Використання комп’ютерних технологій у навчанні розумово відсталих дітей

Про матеріал
В наш час, час стрімкого розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій, постає питання широкого впровадження новітніх науково-технічних розробок в освітньо-корекційний процес. Не менш важливим є питання розроблення методичного забезпечення з використання інформаційно-комп’ютерних технологій в освітньо-корекційному процесі
Перегляд файлу

1

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Кафедра логопедії та спеціальних методик

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з спецпедагогіки

на тему:

«Використання комп’ютерних технологій у навчанні розумово відсталих дітей»

 

 

 

 

 

 

 

 

студента 2 курсу 22 групи

(заочна форма навчання;

Перепідготовка спеціаліста)

Спеціальності 7.01.01.05.01

Корекційна освіта

Олігофренопедагогіка

Спеціалізація: логопедія

Боденчука О.В.

 

Керівник: ____________________

____________________________

Національна школа ____________

Кількість балів:

_______ Оцінка: ECTS _________

Члени комісії _________   __________________

(підпис)                   (призвіще та ініціали)

_________   __________________

(підпис)                     (призвіще та ініціали)

_________   __________________

(підпис)                     (призвіще та ініціали)

 

 

 

Кам’янець-Подільський – 2015 рік


ВСТУП.................................................................3

РОЗДІЛ 1. Особливості навчання розумово відсталих дітей засобами комп’ютерних технологій........6

  1.     Особливості пізнавальної діяльності розумово відсталих дітей..........6
  2.     Комп’ютерні технології та їх види......................................11

РОЗДІЛ 2. Дидактичні основи використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі розумово відсталих дітей........17

2.1 Методичні рекомендації по використанню комп’ютерних програм на уроках              17

2.2 Використання комп’ютерного програмного забезпечення на уроках..21

ВИСНОВКИ............................................................29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................31


ВСТУП

 

В наш час, час стрімкого розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій, постає питання широкого впровадження новітніх науково-технічних розробок в освітньо-корекційний процес. Не менш важливим є питання розроблення методичного забезпечення з використання інформаційно-комп’ютерних технологій в освітньо-корекційному процесі.

Сьогодні інформаційні комп'ютерні технології стали перспективним засобом корекційно-розвиваючої роботи з дітьми, що мають особливі освітні потреби, зокрема діти із вадами інтелекту. В основу використання інформаційних комп'ютерних технологій у вітчизняній педагогіці покладені базові психолого-педагогічні та методологічні положення, розроблені Л.С. Виготським, П.Я. Гальперіним, В.В. Давидовим, А.В. Запорожцем, А.Н. Леонтьєвим, А.Р. Лурія, Д. Б. Ельконін та ін. Вітчизняні та зарубіжні дослідження з використання комп'ютерних технологій в корекційно-освітньому процесі переконливо доводять не тільки можливість і доцільність цього, а й особливу роль комп’ютерних технологій в розвитку інтелекту, мови і в цілому, особистості дитини (С. Новосьолова, Г. Петку, І. Пашеліте, С. Пейперт, Б. Хантер та ін.) [1].

Дійсно, комп'ютерні технології, володіючи величезним потенціалом ігрових та навчальних можливостей, роблять значний вплив на дитину, але, як і будь-яка техніка, вони не самодостатні, і тільки у взаємодії педагога, дитини та комп’ютерних технологій можна досягти позитивного результату [9].

Комп'ютерні технології належать до числа ефективних засобів навчання, все частіше застосовуються у спеціальній педагогіці. В останні роки ведеться відкрита дискусія про зміст, форми, методи спеціального навчання та характері професійного мислення фахівців. Кожна нова задача розвивального навчання трансформується в проблеми методу, розробки шляхів навчання, які дозволяли б досягти максимально можливих успіхів у розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

Актуальність дослідження. Комп'ютерні засоби представляють для фахівця не частина змісту корекційного навчання, а додатковий набір можливостей корекції відхилень у розвитку дитини. Корекційно-розвиваюча робота з дітьми, що мають певні порушення, передбачає використання спеціалізованих або адаптованих комп'ютерних програм (головним чином навчальних, діагностичних і розвиваючих). Ефект їх застосування залежить від професійної компетенції педагога, вміння включати інформаційні комп'ютерні технології в систему навчання кожної дитини, створюючи велику мотивацію і психологічний комфорт, сприяючи розвитку пізнівально-мотиваційних функцій, а також надаючи свободу вибору форм і засобів діяльності.

Таким чином, доведена необхідність використання комп’ютерних технологій в роботі з дітьми, що мають порушення у розвитку, але теоретичні, дидактичні та методичні аспекти подібної роботи ще вимагають всебічного і глибокого вивчення. Актуальність даної проблеми дозволяє нам визначити тему і мету нашого дослідження.

Мета дослідження: Розробити методичні рекомендації з використання комп'ютерних технологій в корекційно-освітньому процесі дітей із особливими освітніми потребами.

Об'єкт дослідження: особливості розвитку розумово відсталих дітей.

Предмет дослідження: процес використання комп'ютерних технологій в корекційно-розвиваючому навчанні школярів із розумовою відсталістю.

Гіпотеза дослідження: ми припускаємо, що успішна корекція вад розумового розвитку в школярів буде результатом використання комп'ютерних технологій в корекційно-розвиваючому навчанні розумово відсталих дітей.

Завдання дослідження: Для реалізації мети і гіпотези дослідження нами були визначені наступні завдання:

  1.     Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з питання дослідження.
  2.     Вивчити особливості пізнавальної діяльності розумово відсталих дітей.
  3.     Дослідити комп’ютерні технології в аспекті використання їх в навчально-освітньому процесі.
  4.     Розробити методичні рекомендації з використання комп'ютерних технологій в корекційно-розвиваючому навчанні дітей із вадами розумового розвитку.

Методи дослідження: Для досягнення мети і завдань дослідження нами були використані наступні методи:

  1. теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури;
  2. вивчення та аналіз педагогічної та медичної документації;
  3. комплексний аналіз інформаційно-комп’ютерних технологій;
  4. кількісний і якісний аналіз експериментальних даних.

Практична цінність дослідження. Матеріали роботи можуть бути використані у практичній діяльності вчителя-дефектолога допоміжної школи та як база для подальших досліджень з даної теми.

Структура роботи: Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.

 

 

 


РОЗДІЛ 1. Особливості навчання розумово відсталих дітей засобами комп’ютерних технологій

  1.          Особливості пізнавальної діяльності розумово відсталих дітей

 

Основний контингент допоміжної школи становлять діти із легким ступенем розумової відсталості, оскільки рівень їхнього розвитку, за умови проведення корекційної роботи, дозволяє їм оволодіти певним освітнім рівнем і нескладними професійними навичками.

