Використання інноваційних технологій в початковій школі

Використання інноваційних технологій в початковій школі

            Сучасний урок вимагає від педагога оптимального поєднання індивідуальної, парної, групової і колективної форм організації навчальної діяльності учнів.

            Виховний та розвивальний характер навчально-пізнавальної діяльності на уроці поглиблюється за умови постійного включення учнів у ситуації, де вони повинні:

          - доводити власну думку, наводити на її захист аргументи, докази, користуватись здобутими знаннями;

          - ділитися своїми знаннями з іншими;

          - допомагати товаришам, коли вони відчувають утруднення, пояснювати незрозуміле;

          - спонукати до знаходження не одного рішення, а декількох самостійно зроблених;

          - вільно вибирати завдання, переважно пошукового і творчого характеру;

          - урізноманітнювати діяльність, включати в пізнання елементи праці, гри та спілкування;

          - виконувати завдання-максимум, розраховане на читання додаткової літератури, першоджерел, на тривалі спостереження.

          Значна кількість основних методичних інновацій пов’язана сьогодні із застосуванням інтерактивних методів навчання. Тому, змінивши слова великого китайського педагога Конфуція «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію», можна сформулювати як кредо інтерактивного навчання.

          Процес навчання потребує напруженої розумової роботи дитини і власної активності у цьому процесі. Мало пояснити, розповісти, продемонструвати. Справжнього результату можна досягти лише за допомогою інноваційного навчання.

           Для реалізації цих змін, вчитель повинен застосовувати активні або інтерактивні моделі навчання. Завдяки інтерактивним технологіям засвоєння матеріалу є наслідком спілкування між тими, хто вчить і хто вчиться, тобто між тими, хто має певні знання й досвід, та тими, хто їх здобуває. Втім, лише розумітися на тих чи інших технологіях - замало. Найважче – організувати інтерактивне навчання на своїх уроках, якщо ані сам учитель, ані його колеги не бачили, скажімо, колективних навчальних занять, не брали у них участі. Уміння і бажання навчатися – це той фундамент, який маю закласти я, як вчитель. Тому перед кожним уроком потрібно шукати відповідь на  запитання: як побудувати навчальну роботу, щоб вона викликала емоційне піднесення у школярів, неодмінно позитивно впливала на їхні почуття і мислення, збагачувала їх досвідом самостійних пошуків та роздумів.

           Найбільшою проблемою, з якою зустрічаються вчителі на початку своєї діяльності на початку роботи це байдужий дитячий погляд. Далеко не всі вихованці виявляють бажання виконувати додаткові завдання. Тому варто починати працювати з невеликою групою дітей. Допомога батьків, результати роботи однокласників розширять коло однодумців. Ви досягнете того, що ваші учні на уроці ставитимуть масу додаткових запитань, які виходять за рамки об’єму необхідних знань, зазначених у програмі.

          На уроці потрібно враховувати те, як учень бере участь у навчальній діяльності, його спосіб спілкування з однокласниками, готовність до співпраці і прийняття відповідальності, дотримання правил обміну думками та інших норм поведінки на уроках.

             Отже, вчитель є організатором освітнього процесу то його основною метою є пробудити і підтримати прагнення дітей до пізнання, що спонукає педагогічний колектив шукати шляхи підвищення інтересу учнів до навчання, урізноманітнюючи його зміст, форми та прийоми через використання інновацій.