г. Каше, Л.Спірової, Г. Чиркіної, К. Ушинського, М. Савченко та ін. доведено, що головною умовою успішного виправлення мовленнєвих порушень неодмінно є розвиток сприймання звуків мовлення.

 Обстеження – важливий етап цілісної системи спеціальної допомоги дітям. Від правильної діагностики мовленнєвого порушення залежить не лише подальше навчання дитини, але часто і її доля. У зв’язку з цим особливої значущості набуває проблема динамічного вивчення процесу всебічного розвитку дошкільника з мовленнєвим недорозвитком, з урахуванням чого здійснюється планування індивідуально орієнтованої програми її виховання та навчання.

Діагностична робота

Діагностичне обстеження стану фонематичних процесів дітей дошкільного віку з загальним недорозвитком мовлення

На початку корекційної роботи я проводжу моніторинг сформованості фонематичних процесів дітей з вадами мовлення. Для цього я розробила систему діагностичних ігор.

1. Обстеження фонематичного слуху

 Завдання для виявлення стану фонематичного слуху у дітей 3-х років

Гра «Ведмедик помиляється»

Мета: визначити стан фонематичного слуху.

Обладнання: Іграшка ведмедик, різні іграшки та предмети, що знаходяться в кімнаті.

Хід гри: Логопед розповідає, що до нас прийшов ведмедик й хоче подивитися і послухати, які предмети та іграшки знаходяться в кімнаті. Дитині потрібно назвати й показати кожний предмет, або іграшку. Ведмедик погано чує й повторює назву з помилками (не ліжко, а шафа, не стіл, а крісло, не стілець, а стіл й т.п.). Дитина повинна почути помилку.

Гра «Ведмедик помиляється»

Мета: визначити стан фонематичного слуху.

Обладнання: Іграшка ведмедик, різні іграшки та предмети, що знаходяться в кімнаті.

 Хід гри:

 Логопед розповідає, що до нас прийшов ведмедик й хоче подивитися і послухати, які предмети та іграшки знаходяться в кімнаті. Дитині потрібно назвати й показати кожний предмет, або іграшку. Ведмедик погано чує й повторює назву з помилками (не стіл, а штіл, не стілець, а штілець, не шафа, а сафа й т.п.). Дитина повинна почути помилку .

 Гра «Поклади іграшку на потрібну картинку»

 Мета: визначити стан фонематичного слуху.

 Обладнання: Іграшки і картинки, що однаково звучать (вуточка – вудочка, , мак – лак, машина - шипшина, стілець - олівець й т.п.)

Хід гри:

Логопед пропонує взяти й назвати іграшку, знайти відповідну картинку й поставити іграшку на цю картинку.

Завдання для виявлення стану фонематичного слуху у дітей 4-х років

Гра «Ведмедик помиляється»

 Мета: визначити стан фонематичного слуху.

 Обладнання: Іграшка ведмедик, різні іграшки та предмети, що знаходяться в кімнаті.

Хід гри:

 Логопед розповідає, що до нас прийшов ведмедик й хоче подивитися і послухати, які предмети та іграшки знаходяться в кімнаті. Дитині потрібно назвати й показати кожний предмет, або іграшку. Ведмедик погано чує й повторює назву з помилками (не ліжко, а шафа, не стіл, а крісло й т.п.). Дитина повинна знайти помилку й роз’яснити, чому це слово сказано не вірно.

 Гра «Ведмедик помиляється»

 Мета: визначити стан фонематичного слуху.

 Обладнання: Іграшка ведмедик, різні іграшки та предмети, що знаходяться в кімнаті.

Хід гри:

Логопед розповідає, що до нас прийшов ведмедик й хоче подивитися і послухати, які предмети та іграшки знаходяться в кімнаті. Дитині потрібно назвати й показати кожний предмет, або іграшку. Ведмедик погано чує й повторює назву з помилками (не стіл, а штіл, не стілець, а штілець, не шафа, а сафа й т.п.). Дитина повинна знайти помилку й роз’яснити, чому це слово сказано не вірно.

 Гра «Поклади іграшку на потрібну картинку»

 Мета: визначити стан фонематичного слуху.

 Обладнання: Іграшки і картинки, що однаково звучать (зуб – суп, коза – коса, мишка – миска, мишка-шишка й т.п.)

Хід гри:

Логопед пропонує взяти й назвати іграшку, знайти відповідну картинку й поставити іграшку на цю картинку (для однієї картинки слід підібрати 2-3 іграшки, які однаково звучать).

Завдання для виявлення стану фонематичного слуху у дітей 5-ти років

Гра «Знайди звук»

 Мета: визначити стан фонематичного слуху, вміння виділяти звук в слові, слухову увагу, пам’ять.

 Обладнання: Картинки, в назвах яких парні дзвінкі та глухі приголосні (дошка – тачка, банка – павук, бочка – павук, блискавка – пакет, бублик – палиця, будинок – поїзд, бокал – птах, дорога – таксі, дощ – тигр, духи – торт, дитина – трава, душ – труба й т.п.)

Хід гри:

 Логопед пропонує підняти картинку, в назві якої є звук Д (Т, Б, П й т.п.) й назвати перший звук в цих словах.

 Гра «Послухай і знайди звук в слові»

Мета: визначити стан фонематичного слуху, розрізнення слів, далеких за звуковим складом, вміння виділяти звук в слові, слухову увагу, пам’ять.

 Хід гри:

Логопед промовляє слова парами, а дитина повинна назвати перший звук кожного слова: банка – полиця, вовк – фонтан, галка – камінь й т.п.

 Гра «Знайди звук і підніми картку»

 Мета: визначити стан фонематичного слуху, вміння розпізнавати на слух пари приголосних Ч – С, Ч – Ц, Ч – Щ, Ч – ТЬ, розрізнення слів, далеких за звуковим складом, вміння виділяти звук в слові, слухову увагу, пам’ять. Обладнання: Картонні картки.

 Хід гри:

 Логопед пропонує підняти картинку, коли почує в слові звук [Ч] – й назвати перший звук в цих словах (шуба, чайник. санчата, чайка, цибуля, часник, мішок, чашка, пісок, чайка, сумка, м’яч, цемент, чоловік).

Тестові завдання для виявлення стану сформованості фонематичного слуху у дітей 6-ти років

Гра «Назви зайве слово»

Мета: виявити рівень розвитку фонематичного слуху.

Хід гри:

 Дорослий і дитина разом загадують якесь слово, наприклад, «гора». Дорослий повторюватиме це слово кілька разів, а потім замість нього скаже якесь інше слово, схоже на нього. Дитина повинна почути це інше слово і назвати його. Далі гра починається. Дорослий говорить, промовляючи по 1 слову за секунду: Гора, гора, гора, нора, гора, гора, гора, гора, пора. Голос, голос, голос, голос, голос, колос, голос, голос. Коса, коса, коса, коса, роса, коса, коса, коса, коза. Рама, рама, мама, рама, рама, рама, лама, рама, рама. Коробка, коробка, коробка, колобок, коробка, коробка.

 Гра «Знайди звук і підніми картку»

 Мета: визначити стан фонематичного слуху, вміння розпізнавати на слух пари приголосних С – Ш, С – Ц, С – Ч, С – Щ, розрізнення слів, далеких за звуковим складом, вміння виділяти звук в слові, слухову увагу, пам’ять. Обладнання: Картонні картки.

 Хід гри:

Логопед пропонує дитині підняти картинку, коли почує в слові звук [С] – й назвати перший звук в цих словах (шуба, санчата, цибуля, салют, мішок, сарай, чашка, пісок, сумка, цемент, сир).

Гра «Послухай уважно й підніми потрібну фігуру»

 Мета: визначити стан фонематичного слуху, вміння розпізнавати на слух пари приголосних Л – Л’, З – З’, розрізнення слів, далеких за звуковим складом, вміння виділяти звук в слові, слухову увагу, пам’ять.

Обладнання: Картонні картки.

