ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ № 5 ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
Шарая Лілія Григорівна,
учитель англійської мови
вул. Федоровського, 97,
м. Верхньодніпровськ,
Дніпропетровська область,
e-mail: verschool5@gmail.com ,
+380733202821
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Вимоги часу
Задача вчителя на сучасному уроці – вміло організувати процес, надати можливіcть учню креативно висловлювати свої ідеї та правильно розуміти й реагувати на те, що говорять інші.
Ситуації, в яких проходить ця комунікація та інтерактив, максимально наближені до реально можливих. У різних соціальних контекстах і в різних видах діяльності (гра, рольова гра, розв’язування проблемних задач) розвивається мовна компетенція і набуваються навички для життя. Взаємодія учнів та взаємний вплив відбувається, як і в реальному житті, з метою здобути у співрозмовника інформацію, якої бракує, реалізувати право здійснювати особистий вибір та отримувати фідбек від тих, з ким тренуєшся. Відгук від співрозмовника дуже необхідний. Він дає змогу зрозуміти, чи досягнута мета обговорення.
Учні – центр діяльності на уроці. Це вони говорять, слухають, обговорюють. Іноді до дискурсу може приєднатись і учитель.
Додатковим бонусом інтерактиву на уроці є те, що учні розвивають в собі впевненість та починають почуватись як компетентні користувачі мови.
Таким чином, інтерактив - не тільки помічник, але вже і ресурс для вивчення мови.
Іншими словами, інтерактивність можна розглядати і як засіб, і як мету, де мова використовується теж і як засіб, і як мета.
На відміну від реального спонтанного спілкування, спілкування на уроці все ж умовно-реалістичне. Воно відбувається в рамках певної теми, для засвоєння певних лексичних одиниць чи граматики, в руслі реалізації певної наскрізної змістової лінії.
Та, не зважаючи на те, що діяльність запланована та спрямовується учителем, хочеться, щоб цей процес буде неформальним! Вчителю слід бути помічником, який ще й надихає. Дружнє спілкування нівелює деяку рукотворність ситуації. А неформальність підсилює ефект «опанування мови». І всі запитання, коригування помилок, підказки – цей фідбек від учителя – сприймається як турбота на шляху виконання завдання.
Почнемо з цього
Загальновідомо, що людина вчиться мови тільки через дію та відгук, взаємодію думок та відчуттів, взаємодію в соціумі. Маленька дитина спочатку спілкується з батьками. Саме їхня мова, як зразок, впливає на багатство мови людини з самого початку і потім все життя. Так відбувається і на уроці з учнями початкової школи, де в класі здійснюється взаємодія між вчителем (компетентною особою) та учнями (малечею) або між самими учнями.
Часто розмови на уроці – це навчальне говоріння, дослідницька діяльність, де з’ясовують істину. Хоча діяльність і розпланована учителем, все одно вона надає учням можливість залучатись до спілкування спонтанно, під впливом емоцій, які викликані почутими від співрозмовника ідеями.
Це неоціненна можливість для учня: висловлюючи свою ідею, почути, як це звучить, побачити, як ідея сприймається іншими, чи розуміють її інші, спостерігати, яких вона набуває форм.
Так пробні несміливі бесіди потрохи розвиваються в уміння вести непідготовлену бесіду, в уміння спонтанно та коректно реагувати. Залучені до інтерактиву, учні продукують осмислений діалогічний контент. В обговоренні має право брати участь кожен, думка кожного учасника цікава, рішення приймається колегіально.
Як?
Починаємо з того, що вчитель ініціює спілкування, ставлячи учням питання, щоб виявити ступінь обізнаності з теми, яку вже вчили чи яку планують вивчати. Після того, як учні відповідають, вони отримують фідбек від учителя – аналіз та корекцію відповідей.
Робота в парах. Тема обговорюється. Результат презентується класу.
Робота в групах. Після ознайомлення з матеріалом відбувається обговорення певного аспекту. Це не обговорення заради обговорення. Учні вказують на практичне застосування даної теми, розв’язують проблемне питання, роблять висновок. З метою полегшити завдання вчитель може заздалегідь розподілити ролі, щоб кожен учень мав напрямок говоріння, говорив осмислено, відстоюючи свою точку зору ( за, проти тощо). Тут важливо, щоб запитання були відкритими, тому складаються вчителем заздалегідь. Це дає змогу розширити коло варіантів відповідей від учнів.
