Використання медіаосвітніх технологій на уроках інформатики

Про матеріал
У статті обґрунтовано педагогічні умови ефективного використання медіаосвітніх технологій для організації навчально-пізнавальної діяльності учнів при вивченні інформатики.
Перегляд файлу

Ділова А.Є.

Використання медіаосвітніх технологій на уроках інформатики

У статті обґрунтовано педагогічні умови ефективного використання медіаосвітніх технологій для організації навчально-пізнавальної діяльності учнів при вивченні інформатики.

Навчання у сучасній школі має забезпечувати оптимальні передумови для самореалізації особистості школяра, розкриття усіх закладених у ній природних задатків, її здатності до свободи, відповідальності й творчості. На сучасному етапі розвитку освіти необхідними є використання медіаосвітніх технологій, які привносять науковість, наочність та новизну викладання.

Для навчально-виховного процесу педагогам необхідні технології, що здатні підтримувати високий рівень викладання, стандарти освіти та враховувати різні умови навчального процесу і різні рівні підготовки учнів.

Урок з використанням медіаосвітніх технологій - це наочно, інформативно, інтерактивно, економить час учителя й учня, дозволяє учневі працювати в своєму темпі, дозволяє вчителю працювати з учнем диференційовано і індивідуально, дає можливість оперативно проконтролювати й оцінити результати навчання.

Технологія (з грецької téchne – мистецтво, майстерність, уміння й logia – вивчення) – сукупність методів і інструментів для досягнення бажаного результату; спосіб перетворення даного в необхідне [16].

Медіа-освіта — частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіа-культури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп'ютерно-опосередковане спілкування, Інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій

Термін «технологія» посідає важливе місце в методиці медіа-освіти, оскільки застосування будь-якої технології має великий вплив на результат освіти.

Медіаосвітні технології сьогодні передбачають залучення до навчального процесу засоби новітніх інформаційних технологій, а саме – програмно-апаратні засоби і пристрої, що функціонують на базі обчислювальної техніки; використовують також сучасні способи і системи інформаційного обміну, що забезпечують операції збирання, накопичення, збереження, оброблення й передавання інформації [3].

Роль комп’ютерних технологій у навчальному процесі розглядаються у працях В.Є.Краснопольського, О.В. Співаковського, Н.В. Колеснікової, Л.І. Павлюка, З.В. Данилова, Т.В. Солодкої, Г.О. Козлакової та інших дослідників [8, 10].

Аналіз науково-методичної літератури та періодичних видань показав, що завдяки використанню медіаосвітніх технологій у вчителя з’являється можливість:

• використовувати передові інформаційні технології;

• змінювати форми навчання та види діяльності в межах одного уроку;

• полегшувати підготовку до уроку та залучати до цього процесу учнів;

• розширювати можливості ілюстративного супроводу уроку;

• реалізовувати ігрові методи на уроках;

• працювати в малих групах або індивідуально;

• проводити інтегровані уроки, забезпечуючи посилення міжпредметних зв’язків;

• організовувати інтерактивні форми контролю знань, вмінь та навичок;

• організовувати самостійні, дослідницькі, творчі роботи, проекти, реферати на якісно новому рівні з можливістю виходу в глобальний інформаційний простір.

Метою статті є дослідження особливостей використання медіаосвітніх технологій у навчальному процесі при вивченні інформатики.

Медіаосвіта містить величезний інформаційний, дидактичний та мотиваційний потенціал у навчально-виховному процесі.

Сьогодні медіаосвітні технології – один із перспективних напрямів у інформатизації навчального процесу. Завдяки застосуванню в мультимедійних продуктах і послугах одночасної дії графічної, аудіо- і візуальної інформації ці засоби мають великий емоційний заряд і активно залучають увагу учнів.

Організація занять із використанням мультимедіа-технологій і спеціальний медіапроектор дає можливість наочно демонструвати можливості програмного забезпечення та економити час, інтенсифікуючи тим самим вивчення навчального матеріалу.

Мультимедійні програми включають: мультимедіа презентації, мультимедіа доповіді, електронні мультимедіа видання та мультимедійні Інтернет ресурси. До засобів створення мультимедійних продуктів відносять: програми створення і редагування презентацій, відео редактори, редактори зображень, звукові редактори, онлайнові аудіо і відео редактори, Інтернет платформи для створення і зберігання тестів, слайд-шоу, сайтів, блогів та електронних сторінок. Використання мультимедійної дошки реалізує особистісно-орієнтований підхід, що забезпечує індивідуалізацію і диференціацію навчання. Використання мультимедійних технологій у процесі навчання дозволяє більш широко і повноцінно розкрити творчий потенціал кожного учня, надає можливість учителю знаходити індивідуальний підхід до кожного, підвищити мотивацію до навчання. Завдяки цьому учні стають суб'єктами навчального процесу.