Хід гри:

Логопед пропонує дитині підняти трикутник, коли в слові звук [Л’] буде звучати м’яко, та підняти квадрат, коли звук буде звучати твердо (ліжко, лампа, лінія, лист, літак, палка, залізо, зелений, лілія).

2. Обстеження фонематичного сприймання

Тестові завдання для виявлення стану сформованості фонематичного сприймання у дітей 3-х років

Гра «Відгадай по звуку»

 Мета: виявити слухову увагу, слухову пам’ять, визначати джерело звуків. Обладнання: І варіант — малюнки із зображенням годинників, барабану, молотка, сопілки, фортепіано; II варіант — лялькові фортепіано, сопілка, бубен, молоток, барабан, годинник, екран.

 Хід гри:

 І варіант — логопед показує дітям певний малюнок і запитує: «Що це?» (годинники і т. п.) «Як вони розмовляють?» (тік-так). Таким чином логопед опрацьовує з дітьми всі малюнки.

II варіант — логопед пропонує дітям прослухати звуки, що є характерними для предметів, що надаються. Для цього він (за допомогою лялькового інструменту) подає певний звук. При цьому логопед закриває екраном інструмент. Діти повинні емоційно одреагувати та назвати предмет, або інструмент, що звучав.

Гра «Хто як розмовляє?»

 Мета: виявити вміння визначати джерело звуків, розвивати слухову увагу, слухову пам’ять.

Хід гри: логопед читає дітям вірш: «Гуси стали ґелґотать По-гусиному кричать: «га-га-га». Кошенята замурчали: «мур-мур-мур». Горобці зацвірінчали: «цвінь-цвірінь!». Коні заіржали: «і-гі-гі!». Жабенята квакали: «ква-ква-ква». Каченята крякали: «кря-кря-кря» Солов’ї висвистували: «ф’ю-ф’ю-ф’ю!» (К.Чуковський) Потім логопед, використовуючи звуконаслідування, подані у вірші, запитує у дітей, хто з тварин і як «розмовляв».

Гра «Хто уважний?»

 Мета: виявити вміння виконувати дії за мовними інструкціями, розвивати слухову увагу, пам’ять.

Хід гри:

діти стоять перед логопедом в один ряд, уважно слухають і виконують тільки мовні команди (те, що вони чують, а не те, що вони бачать). Діти, які не помилялись стануть переможцями. Мовні команди логопеда: Рухи, що він виконує при цьому: Розвести руки у сторони. Піднімає руки вгору. Пострибати на обох ногах. Стрибає на одній нозі. Підняти руки вгору. Плескає у долоні. Витягнути руки вперед. Розводить руки у сторони, підняти праву руку вгору. Закладає руки за голову.

 Гра «Подивися і скажи, хто так гукає і коли»

 Мета: виявити вміння наслідувати мовні звуки (голосні).

 Обладнання: предметні малюнки.

 Хід гри:

 Логопед показує дітям малюнки і розповідає, що на них зображено і який звук треба імітувати, дивлячись на предмет на малюнку. Логопед: «У хлопчика болять зуби. Він каже: «О-о-о!». Діти повторюють за логопедом: «О-о-о!» Логопед: «Вітер виє серед дерев: «У-у-у». Діти: «У-у-у». Логопед: «Хлопчик злякався злого собаки. Він біжить і кричить «А-а-а» Діти: «А-а-а». Логопед: «Пароплав гуде на річці: «И-ии». Діти «И-и-и». Логопед: «Хлопчик замислився: «Е-е-е». Діти: «Е-е-е». Логопед: «Дівчинка сміється: «І-і-і». Діти: «І-і-і».

Тестові завдання для виявлення стану сформованості фонематичного сприймання у дітей 4-х років

Гра «Тихо-гучно»

 Мета: виявити силу звучання, слухову увагу, пам’ять.

 Обладнання: іграшкові фортепіано, барабан, сопілка, бубон.

Хід гри:

Логопед грає на лялькових інструментах спочатку тихо, потім гучно. Дитина слухає уважно, та, по завданню логопеда, створює самостійно на заданому інструменті або тихий, або гучний звук.

 Гра «Де мешкають звірі?»

 Мета: виявити висоту звучання, слухову увагу, пам’ять.

 Обладнання: лялькове фортепіано, гармошка, металофон, малюнки із зображенням ведмедя, зайця.

Хід гри: логопед по-черзі на лялькових інструментах створює або високі, або низькі звуки, використовуючи різні регістри. Потім пояснює, що зайчик мешкає там, де високі звуки, а ведмідь — де низькі. Діти уважно слухають та запам’ятовують це. І варіант. Логопед грає високі, або низькі звуки, а дитина піднімає малюнки із зображенням або ведмедя, або зайця. II варіант. Логопед показує дитині малюнок із зображенням ведмедя або зайця, а дитина створює потрібний звук на інструменті. III варіант. Дитина самостійно створює потрібний звук на інструменті, а інші діти, або вихователь піднімають потрібні малюнки.

 Гра «Шуба, шапка, шарф, калоші»

 Мета: виявити вміння виконувати дії за мовними інструкціями; розвивати слухову увагу, пам’ять.

 Хід гри: діти сідають в коло. Логопед пояснює дітям правила гри й показує ігрові рухи. Серед дітей обирають ведучого і починається гра. Коли ведучий вимовляє слово шуба — діти повинні обхопити себе руками, при слові шапка — покласти руки на голову; шарф — на шию; калоші — тупати ногами. Спочатку ведучий кілька разів супроводжує інструкцію правильними рухами, а потім, називаючи предмети, робить й інші рухи (наприклад, говорить «калоші», а кладе руки на голову, та ін.).

Гра «Хто уважний?»

Мета: виявити вміння дітей розпізнавати слова-пароніми.

Обладнання: малюнки, на яких зображені білка-булка, маска-каска, лин-тин та ін.

Хід гри: І варіант — логопед розкладає перед дитиною на столі попарно малюнки, на яких зображені білка-булка, лин-тин та ін. Називає їх попарно, дитина повинна показувати ті предмети, що називав логопед і в тій же послідовності. II варіант — логопед ділить малюнки на 2 частини: 1 частина — білка, маска, лин та ін. 2 частина. — булка, каска, тин та ін. Перша частина залишається на столі, а другу — віддає дітям. Кожний малюк по команді логопеда, повинен знайти на столі потрібну пару. Переможці ті, хто виконав завдання без помилок.

Гра «Відлуння»

Мета: виявити вміння дітей наслідувати мовні звуки.

Хід гри:

Логопед читає вірш, голосом, виділяючи певний звук, а діти по знаку логопеда наслідують звук, про який йдеться у вірші. Логопед: Е-е-е. Яєчко одне, знесла курочка гарненька, знайшла дівчинка одненька. Діти по знаку логопеда: Е-е-е. Логопед: Яєчко одне. Логопед: А-а-а. В мене яблучка два, два яблучка червоненькі несе донечка до неньки. Діти: А-а-а. Логопед: «В мене яблучка два». Логопед: И-и-и. Хлопчиків аж три. В калабанію впали, І всі разом кричали: Діти: И-и-и. Логопед: Тих хлопчиків три. Логопед: І-і-і. Лошенята малі. Є в них чотири ніжки, Коло воза йдуть пішки. Діти: І-і-і. Логопед: Лошенята малі. Логопед: У-у-у. Песик на шнурку. Цуценяток п’ять кудлатих Полягало біля хати. Діти: У-у-у. Логопед: Песик на шнурку. Логопед: Е-е-е. Де ж це мама, де? Нема мами, пішла в поле. Там бур’ян на ниві поле. Діти: Е-е-е. Логопед: Ось вже мама йде.

Гра «Розділи слово»

 Мета: виявити вміння дитини ділити слово на частини.

