Використання методів критичного мислення на уроках основ здоров’я.

Використання методів критичного мислення на уроках основ здоров’я.

           Більшість дорослих людей, закінчуючи будь-який заклад середньої загальної освіти, не розуміють для чого вони вивчали більшість дисциплін. Звичайно, у повсякденному житті ані знання з хімії, ані з геометрії людині                          не потрібні. Всі ми за однаковим принципом заварюємо каву та миємо посуд                                  в незалежності від того  є у нас вища освіта чи ні. Таким чином сучасна шкільна молодь все більше схильна до того, що вчитися взагалі у старших класах                   не потрібно, «тому що гроші можна заробляти й без знань генетики                             чи тригонометрії». Але задання сучасних вчителів не тільки дати знання,                    а й навчити користуватися ними. Однією з умов успішної особистості – це мати навички критичного мислення. Методи критичного мислення як раз                              і допоможуть у повсякденному житті користуватися знаннями, які були набуті у школі. До того ж випускник сучасної школи повинен бути сформованою, цілеспрямованою, активною особистістю, яка здатна приносити користь державі, родині та в першу чергу собі.

         Що ж таке критичне мислення? Засновник Інституту Критичного мислення Метью Ліпман [286; 289] визначав критичне мислення                                   як кваліфіковане (досвідчене, майстерне), відповідальне мислення, що виносить правильні судження, тому що  засноване на критеріях,  саме себе виправляє (самовдосконалюється) та враховує контекст.

            В Україні вперше проблема розвитку критичного мислення була піднята харківським дослідником О. Тягло (Логика критического мышления, 1996). Сьогодні в наукових джерелах можна знайти різноманітні визначення.              Д. Браус і Д. Вуд визначають критичне мислення як розумне рефлексивне мислення, сфокусоване на вирішенні того, у що вірити і що робити. Критичне мислення, на їхню думку, це пошук здорового глузду – як міркувати об'єктивно і діяти логічно з урахуванням як своєї точки зору, так й інших думок, уміння відмовитися від власних упереджень.

           Навчальний предмет «Основи здоров’я» незвичайний предмет освітнього простору. Це інтегрований предмет, який за змістом об’єднує питання здоров’я та безпечної життєдіяльності. Дуже важко оцінити дитину у навичка, наприклад здорового способу життя, якщо вона теоретично має міцні знання, а як вона буде користуватися ними у повсякденному житті невідомо. Тому і варто розвивати навички критичного мислення.

          Які ж прийоми варто використовувати на уроках «Основ здоров’я»                   для розвитку критичного мислення:

• читання з маркуванням;
• метод З-Х-Д;
• плакат думок;
• сенкан (синквейн);
• сторітеллінг;
• метод капелюхів.

                   Роздивимось використання різних прийомів для формування в учнів критичного мислення.

Для користування прийомом «Читання з маркування» визначаємо позначки, якими ми будемо користуватися під час роботи з текстом. Наприклад:

 «+» - вже відомо;

« - » - не зрозуміло або суперечить нашим уявленням щодо фактів,                     які викладені в тексті;

«!» - цікаво, хотілось би дізнатися більше;

«?» - незрозуміло/суперечлива інформація, але хотілось би дізнатися більше.

            Слово «емоція» походить від латинського emoveo — «хвилювати, збуджувати». («+» - вже відомо). Так, емоція виникає саме тоді, коли нас щось хвилює. Емоція — це особливий стан, що виявляється в переживанні тих                     чи інших подій, але в тому разі, якщо ці події є для нас важливими, значущими. Емоції можуть бути викликані не тільки реальними подіями, але й уявними    («?» - незрозуміло, але хотілось би дізнатися більше). Механізм виникнення емоцій тісно пов’язаний з потребами й мотивами. (« - » - не зрозуміло                        або суперечить нашим уявленням щодо фактів, які викладені в тексті). Усе,                    що сприяє задоволенню потреб і досягненню цілей, створює позитивні емоції: натхнення, радість, інтерес. Ситуації, що перешкоджають реалізації потреб                     і цілей, спричиняють негативні емоції: незадоволення, смуток, розачарування, тривогу. («!» - цікаво, хотілось би дізнатися більше).

