Використання інтелект - карт на уроках української мови та літератури

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕЛЕКТ – КАРТ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

         У статті пропонується новітній метод мислення та навчання на основі інтелект-карт, який є продуктивнішим в порівнянні з традиційною системою запису інформації та продукування знань.

Ключові слова:  інтерактивні технології, методи, інтелект-карта, комунікативна компетентність.

Актуальність статті полягає в тому,  що головним завданням вчителя-філолога є навчання та виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Для цього необхідні нові прийоми і способи роботи з навчальною інформацією. Одним з таких ефективних способів, на мій погляд, є технологія інтелект-карт, заснована на встановленні та зображенні асоціативних зв'язків.

Основою теоретичної бази є праці вітчизняних та зарубіжних вчених таких як: О. Аксьонової, А. Кобисі, Н.Приходько, І.Радченко, Л.Пироженко,   О. Пометун, Г. Сиротенко, Н. Манько, В. Штейнберга, Є. Ткаченко .

Мета статті: визначення та обґрунтування умов ефективного використання розумових карт, які допомагають розвивати креативне, асоціативне та критичне мислення, пам'ять й увагу школярів на уроках української мови та літератури, а також дозволяють зробити процес навчання цікавішим і результативнішим. Також важливим є виявлення залежності ефективності засвоєння учнями програмного матеріалу від використовуваних учителем методів та прийомів, зокрема методу інтелект-карт на уроках української мови та літератури; розкриття впливу використання інтелект-карт на розвиток асоціативного мислення учнів.

Освіта ХХІ століття потребує нових підходів та методів, докорінної перебудови навчально-виховного процесу.  Нова модель освіти в Україні покликана переорієнтувати навчально-виховний процес на становлення духовно-здорової особистості, здатної продуктивно мислити, вирішувати проблеми сьогодення і майбутнього. Нині в державі, яка перебуває на етапі самовизначення, школа значною мірою має самостійно визначати напрям свого розвитку. Постає проблема: яким шляхом розвиватися в нових умовах, які вирішувати завдання, як трансформувати педагогічну систему без революційних руйнувань, як наповнити її сучасним змістом?

Головною метою діяльності закладу є підготовка конкурентоспроможних випускників, створення реальних можливостей для розвитку їхніх творчих здібностей, стимулювання особистих потреб, насамперед потреб у постійному саморозвитку, виборі майбутньої професійної діяльності: методологічна переорієнтація процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетенцій, їх  розвиток забезпечується  за допомогою впровадження різних технологій, методик та надбань українського народу. Так, у «Концепції загальної середньої освіти України» підкреслюється, що одним із головних напрямів слід покласти систему цінностей освіти і компетентностей, які визначають здатність особистості успішно діяти у відповідних життєвих і навчальних ситуаціях і нести відповідальність за такі дії"[6]. Адже характеристика сучасної освіченої людини не обмежується здобутими знаннями і сформованими вміннями і навичками. Невід’ємними ознаками її освіченості є переконання, світогляд, активна громадянська позиція особистості, що дають змогу інтегруватися в соціокультурне середовище, креативно реагувати на проблеми і виклики сучасності, усвідомлювати свою роль у суспільстві і світі. В час високорозвинених технологій, коли знання постійно оновлюються розширюються стає особливо актуальним питання: чого і як треба навчати дітей у школах, щоб вони виходили до нових соціально-економічних умов, швидкого темпу життя. В умовах традиційної класно-урочної системи немає предмету, який би навчав дітей мислити як логічно, так і творчо,нестандартно.
            Використання методів продуктивного навчання призводить до підвищення внутрішньої мотивації учнів, так як накопичення знань відбувається в процесі створення учнем власної освітньої продукції (дослідження, колажі, гіпотези, схеми). Відбувається набуття життєвих умінь, що ініціюють особистісне зростання та і індивідуальний розвиток, взаємодію, міжособистісне спілкування. Розвинуте мислення, розвиток мисленнєвої діяльності - обов’язкова умова творчого навчання. Людський мозок – система обробки інформації. Мозок виконує 5 основних функцій по обробці інформації: сприймання, утримання, аналіз, вивід, управління. Щоб розширити можливості мозку Тоні і Баррі Б’юзен пропонують працювати з інтелект-картами ( "mind maps").

Буквально слово "mind" означає "розум", а слово "maps" - "карти" , "карти розуму". У перекладах книг Т. Бьюзена найчастіше використовується термін "інтелект-карти", хоча за способом побудови карти відображають процес асоціативного мислення, тому їх доречніше було б називати картами асоціацій.

Центральну ідею цієї теорії найкраще представити словами її автора: "Кожен біт інформації, що надходить у мозок, кожне відчуття, спогад або думка - може бути представлений у вигляді центрального сферичного об'єкта, від якого розходяться десятки, сотні, тисячі і мільйони променів. Кожен промінь являє собою асоціацію, і кожна асоціація, у свою чергу, має у своєму розпорядженні практично нескінченну  безліч зв'язків з іншими асоціаціями. І це те, що ми називаємо пам'яттю, тобто базою даних або архівом. У результаті використання цієї багатоканальної системи обробки та зберігання інформації мозок у будь-який момент часу містить "інформаційні карти", складності яких позаздрили б кращі картографи всіх часів, будь вони в змозі ці карти

побачити "[2].

Основою теоретичної бази є праці вітчизняних та зарубіжних вчених таких як: О. Аксьонової [1], А. Кобисі [8],  І. Радченко, Л. Пироженко ,   

О. Пометун [9], Н. Манько, В. Штейнберга. На думку дослідниці Олени Валентинівни Аксьонової, ментальна карта є графічним вираженням процесу радіантного мислення і тому є природним продуктом діяльності людського мозку. Це могутній графічний метод, що надає універсальний ключ до вивільнення потенціалу, схованого в мозку [1]. Дослідження вчених є підґрунтям для ефективної реалізації завдань філологічної освіти, яка залежить від належної системи підготовки як учителяфілолога нового типу: новатора, здатного створити для себе й школярів належний інноваційний освітній простір, так і від учня-дослідника – творчого, креативного, самоосвіченого, здатного до майбутньої самореалізації. Автор методу ментальних карт – Тоні Б’юзен – відомий англійський письменник, лектор і консультант з питань інтелекту, психології навчання й проблем мислення, стверджує, що впровадження інтелект-карт може знайти застосування в будь-якій сфері життя, де б не було потрібно вдосконалювати інтелектуальний потенціал людини та запам’ятовувати велику кількість інформації [2]. У сучасній педагогіці та психології постійно здійснюється пошук .

Робота з інтелект-картами на уроках української мови та літератури розвиває, мислення, уяву, творчі здібності учня, мовну здогадку, підсилює мотиваційний аспект.  Їх можна використовувати на різних етапах уроку. Мовленнєва зарядка проводиться у формі «мозкового штурму» за певною ситуацією. Інтелект-карти допомагають для рефлексії,  повторення вивченої теми, підсумкового контролю, для систематизації тематичного матеріалу.

Важливим є використання кольору. Учень визначає, який колір використовувати в певній частині, обирає власну символіку. Вся робота на інтелект-карті - це власні відкриття учнів, розвиток їх особистих здібностей. Відсутні будь-які  стандарти і обмеження. Генеральна інтелект-карта
виглядає як узагальнення знань, понять, подій; як суцільне уявлення учня про тему або певний період. В них реалізовано принцип: більше свободи, і більше відповідальності для самих учнів. Ї              х можна створювати і колективно. Тоді ми розв’язуємо проблеми кооперації в роботі толерантного прийняття ідей товариша, захисту власних прав на творчість, вирішення проблем та інше. До того ж, інтелект-карти не визнають стандартів, а значить вони особистісний продукт.

Поради Тоні Бьюзена з техніки і створення ментальних карт

1. Важливо розміщувати слова на гілках, а не в ромбах і паралелепіпедах тощо. Важливо і те, що гілки повинні бути живими, гнучкими, загалом, органічними. Малювання ментальної карти в стилі традиційної схеми повністю заперечує ідеї майндмеппінгу. Це сильно ускладнює рух погляду по гілках і вносить багато зайвих однакових, а отже монотонних, об'єктів.
2. Писати на кожній лінії тільки одне ключове слово. Кожне слово містить тисячі можливих асоціацій, тому склеювання слів зменшує свободу мислення. Роздільне написання слів може привести до нових ідей.
3. Довжина лінії повинна дорівнювати довжині слова. Це простіше і економніше.
4. Пишіть друкованими літерами, якомога ясно і чітко.
5. Варіювати розмір літер і товщину ліній залежно від ступеня важливості ключового слова.
6. Обов'язково використовуйте різні кольори для основних гілок. Це допомагає цілісному і структурованому сприйняттю.
7. Часто використовувати малюнки і символи (для центральної теми малюнок обов'язковий). Іноді ментальна карта взагалі може цілком складатися з малюнків.
8. Прагнути такої організації простору, щоб не залишалося порожнього місця а гілки не розміщувалися дуже щільно. Для невеликої ментальної карти використовуйте аркуш паперу формату А4, для великої теми – А3.
9. Гілки, що розрослися, можна укладати в контури, щоб вони не змішувалися з сусідніми гілками.
10. Розташовувати лист горизонтально. Таку карту зручніше читати.

Метод інтелект-карт – це інструмент і навчання, і діагностики вивченого. Він відображає розумову діяльність графічними засобами, внаслідок чого діяльність стає наочною, отже, керованою. Більше того наочними стають й уміння (загальноосвітні, індивідуальні, комунікативні), що формуються під час навчальної діяльності.

Результати дослідження довели, що використання теоретично обґрунтованого інноваційного методу інтелект-карт на уроках української мови та літератури:

• надає можливість вчителям забезпечувати:

• розвиток наочної компетенції учнів;
• креативності мислення;

• підвищує їх мотивацію, допомагає  виявити причини когнітивних труднощів і відкоригувати їх.

Цей метод дає можливість учням:

• формувати загальноосвітні уміння й навички, пов’язані зі сприйняттям, переробкою і обміном інформацією;
• покращує всі види пам’яті;
• розвиває інтелект,  просторове мислення, упевненість в своїх силах і здібностях, пізнавальну активність;
• мислити по-новому – природно, творчо і невимушено, максимально використовуючи обидві півкулі головного мозку;
• підвищувати результативність;
• самостійно виявляти слабкі місця в знаннях, виконувати роботу над помилками.

Отже, інтелект-карта – це схема, призначена для візуалізації інформації під час її оброблення людиною. За допомогою складених за певними правилами карт можна наочно уявляти досить складні обсяги інформації. Наочність спрощує аналіз даних та їх запам’ятовування.

Список використаних джерел

1. Аксьонова О. В. Досвід використання методу інтелект-карт в економічному навчанні. // Удосконалення змісту та форм організації навчального процесу відповідно до міжнародних стандартів: зб. наук.- метод. конф. 2-4 лютого 2005 р. Т. 1 – К.: КНЕУ, 2005. – С. 3-7.
2. Б’юзен Т. Интеллект-карты. Практическое руководство / Т. Бьюзен, Б. Бьюзен. – Издательство: Попурри, Серия: Супермышление. Суперпамять, 2010. – 352с.
3. Гін А.О.  Прийоми педагогічної техніки: вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотній зв'язок. Ідеальність: посібник для вчителів. -2-ге вид.- доп.- Луганськ, СПД Рєзніков В.С., 2007.-100с.
4. Державний стандарт базової і повної середньої освіти.// Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2004. – 1-2. - 64с.
5. Державний стандарт базової і повної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р.
6. Концепція мовної освіти 12-річної школи //Дивослово. – 2002. - №8. –     с. 59-65.
7. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : навч. посібник /       І. М.Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 c.
8. Кобися А.П. Інтелектуальні карти як засіб підвищення ефективності засвоєння навчального матеріалу / А. П. Кобися // Зб. наук.-метод.конф. – 2015. – С. 25-27.
9. Пироженко Л. В., Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. /. О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред. О. І. Пометун. – К.: Видавництво. А.С.К., 2004. - 192 с.

Електронні ресурси:

10. Баканьова С.В. Інтелект-карти. Інноваційний педагогічний інструмент? [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://pochkl.blogspot.com/2017/04/blog-post_55.html

11.Приклади інтелектуальних карт [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://studopedia.ru/18_4998_prikladi-intelektualnih-kart.html/