Хід гри:

Дорослий говорить дитині: «Я говоритиму тобі слово, а ти розділи його на частини, плескаючи в долоні». Слова можна узяти будьякі, але краще всього трискладові, наприклад, «корова», «діжечка», «комірець», «караван», «молоко», «собака», «телефон», «магазин», «автомат», «машина», «пістолет» і т.д.

Тестові завдання для виявлення стану сформованості фонематичного сприймання у дітей 5-ти років

Гра «Хто як голос подає»

 Мета: визначати висоту звучання, слухову увагу, пам’ять, словник дітей за темою «Домашні тварини».

Обладнання: малюнки із зображенням дорослих тварин та їх дітей: коза— козеня, корова—теля, свиня— порося, кінь—лоша, собака— цуценя. Хід гри:

 Логопед імітує, як кричать тварини низьким (тварини) або високим (їх діти) голосом. Діти, орієнтуючись на почуте, піднімають потрібні малюнки.

 Гра «Дзвіночок»

Мета: виявити вміння знаходити напрям звучання, виявити слухову увагу, пам’ять.

Обладнання: дзвіночок.

Хід гри:

 Діти стають навкруги ведучого та непомітно для нього передають за спинами один одному дзвіночок. Ведучий повинен відгадати, за спиною якої дитини задзвонив дзвіночок.

Гра «Знайди помилку»

 Мета: виявити вміння розрізнювати слова-пароніми, розвивати слухову увагу, пам’ять.

Хід гри:

Логопед читає вірші, в яких припущені змістовні помилки при використанні слів-паронімів. Дитина повинна виправити помилку і назвати слово, яке треба вжити за змістом. Примітка: для ускладнення завдання (опираючись на індивідуальні можливості) логопед може запитати якими звуками відрізняються пари слів. Мовленнєвий матеріал: Рік (рак) пішов гуляти в сад, не дійшов, бо повз назад; Лисичка знає назубок смачненьку казку «колосок» (колобок); Соловей затьохкав швидко, як побачив гарну клітку (квітку); Кинула шишку на мене зозуля, і в мене на лобі з’явилася куля (ґуля); Наш Данило лісоруб. Він спиляв старущий чуб (дуб); Просо висіяв Микита, та чомусь вродило сито (жито); Я вночі заліз на гірку і побачив в небі дірку (зірку); Кажан (казан) клекоче на вогні, в нім каша вариться мені; Ми з братом лісники від роду: пиляємо палкою (пилкою) колоду; Котику - Мурчику не повезло: булка (білка) від нього сховалась в дупло.

 Гра «Хто більше?»

Мета: виявити вміння утворювати слова-пароніми.

 Обладнання: фішки.

 Хід гри:

Логопед розповідає дітям правила гри та наводить приклад. Потім логопед називає слово, а діти, змінюючи один звук, утворюють нові слова, за які отримують фішки. Перемагає той, хто отримав більше фішок. Мовленнєвий матеріал: Пити — лити, бити, вити, мити, рити; солити — полити, долити; жати — шати, мати, дати; білка — булка, балка; голос — колос, волос; ласка — маска, каска; син — лин, тин.

 Гра «Скажи навпаки»

Мета: визначити фонематичне сприйняття, фонематичні уявлення, аналіз і синтез, слухову увагу й пам’ять.

 Хід гри:

Дорослий проговорює два-три звуки, а діти повинні вимовити їх у зворотному порядку. 1 варіант — із голосними звуками А, У — У, А И, О —.О, И У, О, А — А, О У Е, И, І — І, И, Е 2 варіант — із твердими приголосними звуками ПА — АП АП — ПА ПО — ОП ОП —.ПО ПУ — УП ИП — ПИ ПЕ — ЕП УП — ПУ ЕП — ПЕ 3 варіант — із твердими й м’якими приголосними звуками ПА — ПЯ ПЯ — ПА ПУ — ПЮ ПІ — ПИ ПЮ — ПУ ПИ — ПІ ПЕ — ПЄ

Гра «Повтори й додай»

Мета: виявити слухову увагу, пам’ять.

Хід гри:

 Перший граючий виголошує слово, другий, повторюючи його, додає своє й т.п. Кожний учасник збільшує ряд на одне слово. Гра зупиняється й починається спочатку, після того, як хто-небудь із гравців змінить послідовність слів, наприклад: на звук [Ж] — жук, — жук, жаба, — жук, жаба, вужі, — жук, жаба, вужі, їжаки й т.п; на звук [Ш] — шафа — шафа, шапка — шафа, шапка, шипшина — шафа, шапка, шипшина, машина й т.п. на звук [Р] — рама — рама, ракета — рама, ракета, руки — рама, ракета, руки, роги й т.п.

Тестові завдання для виявлення стану сформованості фонематичного сприймання у дітей 6-ти років

Гра «Як великий - то гучний, як тихенький - то малий»

 Мета: визначити силу звучання, слухову увагу, пам’ять.

Обладнання: два іграшкові зайця — великий та маленький, два ведмедя — великий та маленький, дві мавпи — велика та маленька, дві ляльки — велика та маленька; барабан, екран.

Хід гри: логопед ставить на стіл двох іграшкових зайців (великого та малого). Розповідає та показує, як грає на барабані великий заєць, у якого багато сил, — гучно, сильно. І як грає маленький заєць — тихо. Потім логопед за екраном створює або гучний, або тихий звуки, граючи на барабані. Діти повинні визначити, який заєць грав. Примітка: цю гру продовжують, змінюючи зайців ляльками ведмедями, мавпами.

Гра «Луна»

Мета: виявити вміння відтворювати ритм, слухову пам’ять. Обладнання: барабан, іграшковий молоток.

Хід гри: логопед за допомогою барабану або іграшкового молотка відтворює різні ритми: І І П, І І І, П І, І П І, П І І. ... Діти, плескаючи в долоні, повторюють почуті ритмічні малюнки.

Гра «Розділи слово»

 Мета: виявити вміння дитини ділити слово на частини.

Хід гри:

 Дорослий говорить дитині: «Я говоритиму тобі слово, а ти розділи його на частини, плескаючи в долоні. Повтори всі короткі слова, повтори всі довгі слова». Слова можна узяти будь-які, але краще всього трискладові та односкладові: тигр — градусник, кущ — мотоцикл, дім — каструля, слон — пароплав, сік — намисто, кіт — підручник, тин — колесо, мак — машина, млин — магазин, кінь — підручник, сом — собака, син — телефон й т.д.

 Гра «Повтори слово й знайди потрібний малюнок»

Мета: виявити вміння дитини ділити слово на частини та переставляти їх склади.

Хід гри:

 Дорослий говорить дитині: «Я говоритиму тобі слово, а ти повторюй його багато разів, доки не з’явиться нове слово, потім повтори його та покажи на малюнку: Кабан — банка, Насос — сосна, Арфа — фара, Комиш — мишка.

3.Обстеження фонематичних уявлень

Тестові завдання для виявлення стану сформованості фонематичних уявлень у дітей 3-х років

 Гра «До нас прийшли ляльки»

 Мета: визначити фонематичні уявлення, виявити вміння виділяти перший голосний звук.

Обладнання: Три ляльки.

Хід гри:

Логопед знайомить дітей з ляльками. — Це Алла. Вона співає: а-а-а. — Це Оля. Вона співає: о-о-о. — Це Уля. Вона співає: у-у-у. Потім логопед починає співати, а дитина відгадує, яка лялька співала й називає її ім’я.

Гра «Вкладаємо ляльку спати»

 Мета: визначити фонематичні уявлення, виявити вміння виділяти склад.

Обладнання: Лялька.

Хід гри:

Логопед знайомить дітей з лялькою й пропонує дати їй ім’я, покласти її в ліжко та заспівати пісеньку: А-а-а-а-а, або У-у-у-у-у, або Баю-баю-баю-бай, або Люлі-люлі-лілі.

Гра «Покличемо тварин»

Мета: визначити фонематичні уявлення, виявити вміння виділяти склад.

Обладнання: Картинки, на яких змальовані тварини.