За допомогою різних комп’ютерних програм: Microsoft PowerPoint, Еlite Panaboard, Movie Maker, Adobe Photoshop, Corel Draw та використовуючи Web-журнали, Web-енциклопедії, Web-сайти, електронні підручники вчитель може створити для учнів цілу низку наочних матеріалів. Також для підготовки і проведення уроків інформатики та дистанційного навчання (для учнів, які були відсутні на уроках або для обдарованих школярів) доцільне використання Web-ресурсів: Web-журналів, Web-енциклопедій, Web-сайтів, електронних підручників. Завдяки електронному щоденнику є можливість здійснювати дистанційне навчання згідно із навчальним планом, графік якого можна в будь-який момент побачити на сайті. У цьому ресурсі також розміщено електронні підручники, завдання, комп’ютерні програми, відео уроки тощо. 

В роботі вчителя актуальним є використання ресурсів проекту Code.org. Унікальні матеріали, які розміщенні та сайті, дозволяють вчителям сформувати мотивацію до самоосвіти і створити ситуацію успіху на уроці для кожного учня. Кожен учень опрацьовує матеріал та виконує вправи в автономному режимі, роль вчителя зводиться до вирішення технічних проблем та супроводу в особливо складних завданнях. Окремо позначаються вправи, у яких складено неефективний код, такі рішення можна згодом проаналізувати колективно і спільно знайти кращий спосіб розв’язання.

У лабораторії інтегрованих середовищ навчання НДІ ІТ Херсонського державного університету розробленого інтегроване середовище вивчення курсу "Основи алгоритмізації та програмування", що призначено для використання при вивченні мови програмування Pascal. Основними перевагами середовища є можливість організації самостійної роботи та поточного і підсумкового контролю знань учнів. Середовище надає як вчителю, так і учням усі можливості ефективного вивчення курсу з основ алгоритмізації та програмування. [11]

Також є можливість використання Інтегрованого середовища вивчення курсу “Основи алгоритмізації та програмування” (скорочено  WebOAP), яке реалізовано як Web-додаток. Одним із найважливіших елементів даного програмного засобу є розробка та впровадження електронних підручників та енциклопедій навчального призначення та програмних засобів системи поточного і підсумкового контролю знань учнів. [9]

За допомогою описаних технологій можна інтегрувати аудіовізуальну інформацію, представлену у вигляді анімації, відеофільму, слайдів, текстової та графічної інформації за допомогою інтерактивного діалогу. Мультимедійні технології дозволяють поєднати друкований текст, графічне зображення, рухоме відео, іншу наочність та аудіозапис.

До інших переваг використання медіаосвітніх технологій належить інтерактивність, яка здійснюється шляхом використання програм комп’ютерного тестування. Як свідчить практика, комп’ютерне тестування сприяє індивідуалізації навчання й активізації пізнавальної діяльності учнів, дозволяє останнім обирати оптимальну швидкість засвоєння матеріалу, а також надає можливість учням:

1) засвоїти набагато більше матеріалу;

2) показати свої реальні знання;

3) самостійно контролювати рівень знань для об’єктивного самоаналізу;

4) накопичувати статистичну інформацію, яка дозволяє учителю оцінити знання учнів.

Широко використовуються в навчально-виховному процесі телекомунікації, які сприяють розширенню освітнього простору та вихованню людських цінностей. До мультимедійних послуг входять Інтернет-технології, дистанційне навчання, огляд відео тощо.

Про важливість проблеми використання соціальних сервісів Веб 2.0 в освітньому процесі навчальних закладів свідчать численні публікації та дисертаційні дослідження вітчизняних й іноземних учених, зокрема: О. Андрєєва, Н. Балик, О. Глазунової, Н. Діментієвської, Н. Дягло, Н. Євтушенко, А. Забарної, О. Заславської, О. Журавльової, О. Круподерової, М. Менякіної, Н. Морзе та ін.[1]

Під час створення навчального блогу та використання його можливостей на уроках необхідно дотримувалися наступного алгоритму: 1) визначити мету та функції, які повинен виконувати блог; 2) спроектувати його структуру; 3) обрати платформу та створили блог; 4) розмістити на блозі навчально-методичні матеріали; 5) розробити для блога суворі правила, які будуть визначати частоту розміщення повідомлень, їх обсяг, кількість гіперпосилань, необхідність дотримання теми обговорення; 6) запропонувати учням під час уроку скористатися представленими у блозі матеріалами. Даний алгоритм можна застосовувати в якості орієнтовної основи дій для організації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

При роботі з мультимедійною дошкою використовуємо сервіс LearningApps – це безкоштовний додаток Web 2.0, який дозволяє створювати інтерактивні вправи. Основна ідея інтерактивних завдань полягає в тому, що діти можуть перевірити і закріпити свої знання в ігровій формі, що сприяє формуванню пізнавального інтересу учнів, швидкому та ефективному засвоєнню ними навчального матеріалу, залучення до роботи практично кожного учня, виявлення труднощів та способів їх подолання, підвищення результативності навчального процесу.

Також доцільно використовувати хмарний сервіс Prezi для створення інтерактивних презентацій. У якому добре реалізований механізм зумінгу, тобто зміни масштабу зображення в процесі перегляду. Це дає змогу створювати презентації нового виду з нелінійною, ієрархічною структурою. [7]

Асортимент веб-ресурсів, які дозволяють побудувати карту знань дають змогу використовувати інтелект-карти для фіксації і обміну явними знаннями, а також виступають для візуалізації неявних знань з різними рівнями деталізації.