Основи здоров’я: для 9 класу загальноосвіт. навч. закл./ О.В.Тагліна – Харків: Вид –во «Ранок», 2017 – с.76

Під час роботи з текстом підручника учні визначаються із тим, що вони вже знають, що незрозуміло, а про що хотіли би дізнатися більше. Атмосфера                     в класі стає менш напруженою і тема більше зрозуміла, формуються навички роботи з текстовими матеріалами.

«Метод З-Х-Д» передбачає аналіз власних знань, які будуть отримані на уроці. Для використання цього прийому потрібно заповнити таблицю, перші дві колонки заповнюють учні на початку уроку, останню наприкінці. Бажано розділити клас на групи. Наприклад:

Основи здоров’я: підручник для 9 класу загальноосвіт. навч. закл./ О.В.Тагліна – Харків: Вид –во «Ранок», 2017 – с.107-108

       Для використання прийому «Плакат думок» потрібно розділити клас                     на групи 4-5 учнів, які повинні відшукати відповіді на проблемне питання                      з урахування думок усіх членів групи. Підходить для учнів, які не люблять публічно виступати та краще сприймають інформацію візуально. Крім того даний прийом потрібно проводити у тиші, для того щоб зосередитися                  на відповідях та думках своїх товаришів.

Наприклад, у підручнику Основи здоров’я для 5-го кл. загальноосв. навч. закл. / І.Д. Бех, Т.В. Воронцова, В.С. Пономаренко, С.В. Страшко. – К.: Видавництво «Алатон», 2013 – с.61, тема «Ми – особливі».

Розглядаємо малюнок посередині «Плакату думок» можна написати ОСОБИСТІСТЬ та відповісти групою на наступні питання:

1. Чи існують якісь відмінності між людьми?
2. Від чого залежать ці відмінності?
3. Що було як би всі люди були однакові?
4. Що було би як що залишилися люди однієї статі?
5. Що було би як що залишилися однієї професії?

Відповіді учні повинні записати на плакаті та представити класу свої відповіді.

Прийом використання сенкану добре підходить для заключної частини уроку.

Сенкан  (синквейн) — це вірш, що складається з п’яти рядків. Слово "сенкан" походить від фр. слова "п’ять", або – у вільному перекладі – «п’ять натхнень», «п’ять успіхів» і означає неримований вірш у п’ять рядків                 на запропоновану тему. Складання сенканів є своєрідним інструментом                     для узагальнення отриманої інформації. Під час роботи з цим прийомом вчитель відразу реалізує декілька важливих завдань:

• отриманий матеріал набуває емоційного забарвлення і таким чином краще запам’ятовується;
• відпрацьовуються міжпредметні зв’язки (основи здоров’я – українська мова);
• активізується словниковий запас учнів;
• покращується  розумова діяльність;
• удосконалюються уміння висловлювати власну думку та чути співрозмовника.

Алгоритм складання сенкану:

1. Іменник (тема).

2. Два прикметники (яке воно?)

3. Три дієслова (що воно робить?)

4. Фраза-висновок з чотирьох слів.

5. Іменник-синонім до теми ( висновок, асоціація ).

Спочатку потрібно об’єднати клас у групи по 5-6 учнів та запропонувати написати сенкан за 5-7 хвилин до заданої теми, наступного уроку  - парам, потім пара повинна об’єднати два сенкани в один. Це допоможе почути учням один одного та порівняти свої думки з думками іншого.

Наприклад, у підручнику Основи здоров’я для 5-го кл. загальноосв. навч. закл. / І.Д. Бех, Т.В. Воронцова, В.С.Пономаренко, С.В. Страшко. – К.: Видавництво «Алатон», 2013 – с.63, тема «Ми – особливі». Доцільно спочатку запропонувати учням приклади сенканів.

Працюємо за алгоритмом:

1. Іменник (тема) – Толерантність.

2. Два прикметники (яке воно?) – Різна та вільна.

3. Три дієслова (що воно робить?) Розуміє, допомагає, співчуває.

4. Фраза-висновок з чотирьох слів. Здатність людини прийняти інших.

5. Іменник-синонім до теми ( висновок, асоціація ). Повага.

 Прийом сторітеллінгу використовується у навчанні тоді  коли  розповіді необхідно надати емоційного забарвлення, а не просто викласти голі факти.                  У сучасному світі учні спілкуються здебільш віртуально за допомогою смайликів, гіфів та коротких фраз, тому складання цікавих історій – це ціле мистецтво. Під час складання сторітеллінгу обов’язково повинні бути дійові особи, ситуації використані з власного досвіду, але по-новому комбіновані.

Основними функція сторітеллінгу є:

1. Мотиваційна. Спосіб впливу на учнів, який дає поштовх для розкриття учнів та прояву їхньої ініціативи.
2. Комунікативна. Дозволяє підвищити ефективність спілкування на рівні вчитель – учень та учень – учень.
3. Утилітарна. Найпростіший спосіб повідомити іншим учасникам навчально процесу зміст та мету завдання.
   Можна провести експеримент надання інформації різними способами:

1. інформативний;
2. сторітеллінг.

Основи здоров’я: для 9 класу загальноосвіт. навч. закл./ О.В.Тагліна – Харків: Вид –во «Ранок», 2017 – с.90

Перший варіант викладено серйозніше, ніж другий. Але, якщо на наступний урок учнів запитати щодо взаємодії аналізаторів, то вони пригадають історію яка стосувалась музикантів.

Мій найулюбленіший прийом критичного мислення – «Метод капелюхів».

Капелюхи – це візуальні символи, які дозволяють спрямовувати процес мислення учнів в потрібному напрямку. «Одягати» капелюхи можна індивідуально, а можна і в групі. Краще щоб учні тягнули різні капелюхи,                    а потім об’єднувались в групи.

Якщо обмін думками відбувається в групі, то однакові капелюхи можуть одягати всі учасники групи, тоді дискусія відбувається лише в одному напрямку.

Якщо всі учасники групи в різних капелюхах, тоді кожний учасник пропонує ідеї, виходячи з власного кольору капелюха, тобто певного типу мислення.

За кольорами капелюхи поділяються на:

• білий – група, яка об’єднана під цим кольором надає усім присутнім лише голі факти щодо наданої проблеми;
• жовтий – у цій групі діти намагаються довести позитивність того                           чи іншого факту;
• чорний – група дітей надає факти, які говорять про негативні наслідки;
• зелений – діти шукають альтернативу;
• червоний – учні висловлюють власне ставлення до наведених аргументів;
• синій – оцінюють, обговорюють та роблять висновки.

Чудово підходить для використання цього прийому, наприклад, тема у 8-му класі: «Інформаційна безпека. Вплив засобів масової інформації на здоров’я й поведінку людей. Комп’ютерна безпека. Безпека в мережі Інтернет».

Основи здоров’я: підручник для 8 класу загальноосвіт. навч. закл./ О.В.Тагліна – Х.: Вид –во «Ранок», 2016 – с.148-151

БІЛИЙ – учні знаходять інформацію щодо появи Інтернету та цікаві факти;

ЖОВТИЙ – група шукає та називає позитив появи Інтернету;

ЧОРНИЙ – група висловлює припущення щодо достовірності даних                          та критично оцінюємо їх, шукає недоліки в появі всесвтньої мережі. ;

ЗЕЛЕНИЙ – шукають нові підходи щодо вирішення проблем та альтернативи;

ЧЕРВОНИЙ – висловлюють власне ставлення до інформації, яка була почута;

СИНІЙ – оцінюють та аналізують усе що стосується проблеми,                                 що обговорюється.

Бажано, щоб усе запропоноване було оформлено графічно: схеми, відомості, малюнки.

Використана література:

1) Липман М. Рефлексивная модель практики образования / Липман М. // Lipman M. Thinking in Education. — Cambridge, 1991. — P. 7-25;

2) http://nus.org.ua/articles/krytychne-myslennya-2/;

3) Основи здоров’я для 5-го кл. загальноосв. навч. закл. / І.Д. Бех, Т.В. Воронцова, В.С.Пономаренко, С.В. Страшко. – К.: Видавництво «Алатон», 2013;

4) Основи здоров’я: підручник для 8 класу загальноосвіт. навч. закл./ О.В.Тагліна – Х.: Вид –во «Ранок», 2016 – с.148-151;

5) Основи здоров’я: для 9 класу загальноосвіт. навч. закл./ О.В.Тагліна – Харків: Вид –во «Ранок», 2017 – с.76;

6) https://sites.google.com/a/lyceum2.cv.ua/metodicnij-navigator/metafori-v-pedagogici/odagnit-kapeluh