Хід гри:

Логопед показує картинки, на яких змальовані тварини, і пропонує покликати їх. Діти кличуть тварин, вимовляють вигуки або клички тварин. Наприклад, кішку: киць, киць, киць; корову: Майка, Майка, Майка; цуценят: Кулька, Кулька, Кулька і так далі Кличуть тварин ласкаво, доброзичливо багато разів повторюючи слова.

Тестові завдання для виявлення стану сформованості фонематичних уявлень у дітей 4-х років

 Гра «До нас прийшли ляльки»

Мета: визначити фонематичні уявлення, виявити вміння виділяти перший голосний звук.

Обладнання: Три ляльки.

Хід гри:

логопед знайомить дітей з ляльками. — Це Алла. Вона співає: а-а-а. — Це Оля. Вона співає: о-о-о. — Це Уля. Вона співає: у-у-у. — Це Емма. Вона співає: е-е-е — Це Інна. Вона співає: і-і-і. Логопед починає співати, а дитина відгадує, хто це співав. Потім співати починає дитина, а логопед відгадує, яка лялька співала.

Гра «Похід до лісу»

Мета: визначити фонематичні уявлення, виявити вміння виділяти перший приголосний звук.

 Обладнання: Картина з зображенням лісу.

Хід гри:

Логопед пропонує дитині роздивитися картинку й підти до лісу. Згадати або повторити за логопедом: як шуршить листя: с-с-с, як шипить змія: ш-ш-ш, як виє вітер: в-в-в, як виє вовк: ууу, як кричить сова: уу-уу-уу, як шумить річка: ч-ч-ч.

Гра «У зоопарку»

Мета: визначити фонематичні уявлення, виявити вміння виділяти перший приголосний звук.

 Обладнання: Картина з зображенням зоопарку.

Хід гри:

Логопед пропонує пригадати, кого діти бачили в зоопарку, показує картинки із зображенням звірів і птахів, просить назвати їх і сказати, як вони кричать, – тигр гарчить: [р-р-р-р-р], ворона каркає: [кар-р-р, кар-р-р], їжачок пирхає: [фр-р, фр-р], сорока тріскотить: [тр-тр-тр].

Тестові завдання для виявлення стану сформованості фонематичних уявлень у дітей 5-ти років

Гра «Назви звуки»

Мета: визначити фонематичні уявлення.

 Хід гри: Дорослий просить дитину назвати перший і останній звуки в словах, наприклад, в таких: «світлофор» (обидва звуки приголосні), «корма» (перший звук приголосний, останній голосний), «індик» (перший звук голосний, останній приголосний).

 Гра «Намисто»

Мета: визначити фонематичні уявлення, аналіз, слухову увагу, пам’ять. Хід гри:

 Після слів ведучого: — Розсипалося намисто... Ми його зберемо, нанижемо на нитку й слово знайдемо. — учасники гри по ланцюжкові виголошують слова-«намисточки» на певний звук (без повторів), наприклад: на звук [Р] — райдуга — ракета — коровай — пар — рука — рама й т.п. на звуки [Р]-[Л] — рак — лампа — нора — лис — риба — мило — ….. Гра «Намисто для бабусі»

Мета: визначити фонематичні уявлення, аналіз, слухову увагу, пам’ять. Хід гри:

 Після слів ведучого: — Розсипалося у бабусі намисто... Ми його зберемо, нанижемо на нитку й слово згадаємо. Учасники гри по ланцюжкові виголошують слова-«намисточки» на звук, яким закінчується попереднє слово (без повторів), наприклад: РАКЕТА — артист — танк — коза — арфа — автобус — син — ніч — чайник — кіт — телевізор — РАКЕТА. СОКИРА — автобус — солома — апельсин — носоріг — горох — хутір .

Тестові завдання для виявлення стану сформованості фонематичних уявлень у дітей 6-ти років.

 Гра «Скажи слово»

Мета: визначити фонематичні уявлення, вміння виділяти звук в слові, слухову увагу, пам’ять.

Хід гри: Логопед пропонує дитині згадати та назвати слово, в якому є звук [А], або [О, У, И, Е] [Р], або [Л, Ч, М, П] й т.п. Примітка: Звуки можуть знаходитися в різних позиціях. Гра «Знайди кубик» Мета: визначити фонематичні уявлення, вміння виділяти звук в слові, слухову увагу, пам’ять. Обладнання: Картинки або іграшки, кубики з літерами. Хід гри: Логопед пропонує підняти картинку, або іграшку, назвати її, виділити перший звук та показати кубик з потрібною літерою.

Гра «Вимовляння фрази з поступовим ускладненням»

Мета: визначити фонематичні уявлення, вміння виділяти звук в слові, аналіз, слухову увагу, пам’ять.

Обладнання: Картинки або іграшки, що мають однакові перші звуки, наприклад: дудочка, дім, дзеркало, дзиґа; танк, таксі, телефон, трактор; кукла, кішка, корабель, кубик; машина, мандарин, міліціонер, муха; павук, пароплав, пістолет, посуд та ін.

Хід гри:

Логопед проводить бесіду, вимовляє коротку фразу. Дитина повторює фразу, доповнюючи її одним словом, який має певний звук, тоді ще одним з таким же звуком і так далі. Фраза повинна вимовлятися на одному видиху. Наприклад: Логопед вимовляє коротку фразу «Саша любить», підставляє іграшку. Дитина повторює фразу, доповнюючи її назвою іграшки: «Саша любить дудочку». Логопед підставляє ще одну іграшку. Дитина повторює фразу, доповнюючи її ще одним словом, яке починається на звук «Д»: «Саша любить дудочку і дзиґу» і так далі.

 4.Обстеження фонематичного аналізу

Тестові завдання для виявлення стану сформованості фонематичного аналізу у дітей 3-х років

Гра «Давай співати»

Мета: визначити стан фонематичного аналізу, вміння виділяти звук в слові, аналіз, слухову увагу, пам’ять.

 Обладнання: Картинки з зображенням дітей, або іграшки-ляльки.

Хід гри: Логопед пропонує послухати, як співають діти й повторити за ними: – .........................................................................................................А АААААААА; – .............................................................А АААААА — А; – А—А—А—А—А—А—А; .........................................................................................................О ОООООООО; – .........................................................................................................О ОООООО — О; – .........................................................................................................О —О—О—О—О—О; .........................................................................................................У УУУУУУУУ; – .........................................................................................................У УУУУУУ — У; – .........................................................................................................У —У—У—У—У—У;

Гра «Повтори»

Мета: визначити стан фонематичного аналізу, вміння виділяти й промовляти склади з однаковими голосними і однаковими приголосними звуками.

 Обладнання: Олівець.

 Хід гри:

Логопед пропонує постукати олівцем об стіл, або поляскати долонями, повторюючи: ПА – ПА! ПА – ПА – ПА! ПА – ПА – ПА – ПА! ПАП! ПАП – ПАП – ПАП! АПА! АПА – АПА! АПА – АПА – АПА! АПА – АПА – АПА – АПА!

Тестові завдання для виявлення стану сформованості фонематичного аналізу у дітей 4-х років

Гра «Відгадай слово»

 Мета: визначити стан фонематичного аналізу, вміння виділяти голосом звук в слові, слухову увагу, пам’ять.

 Обладнання: Картинки з зображенням різних предметів, або іграшки.

Хід гри:

Логопед пропонує послухати початок слова, повторити це слово та показати потрібний малюнок або играшку. Наприклад: само – …КАТ, маши – …НА, олі – ВЕЦЬ, цукер – КА й т.п.

 Гра «Весела папуга»

 Мета: визначити стан фонематичного аналізу, вміння виділяти звук в слові, слухову увагу, пам’ять.

 Обладнання: Іграшка папуга.

Хід гри: Логопед пропонує послухати, як розмовляє папуга й повторити за ним слова, роблячи наголос на останньому звуку, який повинен бути приголосним: дім, танк, мак, кіт, тин й т.п.

