ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИКИ «СІНКВЕЙН» В РОБОТІ ЛОГОПЕДА ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ З ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИНЕННЯМ МОВЛЕННЯ

Харькова Л.В.,

вчитель-логопед

Заклад дошкільної освіти №280

м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИКИ «СІНКВЕЙН» В РОБОТІ ЛОГОПЕДА ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ З ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИНЕННЯМ МОВЛЕННЯ

У статті розглядається метод «сінквейн» як засіб збагачення і активізації словника, формування граматичних категорій, розвитку асоціативного і наочно-образного мислення у дітей із загальним недорозвиненням мовлення.

Ключові слова: загальне недорозвинення мовлення, сінквейн, корекційно-розвивальна робота.

Постановка проблеми. Корекційно-розвивальної робота з подолання загального недорозвинення мовлення є складним, багатоаспектним процесом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукової литератури з проблеми мовленнєвої патології, її етіології та соціальної адаптації дітей свідчить про те, що лише 14 % майже здорові, а 35 % мають хронічні захворювання. Сучасні діти мають більш повільніший темп розвитку. В 1990-ті роки з’являється  термін «децелерація», суть його полягає в затримці в темпу росту та развитку дітей. Перші слова у дітей з’являються після 1 року життя (раніше в 11-12 міс.), речення - в 2,5 роки (раніше в 1,5р.); пізніше формуються звуки, запізнюється звуковимова. В 5-6 років в таких дітей спостерігається несформованність всіх компонентів язика (фонетики, граматики, лексики), т.п. Рівень сформованності мовленнєвої компетенції визначається за допомогою лексичному запасу  слів дитини та вмінню активізувати слова в реченні. Діти, навіть не маючи мовної патології, повільно активізують слова, довго їх згадують (до 20 при норме 5-7 секунд).

Вивчаючи проблему загального недорозвинення мови, ряд авторів (Р. Левина, Н. Никашина, Л. Спірова, Т. Філічева, Н. Чевелева, Г. Чиркіна, С. Шаховська, А. Ястребова та ін.) відзначають, що у дітей з ЗНМ спостерігаються труднощі засвоєння лексичних закономірностей рідної мови: обмеженість пасивного словника, бідність словника дієслів і прикметників, недостатності виділення диференціальних ознак значень слів, вживання тільки одного із синонімів, відповіді одноманітні, типові.

Л. Соловйова вважає, що особливості мовного розвитку дітей з ЗНМ перешкоджають повноцінному спілкуванню, що виражається в зниженні потреби в ньому, несформованості комунікативних навичок, особливостями поведінки [4, c. 35-47]

Мета статті – розкрити поняття «сінквейн», охарактеризувати основні напрямки корекційної-розвиткової роботи та можливості застосування методики “сінквейн” з дітьми із загальним недорозвиненням мовлення.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасне життя диктує свої закони: мова людей стає діловою, лаконічною, невиразною, позбавлена образності, яркості. Вміле володіння словом - це мистецтво, якому необхідно вчитисяся не один рік. Від цього залежить і соціальний статус людини, і професійна кар’єра.

Спеціальна педагогіка, до якої належить логопедія, шукає нові методи, шляхи, які впливають на розвиток мовлення дитини, підкреслюють ефективність корекційної роботи, відповідають методичним вимогам, зацікавлюють дітей і тощо. Діти із загальним недорозвиненням мовлення становлять значно неоднорідну групу. Недорозвинення мовлення має різне походження і різну структуру аномальних відхилень. Але у всіх є типові відхилення, що вказують на системне порушення мовленнєвої діяльності. Найсуттєвішими недоліками є засвоєння і використання дітьми цієї категорії лексики та граматики рідної мови.

Принцип попереджувального підходу, який розробив Р.Е. Левіна, покладений в основу корекційного навчання - це обов’язкова підготовка дітей до навчання в школі (оволодінні елементами грамоти).

Одним з ефективних методів розвитку дитини, який дозволяє швидко отримати результат - це работа над складанням нерифмованого вірша - «сінквейна». Сінквейн с французької мови перекладається как "п’ять рядків", п’ятирядковий вірш.

Правила складння сінквейну.

Перший рядок - одне слово, це назва явища або предмета, про який йде мова. Найчастіше це займенник або іменник, що відповідає на питання: «Хто?», «Що?»;

Другий рядок - два слова, що описують властивості і ознаки цього предмета або явища. Частини мови це зазвичай прикметники, що відповідають на питання: «Який?», «Яка?»;

 Третій рядок - три слова, які описують найбільш суттєві, характерні дії даного явища або об’єкта; це дієслова або дієприкметник, що відповідають на питання: «Що робить?».

Четвертий рядок - висловлення власної думки по темі сінквейна. Традиційно фраза складається з чотирьох слів.

П’ятий рядок - слова, пов’язані з першим, що відображають сутність теми (асоціативний ряд), містить в собі одне слово або словосполучення. Зазвичай це іменник, відповідає на питання: «Хто?», «Що?» [1, c. 20-23].

Для того, щоб найбільш точно висловити свою думку, дитина мати багатий лексичний запас. Тому робота починається з уточнення, розширення та саморозвитку словаря. Ознайомлюючи дитину з поняттям "слово, означає предмет" та "слово, означає дію предмету", ми тим самим готуємо дитину до наступної  роботи над реченням. Даючи поняття "слово, що позначає ознаку предмета", ми накопичуємо матеріал для поширення речення визначеннями. Діти оволодівають поняттями "живий та неживий" предмет, вчаться правильно ставити питання що означають предмети, дії, признаки предметов, графічно їх зображувати. Графічні схеми допомагають їм більш конкретно відчувати поняття слів їх написання. В цій роботі можливо використовувати різні малюнки та предмети. Якщо дитина дає одну назву тому, що намальовано на картці (чоловік), то логопед може спитати, як  ще можна назвати по іншому (папа, дідусь, дядько). Педагог вимагає від дитини відповіді  одним словом, який означає предмет, работу можно побудувати за таким планом:

1. Пропонується назвати ті слова, які означають живі предмети, потім не живі, далі називати по порядку і до кожного ставити відповідне питання;
2. логопед вимагає від дітей назв декількох дій, які характеризують даний малюнок, предмет (дерево - ростет, цвіте, качається, сохне, скрипить);
3. діти називають дію (дивиться, плаче, посміхється, кричить);
4. дошкільнята називають те, що зображено на малюнку (чайник кипить, дівчинка стрибає). Неможна об’єднувати два слова в речення;
5. логопед називає декілька ознак до одного предмету (овальний, зелений, твердий, хрусткий) діти називають предмет: це огурець;
6. підбір слів які відповідають графічному зображеню (багаття, солце - горить, світить, ярке, жарке).

Після того, як у дітей сформувалось поняття про словах, означающі предмет та його дію (граматичне значення слова), їх підводять до поняття про речення та починають работу над структурою і граматикою речення. Зі слов, які означають предмет та дію предмета будують просте речення. В першу чергу діти вчаться складати за малюнком просте речення різної структури (підмет + присудок, присудок + підмет). Дається поняття про короткі словах (прийменник)., їх вживання в мові і написанні в реченнях. Закінчується робота формуванням навичок будувати поширене речення різних структур, опираючись на сюжетные малюнки, питання, схеми і т.п., а потім скорочувати їх до початкового виду простого двускладового, непоширеного речення. Діти ще раз усвідомлюють, що в речені є головні слова, без яких воно не будується. Вони необхідні для складання сінквейна - міні-твір, де виражені позиції та розкриті погляди на ту чи іншу подію, предмет.

Робота ведеться в таких направленнях:

логопед – дитина;дитина;

логопед - вихователь - дитина.

"Твір" пишуть 1 раз на тиждень, або в два, і має різну тематику відповідно перспективному плану. Лексичні теми, які засвоюють діти, служать темами сінквейнів. Приклади сінквейна:

1. Лялька

2. Гарна, улюблена.

3. Стоїть, сидить, посміхається.

4. Моя лялька сама гарна.

5. Іграшка.

1.Машина

2.Швидка, потужна.

3.Їде, обганяє, торме.

4.Я люблю кататися.

5.Транспорт.

1. Дожщ

2. Мокрий, холодний.

3. Капає, стукає, л’є.

4. Я не люблю дощ.

5. Вода

1. Заєць

2. Білий, пухнастий, сірий.

3. Скаче, ховається, боїться.

4. Я жалію зайця.

5. Дика тварина.

 З даного прикладу видно, що для того щоб вірно скласти сінквейн необхідимо:

• мати достатній словниковий запас з даної теми,

• володіти узагальненням,

• поняттями: слово - предмет (живтй не живтй), слово-дію, слово-ознаку,

• навчитися вірно, розуміти та задавати питання,

• узгоджувати слова в речені,

• правильно формулювати свою думку у реченні.

Висновок. Сінквейн полегшує процес засвоєння понять і їх змісту, це також спосіб контролю і самоконтролю (діти можуть порівняти сінквейн і оцінювати їх). Він сприяє розширенню обсягу і активізація словника, формування структури значення слова. За допомогою сінквейн відбувається розвиток лексичної системності і семантичних полів, формування парадигматичних і синтагматичних зв’язків слів, тобто сінквейн сприяє успішному подоланню порушень лексичної системності, властивих дітям із загальним недорозвиненням мови [2, c. 25-28].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Душка Н. Д. Синквейн в работе с дошкольниками / Н. Д. Душка // Логопед. – 2005. – №5. – С. 20 – 23

2. Самойленко Л. В. Синквейн как средство развития семантики речи дошкольников с ОНР/Л. В. Самойленко// Логопедия. – 2004. – №3. – С. 25 – 28.

3. Смирнова Е. В. Применение методики синквейн в работе с детьми ОНР/ Е.В.Смирнова // Логопед. – 2015. – № 5. – С. 20 – 26

4. Соловьева Л. Г. Диалогическое взаимодействие дошкольников с речевыми нарушениями /Л. Г. Смирнова// Дефектология. – 2007. – № 4. – С.35-47.