Найбільш несформованими (у порівнянні з нормальними однолітками) у дітей з легким ступенем розумової відсталості виявляються вищі психічні процеси (мислення, мовлення, пам'ять), хоча й інші (увага, сприймання, відчуття) — можуть бути недорозвиненими. [40]

Пізнавальна діяльність розумово відсталих дітей і дітей з нормальним інтелектом ґрунтується на однакових законах теорії пізнання. Але психічна діяльність розумово відсталих дітей характеризується особливостями, які відрізняються від її нормальних однолітків [4]. У дітей з ушкодженою нервовою системою відчуття і сприймання формується уповільнено із великою кількістю особливостей та недоліків.

Відчуття та сприймання – перша сходинка пізнання навколишнього світу, яка важлива на всіх етапах життєдіяльності.

Уповільненість темпу сприймання поєднується із значним звуженням обсягу сприймання. Дослідження М.М. Нудельмана показало, що в одному і тому ж міському пейзажі, побаченому у вікно розумово відсталі діти бачили менше предметів ніж діти з нормальним інтелектом. Це дає підстави І.М. Соловйову говорити про те, що багатопредметна ділянка дійсності виявляється для розумово відсталих дітей мало предметною. Ця слабкість обзору пояснюється особливостями руху погляду. Те, що нормальні діти бачать відразу, розумово відсталі діти – послідовно, стверджує І.М. Соловйов. Розумово відсталі діти погано розрізняють подібні предмети. Так, наприклад, за даними О.М. Кудрявцевої учні в класі допоміжної школи плутають білку з кішкою, годинник з компасом, тощо [7].

Розумово відсталі діти в першу чергу помічають знайомі об’єкти серед незнайомих. Найбільш виразною особливістю сприймання розумово відсталих дітей є їх інактивність. Дивлячись на будь-який предмет, вони не прагнуть роздивитися його в деталях, розібратися в його властивостях; вони задовольняються загальним впізнаванням предмета. Про інактивний характер сприймання свідчить невміння розумово відсталих дітей вдивлятися, шукати та знаходити будь-які об’єкти, вибірково розглядати якусь частину оточуючого світу, відволікатись від непотрібних у даний момент яскравих та привабливих сторін об’єкту сприймання [8].

Поєднання таких двох особливостей сприймання, як обмеженість обсягу та сповільненість його темпу, значною мірою визначає своєрідність цього процесу у розумово відсталих дітей. Ця своєрідність полягає в тому, що розумово відсталі діти дуже погано відображають зв’язки та співвідношення між об’єктами, що сприймаються. Малий обсяг сприймання заважає дитині бачити водночас кілька об’єктів, вона їх бачить послідовно, дитина не бачить зв’язку між ними [11].

Своєрідність сприймання розумово відсталих дітей великою мірою зумовлюється бідністю їх минулого досвіду. І навпаки, бідність минулого досвіду розумово відсталих дітей пов’язана з недостатністю самого процесу сприймання [12].

У розумово відсталих дітей, особливо у тих, які тільки починають навчатися, розвиток мимовільного сприймання переважає над розвитком довільного. Спочатку розумово відсталі діти не вміють при сприйманні керуватися поставленими завданнями, вони легко відволікаються від нього і гублять при цьому об’єкт сприймання.

Процес сприймання розумово відсталих дітей значно розвивається під впливом навчання і виховання. За даними К.І. Вересотської з віком темп зорового сприймання учнів стає швидшим. Також, з віком покращується гострота зору, повнота оглядання, специфічне впізнавання, впізнавання предметів пред’явлених у незвичному ракурсі [14].

Розвиток відчуттів та сприймання може відбуватись спонтанно завдяки поступовому відновленню вищої нервової діяльності. Завдяки цьому стають більш рухливими та сильними нервові процеси, прискорюється, темп та точність відчуттів та сприймань. Розвиток відчуттів та сприймань може здійснюватись під впливом формування вищих нервових функцій.

Для міцного засвоєння будь-якого матеріалу, як зазначають Н.М. Стадненко, В.Г. Петрова, Ж.І. Шиф, учнями допоміжної школи необхідна більша кількість повторень ніж учнями масової школи.

Дослідження пам’яті розумово відсталих дітей, яке було проведене Л.В. Занковим показало, що співвідношення безпосереднього та опосередкованого запам’ятовування в учнів допоміжної школи є динамічним, мінливим.

Учні молодших класів допоміжної школи не вміють користуватись опосередкованим, тобто осмисленим запам’ятовуванням і запам’ятовують логічний матеріал не краще, а гірше ніж окремі слова чи числа. У старших класах, тобто по мірі навчання у допоміжній школі, діти оволодівають адекватними прийомами осмисленого запам’ятовування, яке стає значно кращим [18].

Характерною особливістю всіх розумово відсталих дітей є невміння цілеспрямовано заучувати та пригадувати. Якщо діти з розумовою відсталістю читають вголос оповідання, вони прагнуть запам’ятати окремі фрази, а не вникати у його зміст [36]. В учнів допоміжної школи немає істотної різниці в довільному та мимовільному запам’ятовуванні. Кількість матеріалу, який вони запам’ятали мимовільно не відрізняється від обсягу того, що вони запам’ятали довільно. Б.І. Пінський пояснює цей факт тим, що розумово відсталі діти запам’ятовуючи матеріал, користуються недосконалими малоефективними засобами і прийомами. Запам’ятовуючи матеріал вони не помічають плану, не поєднують частини за змістом. Задача запам’ятати часто негативно позначається на якості запам’ятовування у цих дітей. Не вміючи виділити в матеріалі основного, діти всю увагу зосереджують на окремих словах, фразах, зовсім гублять цілісний зміст. Недостатня сформованість інтересу до матеріалу, що запам’ятовується, також позначається на продуктивності запам’ятовування.

Розумово відсталі діти неспроможні зрозуміти важливість знань і тому найчастіше довільне запам’ятовування спонукається необхідністю виконувати вимоги педагога. Дієвість такої мотивації значно менша, ніж тоді, коли дитина сама розуміє важливість знань [19].

При механічному заучуванні дитина запам’ятовує матеріал ізольовано, не пов’язуючи його з іншими, вже відомими їй. Те що запам’яталось в такий спосіб, не стає надбанням дитини, не збагачує її досвід, швидко забувається.

Проте неправильно вважати, що у розумово відсталих дітей не розвивається логічне запам’ятовування. При нормальному розвитку одним із дійових мотивів довільного запам’ятовування є пізнавальні інтереси. У розумово відсталих ці інтереси розвинені недостатньо. Не маючи стійкого інтересу до знань, діти не докладають зусиль набуття їх, не намагаються зрозуміти матеріал [14].

Рівень розвитку уваги в учнів допоміжної школи дуже низький. Розумово відсталі діти дивляться на об’єкти, не помічаючи при цьому властивих їм суттєвих елементів. Внаслідок низького рівня розвитку уваги вони не охоплюють багато того, що їм повідомляє вчитель [18].

Вчитель допоміжної школи зустрічається з великими труднощами при навчанні дітей письму та читанню. Недостатній розвиток фонематичного слуху, дефекти вимови, трудність поділу слова на звуки – все це призводить до помилок на письмі. При навчанні письму та читанню виявляються дефекти зорового сприймання та просторової орієнтації. Діти іноді пишуть дзеркально, гублять рядки при письмі та читанні.