Гра «Весела папуга»

Мета: визначити стан фонематичного аналізу, вміння виділяти звук в слові, слухову увагу, пам’ять.

 Обладнання: Іграшка папуга.

Хід гри:

Логопед пропонує послухати, як розмовляє папуга й повторити за ним слова, роблячи наголос на першому звуку, який повинен бути голосним: І-І-Іра, А-А-Антон, О-О-Оля, У-У-Уля, І-ІІнна, О-О-О-осінь, О-О-О-окунь, А-А-А-адрес, А-А-Ааркуш, А-А-А-армія, О-О-О-овочі, О-О-О-одяг, О-ОО- око, О-О-О-олень, У-У-У-учень, І-І-І-іній й т.п.

Тестові завдання для виявлення стану сформованості фонематичного аналізу у дітей 5-ти років

 Гра «Весела папуга»

Мета: визначити стан фонематичного аналізу, вміння виділяти звук в слові, слухову увагу, пам’ять.

Обладнання: Іграшка папуга.

Хід гри:

Логопед пропонує послухати, як розмовляє папуга й повторити за ним слова, роблячи наголос на останньому приголосному звуку: ДІМ, ТАНК, МАК, КІТ, ТИН, СИН й т.п. Потім дитина повторює лише останній звук.

Гра «Весела папуга»

 Мета: визначити стан фонематичного аналізу, вміння виділяти звук в слові, слухову увагу, пам’ять.

Обладнання: Іграшка папуга.

 Хід гри:

Логопед пропонує послухати, як розмовляє папуга й повторити за ним слова, роблячи наголос на першому голосному звуку: І-ІІра, А-А-Антон, О-О-Оля, У-У-Уля, І-І-Інна, О-О-О-осінь, О-О-О-окунь, АА-А-адрес, А-А-А-аркуш, А-А-А-армія, О-О-О-овочі, О-О-О-одяг, О-О-Ооко, О-О-О-олень, У-У-У-учень, І-І-І-іній й т.п. Потім дитина повторює лише перший звук.

Гра «Весела гра»

Мета: визначити стан фонематичного аналізу, вміння виділяти звуки в слові, слухову увагу, пам’ять.

Обладнання: Кольорові картинки: дім, ком, кіт, мак, міст, стіл й т.п.

Хід гри:

 Логопед показує кольорові картинки, промовляє ці слова й пропонує дитині визначити перший, другий, третій, останній звук відповідної картинки: Д – І – М, К – І – Т, М –А – К, М – І – С – Т, С – Т – І – Л.

Тестові завдання для виявлення стану сформованості фонематичного аналізу у дітей 6-ти років

Гра «Весела гра»

Мета: визначити стан фонематичного аналізу, вміння виділяти звуки в слові, слухову увагу, пам’ять.

 Обладнання: Кольорові картинки: дім, ком, кіт, мак, міст, стіл й т.п.

 Хід гри:

Логопед показує дитині картинку, промовляє слово й пропонує повторити звуки, з яких складене це слово: Д–І–М, К–О–М, К–І–Т, М–А–К, М–І–С–Т.

Гра «Знайди картинку»

 Мета: визначити стан фонематичного аналізу, вміння виділяти звук в слові, слухову увагу, пам’ять.

Обладнання: Кольорові картинки: собака, метелик, дорога, банка, полка, ложка й т.п.

 Хід гри: Логопед показує дитині картинки, промовляє слово й пропонує знайти картинку, в якій є звук [Р], [С], [Л], [Б], [П] й т.п.

 Гра «Знайди картинку»

Мета: визначити стан фонематичного аналізу, вміння виділяти звук в слові, слухову увагу, пам’ять.

Обладнання: Кольорові картинки: СОБАКА, МЕТЕЛИК, ДОРОГА, БАНКА, ПОЛИЦЯ, ЛОЖКА й т.п.

 Хід гри:

Логопед показує дитині картинки, промовляє слово й пропонує знайти картинку, в якій другий звук [О], [А], [Е], в якій третій звук [Б], [Т], [Р], [Н], [Л], [Ж] й т.п.

5.Обстеження фонематичного синтезу

Тестові завдання для виявлення стану сформованості фонематичного синтезу у дітей 4-х років

«Склади звуки»

 Мета: виявити стан фонематичного синтезу, слухової уваги, пам’яті.

Хід гри:

Дорослий вимовляє ряд звуків, а діти промовляють створені з них склади, наприклад: [П], [А] – ПА; [Н], [О] – НО. [А], [П] – АП; [О], [Н] – ОН. [П], [А], [П] – ПАП; [Н], [О], [Н] – НОН. «Склади слово» Мета: виявити стан фонематичного синтезу, слухової уваги, пам’яті.

Хід гри:

 Дорослий вимовляє ряд звуків, а діти промовляють створені з них слова, наприклад: [С], [И], [Н] – СИН; [Д], [И], [М] – ДИМ; [Т], [И], [Н] – ТИН. Гра «Відгадай слово»

 Мета: визначити стан фонематичного синтезу, вміння скласти слово із складів, слухову увагу, пам’ять.

 Обладнання: Кольорові картинки: машина, лампа, мило, собака, шапка.

 Хід гри: Логопед плескає в долоні і промовляє склади, дитина повинна відгадати слово, повторити його й показати потрібну картинку. МА-ШИ-НА, ЛАМ-ПА, МИ-ЛО, СО-БА-КА, ШАП-КА.

Тестові завдання для виявлення стану сформованості фонематичного синтезу у дітей 5-ти років

«Склади звуки»

Мета: виявити стан фонематичного синтезу, слухової уваги, пам’яті.

Хід гри:

Дорослий вимовляє ряд звуків, а діти промовляють створені з них склади або слова, наприклад: [С], [Т], [А] – СТА; [С], [Т], [О] – СТО; [С], [Т], [У] – СТУ [С], [Т], [И] – СТИ. [С], [П], [А] – СПА; [С], [П], [О] – СПО; [С], [П], [У] – СПУ, [С], [П], [И]

Гра «Відгадай слово»

Мета: визначити стан фонематичного синтезу, вміння скласти слово із складів, слухову увагу, пам’ять.

 Обладнання: Кольорові картинки: холодильник, пилосос, космонавт, міліціонер, олівець, будинок, телевізор, подорож, інструменти, велосипед, пістолет, молоко, корова, черепаха й т.п.

Хід гри:

 Логопед плескає в долоні і промовляє склади, дитина повинна відгадати слово, повторити його й показати потрібну картинку.

Тестові завдання для виявлення стану сформованості фонематичного синтезу у дітей 6-ти років

«Склади звуки»

Мета: виявити стан фонематичного синтезу, слухової уваги, пам’яті.

Хід гри:

 Дорослий вимовляє ряд звуків, а діти промовляють створені з них склади або слова, наприклад: [М], [О], [Л], [О], [К], [О] – МОЛОКО; [К], [О], [Р], [О], [В], [А] – КОРОВА; [С], [О], [Б], [А], [К], [А] – СОБАКА; [К], [О], [Л], [Е], [С], [О] – КОЛЕСО [П], [А], [П], [У], [Г], [А] – ПАПУГА [Г], [О], [Л], [О], [В], [А] – ГОЛОВА.

 Гра «Відгадай ім’я»

Мета: визначити стан фонематичного синтезу, вміння скласти слово із складів, слухову увагу, пам’ять.

Обладнання: Кольорові картинки дівчаток та хлопчиків або ляльки.

 Хід гри:

Логопед знайомить дитину з ляльками й пропонує відгадати їх ім’я та називає тільки перший склад, дитина повинна продовжити: На-та, Ні-на, Маша, Па-ша, І-ра, Ва-ся, Во-ва, Да-ша, Тоня, То-ма, Ві-тя.

Оцінювання:

Виконання завдання самостійно, без помилок – 3 бали - ВИСОКИЙ.

Виконання завдання з незначними помилками, за допомогою дорослого,                         тривалість  – 2 бали - ДОСТАТНІЙ.

Виконання з грубими помилками, зі значною допомогою дорослого – 1 бал - СЕРЕДНІЙ.

      Взагалі не виконано – 0 балів - НИЗЬКИЙ.

Організація роботи з дітьми

Методика формування фонематичних процесів у дітей із порушеннями мовлення

В основу корекційної роботи з подолання порушень фонематичних процесів положені принципи:

-        ранній вплив на мовну діяльність з метою попередження вторинних відхилень

-        опора на закономірності онтогенезу

-        розвиток всіх сторін мови в єдності фонетико-фонематичної та лексико-граматичної;

-        диференційований підхід до дітей, які мають різну структуру мовного порушення;

-        зв'язок мовної діяльності з іншими сторонами психічного розвитку.

Етапи розвитку фонематичих процесів

 І. Розрізнення немовних звуків.

ІІ. Розрізнення висоти, сили, тембру голосу на матеріалі однакових слів і фраз.

ІІІ. Розрізнення слів, близьких по звуковому складу.

IV. Диференціація складів.

V. Диференціація фонем.

VI. Розвиток навиків елементарного звукового аналізу.

Працюючи над даною проблемою я переконалася, що традиційні і інноваційні методи роботи для виправлення вад розвитку фонематичних процесів найбільш ефективні при використанні їх у сукупності. Так традиційний підхід забезпечує фундаментальну основу корекції. Саме інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування мовленнєвої сфери, прискорює результати корекційної роботи.

На кожному занятті я ставлю завдання, які вирішують традиційні та нетрадиційні технології з розвитку фонематичних процесів та чітко дотримуюсь послідовності етапів роботи.

В своїй практиці я використовую такі сучасні технології, які допомагають в роботі над кожним етапом:

1.Впізнавання немовленнєвих звуків. В цьому напрямку дуже допомагає методика Карла Орфа.

Для цього я використовувую ігри:

- « Що звучить?» - де пропоную дітям  познайомитись із звучанням різних шумових або музичних інструментів, а потім впізнати що звучало;

- «Гучно  -  тихо» -  це спроба дитини знайти іграшку за силою ударів барабана. Якщо далеко віддаляється – удари тихі, якщо наближається до іграшки – гучні удари),

- «Де дзвіночок?» - у дитини зав’язані очі, за дзвіночком треба показати рукою напрямок , де він дзвенить.

                - «Предмети – бешкетники» - дітям демонструю звучання предметів, потім роздаю картинки з зображенням предметів, які звучали. Потрібно вгадати, що звучить за ширмою і підняти картку. Предмети –  це можуть бути ключі, сірники, гроші, склянка з ложкою, кулька, м’яч, ножиці.

На заняттях з музичної культури можна пограти у гру -  «Впізнай музичний інструмент» 

    3.  На етапі розрізнення слів близьких за звуковим складом використовую:

гру  «Слова - брати» , в якій пропоную картинки, які розрізняються одним звуком:

Мишка – миска, кашка – каска, каска – казка, бик – бік,

Лис – ліс, шубка – шибка, бант – бинт, голка – гілка. 

Гру « Де чий будинок?» , в якій і роздаю дітям  будинки, в які треба помістити схожі слова. В одному – слова із закінченням на ак, (картинки бак, мак, рак), в другому –на ок (листок, місток, каток, бузок, молоток), в третьому –на он (батон, вагон, балкон, локон) 

Гра« Слухай і виконуй » на мій погляд унікальна, бо крім корекційних цілей вона вчить дитину орієнтуватись на листі паперу. В ній дитина отримує квадрати розділені на 9 квадратиків, малюнки слів, схожих між собою, картинки близьких за звучанням слів. Я  пропоную покласти жабку в лівий верхній куток, а шапку в правий нижній куток і т. д. 

Слухова гра «Четвертий зайвий» - вчить малюків з чотирьох названих слів вибрати одне зайве на вимовою: рак- лак- рак-рак ;балет-билет-балет-балет, дірка-дірка-діжка-дірка.

      «Відстукування складів»-  в ній я нагадую, що кожне слово можна відстукати за кільістю складів: МА-ШИ-НА, БА-РА-БАН, ДІМ. Далі я відстукую слова, які зображені на малюнку, а діти знаходять і називають їх.

Гра« Папуга» - дитині потрібно повторити слова в певному порядку: мак-бак - так; бутон-бетон-батон.

Виготовила гру « Знайди подарунок » - де пропоную дітям запам’ятати, що звук Ш – червоний кружечок, С – синій. Потім називаю слова на ці звуки , а діти пересувають фішку по ігровій дошці.

Коректурні таблиці  Н.  Гавриш мною апробовані та підведені під логопедичну роботу.

 Мета використання:

-         Розвиток фонематичних процесів

-         Розвиток зв’язного мовлення

-         Автоматизація звуків

Задачі, щодо роботи з таблицями:

1. За допомогою ігрових технологій вчити учнів виділяти звук у слові
2. Формувати фонематичний аналіз і синтез
3. Формувати граматичну будову мови.
4. Розвивати навички самоконтролю за поставленими звуками

Таблиця складається з двадцяти предметних картинок на певних звук, який знаходиться на початку, в середині, в кінці слова. Також в таблиці містяться картинки на схожі звуки. Діти дуже полюбляють працювати з яскравими таблицями, знаходити певні картинки, змагатися між собою. Дітям пропоную такі завдання:

-         «Назви потрібну картинку»- де потрібно знайти слово на певний звук, виділити місце звука у слові, придумати речення за поданими словами.

Діти моєї групи дуже зацікавлено грають з піском. Тому я використовую пісочну терапію не тільки для розвитку дрібної моторики, а і як допоміжний інструмент у роботі над диференціацією звуків. Іноді я замість піску використовую манку, або сіль. Дітям подобається знаходити у там різні картинки, називати їх, визначати на який звук починається чи закінчується слово, складати речення з цими словами тощо. Діти з задоволенням граються, але в цей же час вони розвиваються, закріплюють знання. Ігри з піском розвивають тактильно-кінетичну чуттєвість і дрібну моторику рук, стабілізують емоційний стан, вдосконалюють координацію, сприяють засвоєнню навичок звуко-складового аналізу та синтезу, розвивають фонематичний слух і сприйняття, сприяють розвитку зв'язного мовлення. Пісочна терапія досить ефективна і дає такі позитивні результати, як підвищення інтересу до логопедичних занять, відчуття успішності, а на заняттях завжди цікаво і весело.

6. На етапі  розвитку навичок звукового аналізу використовую су-джок терапію.

Вона набула великої популярності і серед моїх вихованців. В її основі лежить уявлення про розташування на кистях рук і стопах ніг основної системи всіх внутрішніх органів і відповідних частин тіла. Визначивши відповідні точки на ногах і руках, можна здійснювати лікувальний вплив на хворий орган. Японським вченим Йосиро Цуцумі було розроблено вправи для самомасажу рук (наприклад, активність мозку підвищує масаж великого пальця). Тому, визначивши зони відповідності мовних органів і систем, можна впливати на них з метою профілактики і корекції мовленнєвих порушень.

У своїй практиці я застосовую су-джок - масажери у вигляді масажних кульок в комплекті з масажними металевими кільцями. Кулькою можна стимулювати зони на долонях, а масажні кільця надіваються на пальчики, щоб масажувати важкодоступні місця. Як відомо, масаж – це потужний біологічний стимулятор, що впливає на функції шкіри, рівень постачання організму киснем і поживними речовинами, на скорочувальні здібності та працездатність м'язів масажованої кисті руки, а також на еластичність суглобів і зв'язок. Для того, щоб учням було цікаво виконувати вправи су – джок і  сумісно з цим вони б розвивали зв’язне мовлення , я дібрала  віршики до цієї гімнастики з різних тем . Діти люблять грати кулькою з колючками, прокочуючи його між долонями, вони масажують м'язи руки.

Форми роботи з використанням масажера Су-джок різноманітні і я застосовую їх  в логопедичної практиці при виконанні пальчикової гімнастики, автоматизації звуків, звукового та складового аналізу слів, удосконалення лексико - граматичних категорій, розвитку пам'яті та уваги.

Гра, яка в комплексі вирішує задачі су-джок терапії та розвиток фонематичних процесів - це «Різнокольорові кульки».  Я пропоную запам’ятати, що А – червона кулька су-джок, О – синя, У – зелена . Потім промовляю звуковий ряд, а діти викладають відповідний ланцюжок звуків кульками–АОУ, АООУ, УУОААА.

У своїй роботи ефективно використовую гру «Звукова хатинка», за методикою Ткаченко Т.А. для дітей старшого дошкільного віку.  Вона тренує дітей у вмінні визначати місцезнаходження звука у слові і розміщенні картинок в потрібних місцях.

 Слухова гра « Підкажи Звук» допомагає дітям добирати закінчення до слів: ( тан.(к), паву.(к), чайни(к))

Діти моєї групи дуже полюбляють ігри « Де чиї речі», в якій необхідно  розкласти картинки на певний звук,  « Рукавичка», «Чобітки» де треба знайти пари, які починаються на однаковий звук. 

На заняттях та в повсякденному житті однією з улюблених стала гра            « Звуковий ланцюжок» - де дитині треба придумати слово на останній звук попереднього слова: жаба – автобус – стіл – лак – комар – рак – колесо – огірок. 

Для мене використання LEGO конструктора є чудовим засобом для всебічного розвитку дошкільників. Використовуючи елементи LEGO-конструктора на логопедичних заняттях вирішую такі завдання:

  формування ритміко – складової будови слів

 навчання дошкільників основним прийомам та способам конструювання слів деталей LEGO-конструктора;

Вправа« Конструктор слів» з допомогою LEGO-конструктора, в якій дитині потрібно додати  1, 2, 3, 4 звука к одному і тому ж складу так, щоб утворилися нові слова (па — пар, паровоз, парад, ; кі — кіт, кінь, кішка,ма – мак, масло, машина) дуже ефективна при формуванні навичок звукового аналізу ;

Впродовж між атестаційного періоду  я створила картотеки ігор та вправ на розвиток фонематичних процесів з використанням традиційних та інноваційних технологій, щоденно планувала свою роботу із використанням цих ігор, чим підвищила результати корекційної роботи.

Робота з педагогами

Система розвитку та корекції фонематичних процесів передбачає спільну роботу всіх учасників педагогічного процесу

 Модель єдиного освітнього простору:

Організація роботи з батьками

                  Важливою і невід’ємною частиною роботи з усунення мовленнєвих порушень у дошкільників є тісна взаємодія логопеда і батьків. Брак інформованості батьків у питаннях патології та корекції мовлення, недооцінка ними раннього виявлення мовленнєвих порушень і своєчасного впливу на них, помилкові, а часом і шкідливі установки щодо мовлення дітей, обумовлюють необхідність спільної роботи на всіх етапах корекційної діяльності. У зв’язку з цим саме співпраці з батьками слід приділяти велику увагу. Свідома участь батьків  у корекційному процесі обов’язкова і надзвичайно важлива, тому що, по-перше, родина – єдиний і природний простір, що оточує дитину від моменту її появи на світ. Сім’я, батьки найбільше впливають на мовленнєвий і загальний розвиток малюка. Саме в родині дитина набуває початкового досвіду спілкування словом. По-друге, батьківська думка є  найбільш авторитетною для дитини, і, по-третє, тільки у батьків є можливість щодня закріплювати сформовані на логопедичних заняттях навички в процесі живого, безпосереднього спілкування з дитиною.

Інноваційні технології в роботі вчителя – логопеда

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЛОГОПЕДІЇ:

• арт-терапевтичні технології;

• сучасні технології логопедичного і пальцевого масажу;

• сучасні технології сенсорного виховання;

• тілесно орієнтовані техніки;

• Су-Джок терапія;

   • інформаційні технології.

  Позитивні результати приносить включення в корекційно-розвивальний процес арттерапії (арттерапія стосовно фахової освіти як синтез кількох областей наукового знання (мистецтва, медицини та психології), а в лікувальній і психокорекційній практиці як сукупність методик, побудованих на застосуванні різних видів мистецтва у своєрідній символічній формі і дозволяють за допомогою стимулювання художньо-творчих (креативних) проявів дитини з проблемами здійснити корекцію порушень псіхосоматичних, психоемоційних процесів і відхилень в особистісному розвитку), основними функціями якої є катарсистична (очищає, яка звільняє від негативних станів) і регулятивна (зняття нервово-психічної напруги, регуляція психосоматичних процесів).

Види арт-терапії:

• музикотерапія (вокалотерапія, гра на музичних інструментах);

• кінезітерапія (танцтерапія, тілесно-орієнтована терапія, логоритміка, психогімнастика);

• казкотерапія;

• мнемотехніка;

• креативна ігротерапия (пісочна терапія).

ЕЛЕМЕНТИ МУЗИКОТЕРАПІЇ 

 Музикотерапія – це ліки, які слухають. Легка спокійна музика під час коректувальних занять заспокійливо діє на нервову систему, приводить в рівновагу процеси збудження і гальмування. На заняттях використовую наступні прийоми музикотерапії:

Музикотерапевтичний напрям роботи сприяє:

   Коректувальні завдання:

       • нормалізація нейродинамічних процесів кори головного мозку, нормалізація біоритму;

       •  стимуляція слухового сприйняття (активізація правопівкулевих функцій);

       • поліпшення загального стану дітей;

       • поліпшення виконання якості рухів (розвиваються виразність, ритмічність, плавність);

       • корекція і розвиток відчуттів, сприйнять, уявлень;

       • стимуляції мовної функції;

       • нормалізація просодичної сторони мови (тембр, темп, ритм, виразність інтонації);

       •    формування навиків словотворення;

       • формування складової структури слова.

Під час проведення розслабляючого логопедичного масажу використовуються твори, що надають седатівну дію, а під час активного – твори, що надають тонізуючу дію.

Також тонізуючі музичні твори можливо використовувати під час проведення динамічних пауз і гімнастики артикуляції.

ТІЛЕСНООРІЄНТОВАНІ ТЕХНІКИ:

 • розтяжки – чергування напруги і розслаблення в різних частинах тіла, нормалізують гіпертонус і гипотонус м'язів;

 • вправи для релаксації – сприяють розслабленню, самоспостереженню, спогадам подій і відчуттів і є єдиним процесом;

•  дихальні вправи – покращують ритміку організму, розвивають самоконтроль і довільність.

КІНЕЗІОЛОГІЧНІ ВПРАВИ– комплекс рухів, які дозволяють активізувати міжпівкулеву дію:

• розвивають мозолисте тіло,
• підвищують стресостійкість,
• покращують мисленнєву діяльність,
• сприяють покращенню пам՚яті та уваги.

Вправи типу «Кулак – ребро – долоня», «Зайчик – кілечко – ланцюжок», «Зайчик – коза – вилка» та ін.

ЛОГОПЕДИЧНИЙ МАСАЖ

 Масаж м՚язів периферичного мовного апарату допомагає нормалізувати м՚язовий тонус і тим самим підготувати м՚язи до виконання тяжких рухів, необхідних при артикуляції звуків.

Виконання прийомів логопедичного масажу вимагає чіткої діагностики стану м'язового тонусу не лише власне м'язів, що беруть участь в артикуляції, але також м'язів особи і шиї. Проте прийоми диференційованого масажу, вживаного при різних формах мовної патології, розроблені відносно недавно і ще недостатньо упроваджені в широку практику. Проте стає ясно, що логопедичний масаж, як одна з технологій повинна займати своє строго певне місце у ряді інших логопедичних технік. З одного боку, логопедичний масаж є важливій складовій в комплексній логопедичній роботі, з іншого боку, масаж не є панацеєю при формуванні звуків.