Для чого?
Інтерактивна модель роботи на уроці базується на тому, що під час взаємодії та впливу учасників один на одного учні намагаються зрозуміти світ, в якому вони живуть.
Світ навколо нас
Світ, у якому ми живемо сьогодні, це, насамперед, лавина різноманітної інформації, до якої ми маємо спрощений доступ завдяки Інтернету. Тому учні потребують бути спорядженими, озброєними тим, що ми називаємо зараз навичками 21 століття. Для того, щоб учні змогли успішно здійснювати діяльність у будь-якій сфері життя, особливо в майбутній професії, і бути успішним впродовж життя.
Soft Skills
М’які навички асоціюються з емоційним інтелектом людини, характеризують зв’язок людини з іншими людьми. Це навички певної поведінки, які потрібні у щоденному житті. Вони можуть бути отримані як через життєвий досвід, так і можуть бути розвинені в процесі навчання. Світова Організація Здоров’я описує їх як «спроможність адаптуватись та мати позитивну поведінку, що надає людині можливість ефективно справлятись з вимогами та викликами щоденного життя».[]
Тому очікується, що результатом сучасного інтерактивного уроку буде комбінація знань, цінностей та навичок, основні з яких пов’язані з критичним мисленням та вмінням розв’язувати проблеми, умінням управляти собою та спілкуватися й вдало взаємодіяти.
Навички для життя
Це все важливо в часи тотальної дезінформації, для пошуку правдивої інформації (напр. з офіційних джерел). Цьому обов’язково потрібно навчати учнів для запобігання фрустрації через фейкові повідомлення та брехню.
На уроці
Створюючи комунікацію та взаємодію під час уроку, розвиваємо мовні навички та навички для життя на основі контексту.
Наприклад:
На мою думку, ці завдання, цей проєкт розвивають усі навички, які були зазначені вище.
Рівень за рівнем
Поки учні мають обмежений вокабуляр, їм бракує слів виразити свої емоції. Надаючи мовну підтримку, підказуючи слова, яких потребує учень, щоб формувати запитання про «цікаве», вчитель плекає, зберігає допитливість малечі. Направляючи використання мови в осмислене русло, вчитель привчає учнів до того, що урок часто є дослідницьким для пошуку потрібної інформації, яка є відповіддю на питання дитини. (Чому кекси круглі?)
Стаючи старшими, учні використовуватимуть для мовлення знання, які вже мають, та свій життєвий досвід. Наприклад, розповісти про інцидент на дорозі, який вони бачили. Знаючи тільки співзвучне з рідною мовою “police car”, діти потребують підказок слів з теми від учителя (phone, driver etc.) для опису цієї події. Тут стикається палке бажання описати те, свідками чого вони стали, і бажання поділитись інформацією, привнести щось на урок. Задача вчителя – зберегти і підтримати цю високу вмотивованість. Крім того, учень розповідає, створюючи для своїх слухачів алгоритм про те, як треба діяти в даній ситуації йому як свідку (зателефонувати в швидку, поліцію).
Вміння креативно мислити робить наше життя різнобарвним, наповнює позитивними емоціями. Адже процес використання відомого тобі та створення нового – завжди виклик для людини. Та це і весело! Генерування ідей окрилює, приносить задоволення від творчості.
Брейнсторм – можливість висловити свої ідеї, навіть неймовірні.
Наприклад, даємо дітям три хвилини для створення переліку того, що має чотири ноги. Порівнюємо свій список зі списком сусіда по парті. Обговорити у парах, що однакове, що різне. Використати міжнародні позначки tick and cross. Ділимо клас на дві групи, створюємо інші списки з тих, що вже мають учасники. Перевіряємо, що різне, що спільне. Порівнюємо два сприски, переможці нагороджуються!
Але це ще не кінець. Розвиваємо діяльність. Використовуємо ці переліки для подальшої роботи. Засвоєння нових прикметників двох типів (факт та оцінка) : дерев’яний, пластиковий, симпатичний, замалий, комфортний тощо. Після тренінгу вимови, тренуємось досконально розуміти значення. Пропонуємо дітям створити пари з цих прикметників (синонімів, антонімів). Далі команди створюють опис певного стола.
