ВИКОРИСТАННЯ ІНОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ»Стаття)

ПЕДАГОГІКА

Олена Зубкова

(Маріуполь)

ВИКОРИСТАННЯ ІНОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ»

Основним завданням освіти є ефективне перенесення знань у свідомість користувачів і розвиток уміння успішно їх застосувати у всіх сферах життя. У зв'язку з цим щоразу більша увага приділяється дидактичним методам, які сприяють швидкому та успішному поширенню ресурсів знань і є засобом зацікавлення активними та інтерактивними методами навчання.  Останнім часом інтерес педагогів спрямовується на інноваційні форми та методи навчання, засновані на діяльнісних та діалогових (внутрішньо-і міжгрупових) формах пізнання. Нині для теоретиків та практиків освіти є очевидним, що головними факторами розвитку особистості виступає предметно-практична діяльність та взаємодія між людьми.

У педагогіці є багато методів навчання. Традиційно виділяють три: пасивний, активний та інтерактивний. Зупинимося на двох останніх.

Активні методи – це такі шляхи, які пожвавлюють навчальний процес і спонукають студента до творчої участі у ньому. Завданням активних методів навчання є забезпечення розвитку та саморозвитку особистості студента на основі виявлення його індивідуальних особливостей та здібностей. Активні методи навчання дозволяють розвивати критичне мислення студентів, сприяють залученню їх до вирішення проблем, не тільки розширюють та поглиблюють знання, але й  розвивають практичні навички та вміння.

Під час організації активної пізнавальної діяльності студентів на заняттях вирішального значення набуває оптимальне поєднання методів активного навчання. Їх добір здійснюють  за алгоритмом, що складається з аналізу змісту навчального матеріалу, а також визначення мети заняття.

Ми розуміємо: низка певних невдач може відвернути здібних студентів від економіки, але ж навчання повинно межувати з можливостями студента (відчуття успіху супроводжується розумінням того, що вдалося подолати значні труднощі). Тому до кожного заняття необхідно ретельно добирати завдання, які б ураховували індивідуальні здібності кожного. Відомо, що диференційне навчання сприяє розвитку інтересів та здібностей[ЗЕП1] студентів. Досвід переконливо свідчить: є багато факторів, що формують інтерес до економіки (задачі, які зацікавлюють студента та змушують його мозок працювати, вплив викладача, честолюбство  та ін.).

Найбільш ефективним засобом пробудження інтересу до навчання є створення сприятливих умов, за яких відбувається виявлення здібностей та самовираження студентів. Значно впливають на розвиток здібностей студентів колективне обговорення та колективна  робота. У зв’язку з цим  у своїй педагогічній діяльності я використовую різні командні змагання, як-от: заняття-взаємонавчання, заняття-КВК тощо.

Розглянемо, наприклад, заняття «Найбагатше підприємство»: навчальна група поділяється на команди, кожна з яких представляє підприємство (директор підприємства та його заступник). На столі розкладені картки із завданнями, на яких з лицевої сторони написана вартість картки: від 50 до 300 умовних одиниць (залежно від складності задачі). Стартовий капітал кожного підприємства становить 500 умовних одиниць. Вибрав картку із завданням та правильно розв’язав  задачу - підприємство поповнює свій капітал на вказану суму. Неправильно розв’язав задачу -  підприємство зазнає збитків на вказану суму. У кінці підбивають підсумки (за капіталами підприємств). Дану гру можна використовувати під час опрацювання завдань з будь-якої теми. Гра дає можливість студентам працювати в індивідуальному темпі та добирати рівень складності завдань.

Звернемося до наступного прикладу: гра «Економічний брейн-ринг». Основна її мета полягає у створенні ситуації для правильного та швидкого прийняття рішення студентами. Брейн-ринг можна проводити з однієї теми, з модуля або з дисципліни в цілому.

Прийом "кошик ідей" використовую на багатьох заняттях з дисципліни «Економіка підприємств».  Він дозволяє вдало організовувати індивідуальну і групову роботу студентів на початковій стадії заняття під час актуалізації наявних знань і досвіду, а також з'ясувати все, що знають або думають студенти з обговорюваної теми. На дошці символічно малюю кошик, у якому умовно буде зібрано все те, що студенти знають із виучуваної теми. Обмін інформацією проводиться за такою процедурою:

  1. Студентів запитують, що їм  відомо з тієї чи іншої проблеми.

  2. Спочатку кожний студент згадує і записує в зошиті все, що знає з тієї чи іншої проблеми (суто індивідуальна робота, що триває одну-дві хвилини).

  3. Потім відбувається обмін інформацією в парах або групах. Студенти діляться один з одним наявними знаннями (групова робота). Час для обговорення становить три хвилини (не більше). Це обговорення має бути організованим. Наприклад, студенти повинні з'ясувати, у чому збіглися наявні уявлення, а в чому ще є розбіжності.

  4. Далі кожна група по черзі називає певні дані або факти, не повторюючи раніше сказаного (складається список ідей).

  5. Усі відомості коротко (у вигляді тез) викладач без коментарів заносить до «кошика ідей» (навіть якщо вони є хибними). Туди  можуть потрапити факти, думки, імена, проблеми, поняття, що стосуються теми заняття. Розрізнені, вони поступово набувають логічної послідовності (ланцюг знань) у свідомості студентів.

