Використання на уроці української літератури (8 клас)
музикотерапії
Тема: «Маруся Богуславка». Жанрова своєрідність, історична основа
Мета: ознайомити учнів з жанровими особливостями народних дум, специфічними особливостями поетичної форми; прочитати та проаналізувати думу «Маруся Богуславка»; визначити її тематику, з'ясувати причини душевної роздвоєності героїні, визначити особливості композиції та проблематику; вдосконалювати навички виразного читання; виховувати у школярів патріотичні почуття, повагу до історичного минулого нашого народу.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь за допомогою методу арт-терапії
Обладнання: аудіозапис опери «Маруся Богуславка»
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда з учнями
· Назвати відомих кобзарів ХІХ століття.
· У якому столітті виникли думи?
· Назвати тематику українських дум.
· Який жанр усної народної творчості дуже близький до дум?
· Які думи належать до історико-героїчних?
ІІІ. ОГОЛОШЕГННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ
IV. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
Трагічною сторінкою в нашій історії були набіги у XVI-XVII століттях на українські землі турецьких і татарських орд. Наші предки героїчно боролися з поневолювачами.
Особливо уславилися своєю мужністю козаки. Вони часто перепливали на «байдаках» і «чайках» Чорне море, палили столицю Туреччини Царгород, розбивали в’язниці і визволяли полонених побратимів. А скільки бранців продавалось на невільничих ринках! Старих убивали, дітей, малих хлопчиків віддавали у спеціальні військові школи, звідти вони виходили яничарами. Вродливих дівчат продавали в гареми.
Пригадайте, які ви знаєте історичні пісні доби козаччини, у яких розповідається про нашу трагічну історію. («Пісня про Байду», «Зажурилась Україна», «Та ой як крикнув же козак Сірко»)
Ця тема знайшла своє відображення і в народних думах. Перлиною українського народного епосу вважається дума «Маруся Богуславка», яку ми розглянемо на цьому уроці.
2. Опрацювання думи «Маруся Богуславка»
2.1. Словникова робота.
Бранка — полонянка
Мечеть — мусульманський храм
Побусурменитись, потурчитись — прийняти іншу, чужу віру.
2.2. Виразне читання тексту вчителем та учнями.
2.3.Обговорення думи:
· Користуючись текстом думи, розкажіть, як жилося козакам у турецькій неволі.
· Як козаки сприйняли звернення Марусі до них?
· Як сприйняли ув’язнені козаки звістку про християнське свято, яке почули від Марусі?
· Який був патріотичний вчинок Марусі Богуславки? Чи не було це ризиком для життя?
· Про що вперше перед великим святом просили козаки?
· Чому Маруся не хоче тікати з неволі?
3. Слово вчителя:
3.1.Уважно прослухайте аудіозапис думи. Зверніть увагу на особливості мелодики і ритміки. (Особливості поетичної мови (застосування народного пісенного паралелізму, епітетів, тавтологічних зворотів, інверсій)
3.2.Який образ невільників постає у вашій уяві, після того, як Маруся звертається до них?(Аудіозапис думи зупиняє вчитель, вмикає фонову спокійну музику)
3.3.Спробуйте створити портрет Марусі за допомогою різних вирізок з журналу очей, чола, волосся і т.п.).
(Діти продовжують слухати аудіозапис думи)
3.4.Яку, на вашу думку, можна намалювати картину прощання Марусі і невільників?
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Літературні вправи і завдання до твору
1.1. Рубрика «Інтерв’ю-експромт» (робота в парах).
Скласти питання для спілкування з героями думи (до Марусі, козаків-невільників):
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
VII. ОГОЛОШЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготуватися до позакласного читання: прочитати думу «Хмельницький та Барабаш».