Використання казок на логопедичних заняттях з дітьми молодшого шкільного

                          Використання казок на логопедичних заняттях

                                     з дітьми молодшого шкільного віку

Казка – це найулюбленіший і найпопулярніший для дітей жанр фольклору. Вона має велике значення в житті дитини, тому її використання на логопедичних заняттях з дітьми молодшого шкільного віку зумовлено наступними чинниками:

1. Казка має величезну виховну і розвивальну силу, сприяє розвитку мовлення, мислення, пам'яті, уваги.

2. Казкові тексти розширюють словниковий запас, допомагають вірно будувати діалоги, впливають на розвиток зв’язного, логічного мовлення.

3. Емоційність казок дозволяє зробити мовлення яскравим, образним, гарним.

4. Наявність повторюваних слів дозволяє розвивати пам'ять, відтворювати ритмічний малюнок тексту.

5. Вигуки та звуконаслідувальні слова, які часто зустрічаються в казках, дозволяють розвивати звукову культуру мовлення.

6. Відповіді на запитання за змістом казки допомагають при оперуванні словами, переробці інформації аналітично і послідовно (звуки, склади, слова, речення).

Загальновизнано, що найкращий матеріал для формування мовленнєвих навичок дає казка як найбільш знайома і зрозуміла форма подання навчального матеріалу (через її сприятливий вплив на емоційну сферу дитини).

На логопедичних заняттях використовуються добре знайомі і незнайомі народні казки, деякі літературні і повчальні казки В. О. Сухомлинського, К. Д. Ушинського.

До методичних прийомів роботи з казкою можна віднести:

1. Переказ, розповідь казки (ланцюжком, розповідь від 1 або 3-ї особи, від імені героїв казки, переказ з використанням наочності).
2. Обговорення (аналіз) казки.
3. Інсценування казки (сприяє розвитку діалогічного мовлення).
4. Складання власної казки (сприяє розвитку фантазії).
5. Продовження казки (доцільно давати початок казки, а діти вигадують її кінцівку).

Уміння зв’язно і послідовно розповідати відіграватиме неабияку роль у шкільному навчанні. Адже успішно навчатися – це означає вміти послідовно викладати засвоєні знання, що тісно пов’язані з розвитком логічного мислення. Лише в результаті систематичного, планомірного навчання та вправляння діти зможуть навчитися розповідати.

Важливим завданням для розвитку мовленнєвої творчості дітей є вміння переказувати. Переказуючи літературний твір – казку, оповідання, дитина збагачує свою мову, глибше розуміє зміст твору, його образи. Подобається дітям переказувати народні казки про тварин. Казка захоплює їх своєю дієвістю, художньою мовою, повторенням виразів, діалогами, пісеньками. Під час переказу, розповіді закріплюється вимова поставлених звуків (наприклад, казки «Колобок», «Попелюшка» насичені звуками л-л', «Ріпка» – звуками р-р', «Колосок» – звуками с-с'-ш тощо).

Дітям дуже подобаються казки В. О. Сухомлинського. Вони мають велике виховне значення. На занятті з теми «Диференціація кінетично схожих букв б-д» було проведено аналіз казки про Білочку і Дятла. Діти співчували Дятлику, хвалили Білочку, прийшли до висновку, що потрібно приходити на допомогу іншим.

У 1-2 класах на етапі розвитку зв’язного мовлення доцільно використовувати повчальні казки К. Д. Ушинського. Наприклад, після ознайомлення з казкою «Два козлики», дітям пропонується повторити діалог козликів із різними інтонаціями: весело, сумно; швидко, повільно; гучно, тихо. Потім змінити кінцівку казки – перевезти козликів на другий берег, знайти способи зробити це. Пропонуються варіанти ситуацій для складання нової казки.

Можна запропонувати розказати казку ще раз із використанням пальчикового театру. Методом «мозкового штурму» знайти правильну відповідь на запитання «Як позбавитись впертості?» і зробити висновки, що слід:

•          поважати інших людей;
•          учитися слухати і розуміти співрозмовника;
•          вміти домовлятися між собою;
•          слухати поради старших.

І, нарешті, подарувати козликам сердечка з побажаннями (учні вирізають із кольорового паперу сердечка, кажуть свої побажання та кладуть подарунки для козликів у кошик).

Казки сприяють розвитку лексичної та граматичної будови мовлення.

Наведемо приклади деяких дидактичних ігор і вправ:

1. «Аукціон». Діти вчаться добирати означення до іменників. Наприклад, « - Який півник з казки «Колосок»? (добрий, працьовитий, гарний, співучий тощо).

2. «Навпаки» Учитель говорить фрази зі знайомих казок, а діти доповнюють їх словами, протилежними за змістом. Наприклад,

Півник працює, а мишенята… (ледарюють).

Мишенята ледачі, а Півник… (працелюбний).

Півник один, а мишенят… (двоє).

3. Гра «Задзеркалля». Розказується казка у зворотньому порядку.

4. Вправа «Хто де живе». Учні доводять, чому саме цей будинок(малюнок) належить тому чи іншому герою казки.

5. Складання речень за ілюстраціями казок.

6. Добір іменників у родовому відмінку. Вправа «Від кого втік Колобок?».

 Колобок утік від… (бабусі).

 Колобок утік від… (дідуся).

 Колобок утік від… (зайця).

Колобок утік від… (лисиці).

7. Тренування у використанні слів в орудному відмінку. Наприклад, казка «Ріпка». «-Де стоїть собачка?» (між онучкою і кішкою). Бабка – між дідом і онучкою. «-Хто за ким стоїть?» і т. д.

 8. Завдання з розвитку фантазії дітей:

1) де живуть злі герої казок, а де добрі;

2) гра «Казкова країна». Діти заплющують очі та уявляють собі казкову країну, потім розповідають про свою країну або малюють її.

 На основі казок можна розвивати дрібну моторику у дітей, наприклад:

1. Намалювати героїв казок, де вони живуть.
2. Зліпити ріпку, колобка тощо.

Також на основі казок використовуються малюнки, картки з розвитку уваги , логіки.

Логопедичні заняття часто носять сюжетний характер. Для цього використовуються герої різних казок. Від їх особи вигадуються завдання, а діти їх із задоволенням виконують. Наприклад, Незнайко переплутав слова у реченні. Знайдемо помилки, яких припустився Незнайко. Баба Яга не пускає у ліс дітей, поки вони не виконають завдання тощо.

Корекційна робота з подолання порушень мовленнєвого розвитку і попередження шкільної неуспішності у дітей молодшого шкільного віку з використанням казки є ефективною, тому що вона відповідає сучасним вимогам щодо навчання, виховання та розвитку, які висуває суспільство перед  педагогами.