Недорозвиток мови та конкретність мислення розумово відсталих дітей взаємопов’язані та взаємозалежні. Обидва ці явища виникають як наслідок порушення нервових процесів. У той же час виявляючись наслідками, ці два явища взаємно зумовлюють одне одного: недорозвиток мовлення обмежує подальший розумовий розвиток дитини, а складність узагальнень заважає правильному засвоєнню слів та формування мислення загалом [24].

Бідність наочних та слухових уявлень, вкрай обмежений ігровий досвід, недостатня обізнаність з предметними діями, а саме головне – поганий розвиток мовлення позбавляють дитину тієї необхідної бази, на основі якої повинно розвиватись мислення. Дуже чітко формують ці думки Ж.І. Шиф та В.Г. Петрова. Вони стверджують, що мислення розумово відсталих дітей формується в умовах неповноцінного чуттєвого пізнання, мовленнєвого недорозвитку, обмеженої практичної діяльності. Розумово відсталі діти відрізняються від нормально розвиненої дитини виразною конкретністю мислення та слабкістю узагальнень. Розумово відстала дитина скоріше згадує, ніж міркує [23].

Основний недолік мислення – слабкість узагальнень – проявляється у процесі навчання в тому, що діти погано засвоюють правила та загальні поняття. Вони нерідко заучують правила на пам’ять проте не розуміють їх змісту і не знають, як їх застосовувати. Тому вивчення грамоти і арифметики є для них великою трудністю.

Їх наочні образи не достатньо динамічні, недостатньо спрямовано перетворюються під впливом задачі. Проте під час шкільного навчання збільшується повнота мислительного аналізу об’єктів, удосконалюються прийоми наочного мислення, підвищується роль уявлення в ньому, стає доступнішим наочне узагальнення.

Мисленню учнів допоміжних шкіл властиві і інші особливості: непослідовність мислення, порушення логіки суджень, схильність застрявати на одних і тих же деталях.

Наступними недоліками мислення є слабкість регулюючої ролі мислення. Особливі труднощі виникають у вчителя при роботі з дітьми в зв’язку з тим, що розумово відсталі не вміють користуватися вже засвоєними розумовими діями. У них відсутній орієнтувальний рефлекс. Нове завдання не викликає у розумово відсталої дитини спроб попередньо уявити спосіб його розв’язання. Вони часто не обмірковують своїх дій, не передбачають їх результату.

Своєрідність мислення розумово відсталих проявляється в процесі розуміння. В учнів допоміжної школи, як і в дітей з нормальним розвитком розуміння реальних і зображених явищ починається з виділення і впізнавання окремих предметів, їх частин і ознак [25].

Позитивні зміни в психічному розвитку відбуваються тільки під впливом спеціально організованого навчання.

 

  1.          Комп’ютерні технології та їх види

 

Конфуцій писав: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю — я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю — я набуваю знань. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром». Ефективність засвоєння інформації учнями зображено на схемі:

 

Отже, якщо об’єднати декілька компонентів схеми — нам вдасть добитися кращих результатів, кращого засвоєння учнями навчального матеріалу.

Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп'ютерів, комп'ютерних комунікацій, електронних пристроїв…), а отже, поява нових технологій обробки, передачі, отримання та зберігання інформації відкриває нові можливості для застосування комп'ютерів у навчальному процесі.

Комп'ютер у навчанні виконує такі функції [6]:

  1.               техніко-педагогічні (навчальні програми та спрямовані на управління, діагностику, моделювання, експертизу, діалог, консультацію...);
  2.               дидактичні (комп'ютер як тренажер, репетитор, асистент, як пристрій, що моделює певні ситуації, як засіб інтенсифікації навчальної діяльності, оптимізації діяльності викладача, як засіб корекції, контролю та оцінки діяльності учнів, їх активізації й стимулювання).

Новітні розробки в навчанні із застосуванням комп’ютерних технологій і методів у сукупності називають мультимедія. Арсенал мультимедія-технологій складає анімаційну графіку, відеофільми, звук, інтерактивні можливості, використання віддаленого доступу і зовнішніх ресурсів, роботу з базами даних тощо. Різноманітні інформаційні компоненти, які знаходяться під керуванням однієї чи декількох спеціальних програм, називаються мультимедійною-системою [17].

Мультимедійні-системи мають унікальну можливість надавати величезну кількість корисної і цікавої інформації в максимально зручній і доступній формі. Саме завдяки цьому вони знаходять все більш широке застосування в різних сферах діяльності: в науці, освіті, професійному навчанні тощо.

Метою застосування мультимедійних засобів є усунення прогалин у наочності. Основні принципи створення мультимедійних матеріалів з шкільного демонстраційного експерименту [22]:

  •                 ілюстративність (надають педагогу можливість ілюструвати урок, але не розкриваючи зміст теми замість учителя);
  •                 фрагментарність (надають можливість дозовано викладати матеріал, залежно від швидкості сприйняття учнями);
  •                 методична інваріантність (можна використовувати на розсуд учителя на різних етапах уроку, переслідуючи різні методичні цілі);
  •                 лаконічність (викладення більшої кількості інформації за короткий час, але ефективніше; таким чином заощаджується дорогоцінний час уроку);
  •                 евристичність (подання нового матеріалу настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнем).

Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використаними на різних етапах уроку [33]:

  •                 мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;
  •                 поясненні нового матеріалу як ілюстрації;
  •                 закріплення та узагальнення знань;
  •                 контролю знань.

Серед величезного різноманіття навчальних мультимедійних систем умовно можна виокремити засоби, які є найбільш ефективними:

  •                 комп’ютерні тренажери;
  •                 автоматизовані навчальні системи;
  •                 навчальні фільми;
  •                 мультимедійні-презентації;
  •                 відео демонстрації
  •                 комп’ютерні навчально-розвивальні програми.

Комп’ютерні тренажери

Моделювання реальності – найважливіша перевага мультимедійних-технологій. З їх допомогою можна не лише відтворити будь-який об’єкт, але й забезпечити його програмою, яка описує його поведінку в реальних умовах. Завдяки цій «віртуальній лабораторії» людина практикує операції, що максимально відповідають реальним, насправді маючи справу лише з їх електронним аналогом. Комп’ютерні тренажери можна використовувати для попереднього практичного відпрацювання навичок поводження з небезпечними речовинами або приладами.

Автоматизовані навчальні системи

Автоматизовані навчальні системи є на сьогодні одним із найбільш ефективних засобів навчання. Саме тут повною мірою реалізується давній, але до сьогодні правильний принцип методики викладання: краще один раз побачити, ніж сто разів почути [41].

Комбіноване використання комп’ютерної графіки, анімації, живого відео зображення, звуку, інших медійних засобів дає можливість зробити уроки максимально наочними, а тому зрозумілими і доступними. Це особливо актуально в тих випадках, коли учень має засвоїти велику кількість емоційно-нейтральної інформації, наприклад, біографії вчених, номенклатуру, правила техніки безпеки тощо [42].

Ще однією незаперечною перевагою автоматизованих систем навчання є інтерактивність, яка забезпечує діалоговий режим протягом усього процесу навчання. Завдяки цьому навчальні системи надають суттєву підтримку учням, полегшуючи процес навчання, а саме – вони можуть самі задавати темп процесу і самостійно контролювати його.

Як правило, навчальні системи будуються за певними принципами: аудіовізуальні лекції розбиваються на тематичні розділи і добре структуровані. Система навігації дозволяє швидко знайти і перейти до нового вибраного фрагменту, зупинити відтворення, повторити або «полистати» екрани.

Додатково навчальні системи можуть містити блоки перевірки знань учня, а також програмні додатки, що забезпечують реєстрацію користувача та ведення протоколу навчання.

Навчальні фільми

Навчальні фільми відтворюють ті чи інші процеси як у вигляді реальних спеціальних зйомок, так і тривимірної комп’ютерної графіки.

Найчастіше навчальні фільми доцільніше використовувати як частину більш широких проектів – мультимедійних навчальних систем, але також вони можуть створюватися і як самостійний продукт [43].

Мультимедійні-презентації

Мультимедійні-презентації – це один із найбільш функціональних та ефективних засобів під час пояснення нового матеріалу, проведення лекцій, наукових конференцій тощо.

Відеодемонстрації

Необхідно сказати декілька слів про місце наочних інтерактивних засобів у сучасному навчальному процесі. По-перше, відеодемонстрації та інші мультимедійні засоби зовсім не можуть замінити справжні, побачені в «живу» явища, події, експерименти. Екран телевізора, як і екран монітора комп’ютерних технологій, є віртуальним світом. У той час як учням надзвичайно важливо, якщо не спробувати на дотик, то хоча б побачити своїми очима не на екрані, а в дійсності. Але в тих випадках, коли на уроці із різних міркувань неможливо, то для безпосереднього спостереження на уроці, цю недостатність інформації може замінити відеодемонстрація. Тому відеодемонстрації є не заміною реальності, а новою складовою частиною засобів наочності й доповнення в системі навчального процесу.

По-друге, відеозапис демонстрації не є відеофрагментом уроку з демонстрацією. Будь-який фільм чи відеофрагмент уроку відрізняється логічною цілісністю, побудований на певній методиці викладання і відповідає конкретній програмі. Відеодемонстрація, навпаки, фрагментарна і не пов’язана з певною методикою викладення теми.

Відеодемонстрацію можна використовувати і як демонстрацію викладеного на уроці, і як мотивацію перед вивченням нової теми шляхом створення проблемної ситуації. Також відеоматеріали можна використовувати для перевірки знань учнів.

По-третє, відеодемонстрація не містить готових знань, що є яскравою відмінністю її від навчальних відеофільмів. Вона є лише об’єктивним науковим фактом, джерелом необхідної інформації, яку учень повинен і може здобути сам. Таким чином, такий метод подання навчального матеріалу є евристичним. Тобто, подати новий матеріал настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнем. Учня необхідно впритул підвести до самостійного «відкриття» законів і взаємозв’язків, але саме відкриття учень повинен зробити сам.

Комп'ютер на будь-якому уроці допомагає створити високий рівень особистої зацікавленості учнів за допомогою інформації, виведеної на екран [42]. Структура уроку з використанням комп’ютерних технологій є багатоваріантною, однак такий урок має бути поліфункціональним не тільки формувати знання а й розвивати учнів, вводити їх у сферу психічної діяльності.

Отже, ми з'ясували суть деяких мультимедійних технологій навчання. Зрозуміло, що використовувати їх на уроці слід тільки в тому разі, якщо вони є методично виправданими.

Застосування всіх видів аудіовізуальних і екранно-звукових засобів навчання спрямовано на підвищення позитивної мотивації учнів до вивчення предметів. Це веде до активації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх мислення, формуванню активної позиції особистості в сучасному інформатизованому суспільстві. Використання вказаних засобів забезпечує розвиток творчих здібностей учнів і бажання продовжити самостійно здобувати знання.

 

 

 


РОЗДІЛ 2. Дидактичні основи використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі розумово відсталих дітей

2.1 Методичні рекомендації по використанню комп’ютерних програм на уроках

 

Сьогодні в шкільну практику широко впроваджуються інформаційні технології. Під інформаційними технологіями розуміються проекти конструювання, процесів нагромадження, обробки, представлення та використання інформації за допомогою комп’ютерних засобів.

Інформаційна технологія навчання - процес підготовки і передачі інформації учню, засобом здійснення якого є комп'ютер. Навчання на основі інформаційних технологій, як зазначав Кларін М.В. відповідає таким принципам [26]:

  •                   принцип модульності забезпечує диференціацію та індивідуалізацію в навчанні, самостійність учнів, ступінчастість, варіативність, структуризацію навчального матеріалу;
  •                   принцип системного квантірованія припускає дозованість навчального матеріалу, системність роботи з ним, економію навчального часу, генералізацію навчання;
  •                   принцип проблемності включає конгломерацію наступних складових: рефлексія, коректування дій при застосуванні правил в нових умовах письма, мотивація, свідомість, міцність, логічність висновків при зіткненні з суперечливими і рассогласовани фактами з області орфографії;
  •                   принцип когнітивної візуалізації містить вимоги принципів доступності, наочності, пізнавальної активності, естетичної та емоційної спрямованості навчання.

Впровадження інформаційних технологій в практику навчання здійснюється шляхом використання програмно-педагогічних засобів. Комп'ютер як засіб навчання в силу своєї універсальності допомагає вирішити завдання розвитку особистості учня (Підласий І.П.):

  •                   збільшується швидкість оволодіння навчальним матеріалом;
  •                   спостерігається позитивна динаміка руху дітей з груп зі слабкою та середньою успішністю в групи з середньою і високою успішністю.
  •                   стає більш якісним поопераційний самоконтроль учнів при вирішенні навчальних завдань;
  •                   у виконавчій основі дій спостерігаються позитивні зрушення, що позначається на рівні загальної грамотності (зменшується кількість орфографічних помилок, рідше застосовуються виправлення);
  •                   модельне варіативної навчання, складовою частиною якого є комп'ютерні ігри, створює позитивний емоційний фон; зростає рівень орфографічної зіркості; підвищується мотивація навчальної діяльності.

З використанням системи програмних засобів ефективно реалізуються найбільш значимі з позиції дидактичних принципів методичні цілі (Смолкін А.М.):

  •                   індивідуалізація і диференціація процесу навчання (За рахунок можливості поетапного просування до мети за маршрутами різної міри складності);
  •                   здійснення контролю зі зворотним зв'язком, з діагностикою помилок і оцінкою результатів діяльності;
  •                   здійснення самоконтролю і самокорекції; здійснення в процесі засвоєння навчального матеріалу тренування і самопідготовки учнів;
  •                   вивільнення навчального часу.