Використання сервісів майндмеппінгу дає можливість швидко та динамічно забезпечувати вчителям презентацію обов’язкових знань у вигляді опорних схем, таблиць з максимально ущільненими та структурованими даними. Спільна робота з картами формує в учнів інформаційну обізнаність і критичне ставлення до поданих візуально повідомлень.[12]

Отже, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес забезпечує значний потенціал розвитку учня. Завдяки використанню медіаосвітніх технологій навчальне середовище можна доповнити відео, звуком, анімацією. Усе це здійснює значний вплив на емоційну сферу учня, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, підвищенню інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів. Впровадження сучасних технологій у навчальний процес сприяє розвитку у учнів здатності до самоаналізу, що є дуже важливим в особистісному та професійному зростанні. Використання зазначених засобів надає учителю можливість урізноманітнювати завдання та форми подання інформації; використовувати комп’ютерні програми, які включають різноманітний набір вправ: навчальних (для презентації матеріалу), тренувальних (для відпрацювання навичок і вмінь), текстуальних (для перевірки знань). Вони дають можливість моделювати ситуації; активізувати навчальну діяльність та розвивати критичне мислення учнів.

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Дементієвська Н.П. Як можна комп’ютерні технології використати для розвитку учнів та вчителів /Н.П. Дементієвська, Н.В. Морзе // Актуальні проблеми психології: Психологічна теорія і технологія навчання / За ред. С.Д.Максименка, М.Л.Смульсон. – К. : Міленіум, 2005.–Т. 8, вип. 1. – 238 с.
  2. Дивак В. В. Елементи використання медіаосвітніх технологій у навчальному процесі вищої школи // Наукові записки. Серія: Педагогіка. – 2013. – № 3. С. 139-143
  3. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник. – К.: Академвидав, 2004.– 352 с. (Альма-матер)
  4. Духаніна Н.М. Медіатехнології як мотивація студентів до навчання // Вища освіта України у контексті  інтеграції до європейського освітнього простору: Вища освіта України.  Дод. 3.  Т. V. (12).  2008. С.189-193.
  5. Захарчук Т.В. Інноваційні технології навчання в сучасній школі / Т.В.Захарчук // ТВО – [Електронне джерело]. – режим доступу http://muzicteacher.at.ua/publ/innovacijni_tekhnologiji_navchannja_v_suchasnij_shkoli/1-1-0-5
  6. Колеснікова Н.В., Надєєва А.В. Система демонстрації програм та контролю знань в інтегрованому середовищі вивчення курсу «Основи алгоритмізації та програмування».// Інформаційні технології в освіті: Збірник наукових праць. Випуск 1. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2008. – С.55-60.
  7. Курвитс М. Веб-сервисы в работе учителя: от педагогической задачи к інструменту / Курвитс М. // Конференция "Информационные технологии для Новой школы - 2011", Санкт-Петербург – [Електронне джерело]. – режим доступу https://prezi.com/ugapllntq_ki/presentation/
  8. Мокрогуз О. П. До питання про запровадження медіаосвіти у школі // Наукові записки. Серія: Педагогіка. – 2013. – № 3. С. 95-101.
  9. Набіт Ю. Б. Аналіз успішності студентів в інтегрованому середовищі вивчення курсу «Основи алгоритмізації та програмування». // RTF MultiRTF Tagged XML BibTex Google Scholar – 2009. -  269-273.
  10. Співаковський О.В. Відеоінтерпретатор алгоритмів інтегрованого середовища вивчення курсу “Основи алгоритмізації та програмування” / Співаковський О.В., Колеснікова Н.В. // Нові інформаційні технології в освіті для всіх: система електронної освіти. – 2008. – № 3. – С. 399-404.
  11. Спиваковский А.В., Гудырева Е.М., Кравцов Г.М. Технологии дистанционного образования  как елементы,  компенсирующие  сокращение аудиторной  нагрузки студента //Матер.  Міжн. наук. - пр. к онф. “Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи” –Херсон, 2001. – С. 22 – 24
  12. Терновська В.О. Середовища створення карт знань / Терновська В.О. // [Електронне джерело]. – режим доступу http://informatika.udpu.org.ua/?page_id=1197
  13. Онкович Г.В. Медіа-педагогіка і медіа-освіта: поширення у світі // Дивослово, 2007.– No 6. – с.2-4.
  14. Онкович Г.В. Медіапедагогіка. Медіаосвіта. Медіадидактика // Вища освіта України, 2007. –  № 2. – с.63-69.
  15. Чемерис І.М. Медіаосвіта за кордоном: теорії медіаосвіти та коротка історія розвитку // Вища освіта України, 2006. – No 3. – С.104 – 108.
  16. Wikipedia. – http://ru.wikipedia.org

 

 

Відомості про автора:

Ділова Алла Євгенівна, вчитель інформатики Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 27 з поглибленим вивченням інформатики та іноземних мов Херсонської міської ради.

Електронна адреса: al1a_20@i.ua

docx
Додано
23 квітня 2019
Переглядів
4307
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку