Використання інтерактивних вправ

Використання інтерактивних вправ

на уроках музичного мистецтва

 

 Модель навчання, за якої учні стають активними співучасниками власного процесу пізнання, називають інтерактивною. Суть такого навчання полягає в тому, що учні перетворюються на активних учасників навчального процесу, співпрацюють з учителем та однокласниками. На  уроці музичного мистецтва такого спрямування учитель використовує спеціальні інтерактивні прийоми та дидактичні ігри, які дозволяють йому залучати до роботи більшу частину класу, ніж за традиційних активних чи пасивних методів навчання.

Джерела виникнення інтерактивного навчання можна знайти за стародавніх часів. Сократ примушував своїх слухачів шляхом спільної дискусії знаходити «істину». Платон пропонував розвивати їх свідомість учнів за допомогою  спільного обговорення ігор, бесід, казок, пісень тощо. Конфуцій у заснованій ним школі не дотримувався регламентованих за часом і змістом навчальних занять. Навчання й виховання відбувалось у процесі  спільних довільних бесід, які часто мали евристичний характер.

    Групова форма роботи компенсує всі недоліки фронтальної та індивідуальної роботи. Групова навчальна діяльність є формою організації нав­чання в малих групах учнів, об'єднаних загальною навчальною метою за опосередкованого керівництва вчителем і в співпраці з учнями. Учитель у груповій навчальній діяльності керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує групі та які регулюють діяльність учнів.

 Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що групова навчальна діяльність активізує учнів, підвищує результа­тивність навчання, сприяє вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, умінню доводити та відстоювати свою точку зору; розвиває в учнів навички культури ведення діалогу.

Поняття «інтерактив»  означає взаємодіяти або знаходитися у процесі бесіди, діалога з чим-небудь або з ким-небудь. Відповідно, інтерактивне навчання - це, перш за все, діалогічне навчання, в процесі якого взаємодіють учитель та учні. Навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Педагог виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню вмінь, навичок і цінностей, створює атмосферу співробітництва, взаємодії, дозволяє педагогові стати справжнім лідером  колективу учнів будь – якого віку.

Розглядаючи інтерактивні методи навчання як інноваційні, слід пам’ятати, що будь-яка педагогічна технологія буде мертвою, якщо реальні люди, які її втілюють, не сприйматимуть її як цілісну систему. Розроблена і описана технологія - це одне, а її реалізація на уроці - зовсім інше, бо несе відбиток особистості, інтелекту конкретного вчителя, який здійснює навчання на кожному уроці шляхом застосування відповідних підходів до навчання. Один із таких підходів - цікавий, творчий.

Для ефективного застосування інтерактивних технологій на уроках музичного мистецтва я пропоную наступне: дати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання; відібрати для уроку такі інтерактивні вправи, які б дали учням «ключ» до засвоєння тем; під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони виконували його серйозно; на одному занятті можна використовувати одну (максимум - дві) інтерактивні вправи, а не цілий калейдоскоп; проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов'язані з інтерактивними завданнями.

•                  Світлофор настрою

У кожного учня — сигнальна картка (з одного боку зелена, зі звороту — червона). Учитель пропонує дітям за допомогою цього «світлофора» визначити, з яким настроєм вони завітали на урок.

 

Учитель висловлює побажання, щоб гарний настрій не залишив учнів до кінця уроку. Якщо ж настрій кепський, пропонує працювати на уроці так, щоб він поліпшився.

 

•                  Продовж пісню

Учитель виконує вступ до пісні, що діти вчили раніше. Учні повинні згадати її та продовжити (співати). Якщо вони не можуть пригадати, то вчитель їм допомагає.

 

 

Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів

 

•                  Інтелектуальна розминка

Учитель починає речення й кидає м’ячик учневі, який повинен його закінчити. Якщо той зволікає з відповіддю, то може передати м’ячик іншому учневі, який має продовжити речення.

•                  Листоноша

У класі обирають «листоношу», який допомагатиме вчителеві. Він має перед уроком розкласти на кожну парту номери «будинків» та по одному запитанню з розділу «Музична грамота».

 

Учні, прочитавши запитання, повинні дати на них відповіді. Якщо хтось потребує допомоги, то «листоноша» приносить конверт із листом, на якому під відповідним номером «будинку» зазначено правильну відповідь на запитання. Учень повторює визначення та має змогу також дати правильну відповідь.

 

•                  Знайди місце приземлення

На кожній парті — паперовий парашут, на якому записано незакінчені вирази з музичної грамоти, що вивчали на попередньому уроці.

 

На дошці відведено місця для «приземлення». Кожен парашут слід «посадити» в свій квадрат, тобто туди, де записано правильне продовження виразу.

 

•                  Музична квітка

Учні об’єднуються в команди. Учитель розташовує на дошці паперову квітку, на пелюстках якої містяться визначення понять і термінів без їх назв.

 

Наприклад:

- колектив музикантів-інструменталістів, об’єднаних для спільного виконання різних за характером музичних творів,— це…

- оркестровий вступ до опери, балету, кінофільму — це…

- літературна основа опери, балету — це…

- найскладніший музичний жанр, у якому поєднано поряд із музикою та літературою елементи хореографії, театрального й образотворчого мистецтва,— це…

 

Спікер кожної команди (ряду) обирає пелюстку, і всі члени команди під час обговорення доходять спільної думки щодо відповіді, яку висловлюють учителеві.

 

•                  Подорож літаком

Учитель пропонує учням здійснити уявний політ, запрошуючи їх на облавок «літака». Перед «злетом» діти заповнюють «митні декларації» — кросворди, що є у кожного на парті (наприклад, кросворд «Засоби виразності»). Під час цієї роботи звучить фрагмент музики, пов’язаний з темою уроку.

 

Помічники вчителя — «стюардеси» — допоможуть перевірити правильність заповнення «митних декларацій».

 

•                  Розрізане доміно

Учням роздають картки, на половині яких записано початок пісні, а на решті — закінчення. Учень, який отримав картку з початком пісні, починає співати, а той, у кого картка з продовженням,— завершує фразу.

 

Наприклад:

- «Гей, там на горі, Січ іде…— …Гей, малиновий стяг несе»;

- «Ой на горі…— …та й женці жнуть»;

- «Ой чий то кінь стоїть…— …що сива гривонька»;

- «Грицю, Грицю…— …до роботи»;

- «Ой є в лісі…— …калина»;

- «Ой хто, хто…— …Миколая любить»;

- «Їхав козак…— …за Дунай».

 

Потім учитель пропонує визначити, які з цих пісень належать до козацьких.

 

 

Сприйняття та первинне усвідомлення учнями нового матеріалу

 

•                  Зроби дослідження

Учні повинні уважно поглянути на нотний запис пісні та дослідити музичні знаки, що вони бачать (називають: скрипковий ключ; розмір; реприза; тривалості нот — восьмі, шістнадцяті з крапкою, половинні, четвертні, восьмі та четвертні; паузи; ліги; вольти; знаки альтерації; реприза; затакт; двочастинна форма).

 

•                  Афіша

Учитель запрошує учнів на прем’єру балету П. Чайковського. Пропонує прочитати афішу, у якій зашифровано назву балету (наприклад: «Ерпоукпенглюшлдкажт»; відповідь: «Попелюшка»).

 

Учні завдяки вчителеві подумки відвідують філармонію (Київську національну оперу, Театр опери й балету у Львові та ін.). Він розповідає про історію створення установи, репертуар (що слухатимемо, переглядатимемо), супроводжуючи розповідь слайд-презентацією.

 

 

 

 

Застосування учнями знань у нових умовах із метою формування вмінь

 

Учні утворюють дві команди. Після прослуховування музичного твору учасники команди повинні схарактеризувати його якомога докладніше: лад, характер, мелодія, темп, тембр, динаміка, форма твору, виконавці, лад, жанр музики, настрій...

 

 

Перевірка розуміння та корекція засвоєння учнями нового матеріалу

 

•                  Продовж речення

Учитель починає, учні продовжують його думку.

 

•                  Музичний магазин

Учитель пропонує учням уявити, що вони в музичному магазині, де їхні знання — це «товар», а вчитель — «покупець». За кожну правильну відповідь діти отримують фішку («гроші»). Чим більше їх зберуть, тим вищою є оцінка.

 

•                  Випереджальне завдання

Учні утворюють чотири групи: «Театрознавці», «Музикознавці», «Біографи», «Журналісти». Кожна група отримує інформацію для опрацювання та опанування на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.

 

 

Аналіз прослуханого музичного твору

 

•                  Ланцюжок

Учні відповідають по черзі одне за одним, використовуючи орієнтовні таблиці емоційно-естетичних визначень музики.

 

Наприклад:

- Поміркуйте, якою є емоційна характеристика музики.

- У якому темпі звучить музика?

- Якою є емоційна характеристика динаміки?

 

•                  Навчаючи — учуся

Учні класу утворюють кілька команд, які обирають:

- спікера (головуючий, який зачитує завдання групи; пропонує учасникам групи висловитися по черзі; за згодою групи визначає доповідача; підбиває підсумки робити групи);

- секретаря (робить стислі розбірливі записи результатів своєї групи; як член групи має бути готовим висловити думку групи під час підбиття підсумків або допомогти доповідачеві);

- посередника (стежить за часом і бере активну участь у роботі);

- доповідача (чітко висловлює думку, якої дійшла група; доповідає про результати роботи групи).

 

•                  Піймай помилку

Необхідно дати правильну відповідь на запитання: один учень відповідає, а решта уважно слухають і виправляють, отримуючи за це додатковий бал.

 

Орієнтовні запитання

- Як виникла опера?

- Чи може бути опера без лібрето?

- Які музично-театральні жанри тобі відомі?

- Які види мистецтва вони поєднують?

- Яку роль у виставі відіграють музичне, літературне, театральне, хореографічне, образотворче мистецтво?

 

 

Приклади домашніх завдань

 

•                  Намалюй ілюстрацію до музичного твору
•                  Мої музичні враження

Учні під час канікул створюють колекцію улюблених творів, записавши до зошита назви творів, що сподобалися (запам’яталися).

 

Висновок

    В арсеналі методичних прийомів кожного учителя  є багато цікавих форм роботи на уроці. Надані методи інтерактивного навчання  на уроках музики, дозволяють учням не тільки глибше проникнути в світ музики і образотворчого мистецтва, а й творчо розкрити свій внутрішній світ, виявити все краще, що в них є. Діти починають розуміти, до духовна культура пробуджує в людині особистість, підносить саму людину  та її роль у світі до найвищих цілей і завдань.

Інтерактивне навчання - це, перш за все, діалогічне навчання, в процесі якого взаємодіють учитель та учень. Навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Педагог виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню вмінь, навичок і цінностей, створює атмосферу співробітництва, взаємодії, дозволяє педагогові стати справжнім лідером дитячого колективу.