 6. Згодом усі помилки поетапно (з освоєнням нової інформації) виправляються.

Отже, активні методи навчання – це способи пожвавлення і збудження навчально-пізнавальної діяльності студентів, які спонукають до енергійної розумової та практичної діяльності у процесі оволодіння матеріалом  (при цьому активним є не тільки викладач, а й студенти).

Інтерактивний метод – форма навчання, орієнтована на більш широку взаємодію студентів не тільки з викладачем, а й одне з одним, це домінування активності студентів. Головна особливість інтерактивного методу полягає у тому, що процес навчання є спільною діяльністю, а всі види групової форми можуть бути віднесені до інтерактивного навчання.

Тож пригадується мудрий вислів китайського філософа  Конфуція: «Скажи мені – і я забуду, покажи мені – і я запам’ятаю, дай зробити – і я зрозумію». У ньому знаходить своє відображення інтерактивне навчання.

До методів інтерактивного навчання, якими я послуговуюся під час викладання дисципліни «Економіка підприємств», належать: «мозковий штурм», робота у групах, використання лекційних плакатів, схем та інших наочних посібників (проектор, дошка), коротких демонстрацій, рольова гра, розроблення проекту, вирішення ситуаційних задач, програвання ситуацій та ін.

Кожне інтерактивне завдання – це творче навчальне завдання, яке містить більший або менший елемент невідомості і має, як правило, декілька підходів. Воно потребує від студента не  простого відтворення інформації, а ґрунтовного розуміння сутності обговорюваного питання.

Наприклад, на підсумковому занятті я проводжу семінар «Відкрий підприємство». Студенти діляться на команди, розробляють презентацію та готують звіт про діяльність свого підприємства. Кожний виконує у групі певну роль. Наприклад, директор підприємства, головний бухгалтер, водій тощо. До розроблення презентації залучаю всіх студентів, позаяк кожний повинний розповісти, чим він займається на підприємстві, за що відповідає, який у нього графік роботи і зарплата тощо. Отож, на такому занятті, по-перше,  підбиваються підсумки знань, умінь і навичок студентів з дисципліни «Економіка підприємства», по-друге, подібні заняття уможливлюють розвиток творчого мислення студентів і об’єктивне оцінювання викладачем знань усіх студентів без винятку, по-третє, підвищують їхні комунікативні якості.

 У такому разі роль викладача різко зменшується - він перестає бути центральною фігурою і лише регулює процес, займаючись його загальною організацією, готуючи заздалегідь необхідні завдання, формулюючи запитання або добираючи теми для обговорення, надаючи консультації, контролюючи час та порядок виконання наміченого плану.

Таким чином, активне та інтерактивне навчання у педагогіці (поза будь-яким сумнівом!)  є цікавою, творчою та перспективною формою організації пізнавальної діяльності, за якої кожний студент відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність, утверджує активну життєву позицію через уміння обстоювати свою думку та здобувати ґрунтовні знання, адже від цих та інших чинників значною мірою залежить прогрес нашого суспільства.

ЛІТЕРАТУРА

1. Айсмонтас Б.Б. Теория обучения: схемы и тесты / Б.Б.Айсмонтас - М.: ВЛАДОС - ПРЕСС, 2002. -176 с.
2. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / А.А.Вербицкий.  - М.: Высшая школа, 1991. - 207 с.
3. Змеев С.И. Основы андрагогики: Учеб. пос. для вузов. - М.: Наука, 1999. - 152 с.
4. Інноваційні технології навчання в системі підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців // Під заг.ред. В.Г.Логвінова та С.К.Хаджираєвої. - Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002. - 253с.
5. Інтерактивні методи навчання: навч. посібник /За заг. ред. П.Шевчука і П.Фенриха. – Щецін: WSAP, 2005.- 170 с.
6. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід роботи / Уклад. О.Пометун, Л.Пироженко. - К. : А.П.Н., 2002. - 136 с.
7. Неверкович С.Д. Игровые методы подготовки кадров: учеб. пособие /

     С.Д. Неверкович; под. ред. В.В. Давыдова. - М.: Высш. шк.,1995. - 207 с.

8. Панина Т.С. Современные способы активизации обучения : учеб.пособие для студ. высш. учеб. заведений / Т.С. Панина, Л.Н. Вавилова ; под ред. Т.С. Паниной. - 4-е изд., стер. -М.: Издательский центр "Академия", 2008. - 176 с.
9. Поліщук В. А. Теорія і методика професійної підготовки соціальних педагогів в умовах неперервної освіти: Монографія / За ред. Н.Г.Ничкало/ Поліщук Віра Аркадіївна - Тернопіль: ТНПУ, 2006. - 424 с.
10. Ситуационый анализ, или анатомия кейс-метода / Под ред.. Ю.П. Сурмина. - К.: Центр инноваций и развития, 2002. - 236 с.
11. Смолкин А. М. Методы активного обучения: [науч.-метод. пособие] / А. М. Смолкин - М.: Высш. шк., 1991. - 176 с
12. Софій Н.З., Кузьменко В.У. Про сто і один метод активного навчання. - К.: Крок за кроком, 2004. -128 с.

[ЗЕП1]