Якщо врахувати, що інформація повинна бути навчальною, спеціальним чином обробленою, вміщеною в якесь програмне середовище і тільки потім представлена учню, то стає очевидним, що робота вчителя в умовах комп'ютерного навчання не тільки не спрощується, а, навпаки, ускладнюється (Є. І. Нікольська) [25]:

  •                   вчитель повинен володіти великими знаннями;
  •                   реальне досягнення результатів при комп'ютерному навчанні можливо тільки при використанні різних методик викладу навчального матеріал. Існуючі сучасні засоби навчання повинні бути включені в навчальний процес не випадково, не ізольовано один від одного, а в певній системі (Підласий І.П.).

Завдання модернізації освіти не можуть бути вирішені без оптимального впровадження інформаційних технологій в усі його сфери. Використання інформаційних технологій дає поштовх розвитку нових форм і змісту традиційних видів діяльності, що веде до їх здійснення на більш високому рівні (Анцибор М.М.). Робота з комп'ютером повинна бути організована так, щоб з перших же уроків вона стала потужним психолого-педагогічним засобом формування потребностно-мотиваційного плану діяльності школярів, засобом підтримки та подальшого розвитку їх інтересу до досліджуваного предмета (Балаєв А. А.). Правильно організована робота учнів з комп'ютером може сприяти зокрема зростання їх пізнавального і комунікативного інтересу.

Треба відзначити, що широка комп'ютеризація шкільного навчання йде наростаючими темпами. Це не тільки сучасні технічні засоби, але і нові форми викладання, новий підхід до процесу навчання. Перед сучасним вчителем постає проблема пошуку нового педагогічного інструменту (Гибш І.А.). Управління навчанням за допомогою комп’ютерних технологій призводить до підвищення ефективності засвоєння, активізації розумової діяльності учнів.

У навчальних програмах можуть бути використані різноманітні форми наочності, які сприяють різні способи організації та пред'явлення теоретичного матеріалу у вигляді таблиць, схем, опорних конспектів і так далі. І демонструє не тільки статичну інформацію, але й різні явища в динаміці із застосуванням кольору, графіки, ефекту мерехтіння, звуку, піктографії, «пожвавлення» ілюстрацій і так далі (це якісно новий рівень застосування пояснювально-ілюстративного і репродуктивного методів навчання). Використання тестів допомагає не тільки економити час учителя, а й дає можливість учням самим оцінити свої знання, свої можливості. Для прикладу, використання мультимедійного проекту дозволяє (Кудрявцев В.Т.) [22]:

  •                   значно заощадити час на уроці;
  •                   підвищити рівень наочності в ході навчання;
  •                   внести елементи цікавості, оживити навчальний процес.

Однією з переваг використання нових інформаційних технологій є переакцентування з вербальних методів навчання на методи пошукової та творчої діяльності. Інформаційні технології можна використовувати для всіх типів уроків (Смирнов С.А.) [21]:

• вивчення нових знань і формування нових умінь;

• практичного застосування знань, умінь;

• узагальнення та систематизації вивченого;

• контролю і корекції знань, умінь;

• комбіновані (змішані).

Використовуючи комп'ютер, ми можемо організувати виконання корекційних традиційних видів вправ, а саме:

  •                   на мислення (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування);
  •                   на зорове сприйняття, увага, пам'ять;
  •                   на слухове сприйняття, увагу, пам'ять і т.д.

Організація уроків з використанням комп’ютерних технологій вимагає, щоб кожна дитина був зайнятий вирішенням посильною для нього завдання, так як при цій умові можна підтримати у нього інтерес до навчання. Тому перед вчителем стоїть завдання: бачити в уроці не тільки навчально-виховну проблему, але й визначити шляхи вирішення цієї проблеми стосовно до кожної дитини (Кларін М.В.). Диференційований підхід необхідний на всіх етапах засвоєння знань і умінь. Ефективність таких уроків неможлива без переосмислення основ процесу навчання. В першу чергу зміни зачіпають характер взаємодії учень - учитель. Учитель з організатора навчальної роботи стає своєрідним і часто непомітним помічником учня. Ця зміна впливає на відбір і організацію змісту навчання, на визначення методу і форм навчання. Комп'ютерне навчання стає каталізатором передової педагогічної теорії, орієнтованої на розвиток особистості учня (Сластенін А.С.).


2.2 Використання комп’ютерного програмного забезпечення на уроках

 

Використання комп'ютерних технологій у навчанні розумово відсталих має свої особливості. Говорячи про комп'ютерні технології необхідно сказати, що удосконалюються спеціальні програми та методики для навчання дітей з порушеннями у розвитку. З 1994р. на основі концепції проводяться експериментальні дослідження, розробляються нові й апробуються розроблені раніше спеціалізовані поліфункціональні комп'ютерні програми інструментального типу.

В ході проведених експериментальних досліджень доведені: високий мотиваційний ефект застосування комп'ютерної технології в навчанні різних категорій дітей, можливість реконструкції відносин педагога і дитини, стимуляції дитини до освоєння активної позиції - позиції суб'єкта навчання, усвідомлення досягнутих результатів і необхідності набуття нових знань. Розроблено загальний для різних категорій дітей з порушеннями у розвитку підхід до навчання "текстового редактора", що припускає введення комп'ютерних технологій роботи з текстом в контекст навчання рідної мови на ранніх етапах його освоєння дітьми шкільного віку, описана спеціальна методика навчання. Досліджено специфічні особливості реалізації загальної моделі стосовно навчання дітей [1].

Створена програма «Основи комп'ютерної грамотності». Цей курс є корекційним, так як сприяє розвитку особистості дитини. З'явилася можливість в умовах класу забезпечити кожній дитині адекватно особисто для його темпу і способу засвоєння знань, а також можливість реалізувати себе в самостійній продуктивній роботі. Цей курс складений таким чином, щоб формування знань і вмінь здійснювалось на доступному для учнів рівні.

Існує безліч програм, спеціально призначених для навчання окремим предметам: математиці, розвитку мови, рідної мови і т.д. Як правило, всі дитячі ігрові комп'ютерні програми носять корекційний характер (Є.І. Микільська).

У різноманітному асортименті дитячих програм виділяється велика група навчальних і корекційних комп'ютерних ігор, які спеціально створюються для використання в освітніх цілях (І.М. Бгажнокова) [9].

Програми можна ділити на підгрупи, виходячи з різних критеріїв: вікового, сюжетної тематики, рівня складності ігрової задачі, складності управління, завдань розвитку розумових здібностей та інших характеристик (І.М. Бгажнокова).

Але в першу чергу все освітні програми для дітей можна згрупувати в наступні класи:

1) корекційні гри;

2) навчальні ігри;

3) ігри-експериментування;

4) ігри-забави;

5) комп'ютерні діагностичні ігри.