Розвиваємо діяльність далі. Дуже подобається дітям таке завдання : надавати нову опцію використання якомусь буденному пересічному предмету. Наприклад, якщо піде дощ, хто зможе сховатись під столом, який стоїть у саду?
Пропонуємо написати оповідання на цю тему. Кожна з команд може потім створити постери з цим оповіданням.
Подобається «креативити» дітям у завданні зі зміною головних персонажів історії, або зміною часу, коли історія відбувалась. Наприклад, історія про Червону Шапочку в мегаполісі.
Такі завдання не тільки розвивають креативність та уяву. В орнамент історії вплетені елементи безпечної або навпаки – небезпечної - поведінки у великому місті. Діти можуть використовувати свої знання з курсу основи здоров’я (таким чином відбувається інтеграція навчальних предметів).
Так, робота в парах, групах, класу в цілому, взаємодія, вплив один на одного під час виконання завдань комунікативної спрямованості створює можливість для учнів працювати в команді, брати відповідальність за свій внесок у роботу групи, усвідомлювати свій вплив на успішність діяльності групи, радіти своїй причетності до процесу.
Захоплюючись, діти часто переходять на українську мову. Завдання вчителя – реагувати позитивно, сприяючи використанню англійської якомога більше, підказуючи потрібні слова, словосполучення. Слід нагадувати про важливість використовувати мову жестів, міміку, інтонацію. Це робить спілкування живим, натуральним, провокує емоційний фідбек.
Потрібно обов’язково підкреслювати, що англійська – не навчальний предмет, який вивчається, щоб скласти екзамен. Урок англійської – це можливість поспілкуватись, але іноземною мовою.
Стадії уроку та інтерактив
Розрізняємо три таких методики : вступні, основні і завершальні. Також допоміжні – енерджайзери.
Хочу зупинитись на WARM-UP. Ця діяльність має місце на початку уроку, перед завданням, на початку теми для активізації вже вивченого матеріалу чи набутого досвіду з метою фокусування уваги учнів на одному з аспектів теми (для опрацювання певної змістової лінії).
Розминка часто слугує, так би мовити, підтримкою для учня, бо вона направлена на підготовку до виконання завдання, яке може здатись йому непосильним. А цей етап і стимулює готовність учня до навчання!
Кілька прикладів.
Текст «Ромео і Джульєтта». Пропонується в парах написати якомога більше прикметників, які, на думку учнів, описують цю історію (героїв, події, почуття). Дається три хвилини. Переносимо всі слова на дошку та обговорюємо класом, які з них описують цю історію найкраще. Можна навіть проголосувати.
Розвиваємо навички роботи в команді, соціальні навички.
Учні в парах поєднують ключові слова з теми (види подорожей та діяльність) з фотографіями. Потім обговорюють, яку діяльність можна описати як «пригода», даючи обгрунтування. Учні в парах готують короткий письмовий опис того, що робить людина в певному виді діяльності (екскурсія в печеру, сходження на гору тощо), не називаючи самої діяльності. Потім кожна пара пропонує всьому класу вгадати, що це за діяльність. Чим швидше відгадана діяльність, тим більше балів заробляє пара, бо, значить, опис був точний.
Під час розминки розвиваємо ініціативність (завзятість),соціальні навички (вміння слухати), креативне мислення, флексичність.
Клас об’єдную в три команди. Учні пропонують назви команд. Малюю на дошці та пишу англійською назву команди (напр. «Швидкі автомобілі»). Пропоную учням по сету малюнків (мило, шампунь, зубна щітка та паста тощо) здогадатись, яку тему плануємо вивчати. Вчитель пише слова на дошці, учням пропонується жестами показати значення слова. Тренуємо вимову класом та індивідуально. Учитель вимовляє нові слова. Учні по черзі вказують на дошці слово зі списку. Представники команд отримують бали. Бали записуємо на дошці, попутно практикуючи назви цифр, та вчимось вголос складати бали. Озвучуємо поточний результат. А тепер вже учні, дивлячись на товариша, який жестами показує слово, вгадують його. Отримуємо бали. Гра з флешкартами «Яке слово я загадала?» : учитель обирає одну з карток, учні висловлюють здогадку (викрикують