"Використання мінтерактивних технологій на уроках у початковій школі"

Тема:   «ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ»

ПІДГОТУВАЛА

Вчитель початкових класів

Корсунського НВК «ЗОШ І –ІІ ст. ДНЗ»

Любченко О.А.

Тема:   «ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ»

Мета:

      презентувати  досвід  роботи вчителів початкової ланки зага з проблеми семінару та показати результативність роботи з проблеми;

      сприяти підвищенню професійної компетентності педагогів, прагненню до самоосвітньої  діяльності;

     сприяти  формуванню комунікативних умінь та навичок методичної    діяльності.

Учасники майстер-класу: вчителі початкових класів,

Тренінговий  блок.  «Використання інтерактивних технологій на уроках початкової школи»

Структура тренінгу :

1.                                                Добрий день, шановні колеги!

          Сьогодні наш майстер – клас  буде присвячений важливій проблемі –використання інтерактивних технологій на уроках початкової школи. Але спочатку налаштуємось психологічно  на нашу   подальшу роботу. В цьому нам допоможуть інтерактивні вправи.

2.        Самопрезентація.  Вправа «Стрічка знайомств».

- Умовою ефективної праці є невимушене, неформальне   спілкування. Передусім давайте познайомимося. Передаючи стрічку, по черзі називатимемо себе, і нехай кожен скаже, чим він пишається, який він. (Наприклад, мене звуть Оксана, я пишаюся тим, що займаюсь улюбленою справою – навчаю і виховую дітей).

Підсумок.  Подивіться, яке чудове вийшло у нас мереживо. Кожний із нас неповторний, має свої індивідуальні риси, якості, розвиток, а отже, формує власний підхід у навчанні і вихованні учнів. Але спільним, мабуть, є прагнення дізнатися більше, щоб підвищити ефективність навчання та виховання, сприяти гармонійному розвитку особистості.

Рефлексія: що Ви відчували під час виконання цього завдання? З якою метою, на вашу думку, виконують цю вправу?

 3.       Вправа «Самооцінювання».

- Для того щоб визначити, хто з нас як орієнтується у темі заняття, пропоную виконати таку вправу: «Перед вами будинок. Він символізує тему сьогоднішнього заняття. У кожного є особиста позначка. Подумайте і розмістіть свою картку там, де ви зараз перебуваєте у своїй діяльності відносно використання інтерактивних методів на своїх уроках, а в нашому випадку відносно будинку. Якщо зовсім не знайомі або не лежить душа до такої роботи – ви поза малюнком; якщо чули і знаєте, але ще не застосовували – біля будинку;  якщо вже використовували у практиці – сміливо заходьте до будинку, але

визначте рівень, якого досягли, тобто поверх».

      Рефлексія: вправа «Самооцінювання» дала можливість визначити з метою заняття.

4. Вправа” Мозковий штурм”

Мета: активізувати учасників, підготувати їх до виконання наступних вправ.

Очікування:підвищення рівня інформованості щодо даної проблеми.

Ресурсне забезпечення: ватман, роздатковий матеріал (документи), маркери.

Хід вправи:

    Тренер озвучує завдання: (поділ на групи – скласти пазли картинки)

1 група – розшифровує поняття « здібності»

2 група – розшифровує поняття «індивідуальність»

3 група – розшифровує поняття «диференціація».

      Після виступів кожної з груп, тренер узагальнює інформацію.

Тезаурус

Здібності – індивідуально-психологічні особливості, які є суб’єктивними умовами успішного виконання певного різновиду діяльності. Здібності не зводяться до наявності в індивіда знань, умінь, навичок. Вони проявляються у швидкості, глибині та міцності оволодівання засобами і прийомами діяльності.

Індивідуальність – це особистість у її своєрідності. Коли кажуть про індивідуальність, то мають на увазі оригінальність особистості.

Диференціація (з лат. differentia) – поділ, розчленування чого-небудь на окремі різнорідні, якісно відмінні елементи.

Диференційоване навчання – це спеціально організована навчально-пізнавальна діяльність (суб’єктна педагогічна взаємодія), яка, враховуючи вікові, індивідуальні особливості суб’єктів учіння, їхній соціальний досвід і стартовий стан, спрямована на оптимальний фізичний, духовний та психічний розвиток учнів, засвоєння необхідної суми знань, практичних дій за різними навчальними планами і програмами 

5.Інформаційний блок. (35 хв.) Далі учасники тренінгу отримують додаткову інформацію, яка доповнить їхню обізнаність по темі.

        Вперше з історії педагогічної думки Я.А.Коменський розробив систему принципів навчання. Він їх назвав основоположеннями, на яких повинен базуватися навчальний процес. Одним із принципів, висунутих сучасною дидактикою, є принцип індивідуально-диференційованого характеру навчання.

Найбільший внесок у розвиток даного питання зробив В.О.Сухомлинський. Він підніс принципи індивідуально-диференційованого підходу до рівня основного і головного.

Особливу увагу він приділяв слабовстигаючим дітям. "Спостереження призводить до природного висновку: в навчанні та вихованні таких дітей потрібні міри, необхідний тонкий, делікатний, індивідуальний підхід".

        Диференційоване навчання потребує по-новому вирішувати «вічні» проблеми: чого навчати (зміст), для чого вчити і як навчати (форми організації навчально-виховного процесу).

         Основна мета навчання – навчити кожного учня самостійно здобувати знання, формувати навички, самостійно виконувати практичні завдання. Відомо, що кожен учень засвоює знання в залежності від своїх розумових здібностей, пам’яті, темпераменту, практичних навичок.

      Успішне здійснення диференційованого навчання можливе за умов, коли вчитель: уміє передбачати труднощі, що можуть виникнути в дітей під час засвоєння матеріалу; враховує загальну готовність своїх підопічних до наступної діяльності, тобто рівень сформованих знань, здатність самостійно працювати, ставлення до роботи; використовує в системі диференційовані завдання індивідуального та групового характеру; проводить перспективний аналіз: для чого плануються завдання, чому їх треба використати на цьому етапі уроку, як продовжити роботу на наступних уроках.

 Моделі спілкування педагогів  з дітьми

Учитель “Я – сама” (головний ініціатор учнівського процесу, але знищує всі форми учнівської  ініціативи).

Учитель ”Китайська стіна”  (виставляє дистанцію між собою і учнями, головне завдання – повідомити, а не навчити).

Учитель “Тетерук” (чує тільки себе, не налаштований   на учнів).

Учитель “Ангел” (не нервує, не критикує, встановлює з усіма дружні стосунки).

Учитель “Шоу -мен”(урок нагадує спектакль, а результати мінімальні).

Учитель “Тиран” (Я – цар і Бог).

Учитель “Товариш” (переважають дружні стосунки, але спілкування втрачає діловий контекст і набуває особистісного характеру).
Учитель “Робот” (діє на основі надуманого алгоритму, не звертаючи увагу на обставини, що потребують змін при спілкуванні. Наприклад, не підемо на перерву, якщо не виконаємо вправу).
Учитель “Гамлет” (характеризується постійними сумнівами, не має чіткої позиції, захищається чужим авторитетом)

Учитель “Локатор” (спрямовує роботу на одну групу дітей – сильних, слабких або обдарованих).

Висновок.   Як стати гарним учителем? Що для цього потрібно? Талант? Можливо, й талант. Мистецтво? Так, і мистецтво. Майстерність? І майстерність також. Усе це правильно. Але й майстерність, і талант – це на 99% наслідки наполегливої праці. І головне – праці раціональної, що допомагає запобігти витраті часу і бере з передового досвіду головне. Суттєве.   

7. Вправа «Конверт  проблем».(5 хв.) Робота в групах.

- Сформулюйте на аркуші найбільші проблеми у роботі з дітьми  з даної  теми  і покладіть до конверта. Обміняйтесь. Дайте поради, як краще вирішити це питання. Вони повинні бути конкретними і дієвими.

Підсумок майстер –класу

Метод «Прес»

Підсумовуючи  нашу роботу, закінчіть думку:

Сьогодні мене вразило…

Сьогодні мені згадалося…

   Мені запам’яталося …

   Мене дратувало…

   Мені було цікаво…

Мене порадувало…

Спілкування було…

                                              Дякуємо за увагу! До нових зустрічей.