 Самомасаж — це масаж, що виконується самими дітьми (підлітком або дорослим), страждаючим мовною патологією.

  Самомасаж є засобом, доповнюючим дію основного масажу, який виконується логопедом. Метою логопедичного самомасажу є в першу чергу стимуляція кинестетичних відчуттів м'язів, що беруть участь в роботі периферичного мовного апарату, а також певною мірою і нормалізація м'язового тонусу даних м'язів. У практиці логопедичної роботи використання прийомів самомассажа вельми корисно з кількох причин.  На відміну від логопедичного масажу, що проводиться логопедом, самомасаж можна проводити не лише індивідуально, але і фронтально з групою дітей одночасно.

ПАЛЬЧИКОВИЙ МАСАЖ

• масаж долонь кам՚яними, металевими чи стікляними різнокольоровими кульками;
• прищіпковий масаж;
• масаж горіхами, каштанами;
• масаж шестигранними олівцями;
• масаж зондами, зондозамінниками;
• масаж приборами Су-Джок терапиії.

ЭЛЕМЕНТИ КАЗКОТЕРАПІЇ

Корекційні задачі:

• створення комунікативного направлення кожного слова и высловлювання дитини;
• удосконалення лексико-граматичних засобів мови;
• удосконалення звукової сторони мовлення;
• розвиток діалогічного і монологічного мовлення;
• эффективність ігрової мотивації дитячої мови;
• взаємозв՚язок зорового, слухового і моторного анализаторів;
• співпраця логопеда з дітьми і один з одним;
• створення на заняттях дружньої  атмосфери, збагачення емоційно-чуттєвої сфери;
• дітей до минулого і теперішнього, народного фольклору.

МНЕМОТЕХНІКА

Мнемотехніка в перекладі з грецького — мистецтво запам'ятовування, технологія розвитку пам'яті. Це система методів і прийомів, що забезпечує успішне і ефективне запам'ятовування інформації. Ідея: на кожне слово або словосполуку придумується картинка і весь текст замальовується схемний. Будь-яку розповідь, казку, прислів'я, вірш можна «записати», використовуючи картинки або символьні знаки. Дивлячись на ці схеми, дитя відтворює отриману інформацію.

Схеми служать зоровим планом, що допомагає дитяті відтворити почуте. Такі картки схеми-опори дуже ефективно використовую в роботі. Мнемотехнікою і кинезіологией (наукою про розвиток головного мозку через певні рухи рук) користувалися Арістотель і Гіппократ. Такі прийоми особливо важливі для дошкільників, оскільки розумові завдання у них вирішуються з переважаючою роллю зовнішніх засобів, наочний матеріал засвоюється краще вербального. Використовую мнемотабліци на заняттях по розвитку зв'язної мови, що дозволяє дітям ефективніше сприймати і переробляти зорову інформацію, перекодувати, зберігати і відтворювати її відповідно до поставлених учбових завдань. Особливість методики – вживання не зображення предметів, а символів  для опосередкованого запам՚ятовування. Это значно полегшує  дітям пошук і запам՚ятовування слів.

Мнемотехніка допомагає в развитку:

• зв՚язного мовлення;
• асоціативного мыслення;
• зорової и слухової пам՚яті;
• зорової та слухової уваги;
• уяви;
• пришвидшення поцесу автоматизації і диференціації поставлених звуків.

  Суть мнемосхем полягає в наступному: на кожне слово або маленьку словосполуку придумується картинка (зображення). Таким чином, весь текст замальовується схемами. Дивлячись на ці схеми – малюнки, дитя легко відтворює текстову інформацію.

ПіСОЧНА ТЕРАПІЯ

Багатообразні можливості пісочної терапії сприяють якіснішій корекції мови і розвитку емоційно-вольової сфери. Завдання, які вирішують на заняттях: Удосконалення умінь та навичок практичного спілкування, використовуючи вербальні та не  вербальні засоби.

Гра з піском — это природна і доступна для кожної дитини форма діяльності.

ПІСОЧНА  ТЕРАПІЯ сприяє:

• удосконалення умінь та навичок практичного спілкування, використовуючи вербальні і не вербальні засоби;
• збагачення словникового запасу;
• розвитку зв’язного мовлення;
• пробудженню дітей до активних дій та концентрації уваги;
• розвитку фантазії та образного мислення.

При іграх з піском:

— Знижується рівень м’язової зажатості, психоемоційного напруження.

— Відбувається збагачення ігрового досвіду і, як наслідок, творчої активності і самостійності в грі.

— В дітей развивается здібність до симпатії; формується здібність надавати підтримку, допомогу, проявляти увагу, турботу, участь.

— Розвиваючі навички  конструктивного виходу із проблемних ситуацій.

  Комп'ютерні технології належать до числа ефективних засобів навчання, все частіше вживаних в спеціальній педагогіці. Аналіз літератури показує, що комп'ютерні засоби представляють для фахівця не частину змісту корекційного навчання, а додатковий набір можливостей корекції відхилень в розвитку дитини. .Дефектологові, що застосовує в роботі комп՚ютерну техніку, необхідно вирішити два основні завдання спеціального навчання : сформувати у дітей уміння користуватися комп՚ютером і застосовувати комп՚ютерні технології для їх розвитку і корекції психофізіологічних порушень. Пріоритетне завдання застосування комп՚ютера в роботі полягає не в навчанні дітей адаптованим основам інформатики і обчислювальної техніки, а в комплексному перетворенні їх місця існування, створенні нових науково обгрунтованих засобів розвитку активної творчої діяльності. На зайнятті комп՚ютер допомагає провести фізхвилинку, зарядку для очей, провести інтерактивні ігри для розвитку фонематичних процесів.

Ефективність роботи

Висновки

        Інноваційні технології є важливим інструментом поліпшення якості освіти.  Отже вони  сприяють зацікавленості та змінюють атмосферу на заняттях, активізують дошкільників і разом з традиційними способами прискорюють корекційний вплив на дитину. Ефект застосування інновацій найбільше залежить від професійної компетенції вчителя- логопеда, його вміння використати нові можливості, включити ці технології в систему навчання кожної дитини з порушенням мовлення. Таким чином, варіативність використання в корекційно-логопедичній роботі різноманітних методів і прийомів інноваційних логопедичних технологій призводить до стимуляції систем відповідності мовленнєвих зон кори головного мозку, нормалізацію анатомофізіологічних процесів організму, скорочує терміни корекційної роботи, підвищується якість та ефективність роботи, знижує енергетичні затрати, налагоджує спадкоємність в роботі усіх зацікавлених в корекції мовлення дітей.

Бібліографія

Перелік літератури:

1. Акименко В.М. Развивающие технологии в логопедии. - Ростов н/Д; изд. Феникс, 2011.

2. Андросова В. М. Використання інноваційних технологій в роботі з дітьми-логопатами старшого дошкільного віку для корекції вад звуковимови / В. М. Андросова // Розкажіть онуку. - 2004. - № 10-11.

3. Галущенко В.І. Особливості формування просодичного компонента мовлення у дітей зі стертою дизартрією: дис. ...канд. пед. наук: спец. 13.00.03. - О., 2012. - С.247.

4. Гаркуша Ю.Ф., Черлина Н.А., Манина Е.В. Новые информационные технологии в логопедической работе. // Логопед. -2004. -- № 2.

5. Елсакова А. Н., Лисовская Н. Н., Соколова И. В. Использование инновационных технологий в работе учителя-логопеда. // Педагогика: традиции и инновации: материалы V междунар. науч. конф. (г. Челябинск, июнь 2014 г.). -- Челябинск: Два комсомольца, 2014. -- С. 33-34.

6. Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. Практикум по сказкотерапии / Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. - СПб.: Речь, 2013. - 320с.

7. Логопсихологія: навч. посіб. / С. Ю. Конопляста, Т. В. Сак ; за ред. М. К. Шеремет. - К.: Знання, 2010. - 293 с.