Комп'ютерні діагностичні програми можуть використовуватися для (Є. І. Нікольська, Гибш І.А.):

  •                   виявлення рівня загальних розумових здібностей дітей;
  •                   оцінки рівня розвитку психічних і психофізіологічних властивостей особистості – пам'яті, уваги, виховання, розумової працездатності, інтелекту, емоційного стану, нервово-психічного статусу, параметрів морфо-функціональної системи (моторики, швидкості руху і т.д.);
  •                   визначення рівня психофізіологічної і соціальної готовності до вступу дітей до школи (фізичного розвитку, захворюваності, фізичної підготовленості, основних фізіометрическіх параметрів зростаючого організму, факторів ризику);
  •                   експрес-діагностика стомлення дитини в процесі комп'ютерних занять;
  •                   ранньої діагностики відхилення дітей від нормального розвитку.

Як відомо для дітей найкращою формою організації навчального процесу є гра, тому багато комп’ютерних програм створені у формі гри — дитина граючись навчається. В наш час створена велика кількість комп’ютерних програм, які можна використовувати на уроках. Згідно типових навчальних планів допоміжної школи для розумово відсталих дітей вводиться ряд навчальних предметів, розглянемо можливості використанням комп’ютерних програм під час навчання окремих предметів, а саме:

  •                 музичного мистецтва;
  •                 трудового навчання;
  •                 образотворчого мистецтва.

Виховання музикою має найточніше, найдоцільніше спрямування на розвиток духовного світу кожного школяра, пов’язується з його загальним розвитком, здійснюється у контексті становлення цілісної особистості [2].

Розглянемо програми, які можуть бути використані на уроках музичного мистецтва. Вони призначені для запису і відтворення звукових файлів, отже практично кожна з них може бути використана для прослуховування музичних творів, що неабияк потрібне саме на уроці музики [15].

Протягом вивчення музичного мистецтва учні мають сприйняти та усвідомити пісенність, танцювальність і маршовість. Комп’ютер тут може бути використаний як для прослуховування українських народних та класичних музичних творів, так і для відтворення невеликих їх відрізків, наприклад, для порівняння темпу, швидкості звучання, мелодійності та ін.

Учні ознайомлюються з музикою, розширюють уявлення про традиції і своєрідність музичного мистецтва свого народу та інших народів світу. Навчання музичного мистецтва підводять дітей до усвідомлення ролі музики у житті суспільства, встановлення зв’язків між музикою різних народів, сприяють глибшому засвоєнню школярами таких закономірностей музичного мистецтва, як зв’язок музики з життям, єдність змісту і форми, зв’язок народної та професійної творчості тощо [22].

Отже, комп’ютерні програми музичного, графічного і текстового спрямування загалом дозволять краще засвоїти матеріал на уроках музики в початковій школі, а саме:

  •                 правила співу, гігієни та охорони голосу;
  •                 основну музичну термінологію;
  •                 елементарну нотну грамоту;
  •                 відомості про композиторів;
  •                 засоби музичної та виконавської виразності.

Учні навчаться краще:

  •                 сприймати музику;
  •                 виділяти інтонаційні зв’язки, стежити за розвитком основних інтонацій;
  •                 відчувати внутрішній зв’язок між характером музики та її виконанням;
  •                 вільно і невимушено виконувати пісні, відчувати красу і виразність співу;
  •                 співати по нотах прості мелодії.

Зміст програми з трудового навчання має тісний взаємозв’язок з іншими предметами, передбаченими навчальним планом.

Головна мета трудової підготовки школярів – розвиток творчої особистості учня, свідомого ставлення до праці.

Використання комп’ютерних технологій на уроках трудового навчання допоможе якісніше виконати основні завдання трудового навчання, а саме:

  •                 Формування в учнів потреби в праці, доступних уявлень про трудову діяльність дорослих, про професії і виробництво, виховання поваги до праці людей.
  •                 Ознайомлення з трудовою діяльністю українського народу, місцевими традиційними ремеслами.
  •                 Розвиток у школярів основ конструкторських умінь і здібностей, елементів технічного мислення.
  •                 Формування готовності творчо розв’язувати проблемні ситуації, шукати нестандартні шляхи розв’язання.
  •                 Формування основ трудової культури, умінь планувати, організовувати і контролювати свою роботу.
  •                 Виховання свідомого і бережливого ставлення до інструментів та обладнання.
  •                 Формування політехнічних понять та умінь застосувати в трудовій діяльності знання, отримані при вивченні інших предметів.
  •                 Поєднання навчальної діяльності з трудовою.

Близько 70-80% часу на уроках трудового навчання відводиться на виконання трудового завдання, решта – на актуалізацію опорних знань, повідомлення технологічних відомостей тощо. Саме в цих частинах уроку і можливе широке застосування комп’ютерних технологій як технічного засобу навчання [26].

Наприклад, на вступних заняттях комп’ютер можна використати для цікавого повідомлення правил техніки безпеки – в малюнках з звуковим оформленням. Так само цікаво можна і розповісти про самі уроки трудового навчання, чим на них будуть займатись діти.

При роботі з папером і картоном, а також навчанні елементам графічної грамоти використання комп’ютерних технологій значно полегшить і спростить процес створення технологічних карт, що збереже час вчителя на підготовку до самого уроку. Якщо в цьому випадку застосувати програму створення та перегляду слайдів «PowerPoint» із відповідним звуковим оформленням діти безумовно швидко і без особливих труднощів засвоять матеріал, що дасть змогу правильно виготовити та оздобити вироби. Також у цьому випадку вчителю легко індивідуалізувати та диференціювати навчання, адже зовсім не обов’язково, щоб всі учні виготовляли однакові вироби. Із одночасним використанням декількох технологічних карт кожен учень отримає завдання, що відповідає його рівневі розвитку, можливостям та інтересам.

Під час опрацювання теми «Робота з природним матеріалом» завдання учнів найчастіше зводиться до виготовлення іграшкових тваринок з підручного матеріалу (шишок, листя, квітів тощо). В такому випадку дітям можна запропонувати розглянути малюнки, фотографії (оформлені в програмі перегляду зображень) із зображенням тваринок та виробами тих самих тваринок з природних матеріалів. Учні, порівнюючи обидва зображення, краще сприймуть процес створення іграшкової тваринки, що забезпечить відповідні зв’язки з природою і кращу якість виробу, а також зможуть самі вибрати, яку саме іграшку їм робити.

Тема «Конструювання» є досить проблемною. На уроках з цієї теми необхідний дитячий технічний конструктор, будівельний набір, а вони дуже рідко є в учнів. Без їх використання побудувати уроки є дуже складним завданням для вчителя, та можливим за умови наявності комп’ютерів та готових програмних продуктів (педагогічний засіб «Конструктор»). Їх використання дасть змогу на високому рівні виконати завдання цієї теми.

В процесі навчання організм дитини функціонує як єдине ціле. Формуючи в учнів вербальні, логічні, абстрактні, аналітичні уміння, не можна нехтувати розвитком інтуїції, фантазії і такими формами художньо-образного мислення, як гіперболізація, типізація, аглютинація, схематизація тощо [8].

З-поміж інших видів мистецтва образотворче є унікальним у вирішенні завдань як художнього, так і особистісного розвитку, громадського і духовного становлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою сприймання образотворчого мистецтва, але й тим, що вже в ранньому віці образотворча діяльність становить одну з найдоступніших і емоційно захоплюючих форм творчості.

Триєдина загальноосвітня мета на уроках художньої праці та образотворчого мистецтва досягається способом комплексного і різнобічного впливу на учнів художніми засобами: художнім словом, кольором, лінією малюнку тощо. Вміло використовуючи комп’ютер для посилення впливу цих засобів вчитель зможе досягнути неабияких результатів у розвитку творчих здібностей молодших школярів, а також виконати наступні завдання викладання образотворчого мистецтва [32]:

  •                 Формування в дітей художньо-естетичного ставлення до дійсності, відчуття краси та гармонії.
  •                 Розвиток специфічних для художнього процесу універсальних якостей: художньо-творчої уяви, асоціативно-творчого мислення, спостережливості, зорової пам’яті та ін.
  •                 Формування знань про образотворче мистецтво, його історію.
  •                 Формування потреб і здібностей для продуктивної художньої творчості.
  •                 Розвиток сенсорних здібностей дітей.

Відповідно до методичних принципів, мети і завдань предмета програма з образотворчого мистецтва складається з двох головних розділів:

  1.               Сприймання;
  2.               Практична художня діяльність.

На нашу думку найширше використати новітні інформаційні технології можна в першому розділі, адже саме він включає в себе такий вид діяльності як сприймання мистецтва.

Сприймання мистецтва передбачає формування навичок сприймання й оцінки художнього образу у творах образотворчого мистецтва. Як розділ роботи, сприймання здійснюється на матеріалі шедеврів світового образотворчого мистецтва та творів сучасних авторів. За допомогою комп’ютерних технологій діти можуть ознайомитись з мистецькими творами різних майстрів. Оформивши цей сюжет з відповідним текстовим, музичним забарвленням вчитель дозволить школяреві поринути в чудовий світ прекрасного, що вирішить три наступні завдання [32]:

  1.               Формування уявлень про особливості образної мови різних видів образотворчого мистецтва, розуміння ролі виражальних засобів у створенні художнього образу (певного стану, настрою, характеру тощо) твору мистецтва;
  2.               Розвиток уміння виразити своє ставлення та емоційне переживання щодо твору, який аналізується;
  3.               Формування знань та уявлень про мистецтво і художників, специфіку їхньої праці. Засвоєння спеціальних художніх термінів.

Такі сюжети слід використовувати на початковому етапі засвоєння нового матеріалу з подальшим обговоренням в класі [38].

Використання комп’ютерних програм під час сприймання творів мистецтва допоможе набути учням початкових відомостей про:

  •             види образотворчого мистецтва;
  •             засоби художньої виразності;
  •             основні матеріали, інструменти з якими працюють художники;
  •             види декоративно-ужиткового мистецтва;
  •             архітектурні засоби художньої виразності.

Щодо можливості використання комп’ютерних технологій у практичній художній діяльності, то тут слід зауважити, що в деяких випадках, при опрацюванні певних тем (кольорознавство, геометричні форми) при достатній наявності комп’ютерів воно буде досить ефективним навіть без особливих знань учнями комп’ютерної техніки. Під пильним керівництвом вчителя діти можуть самі розмальовувати найпростіші деталі чи цілі картинки, малювати прості геометричні форми тощо, використовуючи при цьому найпоширеніші графічні редактори (Paint чи Paintbrash) [37].

Отже, легко помітити, що використання комп’ютерної техніки на уроках в допоміжній школі робить навчальний процес більш цікавим для учнів, що в свою чергу забезпечує активізацію їх пізнавальної діяльності, активізує увагу і пізнавальні процеси на досягненні поставлених перед ними завдань. Залучення учнів у навчально-корекційний процес, активізація їх зусиль дає змогу досягнути поставленої навчально-корекційної мети.

 


ВИСНОВКИ

 

Сьогодні перед нами вже не стоїть питання: «Чи варто вчити дітей працювати з компютером?». Необхідно вчити дітей грамотно «спілкуватися» з компютером, з метою пропедевтики навиків його використання під час навчання або у повсякденному житті. А от над запитаннями: «З якого віку слід вчити користуватися компютером? Як вчити працювати з компютером? Які знання і навички повинні мати діти?» – є достатньо актуальними зараз.

Проблема використання компютерних технологій у навчанні і корекційно-розвивальному процесі школярів не вирішена навіть на теоретичному рівні, а це, у свою чергу, негативно позначається на вирішенні і практичних завдань використання комп’ютерних технологій безпосередньо в навчально-корекційному процесі. У зв’язку з цим особливу роль для інформатизації спеціальної освіти в нашій країні мають дослідження, спрямовані на виявлення факторів ефективного використання комп’ютерних технологій в навчанні і корекційно-розвивальному процесі.

В організації навчального процесу велике значення відіграє мотивація учнів. Мотивація учнів є одним із найскладніших педагогічних проблем. Тому використання інформаційних технологій у навчальному процесі забезпечує реалізацію інтенсивних форм і методів навчання, сприяє підвищенню мотивації навчання за рахунок можливості використання сучасних засобів.

Важливими аспектами використання компютерної техніки залишаються безпечність, корисність та цікавість. Можливість використання комп’ютерних технологій у навчальному-корекційному процесі вимагає врахування наступних факторів [30,31]:

  • вплив комп’ютерних технологій на здоровя дітей;
  • відповідність програмного забезпечення, що є у наявності, санітарно-гігієнічним та психолого-педагогічним вимогам;
  • наявність навчальних ігрових середовищ, а також програм, які допомагають конструювати завдання;
  • забезпечення умов підготовки фахівців, які можуть на високому рівні забезпечувати навчальний процес із використанням комп’ютерів.

Вирішення цих аспектів забезпечить можливість впровадження, на відповідному рівні, комп’ютерної техніки в допоміжну школу.

Колишні спроби вести регулярне навчання за допомогою компютерних програм зазнавали невдачі в першу чергу тому, що через недосконалість програмних засобів не вдавалося дістати явну перевагу компютерних технологій перед традиційними формами навчання.

Позитивні зміни відбуваються завдяки тому, що як кількість, так і якість навчальних програмних засобів, які випускаються на ринок, настільки велика, що комп’ютерне навчання можна вважати новою освітньою галуззю, і школа зобов’язана рахуватися з цим. Компютер стає зовсім природним засобом пізнання навколишнього світу, як для попередніх поколінь ним була книга.

Серед безлічі проблем застосування інформаційно-комунікаційних технологій, варто особливо виділити проблему впливу роботи з компютером на здоровя дитини [5]. Її значимість і актуальність визначаються стрімкістю і глибиною проникнення інформаційних технологій в усі сфери життя і діяльності сучасного суспільства.

Охорона здоров’я дитини-користувача персонального комп’ютера — проблема багатогранна, яка може бути вирішена на основі збалансованого комплексного підходу, що враховує цілий ряд факторів: педагогічних, медичних, правових, технічних, організаційних. Однак, незважаючи на те що цим питанням займаються багато фахівців, їхня робота дотепер ще малоефективна. Причина цього бачиться в тім, що проблеми здоров’я людини в контексті компютеризації вирішуються на основі принципів і підходів, що мають стосовно охорони здоров’я приватний або зовнішній характер. Повною мірою це належить і до педагогічних розвязань даного питання, потенціал яких ще далеко не вичерпаний [16].

Педагогічно обґрунтоване використання інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку творчості може перевести на новий рівень навчальний процес у допоміжній школі. Але компютер потрібно використовувати тільки тоді, коли він вносить щось нове у вирішенні навчальних завдань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1.               Агапова Р. Про три поколения компьютерних технологий обучения в школе. / Р. Агапова - Информатика и образование. – 1994. – №2. – С.96-98.
  2.               Ананьева В.А. Искусство и музыка в компьютерном классе. / В.А. Ананьева - Информатика и образование. – 2003. – №1.сС.83-84.
  3.               Андрєєва В.М. Настільна книга педагога / В.М. Андрєєва - Основа, 2006, 352ст.
  4.               Асмолов А.Г. Принципы организации памяти человека. / А.Г. Асмолов - Учебно-методическая помощь. – М., 1983.
  5.               Атаманчук П. С. Основи охорони праці / П. С. Атаманчук, В. В. Мендерецький, О. П. Панчук, О. Г. Чорна. – К.: Центр учбової літератури., 2011. – 224 с.
  6.               Баханов К. Інноваційні системи, технології та моделі навчання в школі / К.Баханов - Монографія. Просвіта, 2000. — 160 с.
  7.               Бгажнакова И.М. Психология умственно отсталого школьника / И.М. Бгажнакова – М.: Просвещение, 1987 – 96с.
  8.               Психологические последствия компьютеризации детской игры. / И.Г. Белавина - Информатика и образование. – 1991. – №3.
  9.               Белавина И.Г. Сприйняття дитиною комп’ютерних технологій й комп’ютерних ігор. / И.Г. Белавина - Питання психології. – 1993. – №3.
  10.          Беспалько В. Слагаемые педагогической тєхнологии / В.Беспалько - М.: Педагогика, 1989. — 192 с.
  11.          Виготський Л. С. Проблема розумової відсталості / Л.С. Виготський - М., 1956, с. 453-480.
  12.          Виготський Л.С. Педагогічна психологія / Л.С.Виготський - М.: «Педагогіка», 1991.
  13.          Видерхольд К.А. Компьютер в начальной школе. / К.А. Видерхольд - Информатика и образование. – 1993. – №2.
  14.          Воронкова В.В. Виховання і навчання дітей в допоміжній школі / В.В. Воронкова - М., 1994.
  15.          Воронцова Ю.Л. Компьютер и эстетическое воспитание. Информатика и образование / Ю.Л. Воронцова– 2000. – №8. – С.93-94.
  16.          Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці / М.П. Гандзюк  - Підручник. – К.: Каравела, 2008. – 384 с.
  17.          Гершунский Б.С. Компьютеризация в среде образования / Б.С. Гершунский. – М., – 1987.
  18.          Гибш І.А. Активність учнів як умова необхідна для підвищення якості навчання / Гибш І.А. - М., 1961.
  19.          Гонеев А.Д. Основы коррекционной педагогики / А.Д. Гонеев – М.: Академия, 1999 – 280с.
  20.          Грамолин В.В. Обучающие компьютерные игры / Грамолин В.В. – 1994 . – №4.
  21.          Гребенев И.В. Методичні проблеми комп’ютеризації навчання в школі. / Гребенев И.В. - Педагогіка – 1994. – №5.
  22.          Гуревич Р.С. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі: посібник для педагогічних працівників; студентів педагогічних вищих навчальних закладів / Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю.   – Вінниця, ДОВ “Вінниця”, 2002. – 116 с.
  23.          Давыдов В.В. Проблемы розвивающего обучения / В.В. Давыдов – М., 1986.
  24.          Доналдсон М. Умственная деятельность детей / М. Доналдсон– М., 1989.
  25.          Еременко И.Г. Познавательные возможности во вспомогательной школе / И.Г. Еременко– К.: Радянська школа, 1972. – с. 56-81.
  26.          Нікольська Є. І. «Інформаційні технології в спеціальні освіті» Корекційна педагогіка / Є. І. Нікольська, № 2, 2004р., Стор 47-50
  27.          Задо А.З. Развитие теоретичного мышления у младших школьников / А.З. Задо – М., 1984.
  28.          Задо А.З. Развитие умственных способностей младших школьников / А.З. Задо – М., 1994.
  29.          Занков Л.В. Развитие учащихся в процессе обучения / Л.В. Занков – М.: АПН РСФСР, 1963.
  30.          Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти / Л.А. Катренко. – Суми: Університетська книга, 2005. – 304 с.
  31.          Концева М.П. Здоровье и компьютер / М.П. Концева – Информатика и образование. – 2000. – №1. – С.89-91.
  32.          Лепский В.Е., Компьютер в художественном образовании / В.Е. Лепский – М.: Научно-практический центр непрерывного художественного образования, 1995 г.
  33.          Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения / Е.И.Машбиц – М.: Педагогика, 1988.
  34.          Опыт компьютерной педагогической диагностики творческих способностей. – Казань, 1989.
  35.          Освітні технології: Навчально – методичний посібник – К.: А.С.К., 2001 –256с.
  36.          Основи спеціальної дидактики. / Під ред. Єременко І.Г., Турчинська К.М., Вавина Л.С. – К.: Рад. школа, 1975.
  37.          Пейперт С. Переворот в сознании: Дети, компьютеры и плодотворные идеи / С. Пейперт — М.: Педагогика, 1989.
  38.          Первин С.П. Дети, компьютеры й комуникации. / С.П. Первин - Информатика и образрвание. 1994. – №4.
  39.          Солпостер Д. Дети и компьютер / Д. Солпостер – М., 1996.
  40.          Спец. психология: Тексти. – ч.II / За ред. М.П. Матвєєвої, С.П. Миронової. – К.-П.: КПДПУ: ВВ, 2002 – 200с.
  41.          Стайном Г.М. Дидактичні можливості комп'ютерних навчальних програм та їх реалізація в технології навчання / Г.М. Стайном - М.: МГАУ ім. В.П. Горячкина, 1994. - 41 с.
  42.          Сутирин Б. Компьютер в школе сегодня и завтра / Б. Сутирин - Народное образование, -1986. – №3. – З 21-23.
  43.          Цветкова М.С. Рекомендации по использованию компьютеров в начальной школе / М.С. Цветкова - Информатика и образование. – 2002. - № 6. – С. 12-14.
  44.           
docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Інкл
Додано
29 жовтня
Переглядів
43
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку